WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 39 | 40 || 42 | 43 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 41 ] --

Блискуча аргументація повищої заяви УБУправи переконала УССтрільців. Почуття відповідальности наказувало їм задержати зброю в своїх руках. Переміг інстинкт самозбереження. УССтрілецтво перейшло нову вогневу пробу. Не заламалось морально, а навпаки ще сильніше закріпило свої ряди, щоб зберегти себе до слушного часу. Війна з Росією ще не покінчена, а на обріях кордонів України появилось уже виразне мариво другого ворога, що хоч сам ще в неволі, а вже простягав свої руки по наші відвічні землі.

Листопадовий акт звернув уперше чуйність УССтрілецтва також на небезпеку від заходу. І це не був припадок, коли в тому ж приблизно часі, під час бойових вправ кількох сотень Вишколу УСС, ми почули з уст сот. Д.Вітовського, якого сотня мала наступати на ліс в Дроговижі, таку нечувану досі бойову команду: «Поляки на краю ліса, мірник 800, скорий вогонь!» Вітовський перший вже тоді передбачив польсько-українську війну.

Марні надії і заходи

Після 4 листопада Австрія і Німеччина перестали бути в опінії українського громадянства його союзниками. З другого боку факт дальшої війни проти Росії, якої армія мала минулого літа і осени великі перемоги на галицько-буковинськім і волинськім фронтах, та поновлені репресії українського руху в Росії могли спричинити дезорієнтацію в думках і настроях суспільства та хаос політичних концепцій. Настала ідейно-політична криза. Бажання бачити Росію розторощеною було надто сильне, і воно далі проявлялось з незменшеною силою. Усі шукали розв'язки питання: на кого опертися? «Вісник Союзу Визволення України» писав у вступній статті з 14 січня 1917 р.: «…Нам українцям однаково віяв досі вітер в очі і збоку почвірного порозуміння і збоку осередніх держав… Тільки словні обіцянки тут і там, за якими не йшли ніякі факти або зовсім противні…» Усі шукали промінчика надії… В тім часі президент З'єдинених Держав Америки В.Вилсон проголосив в своїм історичнім письмі до сенату з 22 січня 1917 р. відому засаду самоозначення народів, як передумову тривкого миру та запропонував, щоб «жаден народ не змагав до того, щоб простерти свою форму правління на якусь іншу націю, щоб кожному народові, малому, великому і могутньому дати волю самому рішати без перешкоди і загроження про форму свого правління та шлях свого розвитку…» Обидві українські політичні репрезентації: Союз Визволення України і Українська Парляментарна Репрезентація звернулись тоді до президента ЗДА В.Вилсона з окремими письмами, в яких вияснено національно-політичні постуляти українського народу в цій війні.

Союз Визволення України вислав до амбасадора ЗДА у Відні письмо такого змісту:

«Ваша Ексцеленціє! У відручнім письмі Президента ЗДА до сенату з дня 22 січня, піднесено великі слова про волю всіх народів і право кожного народу до самостійного державного життя.

У зв'язку з проголошенням тих великих слів, позволяємо собі звернути увагу п. Президента, що під російським пануванням стогне в неволі великий 35мільйоновий український народ, позбавлений елементарних національних прав, навіть права уживання своєї мови в письмі й слові; що Росія, вирушивши нібито на визволення австрійських слов'ян і зайнявши Буковину і частину Галичини, заселені українцями, які користають під австрійським пануванням зі свободи національного розвитку, знищила тут всі придбання української національної культури, посуваючися аж до заборони українського слова.

Український народ в Росії все змагав і змагає до самостійного державного життя і згадане письмо п. Президента управнює нас до надії, що ті змагання знайдуть попертя у п. Президента, згідно з проголошеною ним засадою свободи і рівности народів.

[126] Просимо передати це письмо Вашій Владі».

Редакція ВСВУ подала такий коментар до повищого письма: «На голоснім письмі Вилсон не повинен спинитися, але в дійсності приложити руку до того, щоб бодай зблизити міжнародні відносини до того ідеалу, який він виставив. І коли Вилсонові діла не засвідчать про щирість його слів, його письмо буде тільки одним з прикладів пропасти між ідеалом і дійсністю». Повищі побоювання показались оправданими, бо теоретичні ідеї Вилсона не були застосовані при вирішенні української справи на мирових конференціях після першої світової війни.

На цьому місці треба ствердити надзвичайно відрадне явище, а саме, що в тій дуже тяжкій політичній ситуації, український народ розділений лісом багнетів і штиків, жив одною думкою та одними почуваннями. Обі часті роз'єднаної нації, весь час думали про себе, терпіли взаємними болями та змагали до одної спільної мети.

В тім самім часі, коли Союз Визволення України вислав до американського президента В.Вилсона, вище наведену заяву із постулятами українського народу, там, по другій стороні бойового фронту, організовані кола українського громадянства устами Ради Товариства Українських Поступовців в Києві склали також у першій половині лютого 1917 р. письмо до президента Вилсона, в якому, вітаючи його ідею про права недержавних націй на державну незалежність, поставили домагання, взяти під увагу також інтереси українського народу після закінчення війни. В тій заяві було, м. інш., сказано таке:

«Ми, заступники 35-мільйонової української нації, між ворожими державами поділеної і приневоленої братоубійчим виступати чийом у ворожих таборах, несказано почуваємо весь жах теперішнього становища недержавних народностей.

У Росії народ наш позбавлено найелементарніших умовин для розвитку, аж до заборони національної мови, письменства, преси. Виходячи на люди з гаслом визволення австрійських українців, Росія за час окупації Галичини зруйнувала культурні здобутки і працю багатьох поколіннів, покинувши там по собі справжню пустиню. Але разом з тим і Австрія, заводячи автономію Галичини, щоб догодити дужчому тут елементові – польському, ставить галицьких українців перед перспективою нової підлеглости, нового утиску. Трагедія, що переживає український народ, ще збільшується тим, що справедливі його домагання національного самоозначення стрічаються з упертим нехтуванням з обох боків… Український народ хоче самим собою бути і завзято бореться за самобутнє [127] існування й розвиток».

Усе свідоме українство по обох сторонах бойової лінії стануло одним фронтом до боротьби за спільні інтереси усієї української нації. В заяві Ради ТУП-у до през. Вилсона бачимо вияв ідеї всеукраїнської солідарности. Хоч самі безсильні і пригнічені під тяжким режимом московського деспотизму, члени ТУП-у щиро бажали упімнутись перед форумом американської демократії також за галицьку Україну, яку так ганебно зруйнували російські «визволителі», та яку тоді Австрія плянувала передати під панування Польщі. На всіх українських землях росла й розвивалась здорова політична думка. Визвольна національна ідея діяла й ждала на слушний час.

Розчарування, пригноблення і песимізм, що в першім моменті опанували українське громадянство, не тривали довго. Із вічно живих джерел нації виросла віра у власні сили, що була скріплена новим гірким досвідом. Здезорієнтоване громадянство віднайшло знову мету своєї праці і боротьби. Тою метою була самостійна і незалежна Україна, збудована власними трудами і власними жертвами всупереч усім перешкодам. Передовим репрезентантом і носієм цеї ідеї власної сили нації було УССтрілецтво, і тому воно остало при зброї. З тою новою вірою, що спасення України може вийти тільки від неї самої, українське суспільство з тим більшим завзяттям вийшло на зустріч грядучим подіям.

Революція в Україні і Українське Січове Стрілецтво

Не довго прийшлось західньо-українському громадянству оставати в тій непевній політичній атмосфері. В першій половині березня 1917 р. надійшли з тої сторони бойового фронту несподівані, радісні вістки, що в Росії вибухла революція. Велика імперія, яка ще перед місяцем гнала свої мільионові армії на криваву різню, щоб загарбати чужі землі, не видержала воєнного тягару. Її слаба внутрішня організація, непідготованість до довшої війни, нездарність адміністрації, моральний розклад сили армії внаслідок невдач на фронті, масове дезертирство та компромітація царської системи панування, – призвели до революції в столиці держави. Цар Микола ІІ був змушений зректися своєї влади, яку перебрав революційний Тимчасовий Уряд. Вслід за тим настала для українського народу можливість повного визволення та здійснення його мрій. На чолі революційного руху на Україні станула Українська Центральна Рада, як репрезентант усього організованого українського народу.

Визволена нація почала після довгих років неволі творити власне життя. Провідником усього пробудженого національного життя став Михайло Грушевський, що вже до війни був найвизначнішим авторитетом українського визвольного руху. Маніфестації, з'їзди, конгреси

– виявляли стихійну радість народних мас, що скінчилася неволя. Розвалилася тюрма народів. Україна воскресла. Усі живі сили почали організуватися до праці, до об'єднання, до дальшої боротьби. Проголошено І Універсал. Народилася найвища гордість нації – рідне військо. Бувші російські дивізії і корпуси українізувалися. Мільйони колишнього царського вояцтва заявляли через своїх делегатів на військових з'їздах в Києві, що вони бажали проливати кров тільки під українським прапором, за вільну Україну. Творилася власна українська влада в Києві: Генеральний Секретаріят, що став першим ступнем на шляху до незалежної державности… Щоденно надходили до Галичини все нові, цікавіші і радісніші вістки з-поза фронту, з Києва. Всі інші справи і проблеми відійшли далеко набік. Зникло пригноблення. Велика радість запанувала серед українського громадянства в Галичині і Буковині. Росли нові надії.

Дозрівала єдина загальна думка: Там над Дніпром вирішується вся українська справа, там наша сила і спасіння!

[128] На кілька днів перед вибухом революції в Росії, 8 березня 1917 р. вимаршував відновлений Легіон УСС в силі 6-ох сотень в двох куренях із місця осідку Вишколу в Розвадові на фронт під Бережани, під проводом нового команданта пполк. Ф.Кікаля, чеха по національності. Перший раз виступив Легіон в стрілецьких одностроях, мазепинках. При звуках стрілецької оркестри пройшов Легіон двадцятькілька кілометрів через Розділ, до Жидачева, звідки на другий день рано виїхав залізницею до Бережан.

З огляду на малий бойовий стан сотень, зліквідовано другий курінь та стягнено Легіон до чотирьох сотень. В такій формації лишився Легіон до розвалу Австрії, не відзискавши вже другого куреня. З Бережан відійшли УСС 11 березня на фронт під село Куропатники над Ценівкою. Тут приєдналась до Легіону технічна сотня, яка цілу зиму перебувала на фронті.

Становища під Куропатниками були добре збудовані та вигідні. На фронті панував спокій.



Pages:     | 1 |   ...   | 39 | 40 || 42 | 43 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації Комунальний заклад «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка» Черкаської обласної ради Література про Черкаську область за IV квартал 2014 року Черкаси – 2015 Передмова Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка видає поточний бібліографічний покажчик «Література про Черкаську область» з 1959 року. Він виходить випусками щоквартально. Включає описи книг та найважливіших статей з...»

«. УДК 94(477) Володимир Половець ПОЛОВЦІ: ЕТНІЧНА КУЛЬТУРА У статті розглядаються структурні складові етнічної культури, формування якої відбувалося у процесі синтезу первинних і вторинних генеруючих чинників ретроспекції життєдіяльності номадів. Ключові слова: культура, етнос, мова, територія, клімат, релігія, господарство, побут, традиції. Етнічна культура кожного номаду – це творча форма життєдіяльності по відтворенню та оновленню свого буття. Формування етнічної клуьтури відбувається у...»

«Джерела Архівні документи: Державний архів Дніпропетровської області 1. Шаповал І. М. Особовий фонд. Документи (листи, публікації, фотографії) про кобзаря Корнієвського Олександра Самійловича. ФР-6119. Од. зб. 337. 45 арк.2. Шаповал І. М. Особовий фонд. Документи (статті, публікації, фотографії, листи) про кобзаря Омельченка Андрія Федоровича. ФР-6119. Од. зб. 345. 210 арк.3. Шаповал І. М. Особовий фонд. Переписка кобзаря Омельченка Андрія Федоровича з колегами і учнями. ФР-6119. Од. зб. 346....»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ На правах рукопису УДЯК ВІКТОР ІВАНОВИЧ УДК 347.73:336.22 ФІНАНСОВО-ПРАВОВА КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Орлюк Олена Павлівна Ірпінь – 2016...»

«Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Серія: педагогіка 4'2011 Тернопіль ББК 74 Н 34 Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2011. – № 4. – 213 с. Засновник: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО КИРИЛЕНКО ВІТАЛІЙ ПЕТРОВИЧ УДК 94(477.7) 1921–1923 ГОЛОД 1921–1923 РОКІВ У ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Миколаїв – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі історії України навчально-наукового інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В. О....»

«УДК 711.4.168 МОДЕЛІ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ЦЕНТРАЛЬНИХ СІЛ ПЕРВИННОЇ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ А. Степанюк, доцент Львівський національний аграрний університет Ключові слова: архітектурно-планувальні вирішення, традиції та нові тенденції, тенденції розвитку об’ємно-просторової організації. Архітектурно-планувальні рішення села відображають його історичний розвиток та прогресивні традиції національної архітектури. Сучасна архітектурно-просторова організація села –...»

«Страх окупантів перед Холодним Яром Коли я впаду. мою кров вип'є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце. Юрій Горліс-Горський. Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди С. Петлюра Хто витерпить до кінця, той буде спасенний Христос Отче Мій! Коли можна, нехай обмине Мене чаша ця. Мт. 26;39 Народе мій, до тебе я ще верну В. Стус Недавно, в одній із статтей, говорив, що в кожній українській сім’ї повинні бути принаймні три книги: Біблія,...»

«О.М.Білоус Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка канд. філол. наук, професор Методичні штрихи щодо підготовки перекладачів та фахівців з прикладної лінгвістики Мова людини – це виразний показник її культури й освіченості. Тільки через мову можливе становлення й удосконалення мислення та уяви людини, а вивчення іноземних мов збільшує творчий потенціал особистості. Тому Рада Європи впродовж тривалого часу заохочує й підтримує вивчення іноземних мов та...»

«Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки УДК 94(477. 82) «1941–1945» 323.2 Олег Ленартович Німецько-фашистський окупаційний режим на Волині в роки Другої світової війни У статті розглянуто питання формування системи окупаційної влади на Волині в роки Другої світової війни, визначено засоби її реалізації, причини появи руху Опору нацистам. Ключові слова: окупація, рейхскомісаріат «Україна», Волинь, геноцид, податки. Постановка наукової проблеми та її...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»