WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 17 ] --

Чого ради ми мали боятись розбиття Росії на фронті й усередині? Ми, сидячи в тюрмах, засланнях, у підпіллях, з розбитими очима, з задушеним горлом, задихаючись, гарячково жадно прислухались до гуркоту гармат на фронтах, і гадали, чи скоро той гуркіт наблизиться на Україну й розіб'є тюрму, й визволить нас і дасть нам хоч трохи дихиути? Ми не боялись ні німців, ні австрійців; ми не боялись би французів, англійців, коли б вони бились з царською Росією; ми не боялись би диявола, коли б він пекельним вогнем ішов на цей старий, жахний [59] «застєнок» усякої волі і права».

Також Сергій Єфремов, один з найвизначніших українських діячів того часу, приблизно подібно змальовує настрої свідомих українців під час війни. Він писав:

«Нам українцям російська державність завжди була чужа й ворожа своєю політикою щодо нашого Рідного Краю. Вона замірялась просто викреслити українців з-поміж живих націй… Така Росія, якою вона була до революції, не викликала в нас, свідомих синів нашого народу, ніякої симпатії й прихильности.

Ми спільно могли полишити її на власну долю й ручкою не ворухнути, щоб [60] здержати її на краю безодні…»

Крім повищої негації російського імперіялізму, – Володимир Винниченко, єдиний із політичних діячів, що жили в Росії, розгортає під час війни позитивну ідею української орієнтації, ідею власної сили. Він так пише тоді:

«Наша історія вчить нас: не треба ні на кого крім себе покладати жадних надій, не треба довіряти долі нації в руки тих, хто потім продасть її за право влади і панування над нею самою. І ще вчить історія, що здатність до життя нашого народу та його спроможність опору в боротьбі за існувания такі великі, що можуть усе витримати.

Ми все будемо забавкою в руках чужих, якщо не матимемо підпори в собі самих. І тому: одинока правильна орієнтація для нас, я повторюю – українська. Не невтральна, ні, не політика пасивного вичікування й безсилля, а орієнтація українська, активна, діяльна, буlуюча, організуюча.

Ми не маємо ніякої потреби надіятися на те, що «за нас правда святая». Ми не потребуємо ніякої справедливости. За нас історія, закони життя та ми самі. Наше національне життя можуть менше або більше затримати на шляху розвою, але спинити не можуть уже жадні сили. Ми виходимо з сирости, з землі, з лона нашої [61] нації, знову вертаємося до неї й знову виходимо. І в тім наша сила».

Як близькі ці думки до науки Івана Франка та до поглядів, висловлених Головною Українською Радою та Союзом Визволення України на західньому боці воєнного фронту, майже в тім самім часі!

Не політика пасивного вичікування, а активна орієнтація на власні сили українські й гаряче бажання поразки Росії, – були тим здоровим голосом українського духа, що лунав у хвилині вибуху першої світової війни із уст найкращих представників української нації.

Відома заява льояльности «Украинской Жизни» супроти російської держави, проголошена іменем російських українців в Москві в серпні 1914 р., не була вірним і свобідним висловом поглядів свідомого українського громадянства в Росії. Був це помилковий політичний акт одної групи осіб, яка, побоюючись, що російський уряд знищить зовсім український рух, та діючи під примусом і тиском тяжкої патріотичновоєнної психози, – думала своєю вірнопідданчою заявою для «спільної батьківщини» – Росії, рятувати громадсько-політичну позицію українців. Одначе, як належало сподіватись, вона своєї мети не осягнула, бо російський уряд не звернув ніякої уваги на цю льояльну деклярацію. Її автори і однодумці, уже кілька місяців після її проголошення, пізнали свою помилку та зайняли вороже, «пораженчеське» становище до російського імперіялізму.

Визначний український діяч, Петро Стебницький, що належав до однодумців згаданої деклярації, вияснює цю зміну в думках і настроях льояльних українців в Росії, в той спосіб:

«Виявлевий в Галичині свідомий вандалізм російських властей до української культури, розкрив очі українському громадянству на дійсні завдання російської політики. Потрясаючі враження галицьких подій зробили крутий перелім у настрою навіть таких українців, які давно затратили національну свідомість, тісно злившися із російськими громадянськими колами. В українськім громадянстві різко зміцніли пораженчеські течії. Стало ясно, що перемога Росії несе з собою українцям не свободу, а перемогу реакції і продовження давньої політики [62] насильства й безправства».

Не зважаючи на суворий режим воєнного часу, – існували від початку війни і розвивали свою дуже живу підпільну революційну акцію досить численні українські соціялістичні студентські революційні організації в різних містах України – в Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі, Одесі, Миргороді та інших містах, як також у Петрограді і в Москві. Вони видавали підпільну газету «Боротьба» та цілий ряд брошур протиросійського змісту і противоєнних проклямацій, в яких містились також передруки із видань Союзу Визволення [63] України, що мав свої осередки на Україні та утримував з ними зв'язок через воєнний [64] фронт або невтральні держави. Ці організації енергійно поширювали та популяризували противоєнні кличі та гасло самостійности України. Їх слідила російська жандармерія і деякі члени були арештовані та засуджені.

Діяльну участь у цих організаціях приймали, згадувані уже вище учасники передвоєнного стрілецького руху, вислані ще до війни зі Львова на Східню Україну для революційної роботи – В.Семець, Ю.Охримович та І.Лизанівський. Зокрема Ю.Охримович [65] виїздив до різних таємних студентських громад із доповідями на політичні теми.

Ми бачимо отже, що гарячим бажанням усього свідомого українства по обох боках воєнного фронту, був розгром Росії Центральними Державами, і вслід за тим тверде переконання, що тільки поразка Росії послужить до нашого визволення та здобуття волі Україні.

Із бойовим гаслом «Розгром Росії, воля Україні!» – вступив український народ у першу світову війну.

Велика збірка Українських Січових Стрільців у Львові

Могутнім відгомоном пролунав по всій галицькій Україні маніфест Головної Української Ради, що закликав український народ створити власну силу, якою мала бути військова формація Українських Січових Стрільців. Українська військова частина, що під українським політичним проводом, під кличем боротьби за державну незалежність та під українським прапором піде в бій проти історичного ворога України – це мала бути ця власна сила українського народу, єдина підстава нашої незалежної політики; це мала бути в діло введена ідея, що ми самі маємо рішати про нашу долю та власними руками і власними жертвами маємо здобути собі свободу. Переломовий історичний момент зажадав від нас вирішного чину зі зброєю в руках.

Не було часу довго роздумувати. Треба було діяти негайно й енергійно.

Як уже згадано – ще перед оголошенням заклику Головної Української Ради Почали стрілецькі організації у Львові мобілізувати своїх членів та добровольців у ряди Українських Січових Стрільців.

Тепер, коли ініціятиву творення українського війська перебрало в свої руки загальнонаціональне представництво українського народу – Головна Українська Рада, то на її заклик відгукнулись багатотисячні лави української молоді. Довголітня, щоденна, витривала, національно-виховна праця молоді в стрілецьких, січових, сокільських, студентських, середньошкільних та пластових організаціях, видала тепер свій зрілий плід. Добровільно, без особливої спонуки та агітації, ведені стихійною силою свого глибокого національного почyття, із радісним і гордим одушевленням, вирушили із своїх батьківських хат тисячі молодих добровольців до місць збірки, у Львові й інших повітових містах. Вирушили із веселою піснею січовою, із бадьорими маршами сокільськими, із Франковим гимном «Не пора». З повних молодечих грудей залунала по всій галицькій Україні бойова пісня про Україну.

Василь Стефаник – змалював у свойому оповіданню «Марія» гарну картину одушевлення української молоді по селах і містах Галичини, яка пішла воювати за Україну пам'ятного літа 1914 р.: «Хоругви і прапори шелестіли над ними і гримів спів про Україну… Земля дудніла під довгими рядами, що співали січову пісню…»

Вибух війни та заклик національного проводу були тільки безпосередньою спонукою до масового зриву української молоді до збройної боротьби проти Москви, до якого вона вже перед війною готовилась, заявляючи в «Відгуках», що не мир, але війна жде нас, а пасивність у майбутньому конфлікті була б для нас найгіршою і найсоромнішою, і тому треба творити мілітарну силу, щоб бути готовими завтра упоход.

І ці передбачення стрілецької молоді не завели. Цілий народ прийняв тепер як свій святий обов'язок, утворити власну мілітарну силу, щоб узяти самостійну участь під українським прапором у війні.

Були це молоді юнаки, багато з них ледве 16-літні, які в своїх середньошкільних таємних кружках гаряче полюбили ідеї Шевченка і Франка. Прибували вони тисячами на збірку, може і неусвідомляючи собі жаху війни; пішли на перший поклик, не приготувавшись як треба у далеку дорогу, із якої багато з них не вернулось. Незодягнені якслід, у підраному взутті, без наплечників, без грошей в кишені, непідготовані до воєнних трудів, часто проти волі батьків, без життєвого досвіду, – але багаті в безмежну любов до своєї поневоленої батьківщини та озброєні глибокою вірою в самостійну Україну, та з юнацьким рішенням і готовістю полягти, щоб славу, волю і честь здобути Рідному Краєві.

Переважаюча більшість добровольців прямувала до Львова, де був осідок верховної влади УСС – Українська Боєва Управа. Інші збиралися по провінціяльних містах. Кошти утримання та організацію УССтрільців взяла на себе УБУправа, яка перебрала від українського жіноцтва від півтора року збирані фонди і якій громадянство присилало нові фонди на утримання УСС.

Був також плян зодягнути УСС своїм коштом, але брак фондів та великий наплив тисяч добровольців не дали змоги здійснити його. Організація багатотисячної військової формації почалась власними силами та власними коштами українського громадянства. Але власні засоби були замалі і не було можливости зібрати їх серед свого громадянства. Відповідну матеріяльну допомогу, зброю, військове устаткування могло забезпечити тільки австрійське міністерство війни. Воно також могло відкомандувати особи, обізнані з військовим ділом – для вишколу добровольців. В тій важливій справі переговорював в австрійськім міністерстві війни голова ГУРади д-р К.Левицький та дістав там згоду на організацію Українських Січових Стрільців. Але утримання добровольців відбувалось і надалі коштом грошових збірок українського суспільства, які не вистачали на заспокоєння великих потреб.



Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«А.?.ВОЛКОВ А.Р.Волков Чернівецький університет СОНЯЧНА МАШИНА В.ВИННИЧЕНКА ТА СОЦІАЛЬНОФАНТАСТИЧНІ РОМАНИ К.ЧАПЕКА (ІСТОРИКОТИПОЛОҐІЧНЕ ЗІСТАВЛЕННЯ) Сонячна маш ина В.Винниченка м о ж е видатися за своїм ж а н р о м, стилем, те м а ти к о ю несподіваним ф е н о м е н о м не лиш е в н а б утку письм енника, а навіть у національном у іс то р и ко -л іт е р а ту р н о м у п р о ­ цесі. Д о написання С онячної маш ини (1 9 2 1-1924) в у к р а їн с ь ко м у письменстві не б ул о подібних творів. Ц...»

«УДК 94(47).065“1744/1745” П.А. МАЦЮТА СТАНОВЛЕННЯ ТА СУТНІСТЬ “СИСТЕМИ ПЕТРА ВЕЛИКОГО” – ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ДОКТРИНИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ СЕРЕДИНИ XVIII ст. Розкривається ґенеза та зміст російської зовнішньополітичної доктрини, ґрунтованої на “системі Петра Першого”. Вперше в історіографії показується значимість М. Воронцова у творенні “системи” поряд з її ідейним розробником – канцлером О. Бестужевим-Рюміним. Ключові слова: “Архів князя Воронцова”, Війна за австрійський спадок, дипломатія,...»

«УДК 94:355/359(477)“2004/2010” КУЗЬМУК О.І. * ВОЄННА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ У СВІТЛІ ПОГЛЯДІВ НА СЕКТОР БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ (2004–2010 рр.) Проведено історіографічний аналіз трансформації поглядів на Воєнну організацію України у контексті формування сектора безпеки і оборони держави (2004–2010 рр.). Ключові слова: військове формування, правоохоронні органи, Воєнна організація, сектор безпеки, демократичний цивільний контроль. Постановка проблеми та її актуальність. Стаття є продовженням...»

«ISSN 1681-116X. Український соціум. 2015. № 4(55) УДК 338.2:005.35 Супрун Н.А., д-р екон. наук, головний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Гаманюк О.І., Національний університет «Києво-Мигилянська академія» КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ СПІЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ Cтаття присвячена дослідженню інституційного потенціалу системи корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у вирішенні проблеми управління спільними ресурсами....»

«ISBN 978-966-551-335-3. Література в контексті культури. Вип. 21(1). 2011. 47 УДК 821.161.2-3 «20».09 Г. І. Матвієнко м. Ялта ПОСТАПОКАЛІПТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ГЕРОЇВ РОМАНУ Т. ПРОХАСЬКА «НЕПРОСТІ» Розглянуто особливості постапокаліптичного мислення персонажів постмодерністського тексту на прикладі роману Т. Прохаська «НепрОсті». Ключові слова: апокаліпсис, буття, дискурс, постмодернізм, редукція, онтологія, тілесність, мислення. Рассмотрены особенности постапокалиптического мышления персонажей...»

«Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра хірургії №1 УСКЛАДНЕННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ – ПЕНЕТРАЦІЯ, СТЕНОЗ, МАЛІГНІЗАЦІЯ. Методичні рекомендації для студентів медичного факультету Львів – 2009 Затверджено на засіданні профільної методичної комісії з хірургічних дисциплін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 39 від 11 грудня 2009року) Методичні рекомендації приготували: ЧУКЛІН Сергій...»

«ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО УДК 792. 07 (477) В. А. ХІМ’ЯК РЕЖИСЕРСЬКІ НОВАЦІЇ АНАТОЛІЯ БОБРОВСЬКОГО У ПОСТАНОВЦІ КОМЕДІЇ «МАРТИН БОРУЛЯ» 1983 РОКУ У статті розглянуто режисерські здобутки заслуженого артиста УРСР А. Бобровського у постановці комедії «Мартин Боруля» на сцені Тернопільського обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Проаналізовані головні методичні принципи у створені вистави та охарактеризовані акторські досягнення В. Ячмінського, І. Бикова, М. Коцюлима....»

«Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2015, № 2 (46) method of the teaching process as a lecture. The article determines the main characteristics, advantages and disadvantages of the lectures, which have been identified by the researchers in this period and region. It is cleared up that a lecture was the main form of teaching in the period which we research. According to the research lectures of that period had a number of characteristics, such as: 1) they holistically and...»

«УДК 658.512 І.Н. Пащенко1, Л.І. Чернобай2 Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра менеджменту організацій, кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва СТРУКТУРНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ «ПІДПРИЄМСТВО» © Пащенко І.Н., Чернобай Л.І., 2008 На засадах системного підходу узагальнено теоретичні розробки і практичний досвід формування організаційно-виробничої структури підприємства, проведено дослідження предметно-стадійної структурної закономірності...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА УДК 371.214.(94) Бондарчук Олена Анатоліївна РЕФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В АВСТРАЛІЇ 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті педагогіки НАПН України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Лавриченко Наталія...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»