WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 80 |

«ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2-ге видання Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ “Центр учбової літератури” УДК ...»

-- [ Страница 5 ] --

починались необоротні негативні зміни генетичного фон ду живої природи і людини.

Ось чому земельна реформа стимулювала приватизацію зе мель, реальну безоплатну передачу частини земельних ділянок низькорентабельних, економічно слабких сільськогосподарсь ких підприємств у приватну чи колективну власність відповід ним юридичним і фізичним особам з метою збільшення вироб ництва сільськогосподарської продукції на засадах асоціювання сільськогосподарських виробників, розвитку селянських (фер мерських) господарств, різних форм використання земель осо бистих підсобних господарств, присадибних ділянок, дач і садів.

Для впровадження необхідних положень щодо правового забезпечення реформування і вдосконалення характеру земель ного устрою 18 грудня 1990 р. був прийнятий Земельний ко декс України. Проте розвиток суспільних відносин, вимоги

Розділ II. Історія земельного права

державного будівництва зумовили оновлення його змісту вже у березні 1992 р.

Водночас сучасна практика застосування положень цього документа свідчить, що чинний Земельний кодекс України вже не відіграє ролі основного земельного закону України, оскіль ки після прийняття Конституції України і відповідно до неї інших законів України та указів Президента України, які регу люють земельні відносини, його положення в багатьох випад ках не узгоджуються з пізніше прийнятими законами і кодек сами України та, власне, і реальним станом розвитку суспільства. Серед нормативно правових актів, які в тій чи іншій мірі торкаються земельних правовідносин, слід відзначи ти Лісовий і Водний кодекси України, кодекс України “Про надра”, Закони України “Про селянське (фермерське) господар ство” (нова редакція), “Про плату за землю” (нова редакція), “Про транспорт”, “Про оренду землі”, Укази Президента Украї ни “Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально мастильні матеріали виключно населенню” від 29 груд ня 1993 р. № 612, “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробницт ва” від 10 листопада 1994 р. № 666, “Про приватизацію та орен ду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності” від 12 липня 1995 р. № 608, “Про порядок паювання земель, переданих у колек тивну власність сільськогосподарським підприємствам і орган ізаціям” від 8 серпня 1995 р. № 720, “Про захист прав власників земельних часток (паїв)” від 21 квітня 1998 р. № 332, “Про про даж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” від 19 січня 1999 р. № 32, “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” від 28 травня 1999 р. № 591, “ Про невідкладні заходи щодо прискорення реформуван ня аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 р. № 1529.

Розбіжність у часі при прийнятті цих актів та суб’єктів нормот ворчості, наявність значної кількості нормативно правових актів зумовлюють необхідність їх упорядкування, погодження, усунення протиріч, тобто систематизацію.

Земельне право України

У наукових колах сформувалося декілька поглядів щодо шляхів систематизації земельного законодавства. Серед них можна виділити такі.

По перше, пропозиції про внесення змін до чинного Земель ного кодексу України. Ця ідея реалізовувалася на практиці, коли Уряд 02.06.1998 р. вніс проект змін і доповнень до Земельного кодексу. Проте постановою Верховної Ради України “Про відхи лення деяких законопроектів, винесених на розгляд Верховної Ради України” № 279 від 01.12.1998 р., цей законопроект було відхилено. Підставою для такого рішення стало те, що проект не відповідав принципам кодифікації законодавства, оскільки деякі статті були викладені у вигляді інструкцій та закріплювали цілі групи правових норм (а це значно ускладнювало користування таким документом). Інші статті суперечили Законам України “Про господарські товариства”, “Про підприємництво”, “Про транспорт”, Лісовому і Водному кодексам та кодексу України “Про надра”. Нечітко були сформульовані положення щодо зе мель комунальної та державної власності. За цим законопроек том Київська і Севастопольська міські ради взагалі не мали будь яких прав на землю на території своїх міст. Крім того, у цьому документі допускалися прогалини в регулюванні земельних пра вовідносин та містилася низка відсильних форм. До того ж у законопроекті були збережені вади чинного кодексу, в якому викладено положення, розраховані на короткий період, тоді як такий законодавчий акт повинен визначати розвиток земельних відносин у країні на далеку перспективу.

По друге, пропонувалося розробити і прийняти комплекс ний кодифікований акт, який “увібрав би найкращі традиції минулого, використав позитивний досвід сучасного та запро понував найефективніші форми регулювання земельних право відносин”. Таким актом, на думку авторів, міг би стати Кодекс законів України про землю, норми якого повинні мати пряму дію. Цей акт повинен бути самодостатнім у сфері регулювання земельних правовідносин без доповнення його різними підза конними актами (інструкції, положення тощо). Пропонувало ся створити кодекс як особливу форму законодавчого акта, що

Розділ II. Історія земельного права

включав би зібрання законів, які містили б норми, спрямовані на врегулювання найбільш сталих земельних відносин.

Цим важливим документом передбачалося врегулювати всі можливі відносини щодо землі як матеріальної основи сувере нітету й територіальної цілісності держави, основного засобу виробництва в галузях господарювання, системи розселення, шляхової мережі тощо. Пропонувалося закріпити систему норм, які б передбачали різні процедури врегулювання можливих земельних конфліктів, захисту земельних прав громадян, інте ресів держави та юридичних осіб.

На думку авторів, із прийняттям такого акта має бути не тільки завершений кодифікаційний процес у сфері регулюван ня земельних відносин і створення законодавчої бази, адапто ваної до основних принципів та норм міжнародного права з урахуванням основних проблем аграрної політики держави, а й розв’язано ряд інших важливих проблем.

Слід зазначити, що ідея створення такого багатопланового та грунтовного законодавчого акта заслуговує на увагу. Разом із тим розробка цього документа потребує значних зусиль і коштів, залучення потужного наукового, інтелектуального по тенціалу. Його підготовку неможливо здійснити в короткий термін. Наприклад, інші кодекси (Кримінальний, Цивільний тощо) готувалися й приймалися протягом 6–10 років. Водно час нагальні потреби правового регулювання земельних відно син відповідно до вимог Основного Закону – Конституції Ук раїни – вимагають розробки і прийняття в найкоротші строки Земельного кодексу в новій редакції з можливим урегулюван ням при необхідності проблем, що виникають, шляхом прий няття інших законів, які б базувалися на ньому.

Враховуючи це, Верховна Рада Україна 11 січня 2000 р. в по станові “Про виконання земельного законодавства при реформу ванні аграрного сектора економіки” доручила Кабінету Міністрів України до 30 квітня 2000 р. винести на розгляд Верховної Ради України проект нового Земельного кодексу України.

При обговоренні проекту цієї постанови у Комітеті Верхов ної Ради України з питань аграрної політики та земельних

Земельне право України

відносин більшість народних депутатів України зазначали, що новий Земельний кодекс України має відповідати реаліям сьо годення і відігравати важливу роль у перетворенні земельних правовідносин, особливо в сільському господарстві, сприяти реформуванню архаїчних ланок та інституцій, втілювати у жит тя положення Конституції України про права людини і грома дянина незалежної, соціальної, правової держави – гаранта формування громадянського суспільства.

На виконання цієї постанови Верховної Ради України про відними науковцями й фахівцями України в галузі земельних відносин у надзвичайно стислі строки здійснено підготовку нового Земельного кодексу України та Урядом внесено його до законодавчого органу 24.05.2000 р.

У наступному 2001 р. держава отримала новий Земельний кодекс.

З прийняттям цього документа в цілому й уведенні його в дію були зняті питання щодо невідповідності земельного зако нодавства Конституції України, покладено край хаосу в земель них правовідносинах, захищені права громадян на землю, що сприятиме стабілізації у відносинах і як результат – підвищен ню ефективності економіки країни.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


3.2. Земельний кодекс України 1990 р.

У 1989–1990 рр. почалося розроблення нового Земельного кодексу (далі – ЗК) України, а 18 грудня 1990 р. він був прий нятий Постановою Верховної Ради України № 562 12. 13 бе резня 1992 р. до даного Кодексу були внесені деякі зміни, зат верджені Законом України12 № 2126 12.

Завданням ЗК було регулювання земельних відносин з метою створення умов для національного використання й охо рони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Земельний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 25. – С.354.

–  –  –

ЗК поділяв усі землі України за критерієм їх цільового при значення на сім категорій:

землі сільськогосподарського призначення;

землі населених пунктів;

землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико культурного призначення;

землі лісового фонду;

землі водного фонду;

землі запасу.

Розпоряджалися цими землями Ради: сільські, селищні, міські, районні, обласні, Верховна Рада Автономної Республі ки Крим, Верховна Рада України.

ЗК закріплював три форми власності на землю: приватну, колективну, державну. Всі форми були рівноправними.

Право колективної та приватної власності на землю, а також право постійного користування землею посвідчувалися дер жавними актами. Форми цих актів затверджувалися постано вою Верховної Ради України від 13.03.92 р. № 2201 ХІІ. Орган ізація виготовлення бланків державних актів і забезпечення ними місцевих Рад покладалися на Кабінет Міністрів України.

З метою забезпечення Рад, зацікавлених юридичних, фізич них осіб вірогідними необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель запроваджував ся державний земельний кадастр.

Об’єктом державної власності стали всі землі за винятком тих земель, які передані у колективну та приватну власність.

Суб’єктами права державної власності виступали Ради: Вер ховна Рада України – на землі загальнодержавної власності, обласні, районні, міські, селищні і сільські Ради – на землі в межах своїх територій (за винятком земель загальнодержавної власності).

Землі державної власності передавалися як у колективну, так і у приватну власність. Разом з тим ст. 4 Кодексу містить

Земельне право України

перелік земель, які не підлягають передачі ні у приватну, ні у колективну власність.

Кодекс регулював право колективної власності на землю.

Суб’єктами цього права могли виступати: колективні сільсько господарські підприємства; сільськогосподарські кооперативи;

садівницькі товариства; сільськогосподарські акціонерні товари ства. Суб’єкти права колективної власності здійснюють розпо рядження власними земельними ділянками за рішенням вищого органу управління – загальних зборів.

У колективну власність земля передавалась безоплатно.

Передача земельних ділянок у колективну власність здійсню валась тими Радами, на території яких розташовані земельні ділянки.

Члени суб’єктів колективної власності (за винятком членів садівницьких товариств) мали право у разі виходу одержати свою частку землі в натурі (паювання). Порядок паювання землі регулювався Указом Президента України від 08.08.95 р. № 720/ 95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”.

Згідно з Указом паювання землі проводилося як під час член ства, так і в разі виходу з членства колективного суб’єкта. Паю вання без виходу з членства здійснювалося без виділення паю в натурі, а при виході з членства – з виділенням земельної ділян ки в натурі (на місцевості). У першому випадку документом, що посвідчував право на частку. був сертифікат, а в другому– дер жавний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Право на земельну частку кожний член міг передавати за спадком згідно з законодавством, але з урахуванням вимог ста туту суб’єкта колективної власності. У разі продажу частки пріо ритетне право на її придбання належало іншим співвласникам.

Суб’єктами права на одержання земельних ділянок у приват ну власність були громадяни України. Іноземцям та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передавалися.

Передача земельних ділянок громадянам України проводи лася Радами, на території яких розташовані земельні ділянки.

Розділ II. Історія земельного права

За плату передавалися у власність громадян земельні ділян ки для ведення селянського (фермерського) господарства по над середню земельну частку.

За загальним правилом надана громадянинові у власність земельна ділянка не могла бути об’єктом застави. Винятком було зобов’язання з участю кредитної установи. Ця заборона не стосувалася земельних ділянок, набутих громадянами у власність на інших підставах (в порядку дарування, купівлі продажу тощо).

Що стосується колишніх (до націоналізації) землевласників, то такі землі поверненню ні їм, ні їх спадкоємцям не підлягали.

Закріплювалось два види користування землею: постійне і тимчасове. Тимчасове землекористування, у свою чергу, под іляється на короткострокове – до трьох років і довгострокове – від трьох до 25 років. Постійним є землекористування без заз далегідь встановленого строку.

Як у постійне, так і в тимчасове користування землі нада валися із земель, що перебували у державній власності, Рада ми, на території яких розташовані земельні ділянки.

Що стосується земель, які перебували у колективній і при ватній власності, то власники цієї землі могли передавати її у тимчасове користування за цивільно правовим договором та ким суб’єктам і для таких потреб:

громадянам України для городництва, сінокосіння і випа сання худоби;

підприємствам, установам, організаціям для несільськогос подарських потреб.

У разі успадкування земельних ділянок неповнолітнім громадянином ці ділянки могли бути надані в оренду до досяг нення цією особою повноліття, але під контролем відповідної сільської, селищної, міської Ради.



Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 80 |
 
Похожие работы:

«Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху Суми 100-літтю з дня народження Степана Бандери та 80-літтю ОУН присвячується Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху ОУН-УПА НА СУмщиНі т. ББК 63.3 (4Укр-4Сум) ОУДК 94 (477.52) Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху Автор-упорядник: Іванущенко Г.М. Схвалено науково-методичною радою Держархіву Сумської області Рецензенти: Сергійчук В.І., доктор історичних наук, професор...»

«Юнко М. Пам’ятки історико-культурної спадщини. УДК 338.483.12 Мирослава ЮНКО ПАМ’ЯТКИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ САМБІРЩИНИ – ОБ’ЄКТИ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИКАРПАТТЯ Присвячено дослідженню культурної спадщини Самбірського району Львівської області. Зосереджено увагу на культурних пам’ятках краю, які мають туристичну привабливість. Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культури. Прикарпаття належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, вивчення та...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»