WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«ОстрОзька академія XVI–XVII стОліття: енциклОпедія. – Острог: видавництво національного університету «Острозька академія», 2011. – 512 с. Вихід у світ книги «Острозька академія» без ...»

-- [ Страница 1 ] --

рЕЦЕНЗіЇ Й огЛЯДи

ОстрОзька академія XVI–XVII стОліття: енциклОпедія. –

Острог: видавництво національного університету «Острозька академія»,

2011. – 512 с.

Вихід у світ книги «Острозька академія» без перебільшення – явище в історико-культурному житті України. Написана в енциклопедичній формі, вона є

повноцінним науковим дослідженням однієї з яскравих сторінок історії України

епохи відродження її національної та духовної ідентичності. Цілком природно, що

у змістовому центрі видання перебуває сама академія, котра зібрала у своїх стінах інтелектуальну еліту зі всього східнослов’янського світу. Недовга її історія позначена такими досягненнями, котрі і в наш час не втратили своєї неминущої цінності.

Насамперед це знаменита Острозька Біблія, видана під орудою друкаря Івана Федорова в 1581 р. Їй у книзі присвячено дві статті. У першій, написаній Н.Бондар, подано опис стародруку з факсимільними зображеннями титульної та інших його сторінок; у другій, авторами якої є П.Кралюк, о. Р.Турконяк та І.Пасічник, подається докладна історія створення, джерельна основа й поширення Острозької Біблії серед православних слов’ян. Енциклопедичний жанр, як правило, вимагає подавати усталені, а то й хрестоматійні істини. Натомість ця стаття, як і багато інших у книзі, долає таку методу викладу і є повноцінною науковою розвідкою. Часом полемічною, як у сюжеті про так звану Геннадієву Біблію 1499 р. новгородського походження, яка тривалий час уважалась єдиною основою Острозької. Незважаючи на певну іронію щодо «російсько-української дружби» і наставництво «старшого брата», автори у цілому запропонували цілком зважену концепцію джерельної основи Острозької Біблії. Слідом за М.Ковальським, І.Мицьком та іншими, вони вважають, що при виданні Святого Письма І.Федоров та його помічники використали широке коло джерел, у тому числі й грецькі переклади, котрі найбільше відповідали традиціям східних церков. Здаються доречними у цій статті й авторські припущення про керівництво виданням із боку Герасима Смотрицького, редакторську роботу Тимофія Михайловича, організаційну – Михайла Гарабурди, який привіз князеві Василеві-Костянтинові Острозькому повну Біблію від царя Івана Грозного, перекладацьку – Діонісія Раллі, Євстахія Натанієля та ін. Вони не мають документального підтвердження, але цілком вірогідні, оскільки така гігантська, як на той час, робота вимагала зусиль багатьох людей. Замовником, меценатом і організатором видання Біблії був князь В.-К.Острозький, відомий політичний і військовий діяч, меценат освіти, покровитель православ’я в Україні. Про нього йдеться в багатьох матеріалах енциклопедії, але докладно – у статті І.Ворончук Укр.іст.журн. – 2012. – №2 Рецензії й огляди «Острозький Василь-Констянтин». Тут український князь постає фігурою європейського масштабу. На конвокаційному сеймі 1587 р. він називався серед можливих претендентів на польський королівський престол. Був людиною незалежних поглядів. Виступав проти Люблінської унії 1569 р. і не прийняв Брестську 1596 р. Очолив альтернативний православний собор у Бресті, котрий ухвалив протестацію проти церковної унії. У 1599 р. брав участь в антиуніатському з’їзді православних і протестантів у Вільні та підписав акт конфедерації.

Змістовні статті присвячено острозьким академії (В.Яремчук, П.Кралюк) та друкарні (М.Ковальський, І.Пасічник), а також І.Федорову (М.Ковальський).

Діяльність цих інституцій, як і видатного слов’янського друкаря, настільки взаємопов’язані, що їх практично неможливо розділити. Організація друкарні запрошеним В.-К.Острозьким до Острога І.Федоровим спричинила не лише облаштування будинку для видання книг, але й відкриття школи для навчання молодих людей. Згідно з повідомленням, уміщеним в «Азбуці» («Букварі») І.Федорова, князь В.-К.Острозький зібрав мужів, які зналися в божественному писанні, володіли грецькою, латинською і руською мовами та приставив їх до «дитячого училища». Як цілком слушно йдеться у статті П.Кралюка, школа існувала в комплексі з друкарнею, що передбачало функціонування не лише початкової освіти, але й середньої і навіть вищої. Її викладачі редагували і готували тексти до друку, а друкарі видавали їх. З аналізу текстів Острозької Біблії випливає, що до перекладацької роботи було залучено не лише вчителів, а й учнів, а це свідчить про достатньо високий рівень освітньої справи у школі.

У заповіті княгині Гальшки Острозької від 16 березня 1597 р. цю школу названо академією. Князь В.-К.Острозький у листі до папи Григорія XIII звертався з проханням, щоби з Рима до Острога надіслали вчених-богословів: «Людей грецької тієї ж віри для колегіуму в Острозі, порядних і освічених, які б перекладали грецькі книжки на слов’янську, а якщо це можливо, то й на грецьку мову». Прохання залишилося без відповіді, але для нас, у даному разі, важливе свідчення, яких високоосвічених кадрів потребувала Острозька академія.

Є підстави також вважати, що В.-К.Острозький посилав дітей своїх дворян навчатися до Рима – у грецький колегіум св.Афанасія.

П.Кралюк наводить цілу низку відгуків відомих європейців і українців кінця XVI – початку XVII ст. (Горацій Спаноцці, Симон Пекалід, Захарія Копистенський та ін.) про Острозьку школу. Одні називали її «тримовною гімназією», інші – колегіумом, треті – академією. Так, у виданій у 1587 р. збірці полемічних творів Г.Смотрицького («Ключ царства небесного» і «Календар римський новий») відзначено, що вони написані в «Академии Острозьской». Свідчення Г.Смотрицького тим більше заслуговує на довіру, оскільки саме його вважають першим ректором цього закладу. Із зібраних автором матеріалів про фінальний період існування Острозької академії, котрий прийшовся на 1620–1630-ті рр., видно, що на той час вона не мала не лише урядової, але й приватної підтримки. Онука В.-К.Острозького – Анна-Алоїза Ходкевич, як сказано в «Острозькому літописці», не тільки «напустила» в місто єзуїтів, але й позбавила академію належного утримання. Після придушення повстання православних острозьких міщан 1636 р.

влада ліквідувала в місті всі православні інституції, запровадивши унію.

Укр.іст.журн. – 2012. – №2 Рецензії й огляди 201 Безперечно, заслугою видавців і авторів енциклопедії є те, що вони зібрали відомості про всіх, хто так чи інакше був пов’язаний з острозьким науково-освітнім і видавничим життям. Зокрема, це Петро Конашевич-Сагайдачний, визначний український гетьман, Герасим Смотрицький, видатний письменник-полеміст, його син Мелетій Смотрицький, один з укладачів Острозької Біблії і автор слов’яноруської граматики, Іов Борецький, відомий церковний і політичний діяч, грецькі книжники Діонісій Раллі та Кирило Лукаріс і цілий ряд інших. Не завжди в авторів були однозначні підтверджуючі дані, а тому в окремих статтях говориться про зв’язок цих людей з Острозькою академією з певними застереженнями.

Помітне місце в енциклопедії посідає тема богословської та філософської думки, яка характеризувала острозький інтелектуальний осередок другої половини XVI – першої третини XVII ст. Так чи інакше тема ця звучить у більшості статей, але має й окреме висвітлення під гаслом «Богословська та філософська думка в Острозькій академії» (П.Кралюк), де цілком переконливо показано, що постання закладу та видання Острозької Біблії було відповіддю української еліти на виклик католицького і протестантського Заходу, намагання створити конкурентоспроможну богословську й філософську православну культуру.

Не відкидаючи культурних елементів Заходу, острозькі богослови та філософи перевагу віддавали візантійсько-руським традиціям. Найбільше це виявлялося у ставленні до церковнослов’янської мови, яку вони вважали «божественною». Це також було відповіддю на твердження католицьких церковних діячів (Петро Скарґа) про те, що старослов’янською мовою неможливо богословствувати. Як засвідчило видання Біблії та інших книг Острозької друкарні, богословствувати можна було не лише старослов’янською, але й українізованою старослов’янською. Острозькі книжки, по суті, продовжили справу слов’янських першопросвітителів Кирила і Мефодія, котрі ще в ІХ ст.

ствердили старослов’янську мову як сакральну.

Серія статей присвячена власне місту Острогу, його історії, архітектурнопланувальному розвитку, економіці у XVI – першій половині XVIІ ст. (П.Ричков, А.Заєць). Саме ці матеріали відповідають на питання, яке постійно виникає при обговоренні теми Острозької академії: чому ж саме в Острозі? Виховані на централізації подібних явищ у наш час, ми не можемо повною мірою збагнути цей, здавалося б, провінційно-волинський культурний феномен XVI ст.

Звичайно, тут не обійшлося і без його величності випадку, але й він був приурочений до місця з давніми традиціями міського життя. Уперше Острог згадується в Іпатіївському літописі під 1100 р., коли разом із Божеськом він став центром князівської волості онука Ярослава Мудрого – Давида Ігоровича.

В епоху пізнього середньовіччя Острог став осідком князів Острозьких, які впродовж XVI–XVIІ ст. перетворили його на одне з найбільших і найрозвинутіших українських міст. Як пише П.Ричков, Острог поступався лише Києву, Львову, Луцьку і Кам’янцю. Не випадково поет Симон Пекалід у творі «Про Острозьку війну» назвав його «прекрасним містом».

Розповідаючи про Острозьку академію й людей, які працювали або навчалися в ній, автори енциклопедії, природно, не могли обійти увагою і її дослідників. Цій темі присвячено розлогу статтю «Острозька академія в історіографічній традиції»

Укр.іст.журн. – 2012. – №2 Рецензії й огляди (В.Яремчук), а також невеликі, але змістовні персональні гасла про вчених ХІХ– ХХ ст., які досліджували історію Острога та академії. Серед них були М.Максимович, С.Голубєв, І.Франко, М.Грушевський, Я.Ісаєвич, М.Ковальський, Н.Яковенко.

Як і в інших темах, автори історіографічних статей не обмежилися нагадуваннями хрестоматійних істин, але показали думки дослідників в усій контроверсійній їх повноті. Особливо це стосується проблеми часу утворення Острозької академії. Більшість істориків цілком слушно відносили цю подію до 1560–1570-х рр., пов’язуючи її з культурно-просвітницькою діяльністю князя В.-К.Острозького. Проте М.Петров на підставі епітафії князеві Костянтинові Острозькому вважав за можливе датувати заснування культурно-освітнього осередку в Острозі кінцем ХV ст.

В енциклопедії читач знайде також і різні оцінки самої академії – від ідеалізовано-захоплених, притаманних дослідженням пострадянського періоду (М.Ковальський, Я.Ісаєвич, І.Мицько) до стримано-критичних, як у М.Грушевського (можливо, не так до академії, як до її засновника – князя В.-К.Острозького, який, на думку історика, «не показував енергії, рішучості, ініціативи»

і при таких величезних можливостях міг би «постягати найкращі наукові сили сучасної Європи»; натомість у М.Грушевського не було жодного сумніву в тому, що острозький навчальний заклад відіграв важливу роль у культурнонаціональному русі кінця ХVI – початку ХVII ст.).

Цілком умотивовано виглядають у книзі статті про інституції, які не лише продовжували культурно-освітню діяльність в Острозі, започатковану школою В.-К.Острозького, але й поряд із нею стали тією основою, на якій відродилися просвітницькі традиції у цьому місті в наш час. Цей феномен, можливо, краще за інші підтверджує справедливість учення академіка В.Вернадського про ноосферу.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«6. Ковалевский А. Ф. Путешествие богомольца в Козельщину для поклонения новопрославленной чудотворной иконе и в Киев / Ковалевский А. Ф. — М. : Б/и, 1884. — 47 с.7. Крижанівський О. П. Історія Церкви та релігійної думки в Україні : у 3 кн. / О. П. Крижанівський, С. М. Плохій. — Кн. 3. Кінець ХVI — середина ХІХ ст. — К. : Либідь, 1994. — 334 с.8. Мартынов В. И. Пение, игра и молитва в русской богослужебной певческой системе / Мартынов В. И. — М. : Филология, 1997. — 219 с. 9. Vikman N. The...»

«Педагогіка УДК [378.147:51](477)(09) ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ У КИЄВОМОГИЛЯНСЬКІЙ АКАДЕМІЇ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ кандидат педагогічних наук Боярська-Хоменко А.В. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Україна, Харків У статті розкрито особливості системи викладання вищої математики у Києво-Могилянській академії у 1670 – 1816 рр. Проаналізовано зміст навчальних програм і кусів: вивчення математики передбачало два розділи (алгебра і геометрія), для кожного з...»

«УДК 911.3:32 Кузишин А. В. Геопросторові риси електоральних результатів областей Подільського регіону Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, м. Тернопіль e-mail: kuzyshyn_a@ukr.net Анотація. Стаття присвячена порівняльному аналізу виборчого процесу в областях подільського регіону на прикладі чергових виборів до Верховної Ради 2006 та 2012 років. Зокрема проаналізовано особливості електоральної активності, відмічено адміністративні одиниці областей з максимальними...»

«УДК: 008:06.053.52 Кунашенко О. В. Миколаївський державний аграрний університет Історія становлення культури спілкування на теренах України O. Kunashenko, Mykolayiv State Agrarian University The article deals with the basic historical stages of the formation and development of the communication culture, the problems of the foundation and development of the Ukrainian language which had the periods of suppression, negliagence and deformation in its history. Key words: communication culture,...»

«ISSN Online: 2312-5829. Освітологічний дискурс, 2014, № 4 (8). УДК 37.015.31:781.62 Благова Тетяна Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри хореографії Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, м. Полтава tanyablagova@ya.ru РИТМІКА У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ Анотація: У статті досліджено ґенезу системи «рухомої пластики» Е. Жака-Далькроза та її функціонування у різних освітніх структурах минулого й...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА Назиров Карім Заріфович УДК : 339.137.2: 330.341.1 (043.3) ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Харків – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі економічної теорії та економічних методів управління...»

«YOUNG SPORT SCIENCE МОЛОДА СПОРТИВНА НАУКА OF UKRAINE. 2012. V.1. P. 118-126 УКРАЇНИ. 2012. Т.1. С. 118-126 УДК 796.83.071 ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ПРОФЕСІЙНОГО БОКСУ В УКРАЇНІ Андрій КОТЕЛЬНИК Львівський державний університет фізичної культури Анотація. Статтю присвячено історичним аспектам становлення професійного боксу на Україні. Стрімкий розвиток цього виду спорту показав його перспективність як одного із спортивних видовищ, яке викликає зацікавлення широких верств населення. У результаті...»

«Серія 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін ЦІННІСНО-КУЛЬТУРНІ МЕХАНІЗМИ ПОЛІТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ УДК 323.2:93 Волянюк Ольга Ярославівна, кандидат політичних наук, доцент кафедри політичних наук НПУ імені М.П. Драгооманова РЕТРОСПЕКТИВНІ ВИМІРИ ПОЛІТИКИ: НОВІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕННЯ Здійснено спробу охарактеризувати ретроспективні виміри політики. Здійснено огляд сучасної наукової літератури, що висвітлює політичні процеси,...»

«СУЧАСНІСТЬ ТРАВЕНЬ 1988 — Ч. 5 (325) П. Одарченко: ІВАН КОШЕЛІВЕЦЬ 0. Кравченюк: ҐЕР ХА РТ ГАВПТМАН І УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Дарія Даревич: «МОЛОДІСТЬ КРАЇНИ» — НЕБУВАЛА МИСТЕЦЬКА ВИСТАВКА У КИЄВІ 1 Коропецький: ВПЛИВ РЕФОРМ ГОРБАЧОВА. НА ЕКОНОМІЧНІ ПРАВА СОЮЗНИХ РЕСПУБЛІК ISSN 0 5 8 5 -8 3 6 4 ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «СУЧАСНІСТЬ» Юрій Шевельов УКРАЇНСЬКА МОВА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ (1900-1941). Стан і статус 1987, 295 стор. З англійської переклала Оксана Соловей. ISBN 3-89278-000-5...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Ф. М. Кирилюк ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ Присвячується 175-річчю з дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка Київ “Центр учбової літератури” ББК 67.1я73 УДК 340.12 (075.8) К 43 Рекомендовано Вченою радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Витяг з протоколу № 9 від 26.06.2009) Рецензенти: Сезонов М. І. – доктор філософських наук, професор, зав. кафедри політології Харківського...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»