WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 50 | 51 || 53 | 54 |   ...   | 75 |

«UKRAINIAN CORPS OF THE SICH RIFLEMEN A MILITARY-HISTORICAL STUDY PUBLISHED BY THE JUBILEE COMMITTEE FOR THE COMMEMORATION OF THE 50TH ANNIVERSARY OF THE SICH RIFLEMEN CHICAGO 19 6 9 ...»

-- [ Страница 52 ] --

Майже одночасно дістали ми відомості, що на Липках на швид­ ку руч організуються частини з російських старшин, які звуть себе „гетьманцями”, та що в будинку кол. міністра здоров’я Любімського є головна кватира Скоропадського. У військовому міністер' стві я застав заступника військового міністра, генерала Грекова, якому теж запропонував негайно виступити проти московських д о ­ бровольців і обеззброїти їх. Однак генерал Греків не згодився й казав лише спитати німецьке Оберкомандо, як воно ставиться до цього перевороту. Таке становище ген. Грекова незвичайно пога­ но вплинуло на настрій стрільців і цілком здезорієнтувало стар­ шинство. Це виявилось наочно в епізоді з сотником Черником, про що буде мова трохи далі. Відповідь німців, в імені яких говорив майор генерального штабу Ярош, була така, що, мовляв, німці не мішаються до внутрішніх справ України, але „бачили б нерадо” обеззброєння добровольчих дружин. Ясно, що після тієї відповіді вже було пізно виступати першими проти добровольців. Стрільці замкнули лише чотирикутник довкола будинку Центральної Ради й ждали наказів від військового міністерства. Коли ж добровольці, зібравшись у більший гурт, зійшли з Липок на Хрещатик і поча­ ли просуватись угору Шевченківським (Бібіковським) бульваром і Фундуклеївською вулицею, Січові Стрільці відкрили вогонь, при чому на Шевченківськім бульварі згинуло двох добровольців (це було в понеділок 29-го квітня). Того ж самого дня для зміцнення сторожі біля Центральної Ради викликано з касарні при Львівській вулиці сотню скорострілів, якою командував сотник Черник. Як відомо, сотник Черник переходив з 12 скорострілами Софійський майдан саме в момент помазання Скоропадського в гетьмани. Ли­ ше безоглядна військова здисциплінованість сотника Черника, який тільки те знав, що йому наказано явитися перед Центральну Раду, казала йому спокійно перейти Софійський майдан. То був останній момент, коли можна було раптовим енергійним виступом завернути хід подій, бо німці були б не встигли прийти на поміч Скоропадському та його однодумцям. Прогаяння цього моменту є також виною вищої української команди м. Києва, Уряду й Прези­ дії Центральної Ради, яких гетьманський переворот так налякав і збентежив, що вони не були в силі дати нам якісь ширші директи­ ви. Безпосередньо після помазання почули ми від німецького ко­ мандування вже цілком інші слова, цілком іншим тоном: всякий виступ проти гетьмана Скоропадського вони, німці, вважатимуть виступом проти них; вони домагаються дати волю розвиткові за­ початкованих подій та вимагають підпорядкування Січових Стрі­ льців гетьманові. Ми відмовили й знову ждали наказів або бодай поради згори.

Тим часом коло 6-ої години вечора (того ж самого історично­ го дня) заїхав перед нашу касарню один добродій (прізвища ні­ як не можу пригадати), леґітимуючись як делегат Скоропадського та питаючи за мною. Він заявив мені, що приходить просто від гетьмана, Г що гетьман, бажаючи порозумітись зі мною в різних і справах, просить мене відвідати його у його ставці, при чому ручається за мою недоторканість. Стрілецька Рада вирішила, щоб я їхав. Зі мною поїхав Андрій Мельник. Ставку гетьмана, що на­ ходилась у Липках, берегли німці. До Скоропадського провів ме­ не (одного) полковник Зеленевський. Гетьман заявив мені, що ба­ гато, мовляв, доброго чув про Січових Стрільців, що вже давно хотів бачитись зі мною і т. д., і врешті запропонував мені, щоб Сі­ чові Стрільці перейшли в його службу, при чому наступного дня мали б урочисто передефілювати перед його палатою, що рівняти­ меться офіціяльному визнанню нової влади збоку всього Стрілецт­ ва. На це я відповів, що Стрілецтво є здисциплінованим військом, digitized by ukrbiblioteka.org яке зробить так, як йому скаже його командування; що Січові Стрільці не мішаються до політики і їхнє завдання — служити рід­ ному краєві, підпорядковуючись його правовому урядові; що для Січових Стрільців цим правовим проводом України була д о ­ сі Центральна Рада, і що стрілецьке військо не може через ніч пере­ ходити з табору до табору лише тому, що хтось ставить його перед доконаний силою факт; крім того, стрілецтво докраю схви­ льоване методою переведення перевороту й засобами, якими він, гетьман Скоропадський, покористувався для перевороту; далі зая­ вив я гетьманові, що сам я вважаю його виступ початком великих лих для України та що це є також погляд цілої Стрілецької Ради.

Бачачи, ііїо гетьман одного власного слова не скаже, не отри­ мавши вказівок від німців, та що гетьман є під могутнім впливом середовища московських старшин, ми вирішили говорити радше безпосередньо з німцями. Німецьке командування визначило для пе­ реговорів полковника генерального штабу Ґізе. Він вислухав пиль­ но всі наші зауваження (це було ще того самого дня пізно вве­ чері) і заявив, що нічого вдіяти не можна, бо справа вже вирішена та поставив нам ультиматум: або беззастережне визнання гетьма­ на Скоропадського Січовими Срільцями, або їхнє обеззброєння.

Розвиток дальших подій відомий: перехід Січових Стрільців похідним ладом з Терещенківських касарень до Львівських (посе­ ред наших стрільців проф. Грушевський з родиною), атентат на проф. ГрушевОького, гостра бльокада наших касарень німцями, теоретична заява солідарности збоку обеззброєних синьожупанників*), переговори з гетьманським відпоручником капітаном Альвенслебеном на повному засіданні Стрілецької Ради, наші безуспіш­ ні „компромісові” протипропозиції й урешті наші умови „капіту­ ляції”, що їх німці прийняли й совісно до кінця дотримали.

Так ось, перша (й остання) ближча зустріч Січових Стрільців з питанням національної й соціяльної політики українського рево­ люційного парляменту та його уряду була дуже скромна. На хід цієї політики ми не мали до самого кінця найменшого впливу, не хотіли й не могли мати його, маючи ті характеристичні прикмети (хиби), про які я вже згадував. При всьому нашому недосвіді ми бачили ясно, що політика Центральної Ради без уваги на сприят­ ливі умови, що постали по приході німців, не йшла по лінії пози­ тивного державного будівництва. З другого боку факт гіеребуванНімці казали щ одо роззброєн н я смньожупаиників, яке мало місце 3 дні раніше, що робили це на підставі згоди з військовим міністром Ж уковським.— Є. К.

ия німців на Україні, до чого причинилася Центральна Рада, по­ винен був заставити її шукати певного „модусу вівенді” з німцями;

тим часом діяльність Центральної Ради вказувала на щось проти­ лежне. Ми ясно бачили, що наосліп уганятись на дикому коні, уче­ пившись його гриви й дико покрикуючи, не можна буде вічно й що призадумуватися над цим після упадку буде запізно. Ми вже міцно захиталися у нашій вірі в Центральну Раду, щоб виразні­ ше не казати, але наша наївність казала нам вірити ще безоглядно в авторитет голови Центральної Ради до тієї міри, що ми не зва­ жувались ставити ніяких рішучих домагань зміни дотеперішньої політики та діяльности Центральної Ради, хоча з огляду на свою військову силу, ми могли це зробити- Та ця думка навіть не зро* джувалася у наших головах; ми подумали про це тільки тоді, коли з нашим ідеалізмом опинилися вкупі з політиками перед твердою, небажаною нами дійсністю та коли на власній шкірі зазнали наслід­ ків думок та діяльности українського революційного уряду. Не дивлячись на те, що Січове Стрілецтво, як революційна військова організація, утратило віру у вартість Центральної Ради, все ж, бажаючи рятувати її авторитет у широких народних масах, перед замахом, що, ясно, йшов збоку чисто московської реакції, шукало в перших днях нових подій шляхів для зліквідуг.ання геть­ манського перевороту. Тим треба пояснити відмову СС піти на зга­ няні вище пропозиції гетьмана й німців. Що поза цим кроком не зроблено інших, рішучіших, треба завдячувати лише недостачі якихнебудь доручень і вказівок від Центральної Ради. Січове Стрі­ лецтво, складене здебільшого з галичан, не почувалося в той час ще у Великій Україні настільки певним, щоб без вказівок від та­ мошніх політичних діячів робити серйозніші рішення. Все ж таки, вже тоді висувалося перед Січовим Стрілецтвом питання, чи не краще залишитися при гетьмані для рятування національного ха­ рактеру армії й для придбання таким робом впливу на характер всієї держави.. Дуже можливо, що, не зважаючи на свої настрої, Січові Стрільці таки були б визнали Скоропадського гетьманом і залишились у Києві, коли б не відсутність підтримки гетьмана збоку якоїкебудь української партії із складу Центральної Ради.

Про легенду „валенродизму” Січових Стрільців.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Через чотири місяці після відкинення Січовими Стрільцями про­ позицій німців і Скоропадського — визнати гетьмана за ціну за­ лишення стрілецької організації неторканою — Стрілецька Рада, що не перестала існувати, внесла до Військового Міністерства ме­ digitized by ukrbiblioteka.org морандум у справі дозволу на нову збірку Січових Стрільців, за­ являючи готовість служити новій владі та стараючись особистими заходами перед гетьманським урядом, самим Скоропадським та німецьким військовим командуванням придбати потрібну апробату. На око це наглядна непослідовність, що її не можуть виправдати мотиви нового творення січово-стрілецького війська. І тому мо­ мент нового творення січово-стрілецького війська викликав ба­ гато інтерпретацій, з яких найбільше поширеною є така: Січові Стрільці пішли до гетьмана з лицемірною заявою вірности, маючи згори складений плян зломання цієї обітниці зрадницьким зброй­ ним виступом.

В ім’я правди треба рішуче заявити, що тоді Січові Стрільці не мали наміру не дотримати даних гетьманові заяв. Все те, що ми говорили гетьманові Скоропадському від першої нашої розмови з ним до останньої, перед самим повстанням, говорено щиро, й воно відповідало дійсності. Ми все підкреслювали, що нам залежить на продовжуванні державности й ми готові підтримати гетьмана, коли він буде цю державність боронити.

І знову доводиться нагадати загальні тодішні відносини й на­ строї, що все є одною з найважніших умовин для творення рево­ люційних військових частин. У момент гетьманського перевороту настрої мас були рішуче ворожі Скоропадському й виключали вся­ ку з ним співпрацю. Ці настрої були такі сильні, що підлягали їм і провідники мас, політичні діячі, що мають завдання критично ставитись до всіх подій політичного життя. Я старався з’ясува­ ти, чому Січові Стрільці не перейшли на сторону гетьмана й воліли радше дати роззброїти себе. З бігом часу українське громадянство поставилось до гетьманату трохи інакше: воно стало більш реально думати про рятування в першу чергу національних вартостей укра­ їнської державности, не забуваючи й про соціяльні, і тому стало приступніше для думок про співпрацю з гетьманом Скоропадським.

Склався Український Національно-Державний, потім Український Національний Союз, який саме поставив собі повиїце зазначену мету та який зараз же почав користуватися великим авторитетом і довір'ям найширших кіл свідомого українства. Відноза організа­ ції Січових Стрільців сталася за порозумінням і згодою з Українсь­ ким Національним Союзом і мала своєю основою думку, що при тому складі військового елементу, який створився біля гетьмансь­ кого уряду, необхідно мати й наскрізь українські, національно сві­ домі й бойово вишколені частини.

о справа організації української армії виглядала препогано, ворено, щоправда, штаби й військові управи, що дійсно вели со­ лідну підготовну працю для організації кількасоттисячної україн­ ської армії. Але всю цю роботу вели не українці, а навпаки, у вели­ кій оільшості люди ворожі українцям і всяким інтересам українсь­ ко; нації. Отже, праця гетьманських штабів була з фахово-військо­ вого боку дуже гарна, але з національного боку цілком непродук­ тивна і, щобільше небезпечна. Бо у практиці з контингентом негра­ мотних і національно мало свідомих новобранців, чужонаціональ­ ного й протиукраїнського вищого старшинства не можна було створити української армії, навіть тоді, коли б німці були дали до­ звіл на набір. Наприклад, Сердюцьку Дивізію творено кілька місяців накладем великих коштів і солідної підготови. І Сердюцька Дивізія була добре вишколена й мала прекрасний зовнішній ви­ гляд. Але була мертвою машиною, без любови до свого старшин­ ства, без усякого запалу. Коли ж прийшов момент війни та коли її, і е гьманську гвардію, вислано на фронт, то вона ще перед зустріччю з противником масово розбіглась. Як можна було сподіватись чо­ гось доброго з роботи тодішнього генерального штабу, коли, напр., начальником штабу катеринославського корпусу призначено пол­ ковника Коног.алова, широко відомого чорносотенця, що відіграй таку сумну ролю у денікінській афері?

Творення ж поодиноких українських військових частин поча­ лось і скінчилося за гетьманування П. Скоропадського на Сердюцькій Дивізії. Зате щораз більшала кількість і кріпшала сила москов­ ських добровольчих дружин. Відомо, що зріст московських впли­ вів та соціяльної реакції йшов за виразною зміною німецької по­ літики, яка почала згодом орієнтуватися на „єдіну неделіму”. В розмовах з вищими німецькими старшинами не чулося вже нічого про бажання помагати в будові Української Держави. Це все впли­ нуло на те, що українські політики злякались, забули про Централь­ ну Раду та її принципіялізм, і готові були йти на всі можливі по­ ступки, аби рятувати, що можна. Тому постанова Січових Стріль­ ців визнати гетьманську владу й відновити свою організацію не стрі­ нула ніякого спротиву збоку українського громадянства — навпа­ ки, знайшла повне схвалення. Між іншими, допоміг нам у цьому тодішній міністер закордонних справ Дмитро Дорош енко"). Ви­ *) Згадую чи про це з вдячністю, не м ож у з д ругого боку промовчати м оїх спостереж ен ь з того періоду, що Д. Д орош енк о користувався на загал у гетьманському уряді мінімальним впливом, бо всі важливіші справи мусіли п е ­ рейти через руки або бодай за відомом товариша міністра Палтова. — Є. К.

digitized by ukrbiblioteka.org рішальною обставиною в отриманні дозволу на формування Січо­ вих Стрільців була добра слава, яку вони мали з давнішого часу;

вона зміцнилася під час їх взаємин з німцями у справах ліквідації 1-го полку Січових Стрільців. Сам П. Скоропадський поставився прихильно до їх пропозицій.

На цьому місці треба згадати, що тим часом я мав нагоду ближ­ че пізнати особу гетьмана, бо ходив до нього кілька разів у справах вищезгаданої ліквідації, що вимагала особистого затвердження геть­ маном. На підставі моїх спостережень, я прийшов до висновку, що П- Скоропадський — це людина чесна, але дуже слабовільна, ук­ раїнському народові та його справам дуже й дуже далека. Видно було, що гетьман завзято вчиться української мови, бо від часу пер­ шої моєї розмови з ним до наступної зробив великі поступи; май­ же в кожній розмові зі мною гетьман підкреслював, що кермується1 лише добром України і нарікав, що українці не хотять його під­ тримати, але одночасно оточував себе людьми крайньо ворожими до всього українського і майже сліпо слухав їхніх порад і вказівок.



Pages:     | 1 |   ...   | 50 | 51 || 53 | 54 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«Книга суддів Париж — магічне місто.• Багато людей мріє про те, щоб побачити Ейфелеву вежу, погуляти Єлисейськими полями, провести романтичні вечори на березі Сени, відвідати Лувр чи Версальський палац, скуштувати французьких делікатесів.• Париж — символ романтичного відпочинку в Європі. Але багато людей сильно розчаровується, коли перший раз приїжджає у Париж. Бо місто брудне й гамірне. Люди розмовляють французькою, • і часто не можуть чи не хочуть говорити іншими мовами. Існує певний...»

«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Т.Г. Ш Е В Ч Е Н К А ВІСНИК Чернігівського національного педагогічного університету Випуск 97 Серія: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ Присвячено 30-річчю з дня заснування технологічного факультету Чернігів ВІСНИК Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка Головна редакційна колегія доктор педагогічних наук, професор, Головний редактор чл.-кор. НАПН України Носко М.О. доктор історичних наук, професор Дятлов В.О....»

«Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації ЦБС Оболонського району м. Києва ЦПРБ ім. О.С. Пушкіна Жінки, що підкорили світ Інформаційний огляд до Міжнародного жіночого дня Київ 20 ББК 91.9:63+63.3(0)-8 Ж-6 Інформаційний огляд «Жінки, що підкорили світ» присвяченний найвідомішим жінкам, які увійшли до історії і стали легендами. Видання містить біографічні дані видатних жінок світу та бібліографію публікацій, а також...»

«Шупик Д.О., Білан С.М. Дорога до рідного дому (Історія села Попівки Миргородського району Полтавської області). – Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава», 2007. – 88с. С Л Слово до читача У кожної людини є дороге серцю місце, де народився, зростав — його мала Батьківщина. Для моїх односельців — це наше рідне село Полівка. Оточене з трьох сторін лісом, помережане ставками з замріяними вербвми, з багатющою сивою давниною, наповнене великими історичними пооіями, славне своїми людьми як тими, що все...»

«Лекція 3. КИЇВСЬКА РУСЬ. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (ІХ – СЕРЕДИНА ХІV ст.) В ІХ ст. внаслідок тривалої політичної та соціально-економічної еволюції східного слов’янства, збагаченої досвідом сусідніх народів, виникла держава Київська Русь. Її ядром стало Середнє Подніпров’я, де традиції політичного розвитку сягали ще скіфських часів. Русь розвивалася в межах загального історично-культурного процесу середньовічної Європи. На заході він був прискорений виникненням “варварських королівств” та...»

«УДК 94“ХХ” ШУМКА А.В. ЧЕРНИК П.П.* ІНФОРМАЦІЙНО-МЕРЕЖЕВА ВІЙНА – НОВА ФОРМА МІЖДЕРЖАВНОГО ПРОТИБОРСТВА ПОЧАТКУ ХХІ ст. Проаналізовано феномен інформаційно-мережевої війни як якісно новий рівень воєнного мистецтва та міждержавного протиборства. Доведено, що інформаційно-мережева війна є війною нового покоління. Розглянуто природу, характерні риси, методи та цілі інформаційномережевої війни. Ключові слова: інформаційно-мережева війна, міждержавне протиборство, війни нового покоління. Актуальність...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЗАКАРПАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Серія «Євроінтеграція: український вимір» Випуск І.В. Артьомов, О.М. Ващук КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ Навчальний посібник За редакцією доктора технічних наук, професора Ф.Г. Ващука, доктора педагогічних наук, професора В.І.Лугового Ужгород 2011 УДК 37.014.12 + 378(477)(075.8) ББК 67.301.15 + 74.58(4Укр)я 7 А Рекомендовано до друку Вченою радою...»

«ХАРКІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ВІДДІЛ АРХЕОЛОГІЇ ХАРКІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ ( 19912010) БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЗЧИК Харків МАЧУЛІН УДКСИ6Ж 9 Б Б К 91.9. G3. ( 1У К і ’4 X Л 1’) В Рецензенти: канд. іст. наук 13.13. Скирда, канд. іст. наук 1.13. Ш рам ко 1342 Відділ археології Х арківською історичного музею (1991-2010): Б ібліограф ічни й покаж чик / Укладачі ІЗ.О. Аксьоиов, J1.1. Бабенко. Х арків: М ачулін, 2011. 48 с. (Х ар ківськ и й істори чн и й м узей). Бібліографічний покажчик містить...»

«УДК 504 ББК 28.081 Е45 Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 1/11—11406 від 12.07.2013) Громадська рада: В. С. Бакіров, Ю. Я. Бобало, А. Г. Величко, В. В. Грабко, Л. В. Губерський, І. М. Коваль, М. О. Крижанівський, П. М. Куліков, А. А. Мазаракі, О. А. Мінаєв, М. В. Поляков, Д. В. Табачник (голова), В. Я. Тацій, Ю. В. Холін (відповідальний секретар), С. М. Шкарлет Рекомендовано до друку: Рішенням Вченої ради...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVI Зміст О. М. Ігнатуша ЙОГО ПОКЛИК – ІСТОРІЯ (ДО 60-РІЧЧЯ ПРОФЕСОРА СЕРГІЯ РОМАНОВИЧА ЛЯХА) Давня та нова історія України М. В. Єльников РЕЗИДЕНЦІЯ БЕКЛЯРБЕКА МАМАЯ І МІСТО ОРДУ (ДО 60-РІЧЧЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КУЧУГУРСЬКОГО ГОРОДИЩА) І. А. Мельничук РОЛЬ ПРИКОРДОННИХ УРЯДНИКІВ І СТАРОСТ В ОРГАНІЗАЦІЇ КОЗАЦТВА ТА ВИОКРЕМЛЕННЯ З КОЗАЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ВЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЕЛІТИ (КІНЕЦЬ ХV– ПЕРША ПОЛОВИНА ХVІ СТ.)...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»