WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 75 |

«UKRAINIAN CORPS OF THE SICH RIFLEMEN A MILITARY-HISTORICAL STUDY PUBLISHED BY THE JUBILEE COMMITTEE FOR THE COMMEMORATION OF THE 50TH ANNIVERSARY OF THE SICH RIFLEMEN CHICAGO 19 6 9 ...»

-- [ Страница 6 ] --

Таке ставлення російського уряду до української справи ви­ кликало, розуміється, обурення всієї української стихії, яка в са­ мих лише зукраїнізованих полках начисляла вже в травні 1917 року около одного мільйона багнетів. Присилувана цим обуренням Цен­ тральна Рада видала 23 червня (н. ст.) перший „Універсал Україн­ ської Центральної Ради до Українського Народу на Україні і поза Україною сущого”, в якім заявляла, що береться за здійснення автономії України без уваги на російський центральний уряд. Цен­ тральна Рада проголошувала себе парляментом України, якого ви­ конавчим органом мав бути кабінет міністрів — Генеральний Секdigitized by ukrbiblioteka.org ретаріят”. „Однині самі будемо творити наше життя”. Ті могутні слова Першого Універсалу, яким, на жаль, в ніякому відношенні не відповідала дійсна здатність українства, викликали, як міцне гасло, незвичайний порив у цілій українській суспільності. Під тримана цим поривом Центральна Рада стала національним уря­ дом, якого накази на перші часи, поки вражіння не розвіялось, знаходили скрізь в українськім народі послух.

Це була переломова хвилина революції 1917 року в Україні.

Піти по лінії творення свого життя власними силами й переміни самого лише морального авторитету, опертого на хитких мітин­ гових настроях, в авторитет державної влади — ось шлях, що ле­ жав перед Центральною Радою. Але Центральна Рада не пішла ним. Щоби дійти до евентуальної перемоги, треба було б негайно взятися за створення міцної власної армії і міцного державного апарату, а для цього треба було б спинити похід соціяльної рево­ люції в Україні, зберегти ввесь дотогочасний соціяльно-політичний уклад, — як це потім після 1-го листопада 1918 року зробили були галичани, — щоб лиш згодом, після закріплення української дер­ жави, взятися за дійсно вже надто, особливо в земельній справі, пекучі реформи. Та з уваги на вибух соціяльно-революційних ін­ стинктів серед мас отаке припинення соціяльної революції во ім’я будівництва української держави було-б нечувано важким завдан­ ням, безконечно важчим, аніж у Галичині, де народня маса була і більше освічена і здисциплінована. А що-ж про це й казати було в Наддніпрянщині, де інтелігенція сама майже поголовно була соціяльно-революційна, а не була ніяк фахово здатна зорганізувати армію й державний апарат! До того-ж вона навіть не мала хисту і змоги станути на чолі соціяльної революції, як це зробили були большевики, і навіть із соціяльно-революційного боку задивилася на те, що робитиме в цих справах „одностайний революційний фронт” — у Московщині. Генеральний Секретаріят не склав навіть ніякої державно-організаційної схеми, не кажучи вже про міцний державно-адміністративний апарат і централізовану армію, він іс­ нував лише у Києві, і то тільки на декляраціях і заявах, не маючи не лише повного, необхідного для канцелярії міністерств, апарату досвідчених урядовців, але навіть — часто-густо — домівок.

„Однині самі будемо творити наше життя” — залишилося лише заявою. Українська Центральна Рада ввійшла в затяжні переговори з російським Тимчасовим Урядом, усяко переконуючи його про українську льояльність для Росії й небажання творити своє життя без дозволу російського уряду. Хоч інтерес „самостійного творенС обор св. С оф ії.

digitized by ukrbiblioteka.org Хрещ атик.

Аскольдова Могила ня нашого життя” вимагав негайно заключити мир з Центральни­ ми Державами, то Українська Центральна Рада пішла по лінії тогочасного російського державного інтерес}', закликаючи зукраїнізовані полки, щоб боролися „до повної перемоги”. Весь же свій авторитет, якого не вживала для твердого опанування анар­ хії, що іноді почала вже проявлятися в Україні, зужила на те, щоби переконувати українське громадянство про шкідливість відірвання України від Росії, отже — щоби бити в українське націо­ нальне почування, одиноку свою тривку опору.

Тут настрої розчарованої у своїм пориві національного почу­ вання української маси почали потрохи опадати, а разом із тим ;іичав тратити свій блиск виключно на них опертий і лише мора­ льний авторитет Центральної Ради.

Українська ідилія „стихійної зорганізованости” почала по за­ конах кожної масової революції псуватися, і вже в липні-серпні 19і 7 року щораз частіше стали проявлятися познаки соціяльної анархії в Україні: грабіж давніх панських маєтків і самосуди. Так само під впливом щораз більшого розвалу московських полків почала щораз помітніше слабнути здисциплінованість зукраїнізованих частин.

Але, хоч і поблідлий уже, моральний авторитет Центральної Ради все ще тримався.

Тимчасом у вересні-жовтні 1917 року в Московщині розгорілася боротьба поміж большевизмом і Тим­ часовим Урядом. Події чим далі тим грізніше заплутувались у не­ розв’язаний хаос. Тут Українська Центральна Рада розгубилася, перехилюючись своїми симпатіями раз на один, то знову на дру­ гий бік: розвиток „всеросійської революції”, до якої мала присто­ совуватися „революція в Україні”, починав ставати неясний. Але російський Тимчасовий Уряд не звертав уваги на хитання Цент­ ральної Ради і, борючись за своє існування, вирішив за одним уда­ ром покінчити з большевизмом і з українським відосереднім ру­ хом. Саме в Москві розгорілися в перших днях листопада затяж ­ ні вуличні бої поміж большевиками та військами, вірними Тим­ часовому Урядові, як з наказу Тимчасового Уряду московські полки пішли на Київ проти Центральної Ради. Дня 7 листопада бої в Москві покінчилися перемогою большевизму, а 11 листо­ пада на вулицях Києва столичні зукраїнізовані полки, підтримані місцевими большевиками, на власну руку виступили збройно про­ ти московських частин, надісланих Тимчасовим Урядом проти Центральної Ради. Рівночасно на підтримку Центральній Раді зві­ дусіль вирушили на Київ зукраїнізовані війська — українська на­ ціональна стихія. Але й у цей рішучий для неї мент Центральна digitized by ukrbiblioteka.org Рада не спромоглася на ніщо більше, крім — „невтралітету”.

Тут іще раз — і востаннє — українська національна стихія дока­ зала. що якщо взагалі можна було втримати її в руках, то не соціяльними гаслами, а національними й державницькими вартос­ тями. Після розгрому війська Тимчасового Уряду 12 листопада переможні зукраїнізовані полки прийшли перед Центральну Раду й віддали їй реальну державну владу, якої вона ще після І Універ­ салу не зуміла була взяти й зорганізувати сама. Був це останній зрив української стихії, що відбувся не лише без проводу, але навіть без участи Центральної Ради. На могилі Тимчасового Уря­ ду й на руїнах єдиної Росії Центральна Рада востаннє отримала змогу самостійно збудувати українську державність. Підштовхана домаганням зукраїнізованого війська вона проголосила у III.

Універсалі самостійну Українську Народну Республіку, але навіть у цей мент виявила своє повне безсилля, бо заявила, що Українсь­ ка Народна Республіка стоїть у федеративному зв’язку з неісну­ ючою вже Росією.

2.

Свідками цих подій були ті полонені галичани, що попали були в 1917 році на Наддніпрянщину. Для них було ясно, що вже стихійний порив, якого вони були свідками, дуже пливкий, бо Україні бракує організаторських сил, щоб влити його в тривкі форми української державности. Тому, хоч і мріяли колись про збройну боротьбу проти Австрії, вирішили, що Україні тепер не час на війну за розгром Австрії, а час напружити всі сили для техніч­ ної організації державного апарату. Тому бралися за технічно-ор­ ганізаційну працю на Наддніпрянщині, йдучи на службу урядов­ цями в першу чергу до офіційних установ Української Централь­ ної Ради.

Ось так у Києві зібралася досить численна колонія галичанурядовців. Вони гуртувалися при гуманітарнім „І'алицько-Ьуконинськім Комітеті допомоги жертвам війни5, якого домів­ ка стала вже в липні-серпні 1917 року наче-б то клюбом галицьких українців. Отой „Комітет” заклали при Центральній Раді на почат­ ку її існування для допомоги галицьким полоненим і „біженцям” та українському населенню зайнятої російськими військами части­ ни Галичини. Офіційно був „Галицько-Буковинський Комітет” у руках декількох громадян галичан, що різними способами попали були в Київ, як ось Дмитра Левицького, Володимира Охримовича, Миколи Шухевича, М. Сабата, М. Балтаровича й Ів. Герасимо­ вича. Але на ділі керували ним більше чи менше національно-рево­ люційні молоді його урядовці й той гурток галичан та їхніх сим­ патинів наддніпрянців, що сходилися в „Комітеті” наче у своїм клюбі. Попавши в такі руки, „Комітет” не обмежився лише гума­ нітарною діяльністю, хоч вона була дуже велика.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Щоб не позбу­ ватися з Наддніпрянщини в Австрію цінного для технічно-органі­ заційної праці галицького елементу, „Галицько-Буковинський Ко­ мітет” заклав своє бюро посередництва праці, даючи галичанам змогу не лише прожити, але й працювати при українських оф і­ ційних і громадських установах. Працюючи в цьому напрямку, „Комітет” пішов навіть на нелегальщину. Ось зразу в перших ча­ сах революції 1917 року він виборов собі право виставляти „бі­ женцям” галичанам пашпорти чи там особисті посвідки важні для поліційних органів російського Тимчасового Уряду, який без уваги на 1-ий Універсал Центральної Ради аж до осени 1917 року був фактичною державною владою в Україні. Отже, користаючи з цього права, „Комітет” виставляв документи „біженців” теж га­ лицьким утікачам із російського полону і таким чином уможлив­ лював їм, хоч і під фіктивними прізвищами, легально перебувати в Києві та працювати при Центральній Раді чи інших українських установах.

згодом політичний характер Комітету почав проявлятися ще виразніше. Ось уже в липні 1917 року в гуртку галичан, що схо­ дився в Комітеті, пішли балачки про створення окремішньої вій­ ськової частини зі завданням берегти Центральну Раду й стати зразком здисципліновакости для всієї зукраїнізованої армії.’) Після цих розмов Комітет, чи там національно-революційний гурток, що при ньому збирався, почав робити старання перед Центральною Радою, щоб дозволила на формуван­ ня отої галицької частини. Але Центральна Рада від цього рішуче відмовилася, бо боялася й тіні підозріння від російського Тим­ часового Уряду, що вона спирається на „австрійцях”. У своїх зу­ силлях виказати льояльність для Росії, Військовий Секретаріят пішов був у вересні 1917 року аж так далеко, що рішуче заборо­ нив українізованим полкам приймати в свій склад колишніх по­ лонених галичан!

г ) 3 тією метою, але ще п ер ед тим, Євген К оновалець з табору полонених на „Д аргорі” в Царицині, в порозум інн і з вуж чим гуртом полонених, українців в Л убовпі в домі,.Чел»лканоня о ним” f Мельник. Сушко, Матчак та ін.) звеоталися ок­ ремим письмом д о У країнської Ц ентральної Ради з пропозицією, перевезти в Ук­ раїну полонених українців з російських таборів. Та від Ц ентральної Ради відп о­ відь на це не прийшла.

digitized by ukrbiblioteka.org Тим часом щораз більше слабшала здисциплінованість зукраїнізованих частин, і Комітет почав у вересні й жовтні 1917-го року вже цілком рішуче домагатися від Центральної Ради дозволу на галицьке військове формування. Але надаремно. Тоді Комітет заговорив прилюдно. Наприкінці жовтня 1917-го року Комітет скликав у Києві велике віче галичан, що мало запротестувати про­ ти тодішнього акту австрійського цісаря про неподільність Га­ личини. Отже, галичанам не було чого сподіватися автономії Східньої Галичини від Австрії. На цьому вічу виступив речник гуртка, що збирався біля Комітету — Євген Коновалець і по­ дав думку творити галицьку військову частину для боротьби проти Австрії за визволення українських земель з-під австрійсь­ кої займанщини. Зібрані на вічу молоді галичани, що для них Австрія видавалася вже чужа й далека, прийняли цю думку з захопленням, і віче поставило до Центральної Ради рішуче до­ магання уможливити галичанам формування військової частини.

Ще раз почав свої старання Галицько-Буковинський Комітет2) Тимчасом большевики повалили Тимчасовий Уряд, а в Києві довершився уі} аїнський державний переворот, і виявилося, що Центральна Рада вже не має кому доказувати свою льояльність.

Не стало причини відкидати домагання творити галицьку війсь­ кову частину, і Центральна Рада дала врешті свою згоду її фор­ мувати3).

З Для маніфестації, що Центральна Рада має за собою україн­ ський народ усіх займанщин, „Галицько-Буковинський Комітет” придумав для своєї військової частини назву „Галицько-Буковин­ ський Курінь Січових Стрільців”. Назву „Січових Стрільців” українське громадянство Наддніпрянщини знало ще від 1914 року й високо їх цінило, ставлячись до них із глибокою симпатією, дарма що вона суперечила його льоялізмові для Росії.

Так заснувався відділ Січових Стрільців у Києві. Вони повин­

2) Ц е й спонукало Українськ-у Ц ентральну Р аду вислати дв ох лю дей до табору полонених в Дарниці, щ оби зорієнтуватись у тому, щ о собою уявляють там перебуваю чі полонені галичями (пив. В. Келповський:..Укпяїнські Січові Стріль­ ці в Дарницькому табор і” — „С вобода” з 21 травня 1965, ч. 95).

3) Письмо Генерального Секретаріяту Військових Справ д о „Галицько-Бу­ ковинського К ом ітету” з дня 12 листопада 1917-го року. Н аступного дня, в ки­ ївській газеті „Н ова Р ада” ч. 203 була надрукована про те відозва із закликом зголош уватись добровольцям. Ц ю від озв у підписали: Іван Лизанівський, Євген К о­ новалець, Іван Чмола, Ф едір Черник, Роман Дашкевич, Микола Нигзькомлон і Гри­ горій Лисенко.

ні були формуватися як окремий курінь у складі зукраїнізованого полку ім. Дорошенка. їм відведено казарму при вул, Пирогівській ч. 9. Військовий Секретаріят призначив навіть командира куреня колишнього старшину російської армії Олександра Лисенка.

А розпочалося формування Січового Стрілецтва під знаком наївної віри, характеристичної для тогочасної організації всякого державного, українського життя: „зберуться й зорганізуються і буде військова частина!” Перший командир Січового Стрілецтва, займаючись своїми політичними справами, чекав, поки „галичани йому зберуть курінь”, так наче-б то військо могло творитися „стихійно’* „мітингово” й „само з себе”. „Галичани” ж, себто „Гали­, цько-Буковинський Комітет”, міг лише подбати про надсилку доб­ ровольців у курінь, бо був гуманітарною інституцією, а не війсь­ ковим штабом. Зайняті ж на грохмадських посадах, до того, не ма­ ючи ніякого офіційного призначення в курені, що оце формувався, ініціятори думки про формування могли займатися справою Січо­ вого Стрілецтва лише у вільних від іншої праці хвилинах. Ось так „стихійно” і „всім народом” почалася організація Січових Стріль­ ців.

З доручення Комітету поїхав 18-го листопада (н. ст.) 1917-го року Роман Дашкевич до табору полонених у Дарниці, біля Києва, доб там набрати перших Січових Стрільців, і на другий день при­ віз у Київ у казарму на Пирогівській 22-ох перших охотників.



Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«Дискусії УДК 130.12:502.211 ВЧЕННЯ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО ПРО НООСФЕРУ. Круглий стіл до 150-річчя від дня народження В. І. Вернадського 20 березня 2013 року кафедра філософії, Інститут прикладної та професійної етики КНЕУ провели Круглий стіл до 150 річчя від дня народження В. І. Вернадського «Вчення В. І. Вернадського про ноосферу». Відкриваючи Круглий стіл, проф. Ю. М. Вільчинський коротко ознайомив присутніх з біографією вченого і звернув увагу на те, що інтерес і любов до українського народу,...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія “Історичне релігієзнавство” Випуск 3 Острог – УДК 2(091) (082) ББК ІН 3 Збірник наукових праць згідно з рішенням Президії ВАК включений до переліку наукових фахових видань (постанова № 1-05/6 від 06.10.10) Рекомендовано до друку Вченою радою Національного університету “Острозька академія” (протокол № 9 від 29 квітня 2010 р.) Редакційна колегія: Жилюк С. І., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія»...»

«УДК 782.9 Капелюшок Сергій Васильович, аспірант Київського національного університету культури і мистецтв МІСЦЕ ТА РОЛЬ ДЖАЗУ В МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ У статті йдеться про місце та роль джазу в сучасному музичному мистецтві, узагальнюються відмітні риси та специфічні особливості джазового виконавства. Ключові слова: джаз, мистецтво, музичне мистецтво, автономізація, інтеграція, індивідуалізованість. There is about the place and jazz role in the modern musical art, the distinctive lines and...»

«ББК 91.9:78.551.11(4Укр)д я22 УДК Міністерство культури і мистецтв України 016:929:015(477)-052(035) Одеська державна наукова бібліотека Упорядник імені М.Горького Л. М. Б у р ’я н Науковий редактор і автор вступної статті Г.Д.Зленко Редактор І.С.Шелестович Відповідальна за випуск БІБЛІОГРАФИ О.Ф.Ботушанська Одеської державної наукової бібліотеки імені М.Горького Пропонований увазі читача довідник має на меті розкрити основний бібліографічний доробок Одеської державної наукової бібліотеки...»

«Український дім Дюссельдорф Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» Інститут історії України Національної академії наук України Східний інститут українознавства ім. Ковальських усні історії українських остарбайтерів Харків Право УДК 94(100) «1941/1945 »-054.73(=161.2).001.32-028.16 ББК 63.3(0)62.7ю П84 Рецензенти: доктор історичних наук, професор М. Дмитрієнко доктор історичних наук, професор О. Удод Дизайн обкладинки С. Кулинич Збірник затверджено до друку Вченою радою Інституту історії...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ДРОГОБИЦЬКИЙ ОСЕРЕДОК УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ІНСТИТУТ ЦЕНТРАЛЬНОСХІДНОЇ ЄВРОПИ (Дрогобицька філія) ДРОГОБИЦЬКИЙ ОСЕРЕДОК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА ДРОГОБИЦЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ ЗБІРНИК Засновано 1994 року Випуск XIV – XV Дрогобич ББК–63,3(4УКР) УДК908(477.83)(082) Д–7 РекомендованододрукуВченоюрадою...»

«Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва На Олімпі українського спорту Інформаційно-бібліографічний дайджест м. Ужгород ББК 91.9:75 Н 12 Дайджест На Олімпі українського спорту вміщує добірку матеріалів про яскраві сторінки славетних чемпіонів, з ім’ям яких пов’язані перемоги українського спорту, розповіді про шлях спортивних кумирів. Видання адресоване юним спортсменам, любителям спорту. Бібліотечним працівникам даний матеріал пропонується використовувати як засіб пропаганди...»

«УДК: 001. № держеєстрації 0108U004050 НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ І ІСТОРІЇ НАУКИ ІМ Г.М. ДОБРОВА 01032, м.Київ, б-р Шевченка, 60 тел./факс 486-95-9 ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України д-р екон. наук, проф. Маліцький Б.А. «»_ 2008 р. ЗВІТ про науково-дослідну роботу Розвиток наукового співробітництва НАН України з провідними зарубіжними науковим центрами та організаціями Керівники НДР Онищенко Олексій Семенович академік НАН...»

«Віктор Мартинюк Принцип абсурдного в дискурсі абсурду У пропонованому досліджені ми ставимо собі за мету спробувати окреслити значення терміна принцип абсурдного. Досі в літературознавстві це словосполучення не мало чіткого термінологічного статусу, проте очевидним є його зв’язок із такими термінами, які формують парадигму абсурду: література абсурду, театр абсурду, а також абсурд, котрий стоїть на межі естетики й філософії. Утім, навіть ці загальновживані терміни на сьогодні не є однозначними...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 2. 2010 г. С. 307-312. УДК 342.9 АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО ЯК ФОРМА ЗАХИСТУ ПРАВ ВЛАСНОСТІ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ Клименко М. М. НДІ земельних ресурсів та правознавства НУБіП України, Київ, Україна E-mail: afina5000@ mail.ru Статтю присвячено питанню функціонування системи адміністративних судів в України. Аналізується практика діяльності адміністративних судів в Україні та інших...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»