WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 42 | 43 || 45 | 46 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 44 ] --

Протягом понад тритижневого постою в містах і селах подільської губернії, УССтрільці перевели там широку освідомну роботу про організацію, завдання та пляни УЦРади. Вони були рішучими прихильниками УЦРади, бо вірили в авторитет провідників УЦРади, які ще до революції керували українським визвольним рухом. Також познайомили вони населення про національне життя галицьких українців та про ідею і завдання УССтрілецтва. Багато інших тем було предметом стрілецької пропаганди та освідомної роботи, як на приклад:

наслідки московського панування для українського народу, потреба сепаратизму від Московщини та власної незалежної держави, необхідність організації і т. п.

Але та пропагандивна і освідомна робота натрапляла на великі труднощі через брак національної свідомости в більшості населення Поділля, яке майже не цікавилось працею Української Центральної Ради та взагалі політично-державними справами України.

УССтрілецтво пізнало тепер страшні наслідки довголітнього польського та московського панування в Україні та усвідомило собі потребу колосальної праці для піднесення національно-політичної свідомости та організації українських народних мас. З тим більшим запалом і енергією вело воно ту роботу в своєму дальшому поході на Україну.

Зокрема найбільш активною виявила себе сотня Д.Вітовського, в склад якої вибрано з Легіону найкращих стрільців. Під проводом досвідченого в громадських справах і енергійного команданта, та сотня, поділена на чоти і стежі, проходила селами Поділля і освідомляла народ та пропагувала незалежну українську державність. Сам сотник Вітовський виступав з промовами на багатьох сільських зборах та виясняв селянам усі [138] справи, що їх цікавили. Він уміло потрапив підійти під психіку малосвідомого селянина та защепити в його душі перше зерно національної свідомости.

Також другу функцію, доручену їм австрійським командуванням, а саме, охорону воєнного майна, якого було дуже багато на Поділлі, виконували УССтрільці тільки в інтересі і для добра власної української держави. Вони не допускали відділів австрійської і мадярської армій до розграблювання українських державних складів та в той спосіб зберегли багато цінного майна, яке вони передавали під опіку української влади. Коли мадярські вояки почали грабувати населення, УССтрільці також охороняли його перед безправними реквізиціями, при чому доходило часто до дуже гострих конфліктів між УССтрільцями й австрійськими командантами.

Тут, на Поділлі почало УССтрілецтво включатися в безпосередню державну працю УЦРади. В м.Барі стояла постоєм кілька тижнів чота пхор. Д.Палієва. Він разом з своїми стрільцями активно допомагали органам місцевої української влади у їх праці. Дуже близько співпрацювали вони з міською управою та причинились до українізації того міста.

До УССтрільців, що стояли в Новій Ушиці, звертались селяни з порадами і скаргами в різних справах. Дес. Л.Чубатий виїздив на села та немов мировий суддя вирішував різні спірні справи між селянами. Він також писав численні скарги до вищої австрійської команди за різні надужиття та безправства, які робили селянам мадярські окупаційні військові частини. Були випадки, що він виконував розподіл поміщицької землі між селян, коли місцевий Земельний Комітет не зміг угодово цього вирішити. Те саме робили й інші УССтрільці, м. ін., пхор. М.Романюк, який особливо ставав в обороні селян перед безправними реквізиціями, які в Курилівцях і інших селах робили мадяри. За ту діяльність арештувала мадярська жандармерія повітового комісаря УЦРади в Новій Ушиці, дес. Л.Чуба того і пхор. М.Романюка. Тих трьох арештованих ескортувала до тюрми ціла сотня [139] мадярського війська, але військовий суд у Єлисаветі звільнив арештованих.

Із Поділля від'їхали УСС 17 березня до Одеси. По дорозі до Одеси УССтрільці довідувалися про місцеві відносини, організацію української влади та про представників українського руху. Усюди заохочували людей підтримувати УЦРаду. Вкінці станули УСС над Чорним морем. Нововідкриті області нашої великої батьківщини, її чудова природа, а передусім українське море, викликали могутнє враження в УССтрільців, мешканців західніх земель. Ті глибоко пережиті образи так змальовує в своїх спогадах один з учасників:

«Який чудовий наш рідний край! Яка екзотична Придніпрянщина для мешканця Західніх Земель, що вперше її бачить! « Наше море!.. Ми побігли стрімкою стежкою в долину, хвилюючись як паломники вблизу святих місць. Його краса й могутність перевищила всі наші сподівання. Давні часи наводило воно на думку і шуміло про нашу ясну будуччину. Ця неприборкана стихія, сувора й невблаганна як життя, виховувала найкращі прикмети вдачі в наших предків і [140] виховуватиме в наших вольних нащадків».

Як усюди, так і в Одесі, знайомились УСС із тамошніми земляками, відвідували «Просвіту», редакцію українського часопису та державні установи. Всюди інформувались, обмінювались думками і плянами, та служили своїми порадами та допомогою. 5-го квітня покинули УСС Одесу і переїхали до Херсону, де побули два дні і 8-го квітня поплили двома пароплавами вгору Дніпром до Олександрівська.

На Запоріжжі

Плавба УСС на пароплавах Дніпром угору з Херсону до Олександрівська – це один із накращих моментів, які пережило УССтрілецтво впродовж свойого існування. Серед чудової весняної погоди та піднеслого настрою з приводу відродження української державности, УССтрільцям довелось власними очима бачити Дніпро та оглядати дорогі місця колишньої Запорізької Січі. Тут на Запоріжжі вони почули себе в вимріяній, живій Україні. Безмежна радість та горде почуття осягненого щастя наповнили вщерть усю істоту УССтрільців, що цілу свою традицію та січово-стрілецьку ідею черпали із тих історичних місць та із тих славних подій, що тут у минулому відбувались.

І знову наведемо деякі уступи із цінних спогадів Мирона Заклинського, – що яскраво і вірно відтворюють настрої і переживання УССтрілецтва в тому часі:

«Незабутні були для нас ці дні, коли ми плили по Дніпрі колишніми землями Запоріжців, серединою нашої великої батьківщини… Проїздили ми попри історичні місцевості, де останніми століттями відбувалися найважніші події нашої історії. Не раз ми читали про них – в книжках та уявляли їх в мріях. Тут була Січ за часів Мазепи, там ублизу Сіркова могила, там знову була Січ за часів Хмельницького.

Плили ми попри Кам'яний Затон, де весною 1648 р. приєдналися реєстрові козаки, що їх вислала Польща проти Хмельницького, до повстанчих військ.

Оживали в нашій уяві славні події бувальщини: ми плили тією течією, що бачила княжі кораблі і стільки разів носила козацькі чайки… А величина і краса рідного краю, яку ми тут вперше відчули, наповняла гордістю і радістю.

Зі зброєю в руці пройшли ми чималий кусень рідної землі від Мукачева до Збруча. Три тижні міряли своїми ногами Подільщину; їхали цілими днями залізницею, і це все тільки південна частина Правобережжя. Це лише кусень величезної нашої батьківщини, цього 45-мільйонового велетня, що розлягся над [141] Чорним морем на мільйоні кілометрів від Татр і Дунаю по Кавказ і Каспій».

Наведені думки Заклинського – це вірний документ стрілецької ідеології, яка глибоко корінилась в історичній традиції українського народу, а зокрема в традиції Козаччини і Запорізької Січі. Ідея масового січового руху та мілітарної організації, що прийняла історичну назву «Січових Стрільців» – це доказ великої пошани та гарячого пієтизму до січово-козацького періоду нашої історії. І коли тепер довелося тим же УССтрільцям не тільки бачити на власні очі ті широкі степи, Дніпрові пороги й Великий Луг, де козацтво гуляло й славу добувало, але коли їм доля дозволила як новітнім січовикам, зі зброєю в руках виганяти із земель колишньої Січі нових московських загарбників, то це була дійсно знаменна подія й момент великого щастя для Українських Січових Стрільців.

Місто Олександрівськ (сьогодні: Запоріжжя), положене над Дніпром, було тоді ще в руках большевиків, які зібрали тут більші сили, що відступали з Правобережжя і півдня України. Легіон УСС дістав наказ здобути це місто. 13 квітня почали прибулі пароплавами УСС наступ на Олександрівськ. Одна сотня УСС з відділом Вільних Козаків здобула залізничу станцію, втративши одного вбитого (стр. М.Ярему) і декількох ранених. На другий день продовжено наступ цілим куренем. Зав'язався завзятий бій. Після того, як большевики дістали великі підкріплення та кількома розстрільними пішли до протинаступу й оточили з крил стрілецькі сотні, курінь УСС довго здержував большевиків, але перед перевагою ворога мусів відступити з Олександрівська. Був це останній бій УСС в складі австрійської армії. На третій день після того, опустили большевики Олександрівськ під натиском німців. До міста ввійшли УСС з відділами Запорізької Дивізії.

УСС поховали свого побратима Михайла Ярему на високій козацькій могилі, над стрімким берегом Дніпра, серед широкого степу, близько села Біленького, недалеко історичної Січі. Тамошні селяни, нащадки січовиків з сердечним захопленням приймали УСС. Коли сотня УСС входила в село, на привітання заграли всі дзвони. На похорон УСС М.Яреми зійшлось усе село. Місцевий хор під управою вчителя відспівав «Заповіт».

В Олександрівську, столиці Запоріжжя, прообули УСС майже два місяці. Тут стрінулися вони вперше з регулярними частинами української армії, Запорізькою Дивізією, що затрималася в Олександрівську в перемарші на Мелітопіль і Крим. Після Кримського походу вона вернулася в першій половині травня назад до Олександрівська. Була це найкраща частина тодішньої української армії, сильно здисциплінована, національно свідома й ідейна.

УССтрільці дуже близько збраталися з Запоріжцями, а особливо сердечно заприязнилися з Гайдамацьким кінним полком ім. Гордієнка, що ним командував полк. В.Петрів. Добрі вояки пізнали себе та взаємно поважали. Пам'ятною остане зустріч Гайдамаків із УССтрільцями на великім Гайдамацько-селянськім святі, улаштованім у Царицинім Куті в присутності довколишнього селянства. Кінний полк ім. Гордієнка продемонстрував тоді перегляд в формі кінної атаки в повному розгоні. «Присутні старшини УСС» – оповідає полк. Петрів у своїх споминах – «дивляться широкими відчиненими очима, мабуть того й не [142] бачили, а правду казати і я за 16 років своєї дійсної служби, такого теж не бачив… «. Весь день тривала народна забава, запорожці, гайдамаки, стрільці, маси селянського народу в чудових настроях провели в Великому Лузі свято української радости.

Присутній на тому народному святі поет, сот. Остап Луцький, такими словами змалював ту незабутню всеукраїнську зустріч:

«Яка радість розпирала тоді груди, особливо нам, галичанам, що перший раз найшлися на оспіванім і вимріянім Запоріжжі. Ясним, чаруючим, нестримним полум'ям гордої втіхи, розгорілися наші душі… Радісно усміхається степ до Дніпра і сонця. Серце тішиться кожним засіяним клаптиком землі, кожною деревиною, кожним жайворонком, кожним подувом вітру, бо ж усе це наше, рідне, знову вільне!



Pages:     | 1 |   ...   | 42 | 43 || 45 | 46 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«Держава і право · Випуск 60 ного, локомотивного, вагонного, шляхового і вантажного господарств, водопостачання і каналізації, захисними і укріпними насадженнями, службовими, житловими і культурно-побутовими приміщеннями й іншими спорудами, що мають спеціальне призначення по обслуговуванню залізничного транспорту.1. Сидор В.Д. Історично-правові передумови формування вітчизняного земельного законодавства / В. Д. Сидор // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2010. – №...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА ПОСПЄЛОВА СВІТЛАНА ВАЛЕРІЇВНА УДК 159.922.1:159.923.3 – 055.2 ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЖІНОК ІЗ РІЗНИМИ ТИПАМИ СТАТЕВОРОЛЬОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ 19.00.01 – загальна психологія, історія психології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Харків – 2016 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н....»

«10 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №XХ. 2013 ІСТОРІОГРАФІЯ. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ЄПИК Л.І. ДОКУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРО УКРАЇНІЗАЦІЮ ПАРТІЙНОГО І ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ НА ПОЧАТКУ 20-Х РОКІВ ХХ СТ. Публікується серія документів, які надають уявлення про особливості політики українізації по відношенню до державних службовців і партійних працівників в Україні у 20-х роках ХХ ст. Особливий інтерес представляють вперше надані до друку програми курсів українознавства з української мови...»

«НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА АРХІВНІ ЗНАХІДКИ УДК 94(477.51)(069.51):737 -047.37(092)“Лесючевський” Тетяна ДІДЕНКО (Ніжин) Документ до біографії Володимира Лесючевського – організатора Ніжинського музею історії, мистецтва та етнографії Музейна справа в Ніжині має давні традиції. З цим містом пов’язані імена багатьох видатних діячів, які займалися вивченням і збереженням історико-культурної спадщини, традиційної народної культури. Одним із них був Володимир Іванович Лесючевський, засновник першого в...»

«Навчально-методична карта дисципліни “Основи психопрофілактики і психокорекції” лекції – 22 год., семінарські заняття – 10 год., практичні заняття – 10 год., індивідуальна робота – 6 год., самостійна робота – 54 год., модульний контроль – 6 год., залік Модуль 1 Назва Психологічна профілактика Модуля Лекції 1 2 3 Теми (1 бал тут сучасному психологічну профілактику. Лекцій (1 бал) Місце психопрофі-лактики впоняття просуспільстві Загальнеі далі) Поняття про стрес. Психопрофілактика стресових...»

«Львівський національний університет імені Івана Франка САСИН ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА УДК 323.272(477) ОБҐРУНТУВАННЯ СУЧАСНОГО ТИПУ РЕВОЛЮЦІЙ В ТРАНЗИТНОМУ СУСПІЛЬСТВІ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ 23.00.02 – політичні інститути та процеси АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Львів – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та історії політичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України....»

«УДК 91+581.91 ІСТОРІЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕРИТОРІЇ ЯВОРІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ В. Шушняк, Г. Савка Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. П. Дорошенка, 41/62, м. Львів, 79000, Україна Наведено маловідомі факти природоохоронних досліджень території Яворівського національного природного парку. Подано історію його створення. Проаналізовано наукові доробки різних наукових шкіл. Показано особливості охорони природи Українського Розточчя починаючи з...»

«Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський педагогічний коледж Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Навчально-методична карта заняття № Назва та № спеціальності 5.02020401 «Музичне мистецтво» Рівень підготовки базова загальна середня освіта ПРЕДМЕТ Українська література ТЕМА. Загальні зауваження до характеристики літературного процесу 40-50-х років ХХ ст. Олександр Довженко. Загальний огляд творчості. Кіноповість «Україна в огні»: відображення у творі...»

«ІСТОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ УДК 007:304:070 М. М. Кулинич Українська академія друкарства ВІДГУКИ У «ВІСТНИКУ ДЛЯ РУСИНІВ АВСТРІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ» НА ГАЛИЦЬКІ МОСКВОТА ПОЛОНОФІЛЬСЬКІ ЧАСОПИСИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст. Аналізуються відгуки на вихід у світ нових москвота полонофільських часописів «Страхопуд», «Мета», «Слово», «Неділя». Висвітлюється гостра полеміка дописувачів періодичних органів. Місяцеслов, відгук, дописувачі, критика, часопис, рецензент Редакція «Вістника» гостро реагувала на видання нових...»

«Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. 2012. Випуск 18 Петровська Л.Є. (Київ, Україна) Лінгвокраїнознавчий компонент змісту підручників з хорватської мови для студентів-іноземців У статті простежуються особливості представлення країнознавчої інформації у сучасних підручниках з хорватської мови для початківців, які ґрунтуються на переважаючих сьогодні комунікативних методиках викладання мови. Будучи спрямованими на вироблення у студентів активних комунікативних навичок,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»