WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 102 |

«ЛІТЕРАТУРА ФОЛЬКЛОР ПРОБЛЕМИ ПОЕТИКИ Випуск 36 Присвячений дослідженню творчої спадщини Л.Ф.Дунаєвської УДК 801.81:821.161.2 ББК 82.3(4Укр) У збірник уміщено статті, присвячені вивченню ...»

-- [ Страница 27 ] --

В.Набоков називав післяреволюційний час "временем, где хозяйничают человекоподобные" [3; 41]. В.Сосюра у поемі «Сад» відобразив екзистенціал відчаю, коли втрачені найдорожчі для людини символи:

В огні нестерпної навали Руками власними тюрму Рубали, різали наш сад… творили ми собі одвічну… І за минулим сумували… І тут головною складовою виступає Смерть. Смерть батьківщини, згасання мрій, розпач, і втрата символів, перехід, говорячи мовою термінів Габріеля Марселя, із категорії «Я і мій світ» до відчуженої від власного «я»

людини опозиції «Я та інші».

Говорячи про філософічність української поезії та прози, слід згадати, що Д.Чижевський включив до своїх філософських студій Т.Шевченка, М.Гоголя, П.Куліша, М.Костомарова поряд із фаховими філософами Г.Сковородою, С.Гогоцьким, О.Новицьким, П.Юркевичем, бо праці цих письменників мали вплив на розвиток філософської думки в Україні.

П.Юркевич вважав, що основа релігійного світогляду – у серці людини.

Людина у власному дусі – є унікальною істотою. Ця теза народила екзистенційне мислення, яке пізніше було обґрунтоване К.Ясперсом, Е.Гусерлем, М.Хайдегером, М.Бердяєвим та ін.

Національна концептосфера властива кожному народові. Польська дослідниця Б.Гдовська виокремила етичні концепти, в яких актуалізована тенденція ставлення до Іншого, як-от совість, гідність, сором, гріх, провина тощо [2; 266]. Вони складаються з етноментальних характеристик кордоцентризму, притаманних українцям.

Першорядне значення в українській літературі першої половини 20ст.

відведено пошуку істини, формулюванню концепції світу, аналогічну філософським категоріям, що можна підтвердити наявністю у віршах виразних екзистенціалів (життя, смерть, свобода, любов, Бог, пам’ять, сновидіння тощо). Художня свідомість надає екзистенціалам естетичного значення. При цьому вони зберігають смисловий зв’язок з ученнями психологів, психоаналітиків, антропологів та ін. Так, зокрема, тропи філософської лірики В.Стуса еквівалентні термінам екзистенціалізму, але не дублюють їх, а розширюють можливості мовного вираження, доповнюють словник цієї дисципліни неологізмами "самособоюнаповнення", "почезання", "смертеіснування", "життєсмерть", що стали ключовими словами багатьох віршів поета. Цілком очевидно, що він створив власний варіант екзистенціалізму, мотивований специфікою своєї свідомості як передумовою буття. На переконання М.Хайдегера, така рівноцінність поширена на всі можливості, крім однієї, тобто смерті. Виходячи з такого погляду, доводиться визнати парадокс, що конкретний індивід мусить жити задля смерті і в порівнянні з нею всі інші можливості здаються неістинними. Безперечно, ця відповідь лишає за собою вірогідність підсумкового у конкретному людському житті вибору, якого не оминути, тому що він лише один, перетворений на неминучу необхідність, запрограмовану народженням як власною протилежністю, відтак екзистенція як можливість ще раз заперечена в самому акті свого визнання.

Список використаних джерел:

1.Ахматова А. Победа над Судьбой. Т.1. – М., 2005 – 424с.; 2.Гдовска Б. Роль концептуального анализа в экспликации смыслового содержания эмоций // Наук. зап.

Луганського нац. пед. університету. – Вип. 5. – Т. 2 : Поліетнічне середовище :

культура, політика, освіта. – Луганськ, 2004. – С. 82-91; 3.Набоков В. Другие берега. – М., 2001. – 464с.; 4.Юнг К.-Г. Дух и жизнь. – М.. 1996. – 560 с.

Марія Качмар, к.філол.н.

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА СВОЄРІДНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ

ЕТІОЛОГІЧНИХ ЛЕГЕНД З ДЕНДРОЛОГІЧНИМИ МОТИВАМИ

Анотація Статтю присвячено розглядові структурно-семантичних особливостей українських етіологічних легенд про дерева. Зосереджено увагу на центральних мотивах, найтиповіших сюжетних схемах та їх значеннєвому наповненні. Вказано на взаємодію у цих фольклорних зразках язичницького та християнського світогляду.

Ключові слова: етіологічна легенда, дендрологія, мотив, семантика, апокрифічна література, формо-змістові особливості.

Summary The article deals with the structural and semantic peculiarities of Ukrainian etiological legends about trees. The attention is paid to the central motives, top plot schemes and the notional content. It is indicated on cooperation in these samples pagan folklore and Christian worldview.

Key words: etiological legend, Dendrology, motive, semantics, apocryphal literature, the form-content features.

Світ рослин був і залишається життєво необхідним людині. Протягом тисячоліть багато рослин не лише використовували в різноманітних сферах господарської діяльності людини, а й становили невід’ємну частину її духовного світу, починаючи від найдавніших міфологічних часів, коли царство природи людина одухотворювала, наділяючи його своїми рисами та властивостями. Саме тому фольклорні твори про народну ботаніку належать до найдавніших та найпримітивніших, а обряди і повір’я, пов’язані з деревами, травами, зіллям та квітами, доносять відгомін язичницьких уявлень наших предків про навколишню природу і базуються як на реальних, так і на уявних властивостях рослин [30; 227].

Побутування творів про дерева пов’язано із тим, що їм відводиться виняткове значення у моделюванні традиційної картини світу, через які репрезентовано різноманітні просторово-часові фрагменти світу, персонажі, об’єкти, концептуальні ідеї тощо [33; 5]. Фонд дендрологічних мотивів українських етіологічних легенд багатий та різноманітний. Це синкретичне поєднання мотивів давнього народного походження, зокрема про появу людей з дерев шляхом перетворення [12; 73], оскільки пошанування цих об’єктів було невід’ємною частиною дохристиянської обрядовості [1; 224] та пізніших апокрифічних запозичень.

Бінарна семантична опозиція «свій/чужий», що постає як чи не найдавніше і найважливіше протиставлення, що стосується насамперед просторової моделі світу [19; 327], відображена у народних легендах про походження саду як освоєного свого простору та лісу як локусу різноманітних нечистих сил, демонічних істот тощо. Народні твори про появу саду виникли під впливом апокрифічних сказань [3, т. 1; 15], однак мають значні відмінності. За апокрифічними легендами, Бог посадив рай, за народними – участь у цьому світотворчому акті за аналогією до легенд про створення землі беруть Господь та Сатанаїл. За цією ж подібністю відбувається і подальший розвиток сюжетних колізій: чорт дістає зерна чи ядра із дна моря, Бог садить рай, та нечистий приховує від нього одне зернятко [9, т. 1; 7, 9].

Інколи епізоду пірнання немає, скажімо, у бойківському варіанті [9, т. 1; 15], що зумовлено його зникненням із легенд про появу землі. Народна уява урізноманітнює розповідь, наближаючи її до певних сучасних етнографічних реалій: Бог дає Сатані все, що треба (грушки, яблука, черешні, сливи).

Народні легенди про появу саду відображають те, як наш народ, переймаючи апокрифічні перекази, обсновує їх народною фантазією і передає їх досі з уст в уста [32; 17].

Семантика чужого, небезпечного простору, втілена в легенді про появу лісу і зображена через прямий зв’язок цього локусу із нечистою силою: як Господь прокляв змія, він пішов попід землю, там земля заросла лісом [17;

387]. Тут наявна певна асиміляція біблійного переказу до місцевих реалій [5;

18], зокрема народних вірувань та уявлень про ліс як місцеперебування усього злого та непізнаного.

Загальнопоширені легенди про осику, їх виникнення пов’язано із характерною ознакою дерева – постійним тремтінням листя. Вони виявляють діаметрально протилежні трактування походження цього дерева.

Переважать версії, у яких відображена негативна семантика осики як проклятого дерева. Більшість із них пов’язані з різними епізодами біблійної історії: втечею Святої родини до Єгипту, стражданнями і смертю Ісуса Христа, повішенням Юди. Джерелом появи легенд про тремтіння осики, коли Свята родина втікала до Єгипту, є апокрифічна оповідь: по дорозі дерева вклонялися Господові, щоб сховати від сонця і пригостити своїми плодами, щоб честь віддати [3, т. 2; 153]. Відмінність між народною та книжною версіями полягає в тому, що з-поміж усіх дерев обрано осику як прокляте дерево. Це зумовлено домінуванням негативної семантики. Вона залишається незмінною й у сучасних фіксаціях. Характерна риса записів із західноукраїнських земель – розгалуження сюжету, доповнення епізодами про смереку та ліщину [4; 36], які ґрунтуються на художньому осмисленні народних вірувань про ці дерева (ліщиною прикрашають хати на Зелені свята). Таке розширення змістових рамок твору відображає одну із властивостей фольклорного сюжету – динамічність, тенденцію протиставлення вчинків та поведінки героїв, повторення ситуацій з варіаціями, що спричинює розвиток дії [15; 44].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


За іншою версією, осика проклята тому, що на ній повісився Юда. У Біблії нічого не сказано про осику, а констатовано лише факт повішення [6, Дії святих апостолів, 1, 18]. Апокрифічна література подає кілька варіантів: Юда знайшов свою смерть на фіговому дереві, смоківниці, бузині, осиці [27; 84].

С. Соловйов вважав, що історія повішення Юди на осиці зумовила використання осикового кілка проти упирів, відьом, знахарів, перевертнів [27;

85]. Однак нам більше імпонує припущення О. Потебні про те, що повір’я про осику як прокляте дерево відносно нові і зобов’язані своїм походженням тій повазі, яку надали цьому дереву в язичництві. Причиною його використання проти нечистої сили, продовжував дослідник, є гіркота цього дерева або світла його кора. В самій його назві міститься вказівка на світло (серб. Jасика

– ясний, ясно) [21; 328]. Підтверджує той факт легенда із Наддніпрянщини, за якою осику створив Бог для боротьби із нечистою силою [29; 76]. Проте мусимо визнати – цей твір маловідомий, що свідчить про домінування версії про осику як прокляте дерево, спричинене християнськими впливами.

На території України виявлено легенди про осику зі збереженням негативної семантики, у яких релігійні впливи мінімізовано. Народна традиція пов’язує виникнення цього дерева з чи не найбільшим гріхом – дітовбивством [9, т. 2; 123]. Негативне значеннєве навантаження підсилює й образ куща бузини, який виростає на могилі нехрещеної дитини. Існує певний логічний зв’язок між бузиною, проклятим у народі деревом, у якому сидить чорт, та вбитою нехрещеною дитиною. Нам вдалося знайти ще один варіант мотиву походження окремих представників рослинного світу з людини внаслідок вчиненого гріха чи порушення певної заборони (вбивати свою дитину). Ця структура відносно стабільна у легендах і відображає такий тип зв’язку, коли попередній мотив суворо зумовлює появу наступного і регулює сюжетний розвиток [23; 150].

Центральний цей мотив і в легенді про походження осики з дочки, яку карає мати за непослух [29; 75]. Такий варіант універсальний в українському легендовому фонді. Він присутній в інших тематичних блоках: мати проклинає дочку, вона стає зозулею, батьківське прокляття перетворює сина на крота. Легенду про осику доповнює епізод метаморфози матері в березу внаслідок батьківського прокляття. Причиною його появи слугує народна символіка берези (порівняння дерева із заміжньою жінкою) [11; 34]. Білий колір березової кори та його асоціація з усім чистим та невинним зумовили появу одного із аспектів символіки цього дерева. Береза, за словами М. Костомарова, ототожнювалася з чистою матір’ю-природою [13; 230]. Таке народне асоціювання стало визначальним у легенді про появу в берези білої кори: вона побіліла від страху перед найбільшим грішником – Юдою [29; 76].

У народних легендах стосовно верби схожа ситуація: під впливом християнських чинників видозмінюється семантика цього дерева. В різноманітних народних обрядах та віруваннях, які сягають своїм корінням язичницьких часів, верба символізує швидкий ріст, здоров’я, життєву силу, родючість тощо. Прикладом цього може слугувати мотив походження жінки з верби. За бойківською легендою, після вигнання з раю Бог перетворює жінку на вербу, тому вона й жива [9, т. 1; 19]. Однак побутують здебільшого твори, в яких відображена негативна семантика верби. Всі вони пов’язані з історією страждань та смерті Ісуса Христа: з верби зроблені цвяхи, якими прибили Спасителя до хреста, саме тому вона проклята [18; 47, 29; 76]. Така невідповідність семантичного наповнення етіологічних легенд цієї тематики та власне народних вірувань та уявлень пов’язана із тим, що християнська церква, за словами Б. Рибакова, обожнення природи пояснювала незнанням істинної віри чи пакостями диявола і всіляко боролася із культом рослинного начала [25; 134].

Народні вірування, які, за словами І. Франка, найчастіше відображені в легендах [31; 144], лягли в основу творів про бузину. Поширені здебільшого констатації того факту, що бузину насадив чорт [29; 77]. Вони не розвинулись у повноцінні сюжетні твори. Генеративна функція семантичного навантаження спричинила появу власне прозових творів про бузину.

Ототожнення Христового зрадника та чорта і проведення між ними певних паралелей зумовило появу легенд про те, що Юда повісився на бузині [29;

76]. У них натрапляємо на вже звичну взаємодію апокрифічного чи біблійного сюжету та народного за походженням значеннєвого наповнення. Мотив «Юда знаходить свою смерть на дереві» створює своє семантичне поле [24;

181], в якому наперед закладено проклятість дерева. Тому не випадковим видається обрання для цього бузини з яскраво вираженою негативною семантикою.

За іншою версією, кущ бузини виростає на місці поховання вбитої нехрещеної дитини [9, т. 2; 123]. Між деревом, чортом та великим гріхом – дітовбивством – прослідковується логічно вмотивований зв’язок. Порушення певних норм та покарання за це в легендах свідчить про їх ідеологічне завантаження: важливо, на думку В. Давидюка, не лише те, як виник космічний порядок, а й якими діями його легко порушити і викликати небажані наслідки [10; 12].

Білоруська дослідниця І. Швед відзначає, що основою для семантизації та символізації дерев народна традиція може обрати як онтологічні, так і функціональні (прагматичні) характеристики, як іманентні властивості (природні), так і мінливі асоціативні приписи [33; 12]. У легендах про вільху народна творчість трактує появу природної ознаки дерева – червонуватої кори. В основі пояснення – асоціація усього червоного перш за все із кров’ю.



Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 102 |
Похожие работы:

«Драбівський районний відділ освіти Великохутірська загальноосвітня школа I-III ступенів імені Героя Радянського Союзу С.А. Куниці Всеукраїнська історико-краєзнавча акція “Шляхами подвигу і слави” (II-етап) СЕМЕН КУНИЦЯ У ПАМ’ЯТІ СВОЇХ ОДНОПОЛЧАН ТА ЗЕМЛЯКІВ Учасники акції — члени історико-краєзнавчого гуртка “Історія рідного краю”: Сандига Ольга Олександрівна ( 9 клас), Сандига Олег Юрійович ( 9 клас), Машта Олена Володимирівна ( 8 клас). Керівник гуртка – Сандига Надія Миколаївна. Великий...»

«Книга Естер Питання суверенітету чи контролю Бога найважче зрозуміти правильно. Нам, обмеженим людям, дуже важко собі уявити, § як Бог може повністю контролювати абсолютно все, що відбувається а водночас ми залишаємося вільними людьми в тому сенсі, що відповідальні за свої вчинки. Якщо Бог організовує всі події відповідно до свого плану, § то чому наші дії мають значення? Для чого нам діяти, якщо Бог уже все вирішив? § Нам деколи легко повірити у фаталістичний погляд на історію та наше...»

«З ІСТОРІЇ МУЗИЧНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ Редакційна колегія О. С. ОНИЩЕНКО (голова), академік НАН України Л. А. ДУБРОВІНА, чл.-кор. НАН України В. Ю. ОМЕЛЬЧУК, д-р іст. наук Л. В. МУХА, канд. іст. наук Л. В. ІВЧЕНКО, канд. мистецтвознавства НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО З ІСТОРІЇ МУЗИЧНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ Ірина Савченко УКРАЇНСЬКІ НОТНІ ВИДАННЯ 1917–1923 РОКІВ У ФОНДАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАУКОВИЙ...»

«– Сергій Савченко Апокаліпсис української гуманітаристики Іванишин Петро, Аберація християнства, або культурний імперіялізм у шатах псевдохристології. Монографія. Дрогобич: Відродження, 2005. 268 с. Мені ніколи не спадало на думку писати рецензії на «доробки» Юрія Канигіна, Юрія Шилова або Сергія Плачинди. Адже попри всі претензії на «науковість» це все-таки масове «читво», «ізоморфне» таким речам, як «Діягностика карми» Лазарєва, багатотомні «анастасійні» розповіді Владіміра Меґре (Пузакова),...»

«ISSN 2078-340Х. Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. 2012. Випуск 19. С. 127–132 Visnyk of the Lviv University. Series Foreign Languages. 2012. Issue 19. P. 127–132 УДК 811.13’367’366-115 КОНСОНАНТНА Й АСОНАНТНА РИМИ В ІСПАНСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЯХ І ПРИКАЗКАХ Оксана Кушнір Львівський національний університет імені Івана Франка (вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000) Варіативність рим фонетики іспанської мови є надзвичайно багатою та різноманітною. На початках зародження строфічної...»

«Видано за рішенням педагогічної ради Кіровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільського району Київської області (протокол №6 від 20.04.2005 р.) Видавець – Кіровська загальноосвітня школа. Упорядник та відповідальний за випуск В.І.Кравцов Набір та друк В.І.Кравцов Зміст Вступ.(Романець Г.І.) 1 Село Милосердя. (О.Климчук) 3 Артемівська трагедія 41-го( О.Міщенко) 9 Указ про нагородження с.Кірове Почесною 25 грамотою Президії Верховної Ради УРСР Село милосердя (Л.Фастовець) 26...»

«ISSN 2075-1451. Історична пам’ять. 2012. № 27 Методологія історії УДК 165:930:[141.8+141.82]048.5 П.А. Кравченко, А.І. Мельник АЛЬТЕРНАТИВИ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ: МАРКСИСТСЬКА ТА МОДЕРНІ ТЕОРІЇ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ Теоретико-методологічний конфлікт у соціальному пізнанні, породжений зіткненням марксистського і немарксистського бачення історії, має вирішуватися шляхом вивчення й урахування усіх запропонованих філософсько-історичною думкою інтерпретацій розуміння історичного процесу. Альтернативи...»

«РЕЦЕНЗІЯ Ю.А. Злобин, В.Г. Скляр, А.А. Клименко. Популяции редких видов растений: теоретические основы и методика изучения: монография / Ю. А. Злобин, В. Г. Скляр, А.А. Клименко. – Сумы: Университетская книга, 2013. – 440 с. Вихід у світ монографії колективу авторів, який очолює професор Юліан Андрійович Злобін – відомий дослідник демографії популяцій рослин, є значною подією як для ботанічної науки загалом, так і для популяційної екології та науки зі збереження рідкісних видів рослин зокрема....»

«ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УДК 314«16» Петро Пиріг ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ XVII ст. Публікація присвячена перепису населення українських міст XVII століття. Подані матеріали доповнюють зміст надрукованих Переписних книг 1666 року і є важливим джерелом із проблем соціально економічної історії України загалом і Чернігівщини зокрема. Ключові слова: перепис, переписні книги, оригінали Друга половина XVII ст. вважається одним із найскладніших періодів вітчиз няної історії. З одного боку,...»

«Національна академія наук України Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського Катерина Лобузіна Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності Монографія Київ ББК Ч237.24 УДК 024:004 + 024: 005.94 Лобузіна К. Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності : монографія / Катерина Лозузіна; НАК України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : НБУВ, 2012. – 375 с. Розглянуто питання формування, упорядкування...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»