WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 || 3 |

«В УКРАЇНІ (20-30-ті роки ХХ ст.) ...»

-- [ Страница 2 ] --

У вступі обгрунтовується вибір теми, визначається її актуальність, ступінь її висвітлення, сформульовано основну мету та завдання дослідження, вказуються його хронологічні рамки, висвітлюється новизна і практичне значення, подаються відомості про апробацію дисертаційної роботи.

У першому розділі “Історіографія та джерельна база” аналізується видана література з досліджуваної проблеми, дається оцінка наявним джерелам, виявленим і опрацьованим в процесі роботи. Проаналізована дисертанткою література дає можливість здійснити її певну класифікацію. До першої групи відносяться монографії та статті організаторів освітньої справи періоду Центральної Ради, уряду гетьмана Скоропадського, Директорії (А.Крушельницький, М.Немировський, С.Русова, С.Сірополко, Ф.Гец та ін.).9 В них всебічно аналізуються стан освіти для національних меншин, доводиться, що розв’язання національно-культурних проблем українського народу можливо лише за умови врахування інтересів національних меншин. В зазначених працях наводяться численні документи, прийняті в період Української національно-демократичної революції.

До другої групи можна з повним правом віднести роботи керівників органів освіти Радянської України, практичних педагогів (П.Барт, А.Готалов-Готліб, Г.Гринько, О.Альберштейн, Л.Ястржембський, Я.Ряппо, М.Авдієнко, А.Глинський, І.Хаїт, Є.РавичЩерба, М.Зотін, В.Затонський та ін.)10, в яких робилася спроба осмислити набутий досвід, використати його в умовах радянської дійсності. В зазначених публікаціях знайшла своє відображення діяльність щодо шляхів формування системи освіти в цілому, так і для національних меншин зокрема. Якщо ряд авторів схилявся до механічного копіювання форм і методів в зазначеній сфері, вироблених в Російській Федерації, то інші наполягали на необхідності врахування традицій, набутих Україною протягом її історії.

Свою наукову значимість опубліковані в той час праці зберегли не лише завдяки висвітленню гострих дискусій щодо побудови радянської системи народної освіти, а й завдяки багатому статистичному матеріалу, який дозволяє відтворити загальну картину з досліджуваної проблеми. Зокрема, підрахунки А.Глинського і на сьогоднішній день залишаються одним з небагатьох джерел, які подають загальну схему організації освіти для національних меншин, і німецького населення зокрема.

До третьої групи відносяться публікації, які під впливом тогочасних ідеологічних концепцій відшукували аргументацію для реорганізації національних шкіл, розглядаючи їх як “розсадники” націоналізму, основу для формування антирадянських настроїв (С.Диманштейн, К.Гебгарт, Г.Левченко, В.Тирін, та ін.)11.

Четверту групу репрезентують праці істориків, які в 60-х – першій половині 80-х років ХХ ст. намагалися осмислити досвід організації системи освіти для національних шкіл, набутий в 20-х – 30-х роках. В першу чергу в цьому плані привертають увагу публікації Г.Шевчука12, А.Ососкова13, які хоча і обережно, але зуміли довести, що досвід 20-х – 30х роках ХХ ст. має своє непересічне значення.

До п’ятої групи опублікованої літератури слід віднести праці українських і зарубіжних істориків другої половини 80-х – 90-х роках ХХ ст. (Т.Гунчак, Л.Ніколенко, О.Скус, М.Сігуан, У.Маккі, Б.Ступарик, Г.Васькович, М.Панчук, О.Рафальський, О.Калакура, Т.Горбань, Т.Троцюк, В.К.Майборода, С.В.Майборода, Б.Чирко, В.Євтух, Л.Тутік, С.Бобильова, Т.Чернова та ін.)14. В них вперше в українській історіографії на основі широкого кола джерел з’ясовано цілий ряд питань, пов’язаних з формуванням і становленням освіти для національних меншин в цілому і німецької зокрема. Досліджені конкретні приклади діяльності в цьому напрямку органів політичного керівництва, влади та управління на рівні республіки і на місцях.

Ці питання розглядаються також в ряді дисертаційних досліджень (О.Войналович, Г.Калінічевої, Н.Агафонової, Н.Ставицької)15. Їх автори досліджували проблему організації освіти національних меншин, налагодження системи управління народною освітою в цілому і для національних меншин зокрема, діяльність Всеукраїнської академії наук щодо вивчення і узагальнення історії, традицій та культури, інших установ, що займались цією важливою і відповідальною справою. Однак, в своїх працях вони лише побіжно висвітлювали питання організації німецької освіти, проте, проблеми її формування та функціонування, матеріально-технічного, методологічного, кадрового забезпечення, діяльність вищих, середніх спеціальних педагогічних закладів в силу поставлених ними завдань, вийшли за рамки їх досліджень.

Розширити уявлення з досліджуваної проблеми дозволяють збірники документів та бібліографічні покажчики, опубліковані як в 30-ті, так і 90-ті роки. Причому, останні виглядають більш прийнятнішими, оскільки включають в себе документи і лтературу, які, в силу ідеологічних причин в 20-х –30-х роках ХХ ст., були вилучені з наукового обігу.

Аналіз наявної літератури дозволяє твердити, що проблема організації освіти для німецької національної меншини, незважаючи на свою актуальність, так і не знайшла свого належного висвітлення і оцінки в українській історіографії.

В процесі підготовки дисертації автором використано широке коло джерел, які дозволили не лише висвітлити, а й конкретизувати процеси, що відбувалися в сфері організації німецької національної освіти в Україні. Зокрема, різнопланові відомості виявлені у фонді Центрального Комітету Компартії України (ф.1) Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Наявні в ньому постанови політбюро, секретаріату, оргбюро ЦК КП(б)У дозволяють розкрити механізм прийняття рішень вищого політичного керівництва республіки щодо реалізації політики коренізації стосовно всіх національних меншин, які проживали в Україні, в т.ч. німецького населення. Вони яскраво демонструють трансформацію позиції вищого політичного керівництва країни і республіки, яка в 20-х – початку 30-х років пройшла шлях від декларування забезпечення національно-культурних інтересів всіх етносів до їх повного нівелювання в умовах згортання політики коренізації. Особливу увагу привертає “Окрема папка” (ф.1, оп.16) постанов політбюро ЦК КП(б)У, в якій зосереджені рішення, пов’язані із згортанням німецької національної освіти в Україні, масовими репресіями серед вчительства.

Докладні матеріали відносно шляхів реалізації політики коренізації, поширення мережі німецьких національних шкіл сконцентровані в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. Так, фонд ВУЦВКу (ф.1) дає можливість простежити механізм прийняття законодавчих актів щодо організації та становлення системи освіти для національних меншин в цілому і німецької зокрема.

Реальні практичні заходи, схвалені вищою законодавчою владою, належним чином висвітлює фонд (ф.413) ЦКНМ при ВУЦВКу. Аналізуючи наявні в ньому документи можна помітити ті складності і перешкоди, які доводилось долати в процесі організації німецьких навчальних закладів.

Аналогічні за своїм змістом є документи фонду НКО УСРР (ф.166), які, до всього іншого, розкривають складну, переобтяжену цілим комплексом проблем роботу місцевих працівників.

Необхідним чином розширюють уявлення про шляхи, форми і методи формування німецької національної освіти в Україні фонди ряду інших органів державного управління, науково-дослідних установ, навчальних закладів (фф.5, 177, 503, 555, 819).

Матеріали архіву Інституту рукописів Національної бібліотеки НАН України ім.

В.І.Вернадського (ф.Х) дозволили проаналізувати звіти експедицій Всеукраїнської академії наук, які проводились академічними вченими при підтримці ВУЦВКу та НКО УСРР.

Виняткову цінність для дослідження мають також документи колишньої Етнографічної комісії ВУАН, які перебувають на зберіганні в Науковому архіві Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії НАН України ім. М.Т.Рильського (фф. 1-1/3, 7-1/2, 7-1/3).

В процесі дослідження були використані колекції документів Архіву Президента Російської Федерації (Ф.89) Російського державного архіву новітньої історії, котрі розкривають позицію вищого партійно-державного керівництва СРСР щодо політики коренізації, відображають справжні причини її проголошення та згортання в першій половині 30-х рр.

Глибокі за своїм змістом і наявністю конкретного матеріалу виявлені документи в обласних державних архівах України, зокрема в фондах губернських, окружних комітетів КП(б)У, органів народної освіти, вищих, середньо-спеціальних навчальних закладів. Їх аналіз переконливо доводить наявність серйозного розходження між прийняттям офіційних рішень та їх впровадженням на місцях.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Висвітлення процесу згортання німецької національної освіти стало можливим завдяки використанню документальних матеріалів, зосереджених в архівах Федеральної служби безпеки Російської Федерації, Служби безпеки України, Науковому архіві Головної редакційної колегії науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією” НАН України, які подають відомості про масові операції радянських спецслужб, спрямовані проти німецького населення, в т.ч. працівників освіти, долю окремих педагогів, що стали жертвами політичних репресій.

Всього в процесі роботи використано 3728 справ з 31 фонду 12 центральних державних та місцевих архівів України та Російської Федерації.

Опрацьовані документальні матеріали відкрили можливість для реалізації мети і завдань, поставлених в дисертаційному досліджені.

У другому розділі “Історія, традиції та основні етапи становлення німецької національної освіти в Україні” розглядаються основні етапи становлення системи німецької національної освіти, яка мала свої багатовікові традиції. В досліджуваний період сформувалась широка мережа німецьких шкіл, які забезпечували освітні потреби німецького населення України. Належним чином склалася система підготовки та перепідготовки кадрів. На рубежі ХІХ і ХХ століть у південноукраїнських німецьких колоніях, за свідченням Б.В.Чирка, існувало понад 20 центральних училищ. Зокрема, в Херсонській губернії вони діяли в колоніях Маріїнське, Гофунгсталь, Ландау, Нейгальбштадт, Александркроне, Гнаденфельд, Нейзац, Шенфельд та ін. Напередодні Першої світової війни в цих навчальних закладах було 2219 учнів.

Нові перспективи для організації освіти для національних меншин відкрила Українська революція 1917 – початку 1920-х років. Зокрема, пов’язані з цим питання знайшли своє відображення вже в перших програмних документах Центральної Ради, яка проголосила принцип рівності всіх націй на території України. Певні кроки по створенню національних шкіл робились урядом гетьмана П.Скоропадського. Однак, в переважній більшості своїй вони носили частковий, половинчастий характер. Спроби повернутися до вироблених за доби Центральної Ради принципів були здійснені в період Директорії. Зокрема, на противагу жорсткого принципу централізації керівництва освітою, запровадженого режимом гетьмана Скоропадського, практична реалізація всіх пов’язаних з нею справ поступово передавалася місцевим органам у складі представників територіального самоврядування, учительських спілок, комісарів народної освіти. Запрацювали також шкільні ради, що засновувались при земствах. Як переконуємось, таким чином забезпечувалось поєднання в справі розвитку шкільництва самоврядних начал з державницькими.

Виключно важливим кроком Директорії стало вироблення проекту закону “Єдиної школи на Вкраїні”. Важлива увага, крім питань організаційного, методичного характеру, приділялася в ньому організації освіти для національних меншин.

Таким чином, в період національно-визвольних змагань українського народу були здійснені певні кроки по задоволенню національно-культурних потреб німецького населення України, які в числі іншого передбачали розгортання мережі національних шкіл, створення умов для їх функціонування.

Зазначені позитивні фактори не могли не визнати і народні комісари освіти Радянської Росії і України, які відзначали, що “…організація народної освіти в короткочасну епоху буржуазної республіки не встигла сформуватися остаточно, але все ж виявила свої характерні риси, її прогресивними сторонами слід визнати децентралізацію і демократизацію управління школами, підпорядкування їх органам місцевої влади і самоврядування”16.

Усвідомлюючи, що досягнути порозуміння в такій багатонаціональній країні можна лише на основі залучення на свою сторону всіх націй і народностей, що проживали на території колишньої Російської імперії, більшовицька партія проголосила розв’язання національного питання одним з першорядних своїх завдань.

Необхідність скасування будь-яких національних обмежень проголошувалось в одному з перших документів радянського уряду – “Декларації прав народів Росії”, оприлюдненого 3(16) листопада 1917 року. Аналогічні положення знайшли також відображення в “Декларації Тимчасового робітничо-селянського уряду України”, прийнятій 26 січня 1919 року. Важливу роль в постановці питань, пов’язаних з розв’язанням проблем національних меншин, відіграли рішення ХІІ з’їзду РКП(б), який відбувся в квітні 1923 року, і на практиці поклав початок здійснення політики коренізації. В його резолюції про національне питання ставилась вимога за короткий термін домогтися того, щоб “…були видані спеціальні закони, що забезпечують вжиток рідної мови в усіх державних органах і в усіх установах, які забезпечують обслуговування… місцевого національного населення і національного меншинства, закони, які б переслідували і карали з усією революційною суворістю всіх порушників національних прав і, особливо, прав національних меншин”17.

Аналіз виявленого та опрацьованого фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що процес формування мережі німецьких національних шкіл проходив у 20-х роках у вкрай несприятливих умовах, при відсутності чітко відпрацьованих методичних і організаційних засад, необхідних бюджетних асигнувань. Разом з тим, було б невірним повністю заперечувати і ті певні здобутки, які мали місце в організації німецьких шкіл, формуванні контингентів учнів охоплених шкільною освітою. На 1931 р. вдалося налагодити функціонування 628 німецьких шкіл, хоча, на думку ЦКНМ, цього було недостатньо, оскільки для повного охоплення загальною початковою освітою німецьких дітей необхідно було відкрити в 1931 році ще 115 німецьких комплектів. Проте, навіть при цьому, в порівнянні з іншими національними меншинами, ситуація серед німецького населення виглядала значно кращою.

У третьому розділі “Науково-методичне, організаційне та кадрове забезпечення діяльності німецьких навчальних закладів” аналізуються форми і методи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, науково-методичне та матеріально-технічне забезпечення німецьких навчальних закладів. Як переконуємось, у 20-х – 30 роках ХХ ст.



Pages:     | 1 || 3 |
Похожие работы:

«ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УДК 322 З.М. Бурачко, здобувач Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна, 79000 ЛЮДИНА ПОЛІТИЧНА: ОЧЕРКИ ІСТОРІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЗМІСТ Розглянуто феномен людини у політиці «людини політичної», викладено огляд з проблем людини в період Античності та Середньовіччя у політичній думці. Акцентовано увагу на проблемах людини політичної у концепціях Н. Макіавеллі та Т. Гоббса. Визначені особливості людини...»

«Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху Суми 100-літтю з дня народження Степана Бандери та 80-літтю ОУН присвячується Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху ОУН-УПА НА СУмщиНі т. ББК 63.3 (4Укр-4Сум) ОУДК 94 (477.52) Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху Автор-упорядник: Іванущенко Г.М. Схвалено науково-методичною радою Держархіву Сумської області Рецензенти: Сергійчук В.І., доктор історичних наук, професор...»

«А. П. Шеремет ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2-ге видання Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ “Центр учбової літератури” УДК 349.4(477)(075.8) ББК 67.9(4УКР)404я Ш 4 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1/11-2256 від 21.05.2004) Рецензенти: Приймак І. Д. – директор науково-дослідного інституту адаптивно-ландшафтних систем землеробства України, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік...»

«УДК 808.3 (091) 541. РОЗВИТОК КОНФІКСАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КІНЦЕВИМ J(А) В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СТРУКТУРИ З ПРОСТОРОВИМ ЗНАЧЕННЯМ) Храмова І.В. Серед афіксальних дериватів, що функціонують в сучасній українській мові, увагу привертають утворення з конфіксами під-.-j(a), над-.-j(a), перед-.-j(a), за-.-j(a), основним значенням яких є вказівка на простір. Конфіксальні структури, об’єднані постпозитивним елементом -j(a)(-ьjе, -ijе), протягом свого історичного існування зазнали фонетичних змін....»

«Юнко М. Пам’ятки історико-культурної спадщини. УДК 338.483.12 Мирослава ЮНКО ПАМ’ЯТКИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ САМБІРЩИНИ – ОБ’ЄКТИ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИКАРПАТТЯ Присвячено дослідженню культурної спадщини Самбірського району Львівської області. Зосереджено увагу на культурних пам’ятках краю, які мають туристичну привабливість. Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культури. Прикарпаття належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, вивчення та...»

«ЕКОНОМІКА УДК: 330.1: 338.2: 659.15 (477) Супрун Н.А., канд. екон. наук Кудласевич О.М., канд. екон. наук Інститут економіки та прогнозування НАН України ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИСТАВКОВОЯРМАРКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ У статті здійснено аналіз актуальних проблем виставкової діяльності в контексті дослідження історичної ретроспективи та сучасних трансформаційних процесів в економіці України. На основі дослідження основних тенденцій розвитку виставкової діяльності у вітчизняній...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»