WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 89 |

««ПРАВА ЛЮДИНИ» ХАРКІВ · 2013 ББК 67.9(4УКР) П Художник-оформлювач Борис Захаров Це видання надруковане за підтримки німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін) Дана ...»

-- [ Страница 4 ] --

ІСТОРІЯ ПРаВ ЛЮДИНИ В ЄВРОПІ Права людини в Європі мають довгу історію. Низка різних напрямків цієї історії сформували права людини в їх нинішньому вигляді. Перший напрямок, що сформував наше сучасне розуміння прав людини — це розвиток демократії. Англійська революція («Громадянська війна») 1640 року під керівництвом Олівера Кромвеля, Декларація незалежності Сполучених Штатів 1776 року, яка також мала значний вплив на Європу, а також Французька революція 1789 року і революції 1848 року по всій Європі — все це сприяло активізації політичної і громадянської участі. Ці події допомогли створити простір для свободи вираження думок, свободи зібрань, свободи асоціацій та права голосу.

Другим напрямом історичного розвитку, що сформував сучасне бачення прав людини, є розвиток правової держави, або того, що німці називають Rechtsstaat. Цей шлях, можна сказати, розпочався з англійської Великої хартії вольностей 1215 року, яка вперше передбачила право виступати проти незаконного позбавлення волі. Кілька століть потоЦей розділ заснований на промові Мартена Кьєрума на конференції 008 року «Прова, які роблять нас людьми» і була переглянута для публікації. Переклад з видання: Human Rights in History. Challenge for Education, p. 9–4.

–  –  –

му теорія Монтеск’є про політичний розподіл влади заклала підвалини для права на справедливий судовий розгляд, заборони тортур, скасування рабства, і сучасної ідеї, що кожна людина повинна розглядатися як юридична особа в його власному праві.

Третьою важливою подією стала активізація захисту меншин. Першим поворотним моментом в цьому процесі став Вестфальський мир 1648 року, який надав релігійну свободу і поклав край трьом десятиліттям релігійних воєн і конфліктів, пов’язаних з меншинами. Права меншин також включають заборону на дискримінацію за ознакою раси та етнічної приналежності, в тому числі право на притулок від переслідувань, що випливають з расових забобонів та етнічних конфліктів.

Досягнення в галузі соціальної та економічної справедливості є четвертою важливою подією. В Данії наприкінці 1800-х років, наприклад, середня тривалість життя становила 55 років. У Копенгагені вона дорівнювала 35 рокам через жахливі житлові та санітарні умови. Соціальні та економічні права включають право на житло, охорону здоров’я та освіту. З кінця 1700-х років усі ці події поступово почали серйозно впливати на нові конституції європейських країн.

Перебуваючи тут, у Нюрнберзі, я міг би відкрити цю промову описом сучасної історії прав людини, яка починається з трагедії злочинної Другої світової війни. Огидні звірства та злочини, вчинені до і під час Другої світової війни, спонукали міжнародне співтовариство зробити декілька важливих кроків. Нюрнберзький процес глобально вплинув на розвиток міжнародного кримінального права. Він призвів до утворення постійного Міжнародного кримінального суду, який був створений 55 років потому, у 2003 році. Злочини проти людяності, скоєні під час Другої світової війни, надихнули на створення Загальної декларації прав людини в 1948 році, близько 60 років тому. У 1950 році була прийнята Європейська конвенція з прав людини, і незабаром після цього був створений Європейський суд з прав людини. Крім того, створення Європейського Співтовариства стало прямою відповіддю на війну, і на сьогоднішній день Європейський Союз є найважливішим гарантом основних прав.

Загальна декларація прав людини була і залишається основою для захисту прав людини в усьому світі. Але яку силу має цей політичний документ? До 1948 року багато країн, особливо в Європі, обмовляли права людини в своїх національних конституціях. Чому ж Загальна декларація стала таким значним кроком вперед? Я бачу дві основні причини.

По-перше, Декларація мала не тільки політичний характер. Її контекст, зміст і вплив були дуже потужними і унікальними. Після прийняття Декларації права людини перейшли зі сфери національних інтересів і національного законодавства на міжнародний рівень, і стали предметом міжнародного права. Загальна декларація — набагато більше, ніж просто політична декларація, і більшість її положень поступово стали частиною звичайного міжнародного права.

По-друге, після того, як Загальна декларація прав людини стала основоположним принципом для всіх, незважаючи на громадянство, права людини нарешті перестали залежати від домовленості між державою і громадянами. Знаменита стаття 1 говорить:

«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один одного в дусі братерства»2. Люди народжуються вільними і мають право на основні права спочатку, незалежно від держави або закону. Права людини є загальними.

ООН, Загальна Декларація прав людини, http://www.un.org/en/documents/udhr/,  листопада 009 р.



–  –  –

Цікаво розглянути контекст, в якому створювалася Декларація в 1948 році. Робота над декларацією почалося після жахливої війни, в той час, коли світ був готовий до відчутного прогресу у визнанні та захисті прав людини. Тим не менш, часу було дуже мало, оскільки перші ознаки холодної війни вже починали затьмарювати розум людей. У той час як Захід звертав більше уваги на політичні права, Схід виступав за розширення економічних і соціальних прав. Тому проектна Комісія правильно вирішила розділити вихідну політичну декларацію і юридично зобов’язуючі документи. Декларацію було затверджено в 1948 році, і тільки Радянський Союз і залежні від нього країни утрималися. Але два документи, що визначають конкретні зобов’язання кожної держави (Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права) були підготовлені до ратифікації тільки через 20 років. Після середини 1960-х були розроблені додаткові юридично зобов’язувальні конвенції, які втілювали в собі політичні заяви Декларації.

Паралельно з правовою сферою, права людини використовувалися як інструмент у холодній війні. Захід використовував їх, аби підкреслити порушення політичних прав в інших країнах. З 1950-х по 1980-і роки, діяльність у царині прав людини, урядова і неурядова, зводилася, головним чином, до виявлення і засудження порушень прав людини, які відбувалися в Китаї і Чилі, Південній Африці та Радянському Союзі, а також в інших країнах за залізною завісою. Протягом десятиліть права людини були частиною нашої зовнішньої політики в Західній Європі. У той же час права людини майже ніколи не згадувалися або ставилися під сумнів в контексті нашої власної внутрішньої ситуації.

Цей зовнішньополітичний підхід почав змінюватися на початку 1990-х, коли права людини все частіше стали посідати своє законне місце, як невід’ємна частина демократії в усьому світі. Вони також почали бути основою внутрішніх політичних дискусій і правового розвитку в західних країнах. Знаковою подією цього впровадження прав людини у внутрішню політику стала Всесвітня конференція з прав людини у Відні 1993 року. Понад 150 країн підтвердили свою прихильність Загальній декларації прав людини і прийняли міжнародну програму дій, яка містить інструкції та рекомендації щодо реалізації прав людини в рамках національної правової системи.

Незабаром після конференції у Відні, в Південній Африці відбулися перші демократичні вибори, які стали ще однією важливою віхою в розвитку прав людини. Організація, в якій я раніше працював, співпрацювала з данською поліцейською академією у підготовці поліцейських у Південній Африці. Одного разу увечері, під час вечері, данський поліцейський раптом задав очевидне питання, чому ми навчаємо поліцейських прав людини в поліції в Південній Африці, але не у себе вдома, в Данії. Незабаром після цього права людини стали частиною програми навчання поліцейських і в нашій країні.

Впровадження прав людини у внутрішню політику та підвищення обізнаності про цю проблему також сприяли створенню незалежних національних інститутів, що працюють у сфері прав людини. Виникнення і розвиток цих інститутів ілюструють актуальність такого впровадження у внутрішню політику. У 1990 році у всьому світі було всього п’ять національних інститутів, що займаються правами людини. На сьогоднішній день їх вже більше 100. Таке зростання всього за 18 років — це величезний прогрес. Ці незалежні органи контролюють стан прав людини всередині країни і дають рекомендації урядам та іншим державним інститутам. Вони інформують громадськість про норми в області прав людини і забезпечують просвітництво в цій галузі на всіх рівнях навчання. В деяких країнах вони також мають повноваження розглядати індивідуальні скарги на порушення прав людини.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


мартен Кьєрум ПРаВа ЛЮДИНИ Та їХ ІСТОРІЯ З ЄВРОПЕЙСЬКОї ТОЧКИ ЗОРу Іншим ключовим показником впровадження прав людини у внутрішню політику є те, що важливою частиною корпоративного сектора в даний час стала інтеграція прав людини в бізнес-стратегії. Всього 10 років тому це було б майже немислимим. В Європі прийняття нових демократій до Ради Європи та їх подальший вступ до Європейського Союзу є ще одним ключовим стимулом для впровадження прав людини у внутрішню політику.

Після падіння залізної завіси колишній радянський блок впроваджує питання прав людини в своє законодавство і товариство з вражаючою швидкістю.

Те, що ми спостерігаємо в Європі у зв’язку з інтеграцією прав людини, представляє собою логічний крок розвитку демократії. Демократія без прав людини не може бути справжньою демократією. Демократія без свободи слова, без участі, без права на освіту і без заборони дискримінації, це, в кращому випадку, дефектна демократія. Права людини стали невід’ємними аспектами демократії.

ПРОбЛЕмИ ПРаВ ЛЮДИНИ В ЄВРОПІ

Права людини посідають центральне місце в політичних дебатах в ЄС і у внутрішній політиці держав-членів ЄС, що є досить позитивним знаком для наших демократій.

Ми звикли думати про ЄС як про економічний гігант, але як про карлика з точки зору прав людини. Наразі ситуація змінилася: вісім років тому ЄС проголосив власну Хартію основних прав. ЄС успішно почав приймати і реалізовувати антидискримінаційне законодавство. У березні 2007 року він створив власний орган для моніторингу ситуації в царині прав людини та консультування з питань прав людини — Агентство Європейського Союзу з основних прав (FRA). Це агентство сьогодні не має аналогів у світі.

Майже весь спектр проблем в царині прав людини має велике значення для сучасної Європи. Агентство ЄС з основних прав займається різноманітними актуальними проблемами прав людини. Найбільш актуальні проблеми прав людини в Європі в даний час це:

расизм, ксенофобія, ісламофобія і антисемітизм. Ці проблеми існують у всіх частинах Європи, і неважко передбачити, що «полювання на відьом» активізується у зв’язку з фінансовою кризою. Те, як європейські держави і суспільства ставляться до осіб, які шукають притулок, та іммігрантів, викликає серйозні питання, пов’язані з правами людини. Одним із прикладів є тривале утримання під вартою осіб, що шукають притулок, які не скоїли ніяких злочинів.

Інші особливо вразливі групи — це меншини, наприклад, цигани, які стикаються з серйозними проблемами у сфері житла, охорони здоров’я, освіти та зайнятості. Існують також численні свідчення гомофобії та нерівного ставлення до інвалідів. Багато що ще належить зробити для ліквідації гендерної нерівності, що найбільш гостро проявляється в сфері побутового насильства та оплати праці. Інші питання, якими до цього часу нехтували, включають права психічно хворих і права дітей. Додаткові питання стосуються захисту конфіденційної особистої інформації у зв’язку з боротьбою з тероризмом, доступу до правосуддя та права на справедливий судовий розгляд.

Важливість цих питань здається очевидною, але занадто часто невігластво і самовдоволення перешкоджають прогресу у їх вирішенні. Крім того, опозиція з боку основних груп у суспільстві робить меншини більш уразливими. У багатьох країнах расистські політичні тенденції більше не є виключною прерогативою екстремістських політичних груп, але вже просочилися і в основне політичне середовище. Ці явища повинні стосуватися всіх нас. Вони можуть призвести до легітимізації і тривіалізації расистських настроїв, що, Частина 1 ГЕНОЦИД. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ. ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ зрештою, допоможе виправдати дискримінацію, переслідування і навіть насильницькі напади на представників меншин.

Проте працювати в області прав людини не завжди просто, особливо якщо ця діяльність вимагає балансування між полярно протилежними точками зору. Я хочу згадати два недавніх приклади: карикатури на Мухаммеда в Данії і боротьбу з тероризмом після 11 вересня.

Карикатури на Мухаммеда обговорювалися в усьому світі, в першу чергу, з точки зору конфлікту між свободою слова і свободою віросповідання. Я вважаю, що багато з цих спорів були зосереджені на неправильних питаннях. Потрібно було обговорювати не протистояння між свободою слова і свободою віросповідання, які є основними правами людини. Реальні обговорення повинні були бути зосереджені на тому, чи можна вважати карикатури на Мухаммеда проявом ненависті або, більш широко, чи потрібно забороняти ненависть.

Звичайно, на ці питання важко відповісти, але наші демократичні суспільства повинні постійно їх обговорювати. Всі демократичні країни вирішили ввести обмеження на свободу вираження поглядів з метою захисту інших основних прав людини, наприклад, для захисту людей від навмисних актів ненависті, які підбурюють до насильства чи ненависті. Але як можна досягти належної рівноваги між захистом людей від расистських проявів та забезпеченням свободи вираження думок, яка залишається наріжним каменем нашої демократії?

Мій другий приклад стосується боротьби з тероризмом. 11 вересня відкрило нову главу в боротьбі з тероризмом і мало серйозні наслідки для нашої сьогоднішньої концепції прав людини. Багато країн ввели закони, пов’язані з безпекою, або внесли поправки до цих законів, які ніколи не були б прийняті парламентами, ЗМІ та громадською думкою до 2001 року. Тонкий баланс між виправданими завданнями безпеки і захистом фундаментальних свобод посідає помітне місце в парламентських дебатах, наукових дискусіях і доповідях з прав людини. Як показує історія розвитку прав людини, права людини — це вкрай важливі принципи, які повинні залишатися основними в нашому демократичному суспільстві, однак, оскільки права людини формуються минулим досвідом, вони не можуть існувати окремо від проблем громадської безпеки. Тому заходи безпеки обов’язково повинні спиратися на права людини і реалізовуватися в рамках цих прав.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 89 |
Похожие работы:

«ЕКОНОМІКА УДК: 330.1: 338.2: 659.15 (477) Супрун Н.А., канд. екон. наук Кудласевич О.М., канд. екон. наук Інститут економіки та прогнозування НАН України ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИСТАВКОВОЯРМАРКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ У статті здійснено аналіз актуальних проблем виставкової діяльності в контексті дослідження історичної ретроспективи та сучасних трансформаційних процесів в економіці України. На основі дослідження основних тенденцій розвитку виставкової діяльності у вітчизняній...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2011. – №2(4) УДК 343.13 : 904 (477) С. М. Зеленський кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правознавства (Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. К. Винниченка) ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ В УКРАЇНІ Україна має власний історичний досвід правового регулювання порядку судового розгляду і вирішення кримінальних справ. Процес становлення і розвитку...»

««ДОНЕЦЬКИЙ МЕМОРІАЛ» У 2007-2009 РОКАХ Опис діяльності громадської правозахисної організації «Донецький Меморіал» протягом 2007-2009 років, включаючи інформацію про джерела фінансування організації та структуру її витрат. «ДОНЕЦЬКИЙ МЕМОРІАЛ» У 2007-2009 РОКАХ Звіт про діяльність організації © «Донецький меморіал», “Донецький Меморіал” – громадська правозахисна історикопросвітницька організація. Виникла в Донецьку в 1989 році, перереєстрована у 1995 році, реєстраційне свідоцтво Серия А00 №...»

«Як підвищити рівень усвідомлення проблеми торгівлі людьми? Посібник для тренінгу IOM International Organization for Migration Міжнародна організація з міграції (МОМ) ЗМІСТ Що таке МОМ?............................................. ст. Методологічні підказки....................................... ст. План уроку................................................ ст. 9...»

«Випускна циклова комісія зі спеціальності «Організація обслуговування населення» Методична розробка уроку Предмет: Туристичне краєзнавство Викладач: Кваша Н.В., спеціаліст вищої категорії Тема: Етапи розвитку української національної кухні Мета: ознайомити із особливостями формування української національної кухні, розширити, поповнити знання про традиції, закріпити знання про історичне минуле українського народу; розвивати пам'ять, увагу, аналітичне мислення, професійну майстерність;...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2012. – №2(6) УДК 929 : 342(477)-057.4 (092) 19/20 В. П. Яремчук доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії (Національний університет Острозька академія) ІСТОРИК УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ЛЕВ ОКІНШЕВИЧ1 Одним із найбільш талановитих і самобутніх істориків України ХХ ст. був ст. Лев Олександрович Окіншевич (Окиншевич) (1898-1980). Не підлягає сумніву, що він належав до зірок першої величини в когорті блискучих вчених...»

«Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/ Олег ПОлянський, Руслана ПОлянська Публікації Омеляна ТерлецькОгО у виданнях “ПрОсвіТи” Висвітлено один із аспектів життєпису історика, географа, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча Омеляна Терлецького – видавнича співпраця з Товариством “Просвіта”. Розкрита діяльність вченого як редактора часопису “народна Просвіта” та науково-популярної серії книжечок “Знання. Бібліотека науково-популярних викладів під редакцією...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ПРОЦИК ВАСИЛЬ МИРОСЛАВОВИЧ УДК 356.13 (477) НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ В 1991–2003 РОКАХ: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Львів – 2012 Дисертацією є рукопис...»

«ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УДК 322 З.М. Бурачко, здобувач Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна, 79000 ЛЮДИНА ПОЛІТИЧНА: ОЧЕРКИ ІСТОРІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЗМІСТ Розглянуто феномен людини у політиці «людини політичної», викладено огляд з проблем людини в період Античності та Середньовіччя у політичній думці. Акцентовано увагу на проблемах людини політичної у концепціях Н. Макіавеллі та Т. Гоббса. Визначені особливості людини...»

«ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Сабат Надія Володимирівна УДК 37.0 (09) НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ГАЛИЧИНИ (1869 – 1914 рр.) 13.00.01 – теорія та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Івано-Франківськ – 1998 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти України Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»