WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 || 3 |

«УДК 322 З.М. Бурачко, здобувач Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна, 79000 ЛЮДИНА ПОЛІТИЧНА: ОЧЕРКИ ІСТОРІЇ ТА ...»

-- [ Страница 2 ] --

– це передовсім мовлення, що передує діям. Саме завдяки владі, суспільство отримує можливість формувати політичну сферу – сферу рівності, в якій всі громадяни мають однакові права на формування загальної волі, на прийняття законів, на застосування санкцій тощо. Політична сфера формує політичну систему, яка вже за своєю суттю є суперечливою, адже вона виникає для перманентності, її закони завжди розуміли як обмеження, які нав'язуються рухові, разом з тим, вона повинна забезпечувати рух вперед, відповідати змінним потребам громади, забезпечувати динамічно прогресивний розвиток.

Людина за твердженням Х. Арендт покликана до політичних дій, які забезпечують реалізацію інтересів, сприяють комунікаціям, визначають благо суспільства та кожного зокрема. Людина за означенням політична істота, адже вона не може існувати поза людським суспільством, причетна до простру влади, бере участь у громадському дискурсі. Людина, яка відмовляється від того може перетворитися на істоту працюючу, яка спрямована на те, щоб забезпечити себе речами матеріального світу. Як бачимо, головною характеристикою людини політичної є здатність до публічного мовлення, здатність до комунікації в суспільстві, що дає підстави для спільної та індивідуальної самореалізації.

Е. Фром досліджуючи сучасні суспільства вважає, що свобода, яка формувала людину політичну доби Античності, формує інший тип людини політичної у нинішній час. В своїй роботі «Втеча від свободи» Е. Фром докладно показав, як з розвитком індивідуалізму в свідомості людей росли також почуття самотності, безсилля і тривоги. Особливо актуально це в умовах сучасної цивілізації, коли людині дається максимальна свобода і незалежність. Людина отримала зовнішню свободу, свободу «від», що виражається в принципах економічного лібералізму, політичній демократії, правовій державі, Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Вип. 112/2010. Серія: Політологія. — Севастополь, 2010.

ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ 15 секуляризації, владі над природою, свободи в особистому житті, але все це не стало свободою «для», що може бути використано людиною як засіб самоактуалізації, і тому та незалежність, безпека і свобода вибору, що є в розпорядженні сучасної людини, викликають в неї почуття самотності і тривоги. Людина виявилася психологічно неготовою до нових умов життя, а масова культура і спосіб життя сучасного суспільства посилено проповідують егоїзм, самолюбство, індивідуалізм, споживче відношення до життя і ще більше дезорієнтують людину, заважають її адекватному самовизначенню в житті і породжують болісне почуття самотності. Поряд із таким неусвідомлюваним прагненням до самотності (самовиділенню, самосвідомості, індивідуалізації) розвивається й інше прагнення, також неусвідомлюване – позбутися від цієї самотності, звільнитися від тих неприємних почуттів (туга, ізольованість, нудьга), що воно несе в собі. Людина політична сучасного суспільства – індивід, який готовий до втечі, відходить від участі в політичній комунікації і опиняється у самотності. Це особа, яка очікує політичного керівництва, прагне уникнути відповідальності, не обирати, що й породжує вихід особи з публічної сфери. Людина політична у сучасній цивілізації – людина готова до нерівності, яка визнає потребу в класі управлінців і готова перекласти на нього всю відповідальність. Людина політична втрачає свободу, разом з тим прагне отримати почуття безпеки, при чому не важливо чи це відбудеться за посередництвом демократичних, чи авторитарних інститутів [8].

Подібні положення щодо політичної людини споживацького суспільства наводить Г. Маркузе.

Філософ вважає, що політична діяльність є породженням конфлікту між Людиною та Цивілізацією.

Людина – це ерос, творчість, тоді коли Цивілізація – це обмеження творчості, стабільність, регламентація, танатос. У політичній боротьбі «тіло може стати самодостатньою ціллю, праця може стати вільною грою людських можливостей». Однак, наявність соціального контролю, репресій спричинює появу «одномірної людини». Ця одномірна людина, що включається до політичної сфери не є її суб'єктом, а лише об'єктом маніпуляцій, з пониженим критичним ставленням до соціуму, підвищеним споживацьким інтересом.

Змінити ситуацію можна, людина може стати суб'єктом завдяки поверненню своєї багатовимірності.

Здобути її можна на основі нової раціональності, яка реабілітує і звільнить чуттєвість від культурних нормативів, що тиснуть на неї. Саме багатовимірна особа здатна змінити соціальний порядок, здійснити «тотальну революцію», яка радикально перегляне само сприйняття та ставлення до світу [9].

Американський дослідник С. Ліпсет один з небагатьох, хто використовує термін «політична людина» і дає наступне визначення політичної людини: людина, яка діє в суспільстві в політичній сфері, що в своїй діяльності керується політичними віруваннями і переконаннями. С. Ліпсет переконаний, що у нинішній час – це людина, що звикла, знаходиться під тиском і є експлуатованою. Звичайно, за допомогою політики людина прагне позбутися експлуатації, однак, для цього потрібно розширити межі діяльності, в першу чергу, політичної діяльності. Однак, розширення меж діяльності є кінцем ідеології, що може призвести до кінця демократії. Для сучасної людини політика є новою формою релігії, що дає людям надію на обмеження експлуатації, на краще життя. Політика для політичної людини – сфера, що може стати сферою рівності передусім завдяки репрезентативності – всі люди однаково обирають представників, що від імені народу здійснюються владу. І незважаючи на економічну нерівність, політика вселяє впевненість, що все відбувається для загального блага, сприяє спільному добробуту.

Іншою рисою політики та політичної людини є почуття солідарності – особи спільно живуть, прагнуть до спільних цілей, перебувають на одному рівні, здатні співпереживати. Політична людина – це людина, що користується політичними віруваннями, для якої політика – форма надії, що забезпечує цілісність суспільства. Виступаючи новою формою релігії, політика дозволяє суспільству функціонувати як єдиному організму, творити нові форми діяльності у всіх сферах людського буття [10].

Поданий огляд концепцій людини політичної дозволяє виділити дві тенденції щодо участі людини в політичному житті: 1) людина є політичною істотою за своє природою, вона повинна активно включатися до політичних та соціальних комунікацій, це дає людині свободу; 2) людина політична – це людина, що здатна підкорятися, завдяки політиці втрачає деякі власні якості, залучаючись до політики, особа втрачає свободу. Разом з тим, у більшості концепцій йдеться про те, що політична людина – це раціональна істота, що володіє певним рівнем політичних знань, здатна почути оточуючих та врахувати їхні інтереси.

А. Панарін вважає, що людина політична вступає в конфлікт з людиною економічною, вперше цей конфлікт ілюструє тяганина відокремленого бюргерства проти сеньйорів. Цей конфлікт триває до сьогодні, так як в умовах суспільного виробництва людина економічна виступає як носій виробничої функції, людина політична – носій функції перерозподілу [11].

Соціально-політичний зміст людини політичної виявляється у соціальному характері, носієм якого є людина, політичних ролях, функціях людини політичної. Соціальний характер – система культурних стереотипів та соціально-політичних ролей, які визнані суспільством. Політична людина набуває соціального характеру, в тому числі і національного, рис та установок, вірувань і переконань, що властиві саме для даного суспільства. Політична людина передовсім зацікавлена у політичних трактуваннях дійсності, вибудовує власні уявлення про політичну історію суспільства, що як правило відображають суспільне бачення. Соціальний характер політичної людини виявляється у її повазі до цінностей праці, Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Вип. 112/2010. Серія: Політологія. — Севастополь, 2010.

ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ толерантності, раціональності. Разом з тим, можливий альтруїзм та жертовність. Ці цінності та орієнтації можуть витісняти на другий план трагічність власного існування. Як правило, цінності та норми соціального характеру становлять цілісність конкретних політичних героїв, які діяли або діють у даному суспільства.

Соціальний характер виявляється в політичній дійсності, що породжує набір способів політичної взаємодії. Такі типізації та повтори взаємодій призводять до появи політичних ролей. Політичні ролі передбачають набір певних дій, що можуть повторюватися в однакових ситуаціях. Вони містять в собі, за висловом П. Бергера та Т. Лукмана, знання, які відносять до рутинного; політичні ролі дають можливість скоротити можливі альтернативи вибору, що виникають перед індивідами у політичній дійсності. Однак, найважливішим їх здобутком є те, що вони дозволяють передбачати поведінку, навіть альтернативним варіантам політичних ситуацій можна надати стандартні значення.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Сучасний набір політичних ролей досить широкий – від декоративної підтримки існуючого політичного ладу – до активного учасника політичних кампаній, лідера громадської думки, лідера суспільства. Політичні ролі, які особа накладає на себе пов'язані з рівнем її індивідуалізації – рівнем особистого розвитку. А. Мілтс визначає такі типи – ролі залежно від рівня розвитку особи. Перший рівень – особа «гвинтик», «автомат»: особа як така зникла, залишається людина як об'єкт управління. Така особа виконує функції покладені на неї суспільства, слухняно виконує накази правителя, стає лише елементом загального соціально-політичного організму. Такі особи потрібні не лише тоталітарним суспільствам.

Демократичні, бюрократичні режими за допомогою маніпуляцій намагаються стандартизувати способи політичної та соціальної поведінки індивідів, пропонують регламентацію їхньої діяльності. Люди-гвинтики не ризикують, не встряють в боротьбу за владу, разом з тим чітко виконують встановлені правила [12].

Другий рівень – людина догматична, текстуальна людина. Це особа з поверхневими судженнями, часто робить висновки з готових штампів. Це однозначна, одномірна людина, яка не визнає напівтонів, чітко ділить людей на «своїх» та «чужих».

Третій рівень – особа здорового глузду. Це особа, яка концентрує в собі життєвий досвід, щоденну політичну практику, намагається її систематизувати, щоб забезпечити потреби людей. Це особа, що на основі аналізу дійсності намагається встановити правила, які б регулювали політичне життя. Цей здоровий глузд особа на цьому рівні зберігатиме та чинити опір ідеологічному тиску. Політична людина цього типу розуміє підтекст і символіку політичного життя, здатна відрізнити реальні загрози від уявних.

Четвертий рівень – людина обдарована, талановита з нестандартним мисленням. Це особа, яка здатна проаналізувати дійсність, що виходить за межі повсякденних практик, запропонувати новий підхід до вирішення звиклих проблем. Щодо політичної дійсності, то особи цього рівня не завжди стають політичними лідерами, часто вони входять до кола людей, яких називають лідерами думки.

П'ятий рівень – геній, особа, яка випереджає свій час, здатна прогнозувати та попереджати соціально-політичні конфлікти, реформувати соціально-політичний уклад. Однак, у політичній діяльності таких осіб досить мало.

Набір політичних ролей визначається політичних режимом, традиціями даного суспільства.

Багатоманітність політичних ролей передбачає високу зацікавленість політикою, включеністю до неї, широкий громадсько-політичний діалог між різними соціальними, політичними групами.

Американський дослідник Л. Мілбрас за критерієм активності суб'єкта і включеності його в систему визначає декілька найбільш поширених ролей людини політичної. Дослідник виділяє глядацьку, перехідну та гладіаторську активність.

До глядацької належить: 1) виконання ролі об'єкта впливу політичних стимулів; 2) голосування;

3) ініціювання політичних дискусій; 4) спроби умовити інших проголосувати певним чином.

Перехідна активність включає: 1) спілкування з представниками влади; 2) пожертвування для партії чи кандидата; 3) відвідини зібрань чи мітингів.

Гладіаторська активність визначається через: 1) участь у політичній кампанії; 2) роль активіста у політичній партії; 3) роль члена ядра партії, участь у розробці її стратегії; 4) акумулювання грошових ресурсів; 5) роль кандидата; 6) керівні посади в органах влади або партії.

А. Колодій вважає, що феномен політичної людини розкривається через єдність двох незалежних параметрів: рівень регламентованості політичної поведінки і рівень причетності до політичної системи, що показано в таблиці 1.

Таблиця 1 — Типи людини політичної Рівень причетності Низький Середній Високий Рівень регламентованості Низький Вільний стрілець Ідеолог-романтик Проповідник Середній Конформіст Законослухняний громадянин Активіст-неформал Високий Службовець Ідеолог-прагматик Лідер-популіст Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Вип. 112/2010. Серія: Політологія. — Севастополь, 2010.

ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ 17 До функцій політичної людини належить міфотворчість конструювання середовища, класифікація, планування. Як бачимо всі функції пов'язані з дискурсом та сферою політичних комунікацій. Сучасне розуміння політичної людини в контексті демократичного режиму також пов'язує людину політичну з громадським дискурсом та комунікативною дією.

Людина політична – лише одна грань особи, яка живе у багатовимірному світі. Політична складова незмінно пов'язана з свободою людини, уявленнями про ідеали, способи співжиття, ігнорування цього загрожує суспільству розпадом. За нинішніх умов політична людина змагається з людиною соціальною, економічною, духовною, робить акцент на раціональних принципах пізнання політичної дійсності, раціональних нормах співжиття, хоча такий підхід не завжди є ефективним. Політична людина

– це модульна людина, що включає в себе широкий пласт політичних цінностей, особливості формування політичного дискурсу, проекту дійсності, що передбачає залучення іншого.

Бібліографічний список використаної літератури

1. Аристотель. Політика / Аристотель. — К.: Основи, 2000. — 239 с.

2. Ашкеров А. Античный человек как человек политический [Електронний ресурс] / А.Ашкеров.

— Режим доступу: http://static.traditio.ru/ashkerov/antichn_polit.htm

3. Арендт Г. Становище людини / Г. Арендт / пер. з англ. М. Зубицька. — Львів: Літопис, 1999. — 256 с.

4. Макіавеллі Н. Державець. Флорентійські хронічки / Н. Макіавеллі. — К.: Основи, 2000. — 610 с.

5. Гоббс Т. Левіафан, або суть, будова і повноваження держави церковної і цивільної / Т. Гоббс. — К.: Дух і Літера, 2000. — 600 с.

6. Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре. Трактаты / Ж.Ж. Руссо / пер. с фр. — М.: "КАНОНпресс", "Кучково поле", 1998. — 416 с.

7. Майноуг К. Анатомія лібералізму / К. Майноуг. — К.: Смолоскип, 2002. — С. 165–198.



Pages:     | 1 || 3 |
Похожие работы:

«Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху Суми 100-літтю з дня народження Степана Бандери та 80-літтю ОУН присвячується Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху ОУН-УПА НА СУмщиНі т. ББК 63.3 (4Укр-4Сум) ОУДК 94 (477.52) Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху Автор-упорядник: Іванущенко Г.М. Схвалено науково-методичною радою Держархіву Сумської області Рецензенти: Сергійчук В.І., доктор історичних наук, професор...»

«Юнко М. Пам’ятки історико-культурної спадщини. УДК 338.483.12 Мирослава ЮНКО ПАМ’ЯТКИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ САМБІРЩИНИ – ОБ’ЄКТИ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИКАРПАТТЯ Присвячено дослідженню культурної спадщини Самбірського району Львівської області. Зосереджено увагу на культурних пам’ятках краю, які мають туристичну привабливість. Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культури. Прикарпаття належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, вивчення та...»

«А. П. Шеремет ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2-ге видання Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ “Центр учбової літератури” УДК 349.4(477)(075.8) ББК 67.9(4УКР)404я Ш 4 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1/11-2256 від 21.05.2004) Рецензенти: Приймак І. Д. – директор науково-дослідного інституту адаптивно-ландшафтних систем землеробства України, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»