WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 48 | 49 || 51 | 52 |   ...   | 75 |

«UKRAINIAN CORPS OF THE SICH RIFLEMEN A MILITARY-HISTORICAL STUDY PUBLISHED BY THE JUBILEE COMMITTEE FOR THE COMMEMORATION OF THE 50TH ANNIVERSARY OF THE SICH RIFLEMEN CHICAGO 19 6 9 ...»

-- [ Страница 50 ] --

Останнього дня перед вимаршем із району Старокостянтинова сталися зміни, які пояснювано впливом отамана Волоха та Голов­ ного Отамана Симона Петлюри, або неприхильністю й недовір’ям Го­ ловного Отамана до Групи Січових Стрільців. Зміни полягали в тому, що Запорізька Група залишилася для прикриття всього маршу й зай­ мала Старокостянтинів, пізніше переходила в район Новий Миропіль — Печанівка. Київська дивізія займала Остропіль, Гайдамацька бригада отамана Волоха, Юнацька школа й Волинська дивізія — Любар. Група Січових Стрільців — Нову й Стару Чорторию. На таке розташування Армія УНР перейшла 2-го грудня ввечері. За­ паси Армії навантажено у поїзди і їх, на підставі спеціяльного д о ­ говору з поляками, пропущено через Шепетівку на ст. Новий Ми­ ропіль і Печанівку. Вже 2-го грудня Запорізька Група після ко­ роткого бою з московськими добровольцями Денікіна залишила Старокостянтинів і перейшла до призначеного їй району. У Старокостянтинові до денікінців попали всі шпиталі Групи С.С. з ве­ ликою кількістю хворих на тиф та всі поранені. Денікінці в пер­ шу чергу забрали всі продукти, що їх залишила Група С.С. для хворих і ранених. Багато хворих померло; решту з медичним пер­ соналом денікінці вивезли до Проскурова та інших міст. Доля їх досі невідома.

3-го грудня в Любарі отаман Волох зрадив і на чолі Гайда­ мацької бригади перейшов до червоних москвинів, захопивши з собою й державну скарбницю- Невідомо, що більше цікавило Во­ лоха — чи збереження своєї частини за ціну переходу на службу до московської комуни, чи скарбниця.*) *) Ц ю частину сф орм овано, на дум ку Головного Отамана, з найпевніш их елементів, як останню опору. На жаль, В олох не виправдав цього високого д о ­ вір’я. М ожна собі уявити, якою це було трагедією для Головного Отамана.

–  –  –

Юнацька школа відмовилася ліквідувати виступ Волоха, то­ му Уряд на чолі з Головним Отаманом залишив Любар і прибув Д О Нової Чорториї. Волох уночі з 3-го на 4-те грудня поспішно

-Ч відійшов до Чуднова, де були червоні москвини.

4-го грудня Любар зайняла 4-та Київська дивізія, що перей­ шла туди з Острополя.

2.

4, 5 і 6-го грудня пройшли на постійних нарадах Головного Отамана, Уряду й вищих представників війська УНР. Ці наради до ніяких вислідів не доводили.

На нараді начальників Січових Стрільців виявилось, що ча­ стина Групи С.С. готова пробиватися на тили ворога й там, в залеж­ ності від обставин, продовжувати партизанську боротьбу. Як­ що це не пощастить, то добиратися додому й демобілізуватися.

Друга частина вважала, що обставини не сприяють продовжен­ ню боротьби, уважала себе непідготованою до партизанської вій­ ни й схилялася до думки інтернування в Польщі.

До першої групи належали переважно наддніпрянці з малим відсотком галичан, до другої групи належали переважно галича­ ни й незначний відсоток наддніпрянців. Це й було зрозуміло. Га­ личани, що були в Групі, хоч і перебували довший час на Ве­ ликій Україні, все ж почували себе там, до певної міри, чужими.

Велика перетомленість людей, занепад енергії та зневіра в успіх теж відіграли в цьому рішенні не останню ролю.

Уночі з 5-го на 6-те грудня Головний Отаман виїхав на ст. Ше­ петівку, а звідтіль до Польщі.

6-го грудня відбулася остання нарада вищих начальників Ар­ мії УНР, на якій вирішено пробиватися на тили ворога, давши окре­ мим частинам і воякам свобідний вибір щодо дальшої їхньої долі.

Того ж дня на останньому зібранні командирів частин Групи Січових Стрільців вирішено Групу розв’язати. Ті частини Групи, що виявили бажання йти на схід, мали згрупуватися г. районі Ко­ рсетки — Липно, а ті, що йшли на захід — у районі Дертка —Новий Миропіль. Наказ до Групи у цій справі виконано до вечо­ ра 6-го грудня.

3.

Зранку 7-го грудня більша частина Армії УНР під командою генерала Омеляновича - Павленка скерувалася в напрямі на Комаргород і там вийшла на тили ворога. До цієї групи приєдналась і частина Січових Стрільців. Друга частина С.С. уранці 7-го грудня зі штабом Групи прибула на ст. Миропіль, де й була інтернована поляками. В той же день частина Запорізької Групи, що була в районі ст. Печанівки, також була інтернована поляками. Поляки відправили інтернованих через Шепетівку — Рівне — Луцьк до різ­ ких наборів, де вони й перебували як полонені аж до весни 1920 року.

Так була розв’язана і перестала фактично існувати Група Сі­ чових Стрільців.

4.

Висновки. В останньому періоді боротьби війська УНР в 1919 році яскраво виявилася повна ізольованість його від світу.

Для України ніде не знайшлось ні приятелів, ні спільників. Україн­ ська дипломатія не змогла підготовити ґрунту для стратегії. Армія виказала багато героїзму, але подолати завдання вибороти неза­ лежність своїй Батьківщині не змогла. Московські добровольці, після переходу Української Галицької Армії на їхній бік перема­ гали Армію УНР і майже без боїв зайняли територію від Жмерин­ ки — Вапнярки до Старокостянтинова — Проскурова — Могилева Подільського. Крім переходу галичан до Денікіна немале значен­ ня мало й те, що Армія УНР була знесилена постійними боями й маршами, не мала відпочинку, зазнала надзвичайних втрат від тифу, їй бракувало одягу й взуття, не вистачало зброї й набоїв.

Велика російська революція, порвавши ланцюги російського царату, разом із цим пробудила й усі неросійські народи до самос­ тійного незалежного життя. Першим, що став до боротьби за свою самостійність, був Народ Український в постаті своєї інтелі­ генції, але з незначною кількістю півінтеліґенції та народних мас.

Московські большевики розвинули велику агітацію серед населен­ ня України та захопили маси своїми соціяльними кличами. Росій­ ський етнічний елемент в Україні, що взагалі вороже ставився до української державности, давав москвинам велику допомогу, пра­ цюючи на шкоду Україні й українцям. Щодо нашого, так би мо­ вити, міжнародного становища, то ми в своїй боротьбі залиши­ лись зовсім ізольованими. Виснажуючись у боротьбі, ми нізвід­ кіля не могли дістати хоч будь-якої допомоги. В 1919 році ми ве­ ли боротьбу на два фронти: проти поляків і проти москвинів.

То була основна й, може, найважливіша причина наших невдач.

Держава, що тількищо народилася, ще не зорганізувалася й не digitized by ukrbiblioteka.org мала своєї постійної армії, не повинна була й не могла воювати на всі сторони. У питанні, який фронт слід було зліквідувати, то, на нашу думку, легше й доцільніше було зліквідувати фронт поль­ ський. Поляки були слабші від москвинів і через це з ними було легше договоритися. Ми мали б Галичину як глибокий тил, з на­ селенням, свідомим своїх національних завдань, здисциплінованим і слухняним. Змобілізувавши його за час боротьби, ми мали б до­ бре зорганізовані військові частини, які могли б послужити осно­ вою для всієї армії. Та це, на жаль, не сталося.

Українська Армія організувалася й формувалася без усякого пляну й без усяких підстав (це стосується не лише періоду передпіслягетьманського). Формували частини активніші особи, які, зібравши певну громаду людей навколо себе, отримували пізніше санкцію уряду й ставали Н-ою частиною. Винятком із цього були лише Запорізький Корпус і Загін Січових Стрільців (після протигетьманського перевороту — Корпус Січових Стрільців).

Завдяки цьому, підрахунок сил і керування ними бували ча­ сто не під силу вищому командуванню. Сваволя й отаманія у війську часто зводили нанівець усякі пляни командування. До того ж ще намагання кожного політичного угрупування мати „свою” час­ тину викликало остаточний розбрат у війську. Кінець такому по­ рядкові покладено аж у червні 1919 року, і це дало добрі наслід­ ки. Українська Армія ніколи не могла довести своїх частин навіть до половини мирного складу. Ні одна мобілізація їй не вдалася, а те, що було змобілізоване, після перших боїв дезертирувало.

Всю боротьбу вели ідейні елементи, що взяли тягар війни на свої плечі ще в 1917-1918 роках. Армія воювала піхотою та артилерією.

Кінноти, за малим вийнятком, навіть для розвідки їй не вистачало.

Найширші пляни про створення кінних бригад — по одній на дивізію — не могли бути виконані за браком, поперше, відповід­ них кінних начальників, подруге — коней і кінської збруї. Тех­ нічних та інших помічних військ теж не було. Мости лагодила піхота. Вона теж тримала зв’язок. Ті незначні команди зв’язку, що їх мали штаби частин, були настільки малі, що, коли трапля­ лося попадати в місцевості, де не було місцевих телеграфічних ліній, то не було зв’язку між частинами. В такому становищі ке­ рування військом, особливо при тому рухливому характері війни, якою була війна України з Московщиною в 1919 році, було над­ звичайно трудне, а часом просто неможливе. Коли до всього цього додати ще постійний брак амуніції, зброї, одягу та взуття

–  –  –


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


через ізольованість України від світу — та продуктів харчування — через слабо зорганізовані апарати постачання з одного боку га місцеві органи влади з другого, то будуть зрозумілі й усі не­ вдачі Армії У. Н. Р.

З тактичного боку цікаво відмітити, що до червня українське військо трималося так званої,,залізничної тактики” у ведені вій­ ки. Полягала вона в тому, що війська, які не мали обозів, трима­ лися залізниць і пересовувалися поїздами. Вступала частина в бій — вилазила з вагонів, а поїзд стояв поза досягом ворожих гар­ мат і чекав на неї. Удався бій — ворога переслідували, поїзд ішов за військом, бій не вдавався — військо відходило до поїзду, сі­ дало у вагони й від’їжджало до наступної станції. І дивно, навіть кіннота трималася такого порядку. Така безглузда тактика д о ­ вела до того, що продовж місяця українські війська, хоч очисти­ ли все Лівобережжя, то втратили відчуття простору й часу, забу­ ли скорість ходу людини і коня — все рівнялося на хід поїзду.

Ні про які маневри, звичайно, не могло бути й мови.

Уся війна проти Московщини мала характер надзвичайно рух­ ливий. Бої були скороминущі й завжди вирішальні. Після бок або ворог відходив, або українські війська відходили. Кіннота на­ була надзвичайного значення. Найменша частина кінноти завжди рішала бій. Це освідомляло Комадування Армії У. Н. P., але, як уже сказано вище, перешкодою до сформування великих кінних одиниць завжди був брак коней та кавалерійського виряду.

У дальшій боротьбі досвід року 1919 взято на увагу. Армія У. Н. Р. в наступні роки виглядала значно краще, й історія цих років дасть багато зразків зручних і хитро обдуманих маневрів та добре заплянованих й успішно виконаних операцій і боїв. Од­ нак кількалітня боротьба України не дала їй того, до чого пря­ мувала Українська Армія — своєї Держави й своєї постійної силь­ ної Армії.

Проте досвід нашої війни з Москвою ми мусимо вивчити, а та­ кож мусимо пізнати й ворогів України. Мусимо вивчити їхні зброй­ ні сили, мусимо вивчити їхню воєнну історію, не' забуваючи своєї;

мусимо постійно студіювати загальну воєнну науку, щоб у слуш­ ний час, коли Батьківщина знову покличе до боротьби, прийти мужніми й сильними, озброєними знанням новочасної воєнної на­ уки й техніки.

Тільки тоді зможемо створити сильну армію, тільки тоді змо­ жемо перемогти ворогів, бо сильна армія — це право на існування нації.

В. ЗарицькийПполк. Арт. СС.

БІЙ ПІД ЖИТОМИРОМ*) 22-го березня 1919 p., після вдалих боїв та здобуття міста Ж и­ томира не стигли ми ще відпочити, як надійшов наказ із штабу Групи, щоб Сумський курінь при 4-му полку Січових Стрільців обсадив лівий бойовий відтинок фронту за рікою Тетеревом поза Житомиром. Лівий бойовий відтинок, що його командантом був при­ значений полк. В. Филонович, складався з Сумського куреня, 3-го куреня 2-го Залізничного полку, однієї батерії 3-цалевих гармат та наспіх сформованого нами ж імпровізованого бронепоїзду „Сумець”.

Ще звечера пішли наші частини на позицію, щоб уночі пере­ йти річку. Бронепоїзд „Сумець” залишився на станції.

Над ранком почулися постріли з рушниць — спочатку поодино­ кі, рідкі, а потім частіші та частіші. Хутко до них приєдналось цо­ котіння кулеметів, а далі загули й гармати. На залізничій станції зчинився рух: висипали з залі військовики, з ’явились цивіль­ ні, заметушились залізничники. Все це купчилось на пероні, пере­ ходило від одного до другого. Схвильоване „Большовики насту­ пають” було у всіх на устах. Почулося стукотіння коліс по коліях, і на станцію з-за садка з ’явився тимчасовий панцерний поїзд 2-го За­ лізничного полку, що курсував по лінії Житомир-Кодня. Він хутко на­ ближався, й по руху, по залозі, що купчилась у дверях вагонів, ми відчули, що готується щось надзвичайне. Всі кинулись до поїзду — якнайшвидше хотіли довідатись, що робиться на фронті.

Ледве порівнявся панцерний поїзд залізничників з нашим, що стояв під парою, ми почули: „Скоріше віперед! Червоні наступа­ ють. У нас е о д и нема!” Рушаємо своїм поїздом вперед, проходимо *) Опис цього б ою подаю, як незвичайно характерний е п ізо д з боїв К ор­ пусу СС в районі Ж итомира.

digitized by ukrbiblioteka.org попід віядуктом на шосі, що пересікає колію, й виходимо на широку долину. Спереду колію під гострі:м кутом перетинає річка Тетерев, що тече в напрямку до Житомира, далі завертає, робить півколо й поза горбком тече на Врангелівку, по другому боці Ж и­ томира.

За мостом колія зникає у вузькому проході поміж стрімкими стінами перерізаного горбка. По той бік горбка видно білий димок — там стоїть ворожий панцерний поїзд, справжня „черепаха”. Пра­ воруч колії, майже у самого м. Житомира, поза небосхилом горб переривається й з-за нього наче виступає другий, верхів’я якого відразу ж ховається за обрій. Між колією та лісом на самому бе­ резі річки лежить село Станішівка. Перед селом розташувалися на­ ші стрільці та залізничники. Як не напружуємо з поїзду зір — на чорній ріллі, ще мокрій від снігу, нічого не видно! Чути тільки стрі­ лянину, що поволі відходить все далі й далі. На обрії наче вирос­ ла темна низка крапок. Крапки ростуть, потім меншають і хова­ ються за обрієм.

Відразу за нею виросла друга низка, коротша від першої. Во­ на так само росте, так само меншає й хутко зникає. „Наші женуть7 ’ радісно переказують один другому на панцернім поїзді. Однак поїзд стоїть, не йде вперед, бо командант, інженер Крамаренко, він і машиніст, не хоче повернути нашого панцерного поїзду боком до,.черепахи”, яка все ще спокійно, зловісно стоїть на давньому міс­ ці. „Черепаха” — надто грізний ворог для нашого „Сумця”. якого збудовано наспіх із звичайних „теплушок” — вантажних вагонів.

Чекаємо якогось необережного руху збоку ворога.

Гуки пострілів, що вже ледве долітали, почулися виразніше, до цокотіння попередніх кулеметів приєдналося цокотіння нових, і в кожного з нас промайнула думка, що наших женуть. Відповідь на цей здогад крилася за горбком по той бік річки.



Pages:     | 1 |   ...   | 48 | 49 || 51 | 52 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«ББК 26.8 Н 34 Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль. – №2. – 2007. – 224 c.РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Данилишин Б.M. – доктор економічних наук, професор Жупанський Я.І. – доктор географічних наук, професор Заставецька О.В. – доктор географічних наук, професор Іщук С.І. – доктор географічних наук, професор Ковальчук І.П. – доктор географічних наук, професор Позняк С.П. – доктор географічних наук, професор Свинко Й.М. – кандидат...»

«Національна академія наук України Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАЦІОНАЛЬНІ ВАРІАНТИ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПАРАТИВІСТИКИ Київ Видавничий дім «Стилос» ББК 83.3 Н 35 Національні варіанти літературної компаративісти ки / Національна академія наук України; Ін т літератури Н 35 ім. Т.Г. Шевченка; Д.С. Наливайко, Т.Н. Денисова, О.В. Дубініна та ін. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2009. – 750 с. ISBN 978 966 193 033 У колективній монографії розглядається виникнення й роз виток порівняльного...»

«План впровадження результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у практичну діяльність ОВС та навчальний процес на 2014 рік № Найменування розробки Напрям Суб’єкти Заходи з авторського Термін з/п впровадвпровадження супроводження впровадження ження почато заверк шення 1. Монографія Навчальний Кафедра теорії Використання при 09.2014 12.2014 “Наукознавчі проблеми юридичної процес держави та права підготовці до всіх видів компаративістики” занять 2. Посібник Навчальний Кафедра...»

«Аудіокнига Ібсен Г. Ляльковий дім : аудіокнига / Г. Ібсен; читає В. Чайковська. -К.: Наш 1. формат, 2012. -1 o=ел. опт. диск (CD-ROM); 3 год. 26 хв. -(Книга вголос) Экземпляры: всего:6 49а(1), 23шк(1), 25(1), 30шк(1), 35шк(1), 39(1) Аннотация: У п'єсі Ляльковий дім автор послідовно розкриває певні таємниці, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховану за зовнішньою оболонкою щасливого життя. Світ автентичних, глиибоких переживань людської душі, тих, які не виставляють напоказ....»

«утворення та функціонування релігійних почуттів. Останні, своєю чергою, впливатимуть на особливості поведінки та діяльності релігійної людини.1. Бернс Р. Что такое Я-концепция // http// www.djerelo.com. 2. Джемс У. Психология. – М., 1991. 3. Крюков Д.А. Я-концепция религиозной личности // Вестн. Моск. ун-та. Философия. – 2006. – № 6. – С. 73–87. 4. Леонтьев Д.О. Психология смысла. – М., 1999. 5. Эриксон Э. Идентичность, юность и кризис. – М., 1996. УДК 128 Микола Одарченко Національний...»

«УДК 330.59:[008:316.46:001.895] Пересадько Галина Олександрівна, к.е.н., доцент кафедри менеджменту ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»; Козолуп Ігор Федорович, перший заступник начальника управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації; Лапіна Юлія Григорівна, студентка ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СУМЩИНИ: КУЛЬТУРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ЙОГО РОЗВИТОК, ІННОВАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ У статті розглядається розвиток...»

«тетяна Пастушенко (Київ, Україна) способи виживання українських остарбайтерів у райху: спогади оЧевидців Да хіба ж людина може таке пережити! А я ж оце пережив. 1 Цей емоційний вислів колишнього остарбайтера, в’язня концтабору Бухенвальд, можна перефразувати в запитання, котре стало поштовхом для цієї статті: «Як вдалося вижити в умовах, спрямованих на знищення людини?» Проблема виживання людини є досить актуальною темою в наукових дослідженнях і нараховує тисячі теоретичних і практичних...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПУХОВЕЦЬ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ УДК 94(37)(092)(043.3) ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КОНСТАНТИНА ВЕЛИКОГО (306-337 рр.) 07.00.02 – всесвітня історія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 2010 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор...»

«ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ УДК 37.035.3(477) «ХХ» М. В. ВОЛОВЕЦЬ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ З ОБСЛУГОВУЮЧИХ ВИДІВ ПРАЦІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XX СТОЛІТТЯ) Здійснено історично-педагогічний аналіз особливостей вивчення обслуговуючих видів праці у другій половині ХХ ст. в Україні. Розглянуто основні чинники, що впливали на трудове навчання в цілому та обслуговуючі види праці зокрема. Визначено та узагальнено етапи становлення і розвитку трудового навчання з обслуговуючих видів...»

«SWorld – 17-28 June 2014 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/june-2014 MODERN PROBLEMS AND WAYS OF THEIR SOLUTION IN SCIENCE, TRANSPORT, PRODUCTION AND EDUCATION‘ 2014 Юридичні і політичні науки – Теорія та історія держави і права УДК 340.12 Марущак Н.В. ПИТАННЯ ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ДЕМОКРАТІВ КІНЦЯ XІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ Чернігівський національний технологічний університет, Чернігів, Шевченко 95 UDC...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»