WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 22 ] --

Виконуючи стежну службу, УСС весь той зимовий час повнили також звичайну фронтову службу. Поодинокі сотні перекидала команда на загрожені місця фронту, де УСС здержували московські наступи. В інших місцях сотні займали позиції на горах або повнили сторожеву службу на фронті. Годинами доводилось лежати на снігу та ночувати часто під голим небом. Був це період у житті УСС дуже далекий від усякого романтизму чи сантименталізму. 27 грудня сотня Будзиновського в складі 150 стрільців серед заметілі та глибоких снігів перейшла через найвищий верх в тій околиці, гору Пікуй (1405 м.), до села Ботелка, де відбила сильний ворожий наступ. 1 січня ця ж сотня брала участь у завзятому бою в обороні Ужоцького переходу, де раніше розгромлено австрійські війська. Сотня Будзиновського мала тоді поважні втрати в убитих і ранених.

Невдачі на фронті та постійна втрата території погано впливали на настрої Стрілецтва.

Розбита й ослаблена австрійська армія не давала достаточних надій на скору перемогу.

Невесело зустрічали УСС перше воєнне Різдво на останньому клаптику рідної землі. Усі українські землі тяжко карались під окупацією московського наїздника. У декого закрадалась і зневіра, бо шлях до визволення і волі показався дуже далеким.

Цінний документ про цей період життя УСС залишив нам тодішній вістун УСС Микола Опока, один із найсміливіших провідників карпатських стеж. Він так писав про ті часи в своєму спогаді:

«Ми зжилися з ролею тих, що засуджені на терпіння. Ми зрезигнували з своїх надій, мрій, ми не вважали за можливе дістатися навіть до рідних сторін. Тільки білими круками були ті, що contra spem sperabant, що задержали давній запал і надії, що піддержували тих, котрі впали на дусі.

Прийшла сувора зима, страшна гірська зима… Для нас не було ані одного променя надії. Ми перемінилися більше в воєнні машини. Замкнені далеко між високі гори, глибокі яри, понурі ліси. Самітні, а до того весь час у праці, часом у величезнім фізичнім перемученні… Та найбільше боліла нас та безвиглядність у [70] наших національних справах…»

Але і цю тяжку пробу фізичної і духової витривалости, що в місяці січні і лютім доходила до границь людської спроможности, видержало стрілецтво тільки завдяки своїй внутрішній моральній силі та молодечій енерії і глибокому почуттю обов'язку. Воно напружило всі свої сили, щоб удержати себе на поверхні життя, бо вірило, що після суворої зими та тяжких злиднів прийде весна, оживуть та зазеленіються карпатські верхи і звори, і після болючого пригноблення та поразки прийде день перемоги і визволення рідного краю.

Та ж стрілецька ідея, що вчила УСС власними зусиллями творити і будувати нові цінності для своєї нації, що вчила іх без хитань вірити в себе, – вона кріпила тепер їх волю, казала їм витривати та хоронила їх перед зневірою.

Національне військо без держави і державної влади

Та крім власної моральної сили, – був це мудрий, батьківський голос розради нашого політичного і військового проводу, що в ті понурі дні влив новий запал і полум'яну віру в знесилені стрілецькі ряди.

В тій, може найтяжчій хвилині свого воєнного життя, відчули УСС також уперше – брак своєї влади. Бо кожне військо служить політичним цілям своєї батьківщини та має за собою свій провід, якому є послyшне. Вояк, поскільки не є наємником, повинен мати за собою владу, що визначає мету його боротьбі та її методи і дбає про його всебічні інтереси.

Українські Січові Стрільці були і вважали себе всеукраїнським військом, яке проливає кров і бореться тільки за Україну. Тому тужили вони за тією інституцією, що заступає батьківщину вояка, за владою, яка його репрезентує назовні, яка здіймає з нього всякі політичні клопоти та вказує на мету його боротьби, для якої він дає свою кров. Коли того в нас не було і тоді не могло бути, то повинен був існувати хоч би сурогат такої політичної репрезентації, яка мала б задоволити хоч би частинно природну тугу вояка за ділами та авторитетом своєї влади.

Таким сурогатом політичної репрезентації УСС повинна була бути Головна Українська Рада, яка, об'єднавши всі українські політичні сили по цей бік бойового фронту, перебрала на себе політичне керівництво українського народу під час війни, та в своїх двох маніфестах, проголошених на початку війни, накреслила напрям і мету своєї політики.

Також формально була ГУРада творцем УСС та заступником їх інтересів перед владами Центральних Держав.

Але вже в перших місяцях війни показалось, що наш політичний провід був занадто обтяжений своєю передвоєнною тактикою і австрофільським льоялізмом та в своїй політиці не вважав за доцільне керуватись навіть тими, досить уміркованими ідеями самостійницького характеру, що були висловлені в його серпневих маніфестах. Він не мав ясної і виразної думки про завдання та ролю УСС, як української політично-військової формації, бо з одного боку проєктував побільшення легіону як фронтової формації, а з другого – старався про приділення його до позафронтової служби, або доручення УСС ведення культурно-освітніх справ і пропаганди на відібраних від Росії українських землях.

Він не був у стані, в моменті духової кризи УСС, сказати їм своє гідне і тверде батьківське слово. Також не могли зрозуміти УСС тієї традиційної вірности та вічних заяв льояльности нашого політичного проводу для австрійської влади, яка зі свого боку не виказала ніякого зрозуміння та симпатії до основних інтересів українського народу. УСС сподівались від свого політичного проводу більше відваги і гіднішої постави. У відношенні до УСС австрійська влада не схотіла піти на таку дрібну уступку, як утворення другого полку УСС, після того, як УСС здобули вже такі світлі бойові осяги на карпатськім фронті. За тим ішло мачушине трактування УСС та їх потреб і прав на фронті, недостача харчів, воєнного виеквіпування та санітарної помочі.

Так отже стрілецтво почало ревідувати свої погляди на українсько-австрійську співпрацю. Вслід за тим воно відмежовувалось від системи льоялістичної політики та перестало виявляти особливе довір'я та симпатію до керуючих чинників Головної Української Ради. Ці ідеологічні розбіжності були випливом природної еволюції думок та були заложені в тій внутрішній суперечності, що заіснувала з вибухом світової війни в згадуваній уже повище ментальності більшости галицьких українців, які змішували австрійські інтереси з інтересами українського народу. Незалежна українська самостійницька і державницька ідея знайшла тепер свій виразний вияв у таборі УСС, в атмосфері вільної стрілецької думки та жертвенної боротьби. Українські Січові Стрільці почали духово рости та кріпшати, як політично-військова формація українського народу.

Але не зважаючи на опозиційне становище УСС до ГУРади, вони були в відношенні до неї льояльні, як до умандатованого представництва українського народу. УСС не старались взагалі поборювати свій політичний провід або накидати йому в якийнебудь спосіб свої ідеологічні погляди. УСС розуміли добре, що вояк є збройним раменем нації і тому в активну, практичну політику не вмішується. Це не перешкоджало тому, що УСС плекали, розвивали і закріпляли в процесі своєї праці та боротьби власну самостійницьку ідеологію, власну національно-політичну думку, що оправдала себе в майбутньому, як єдиний і правильний дороговказ у їх боротьбі.

УГРаді не вдалося стати в відношенні до УСС авторитетним чинником, що втішався б їх повним довір'ям, – але довір'я в більшій мірі здобув собі тоді серед УСС військовий орган ГУРади – Українська Боєва Управа. 3 одного боку непричасність УБУ в справах загальної практичної політики, а другого – її особовий склад, який у більшості творили особи, ближче зв'язані з передвоєнним стрілецьким рухом, були причинами, що УБУ мала більші симпатії серед УСС. Хоч австрійське командування відобрало УБУ право іменування старшин, то однак вона стала ідейно-політичним проводом УСС, репрезентувала їх на зовні, пропагувала стрілецькі ідеї серед українського громадянства, зберігала стрілецьку традицію та вела культурно-гуманітарні справи УСС.

І коли прийшлось УСС-ам зустрічати перше воєнне Різдво в невідрадних обставинах, до них приїхали вперше на цій війні відпоручними Української Боєвої Управи: д-р В.Старосольський і проф. І.Боберський, щоб передати їм від ГУРади і УБУправи подяку і признання за труди та жертвенну боротьбу і довідатись ближче про їх життя, думки та про їх бажання й потреби. Стрілецтво прийняло ці відвідини з почуттям моральної полегші. УСС переконалися, що вони не самі, що діють і борються як вояки зорганізованої нації. А разом з тим пам'ятало про УСС і все українське громадянство, що як політична еміграція проживало в західньо-австрійських краях, виїхавши туди із рідного краю внаслідок московської інвазії.

Воно прислало кожному стрільцеві святочні гостинці та щирі побажання. Цей зворушливий вияв пошани громадянства, підбадьорив УСС та скріпив на дусі. Вони відчули, що в цій важливій хвилині їх підтримує український народ.

Про це писав Микола Опока у згаданому вище спогаді таке:

»…Відпоручники Боєвої Управи принесли з собою слова розради-надії. Від них довідалися ми, що не одинокі ми, не опущені, що крім нас є ще люди, які також борються за волю України, що вони не стратили надії. І хоч деякі з нас у той великий день йшли з прибитими серцями на звичайні стежі, то ті щасливці, що зісталися, з захопленням слухали слів розради, які на збірці цілого куреня, а потім на сходинах старшини, вливали відпоручники Боєвої Управи. Треба було набрати надії на кращі часи – і ми набрали її. У нас постав знову великий запал. Коли ж ми довідалися ще, що ми не одинокі, в нас вибухнув ярким полум'ям молодечий запал, віра в кращі часи вернула знову. Нам знову усміхнулася будучність. І тепер ми привчилися дивитися долі сміло в очі, не зражуватися чимнебудь, а вперто, просто прямувати до остаточної цілі. Ми вже загартувалися на всі дари долі, ми навчилися їх терпеливо зносити та ждати. Сього одного дуже важного навчилися ми, а саме ждати навіть дуже довгий час і ніколи не тратити надії. І ми її вже не тратили, але снували золоті мрії. І ми з запалом, з огнем у душі та в очах йшли на дальший [71] бій…»



Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«Худояр Л.В. З історії адміністративного процесу в Запорозькій Січі: на матеріалах Архіву Коша Нової. 11 Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Т. 2. Ипатьевская летопись. – СПб., 1908. – Стлб. 776. 12 Там само. – Стлб. 486–488. 13 Головко О. Б. Князь Роман Мстиславич та його доба: Нариси з історії політичного життя Південної Русі ХІІ – початку ХІІІ століття. / О. Б. Головко. – К.: Стилос, 2001. – С. 186; : Котляр М. Дипломатія галицьких і волинських князів ХІІ–ХІІІ ст. / М. Котляр...»

«Економіка в умовах сучасних УДК 338.27:330.341.1 трансформацій Федулова Л.І., д-р екон. наук завідуюча відділом Інституту економіки та прогнозування НАН України ПРОГНОЗУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЯК СКЛАДОВА ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ ВИХОДУ З КРИЗИ Розкрито роль фактора технологій у кризових ситуаціях. Обґрунтовано значення механізмів технологічного прогнозування при виборі стратегічних напрямів розвитку країни. Запропоновано концептуальну модель системи науково-технологічного...»

«АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ МІЖВІДОМЧИЙ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗАСНОВАНО В 1975 р. ВИПУСК 14 КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 1988 В сборнике освеїдаются некоторне проблеми развития сопгалистіщєекого о б щества и мирового социалнстического содружества в свете решений ХХУД с ь е з за КШС и очеоедннх сьездов коммунистических и рабочих партий братских стран. Основное внимание уделено твооческому вкладу марксистско-ленинских партий в оазработку...»

«Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) УДК 351.741:343.974(09)(477) Бусол Олена Юріївна – заступник начальника відділу Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Роль органів внутрішніх справ та інших державних інституцій України в боротьбі з організованою злочинністю: історичний аспект У статті на основі вивчення...»

«УДК 346.2:37 Секція 4: цивільне та господарське право і процес Деревянко Б.В., професор кафедри господарського та екологічного права Донецького юридичного інституту МВС України ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ УКРАЇНИ Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями. На сучасному етапі розвитку суспільства, науки і техніки в Україні продовжує мати місце недооцінка інноваційного...»

«О. С. Мавріна БЕЙСЬКИЙ РІД МАНСУР (МАНСУРСЬКИХ) У КРИМУ В ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Б ейський рід Мансур з початку XVI століття відігравав важливу роль у політичній, економічній і соціальній історії Кримського ханства. Особливо позиції роду посилились під час правління хана Сахіб-Гірея (1532–1551) [Смирнов 1887, 413–414]. З початку XVII століття рід Мансур входив до складу чотирьох “карачі беїв” [Смирнов 1887, 467], без погодження з якими хан не приймав важливих рішень. Рід Мансур зберіг...»

«Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 43, 2012 УДК 37.012+910.1(045) Інна Шоробура ВНЕСОК СОФІЇ РУСОВОЇ У РОЗВИТОК ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ Сучасний стан гуманітарних знань в Україні вимагає не лише переосмислення концептуальності, але й вивчення їх історичної джерельної бази. На розвиток шкільної географічної освіти початку ХХ ст. впливали тенденції українізації освіти. У цей період розглядаються проблеми щодо навчання українською мовою, вивчення вітчизняної історії і...»

«ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА УДК 281.9 (477.51) Максим Блакитний ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ЄПАРХІАЛЬНОГО СВІЧКОВОГО ЗАВОДУ (1872 – 1916 рр.) ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЧАСОПИСІВ ЧЕРНИГОВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ИЗВЕСТИЯ ТА ВЕРА И ЖИЗНЬ* У статті на підставі матеріалів, які були опубліковані у часописах “Чернигов ские епархиальные известия” і “Вера и жизнь”, йдеться про діяльність Чернігів ського єпархіального свічкового заводу у 1872 – 1916 рр. Головна увага приділена питанню фінансування цим підприємством різних церковно...»

«УДК 658.011 Ярош О.Б., кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри політичних інститутів та процесів ВДУ імені Лесі Українки Громадський простір гендерних перетворень в Україні Розвинене громадянське суспільство одна із умов демократії. Основою ж громадянського суспільства є недержавні громадські організації, основна функція яких полягає у задоволенні та захисті громадянами соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів. У своїх статутних документах вони визначають і...»

«М. Антонович П. О. КУЛІШ І О. Я. КОІЇИСЬКИЙ (їх взаємини за 1860-их років) Серед українських громадсько-політичних діячів, учених і пись­ менників минулого століття Пантелеймон Олександрович Куліш (1819— 1897) займає передове місце. Проте, як це іноді буває у вели­ ких людей, його здібності — глибокий розум, небуденна працьови­ тість, широчина кругозору, естетична тонкість і серйозна фаховість поєднувалися з хворобливою амбіцією, задирливістю, гордістю і непо­ стійністю, а ці вади привели його...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»