WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 35 ] --

І був це, зовсім певно, щирий вислів почувань українського селянства Херсонщини, Поділля і Запоріжжя, коли Софія Тобілевич у своєму зверненні до Українських Січових Стрільців так сказала: «Знайте, що стрілецька ваша пісня не забулась й досі лунає в душах [105] наших…»

І цю стрілецьку пісню наш народ на Наддніпрянщині, прийняв, як свою рідну і дорогу.

Кращі київські композитори, як Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Лев Ревуцький і інші

– надзвичайно зацікавилися стрілецькими піснями, записували їх слова і мелодії та багато з них обробили для хорового співу, приймаючи їх не раз за народні пісні Леонтович і Стеценко стрічались восени 1919 р. в Кам'янці Подільському з композитором і капельником УСС Михайлом Гайворонським, якому вони «висловили своє здивування і радість, що західня область України створила нову військову пісню, не чужу, а свою рідну». Тоді вони всі [106] вирішили написати співаник для української армії.

Скомпонована М.Гайворонським в 1916 р. пісня «Їхав стрілець на війноньку» була, як писав брат композитора Лева Рувуцького, Дмитро «надзвичайно розповсюджена під час війни і в нас на Україні Леонтович записав її вже в 1917 р. в Тульчині на Поділлі, а Лев Ревуцький записав її на початку 1927 р. в селі Іржавець, Прилуцької округи на Полтавщині.

Оба вони обробили цю пісню на хор і видали з іншими своїми творами. Використали її [107] також військові оркестри та кіностудії в Україні.

Інша стрілецька пісня, Левка Лепкого, «Гей, видно село», була настільки популярна в центральній Україні, що в 1920-их роках большевики допустили її до свого репертуару і вона співалася навіть шкільними хорами, тільки із трохи зміненим текстом (замість «стрільці [108] січовії» – «стрільці червонії»). Співав її часто перед другою світовою війною в київськім радіо – артист-співак Донець.

Також багато інших стрілецьких пісень були аранжовані й оброблені на хор згаданими композиторами та поширені друком. Зокрема популярними стали обробки на хор стрілецьких пісень М.Леонтовича: першої стрілецької пісні «Гей, ви стрільці січовії» та відомої пісні Р.Купчинського «Зажурились галичанки». Олександер Кошиць аранжував на хор пісні: «Гей, у лузі червона калина» і «Видиш, брате мій».

Так отже стрілецька пісня стала культурно-національним надбанням цілої соборної України.

Хоч стрілецькі пісні, чи тексти й мелодії, складало багато різних людей, то основний їх поетичний і музичний репертуар створили три стрілецькі співці: Михайло Гайворонський, Роман Купчинський і Лев Лепкий. Всі вони творили в тій самій духовій атмосфері, коли вносили в стрілецьку пісню виразний ідейний та патріотично-бойовий зміст й особливі музичні цінності.

Крім них треба згадати ще: А.Баландюка, Б.Крижанівського і Г.Труха.

г) Інші форми духово-мистецької праці і творчости УСС

Поза представленими вище двома основними галузями стрілецької духової творчости:

ідеологічною думкою і піснею, бачимо в духовому життю УССтрілецтва також значне зацікавлення всіми майже формами духової і мистецької культури. Поезія, проза, а навіть спроби драматичного письменства, мали серед Стрілецтва багатьох представників. До стрілецьких поетів, здебільша ліриків, належали: Р.Купчинський, Л.Лепкий, М.Голубець, Ю.Назарак, Ю.Шкрумеляк, В.Бобинський, А.Лотоцький, Л.Луців, М.Угрин-Безгрішний і ще дехто. Велику увагу Присвятили вони особливо патріотичній ліриці.

Малярське мистецтво здобуло серед УССтрілецтва великі осяги. Репрезентоване такими визначними мистцями-малярами, як О.Курилас, Ю.Буцманюк, І.Іванець, Р.Сорохтей, Л.Гец, Ю.Назарак, І.Кучмак та різьбар М.Гаврилко, воно створило багато цінних малюнків, портретів, карикатур, навіть більших картин, які в більшості збереглись, як цінні пам'ятки доби.

Також такі галузі мистецтва, як фотографіка, скульптура, музика (стрілецька оркестра) і театр (велика пропагандивна праця на Наддніпрянщині в 1918 р.) розвивались дуже добре.

Весь час ведено працю над створенням і удосконаленням української військової термінології. Життя на фронті і в запіллі заставляло Команду УСС розв'язувати майже щоденно тяжкі термінологічні проблеми. Вироблена здебільша УССтрілецтвом військова термінологія, стала важливим здобутком при організації майбутньої української армії.

Для плянового ведення та доцільного керування широким та різноманітним духовим та культурним життям і творчістю УССтрілецтва створено в 1915.р. окремий осередок в полі і в Коші, т. зв. Пресову Кватиру. Обсяг і зміст праці Пресової Кватири був багато більший, ніж вказує її назва, бо пресова справа становила тільки незначну частину її діяльности.

Вона в першій мірі започаткувала та пляново розвинула писання стрілецького літопису.

Деякі опубліковані літописні матеріяли є сьогодні важливим історичним джерелом. Як літописці відомі Василь Дзіковський і Лесь Новіна-Розлуцький. Також стрілецька фотографіка, яка дала дуже цінний і багатий документарно-історичний матеріял – це також заслуга передусім Пресової Кватири. В колі її членів і співробітників на фронті і в Вишколі створено в 1915-1917рр. переважну частину стрілецьких пісень. Пресовою Кватирою в полі керував чот. Іван Іванець, а в Коші пхор. Микола Угрин-Безгрішний. Пресова Кватира в Коші була також осередком культурно-освітнього життя в Коші. Вона ініціювала всю освітню роботу, виклади, дискусії, провадила курси для неграмотних стрільців, стрілецький хор, що виступав з концертами в різних містах Галичини, гімназійні курси, які покінчило загалом 140 стрільців, та добре поставлену бібліотеку.

Деякі з тих освітніх праць виконувано, в дещо гірших умовинах, також у полі. М. ін.

дуже оригінально представлялась бібліотечна справа серед фронтових частин. Багато стрільців носило в своїх наплечниках, крім частин одежі, білля і харчів, такаж духову поживу – книжки до читання. У хвилях відпочинку, постою в запасі, чи під час спокою в окопах, можна було бачити багатьох стрільців зайнятих читанням книжок, які шляхом обміну кружляли між ними, а також між товаришами із різних сотень. Досить часто бачилось стрільця на менше відповідальній стійці з книжкою в руках. Книжки діставались на фронт на виразне замовлення стрільців, або стрільці привозили їх з відпустки. Присилали їх з УБУправи, Союзу Визволення УкраЇни та інших установ. Можемо отже говорити про існування між УССтрілецтвом в полі поважної, нереєстрованої і некаталогізованої рухомої бібліотеки, що обіймала багато соток книжок та мала численних і солідних читачів.

Книжки, що їх читали Стрільці, були різного змісту та в різних мовах, відповідно до освіти читача. Були філософічні твори Канта і «Лис Микита» Франка, Святе Письмо видання Пулюя і Гекеля «Загадки світу», твори Шіллера, Словацького, Шевченка і всяка воєнна література. Усе те відноситься також до читання часописів і журналів. Особливо в часі понад восьмимісячного ніби спокою на фронті над Стрипою (в Соснові і на Веселій) належить відмітити ті цікаві методи культурно-освітньої праці між УССтрілецтвом, до яких, крім читання книжок і часописів, належало також ведення курсів для неписьменних стрільців, хори по деяких сотнях та часті сходини із дискусіями на політичні і загальноосвітні теми.

д) Оформлення національного xарактерy УССтрілецтва До повищого комплексу духової творчости і культурної праці належить також дуже важлива проблема зовнішнього оформлення національного характеру Українського Січового Стрілецтва. Коли воно виступило до збройного зриву, як самостійна українська національна військова формація, як новітнє українське військо, то разом з тим мусіла стати актуальною справа зовнішніх признак Українських Січових Стрільців, які відрізняли б їх від інших військових стягів, а рівночасно вказували б на їх самостійний український характер. Це була проблема засадничого значення, яка попри інші моменти мала стверджувати, що УССтрільці є національною військовою формацією українського народу. Тому їх гарячим бажанням було ще від самого початку війни виступити до боротьби з Московщиною в однострою українського війська.

На жаль, не легко прийшлось здійснити ці бажання. Австрійська військова влада не йшла їм на руку. Свою національну окремішність УСС означали аж до осени 1916 р. жовтосиньою трояндою з лівого боку шапки. Від весни 1915 р. носили старшини УСС при шаблях золоті, а підстаршини при багнетах, жовті привіски, перетикані синіми нитками. На привісках був нашитий з одного боку, національний герб – лев, а з другого букви УСС. Також старшинські і підстаршинські зірки нашивали від 1916 р. не на австрійський спосіб, а – рядом. В другій половині 1916 р. заведено найосновнішу зміну в зовнішньому вигляді УССтрілецтва, а саме, шапку-мазепинку, зовсім подібну по формі до шапки передвоєнних Січових Стрільців, на якій був уміщений спереду щитик з національним гербом. Таку шапку загально носила українська молодь після війни, як традиційний символ українських визвольних змагань. В тому ж часі замість синіх вилог на комір і введено синьо-жовтий поперечний пасок. Вкінці, на весну 1917 р. за проєктом Пресової Кватири в полі, змінено також стрілецький однострій, надаючи йому оригінальний вигляд.

В 1917 р. придбало УССтрілецтво прекрасний символ своєї самостійницької ідеї та бойової готовости – власний прапор. Виконаний заходами українського жіноцтва у Львові дуже солідно з синього шовку, зображував по одному боці Архистратига Михайла (герб Києва) з мечем, готовим до удару, в одній руці, і зі щитом, на якому лев (герб Галицької України), – у другій. Довкруги розміщено листя і грозна червоної калини. Так зображено на прапорі УССтрільців їх основну ідею соборности України. (Новітній герб соборної української держави, тризуб Володимира, встановила Українська Центральна Рада щойно два роки пізніше). По другому боці стрілецького прапору, вигаптовано золотом на малиновому колі, в дубовому вінці – символі стрілецької слави – букви У.С.С. Дня 28 жовтня 1917 р. посвятив його в осідку Вишколу УСС, Розвадові, митроополит Андрій Шептицький.

Так отже з весною 1917 р. оформивсь остаточно зовнішній самобутній вигляд УССтрілецтва. Воно робило все те ступнево й самочинно, без попереднього дозволу австрійської військової влади, яка уже пост фактум затверджувала формально деякі заведені зміни. В той спосіб УССтрілецтво скидало з себе всі зовнішні признаки займанницького війська, після того, коли воно у своїх серцях та у своїй душі вже давно пірвало усякі зв'язки з австрійщиною.

Крім зовнішньої форми, рішальною признакою національного характеру Легіону УСС було вживання тільки української мови, як урядової і службової. Усе наказництво та назовництво велося тільки українською мовою. Причинилось це до значного розвитку української військової термінології. Українська мова наказів була гордістю УССтрільців.



Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«Філологічні науки. – 2013. – Книга 4 УДК 811.112.2:81'373.612 СТРУКТУРА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ ГУСТАТИВНИХ ПРИКМЕТНИКІВ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ТА ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ В ГАЗЕТНИХ І РЕКЛАМНИХ ТЕКСТАХ Воробець П. О. Стаття присвячена розгляду складу і структури ЛСГ густативних прикметників як частини ЛСП “СМАК” у сучасній німецькій мові. Висвітлюються особливості функціонування ядерних густативних лексем у газетних текстах, а також використання прикметників для вербалізації смакових відчуттів у...»

«УДК82-95/82-2 БОНДАР Л. О. ПРОБЛЕМА САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ГЕРОЯ У П’ЄСІ Я.ВЕРЕЩАКА «ЖЕБРАЦЬКИЙ ДЕТЕКТИВ» У статті досліджуються особливості репрезентації картини світу посттоталітарної доби у п’єсі Я. Верещака. Визначається засоби жанромоделювання та побудови архітектоніки твору. Розкривається ідейне навантаження прийому полімаски. Ключові слова: жанросинтез, часопросторові дифузії, прийом полімаски, суспільнорефлексивна драматургія, самоідентифікація. Більшість сучасних драматургічних текстів...»

«Вісник Академії управління МВС. 2009. №3 УДК 347.65.68 Елла ПИСАРЄВА кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу Донецького національного університету ЗАПОВІТ ЯК ПІДСТАВА ВИНИКНЕННЯ СПАДКОВИХ ВІДНОСИН: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ Наведено основні характеристики заповіту як підстави для виникнення спадкових відносин, визначено різні види заповіту, приділено увагу оформленню заповіту як документа. Приведены основные характеристики завещания как основания для...»

«102 СТОРІНКИ ВОЄННОЇ ІСТОРІЇ ВОЛИНІ, Луцьк, 2009. Матеріали ХХХ Всеукраїнської науково-практичної історикокраєзнавчій конференції, 24-25 березня, 2009 р., м. Луцьк. Нумерація сторінок та розміщення тексту відповідає друкованому варіанту. Текст, виділений синім кольором не опубліковано. _ Денис Тоїчкін (Київ) Проблеми атрибуції клинкової зброї: знахідки зображень фігур династичних гербів шляхти Волині на клинках шабель литовського й руського походження XVІI-XVIII ст. Надзвичайно важливим етапом...»

«А.?.ВОЛКОВ А.Р.Волков Чернівецький університет СОНЯЧНА МАШИНА В.ВИННИЧЕНКА ТА СОЦІАЛЬНОФАНТАСТИЧНІ РОМАНИ К.ЧАПЕКА (ІСТОРИКОТИПОЛОҐІЧНЕ ЗІСТАВЛЕННЯ) Сонячна маш ина В.Винниченка м о ж е видатися за своїм ж а н р о м, стилем, те м а ти к о ю несподіваним ф е н о м е н о м не лиш е в н а б утку письм енника, а навіть у національном у іс то р и ко -л іт е р а ту р н о м у п р о ­ цесі. Д о написання С онячної маш ини (1 9 2 1-1924) в у к р а їн с ь ко м у письменстві не б ул о подібних творів. Ц...»

«Теоретична і дидактична філологія. Випуск 17, 2014.15. Резник Р. Оноре Бальзак и его произведения / Р. Резник // О. Бальзак. Избранное ; [пер с франц. ; послесл. Р. Резник ; примеч. В. Даниловой]. – М. : Просвещение, 1985. – 352 с.16. Реизов Б.Г. Творчество Бальзака / Реизов Б.Г. – М. : Художественная литература, 1939. – 411 с.17. 17. Реизов Б.Г. Бальзак : сборник статей / Реизов Б.Г. – Л. : Издательство ЛГУ, 1960. – 330 с. 18. Сабанцев Г.Ю. Реализм / Г.Ю. Сабанцев // Зарубежная литература XIX...»

«Наукові записки. Серія “Психологія і педагогіка” УДК 371.2.034 Дяков І.В., Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти м.Хмельницький, Україна ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ СОФІЇ РУСОВОЇ У статті висвітлюються окремі погляди Софії Русової на проблеми морального виховання на основі аналізу творчої спадщини педагога. Ключові слова: мораль, моральність, моральне виховання, моральна поведінка, моральний досвід, родинне виховання, соціальне виховання. Дьяков...»

«ДЕРЖАВНА АРХІВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ-МУЗЕЙ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ _ Архівні зібрання України Путівники ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ-МУЗЕЙ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ _ ПУТІВНИК Випуск 4 КИЇВ ЦДК 930.25(477) (036) ББК 79.3(4Укр)ль Ц38 Головна редакційна колегія серії “Архівні зібрання У к р а ї н и ” : Т. І. Баранова (Голова), І. М. Кісіль (заступник Голови), В. Г. Берковський, Г. О. Венгель, В. Ф. Верстюк, О. Я. Гаранін, Л. Я. Демченко, М. Г. Железняк, О. В....»

«УДК 271(477.83) “16/19” Василь СЛОБОДЯН ДОБРЯНСЬКИЙ МОНАСТИР ВОЗНЕСЕННЯ ГОСПОДНЬОГО (XVII – ПОЧАТОК ХХ СТ.) Понад двісті років в селі Добряни існував осередок духовного життя – Добрянський монастир (інша назва – Деревацький). Про час його постання не збереглося джерельних відомостей. Історик о. Михайло Ваврик подає дату постання обителі – 1582 р.1 Однак джерельного підтвердження вона не має. Цікавим є переказ про заснування монастиря, який наводить укладач “Шематизму провінції св. Спасителя...»

«Міжнародна науково-практична конференція “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів” Збірник матеріалів УДК 551.24:528.88 М. В. Арістов, к.г.н., доц. АЕРОКОСМІЧНІ МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ НЕСПРИЯТЛИВИХ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УРБОГЕОСИСТЕМАХ (НА ПРИКЛАДІ МІСТА КИЄВА) Розглянуто особливості вивчення процесів підтоплення, зсувів, ерозії, просідання та інших деформацій земної поверхні у містах з використанням сучасних космічних знімків. Окремо розглядається значення ендогеодинаміки, зокрема,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»