WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 10 |

«УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ Ігор Гирич Історія України нового часу в сучасній шкільній освіті Київ Видавничий дім «Стилос» Gyrych.qxd 03.07.2009 14:30 Page 2 ББК ...»

-- [ Страница 1 ] --

Gyrych.qxd 03.07.2009 14:30 Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ

НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ

Ігор Гирич

Історія України

нового часу

в сучасній шкільній освіті

Київ

Видавничий дім «Стилос»

Gyrych.qxd 03.07.2009 14:30 Page 2

ББК 63.3(4Укр)

Г 51

Випущено на замовлення

Українського інституту національної пам’яті

Гирич Ігор.

Історія України нового часу в сучасній шкільній

Г 51

освіті. – К.: ВД «Стилос», 2009. – 64 с.

ISBN 978 966 193 019 2 Збірник містить три статті: «Деякі концептуальні проблеми викладання в школі історії України», «Підручник як головний засіб побудови держави» та «Від глухого кута етноцентризму до концепції засвоєння “чужого” як “свого”, автором яких є відо мий історик Ігор Гирич. На сторінках видання порушено актуальні питання, пов’язані зі створенням популярної україн ської історії та викладанням історії України у середніх загально освітніх закладах.

Збірник розрахований не лише для фахівців в галузі історії України, а й широкі кола громадськості, які цікавляться істо рією України та її інтерпретаціями.

ББК 63.3(4Укр) © Український інститут національної пам’яті, 2009 ISBN 978 966 193 019 2 Gyrych.qxd 03.07.2009 14:30 Page 3 Деякі концептуальні проблеми викладання в школі історії України ХІХ ст.

Історія довгого українського ХІХ століття, яке затягнулося аж до 1914 р. й завершилося початком Першої світової війни, досі розглядається за канонами радянської історіографії, а тому залишається незрозумілою не лише пересічному читачеві, а й фахівцю історику. Найголовніше її запитання – звідки взя лися ті новочасні українці, якщо ще в 1890 х рр. були лише мало роси й русини? Наші підручники та й, зрештою, монографії трак тують позаминуле століття як еру національного відродження, котре розвивалося поступально, по висхідній. Воно автоматично вписується в коло подібних відроджень інших слов’янських на родів і подається як одностайна, всіма підтримувана акція, як ледь чи не автоматичний акт, запрограмований самим перебігом історичних подій.

Автори такого вибудовування проблеми національного руху не помічають, як потрапляють у пастку, яку самі собі ж і створи ли. Справді, якщо історія вершилася так безальтернативно й не вблаганно, то чому ж тоді українці програли війну за незалеж ність у 1918–1921 рр.? Чому прибалтійські народи отримали свою самостійність, хоча, на відміну від українців, не були серед флагманів руху за розвал імперії? Чому ми говоримо сьогодні про націю, котра має різні свідомісні орієнтири, різні цінності істо ричної пам’яті? Чому досі точаться дискусії навколо УПА? Чому Україна голосує за чітко визначеним територією «кольоровим»

ментальним принципом – «помаранчевим» або «біло блакит ним»? Чому вже вісімнадцять років Україна тупцює на місці?

Подібних запитань можна поставити безліч, бо досі дивимося на відродження крізь «рожеві окуляри» радянського дискурсу.

Ми не ставимо собі за мету розібрати всі ключові проблеми ХІХ ст. Згадаймо тезово лише окремі з них.

Gyrych.qxd 03.07.2009 14:30 Page 4 До ХІХ ст. національність визначалася не за етнічною озна кою, а за віросповіданням, що виявилося мінусом для України, але плюсом для Росії. Саме православний універсалізм став одним із джерел імперської ідеології Росії від часів Петра І.

ХVІІ–ХVІІІ ст. – період масового відпливу української книж ної еліти до Москви та Петербурга. Українські ченці їхали до Московії піднімати освіту. С. Полоцький, Ф. Прокопович, С. Яворський, Д. Туптало (Ростовський), перенісши українську книжність на Північний Схід, заклали фундамент російської книжності. Процес напівпримусового переселення освічених кадрів до Москви призводив до неможливості вироблення окремішньої від російської української культури. Коли порів няємо твори першої половини ХVІІ ст., які писалися на народній мовній основі (промовисто під цим кутом зору виглядає, скажі мо, «Лексикон словенороский и имен толкование» П. Беринди, 1627), з книгами друкарні Києво Печерської лаври після 1720 р., то побачимо зміни в напрямі російськомовної уніфікації. Книж ки ХVІІІ ст. у мовному сенсі – уже цілком російський продукт.

Православний дискурс виробляв тотожний погляд на росіян та українців. Не випадково московський патріарх Никон для проведення церковної реформи запрошував професорів Могилян ського колегіуму. Саме тому й «Синопсис» Інокентія Гізеля став спільним підручником з історії для Росії та України. Серед українського православного духівництва існувала антимосков ська спрямованість, виразником якої були митрополити С. Косів та Й. Нелюбович Тукальський. За Б. Хмельницького, на думку О. Оглоблина, існував дуумвірат державної влади в Україні між церквою та козацтвом, який завершився після приєднання в 1686 р. Київської митрополії до Московського патріархату.

Більшість ієрархів до самої сумнозвісної секуляризації (віді брання в державну власність монастирських земель) 1686 р., не ідентифікували себе з Московською церквою. Але київська Gyrych.qxd 03.07.2009 14:30 Page 5 православна література своїм історіософським підходом зміцню вала імперські устої московсько петербурзької влади.

Українське суспільство козацької доби оберталося в колі ідей, породжених інститутом володарської, у тому числі монаршої влади. Можливо, саме тому Б. Хмельницький, на думку В. Ли пинського, і намагався запровадити інститут українського монархізму у вигляді спадкового гетьманату, але не встиг цього зробити. Гетьмани державницького думання розуміли значення освячення своїх дій церквою. Тому й діяв Петро Дорошенко у спілці з митрополитом Й. Нелюбовичем Тукальським у тодіш ній українській столиці Чигирині. Руйнуванням цієї спілки між гетьманом та духовною владою й переймався царський уряд передусім. Занепад козаччини на Правобережжі сприяв цій стра тегії: І. Самойлович уже погодився на приєднання Київської церкви до Московського патріархату. Не випадково саме за його гетьманування був складений «вірнопідданський» «Синопсис».

За І. Мазепи відроджується паритет у взаєминах козацької старшини та духовної влади в Україні. Саме цим пояснюється безпрецедентна щедрість І. Мазепи до українських церков і його грандіозна перебудова Києво Печерської лаври. Він посадив у Києво Печерській лаврі свого архімандрита – Мелетія Вуяхе вича, налагодив спільну дію з митрополитом Варлаамом Ясин ським. Лавра та митрополит, попри визнання назовні главенства московського патріарха, на практиці продовжували автономіст ську церковну політику. За гетьманування Мазепи вищі ієрархи не їздили на висвячення до московського патріарха.

Пересаджуючи українську православну традицію на москов ський ґрунт, царат таким чином поборював спротив європеїзації з боку традиційної російської церкви. Недарма церковну рефор му, яку руками Ф. Прокоповича проводив Петро І, порівнюють із протестантизацією православних. Разом з тим, автокефальну фронду українського єпископату на місцях царський двір викорі нював дуже жорстко. Згадаймо арешт і етапування архієпископа київського Варлаама Ванатовича або ув’язнення єпископа Арсенія Мацієвича.

Gyrych.qxd 03.07.2009 14:30 Page 6 Могилянська академія була тим освітнім форумом, де відбу валося злиття церковної та світської української традицій. В ака демії навчалися майбутні гетьмани, а викладали – майбутні митрополити київські. Із занепадом автономістських спроб козацької старшини та духівництва починає занепадати й сама академія. Православний універсалізм породив фантом спільної інтелігенції для Росії та України і спільної письмової культури ХVІІІ–ХІХ ст. Православне світовідчуття – антипод національно го світосприйняття дійсності. Поки діє перший, гальмується дру гий. Католицько протестантська Європа була підготовлена до пе реходу на національні рейки сприйняття світу ще в ХVІ–ХVІІІ ст.

Православний Схід, навпаки, занурювався в російську ортодок сальну конфесію, що відкидала всяку думку про існування українського православ’я.

Чи була якась інша перспектива для України в сенсі створен ня умов для маніфестації автономістсько самостійницької ідеології? Була. За умов визрівання помісності Української православної церкви, напевно, перемогло б проголошення окре мішньої канонічної території Київської патріархії, а отже, і неза лежницької ідеології. Таку можливість було втрачено через не сподівану швидку смерть митрополита Петра Могили – речника помісності Київської церкви. Позитивно до такої ідеї був налаш тований і уніатський митрополит Йосиф Вельямин Рутський.

Двадцять років по Хмельницькому весь український єпископат обстоював збереження окремішності, і лише програш право бережної козаччини не дав змоги цій ідеї втілитися в життя.

Навіть Андрусівське перемир’я не припинило опору вищого духівництва української церкви поглинанню України Москов ською церквою. Лише «Вічний мир» між Польщею та Росією на тривалий час визначив підпорядкування Української православ ної церкви Москві.

Gyrych.qxd 03.07.2009 14:30 Page 7 Автономізм козацької старшини випливав з природної авто номістської боротьби козацтва за свої привілеї в ХVІ–ХVІІІ ст.

Зафіксовані ці привілеї були в ідеологічних постулатах: в універ салах і договорах Війська запорозького та в козацьких літописах хроніках. Концентроване їх вираження маємо в «Історії Русів».

Козацький автономістський рух, що зародився в середовищі дворян майбутніх Чернігівської та Полтавської губерній, за на місництва П. Рум’янцева й генерал губернаторства М. Рєпніна був обмеженим. Його обмеженість полягала в апелюванні до прав «козацької нації», яка складалася з колишньої козацької стар шини, а не всього народу. Цей рух мав на увазі передовсім земельні привілеї та особисте дворянство для меншості і кріпацт во для більшості.

У цьому сенсі козацька шляхта дворянство Гетьманщини то рувала пораженський шлях для польської шляхти Правобереж ної України. Відмінність полягала лише в тому, що ця польська шляхта мала за собою сталу державну традицію, підкріплену устоями католицької церкви й солідним фундаментом польської культури, які не давали змоги швидко розчинитися колишнім елементам Речі Посполитої в російськім морі.

Великий землевласник Гетьманщини апріорі був схильний мирно визнати російську державність за умов підтвердження царським урядом його земельної власності. Так само й польський великий і навіть середній землевласник готовий був визнати вла ду Російської держави над Правобережжям, відмовившись від ідеї відновлення «Історичної Польщі». Натомість дрібна шляхта, що формувала польську національну культуру ХІХ ст., дотриму валася радикальної національно демократичної ідеології.

Гетьманщина на початку ХІХ ст. мала дуже вузький прошарок дрібнопомісної інтелігенції, яка, до того ж, активно зосереджува лася в російській столиці, поза бажанням відриваючись від підживлення етнічним середовищем.

Gyrych.qxd 03.07.2009 14:30 Page 8 Дух автономізму, котрий поновлювався згадками про війсь кову звитягу, не мав соціальної бази для націєтворення в нових умовах. В Україні був лише один центр вищої освіти – Харків ський університет, відірваний від традиційного автономізму Полтавсько Чернігівської землі.

Традиційна козацька автономістська ідеологія зачіпала лише Лівобережну Україну. Правобережжя вже мало уявлялося українською територією: воно вважалося втраченим для України.

Недоліком історіософського погляду О. Лобисевича, братів Поле тик, А. Чепи та ін. був різкий антипольський погляд на україн ське минуле та поєднання російського й українського державних дискурсів. Останнє особливо помітно в «Історії Малоросії» М. Бан тиша Каменського, котра визнавала існування української війсь кової потуги й, фактично, держави, але стверджувала, що з інкор порацією до меж Росії українська історія мала завершуватися.

Чи була Україна російською колонією?



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 10 |
Похожие работы:

«Ушенко Н.В., Друзін Р.В. Еволюція інституту банкрутства в Україні УДК 347.736:631.11 (477) Ушенко Н.В., д.е.н., проф., БУМіБ Друзін Р.В., к.е.н., ст. викладач, ТНУ імені В.І. Вернадського ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТИТУТУ БАНКРУТСТВА В УКРАЇНІ Досліджено еволюцію інституту банкрутства в Україні, обґрунтовано виділення 6 етапів розвитку інституту банкрутства та їх характерні риси, з’ясовано шляхи подальшого розвитку інституту банкрутства в умовах фінансової кризи. Ключові слова: банкрутство, інститут...»

«Міжнародна науково-практична конференція “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів” Збірник матеріалів УДК 17.022.14 А. А. Приходченко, д. м. н., проф.; А. В. Іванченко ЕКОЛОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ — ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Початок XXI століття – це час усвідомлення кризи цивілізації, заснованої на індивідуалізмі, споживанні та підкоренні природи. Якщо уважно проаналізувати, то деградує не природа, не біосфера, а духовні цінності людини, які стоять на вершині піраміди. Цими важливими глобальними питаннями...»

«УДК 634.25: 631. 526.32 ПЕРСПЕКТИВНІ СОРТИ ПЕРСИКА ДЛЯ ЛЬВІВЩИНИ В. Гулько, к. с.-г. н., Б. Гулько, к. с.-г. н. Львівський національний аграрний університет Ключові слова: персик, сорти, стійкість, урожайність. Key words: peach, varieties, resistance, yeild. This article deals with a problem of sucsessful growing of peaches in Lviv region. It is given a main characteristics and feachers of peach variety for growing in this region. As well the short description of pech variety wich been involved...»

«1 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАДУРАК Віталій Вікторович УДК 17.01 ЕТИЧНИЙ ВИМІР КОНЦЕПЦІЇ НООСФЕРИ спеціальність: 09.00.07 – Етика АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ – 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на кафедрі філософії Науковий керівник доктор філософських наук, професор Ларіонова Вікторія Костянтинівна, Прикарпатський національний...»

«29 Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», Вип. 16 УДК 271.4-789.17(477.83/.86)”18” О. І. Бегей Львівський інститут економіки і туризму ДОБРОМИЛЬСЬКА РЕФОРМА: ПЕРЕДУМОВИ ТА НАСЛІДКИ На основі залучення маловідомих джерел та історіографічних розвідок проаналізовано становище галицького чернецтва кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Основний акцент зроблено на розгляді передумов проведення Добромильської реформи василіанського чину 1882 р. та основних подій, що з цим...»

«Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський педагогічний коледж Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Навчально-методична карта заняття № Назва та № спеціальності 5.02020401 «Музичне мистецтво» Рівень підготовки базова загальна середня освіта ПРЕДМЕТ Українська література ТЕМА. Борис Грінченко. Загальний огляд творчості. Оповідання «Каторжна». Тип заняття: лекція Мета заняття: ознайомити студентів із життєвим і творчим шляхом письменника, розкрити тематичні...»

«УДК 94 [( 477): (470+571)] С.В. Мороз ВСТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СПІВПРАЦІ ХАРКІВСЬКОЇ ТА БЄЛГОРОДСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ В статті досліджується встановлення та розвиток торгівельних відносин в період кінця ХХ – початку ХХІ століття між Харківською та Бєлгородською областями в руслі транскордонної співпраці. Велика увага приділяється визначенню основних етапів становлення торгового співробітництва та їх характеристика. Також в статті проаналізовано причини які негативно...»

«423 Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010 Ярослав Малик ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЙОСИПА ЗАСТИРЦЯ Розкрито просвітницьку діяльність письменника, вченого, громадського діяча о. Йосипа Застирця у роки навчання та педагогічної роботи у Бережанах, львові, Тернополі, Відні. Ключові слова: Йосип Застирець, “Просвіта”, духовна, педагогічна, видавнича діяльність, патріотичне виховання. Серед діячів, які особливо прислужилися українському національному відродженню в...»

«Т.В. Яхонтова. Риторичні та мовні особливості опису результатів дослідження в сучасних англомовних наукових статтях УДК 811.11’06’42 Т.В. Яхонтова, кандидат філологічних наук, доцент (Львівський національний університет) РИТОРИЧНІ ТА МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ НАУКОВИХ СТАТТЯХ Стаття присвячена розгляду і порівнянню риторичних стратегій аргументації та деяких вербальних засобів їх текстового втілення в описах результатів досліджень у сучасних...»

«Валерій Солдатенко Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi Серия «Проект «Україна»» Текст предоставлен правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=5317970 Валерій Солдатенко: Фоліо; Харків; 2011 ISBN 978-966-03-5793-8 Аннотация У цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу Української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності. В. Солдатенко. «Проект...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»