WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 38 | 39 || 41 | 42 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 40 ] --

Основною методою навчання був індивідуальний вишкіл стрільця, якого метою було виховати бойовика, що самостійно думає і діє. Крім цього, введено також взаємне навчання, що виробляло в стрільців почуття самопевности і вчило кожного стрільця командувати.

Вишкіл ведено в малих групах. При навчанні узгляднено найновіші здобутки війни. Зокрема більшу увагу звернено на боротьбу ручними гранатами, яка стала окремим предметом навчання. В кожній сотні вишколювалась пробойова чота, на основі найновішого досвіду наступальної тактики. Навіть навчання правильного уживання кріса та стріляння відбувалось тепер на підставі нових засад. Солідна німецька метода не занедбувала найменших деталів вишколу, включно до поведінки стрільця в службі і поза службою, його зовнішнього вигляду, вояцької постави, стану його виряду, точно сти в виконуванні наказів та якости дисципліни.

Вишкіл поодиноких сотень кінчився докладною провіркою їх бойової справности, яку переводив командант німецького Армійського Вишколу. Він випитував і переглядав кожного стрільця одинцем. Стрільців уставляли до перегляду не в лаві, як це було в австрійськім вишколі, а в кількаметровім віддаленні один від одного. Після оцінки боєсправности сотні, її відсилали на фронт.

Після вишколу німецькою методою, Стрільці перевищали справністю і знанням воєнного діла австрійські відділи. Доказом на це є факт, що австрійські вишкільні осередки просили визичити їм сотню УСС, як показову. Так, напр., 44 сотня була один місяць (липень 1918) в Великій Висці біля Єлисаветгороду, як зразкова сотня для чотирьох австршських куренів корпусу.

Стрілецькі старшини і підстаршини, опанувавши цілу систему німецького вишколу, далі самі керували усією вишкільною справою. У Вишколі був тоді гурт старшин і підстаршинфахівців вишкільного діла, які перетворили військово непідготовану формацію на повновартісну бойову одиницю. УССтрілецтво скористало багато з науки, яку йому дали досвідчені старшини і підстаршини одної з найкращих світових армій. Воно засвоїло прекрасно набуте знання, та, доповнивши його тими духовими прикметами, які воно само виплекало впродовж дворічної боротьби, стало зразковою бойовою формацією. Вишкіл УСС пройшло багато тисяч української молоді та виховались на добрих бойовиків.

Коли восени 1918 р. Україна готовилась до боротьби проти відновлення єдиної неділимої Росії, тоді Вишкіл УСС передав Січовим Стрільцям у Білій Церкві своїх найкращих вишкільних фахівців-інструкторів, які своїм знанням і досвідом в великій мірі причинились до піднесення боєздатности Загону Січових Стрільців та до славної Мотовилівської перемоги.

Одночасно став Вишкіл центром відновленого після вересневих боїв УССтрілецтва. Він займав села: Розвадів, Веринь, Надітичі і Рудники. З початком березня 1917 р. відійшли на фронт під Куропатники шість вишколених сотень, а до весни 1918 р. було в Вишколі знову два і пів куреня боєздатних стрільців. Крім фахово-військової праці, було там також буйне ідейно-духове життя. Курси неграмотних, наука рідної історії і географії, широка національно-освідомна робота в сотнях, інтенсивна праця Пресової Кватири, виступи стрілецької оркестри, товариські гутірки і дискусії – були також важним виховним чинником. Тут постали також одні з найкращих стрілецьких пісень Р.Купчинського, Л.Лепкого і М.Гайворонського. Після відходу от. М.Тарнавського в поле, командантом Вишколу був пполк. К.Слюсарчук, а після нього от. Г.Коссак і пор. С.Краснопера.

УССтрілецтво в обличчі ідейної кризи

З початком листопада 1916 р. сталася в Австрії великої ваги політична подія, яка мала вирішальний вплив на дальший розвиток української політичної думки та яка спричинила надзвичайний відрух серед УССтрілецтва, закріпляючи остаточно його протиавстрійську ідеологію.

4 листопада австро-угорський і німецький уряди проголосили утворення самостійного польського королівства, а австрійський цісар Франц Йосиф І своїм патентом доручив прем'єрові міністрів Керберові виготовити законопроєкт про поширення автономії Галичини до таких розмірів, які тільки можна погодити з приналежністю її до австрійської [124] держави. Галичина мала бути цілковито відокремлена та перейти у становище майже федеративної складової частини Австрії. Центральний уряд і парлямент у Відні не мали мати ніякого впливу на внутрішні справи Галичини та не могли контролювати її польської адміністрації. Усе те означало передання українського народу в Галичині під повне панування поляків та грозило великою небезпекою для національного розвитку галицьких українців. Поляки мали стати виключними панами над усім українським життям, а українці не могли відкликатись до вищих австрійських політичних інстанцій.

Австрійська влада засвідчила цим конкретним фактом про своє дійсне відношення до української справи, зігнорувавши ті всі політичні постуляти, які український народ підносив багато десятків років. Від початку війни до останніх часів вона робила представникам української політичної репрезентації численні обіцянки і запевнення про поділ Галичини на український і польський автономні краї. Коли згадаємо про заяву прем'єра Штірка з

7.ХІ.1915 р., який сказав, що під проводом цісаря відбулася коронна рада, на якій вирішено, що після війни наступить поділ Галичини на окремі національні автономні краї, то в світлі тих фактів, акт 4 листопада являється документом політичного цинізму та типової австрійської перфідії.

Листопадовий акт був поважним ударом для льоялістичної політики деяких українських провідників, які репрезентували українську справу перед державними колами у Відні. Вони були надто великими оптимістами щодо відношення Австрії до українців та піддавали ті опортуністичні настрої українському громадянству. Цісарський патент скомпромітував остаточно їхню політику в опінії українського суспільства.

Але з другого боку ще тяжчим ударом був цей злощасний акт для самого українського суспільства. Найскромніші надії, які зв'язував український народ зі своїми великими жертвами в тій війні, перекреслено одним махом. Запанувало загальне розчарування.

Утворилась політична ситуація, яка викликала велику ідейно-політичну кризу, що вимагала негайного вияснення та розв'язки.

Загальна Українська Рада на своєму засіданні 6 листопада рішуче запротестувала проти рішення австрійської влади про будучу долю українського народу в Галичині, без відома та співучасти його законної репрезентації та проти її виразної волі. Українську суспільність візвано до національної консолідації та скріплення організації усіх активних сил нації.

На знак протесту президія ЗУРади зложила свої мандати. Провід політики галицьких українців перейшов до Парляментарної Репрезентації, якої головою вибрано посла Юліяна Романчука. Та УПРепрезентація не відзискала серед українського громадянства довір'я, втраченого проводом ЗУРади, бо не змінила своєї політики супроти Австрії. Традиція льоялістичної політики залишилась аж до останньої хвилини Австрії.

Реакція УССтрілецтва на цісарський патент не мала такого драматичного характеру, як серед нашого політичного проводу та широких кіл українського громадянства. Воно давно вже позбулося всяких оманливих надій на посторонні сили поза власною нацією та на цісарську ласку, бо добре пізнало ціну австрійського союзника та перестало йому вірити.

Останній акт австрійської політики остаточно закріпив самостійницьке становище УСС.

Цей акт також цілковито виправдав дотеперішнє опозиційне відношення УССтрілецтва супроти політики нашого проводу, який у своїй політичній практиці занадто довір'яв брехливим обіцянкам прем'єра Штірка і через те приспав активність українського громадянства та відвернув його увагу від конечности опертися в своїй боротьбі тільки на власні сили нації.

Вороже спрямування цісарського патенту проти істотних інтересів українського народу, вперше в тій війні поставило перед УССтрілецтвом питання доцільности його дальшого існування, його «бути чи не бути». Вслід за тим УССтрілецтво в Коші, Вишколі і в полі найрішучіше запротестувало в окремій заяві до Загальної Української Ради та до Української Боєвої Управи, через своїх делегатів сот. Р.Дудинського, сот. д-ра О.Левицького й чот. І.Цяпку проти цісарського акту з 4 листопада та висловило своє найглибше обурення з причини перфідного нарушення українських інтересів.

Не бажаючи брати на себе відповідальности за наслідки самоліквідації формації УСС, яка повинна ще продовжувати збройну боротьбу проти царської Росії, згадані делегати поставили перед нашим політичним проводом питання про сенс дальшої боротьби УСС-ів по стороні Австрії. У відповіді на повищий протест і запит Українська Боєва Управа вислала до УССтрільців своє звернення, в якому відповіла, що вони ніяк не сміють сходити зі сцени боротьби народів за свою будучність і навіть серед найбільших розчарувань не повинні дати вирвати собі зброю з рук. Такого ж змісту публічний комунікат УБУправи оголошено в пресі для загалу українського громадянства.

Подаємо повний текст того комунікату УБУправи, який основно мотивує та вияснює питання участи і боротьби УССтрільців по стороні Центральних Держав після 4 листопада 1916 р. до моменту розпаду Австрії.

«Кожний народ окуплює собі самостійне місце в ряді інших народів тільки боротьбою й жертвами. І український народ може винести справу свого визволення з забуття тільки чинною боротьбою.

Сучасна світова війна дала нам нагоду виступити збройно в ім'я самостійности українського народу.

Утворений в тій цілі волею народу, як національна бойова одиниця, Легіон Добровольців, Українських Січових Стрільців, став до боротьби за самостійність України там, де було до того чину місце: в рядах армій центральних держав.

Різні перешкоди при утворенні Легіону найкраще говорять про його незмірно велике значення саме для нас і для нашої народної справи.

І чим гірше стається загальне положення української справи й українського народу, чим холодніше відносилися б до нашої справи інші чинники, чим далі відсувано б здійснення наших цілей, тим більші зусилля мусимо робити ми, український народ, аби вдержати на відповідній висоті наші національні сили, отже й нашу бойову готовість!

Війна ще не закінчена, ще половина східньої Галичини й ціла Буковина в руках Росії. Що нам принесе кінець війни, годі вдаватися в пророцтва. Але навіть під найтяжчими ударами й серед найбільших розчарувань, не можемо дати собі витрутити з рук зброї, якою боремося за нашу національну справу, не можемо допустити до того, щоб незалежні від нас обставини зіпхнули нас без опору з нашої сторони, зі сцени боротьби народів за свою будуччину.

Для того Боєва Управа уважає конечним ужити всіх заходів для збільшення Легіону Українських Січових Стрільців і звертається до української суспільности з [125] зазивом, аби пішла назустріч тим заходам».



Pages:     | 1 |   ...   | 38 | 39 || 41 | 42 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Саламаха Ігор Павлович УДК 94(477.83/.86):719“18/19” Охорона пам’яток історії та культури Східної Галичини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: організаційні засади, законодавство, фінансування Спеціальність 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Львів – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі давньої історії України...»

«2 Робоча програма Бібліотекознавство за напрямом підготовки 6.020102 «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія», 0201 «Культура» 2015 р. – 58 с. Розробники: Прокопенко Лілія Сергіївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри реклами та зв'язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка Робоча програма затверджена на засіданні кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Протокол від “06” лютого 2015 року № 7 Завідувач кафедри реклами та...»

«ІСТОРІОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР 1.ІО. \академія наук української рср ІСТОРІЇ ін с т и т у т Н А У К О В А Р А Д А З ІСТ О РІ Ї І С Т О Р И Ч Н О Ї НА У К И П Р И С ЕК Ц ІЇ СУСП ІЛ ЬН ИХ НАУК ІСТОРІОГРАФІЧНІ Д О С Л ІД Ж ЕН Н Я В УКРАЇНСЬКІЙ РСР Вип. І ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА» К И Ї В 1968 901 Збірник охоплює широке коло історіографічних проблем — від 190 найдавніших часів до наших днів. У статтях висвітлюється історіо­ графія найважливіших епох в історії України. Зокрема,...»

«УДК 930.2.(477) В.А. ПАРХОМЕНКО ПЕРЕДУМОВИ ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ У 1918 РОЦІ В ІСТОРИКО-МЕМУАРНІЙ ЛІТЕРАТУРІ На підставі спогадів сучасників аналізується діяльність західноукраїнського політикуму в роки Першої світової війни, яка передувала створенню Української Національної Ради та Листопадового повстання 1918 р. Ключові слова: мемуарна література, Галичина, Головна Українська Рада, Січові стрільці Одним із найважливіших джерел до вивчення подій Української революції, зокрема...»

«О.Сліпушко, канд. філол. наук, доц. Духовна держава Тараса Шевченка у контексті української літературної традиції Держава – це дух народу (Г.В.Ф. Гегель Філософія духу) На початку ХІХ ст. німецький філософ Г.В.Ф. Гегель сказав: Держава – це дух народу. Феномен державності засвідчує не лише дух народу, а й волю нації до самоздійснення. Держава є вищою формою вияву та реалізації нації. Бездержавні нації – то бич історії. Україна-Русь після свого злету у князівські та розвитку у гетьманські часи...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVI 11. Кобець О. Микола Хвильовий / О. Кобець // Хвильовий М. Твори: У 5 тт. / Загальна ред. Г. Костюка. – Ньо-ЙоркБалтимор-Торонто: Об єднання Українських Письменників Слово і Українське Видавництво Смолоскип ім. В. Симоненка, 1986. – Т.5. – C.153-167.12. Винниченко В. Із щоденних нотаток про самогубство М. Хвильового і М. Скрипника / В. Винниченко // Хвильовий М. Твори: У 5 тт. / Загальна ред. Г....»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ ТА РЕДАГУВАННЯ Методичні рекомендації з організації лабораторних занять з курсу «Радіовиробництво» для студентів спеціальності 8.18010019 – «Медіа-комунікації» Витяг із робочого навчального плану Годин із них: Контрольні роботи Самостійна робота Іспити (семестр) Форма навчання Курсові роботи Лабораторних Індивідуальна Семінарських Практичних (семестр) (семестр)...»

«АНДРІЙ ЛЮБКА К І Л Е Р З Б І Р К А І С Т О Р І Й Львів 2012 ББК 84 (4Укр) Л 93 Андрій Любка Л 93 Кілер. Збірка історій. — Львів : ЛА «Піраміда», 2012. — 112 с. ISBN 978-966-441-257-2 © ЛА «Піраміда», 2012 Видавець Василь ГУТКОВСЬКИЙ ISBN 978-966-441-257-2 Наклад 2000 примірників HOW I SPENT MY SUMMER Усі твої численні й безкінечні татуювання, яких не було, всі твої погляди, палаючі й жадібні, всі твої звуки й видихи, вся моя музика в...»

«Історичні студії УДК 94(477) “19”:271,4(477) І. П. Рудянин – асистент кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки Участь греко-католицьких священиків у кооперативному русі на території Східної Галичини у другій половині ХІХ на початку ХХ ст. Роботу виконано на кафедрі археології, давньої та середньовічної історії України ВНУ ім. Лесі Українки Стаття висвітлює роль греко-католицьких священиків у становленні та розвитку...»

«СИСТЕМАТИЗОВАНИЙ БЮЛЕТЕНЬ НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ (вересень–жовтень) ЗМІСТ Дисертації та автореферати дисертацій Економичні науки 08.00.01 Економічна теорія та історія економічної думки Юридичні науки 12.00.01 Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень 12.00.02 Конституційне право; муніципальне право 12.00.03 Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право.5 12.00.04 Господарське право; господарсько-процесуальне право 12.00.05 Трудове право;...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»