WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 102 |

«ЛІТЕРАТУРА ФОЛЬКЛОР ПРОБЛЕМИ ПОЕТИКИ Випуск 36 Присвячений дослідженню творчої спадщини Л.Ф.Дунаєвської УДК 801.81:821.161.2 ББК 82.3(4Укр) У збірник уміщено статті, присвячені вивченню ...»

-- [ Страница 13 ] --

При роздачі долі народам циган прийшов останнім: «но циганинсигінятко не постиг, бо вже Бо[г] долю роздав, яку мав. – Но, – кажи циганин, – то-то би лем бити. / Но, циганин ы ннесь б’э клепачом все» [12, 19]. Ставлення до циганів з боку представників українського етносу фольклорна традиція пояснює так: «А то ж як не дать: я не дам, другий не дасть, третій, як же йому жить у Бога, де він візьме? Аже ж йому з голоду, значить, треба пропасти; на те він циган – такий уже його хліб» [11, 69]. За висновками О.Бараннікова, циганські ватажки вважають себе нащадками єгиптян. «Серед селянства такий погляд поширюється через те, що майже всі цигани і тепер вважають себе за єгиптян. У моїх мандрівках для дослідження циган багато разів доводилося чути, як цигани дуже пишаються тим, що вони – єгиптяни» [1, 1]. У фольклорному тексті, зафіксованому Вл.Маркевичем, Бог, ап. Петро та ап. Павло дійшли аж до «до великого краю за горами, за морями, до самого Ягипту» [11, 103]. Одного з місцевих помічників, який вкрав зароблені ними гроші, і не зміг оживити царівну, Бог «єго випросив від смерті, але зробив єго циганом» [11, 105]. А схильність до злодійства та крадіжок отримала пояснення: «Значить, циган при Богові начав мотилижничати, потому-то вони і тепер такі мотоличі і вори» [11, 100]. Українцеві (русинові) дістається важка доля: «Та ти будеш зза роботи жити, русине» [11, 19], «Одвів го у руський край, де пудла земля, що все треба робити, кидь хоче жити» [11, 19]. У народній прозі існує чітке врозмежування між селянами і панами: панові Бог наділив щасливу долю:

«ото достаниш, що просиш і будеш добрі мати. / І та й инесь тото, ож добрі пану» [11,19]. Кальвіном у фольклорній традиції номіновано представника українського панства, який, уподібнюючись панам-шляхтичам, приймав католицтво. То ж, відповідно, Богом йому наділено: «Поведу тя, Кальвіне, на добру землю; принесе ти вода риби, усе будеш їсти риби, м'ясо і кочанину» [11,19].

На Слобожанщині зафіксовано текст, в якому долю призначає не сам Бог, а його постійний супутник у земних мандрах – св. Петро. Саме його рішення і вирішило долю двох етносів: «Цьому чоловікові бути хохлом-хліборобом: він вік буде хліб робити. …А цьому чоловікові бути москалем, і він буде лапті плисти і в лаптях ходити» [11, 102]. То ж маємо певну трансформацію у процесі наділення долею народів, проте це відбувається з відома і дозволу Бога: «Роби з ним, шо тобі угодно» [11, 102]. На ап. Петра, як улюбленого і шанованого святого українців, у фольклорній традиції покладено обов’язок створення цього народу. У легенді «Походження хохлів і москалів» українця ап. Петро зробив з тіста, а ап. Павло – росіянина з рудої глини. Собаку, яка вхопила українця, ап. Петро «як розжене ця сразу, як ухвате собаку за хвіст, а та собака як попре по полях на Україну. Петро як учисте її палюгою по ребрах, а вона як плигне через яр – та й став там хохлацький хуторок. Тут Петро і остався, а собака заховався у лободу і образо вав там цілу слободу. С тих пор стали хохли жити по хуторах та по слободах» [11, 102]. За дослідженнями Г.Булашева, у литвинів є подібний мотив створення людини. Проте у цьому випадку відмінність у походженні має внутрішньоетнічну диференціацію: акцентується увага на соціальній стратифікації суспільства (людина з глини зліплена Богом – литвин, а людина, яка зліплена з пшеничного тіста чортом і побувала у шлунку собаки,

– литвини-бояри, багатії [3, 154]) і, відповідно, має місце внутрішньоетічна діада «свій-інакший»: литвини-бояри – етнічно «свої», проте литвини (людиська) маркують їх як «інакших», відмінних від них самих. Мотив створення людини з тіста і подальше поїдання її собакою присутній і в тексті про проходження поляка [11, 70]. У записах Б.Грінченка вміщено текст «Видкиля Лытвыны взялыся» також з мотивом творення етносу з тіста. Ап.

Петро з пшеничної муки «та й злипыв галушку, а с тыейи галушкы зробыв чоловика и настромыв його на тын, на колок, сохнуты» [5, 122]. Як і в попередніх текстах, важливу роль відіграла собака, яка з’їла пшеничного чоловіка. Ап. Петро, розгнівавшись, починає вибивати литвинів з тварини, при цьому вказує: «И, Господы! Буде йим мисто и понад Десною и за Десною» [5, 122].

Отже, у світогляді народу зафіксовано уявлення, згідно з яким доля народу – це Боже рішення, Божа воля, Його передвизначеність, що і дозволяє говорити про фольклорний когнітивний патерн «Божої волі» у фольклорі.

Список використаних джерел:

[1] Баранніков О.П. Українські цигани / Укл проф. О.П.Баранніков. – Кн. 2. – К.:, 1931. – 60 с. [2] Белова О.В. Этнические стереотипы по данням языка и народной культуры славян (этнолингвистическое исследование): автореф. дисс. на соиск. ученой степени докт. филол. наук: спец. 10.02.03 – «Славянские языки». – М., 2006. – 35 с. – Режим доступу : http://www.ruthenia.ru; [3] Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космогонічні українські народні погляди та вірування. – К. : Довіра, 1992. – 414 с.; [4] Володина Н.В. Концепты, универсалии, стереотипы в сфере литературоведения. – М., 2010. – 256 с. – Режим доступу :

http://fictionbook.ru; [5] Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Вып. 1. Разсказы, сказки, предания, посовицы, загадки и пр. – Чернигов, 1895. – 307 с.; [6] Дунаєвська Л.Ф. Українська народна проза (легенда, казка) – еволюція епічних традицій. – Вид. 2. – К., 1997. – 384 с.; [7] Иоффе Э. Приглашение в сказочный мир / Мудрые еврейские сказки / Сост.

Э.Г.Иоффе и др. – Мн., 1999. – 272с. – Режим доступу: http://fairypot.narod.ru; [8] Івановська О.П. Суб’єктно-образна система фольклору: категоріальний аспект:

дис…доктора філол. наук : 10.01.07 - фольклористика. – К., 2007. – 428 с.; [9] Лурьє

С. А.Крёбер и К.Клакхон : теория паттернов в культуре. – Режим доступу:

http://ethnopsyhology.narod.ru; [10] Маслинский К.А. Библиография по теме :

Ментальные модели пространства («cognitive map» and «image of environment»). – Режим доступу: http://www.ruthenia.ru; [11] Міжетнічні стосунки в українських народних казках / Упор., передмова, приміт., словник І.Грищенко. – К., 2009. – 252 с.;

[12] Налчаджян А.А. Этнопсихология. 2-е изд. – СПб., 2004. – 381 с.; [14] Чубинский П.

Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край снаряженной Императорским Русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. – Т. VII. – Вып. 1. – СПб., 1872. – 337 с.

Поліна Гуменюк, к.філол.н. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА ГОНЧАРА І ФОЛЬКЛОР

Анотація Статтю присвячено вивченню взаємозв’язків багатогранної діяльності художника, скульптора, етнографа Івана Гончара з українським фольклором. Відомо, що Іван Гончар записував фольклорні тексти, використовував знання з фольклору для власної творчості, колекціонував видання.

Ключові слова: Іван Гончар, фольклор, творчість, народне мистецтво, традиція, пісня, рушник.

Summary The article deals with the multifaceted study of the relationship of artist, sculptor, Ivan Gonchar ethnographer of Ukrainian folklore. It is known that Ivan Gonchar writes folk texts, folklore knowledge used for individual creativity, collected edition.

Key words: Ivan Gonchar, folklore, creativity, folk art, tradition, sоng, towel.

Іван Макарович Гончар (1911-1993) – відомий художник, скульптор, графік, етнограф, громадський діяч, присвятивши все життя вивченню і збереженню національної спадщини українців, вивчаючи інтенсивно народне мистецтво, традиції, побут, історію, духовність українського народу, безумовно звертав увагу і на фольклор, як на частину української традиційної культури, одну із основних складових сфер життя, що супроводжувала багатовікове існування нації, передаючись із покоління в покоління. Проте, перш ніж розібратися в тому, яке місце посідає фольклор у творчій діяльності Івана Гончара, варто розпочати з визначення даного поняття. Відомо, що саме поняття «фольклор» аналізується в перекладі з англійської «фольк» - народ, «лор» - мудрість, знання. Втім, може бути до кінця не зрозуміло, що мається на увазі – знання народу, народна мудрість чи знання про народ. Якщо підійти до вирішення питання з цієї точки зору, то вся діяльність Івана Гончара (збирацька, творча, громадська, наукова) спрямована на вивчення і систематизацію знань про український народ, втілення цих знань у творчості і популяризацію їх серед населення (будь-то, скажімо, збирання старожитностей і взагалі різної інформації про життя українського народу, його історію, культуру, звичаї тощо, виготовлення скульптурних робіт національних героїв, замальовки краєвидів української природи, людей в традиційному вбранні різних регіонів, відновлення у сучасному середовищі колядок, щедрівок, веснянок і т.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


д.). З іншого боку, в сучасній науці фольклором вважається все, що належить суто до усної народнопоетичної творчості. Отже, якщо брати до уваги цей підхід, тоді слід визначити, яким чином фольклор вписується в загальну схему вивчення української традиційної культури, звичаїв, народного мистецтва, історії, а також, як він втілюється у власній творчості митця і аналізується у його науковій діяльності.

Ми не зустрінемо в архіві І. Гончара окремих публікацій, досліджень з українського фольклору, за винятком однієї збірки «Народних пісень, веснянок, колядок та щедрівок мого рідного села Лип’янки»[7], які було записано автором з пам’яті матері та від земляків і родичів; але й ту офіційно не було надруковано. За розподілом Івана Гончара до даної збірки входить шістнадцять колядок та щедрівок, вісім веснянок і шість історичних пісень.

Проте зауважимо, що даний розподіл є доволі умовний, оскільки, переглянувши збірку, зустрічаються серед весняних та історичних пісень явні зразки, скажімо, ліричної пісні («Ой у полі клин дерево різно…», «Ой якби я до хутора доріженьку знала…» та ін.), козацьких («Ой за гір за гір виліта сокіл…»), чумацьких («Гей воли мої половії…») пісень і т. п. З цього випливає, що Іван Макарович за якихось, нам невідомих, причин (можливо, через недостатність знань з фольклористики, а може, за браком часу) чітко не відокремив різні жанри фольклору, а зробив це приблизно. Внизу в правому кутку під деякими піснями (знов ж таки, - далеко не всіма) є паспортизація (коли, де і від кого записано).

Втім, в багатьох статтях загально-етнографічного і мистецтвознавчого напрямків, а також в матеріалах щоденників і спогадів можна знайти дуже багато записів і згадок, які свідчать про неабиякий інтерес І. Гончара до українського фольклору. Відомо, що фольклор цікавив його із самого дитинства, яке пройшло у селі Лип’янка на Черкащині, де і народився художник у 1911-ому році. Пригадуючи в спогадах дитячі роки, І. Гончар описує традиції святкування Різдва (згадує, як під вікном дзвонять та й гукають господарів: «Благословіть колядувати!», і як тільки господар чи господиня обізвуться «благословляємо!», заводять колядку [5, 70]), Великодня («…На вулицю висипала святково вбрана молодь: лунала музика, парубки й дівчата співали, водили хороводи чи забавлялися в «довгої лози»

[5, 72]), дня народження Тараса Шевченка – які пісні при цьому виконувалися («Зійшов місяць, зійшов ясний…», «Зачинилося навіки покутнє віконце…»), зустрічі весни («…Прилітали до нас дзвінкоголосі веснянки, загадкові «шумки»…[5, 72]), обряду Івана Купала (подає короткий зміст обряду [10, 33]); наводить зразки різних народних пісень, веснянок («Ой шум ходить по діброві…», «Шумлять верби в кінці греблі…»), традиційних забав («А подай, подай подолу…»), примовок («Морозе, морозе іди до нас вечеряти!») тощо.

Пізніше, переїхавши до Києва навчатися, Іван Макарович активно спілкується з представниками тогочасної інтелігенції, і особливий вплив на нього у молоді роки мав земляк, фольклорист Максим Борисович Коросташ, з уст якого він теж чув і записував народні пісні. Ось одна з них:

Дівчинонька по гриби ходила; А йде Іванко Ой чирем, чирем, Із дружиною додому…[2, 32].

Черемшинонька на полі, Досить цікавий фольклорний матеріал міститься у спогадах Івана Макаровича за часів голодомору. Якщо раніше йшлося лише про записи зразків фольклору, то тут вже помічаємо якісь фрагменти спроби самостійного дослідження чи принаймні результати уважного спостереження:

«І незважаючи на таке лихоліття українці проявляють свою природну гумористичну вдачу.

Всім голодним місяцям дали відповідну назву, «пустень», цебто місяць, коли в селян-колгоспників всі запаси опустіли, «чебречень» - місяць, коли люди находили ріжне зілля, зерна та інше, і пекли з того так звані «чебрики». «Пухлень» - коли люди опухали від голоду, і нарешті «капутень» - місяць масової смерті від голоду» [2, 55]. І. Гончар у більш пізніх публікаціях присвячених українській народній культурі звертає неабияку увагу на гумор, як особливу рису характеру українців.

Через деякий час, чітко визначивши свою збирацьку місію, І. Гончар починає колекціонувати видання, стародруки з різних питань (присвячених, головним чином, історії України і українській культури), серед яких зустрічаємо чимало видань і з українського фольклору (Будищанець В.

Славний музика Микола Віталійович Лисенко, його життя і праця. – Полтава:

Друкарня О. Брауде, 1913. – 46с.; Верховинець Василь. Теорія українського народного танка: Українська хореографія. – К.: Шлях, 1919. – 47с.; іл.; Думи кобзарські / Видано під доглядом Б. Грінченка. – Чернігів: Друкарня земства, 1897. – 107с.; Збірник українських пісень / Упоряд. А. Хведорович. – 2-е вид.

– Одеса: Друкарня Є. Фесенка, 1898. – 112с. + 16 арк (ноти); іл.; Колесса Ф.

Українські народні думи: Перше повне видання з розвідкою, поясненнями і знімками кобзарів. – Львів: Просвіта, 1920. – 160с. + 8 арк (ноти); іл.; Колядки.

– 2-е вид. – К.: Т-во «Друкар», 1918. – 31с. та ін.).

Подорожуючи Україною, працюючи у якості етнографа-збирача, Іваном Макаровичем було записано чимало фольклорних текстів різних жанрів фольклору. Його, у першу чергу, дуже цікавило історичне минуле України;



Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 102 |
Похожие работы:

«Література 1. Булашев Г. О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космогонічні українські народні погляди та вірування / Г. О. Булашев. – К.: Фірма «Довіра», 1992. – 414 с.2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні : [у 3-х кн., 6-ти тт. ] / С. Килимник. – Кн. ІІ, т. 3: Весняний цикл ; т. 4: Літній цикл. – К.: АТ « Обереги», 1994. – 528 с.3. Лановик М. Б. Українська усна народна творчість: [підручник] / М. Б. Лановик, З. Б....»

«МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЗАПОРОЗЬКЕ КОЗАЦТВО В ПАМ’ЯТКАХ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ” 2 4 жовтня 1997 р. в м.Запоріжжі відбулася міжнародна науково-практична конференція Запорозьке козацтво в пам'ятках історії та культури. Організована Культурним центром Хортиця, Запорізьким державним університетом, Інститутом української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України, Національним університетом Києво-Могилянська академія, Інститутом археології НАН України, конференція...»

«ПЕРІОДИКА ПІДКАРПАТСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ 1939-1944 рр. (матеріали до повної бібліоґрафії Федора Потушняка) УДК 821.161.2–1 (477.87) “Потушняк” Резюме. В статті розглядаються питання, пов’язанні з загальною ситуацією в Підкарпатті часів Другої світової війни (1939–1944) та історії періодики краю, котра до сьогодні за лишається невідомою широкому загалу читачів. Коротко охарактеризовано російськомовні газети “Русская Правда” та “Русское Слово”, педагогічний часопис “Народна Школа” та найпопулярнішу...»

«Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. 2010. Спеціальний випуск Я. Джоганик про словацьку гілку української літератури Автор монографії* добре знайомий українським славістам, викладачам і студентам і, зокрема, славістам у національному університеті в Києві, Львові, Ужгороді, де плідно працює як лектор словацької мови і літератури. Доцент, кандидат філологічних наук Ярослав Джоганик є автором численних статей та розвідок, а також навчальних посібників (зокрема підручника...»

«Зміст Зміст Українознавство: теорія, методологія, практика Кононенко П. П. Ще раз про українознавство – науку про Україну й українство, їх пізнання, самопізнання, самотворення Калакура Я. С. Студії з теоретичних засад науки самопізнання українського народу (до 75-річчя Л.К. Токаря).48 Кучеренко С. В. Питання методології українознавства Україна – етнос Чирков О. А. Досягнення порівнянності переписних даних про стани етнічної будови людності України для вивчення її розвитку впродовж ХХ ст....»

«ГУМАНІТАРНИЙ ЧАСОПИС 2012, № 3 УДК 316 Cтеценко Л. Л. СОЦІОЛОГІЧНІ ПОГЛЯДИ НА МИСТЕЦТВО В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ЕСТЕТИКИ У статті розглянуто особливості становлення соціології мистецтва, досліджено мистецтво як соціокультурний феномен, проаналізовано функції сучасного мистецтва в контексті соціологічних й естетичних досліджень. Ключові слова: мистецтво, суспільство, мистецтвознавство, естетика, соціологія мистецтва, аудиторія. В статье рассматриваются особенности становления социологии искусства,...»

«LUXOFT Посібник бібліотекаря Система подання звітності бібліотекучасниць програми «Бібліоміст» Зміст Початок роботи в системі Вхід до системи Загальні властивості вікна Як подати статистичний звіт Вкладка «Показники» a) Заповнення даних Редагування даних Видалення даних Вкладка «Заходи» b) Вкладка «Історії успіху» c) Вкладка «Коментарі» d) Як подати статистичний звіт Як відредагувати поданий статистичний звіт Як подати фінансовий звіт Вкладка «Будівля» a) Вкладка «Меблі» b) Вкладка...»

«Дудік Вікторія, Ремажевська Віра Зачарований Зайчик казкові історії від Віри та Вікторії Львів Видавнича фірма “Афіша” УДК 82.161.2-1 ББК 84(4УКР) З 3 Дудік Вікторія, Ремажевська Віра Зачарований зайчик казкові історії від Віри та З 39 Вікторії : поезія / Дудік Вікторія, Ремажевська Віра – Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2012. – 48 с. ISBN 978-966-325-166-0 ISBN 978-966-325-166-0 © Дудік Вікторія, Ремажевська Віра, 2012 © ТзОВ “ВФ “Афіша”, 2012 Видання цієї збірки стало можливим завдяки...»

«Науковий вісник ЧДІЕУ № 1, 2008 Економіка УДК 311 Л. М. Мекшун, к.е.н., доцент СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ЗЕМСЬКОЇ СТАТИСТИКИ В УКРАЇНІ У статті розглянуто програми збирання і зведення статистичної інформації в українських земських статистичних відділеннях. Показано становлення статистичних методів: методу комбінаційних таблиць, методу бюджетних досліджень, методу вибіркового спостереження, розроблених і використаних представниками української земської статистики. В статье рассмотрены программы...»

«РОЗДІЛ VІI. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА; ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ УДК 343.14 (477) КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУЛЬНЕ ПІЗНАННЯ ТА ДОКАЗУВАННЯ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ Лукашевич В.Г., д.ю.н., професор, Заслужений юрист України Класичний приватний університет Статтю присвячено проблемам становлення і розвитку інституту кримінальнопроцесуального пізнання та його процесуальної форми – доказування. Окреслено проблеми та тенденції їхнього поглиблення за умов існуючих підходів до реформування...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»