WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |

«Методична розробка уроку Предмет: Туристичне краєзнавство Викладач: Кваша Н.В., спеціаліст вищої категорії Тема: Етапи розвитку української національної кухні Мета: ознайомити із ...»

-- [ Страница 1 ] --

Випускна циклова комісія зі спеціальності

«Організація обслуговування населення»

Методична розробка уроку

Предмет: Туристичне краєзнавство

Викладач: Кваша Н.В.,

спеціаліст вищої категорії

Тема: Етапи розвитку української національної кухні

Мета: ознайомити із особливостями формування української національної кухні, розширити,

поповнити знання про традиції, закріпити знання про історичне минуле українського

народу; розвивати пам'ять, увагу, аналітичне мислення, професійну майстерність; виховувати любов до Батьківщини та повагу до українських звичаїв і обрядів.

Обладнання: ПК, плазмова панель, презентація на відповідну тему, відеоролик «Секрети української кухні». Підручник за ред.. В. М. Скляренка «Українські традиції і звичаї».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу;

Міжпредметні зв’язки: історія України, культурологія, етнографія, кулінарія.

Структура уроку:

1. Організаційний момент – 2 хв;

2. Актуалізація опорних знань – 5 хв;

3. Вивчення нового матеріалу – 28 хв;

4. Закріплення нового матеріалу –5 хв;

5. Підсумки уроку – 3 хв;

6. Домашнє завдання - 2 хв.

Хід уроку:

1. Організаційний момент: привітання з учнями, їх облік; викладач озвучує тему і мету уроку.

2. Актуалізація опорних знань: (викладач намагається створити потрібну атмосферу задаючи учням питання) Діти, гарна наша українська земля, слава про неї лунає на весь світ. А давайте зараз пригадаємо загально відомі факти про нашу неньку Україну.

1. Яка найбільша річка України ? (Дніпро)

2. Душа українського народу? ( Пісня)

3. Без них нема України? (Без верби та калини)

4. Він написав заповіт українському народу? ( Т. Шевченко)

5. Найвідоміший український танець? ( Гопак)

6. На яке свято пускають віночки по воді?(Івана Купала)

7. На яке свято фарбують яйця? (Пасха)

8. Він усьому голова? ( Хліб) Випускна циклова комісія зі спеціальності «Організація обслуговування населення»

9. Оберіг родинного тепла? (Піч)

10. Знак відмови від весілля? (Гарбуз)

11. Свято з млинцями? (Масниця)

12. Найулюбленіша страва українців? (Сало, борщ, вареники…..) Саме на сьогоднішньому уроці ми і поговоримо про особливості українських страв.

Давайте для початку пограємо в гру. Ви по черзі будете називати відомі українські страви, кожен по одній, тільки щоб вони не повторювались.

3. Вивчення нового матеріалу:

Викладач: Україна завжди славилася своєю кухнею. Її страви відомі далеко за межами країни, а борщі і вареники, взагалі, увійшли в меню міжнародної кухні. І недарма, адже ці страви є візитівкою нашого народу і, вважаються най українськими з усіх українських страв. А чи знали, ви, що існує пам’ятник вареникам, і не лише в Полтаві і Черкасах, а й у Канаді.

–  –  –

На кожну народну кухню перш за все впливає конструкція місця, де готують їжу, тобто домашнього вогнища. В Україні таким місцем була "вариста піч", кострище закритого типу. Тому, українська кухня в основному використовує прийоми варіння, тушкування і печива. Географічні та кліматичні умови існування українського народу були настільки різноманітні, що дозволяли харчуватися як продуктами рослинництва, так і тваринництва. Розведення великої рогатої худоби, полювання і рибальство зробили меню абсолютно різноманітним, хоча ще до початку минулого століття м'ясні страви в народі вважалися святковими. Розрізнять три етапи у розвитку української національної кухні. На минулому уроці вам було надане випереджувальне завдання – підготувати інформацію про етапи розвитку української кухні та про найуживанішу страву на цьому етапі. Тож тепер послухаємо вас.

Учень1: Перший етап або початок розвитку української кухні. Він припадає на період від давніх часів — ХVІ ст н.е. В цей період з'явився хліб із житнього тіста, а також багато інших видів борошняних виробів - пирогів, млинців, короваїв, перепічки тощо. Усі ці вироби виготовляли виключно на основі кислого тіста.

Неймовірна пристрасть до кислого, "квасного" знайшла відображення і в створенні різних киселів - вівсяного, пшеничного, житнього, які з'явилися задовго до сучасних, переважно ягідних киселів. Значне місце в меню займали різні каші. Борошняна їжа урізноманітнювалась рибою, грибами, лісовими ягодами, овочами, молоком і значно рідше — м'ясом.

В цей період з'являються багато національних напоїв, які стали згодом класичними: різні меди, пиво, кваси, збитні, виноградне вино. В цей початковий період формування української кухні склалася схильність до вживання рідких гарячих страв ("хльобова"), які базувались на рослинній сировині. Поширеним було "вариво із зіллям" рідка їжа з додаванням ароматичних приправ та овочів. Пізніше на основі варива із зіллям виник борщ. Крім того, в цей період були поширені різні м'ясні і рибні відвари, відомі під назвою "юха", яку згодом почали називати "юшкою". Серед солодких страв на той час були відомі: кутя з медом, кутя з маком і горіхами, рис з медом і корицею, кутя з ізюмом і горіхами, юха із сушених фруктів -узвар. З молочних продуктів виготовляли домашній м'який сир і сметану, пізніше — коров'яче масло.

М'ясо, як правило, варили у вариві із зіллям або в каші.

(Учень 2 доповідає цікаві факти про борщ).

Випускна циклова комісія зі спеціальності «Організація обслуговування населення»

Учень 3: Період розквіту української національної кухні. Він припадає на середину XVI ст. кінець XVII ст. Цей період характеризується урізноманітненням асортименту і виникненням багатьох страв, які стали класичними, борщів, таратути, розсольників, страв із прісного тіста, сухих зацукрених фруктів. Почали широко вживати сало. Для української кухні характерною їжею є вживання крові забитих тварин і виготовлення з неї кров'яних ковбас кров'янки. В цей період пельменоподібна страва турецької кухні дюшвара перетворилася на українські вареники, а потім на вареники з характерними національними наповнювачами - вишнями, сиром, цибулею, шкварками. В цей період робили вареники розміром з капелюх

– 30-40 см. У XV — XVII ст. в сільському господарстві з'явились нові культури. Збільшились посіви гречки, яка була завезена з Азії ще в ХІ — ХІІ ст., але не мала досі господарського значення.

З гречки почали виробляти крупи й борошно. В меню населення з'явились гречаники, гречані пампушки з часником, гречані галушки із салом, вареники гречані із сиром, каші й бабки з гречаних крупів, лемішка, кваша та інші страви. Одночасно поширились окремі іноземні продукти, наприклад олія. Її вважали ціннішою від вершкового масла, оскільки оливкова олія походила з Греції. У XV ст. в Україні заявляється "гаряче вино" — горілка. З її появою почалося виготовлення різних настоянок та наливок, які відзначалися витонченим смаком і чудовими кольорами. Крім горілки, вживають варенуху, мед. Варенуха — безалкогольний або слабоалкогольний напій з юшки узвару з додаванням прянощів, меду й горілки. її парили в печі. У великій пошані була варенуха у запорізьких козаків. Мед — улюблений напій наших предків, відомий ще з часів Київської Русі. Жодна урочистість не обходилась без меду.

(Учень 4 доповідає цікаві факти про вареники) Учень 5: Третій етап у розвитку української кухні виникає у XVIII ст. і триває до першого десятиліття XX ст. Одним із нових звичаїв, що з'явилися в цей час, слід вважати вживання закусок як самостійної страви. З'явилися німецькі бутерброди, французькі і голландські сири, поєднані із старими українськими стравами - холодною солониною, холодцем, окістям, бужениною. З'явились і нові алкогольні напої. З 70-х років XVII ст. поширюється вживання чаю, у вищих верствах суспільства за межі обіду виділились солодкі пироги, пиріжки, солодощі, які були об'єднані з чаєм в окрему подачу і приурочені на 5 годин вечора.

Випускна циклова комісія зі спеціальності «Організація обслуговування населення»

У сільській місцевості їжу вживали 5 разів на день: в 6-7 годин ранку снідали, у 11-12 годин обідали, в 14-15 годин - полуднували, у 18-19 годин - підвечерювали, у 22-23 години вечеряли. З розвитком капіталізму промислові робітники в містах почали вживати їжу тричі, а потім лише двічі на день: снідали на світанку, обідали або вечеряли, прийшовши додому.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На роботі лише полуднували, тобто вживали холодну їжу. У XIX ст. поширилось вирощування помідорів і синіх баклажанів. Поява в XIX ст. культури цукрових буряків та виробництво з них цукру значно збагатили нашу кухню. Значну роль в харчуванні відігравав хліб. Білий пшеничний хліб фактично не був поширений в Україні до початку XX ст.

У XX ст. з'явились вермішель, макарони, в той час як уживання пирогів, млинців і каш скоротилося. Але зберегли значення перші рідкі страви. Борщ відігрівав головну роль на українському столі, а ложка була основним столовим прибором.

Учень 6: В цей період в українській кухні з'являється плита. Піч в певній мірі зіграла свою негативну роль в розвитку української кухні. Вона не стимулювала вироблення раціональних технологічних прийомів. Введення приготування їжі на плиті привело до не обхідності запозичення ряду нових технологічних прийомів і страв із західноєвропейських кухонь. Цей напрям став плодотворним. Він допоміг спасти від забуття багато страв української кухні. З німецької кухні було запозичене подрібнення харчових продуктів, що знайшло конкретне відображення в різних українських січениках - котлетоподібних стравах з фаршу (січеного, подрібненого м'яса, яєць, моркви, капусти, грибів, тощо). Поширюється вживання різних салатів, вінегретів.

В кінці XVIII і початку XIX ст. з'являється ряд нових продуктів: картопля, соняшникова олія, кукурудза, квасоля, помідори, баклажани, гарбузи, які сприяють значному розширенню страв української кухні. З XVIII ст. в Україні дуже поширилась картопля, її починають широко використовувати для приготування перших і других страв та для гарнірів до м'ясних і рибних страв.

Учень 7: Вживаною стає і кукурудза, яка спочатку з'явилась в Херсонській губернії. Пізніше вона поширилась майже в усіх південних і центральних районах. З кукурудзи виготовляють різні страви: варена кукурудза, мамалиґа, каша, гойданка, бабка гуцульська, кулеші, лемішка, книшики гуцульські, малай, кукурудзянка. З появою гарбузів населення починає варити гарбузові каші, гарбуз тушкований, гарбуз із сметаною. У цей же період з'являються також страви із стручкового перцю, квасолі, спаржі і селери. Важлива роль відводиться овочам, їх вживають Випускна циклова комісія зі спеціальності «Організація обслуговування населення»

у вигляді гарнірів до жирної м'ясної їжі або подають як самостійну страву з салом. Найулюбленішою з овочевих страв, безсумнівно, залишається борщ. Другою за значенням рідкою овочевою стравою є капусняк. Різноманітнішими стали овочеві супи. Одним з них є розсольник з солоними огірками, який раніше не мав великого поширення в Україні.

Усе частіше вживають овочеві салати. Одним із найпопулярніших овочевих салатів можна назвати вінегрет.

У другій половині XIX ст. у великих містах почали відкривати великі ресторани, куди запрошувались на роботу шефи- кухарі іноземці, які принесли з собою рецептуру і технологію приготування західноєвропейських страв і свавільно змінювали технологію приготування страв української кухні. Все це привело до того, що багато страв української кухні було забуто.

Викладач: Проте, йде у майбутнє український народ долаючи всі перешкоди, намагаючись зібрати усі дорогоцінні краплини своєї культурної спадщини – чудові пісні, традиції, звичаї.

Від батьків дітям передаються вміння та навички у різних ремеслах, знання з народної медицини, і в тому числі, старовинні кухарські рецепти.

4. Закріплення нового матеріалу: перегляд відеоролика, питання на закріплення теми:

1. Чому сьогоднішній урок був присвячений українській національній кухні?

2. Які українські страви увійшли в меню міжнародної кухні?

3. Скільки виділяють етапів розвитку української національної кухні?

4. Який період охоплює перший етап?

5. Які страви виникають на першому етапі?

6. Який період охоплює другий етап?

7. Які страви виникають на другому етапі?

8. Який період охоплює третій етап?

9. У чому особливість третього етапу?

10. Що є вашою улюбленою стравою з української кухні?

5. Підсумки уроку: виставлення оцінок, частування варениками.

6. Домашнє завдання: підготувати цікаві факти про інші українські страви (капусняк, вінегрет, домашні ковбаси, сало тощо)

–  –  –

Тема: Весела Масляна Мета: познайомлення учнів з обрядами та традиціями святкування Масляної;

використати виховний, розвиваючий підхід до професійного самовизначення та закріпити становлення в обраній професії; сформувати в учнів інтерес до обраної професії, виховати любов до національної культури, мови, прагнення вивчати та зберігати народне багатство – традиції, звичаї, обряди;

Оснащення: методична література, картинки з зображенням страв на Масляну, млинці, вареники, комп’ютер, колонки, плазмова панель.

Хід заходу:

Ведучий 1: Вивчаючи народознавство, етнографію і фольклор, ми з вами знайомились з історією, побутом, звичаями, обрядами нашого народу. Це дуже важливо в епоху державного і духовного відродження України. Присвячуємо наше свято календарним традиціям, воно різноманітне за призначенням, змістом, характером, функціонуванням і виховним впливом на людину. Воно відображає українську дійсність, національний характер, історичний шлях.

Традиції, звичаї, обряди, які супроводжують такі дати, свята сягають на початок нашої ери і передбачають різні види діяльності: трудової поведінки, способів харчування, формування духовних цінностей. Все це забезпечує гармонійність між природою і людиною.

(демонстрація мультфільму «Масляна») Ведучий 2: Сьогодні наш виховний захід присвячений Масляній – це останній тиждень перед Великим постом, Великоднем. Немає, такого свята в Україні, яке проходило б так бурхливо і весело, як Масляниця! Адже потім довгих сім тижнів не можна буде веселитися, танцювати та сміятися, очищаючись від гріхів мирських. Народ і донині вірить, що, якщо

–  –  –



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» КИШАКЕВИЧ ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ УДК 338.2:94(477.8)«1918/1923»:340.1 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ЗУНР: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Львів – 2014 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського державного університету...»

«Юнко М. Пам’ятки історико-культурної спадщини. УДК 338.483.12 Мирослава ЮНКО ПАМ’ЯТКИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ САМБІРЩИНИ – ОБ’ЄКТИ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИКАРПАТТЯ Присвячено дослідженню культурної спадщини Самбірського району Львівської області. Зосереджено увагу на культурних пам’ятках краю, які мають туристичну привабливість. Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культури. Прикарпаття належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, вивчення та...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2012. – №2(6) УДК 929 : 342(477)-057.4 (092) 19/20 В. П. Яремчук доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії (Національний університет Острозька академія) ІСТОРИК УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ЛЕВ ОКІНШЕВИЧ1 Одним із найбільш талановитих і самобутніх істориків України ХХ ст. був ст. Лев Олександрович Окіншевич (Окиншевич) (1898-1980). Не підлягає сумніву, що він належав до зірок першої величини в когорті блискучих вчених...»

«Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/ Олег ПОлянський, Руслана ПОлянська Публікації Омеляна ТерлецькОгО у виданнях “ПрОсвіТи” Висвітлено один із аспектів життєпису історика, географа, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча Омеляна Терлецького – видавнича співпраця з Товариством “Просвіта”. Розкрита діяльність вченого як редактора часопису “народна Просвіта” та науково-популярної серії книжечок “Знання. Бібліотека науково-популярних викладів під редакцією...»

««ДОНЕЦЬКИЙ МЕМОРІАЛ» У 2007-2009 РОКАХ Опис діяльності громадської правозахисної організації «Донецький Меморіал» протягом 2007-2009 років, включаючи інформацію про джерела фінансування організації та структуру її витрат. «ДОНЕЦЬКИЙ МЕМОРІАЛ» У 2007-2009 РОКАХ Звіт про діяльність організації © «Донецький меморіал», “Донецький Меморіал” – громадська правозахисна історикопросвітницька організація. Виникла в Донецьку в 1989 році, перереєстрована у 1995 році, реєстраційне свідоцтво Серия А00 №...»

«ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ УДК 32 : 316.63 О.С. Кацюк, канд. політ. наук Львівський національний університет ім. І. Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000 ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО КОДУ В СИСТЕМІ ПОЛІТИЧНОГО БУТТЯ Аналізується політичний міф як артикулююча характеристика гіперуніверсального інформаційного коду. Ключові слова: політичний міф, міфічний час, міфічний простір, міфічний сюжет. Кожне суспільство в своєму розвитку має той невеликий набір...»

«ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УДК 322 З.М. Бурачко, здобувач Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна, 79000 ЛЮДИНА ПОЛІТИЧНА: ОЧЕРКИ ІСТОРІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЗМІСТ Розглянуто феномен людини у політиці «людини політичної», викладено огляд з проблем людини в період Античності та Середньовіччя у політичній думці. Акцентовано увагу на проблемах людини політичної у концепціях Н. Макіавеллі та Т. Гоббса. Визначені особливості людини...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Голова правлiння Гребеник О.Г. (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 18.04.2012 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2011 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Публiчне акцiонерне товариство ГЛУХIВСЬКИЙ ХЛIБОКОМБIНАТ 1.2....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ПРОЦИК ВАСИЛЬ МИРОСЛАВОВИЧ УДК 356.13 (477) НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ В 1991–2003 РОКАХ: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Львів – 2012 Дисертацією є рукопис...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2011. – №2(4) УДК 347.129 М. С. Жук здобувач кафедри цивільно-правових дисциплін (Національний університет Острозька академія) ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ОЦІНОЧНИХ ПОНЯТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ Питання доцільності використання оціночних понять у цивільному праві – надзвичайно актуальна та неоднозначна проблема, яка потребує сьогодні детального дослідження. Необхідною передумовою здійснення такого дослідження є звернення до...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»