WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 18 | 19 || 21 | 22 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 20 ] --

Тут переведено основнішу організацію сотень і куренів. Легіон поділено на десять сотень – це значить два і пів куреня. Розпочався систематичний вишкіл стрілецтва, пішла дуже інтенсивна праця над підвищенням боєздатности УСС. Тут щойно, серед спокійнішої обстанови, змогло стрілецтво попрацювати над собою, щоб стати гідними імени першої формації новітнього українського війська. Тут, на Закарпатті вперше стрінулись УСС із низами українського народу, як його рідне військо. Зустріч була несподівана та цікава, бо дуже мало знали українці інших областей про цю забуту частину України. Тут пізнали УСС нового ворога українського народу, що століттями гнобив та визискував закарпатських українців та кинув іх в положення затурканого, нужденного, нікому незнаного гірського племени. Стрілецтво зразу зацікавилось життям своїх закарпатських братів, зблизилось до селянських родин, співчувало та боліло із-за їх національної несвідомости, та весь вільний від заинять час присвячувало освідомній роботі між селянами, головно молоддю, яка найскорше зблизилась до стрілецтва. Вправлені у народній праці студенти-стрільці скоро здобули довір'я закарпатської молоді та в численних розмовах вперше защепили тут основи національної свідомости. Українська команда та стрілецькі співи були засвоєні в цілій околиці. Уже першої неділі після прибуття до Страбичева виступив у тамошній церкві хор зложений з добрих стрілецьких співаків під диригентурою Михайла Гайворонського. Це був його перший співацький виступ при УСС. Другий раз не довелись уже там виступати, бо за кілька днів Дідушкова сотня відійшла на фронт. Але інші сотні, продовжували це співацьке діло. На живу освідомну роботу стрілецтва звернули увагу агенти мадярської влади і з цього приводу дістала команда УСС суворе напімнення припинити українську національну пропаганду між населенням Закарпаття. Але цей страх мадярів за своїх рабів не перервав ні на хвилину тих сердечних братських взаємин, що існували весь час десятимісячного побуту УСС на Закарпатській Україні між УСС і закарпатським селянством.

Цей перший побут УСС серед українських народних мас Закарпаття був свого роду дебютом у відношенні стрілецтва до народу. Українські Січові Стрільці – це сини народу, селян, робітників і інтелігенції, що вийшла з народу або між ним працювала. Від наймолодших літ зрослись із народним життям, жили почуваннями народу, розуміли його інтереси, пізнали його душу. Коли доросли – працювали між народом, освідомляли його, організували, їздили по читальнях Просвіти, Січах, Соколах, промовляли на тисячах зборів і віч. І коли вони станули в стрілецькі ряди, то пішли туди з тим самим ідейним наставленням. УСС у військових, стрілецьких одностроях були активними громадянами, почували себе все зв'язаними з народом, інтересувалися його долею, де могли помагали йому, боронили його перед кривдою і надужиттями, вчили і освідомлювали його.

Український Січовий Стрілець був не тільки вояком, бойовиком, – але також був усе свідомим і активним громадянином, що серед найтяжчих воєнних трудів не забував ніколи про свої народні обов'язки. Увесь час свого існування, Українське Січове Стрілецтво чуло всюди свою українську мову та стрічало на кожному кроці своїх походів та під час постоїв свій селянський народ, який заступав йому брак власної державности. Рідний народ та рідна земля, були для Стрілецтва сyрогатом власної держави. І як широка українська земля, на Закарпатті, Підгір'ю, Поділлі, Волині, Холмщині, Київщині, Херсонщині, Полтавщині, Чернігівщині, і всюди, де стрілецькі ноги топтали рідну землю впродовж наших визвольних змагань, остався про Українське Січове Стрілецтво теплий спомин, як про щирих і вірних синів свого народу.

Хоч вишкільна праця УСС проходила тепер скорим темпом, а їх боєздатність росла на очах, то не вдалося усунути важних недостач, які унеможливлювали нормальний ріст Легіону УСС. Була це недостача нормальної зброї (крісів Манліхера), великий брак одежі і взуття та недостача санітарної опіки. У зв'язку з тим постала тоді стрілецька жартівлива пісня: «Маширують добровольці через Мезетеребеш (мадярська назва Страбичева), чи то войсько, чи то банда, ти ніяк не розбереш». Ця жартівлива пісня, – це реальне відображення глибокої, стрілецької дійсности, це образ тисяч ідейної молоді, що в обірваній одежі і підраному взутті пішла проливати кров за Україну.

Одночасно знову виявилось неприхильне відношення австрійського командування до УСС. Воно повідомило команду легіону, що УСС не будуть творити одноцілої, більшої військової формації. Вслід за тим зліквідовано навіть окрему організацію куренів, а багато сотень поділено на партизанські відділи. Ясно отже, що Австрія, не маючи ніякого позитивного пляну відносно української справи, не бажала бачити в формації УСС зав'язку окремої української збройної сили.

Вимарш на фронт, бойове хрещення і перші жертви Серед тієї щоденної вишкільної і організаційної праці, що, здавалось, потриває довший час, уже на п'ятий день побуту УСС на Закарпатті, надійшов із австрійського командування наказ вислати на фронт у Карпати одну стрілецьку сотну. Після провірки справности і боєздатности кращих сотень – вибір впав на першу сотню, першого куреня (т. зв. сотню Дідушка), яка негайно виїхала з Страбичева залізничим транспортом в Карпати 10 вересня 1914 року. Сотня мала повний бойовий стан, чотири чоти по 50 боєвиків, майже всі озброєні тільки Верндлями (старі кріси на один набій). Виїхали в цивільних або стрілецьких одягах, без наплечників, зле озброєні й зле виряджені. По дорозі дістали в Мукачеві у військовім магазині старі мадярські однострої. Наплечників не одержали, тільки хлібники.

Не було ні санітарів, ні лікаря, ні польової кухні. Сотня вивагонувалась на станції Воловець, звідки відійшла до Нижніх Верецьких, де стала постоєм для охоронної і польової служби та підготовлялась до оборони цього важного карпатського просмику.

За тиждень після відмаршу сотні Дідушка, відійшла на карпатський фронт сотня Семенюка, для скріплення оборони Ужоцького просмику.

Австрійське командування, висилаючи перші стрілецькі сотні на карпатський фронт, зробило це надто легкодушно та непродумано, не виждавши на закінчення хоч би найосновнішого бойового вишколу Стрілецтва, яке в своїй масі не мало ще можливости ані часу засвоїти собі хоч би головні підстави воєнного ремесла. Мабуть ні одна з них перед відходом на фронт не вправлялась у стрілянні острими набоями, багато стрільців взагалі ще не стріляло ніколи з кріса, а зокрема з крісів системи Верндля, якими озброєна була більшість УСС. Таємниця стріляння була розкрита вперше стрільцями щойно під час бою, на фронті. Але ситуацію рятував – передусім у сотні Дідушка – її особовий склад, який творили в переважаючій більшості студенти і середньошкільники, в значній частині члени передвоєнних стрілецьких і пластових організацій.

В найближчих днях мали сотні стрінутись із ворогом, що заливши великими силами Галичину, продирався тепер через Карпати. Обі ці сотні, перші із усіх УСС, прийняли в днях 27 і 28 вересня 1914 року бойове «хрещення» під Сянками і Нижніми Верецькими, стримуючи до останніх можливостей своїми невеликими силами переважаючі московські сили. Пішли в перший бій побіч найбільших і найкращих армій світу, вони, непрофесійні вояки, невишколювані літами в казармах і академіях. В обох сотнях були перші вбиті Українські Січові Стрільці і багато ранених. Своєю бойовою поставою, відвагою та успішною обороною важної позиції, здобула сотня Дідушка особливе признання від командира оборони Верецького просмику, полковника Шпарбера. Українські Січові Стрільці здобувають перші бойові відзначення, срібні медалі хоробрости (командант сотні та командант третьої чоти, Левко Коберський, сімнадцятилітній гімназист, провідник середньошкільного пласту в Самборі). Його чота витримала головний натиск ворога та мала найбільші втрати.

Вперше від бою під Полтавою пролилась на історичнім побоєвищі світу – українська кров за Україну. Пролилась кров перших українських вояків новітньої історії України – не за кого іншого, і не за що інше, а тільки і єдино за Україну.

І в цьому лежить історичне першенство Українського Січового Стрілецтва, що є його безспірною признакою та особливістю. У перших боях УСС проти заливу московської орди, в глибині карпатських гір, коло бойківських містечок Сянки і Нижні Верецькі – нав'язано перервану в 1709 році нитку украЇнської боротьби проти Московщини. В моменті, коли ім'я України будо викреслене з пам'яті світу, із соток стрілецьких крісів залунало та понеслось далеко по широкому світі бойове слово в обороні України. А проголосили його Українські Січові Стрільці. Відродилась лицарська традиція України. Свіжі могили Українських Січових Стрільців під Сянками і Верецькими, що на них поставлено хрести із прізвищами героїв та із новими, гордими написами: «Впав за волю України» – стали неоспорним доказом нашого права на вільне, незалежне життя, збагатили нашу націю найкращими цінностями та започаткували героїчний похід українського народу до волі, що триває по сьогоднішній день.

Блискучий іспит

Із решти стрілецьких сотень, що лишилися в Горонді і Страбичеві, більшість впала хвилево жертвою авантюрничого та фантастичного пляну австрійського командування.

Сотні поділено на партизанські відділи по двадцять стрільців, яких завданням мало бути:

продертись на зади російської боєвої лінії та непокоїти ворога при усяких можливих ситуаціях. Мали вони нападати на ворожі обози і муніційні кодони, нищити комунікацію, нападати навіть на штаби та творити там всякі бешкети. Ці партизанські відділи, т. зв.

«двадцятки» вислано із старими крісами «Верндля». – Цей плян стрінувся з великим негодуванням Стрілецтва. Поперше – це було розбиття формації УСС, а подруге такий неможливий до виконання плян висилки невишколених та лихо озброєних стрільців на певну загибіль, – належало вважати або за велику легкодушність вищого командування та марнування найкращого бойового елементу, або за свідомо продуманий плян на знищення формації УСС. На щастя цей плян не не вдався через російську офензиву. Тільки дві двадцятки передерлись до Галичини, одна під Дрогобич, а інша під Болехів, і там частинно виконали своє небезпечне завдання.



Pages:     | 1 |   ...   | 18 | 19 || 21 | 22 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«Нестор Кропива МОСКОВСЬКА ЦЕРКВАНЕХРИСТИЯНСЬКА АНТИРУСЬКА УДК 882 ББК 84(4Укр)6 В авторській редакції Нестор Кропива. Московська церква нехристиянська антируська [Текст]:[Критика] / Нестор Кропива / / Рівне : Волин. обереги, 2012. 116 с. ISBN 978-966-416-275-0 В книзі, з точки зору християнина-націоналіста, викривається псевдодуховна сутність УПЦ РПЦ МП, сіонізм і москвинський шовінізм з його неправдивим трактуванням історії; також висвітлюються загальноцерковні проблеми. УДК 882 ББК 84(4Укр)6...»

«Сухомлинов О. Турецькі інспірації польського романтика з Житомирщини: життя й творчість Міхала Чайковського // Волинь – Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Т. 19. – Житомир, 2009. – С. 71 – 82. Сухомлинов Олексій Миколайович, к. філол. н., доцент Бердянський університет менеджменту і бізнесу ТУРЕЦЬКІ ІНСПІРАЦІЇ ПОЛЬСЬКОГО РОМАНТИКА З ЖИТОМИРЩИНИ: ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ МІХАЛА ЧАЙКОВСЬКОГО Польську меншість на Правобережній Україні XIX ст. можна умовно поділити на три...»

«МАТЕРІАЛИ ІI МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ УКРАЇНИ» (18-19 березня 2016 року) Вінниця УДК 34(477)(063) ББК 67.9(4Укр)я43 С 91 Сучасні тенденції в юридичній науці України. Матеріали С 91 ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Вінниця, 18-19 березня 2016 року). – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2016. – 112 с. ISBN 978-966-916-078-2 У збірнику представлені матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні тенденції в...»

«Науковий пошук молодих дослідників Збірник наукових праць студентів №8 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» СТУДЕНТСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО НАУКОВИЙ ПОШУК МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ Філологічні науки Збірник наукових праць студентів № 8, 2013 Луганськ ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» У збірнику представлено матеріали наукових досліджень із соціальних комунікацій (журналістики, видавничої справи, реклами та...»

«Пригодій С.М., д.філол.н., проф, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка критиЧна іСторія роМанУ е.Вортон «діМ СМіХУ» (1910–1930 роки) У статті висвітлюється критична полеміка 1910 – 1930-х років довкола роману Е.Вортон «Дім сміху». Ключові слова: інтерпретації Персі Лаббока, В.Л. Паррингтона, Е.К. Брауна, К.Д. Лівіс, Ед. Вільсона. В статье рассматривается критическая полемика 1910 – 1930-х годов по поводу романа Э.Вортон «Дом смеха». Ключевые слова: интерпретации Перси Лаббока, В.Л....»

«16 НАУКОВІ ЗАПИСКИ * 2013 / 3 (44) УДК 655.42 Я. А. Якубенко Київський національний університет культури і мистецтв КНИГА В СТРУКТУРІ СОЦІОКОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Висвітлюється книжкова комунікація, яка є рушійною силою цивілізаційного процесу, впливовим чинником соціального, політичного, економічного, духовного і технічного розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань. Книга, соціальні комунікації, комунікативна культура, книжкова комунікація, споживачі За свою давню історію...»

«СУЧАСНІСТЬ ЛИСТО П АД 1980 — Ч. 11 (239) H. ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА: ВИДАВНИЦТВО «ВАРЯГ» I. МАЙСТРЕНКО: ГАМЛЕТ ПРОТИ СТАЛІНА Д. ШТУРМАН: ХАРКІВСЬКА ТРАГЕДІЯ А.-Г. ГОРБАЧ: ПАМ’ЯТНИК ДІВЧИНІ З ЛЕГЕНДИ І. КАЧУРОВСЬКИЙ, В. ЛЕСИЧ, М. ФІШБЕЙН: ПОЕТИЧНІ ПЕРЕКЛАДИ М. ПРОКОП: НОВІ ФОРМИ ПОГРОМУ Р. СОЛЬЧАНИК: ШКІЛЬНИЦТВО І МОВНА ПОЛІТИКА В УРСР АНКЕТА З НАЦІОНАЛЬНОГО ПИТАННЯ: А. АМАЛЬРІК, Є. ВАҐІН, Н. ҐОРБАНЕВСЬКА, Е. ІЛЬЇНА Ю. БАДЗЬО: ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ІСТОРИКІВ Л. ГУЦАЛЮК: РЕФЛЕКСІЇ ВІЗІЙ «SUASNIST» —...»

«1. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. – 208 с. 2.  Олексишина  Л.Г. Типи зоонімних художніх порівнянь за структурно-граматичною формою та лексичним складом компаратора / Науковий вісник Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія «Філологічні науки». – Луцьк, 2007. – №4. С. 377-380. 3.  Селіванова  О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с. 4. Степанова М.Д. Лексикология современного немецкого языка: Учебн....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ДОЛИНСЬКА Світлана Василівна УДК 94:323.325(477) “192” УКРАЇНСЬКЕ СЕЛЯНСТВО В ПЕРЕСЕЛЕНСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ СРСР У 1920-ті РОКИ 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі історії та філософії історії Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету...»

«УДК 372.461.008“19/20”(477.38/86) Ігор Берест КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ РОЗВИТОК ПРОФСПІЛОК СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ Розглядається культурно-освітня діяльність українських професійних спілок, яка сприяла вивченню історії та культури населення краю, організації піших мандрівок історичними місцями, що загалом впливало на підвищення значення туризму. Ключові слова: профспілки, робітники, культурноосвітня робота. Актуальність проблематики ґрунтується на тому, що вибраний період...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»