WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 12 ] --

Велика, Біла і Мала Росія і походженням, і мовою не можуть не складати однієї цілости, наше правительство, почавши від 17-го століття, завсіди боролося з рухом, відомим у наших часах під іменем українського, який уособлює в собі ідеї відродження давньої України й урядження малоруського краю на автономних, національно-територіяльних основах. По добровільнім злученні України з московською державою, згаданий рух, не маючи під собою твердого грунту й історичних причин, утратив свою силу, уступаючи місце природному злиттю споріднених і близьких до себе слов'ян, і задержався лише серед окремих непримиренних шарів малоруської людности. За наших часів сепаратистичний рух почав наново зростати й піддержується головним чином із Австрії, Галичини.

Впливові непримиренних сепаратистів, що перебувають у Львові, треба завдячувати помітне у нас від 1905 р. змагання творити товариства, котрі під покришкою культурно-просвітніх цілей, може бути самі того несвідомі, причиняються до відродження українського сепаратистичного руху (товариства [40] Просвіти, Громади й ін.)…»

І вслід за тим міністерство узнало з погляду державних інтересів неможливим допустити до заснування товариства «Українська Хата» в Москві, як такого, що змагає до сепаратизму і загрожує суспільному ладові.

Такі розпорядки російської адміністрації рівнялися смертному присудові для українського народу. І не могло бути двох думок, що проти цієї загрози мусів український народ всіма силами боротися, бо свій рятунок міг бачити тільки в рішучій боротьбі із своїм смертельним ворогом – Москвою. Нагодою для цього міг бути тільки той воєнний конфлікт, до якого Москва від довшого часу готовилась, щоб знищити останнє сильне гніздо українського національного руху в Галичині, що загрожувало її великодержавним, імперіялістичним плянам.

Росія, програвши в 1905 р. ганебно війну із Японією, звернула всю свою увагу на захід і полудневий захід. Російські націоналісти зактуалізували в інтересі російського імперіялізму стару фальшиву слов'янофільську ідеологію, звану панслявізмом, що проповідував брехливу ідею слов'янської солідарности проти германського світу та потребу спільної боротьби слов'ян проти їх «гнобительки» Австрії. Протектором цієї панслявістичної концепції була Росія, яка все вважала себе опікункою слов'ян, хоч сама була найбільшою гнобителькою трьох слов'янських народів – українців, білорусів і поляків. Во ім'я цієї фальшивої панслов'янської ідеї, Росія почала щораз то нахабніше пхатись на Балкан та інтригувати між тамошніми слов'янами, щоб закріпити свої імперіялістичні пляни в цій частині Европи та дістатись до Адріятики. Із тим зв'язувались також старі імперіялістичні мрії Росії здобути Константинопіль та опанувати вільний морський шлях через Дарданелли до Середземного моря.

А що найважніше, – Росія від давна бажала здійснити свої старі мрії «собиранія русских земель» та вслід за тим зайняти і відібрати від Австрії останній ще клаптик стародавньої «русскої» землі, що ще не мав щастя попасти під високу опіку російських царів. Ще в 1846 р. цар Микола І виявив ясно російські пляни щодо Галичини: «Взяв би я [41] зараз Галичину, бо це наш старий край…» Цілий ряд документів і фактів із діяльности російської дипломатії в другій половині ХІХ стол. виразно вказували на живий інтерес Росії до Галичини та на приготовлювання плянів для майбутньої агресії. Для цієї мети повела Росія сильну проросійську пропаганду в Галичині, організуючи тут москвофільський рух, що був знаряддям російської загарбницької політики, та мав приготовити грунт для приєднання галицької України до Росії. Це показалося вже на початку першої світової війни.

Але побіч цього патріотичного заміру об'єднання галицьких «русских» людей із Великою Руссю – в плянах російських імперіялістів ворушився смілий намір безоглядної ліквідації небезпечного «мазепинського кодла», що розвелось буйно в Галичині під охороною европейського конституційного ладу та загрожувало цілості російської імперії.

Російський амбасадор у Відні подав у червні 1914 року, іменем і на доручення царського уряду окремий письменний і усний демарш, заявляючи австро-угорському міністрові закордонних справ у Відні, що запроєктоване оснування українського державного університету в Галичині, яке мало відбутись восени 1915 року шляхом окремого цісарського розпорядку – російський уряд буде вважати за ворожий крок проти себе та за можливий [42] казус беллі (причину війни) і тому остерігав Австрію перед цим проєктом.

Та не тільки російська влада, але й широкі кола російського громадянства були опановані ідеєю ненависти до українського національного руху. Протиукраїнська російська преса проповідувала думку, що Росія до того часу не зліквідує у себе українського сепаратизму та мазепинської небезпеки, доки поза її кордонами буде існувати вічне джерело української ідеї, що все буде оживляти національний спротив українців у Росії та заuрожувати імперіяльним плянам російського націоналізму. Тому вся націоналістична російська преса, безпосередньо перед світовою війною, закликала владу та публічну опінію до воєнного походу проти Австрії, до здобуття Галичини і «визволення» галицьких «русских» та інших слов'ян – із австрійської неволі.

Щоб ясно уявити собі настрої російської публічної опінії та зрозуміти загарбницькі пляни Росії – наведемо знаменний документ, а саме частину статті відомого україножера А.Савенка, в часописі «Кієвлянин» з дня 17.ХІ.1911, Нр. 318, під заголовком: «Де головний [43] ворог?» – він писав:

»…П.Крамарж сказав правду в розмові з співробітником «Нового Времени»

про значення мазепинського руху. «Польське питання – це питання окраїнної політики для Росії, – сказав він, – але так звані галицькі українці хотять вразити російський народ у саме серце і розколоти росіян на двоє». Справді це ж основне питання в житті русского народу і русскої держави і разом – основна небезпека… Польське, вірменське, фінське та інші питання – все це питання чисто окраїнні, себто другорядні. Мазепинське питання б'є Росію в саму основу її великодержавности. Величність Росії утворилась на єдності русского народу і початок російської великодержавности поклало 8.І.1654 року, приєднання Малої Руси до Московської держави. Російські центротяжні сили зробили тоді для політичного існування русского народу те, що інші европейські народи (німці, італійці) могли зробити для себе тільки 200 років пізніше. І от тепер мазепинський рух намагається зруйнувати національну, культурну, політичну єдність русского народу, намагається зруйнувати великодержавність Росії. От де наша найбільша небезпека. Мазепинський рух росте… Мазепинство з своєї галицької бази розлазиться по цілій південній Росії. Спираючись на діяльну допомогу поляків та німців, мазепинці працюють дуже енергійно (культ Шевченка, Грушевський)… П.Крамарж, говорячи про велику небезпеку для Росії мазепинсько-галицького вогнища, приходить до того висновку, що між Росією й Австрією може вибухнути війна за Галичину, бо тут готується небезпечний антирусский осередок, полум'я якого може перекинутись у південну Росію і розпалити розрухи і повстання в самім русскім народі. П.Крамарж висловив здивування з приводу того недбальства і байдужности, з якими російське громадянство ставиться до мазепинського руху.

Помиляється однак П.Крамарж, коли каже, що в Галичині готується небезпечне антирусске вогнище. Ні, воно вже готове і полум'я пожежі вже розлазиться по всій Малоросії. Національно-державна самооборона великого [44] русского народу наказує нам, що необхідно рішуче боротися з мазепинством».

Той самий часопис «Кієвлянін» писав дня 22 лютого 1914 р. – таке:

«Український рух є для Росії більш небезпечний, ніж усі інші національні рухи взяті разом. Ми є обов' язані берегти єдність і неділимість російського народу, а також російської держави. Цій нашій державній цитаделі загрожує одинокий український рух і тому він являється найбільшою національною [45] небезпекою для держави».

Думки висловлені в повищих стапях – це найвірніший образ ситуації, що заіснувала напередодні світової війни 1914 року – з одного боку між російським імперіялізмом і українським визвольним рухом, – а з другого – між Росією й Австрією, як державами, на яких території жив український народ. Так розпалювалось полум я світової війни на українських землях. Не могло бути найменшого сумніву, що грядуча війна між Росією і Австрією, буде війною російського імперіялізму за загарбання і поневолення українських земель під Австрією.

Ці пляни завоювання австрійської України потвердили пізніше вже в перших днях австро-російської війни інші факти і документи. Зараз з вибухом війни вислав оснований в Києві галицькими москвофілами т. зв. «Карпато-Русскій Освободительний Комітет»

телеграму до царя, в якій вони «… просять Его Императорское Величество всемилостивейше принять изстрадавшуюся в многовековой лютой чужоплеменной неволи Карпатскую Русь в родное лоно Великой Русской Семьи и завершить святое историческое посланничество собиранія Земли Русской». На цю телеграму так відповів цар Микола ІІ:

«Всею душею разделяю сокровенную надежду, если на то будет Господня воля, увидеть [46] наших зарубежных русских братьев свободно слившихся с Великою Русью».

І коли 28 червня 1914 р. вбили сербські змовники австрійського престолонаслідника Франца Фердинанда, і та подія викликала гострий австро-сербський конфлікт, – тоді кожному українцеві стало ясно, що Росія, як «опікунка» слов'ян, ужиє всіх засобів дипломатичної інтриги, щоб використати цей льокальний конфлікт для здійснення своїх імперіялістичних плянів і довголітніх мрій, та кине свою мільйонову армію за Збруч, щоб знищити гніздо мазепинства в Галичині і «визволити» слов'ян із австрійської неволі.

Січові Стрільці готові до участи в війні проти Росії

Після Шевченківського здвигу та атентату в Сараєві, – український політичний провід в Австрії, немаючи ще певности щодо можливости майбутнього воєнного конфлікту – не робив покищо ніяких поважних приготувань, ані організаційних заходів на випадок війни.

Зате всі стрілецькі організації в краю, а зокрема львівські організації та стрілецька секція Українського Січового Союзу, виконали протягом місяця липня 1914 року незвичайно живу й інтенсивну організаційну роботу. Великий моральний успіх, що його здобув стрілецький рух на Шевченківському здвизі, був сильним поштовхом до поширення та військово-виховного скріплення стрілецьких товариств. Стрілецький провід серйозніше оцінював міжнародну ситуацію та поважніше готувавсь до грядучих подій, ніж наші провідні та відповідальні політики. Уважаючи війну з Росією неминучою, він підготовляв у тому напрямі своє членство. Заведено стислішу військову дисципліну. Виїжджаючи зі Львова, стрільці отримували формальні відпустки, або зараховувались до резерви. УСС були в поготівлі.



Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«АНДРІЙ ЛЮБКА К І Л Е Р З Б І Р К А І С Т О Р І Й Львів 2012 ББК 84 (4Укр) Л 93 Андрій Любка Л 93 Кілер. Збірка історій. — Львів : ЛА «Піраміда», 2012. — 112 с. ISBN 978-966-441-257-2 © ЛА «Піраміда», 2012 Видавець Василь ГУТКОВСЬКИЙ ISBN 978-966-441-257-2 Наклад 2000 примірників HOW I SPENT MY SUMMER Усі твої численні й безкінечні татуювання, яких не було, всі твої погляди, палаючі й жадібні, всі твої звуки й видихи, вся моя музика в...»

«Комплекс завдань з «Історії зарубіжної літератури XVII – пер. пол. ХІХ ст.» для студентів 2 курсу ФІФ (переклад) Викл. Кравченко Я.П. Програма курсу складається з двох змістових модулів та включає такі форми роботи: аудиторна робота (лекції), написання модульних контрольних робіт, виконання індивідуального науково-дослідного завдання, складання екзамену. Оскільки курс не передбачає проведення семінарських завдань, то з метою контролю ступеня засвоєння матеріалу та отримання студентами...»

«23 Збірник наукових праць УДК 32 (497.2) Віра Бурдяк ІНТЕГРАЦІЯ РЕСПУБЛІКИ БОЛГАРІЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У статті досліджено процес європейської інтеграції Республіки Болгарія в ЄС. Розкрито специфіку політичної трансформації, формування та функціонування урядів у Болгарії, проблеми діяльності країни в ЄС. Ключові слова: Республіка Болгарія, Європейський Союз, трансформація, європейська інтеграція, Європейський парламент. П очаток ХХІ століття позначився важливою історичною подією – вступом...»

«Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Центр болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Центральна наукова бібліотека Історичний факультет Харківське міське товариство болгарської культури імені Марина Дринова Болгарська академія наук Інститут етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм VIII ДРИНОВСЬКІ ЧИТАННЯ ПРОГРАМА МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ До 100-річчя від дня народження професора С. І....»

«Наукові записки. Серія “Філологічна” УДК 811.161.2282371 Ковтун В. В., ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Луганськ СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИКМЕТНИКА ЖОВТИЙ У ДІАЛЕКТНОМУ ТЕКСТІ (на матеріалі українських східнослобожанських говірок) У статті на матеріалі фольклорно-діалектологічних експедицій та власних записів діалектного мовлення, здійснених в українських східнослобожанських говірках, описано структурно-семантичні особливості прикметника ж о в т и й; виявлено...»

«Серія “Філософія”. Випуск 14 111 УДК 141 Андрій Карпенко КАТЕГОРІЯ СУБ’ЄКТА У ФІЛОСОФІЇ МАРТІНА ГАЙДЕГГЕРА: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Статтю присвячено побудові концептуального диспозитиву історико-філософської реконструкції категорії суб’єкта у філософському дискурсі Мартіна Гайдеггера. Встановлено парадигмальний характер категорії суб’єкта, яка поряд із категоріями буття, часу, події-присвоєння (Ereignis) постає константою Гайдеггерівського філософування. Експліковано зміст Гайдеггерівської критики...»

«ББК Т3 (4 Укр 5) 61 ДО ПИТАННЯ ПРО УТВОРЕННЯ ДОНЕЦЬКО-КРИВОРІЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ: ІСТОРИКО-РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ В.І. Шабельніков АНОТАЦІЯ У статті досліджується історія утворення Донецько-Криворізької республіки на території України, діяльність її партійних і радянських органів, втручання у внутрішні справи Російської Федерації, наслідки дезінтеграційних процесів революційних подій кінця 1917 – початку 1918 рр. Ключові слова: Донецько-Криворізька республіка, Донбас, сепаратизм, радянська влада,...»

«УДК 343.35-048.66(477)(091) А. В. Лещенко, слухач магістратури 2-го року навчання юридичного факультету ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”; науковий керівник – доц. кафедри цивільно-правових дисциплін і банківського права ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, канд. юрид. наук С. В. Мирославський ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ У статті здійснено спробу розглянути історичний шлях виникнення...»

«(НаУКМА, Київ) А. Тихолаз ГЕРАКЛІТ ТЕМНИЙ З ЕФЕСА : ФІЛОСОФ ТА ЙОГО ВЧЕННЯ вказати, що про Геракліта важко писати, це значить не сказати нічого й відбутися лише ритуальним застереженням. Писати про нього страшно. Й причиною того є як бездонна глибина його вчення, так і колосальний тягар історико-філософської традиції: охопити все написане про нього сьогодні вже, либонь, не до снаги нікому. Геракліт — мислитель, до котрого не застосовне поняття філософської моди: пильна увага й шанобливий...»

«Міжнародний університет бізнесу і права БІЗНЕСНАВІГАТОР Науково-виробничий журнал №27 м. Херсон БІЗНЕС№ 27 НАВІГАТОР Науково виробничий журнал Засновник і видавець: Приватний вищий навчальний заклад Міжнародний університет бізнесу і права. Україна.73039. м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Дивізії 37-А тел.факс (0552) 33-53-40, 33-53-38 e-mail: mubip@mubip.org.ua, sovet@mubip.org.ua. web: www.mubip.org.ua Свідоцтво Міністерства юстиції України про державну реєстрацію друкованого засобу масової...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»