WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 53 |

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 39 Київ УДК 94.32(477) ББК 63.3 (4Укр) Н Затверджено до друку Вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України (Протокол ...»

-- [ Страница 1 ] --

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ

І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ІМ. І.Ф. КУРАСА

НАУКОВІ ЗАПИСКИ

Випуск 39

Київ

УДК 94.32(477)

ББК 63.3 (4Укр)

Н

Затверджено до друку Вченою радою

Інституту політичних і етнонаціональних досліджень

ім. І.Ф.Кураса НАН України

(Протокол № 1 від 21 лютого 2008 р.)

Видання внесено до переліку фахових видань зі спеціальностей політичних наук і державного управління постановою Президії ВАК України від 9.06.1999 р. № 1 05/7 та з історичних наук від 10.11.1999 р. № 3 05/11.

Редакційна колегія:

Ю.А.Левенець, член кореспондент НАН України (голова) В.Ф.Солдатенко, член кореспондент НАН України (відповідальний редактор) В.О.Перевезій, кандидат історичних наук (відповідальний секретар) О.В.Заремба, кандидат історичних наук В.О.Котигоренко, доктор політичних наук М.С.Кармазіна, доктор політичних наук О.М.Майборода, доктор історичних наук М.І.Михальченко, член кореспондент НАН України М.І.Панчук, доктор історичних наук А.Д.Пахарєв, доктор політичних наук Ф.М.Рудич, доктор філософських наук О.О.Рафальський, доктор історичних наук Ю.І.Шаповал, доктор історичних наук Л.Є.Шкляр, доктор політичних наук Н 34 Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. — К., 2008. — Вип. 39. — 332 с.

ISBN 966 02 2769 8 (серія) ISBN 978 966 02 4770 3 (Вип. 39) Збірник містить статті, присвячені з’ясуванню політичних, соціаль них і національних чинників революцій і реформ в Україні. Частина ста тей розкриває революційні процеси через аналіз історичного досвіду Національної революції середини ХVII ст. Значної уваги надається ви вченню і висвітленню соціально політичних перетворень під час укра їнської революції 1917–1920 рр. Окрему увагу приділено узагальненню стану досліджень щодо трансформацій політичних структур, функціо нування українських політичних партій, мовної політики в Україні, проблеми національної самоідентифікації.

УДК 94.32(477) ББК 63.3 (4Укр) ISBN 978 966 02 4770 3 © Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса, 2008 ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України ЗМІСТ Кривошея В. Козацька еліта в національній революції середини ХVІІ ст. (Гетьманат Юрія Хмельницького)........ 7 Степанчук Ю. Українське козацтва у системі міжнародних відносин Східної Європи у XVI — першій половині XVII ст.............................. 37 Пономаренко О. Еволюція української національної ідеї в XVII–XVIII століттях............................... 41 Іржицький В., Тітаренко Н. Родина Виговських в історії Української козацької держави................. 51 Цубенко В. Територія і населені пункти Києво Подільського військового поселення (1837–1857)........................................ 59 Гай Нижник П. Політичні погляди Вудро Вільсона у допрезидентьский період його життя та діяльності....... 67 Яремчук В. Університетське питання — один з консолідуючих факторів у діяльності українських політичних партій Західної України.................... 77 Бевз Т. Соціально економічні трансформації у добу Центральної Ради................................... 91 Шевченко В. Центральна Рада: політика українізації..... 109 Федоренко О. Геополітичні погляди М. Міхновського і Д. Донцова в період Української революції............. 123 Папакін Г. Українська народна громада і Павло Скоропадський навесні 1918 р......................... 129 Любовець О. Українські партії і вибір перспектив суспільно політичного розвитку України напередодні гетьманського перевороту............................ 1 Гошуляк І. Трудовий конгрес і проблема соборності України........................................... 1 Солдатенко В. Осінь 1919 року: основні чинники розриву соборного фронту............................ 1 Петриченко К. Феномен українського повстанства (березень 1917 — серпень 1919 рр.).................... 199 Тороповська Т. Персональний склад урядів Директорії..... 209

Левицька Н., Чуприна В. Українська революція:

духовно релігійні чинники........................... 217

НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 39

Губський С. Внесок інонаціональних військових формувань армії УНР (1918–1920 рр.) у боротьбу за незалежність України............................. 233

Красівський О. Україна і Польща в період революції:

від конфронтації до співробітництва................... 247 Трачук О. Основні підходи сучасної вітчизняної історичної науки щодо вивчення українських політичних партій доби національно визвольної революції 1917–1920 рр.............................. 2 Собачко О. Національне відродження в літературі 20 х років та натиск тоталітаризму.................... 2 Васильчук Г. Політичні репресії в УСРР 20–30 х рр.

ХХ ст.: історіографічний аспект....................... 281 Кучер В. Німецька окупація України в початковий період війни: політико економічна парадигма........... 291 Погребинська І. Автономізм та його вплив на формування єврейської національної ідентичності в Україні: історіографічний аспект.................... 307 Соловей А. Українсько російські відносини та мовна політика в Україні: історіографічний погляд............ 317

–  –  –

ПЕРЕДМОВА

Суспільні зміни поділяються на два головних типи: стрибко подібне прискорення та плавна еволюція, революція і реформа.

Обидва варіанти розвитку суспільного прогресу викликали в по літичній, науковій думці як позитивні, так і негативні оцінки, що коливалися від возвеличення до ненависті. Потреба їх досліджен ня диктується необхідністю виявлення дійсних причин та чинників поступу суспільства і державності.

Як форми соціального прогресу революції і реформи існують як єдність і боротьба протилежностей. Кроки суспільних «верхів», спрямовані на соціально політичне вдосконалення, з одного боку, мають забезпечити панівне становище еліті, з іншого — сприяти розвитку класів, станів, націй, особистостей. В разі невиконання другого завдання ці ж класи, стани, нації, особистості беруть без посередню участь у реформуванні суспільства і еволюційні зміни концентруються в часі, розв’язуючи ланцюг попередніх коротко термінових, середньотермінових і довготермінових проблем, назрі лих соціальних конфліктів. Відбувається революція, в ході якої відкидаються застарілі, віджилі устої і на основі рішучих, кар динальних змін вибудовуються нові. Враховуючи гегелівський підхід до терміну діалектичного заперечення як зняття (Aufhe bung), революції усувають ті перепони, які шляхом реформ не вда лося подолати, звісно зберігаючи прогресивні надбання поперед ніх станів, які були досягнуті реформістським шляхом.

Іноді, запобігаючи революціям «знизу», «верхи» здійснюють істотні, грунтовні реформи, одночасна концентрація яких приво дить до нових потрясінь. Одні вважають такі прояви, нарівні з ре волюціями, аномальними явищами, інші — закономірними. Перші закликають до практики «перманентного реформування в само регульованому суспільстві» через «реформу інновацію». А другі вважать, що реформи в суспільстві мають забезпечити стабіль ний, поступальний розвиток, знищуючи перепони і не доводячи суспільство до соціального вибуху, соціально політичних рево люцій.

Пропонований збірник присвячений політичним, соціальним і національним чинникам революцій і реформ в Україні. Частина статей розкриває події Національної революції середини ХVII ст.,

НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 39

особливої уваги надається зясуванню ролі як козацької, так і ду ховної еліти в тогочасних процесах.

Проблематика реформування в ХІХ ст. розглядається в стат тях, присвячених університетському питанню, виникненню війсь кових поселень, аналізу політичних поглядів низки політичних діячів.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Значне місце посідають розвідки про соціально політичні пере творення під час української національно визвольвої революції 1917–1920 рр.

Приділено увагу узагальненню історіографічного стану та проб лем вивчення досвіду українських політичних партій, здійснення мовної політики в Україні та її впливу на українсько російські стосунки, феномену національної самоідентифікації націй.

–  –  –

23–24 вересня 1659 р. гетьманом був обраний Ю.Хмельниць кий1. Генеральний обозний Тимофій Носач зберіг свій уряд, суддя ми стали Іван Кравченко та Іван Безпалий2, писарем Семен Голу ховський, осавулами Іван Ковалевський, Онисим Чоботків. Т.Носач, П.Дорошенко і Г.Гуляницький возили Виговському «асекура цію» нового гетьмана. На козацькій раді канівський полковник Лизогуб і миргородський Лісницький стояли за вірність ЙКМ, що засвідчує їх антивиговську, але пропольську орієнтацію в той час.

У жовтні неподалік від Терехтемирова в Жержевій долині від булася старшинська рада. З Дону, де шинкував горілкою, повер нувся дядько Ю.Хмельницького Яким Сомко3. Він прибув на раду з невеликим загоном, набраним із різних лівобережних полків.

У виборах Юрія на гетьманство брали участь сім правобереж них полків, з Лівобережжя — Переяславський Т.Цицюри. Про інші три полки Лівобережжя маємо інформацію, що в кінці вересня 1659 р. ніжинський полковник В.Золотаренко, чернігівський І.Си лич, прилуцький Ф.Терещенко закликали в похід на Київ. Князь Трубецькой направив туди підрозділи Г.Козловського, П.Долго рукого і вищеназвані три козацьких полки.

Наприкінці 1659 р. найбільший вплив на Ю.Хмельницького мав генеральний осавул Іван Ковалевський. Він разом з Захаром Ший кевичем умовляли, щоб гетьман не приймав Переяславських ста тей4. Про подальшу долю Ковалевського знаємо лише те, що влітку 1660 р. він хворів і лікувався у Печерському монастирі, де, мабуть, і помер.

Активно підтримували молодого Хмельницького Бережецькі (при Виговському вони втарили впливові уряди). Крім двоюрідно го брата Прокопа козацьким полковником згадується Федір Бе режецький (мабуть, наказний чигиринський). З Іркліївщини до Переяслава перейшов і став полковим писарем переяславським Михайло Бережецький. Поруч завжди був «наш писар» шляхтич Василь Глосинський5.

Генеральними старшинами були Тимофій Носач (обозний), суддями — Іван Кравченко (Правденко), Іван Безпалий, Григорій Лісницький, Михайло Радкевич, Тимофій Гуляницький. Писар полковий миргородський Семен Голуховський став генеральним писарем. Підписав переяславську угоду 1659 р.6 На корсунській раді 1660 р. склав повноваження генерального писаря на користь Павла Тетері7. У 1661 р. «Тетеря зрадив, залишив писарство, поїхав до Польщі, а Семен як і раніше присланий на писарство з Запоро га»8. «...обо всех делах... писав в Переяслав к гетьману к Якиму Самку и в Киев. И проведав де то Юрась, за то ево Семена хотел расстрелять»9. Голуховського змінив Василь Глосинський.

У той час відомі три генеральні осавули, а саме: Іван Ковалевсь кий, Онисим Чоботків, Василь Дем’янів.

На боці Юрія Хмельницького активно стояли в полках Михай ло, Павло, Семен, Олександр Зеленські (Брацлавський), Петро До рошенко (Чигиринський), Михайло Ханенко (Уманський), Іван Кравченко (Бовдинович) (Білоцерківський), Карпенко Сидір (Пе реяславський), Гоголь Остап (Кальницький), Іван Хмельницький, Василь і Андрій Глосинські, Остафій Гвовський, Іван Федорович Яцковський Куницький (Кальницький), Остафій Новаковський, Хома і Яків Войцеховичі (Чернігівський полк, Седнів), Михайло Каленкович, Михайло Попадайло, Самуїл Пукержицький, Мак сим Сильницький (Паволоцький), Іван Лабушний (Цибулівська сотня Уманського полку), Степан Холминський, Ярема Урошевич з синами (Кальницький), Степан Подуцький, Севериненко Косця, Захар і Христофор Петровичі (Канівський), сотник Василь Лихий.

Як бачимо, Юрія Хмельницького найбільш активно підтримали західні полки, в першу чергу, Кальницький, Брацлавський, Уман ський і Білоцерківський.

Московський вектор зовнішньополітичної діяльності знахо дився під контролем А.Одинця, В.Дворецького, О.Фецькієвича, П.Апостола, М.Булиги, П.Дорошенка10, М.Суличича, Н.Кононо вича, Г.Дорошенка11.

У Чигирині Герасима (Еразм) Каплуновського на короткий про міжок часу змінив колишній козак Кременчуцької сотні за Богда на Хмельницького Канівець Кирило Андрійович, який очолював кінний запорозький полк у Виговського12. Пізніше полковником став Павло Кременчуцький (1659–1660). Каплуновського бачимо ж на уряді сотника торговицького, коли йому 28 липня 1661 р.

дістався королівський привілей на м. Торговицю і с. Нерубайку, ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України м. Мазуров в старостві Вінницькому13. Почергово передають один одному полковий пірнач Петро Дорошенко Степану Опарі, той Про копу Бережецькому, Івану Богуну, Тихому. Потім полк знову очо лив Петро Дорошенко.

Близькою людиною до родини Хмельницьких був Семен Ти хий (? — 1629–1675 — ?). Спочатку він був деякий час у Богдана Хмельницького «гетьманським писарем» (1649–1650.12. — ?)14, в реєстрі 1649 р. зазначений як Семен Хмельницького15. Мабуть, був пізніше і полковим писарем чигиринським. Змінив на пол ковництві Івана Богуна, який став наказним гетьманом. У серпні 1662 р. «Кременчук де здался изменником заднепровским черкасам по наговору и за приводом Кременчуцкого наказного полковника Савки Каневца да сотника Ильяша Ведмиченка да Спаского попа да Сеньки Листопаденка да Мишки Квачка. И вошло де в Кременчук с чигиринским полковником с Семеном Тихим да дьяком Черкас ким з две тысячи «человек»16.

На чолі сотень Чигиринського стояли: Голтвянської — Матвій Кваша, Медведівської — Степан Опара, Омельницької — Гунько, Суботівської — Михайло Капуста. Знаний в цей час сотником омельницьким Чигиринського (Кременчуцького) полку Гунька, можливо, — це зафіксований у реєстрі 1649 р. Андрій Гунченко17.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 53 |
Похожие работы:

«ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ УДК 32 : 316.63 О.С. Кацюк, канд. політ. наук Львівський національний університет ім. І. Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000 ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО КОДУ В СИСТЕМІ ПОЛІТИЧНОГО БУТТЯ Аналізується політичний міф як артикулююча характеристика гіперуніверсального інформаційного коду. Ключові слова: політичний міф, міфічний час, міфічний простір, міфічний сюжет. Кожне суспільство в своєму розвитку має той невеликий набір...»

«Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/ Олег ПОлянський, Руслана ПОлянська Публікації Омеляна ТерлецькОгО у виданнях “ПрОсвіТи” Висвітлено один із аспектів життєпису історика, географа, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча Омеляна Терлецького – видавнича співпраця з Товариством “Просвіта”. Розкрита діяльність вченого як редактора часопису “народна Просвіта” та науково-популярної серії книжечок “Знання. Бібліотека науково-популярних викладів під редакцією...»

«УДК 808.3 (091) 541. РОЗВИТОК КОНФІКСАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КІНЦЕВИМ J(А) В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СТРУКТУРИ З ПРОСТОРОВИМ ЗНАЧЕННЯМ) Храмова І.В. Серед афіксальних дериватів, що функціонують в сучасній українській мові, увагу привертають утворення з конфіксами під-.-j(a), над-.-j(a), перед-.-j(a), за-.-j(a), основним значенням яких є вказівка на простір. Конфіксальні структури, об’єднані постпозитивним елементом -j(a)(-ьjе, -ijе), протягом свого історичного існування зазнали фонетичних змін....»

«Юнко М. Пам’ятки історико-культурної спадщини. УДК 338.483.12 Мирослава ЮНКО ПАМ’ЯТКИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ САМБІРЩИНИ – ОБ’ЄКТИ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИКАРПАТТЯ Присвячено дослідженню культурної спадщини Самбірського району Львівської області. Зосереджено увагу на культурних пам’ятках краю, які мають туристичну привабливість. Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культури. Прикарпаття належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, вивчення та...»

«А. П. Шеремет ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2-ге видання Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ “Центр учбової літератури” УДК 349.4(477)(075.8) ББК 67.9(4УКР)404я Ш 4 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1/11-2256 від 21.05.2004) Рецензенти: Приймак І. Д. – директор науково-дослідного інституту адаптивно-ландшафтних систем землеробства України, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік...»

«ЕКОНОМІКА УДК: 330.1: 338.2: 659.15 (477) Супрун Н.А., канд. екон. наук Кудласевич О.М., канд. екон. наук Інститут економіки та прогнозування НАН України ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИСТАВКОВОЯРМАРКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ У статті здійснено аналіз актуальних проблем виставкової діяльності в контексті дослідження історичної ретроспективи та сучасних трансформаційних процесів в економіці України. На основі дослідження основних тенденцій розвитку виставкової діяльності у вітчизняній...»

«ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.Н. КАРАЗІНА Очеретянко Світлана Іванівна УДК –[37.035.6 (=11)]: (477) “1920/1930” НІМЕЦЬКА НАЦІОНАЛЬНА ОСВІТА В УКРАЇНІ (20-30-ті роки ХХ ст.) 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Харків 2003 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у відділі національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Захист відбудеться “13” червня 2003 р. о 15.00 годині на...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2011. – №2(4) УДК 343.13 : 904 (477) С. М. Зеленський кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правознавства (Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. К. Винниченка) ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ В УКРАЇНІ Україна має власний історичний досвід правового регулювання порядку судового розгляду і вирішення кримінальних справ. Процес становлення і розвитку...»

«ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УДК 322 З.М. Бурачко, здобувач Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна, 79000 ЛЮДИНА ПОЛІТИЧНА: ОЧЕРКИ ІСТОРІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЗМІСТ Розглянуто феномен людини у політиці «людини політичної», викладено огляд з проблем людини в період Античності та Середньовіччя у політичній думці. Акцентовано увагу на проблемах людини політичної у концепціях Н. Макіавеллі та Т. Гоббса. Визначені особливості людини...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2011. – №2(4) УДК 347.129 М. С. Жук здобувач кафедри цивільно-правових дисциплін (Національний університет Острозька академія) ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ОЦІНОЧНИХ ПОНЯТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ Питання доцільності використання оціночних понять у цивільному праві – надзвичайно актуальна та неоднозначна проблема, яка потребує сьогодні детального дослідження. Необхідною передумовою здійснення такого дослідження є звернення до...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»