WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 || 35 | 36 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 34 ] --

Стрілець любив повеселитися, пожартувати, потанцювати, посміятись із своїх товаришів, а також і старшин, та шукав природної розваги у своїй стрілецькій пісні і довкруги розливав веседість. Народ говорив про УССтрільців: веселе військо! І таким веселим військом вони були й тому любили бадьору, жваву й веселу свою стрілецьку пісню.

Один із УССтрільців описуючи марш своєї сотні на Поділлі, на фронт, до бою, – м. інш.

змалював це так: «…Хтось пісню почав. І десь вона візьметься! Чи в радості, чи в горю.

Стрілецька вдача, як давня козацька!.. Стрілець без пісні, як без води риба. З піснею [103] забулося, що йдемо там, де пісню смерть співає…»

Батьківщина, честь і слава, – ці найвище цінені вартості кожної людини, становлять основний зміст бойової і національно-політичної тематики стрілецьких пісень. Стрілецька пісня, як культурно-національний чинник, стала в історії українського народу політичним фактором та доказом його вартости та достоїнства. Вона саме, а не інша форма мистецтва, стала джерелом нашої національної гордости і самодовір'я. Вона була програмою дії і боротьби української нації в той неповторний час першого її збройного зриву за волю. Вона була тим щоденно із глибини тисяч юнацьких душ проголошуваним гаслом боротьби за визволення України, за її волю, за незалежну державність, та голосно маніфестувала боротьбу українського народу з Московщиною.

І тому в найкращій і найпопулярнішій стрілецькій пісні «Гей у лузі червона калина…», що була гимном УССтрілецтва, поставлено виразно основну програму і мету стрілецького бойового походу: визволення України із московської неволі. А в другій дуже поширеній по всій Україні пісні «Ой, видно село», співається про Січових Стрільців, що йдуть до бою воювати за Україну. Так! За ніщо інше, тільки за Україну! В інших піснях проведена та ж сама провідна думка про кривавий бій за волю України та за рідний край, бо сповнилась уже міра нелюдських злочинів наших гнобителів, а зганьблена честь народу кличе на криваву месть. Стрілецька пісня нав'язує свій зміст до величньої традиції боротьби України за волю і тому: могучий дух Мазепи благословить УССтрільців, що йдуть до бою. Найкраща смерть для юнака, це смерть у бою за рідний край і за волю. І тому також в одній з перших стрілецьких пісень говориться, що стрільці умирають з піснею на устах, йдучи до бою за Україну. УССтрільцям не страшна смерть за волю (як співали в одній пісні під час походу на Київ вліті 1919 р.), бо їх серце мліло із радости, коли вони йшли до бою за золотоверхий Київ. Подібний бойовий, патріотичний і соборницький зміст, ми бачимо в багатьох інших стрілецьких піснях.

Цей патріотичний зміст стрілецьких пісень був найвірнішим висловом тих глибоких національно-державницьких почувань, якими жило все Стрілецтво, коли творився тип новітнього українського вояка. Оце вперше від втрати нашої козацької державности та після довгої неволі український народ почув нову бойову пісню свойого вояка. Національна тематика стрілецьких пісень була вповні видержана щодо змісту, неперебільшена, зовсім природна та навіть досить скромна в доборі патріотичних слів і фраз. Автори складали їх щиро, не намагаючись переладовувати їх надто високою патріотичною фразеологією.

Немов завершенням бойового і визвольного змісту стрілецьких пісень являється той старий символ відвічних людських змагань, що ще в княжій добі нашої історії, у «Слові о полку Ігоревім» та пізніше в козацьких піснях і думах, був найвищою цінністю українського лицарства, що кликав його на героїчні подвиги в боротьбі за щастя рідного краю. Це була лицарська слава, та невмируща слава, що навіть після найтяжчої поразки або після смерти героя-лицаря не вмирала, а жила в народі у вічні-віки. Це була козацька слава, про яку після зруйнування царицею Катериною Запорозької Січі, із гордістю співали січовики-запорожці, що хоч пропало славне Запоріжжя, то однак не пропала слава.

Українське Січове Стрілецтво, що було переємником слави старих січових лицарів, піднявши боротьбу проти тієї ж Москви, що зруйнувала останній бастіон української волі, в своїх піснях дало багатий вираз стрілецькій славі.

Вже та сотня, що перша вимаршувала до бою проти Москви, співала в своїй піснімарші: «Гей з-за гори чорна хмара встала, по всім світу йде стрілецька слава!» після бою на Маківці, коли почуття стрілецької слави виступило з повною силою, а УССтрільці сходили з Карпат за ворогом, грімко лунала, так забута тепер пісня: «Батьківська славо, веди ж ти нас, у бій кривавий підем всі враз!» А в інших стрілецьких піснях співається: «Йде Січове Військо, пісня степом лине, як поборем воріженьків, слава не загине « А далі: «А хто піде з нами, буде славу мати…» Або: «На віттях вітер грає про стрілецьку славу…» В пісні: «Ой там при долині» співається: «І кров по долині накриє мурава, но слава не згине, січовая слава!» В своїй пісні про червону калину співали УССтрільці: «А ми тую стрілецькую славу збережемо!» В одній з кращих стрілецьких пісень Р.Купчинського, що її задюбки співала під польською займанщиною українська молодь: «Ой та зажурились Стрільці Січовії», – ми чуємо рішуче, сильне запевнення, що: «Ще живе стрілецька слава» і тому до нас «вернуться ще тії Стрільці Січовії!»

І коли Українському Січовому Стрілецтву не судилося доконати своєї мети, бо Україна далі в тяжкій неволі, то збереження стрілецької слави, що живе в серцях і пам'яті українського народу, є певною запорукою визволення українського народу.

Стрілецькі пісні – це цінний вклад в українську культуру, це велике збагачення української духовости. Ми почувались дуже вбогі до війни, коли ми їх не мали. Вартість їх тим більша, що вони стали піснями народними, вони вросли своїми мелодіями і змістом глибоко в народну душу. Народ їх полюбив та щиро оцінив. І це є найкраща їх оцінка. Після втрати нашої державности, стрілецька пісня була щоденним сильним і глибоким відгомоном нашої визвольної традиції, і тому стала вона важливим національно-виховним чинником нашого післявоєнного молодого покоління. В тяжкій добі неволі вона піддержувала незломну моральну силу народу та його віру в краще майбутнє.

Щирі симпатії та велику пошану здобула собі стрілецька пісня серед нашого народу на Наддніпрянщині. Були це незабутні хвилини для УССтрільців, коли вони на весну 1918 р. з піснею на устах проходили крізь села Поділля і Херсонщини, а їхній бадьорий спів викликав загальну радість й одушевлення серед тамошнього селянства. Спершу дивилось воно з недовір'ям на УССтрільців, бо вважало їх за австрійців. Але коли люди почули стрілецьку, українську пісню, вибухали радісними окликами одушевлення: «Їй Богу – наші хлопці!»

Рідні душі відразу пізнались. Так пісня стрілецька своїм звуком і своїм рідним словом, в одну мить зв'язувала, розділених поневолі синів одного народу, в одну родину.

Пам'ятаємо, як одної гарячої неділі, в червні 1918 р. перемаршувало вулицями Єлисавету шість або сім сотень вишколу УСС, на переді зі старшиною на конях, зі стрілецьким прапором, оркестрою та спеціяльно створеним для цього маршу великим хором. Широким гомоном розливалась тоді по вулицях цього міста стрілецька пісня. Так пізнало населення Єлисавету УССтрільців, як своїх земляків, сердечно з ними зжилось та щиро за ними жалувало, коли вони виїздили на Буковину.

Софія Тобілевич, яка впродовж кількох місяців дуже часто стрічала УСС-ів, говорила про них, як про веселу, жваву, співочу стрілецьку громаду. Вона змальовує прекрасну картину стрілецького походу крізь села Херсонщини в літі 1918 р., а зокрема зображує враження, яке викликала тоді серед народу стрілецька пісня. Вона так, м. інш., пише про це в своїй книжці «Рідні гості»:

»…Хто вони?.. Обличчя несуворі… в очах привітні, хто це? Які то стрічки жовто блакитні мають? Що це за пісня розлягається дужим, могутнім хором?..

Слова не чужі… слухайте… Гей видно село, широке село, під горою… Та це ж наша пісня… наше військо… наші прапори українські… Загула вулиця де проходило стрілецьке військо… Ожили степи від забутих згуків стародавньої пісні, зашуміли прапори й воскресла, ожила слава козача…»

А коли в серпні 1919 р. входили до Києва об'єднані українські армії, то, перебуваюча тоді в Києві, Тамара Петрова, так відтворює свої глибокі враження, які на неї зробила тоді та ж сама бадьора і з широким розмахом співана стрілецька пісня «Ой видно село». Вона пише у своїм гарнім спогаді м. інш. так:

»…Уже темніє, коли по вулиці, чітко відбиваючи крок, наближається струнка лава сірих одностроїв. Щось нове, але разом з тим таке знайоме. На хідниках юрба застигла в напруженому чеканню і в тій дивній тишині, прорізуючи темряву літної ночі, раптово лунає пісня: «Ой, видно село, широке село під горою…» Юрба ніби зідхнула, рухнулась і серед вигуків «слава», криків, виринають вже лиш окремі слова… «ми йдем за Вкраїну воювати» – команда. Спиннлнсь. І в мент юрба з хідників і сірі однострої злились в одно. Знову команда, знову рухається сіра маса і [104] вже здалека долітає… «хто охоту має, най йде з нами».

Та найсердечнішим і незабутнім звуком пронеслась стрілецька пісня на Наддніпрянщині, вліті 1918 р. в тяжкий час окупаційного режиму, коли на українські села набігали «карательні атряди» та озброєні відділи німецьких і мадярських вояків, щоб грабувати селянське майно, «успокоювати» збунтованих селян та відбирати в них зброю, якою вони боронили свою працю й своє добро.

Тоді УССтрільці діставали наказ від чужої займанницької влади робити те саме. І вони йшли на наші села, де перестрашений народ поховався по схованках, хати стояли порожні, бо люди боялися кари і грабунку… І тоді в багатьох селах Запоріжжя і Херсонщини ставалось дивне чудо. Прибулі в село молоді вояки не йшли по хатах грабувати і карати людей, а збирались гуртом на майдані серед села й повними юнацькими голосами завели якусь нову гарну пісню, якої тут ще не співали. Але її слова зрозуміли люди, що поховалися, а мелодія була близька їх серцю, рідна, українська. Це була стрілецька пісня.

Зачудовані селяни виходили і з якимсь переляком дивились на себе, не хотіли вірити тому, що чули і бачили, підходили все ближче до вояків, які затягнули нову пісню:

«Маширують Стрільці Січовії у кривавий тан, Визволяти братів Українців з московських кайдан.

А ми наших братів Українців визволимо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»

А за хвилю вже майже ціле село було на майдані, навіть ті найполохливіші стали сміливі, їх перелякані обличчя покривались радісною усмішкою, а очі і зворушені уста немов би гогорили: це ж наші хлопці, наше українське військо. А коли дівчата почули іншу пісню: «Ой, видно село… « де співається:

«А там на Вкраїні, там степи широкі, Дівчата хороші, чорноокі!»

– то вже радості не було кінця. Стрілецьких «окупантів» та «збунтованих» селян збратала якась чарівна сила. Це була сила рідної, української, стрілецької пісні. Мов рідні брати, що вперше себе пізнали, серед щирої розмови та веселої забави і танців при музиці провели УССтрільці свій постій у «збунтованому» селі. А коли знову зі стрілецькою піснею виходили вони з села, то супроводив їх правдивий смуток і жаль.



Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 || 35 | 36 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«Випуск 21 237 УДК 368 Малашенко Ю. А., здобувач Національного транспортного університету СТАНОВЛЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВЛАСНИКІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ: СВІТОВИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД У статті розглянуто історичні аспекти становлення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та особливості його розвитку у вітчизняній та світовій практиці. Ключові слова: обов’язкове страхування, цивільна...»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО ЖДАНЬКО Ірина Андріївна УДК 78.071.1:«XX»:551.58+911 КЛІМАТ ТА ПРИРОДНИЙ ЛАНДШАФТ ЯК ФАКТОРИ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ У ТВОРЧИХ БІОГРАФІЯХ КОМПОЗИТОРІВ ХІХ СТОЛІТТЯ спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури (мистецтвознавство) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Київ – 2015 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі теорії та історії культури...»

«Серія 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін 4. Соколовский С. В. Корни и крона (мистика и метафизика в конструировании статуса коренных народов) / С. В. Воколовський // Этнографическое обозрение. 2000. № 3. – С. 3-8.5. Соколовский С. В. Коренные народы [Електронний ресурс] / С. В. Соколовский // Режим доступу http://postnauka.ru/faq/10578 6. Котигоренко В. До питання по концептуальні засади етнонаціональної політики України / В. Котигоренко // Політичний...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» На правах рукопису ШЕВЧУК ВЛАДИСЛАВА ОЛЕГІВНА УДК 37:[330.313:331.101.262] ОСВІТА В СИСТЕМІ ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Науковий керівник: Студінський Володимир Аркадійович, доктор історичних наук, доцент Київ – 2015...»

«УДК 930.1 (477) “1990/2013” Ярослав Калакура ЦИВІЛІЗАЦІНІ ОРІЄНТИРИ НОВІТНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ Українська історіографія перебуває на крутому переломі, зумовленому трансформацією українського суспільства від радянського тоталітаризму до демократії та пріоритету людських цінностей, який супроводжується поверненням історичній науці її природних функцій. Цей складний і суперечливий процес наштовхується не тільки на загальну кризу, яка охопила всі сфери суспільного життя, включаючи й науку,...»

«УДК 341.21 О. В. Тарасов, канд. юрид. наук, доцент кафедри міжнародного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків РАДЯНСЬКА КОНЦЕПЦІЯ СУБ’ЄКТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 20 – 50 РОКІВ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ Однією з «вічних» тем науки міжнародного права завжди була проблематика кола суб’єктів міжнародного права [76, p. 447-473; 78, p. 5-242; 77, p. 3-44]. Не пройшла повз неї і радянська юридична наука [24; 39, c. 7-23; 41, c. 5-50; 67, 68]. Більшість...»

«УДК (477) Ольга Бардаш ЛИСТУВАННЯ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО З ВІДОМИМИ УКРАЇНСЬКИМИ ДІЯЧАМИ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ У статті вміщене листування М.Коцюбинського з відомими українськими дія чами – Л.Українкою, В.Винниченком, М.Могилянським, О.Куліш. З цих листів дізнає мося про розвиток української культури наприкінці XIX – на початку XX століть. На сучасному етапі відчувається потреба суспільства в об’єктивному відтво ренні подій минулого, у визначенні ролі окремих діячів у суспільно...»

«80 УДК Г. С. Губко Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського ПРАЦІ М. В. ЛОМОНОСОВА У КНИЖКОВІЙ КУЛЬТУРІ ТА НАУЦІ XVIII СТ. Присвячено працям відомого вченого, дослідника, поета, поборника розвитку просвіти та економіки Михайла Васильовича Ломоносова. Розглянуто основні напрями наукової діяльності вченого, охарактеризовано його фундаментальні праці за примірниками, що зберігаються у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ. Прослідковано художні та видавничі особливості видань...»

«УДК 94 (477) 343.3 «Гетьманщина XVII–XVIII» А.М.БОВГиря * ДОНОСИ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ГЕТЬМАНЩИНИ XVII–XVIII ст. ** Досліджується функціонування системи доносів як складової політичного судочинства в Гетьманщині XVII–XVIII ст. Розглядаються правове підґрунтя цього явища, його вплив на соціально-політичне життя козацької автономії, фігуранти й мотиви, а також зміст доносів, які становлять собою цінне джерело для реконструкції процесів ідентичності та формування політичної ментальності...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ ЧОРНА Ольга Володимирівна УДК 378.012:330.022(430)1300/2015 РОЗВИТОК СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В НІМЕЧЧИНІ 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Криворізькому педагогічному інституті Державного вищого навчального закладу «Криворізький...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»