WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 75 |

«UKRAINIAN CORPS OF THE SICH RIFLEMEN A MILITARY-HISTORICAL STUDY PUBLISHED BY THE JUBILEE COMMITTEE FOR THE COMMEMORATION OF THE 50TH ANNIVERSARY OF THE SICH RIFLEMEN CHICAGO 19 6 9 ...»

-- [ Страница 8 ] --

І хоч до куреня тимчасом прийшов Федь Черник, колишній хорун­ жий УСС, а згодом один із найвизначніших старшин СС, і хоч він на спілку з колишнім хорунжим УСС Андрієм Домарадським, пи­ сарем Грицьком Гладким і деякими колишніми рядовиками й підстаршинами УСС почав змагатися з мітинговим безладдям, то не міг його поконати, бо на перешкоді стояла нещасна радянська система Січового Стрілецтва. Скасувати-ж її ані на думку не при­ ходило Січовій Стрілецькій масі.

Тут, наприкінці грудня 1917-го року, Січово-Стрілецька сотня дістала від Військового Секретаріяту наказ у складі Дорошенківського полку вирушити на Бахмач і роззброїти збольшевичені московські ватаги, що їдучи з фронту, там бешкетували. Цей на­ каз в одну мить перемінив вигляд сотні. Січово-Стрілецька маса нараз оживилася. Зневажене бешкетом на Україні „якихось москвинів” національне почування Січових Стрільців розгорілося в бойовий порив. Усе, що було в касарні, вхопило за зброю, щоб привести її до порядку перед сподіваним боєм. Сподіваючись боїв, сотня безоглядно підпорядкувалася Ф. Черникові, що прийняв digitized by ukrbiblioteka.org над нею провід. З давніми піснями Українських Січових Стріль­ ців на устах, сотня вирушила з Києва. В касарнях окрім сотенного писаря, що мав приймати нових добровольців, не осталося ні живої душі.

Разом із останками зукраїнізованого полку ім. Дорошенка сот­ ня доїхала потягами аж під Михайлівський хутір. Тут у цьому полку зчинився бунт, й о го вояцькі ради й мітинги вимагали не­ гайного повороту назад до Києва, щоб відсвяткувати там Різд­ вяні Свята. Під впливом домагання полку прийшов із Києва від­ повідний наказ. Полк завернув назад у столицю і на місці оста­ лися лише Січові Стрільці. До боїв не прийшло, і на другий день Різдвяних Свят у січні 1918-го року Стрільці вернулися у свої касарні. Вернулись Січові Стрільці в бадьорому настрою, але ще більше занархізовані, до чого причинився наказ командира Дорошенківців Капкана під час роззброювання москвинів, що все, що Стрільці добудуть — то їхнє. Наслідком того, Стрільці по­ вернулися узброєні рушницями, револьверами, шаблями, кинджа­ лами, а навіть зі скорострільними стрічками через плече. Було чимало клопоту з тим, поки вдалося зібрати все під розписки і зложити в магазині, як власність Стрільців.

6.

Поки перша сотня Січових Стрільців побувала під Бахмачем, у Київ прибула з Катеринославщини нова, зорганізована поверх 200 вояків, сотня колишніх полонених галичан, що працювали в тамошніх рудниках. Рівночасно з „Галицько-Буковинського Ко­ мітету” прислано майже вдвоє стільки нових добровольців. Наплив такого великого поповнення вимагав швидкої реорганізації Сі­ чового Стрілецтва. Без тривкої влади воно вже не могло обій­ тися. Тому „Галицько-Буковинський Комітет” на місце першого командира Січових Стрільців Олександра Лисенка, який тимча­ сово мусів цілком відійти від Стрілецтва до іншої праці, призна­ чив Василя Дідушка. Але його зразу змінено, бо проти цього назначення рішуче запротестувала перша сотня. В неї, особливо се­ ред колишніх Українських Січових Стрільців, у яких Василь Дідушок був старшиною в 1914-1916 pp., він мав дуже лиху славу.

Отже назначено третього й останнього командира — Євгена Коновальця.

Рівночасно0) з-над Волги прибули в ряди СС кол. старшини

6) Н ад райком 13-го січня 1918 року.

УССтрільців Андрій Мельник, Роман Сушко, Дмитро Герчанівський, Петро Пасіка, Василь Кучабський, старшини, які поруч Федя Черника й Євгена Коновальдя відіграли вирішальну ролю не лише для тогочасної організації, але й для всього майбутнього Сі­ чових Стрільців. Тих старшин зустріла рішуча ворожнеча прихи­ льників радянського устрою у війську. Вони зразу почали бороть­ бу проти прибулих старшин, домагаючись від Стрілецької маси, щоб не прийняла їх у свої ряди, бо вони „контрреволюціонери” й приїхали „на вигідні посади”. Заворушені ось так Січові Стрільці захвилювалися. Але не зважаючи на зневаги, прибулі старшини вступили рядовиками в Січове Стрілецтво, щоб видати бій радам, знищити їх своїм впливом і працею в Стрілецтві та зреорганізувати його у здисципліноване військо.

А зродився в них отой плян на вид радянського безладдя, що його зустріли в Стрілецтві. Бо коли їхали в Київ, їм, що самі вийшли колись із рядовиків Українських Січових Стрільців, була чужа офіцерська психологія пересічного австрійського чи росій­ ського старшини, який не бачив у своєму рядовикові лю­ дини. Тому ті колишні полонені й їхали до Січового Стрілецтва не з тим, щоб у ньому стати старшинами, а з тим, щоб взагалі служити хочби й рядовиками. Коли ж побачили радянське без­ ладдя, вирішили, що не такого війська треба Українській Державі, і, що, коли б їм була дана змога, вони повели б Січове Стрілецт­ во краще ніж вели його „ради”.

До знищення рад готувалися старшини, але й знищити стар­ шин рівночасно домагалися й „радянці”. 18-го січня 1918 року, чотири дні після приїзду старшин знад Волги, сотні Січових Стрільців перейшли в нові касарні в Духовній Семінарії, що над Подолом, а вже на другий день після того Курінна Рада скликала віче всіх стрільців, щоб рішити, як їм бути: з радами чи зі старліинами. На віче запрошено голову Всеукраїнської Ради Військо­ вих Депутатів, щоб своїм авторитетом переважив на бік рад.

7.

19-го січня 1918 року пополудні почалося в одній із заль Д у­ ховної Семінарії віче в лрисутности майже 600 Січових Стрільців7).

7) Ц і збор и всього Галицько-Буковинського К уреня Січових Стрільців скли­ кала „Стрілецька Р ада” для з ’ясування загальної ситуації в Україні (воєнн а агр е­ сія С овнарком у), завдання куреня, та реорганізації „Стрілецької Р ади” у зв'яз­ ку з постановою У країнської Ц ентральної Ради про дем обілізац ію армії, а творен­ ня міліції. (Д м. Д орош енк о пише в „Історії України”, том І, ст.374 так: „16-го січ­ ня 1918 р. в Малій Р аді обмірковувався законопроект Генерального Секретаріяту Військових Справ про творення н ар одн ої міліції на місце регулярної арм ії” ).

digitized by ukrbiblioteka.org Курінна Рада склала тут звіт зі своєї діяльности, й після того з дуже різкими промовами виступили деякі вороги старшинства. На зібраних в одному кутку старшин показували як на „офіцерів”, що хочуть відновити давній, хоч би й царський режим, і як на кар’є­ ристів, ласих на посади, яким добро Української Держави й на­ роду не в голові. Демагоги закликували Стрільців, щоб вибрали нову раду, а всяких „панів” прогнали від себе „як собак”. Під час ось таких демагогічних промов, звернених проти людей, що їх самі ж промовці бачили вперше в своїм житті, за те лише, що вони колишні старшини, напруження віча росло. Озвалися оклики обу­ рення. Були хвилини, коли здавалося, що роз’ярена юрба про­ жене гурток старшин, не вислухавши його. Тут виступили стар­ шини. Вони змалювали большевицьку грозу, яку бачили по дорозі в Київ на власні очі, що, кров’ю й руїною значачи свої сліди, якраз рушила з Харкова й Курська на підбій України. Промовці змалювали безладдя й розвал в самій Україні та її нездібність оборонитися військом, бо його вже нема. З ’ясували шкідливість радянства у війську й сміливо назвали його зрадою національної справи. Стар­ шини заявили вкінці, що почуваються на силах вести Січових Стрільців, але вимагатимуть сліпого послуху, бо тверді будуть їх накази. Були це надзвичайні промови у ті часи. Ніколи ще Січо­ вий Стрілець не чув, щоб хто поважився так сміло зневажувати радянські святощі революційного війська, й так твердо й без­ оглядно ставити до війська домагання: сліпо підкоритися напевно твердим і неприємним наказам. А говорили старшини з таким вог­ нем, ні трохи не підхліблюючи собі, а навпаки, так рішуче й отверто розкриваючи хиби зібраної перед ними маси, що глуха мовчанка залягла серед кількох сот Січових Стрільців, і ні один оклик не перебив промов. Під переможним вражінням отих отвертих про­ мов старшин і деяких стрільців, зокрема УСС-ів, Січове Стрілецт­ во пішло всією масою й майже однодушно за здебільшого ще не­ знайомими йому в тому часі старшинами. Не помогли погрози Го­ лови Всеукраїнської Військової Ради, що зукраїнізовані полки обез­ зброять Січових Стрільців. У відповідь на його погрози стрільці називали його зрадником, а саму погрозу зустріли сміхом.

І так: останнє віче Січових Стрільців майже однодушно ска­ сувало вояцькі ради в Стрілецтві й рішило, що Січове Стрілецтво підпорядкується без ніяких розмов тим старшинам, що будуть назначені Командуванням. Повинна була залишитися лише т. зв.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Стрілецька Рада”, зложена з Командира, рсього Січового Стрі­ лецтва (тобто під цю пору з Командира куреня Січових Стріль

–  –  –

Стежа СС на вуя. Велико-Володимирській під час боїв з больш евиками.

аів - - ред.) й командирів Стрілецьких сотень і тих старшин, яких вони підберуть собі самі, щоб рішати всі справи засадничого для Стрілецтва значення.

Так почалася Стрілецька Рада, що потім відіграла немало­ важну ролю, як дорадчий орган, до якого Стрілецький Командир відкликався в особливо важних, головно політичних справах.

Оте останнє віче (по вдалому зредаґуванню Василем Кучабським постанов тих зборів куреня, — ред.) покінчило період „первопочинного хаосу” в Січовім Стрілецтві. Тепер воно ввійшло на той певний шлях здисциплінованого війська, з якого пізніше ста­ ралося вже не сходити.

digitized by ukrbiblioteka.org

III. СІЧОВЕ СТРІЛЕЦТВО НА ПЕВНОМУ ШЛЯХУ

І справді: твердо повели Стрілецькі старшдн,и своїх Січових Стрільців. Плян реорганізації Січового Стрілецтва виррбила Стрі­ лецька Рада, куди ввійшли Євген Коновалець, Федь Черник, Андрій Мельник, Роман Сушко, д-р Кость Воєвідка,, Іван Чмола і Василь Кучабський — усі (за вийнятком Євгена Коновальця) старшини УСС.

Вони вирішили, що Січове Стрілецтво мусить згуртувати лише дуже добірний і високо боєвий елемент. Тому зараз же на другий день після останнього віча Січових Стрільців почалася „чистка” Стрі­ лецьких рядів. Стрільцям подали до підпису дві заяви: одну, що боротися будуть проти Австрії, якщо такий наказ буде, і Другу, що безоглядно підкоряться наказам командування, яке має не­ обмежене право карати за проступки. Коло 80 „добровольців’' від­ мовилося підписати одну чи обидві заяви. їх зразу віддалили з касарні. Але не викинули зі Стрілецтва ні одного недавнього воро­ га старшин, якщо підписав вимагані заяви. Тут Стрілецька Рада вийшла з засновку, що вони здебільшого революційні ідеалісти, отже як елемент високоідейний, корисні для Стрілецтва. При цьому та Рада не сумнівалася, що вони самі підпорядкуються стар­ шинам, як тільки побачать їхню працю.

Після того вийшов наказ, що назву „Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців” змінюється на „Перший Курінь Січових Стрільців*).

8) Ц ей перш ий наказ команди П ерш ого Куреня Січових Стрільців був ф о р ­ мальним повторенням усіх загальних постанов зборів куреня (віча — за В. Кучабським) з дня 19-го січня 1918 року, в том у і мотивів зміни назви куреня. О тже, ті збор и величезною більш істю голосів залишили (перевибрали) Євгена К оноваль­ ця командиром цього П ерш ого Куреня Січових Стрільців, його помічником (а не „командиром піш ого куреня” ), особливо в організаційно-технічній і оперативній праці, обрано Андрія Мельника, а курінним адью тантом назначено Михайла Матчи­ на. Начальником курінної канцелярії (курінним писарем) залиш ено Гриця Глад­ кого, а господарем к-уреня затримано Івана Данькова.

Ті збор и обрали командирами сотень: п ерш ої — Романа Сушка, д р у го ї — Івана Чмолу, скорострільної — Ф едя Черника, зап асн ої — Василя К учабського, м а и о у т н ь о ї О атеріі — Р ом ан а Дашкевича. Лікарем став д-р Кость Ьоевідка.

Командири сотень мали дібрати собі командирів чот, щ о вони й зар аз вста­ новили так: в перш ій сотні командирами чот залиш ено: Вудкевича, Олійника, Ч ор­ ниша і А. Д ом арадського; в другій сотні призначено: П. Пасіку, Ф. М амчура, Вирвича і Думіна. Помічником к-ра Зап асн ої Сотні призначив Є. Коновалець — Д.

Гсрчанівського.

При новій назві Стрілецька Рада вийшла:: з заснов­ ку. т о Січове Стрілецтво повинно стати військом: врІ€Ї Украї­ ни, доступним для синів усіх українських земель, й о го ж метою об’єднати всі українські землі в одну Українську Державу, й тому воно мусить відкинути зі своєї назви всякі галицько-буковинські окремішності, сліди австро-російського кордону. До нової назви додано чергове число, бо була очевидна можливість і потреба знач­ но поширити Січове Стрілецтво поза межі одного куреня.

Коман­ диром усього Стрілецтва залишився Євген Коновалець. h Стрілецтво поділено на частини: курінь піхоти, зложений із двох сотень, кожна з поверх 200 вишколених бойовиків під коман­ дуванням Романа Сушка й Івана Чмоли і запасної сотні, зложеної лише з поверх 100 немуштрованих іще молодих галицьких „біжен­ ців”, під командуванням Василя Кучабського; сотню скорострілів, на яку складалося коло 150 колишніх скорострільників, під коман­ дуванням Федя Черника; відділ гармашів, занИязок майбутньої Січово-Стрілецької батерії, зложений із,12 стрілі?ців,);іздебільшого найзавзятіших „радянців”, під проводом Романа Дашкевича. Д-р Кость Воєвідка, давній лікар УСС, почав організувати санітарну частину Січового Стрілецтва й шпиталь. При запасній сотні за­ кладено евіденційну канцелярію. Організацію канцелярського діла при командуванні Січових Стрільців доручено Грицькові Гладко­ му. Потрохи також налагодив господарську справу Січового Стрі­ лецтва Іван Даньків.

В реорганізації Січового Стрілецтва і пізніше за ввесь час ного існування немалі заслуги поклали молодші старшини, майже всі колишні УСС піхотинці: Роман Харамбура, Андрій Домарадський, Михайло Матчак, Дмитро Герчанівський, Петро Пасіка, Осип Думін, Федь Микуляк і Микола Бісик; скорострільники: Ва­ силь Глова, Петро Сагайдачний, Василь Соловчук, Михайло Ту­ рок і Микола Василенко, — один із перших наддніпрянських стар­ шин у Січовому Стрілецтві, та гармаш Михайло Курах.

Старанням Командира Січового Стрілецтва куреневі облегшено службу в місті, обмежуючи її лише до кількох варт, як ось:

для особистої охорони у неспокійній столиці Голови Української Центральної Ради професора Михайла Грушевського, при Управі Київської Воєнної Округи і ще в декількох найважніших місцях. Це дало змогу перевести інтенсивну внутрішньо-організаційну працю в Стрілецтві.



Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«Національна академія наук України Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національна музична академія ім. П. І. Чайковського Анатолій Іваницький Історичний синтаксис фольклору Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики Вінниця НОВА КНИГА УДК 398’367(477) ББК 82.3(4УКР) 1-19 ' Іваницький A.I. Історичний синтаксис фольклору. 1-19 Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики. Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. —404 с. з...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів напрямів «Архітектура» та «Образотворче мистецтво» Київ 2012 УДК 930.85 ББК 71.0 І-90 Укладачі: Т.В. Шевельова, асистент О.О. Коцюбанська, кандидат історичних наук, доцент Рецензент: Л.Г. Бачинська, кандидат архітектури, професор Відповідальний за випуск Є.В. Перегуда, канд. політ. наук, доцент. Затверджено на засіданні...»

«Львівський національний університет імені Івана Франка НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка Львівське обласне об’єднання Серія «Дрібненька бібліотека», ч. 8 Петро Білоніжка ЄВГЕН ЛАЗАРЕНКО – ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ (До 90-річчя від дня народження) Львів 2002 УДК [549-057.4+378.4:378.113.1](477.83-25)(092)Є. Лазаренко ББК Д 33Д(4УКР3) Є.Лазаренко+4484(4УКР3)711.9к БІЛОНІЖКА Петро. Євген Лазаренко – вчений, педагог, громадський діяч: (До 90-річчя...»

«-Fl 1 -І А R О Я Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Державний комітет України у справах національностей та міграції Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Інститут історії України НАН України Український центр вивчення історії Голокосту ДРУГА С В ІТ О В А В ІЙ Н А І Д О Л Я НАРОДІВ УКРА ЇН И Матеріали Всеукраїнської наукової конференції Київ, 23-24 червня 2005 р. ВИДАВНИЦТВО ББК ТЗ(4Укр)62 Д76 Редакційна колегія В. м. В о р о н і й, I. ф. К у р...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ З. В. Гіптерс КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК-ДОВІДНИК Київ-2006 УДК 130.2:008 (035) ББК 71я2 С 51 Рецензенти: Т. С. Смовженко, доктор економічних наук, професор Г. П. Васянович, доктор педагогічних наук, професор Е.П.Семенюк, доктор філософських наук, професор Н.Я. Горбач, доктор філософських наук, професор Гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів» надано першим заступником міністра (Лист...»

«Донецька обласна державна адміністрація Управління культури і туризму Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської Артемівська міська ЦБС Діалог культур Інформаційна довідка з досвіду роботи бібліотек Артемівської міської ЦБС Донецьк 20 ББК 78.381.9:63.5 Д 4 Діалог культур : інформ. довід. з досвіду роботи б-к Артем. міськ. ЦБС / Упр. культури і туризму Донец. облдержадмін., Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської, Артем. міськ. ЦБС ; уклад. Н. П. Супрунець,...»

«Любченко А.В., аспірант НАДУ Шляхи удосконалення парламентаризму в Україні (в аспекті проблеми двопалатності) У статті розглянуто шляхи реформування парламентаризму в Україні крізь призму світового досвіду. Значну увагу приділено питанням теорії та історії побудови парламентаризму в Україні, сучасним державно-управлінським відносинам та аналізу доцільності впровадження двопалатного парламенту в Україні. Ключові слова: державно-управлінські відносини, парламентаризм, бікамералізм. Любченко А.В....»

«другий ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР УАПЦ THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCE OF UKRAINE M.S. HRUSHEVS’KYI INSTITUTE INSTITUTE OF THE HISTORY OF UKRAINIAN OF UKRAINE ARCHEOGRAPHY AND SOURCE THE CENTRE OF STUDIES CULTUROLOGICAL STUDIES Series “Sources from the history Series of the Church in Ukraine” “Ukraine in XX c.’ Vol. 2 Vol. 3, part THE SECOND ALL-UKRAINIAN ORTHODOX CHURCH SOBOR 1 7 -3 0 o f O ctober 1927 Documents and Materials Kyiv 2007 НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФАКУЛЬТЕТ СОЦІОЛОГІЇ ЗАТВЕРДЖЕНО: на засіданні Вченої ради факультету соціології Протокол № _ від “_” 2014 р. _ доц. А.П. Горбачик ПРОГРАМА ВИПУСКНОГО ЕКЗАМЕНУ з напряму підготовки 6.030101 «Соціологія» КИЇВ 2014-2015 ЗМІСТ І. Загальні положення ІІ. Організаційно-методичні рекомендації ІІІ. Програмні питання і література до іспиту 1. Напрям: Теорія та історія соціології 1.1.Історія соціології 1.2....»

«Митр. Іларіон Київський Станіслав Оріховський Іван Вишенський Теофан Прокопович Григорій Сковорода Яків Козельський Петро Лодій Памфіл Юркевич Микола Костомаров Пантелеймон Куліш Тарас Шевченко Олександр Потебня Михайло Драгоманов Іван Франко Володимир Лесевич Олексій Гіляров Богдан Кістяківський Володимир Вернадський Михайло Грушсвський Володимир Винниченко Микола Хвильовий Дмитро Донцов В'ячеслав Липинський Дмитро Чижевський B.C. Горський ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКО Ї ФІЛОСОФІЇ курс лекцій ДОПУЩЕНО...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»