WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 75 |

«UKRAINIAN CORPS OF THE SICH RIFLEMEN A MILITARY-HISTORICAL STUDY PUBLISHED BY THE JUBILEE COMMITTEE FOR THE COMMEMORATION OF THE 50TH ANNIVERSARY OF THE SICH RIFLEMEN CHICAGO 19 6 9 ...»

-- [ Страница 3 ] --

З уваги на те, що найцінніший архівальний матеріял до історії Січового Стрілецтва, оригінальні документи, накази, звідомлення і т. д. захований у Великій Україні, і, що лише неве­ ликої кількости документальних даних можна було вжити non складенні цього нарису, здебільша опертого на мемуарних матеріялах, у ньому без сумніву знайдуться — хоч розмірно незначні — неточності в датах і подробицях. Але й такого, яким він є, цього нарису не можна б було скласти, коли б не збірка всіх доступних матеріялів, переведена дуже совісно старшиною Січо­ вих Стрільців тов. Г р и ц ь к о м Г л а д к и м, який, на превеликий жаль — не дожив появи цієї книжки. Крім його власних споминів і причинків у підстави цього нарису лягли дуже точні дані, подані старшиною Січових Стрільців Осипом Думіном, і спомини старшин Січових Стрільців: Андрія Мельника, Романа Сушка, Архипа Кмети, Юхима Осипенка, Михайла Кураха, Степана Козака, д-ра Івана Рихла, Федя Микуляка, Андрія Жуківсіького, Дмитра Герчанівського, Івана Чмоли, Володимира Зарицького, С. Білодуба, Михайла Завбермана, Михайла Вацика, Франца Бориса, Федя Мамчура, М. Пікаса, Івана Данькова, 1.

Максим’яка, Володимира Чубатого, П. Подолюха, Івана Татаринського, Івана Гончаренка, Євгена Зиблікевича, Романа Дашкевича, Івана Кичуна, Андрія Домарадського, Василя Соловчука, Ів. Пака, Філоновича й Осипа Вудкевича. Деякі подробиці цього нарису подали з-поза Січового Стрілецтва дд. Борис Гомзин і Павло Богацький, яким за те належить окрема подяка.

І. ПЕРЕДІСТОРІЯ СІЧОВОГО СТРІЛЕЦТВА Примітивізм передвоєнної української політичної думки.

Світанок української національно-військової думки в 1912 р.

Вплив нового українського національно-військового руху на ук­ раїнське громадянство в Галичині. Вибух Великої Війни 1914. року.

Українські Січові Стрільці. Вплив революції 1917. р.

1.

Первопочинів Січового Стрілецтва слід шукати не щойно 19 листопада 1917 року, коли 22 українців, полонених із австрійсь­ кої армії, перейшло з табору полонених в Дарниці біля Києва в столицю України, щоб дати початок організації Січових Стріль­ ців, а багато раніше — в перших українських тайних вій­ ськових організаціях у Галичині на розсвіті української націо­ нально-військової думки, у 1912 році. Бо з тих організацій вийшло й у них творило свою думку відродження збройної сили Україн­ ської Нації, як головного засобу здобуття української держав­ носте, вийшла більшість перших організаторів Січового Стріле­ цтва: тих його старшин і рядовиків, що стали його ідейними провідниками на початках його існування.

Замисли збройної боротьби за українську державність зро­ дилися були в несприятливих умовинах; 1911 року був ще ненокінчений, хоч столітній уже, процес національно-культурного відродження українського народу. Думка про національну окремішність України встигла захопити ще лише розмірно дуже не­ значні кола інтелігенції, що вийшла з української етнографічної маси; в саму цю масу просякнула вона ще назагал беручи дуже плитко, а на широких областях України навіть цілком непомітно.

Такий непевний, хиткий ґрунт народу, який навіть з національнокультурного боку далеко ще не був забезпечений перед етніч­ ною русифікацією і польонізацією, був, розуміється, ще аж за­ надто безплодний, щоби з нього могла вирости дійсна, жива, ні в кого не наслідувана державницька тенденція.

Розуміння того, що український нарід був у своїй масі національно несвідомий, мало вирішний вплив на українську на­ digitized by ukrbiblioteka.org ціонально-політичну думку. Вона мусіла звернутися головно в напрямі шукання засобів, які найлегше й найшвидше дали б зм о­ гу розвинутися перш усього українській національній культурі.

З уваги на безсилля українського народу були дуже небажані хоч би й найменші перешкоди збоку держав - окупантів — Австрії й Росії. Тому одною з найважніших функцій української політики мусіло бути переконування окупантських держав. що скріплення національної с в і д о м о с т р і й культури українського наооду не ослабить його льояльности до володіючої держави. Так­ тика льоялізму, на який нібито в українськім національнім інте­ ресі не сміла впасти ні тінь підозріння, перемінилася в аксіому української політичної думки. З її погляду українські національно державницькі мрії мусіли видаватися шкідливими для національ­ ної справи викликуванням недовір’я, а за тим і гноблення україн­ ського життя окупантськими державами. Від такої тактики до визнання, що перебування України під владою окупантських держав є не лише вічне, але й при змінених умовах може бути бажане й корисне для українського народу, був тільки один крок.

Цей крок і зробив загал українського громадянства по цей і той бік Збруча. Його думка не посміла й не хотіла сягнути далі поза автономію українських земель у межах окупантських дер­ жав, як одиноку корисну для української справи її розв’язку. Ця наскрізь льоялістична національно-політична думка загалу всього — без огляду на австро-російський кордон — українського гро­ мадянства проявилася в найчистішій формі в австрійській займанщині, бо конституційний устрій Австрії легше дозволяв україн­ цям зжитися з нею. На Наддніпрянщині, де царат занадто без­ оглядно нищив українське національне життя, український льоялізм до Росії став льоялізмом не до існуючого царського, а до майбутнього, демократичного Петрограду, для якого українство вже не буде „крамолою”. Російську державність підставлено там „всеросійською революційною демократією”, як майбутнім воло­ дарем Росії. Це й надавало українській політичній думці Над­ дніпрянщини деяку революційну закраску, яка проте з ідеєю само­ стійної української державности не мала нічого спільного.

При таких поглядах і настроях загалу української суспіль­ носте не було місця для української державницької ідеї як напрям­ ної народніх змагань. Цю ідею проголосили були „в принципі” деякі соціялістичні українські течії ще наприкінці XIX. століття, але вона була лише логічним висновком соціялістичної ідеї вза­ галі, ідеї повного визволення людини з „поневолення” у всіх його формах. Таким чином це не була ніяка своя власна жива тенден­ ція й думка самої-ж таки України, тільки запозичений із чужини, від Заходу, продукт демократичного розвитку всієї Европи. В такій генезі пізніших українських державницьких змагань у 1917их роках і крилося якраз джерело державнотворчої слабости тогочасної України. Бо, як холодна, логічна категорія, що не ви­ пливала ні з почувань, ані потреб української суспільности, така національно-державницька українська ідея була чужа й незрозу­ міла загалові. Як теоретичний принцип, вона прийнялася зрештою лише в нечисленних гуртах соціялістичної молоді, — і то майже виключно тільки в Галичині, в рішальній мірі під впливом поль­ ської соціялістичної національно-державницької думки. Українські ж соціялістичні течії Наддніпрянщини, що стояли під впливом московського соціялістичного руху, для якого, як для руху внутрі державної нації питання національно-державного визволення взагалі не існувало, не прийняли навіть такої ідеї української дер­ жавносте. Без практичного значіння осталися теж і органічно з іс­ торичного ґрунту самої-ж таки України вирослі національно-дер­ жавницькі мрії розкиданих по всій Україні фантастів, зроджені зі захоплення бувальщиною українського народу. Бо вони ставн­ іш ідею української державности в гурті відірваних від сучасного життя національно-історичних пам’яток і святощів. Та все ж, хоч і твором здебільша логічної спекуляції, чужим загалові грома­ дянства, були в 1911 році натяки на можливість українських державницьких змагань, колись у дуже ще, як здавалося, віддале­ ному майбутньому. Це були наче передвісники перетворення ук­ раїнської лише культурної нації в політичну. Бо ці натяки на власну державність могла перемінити в ціль практичних змагань всяка європейська завірюха, яка розвіяла б в українськім грома­ дянстві привичку думати, що міжнародне положення України, яке устоялось більше сотні літ, уже незмінне, і яка за прикладом ін­ ших поневолених народів штовхнула б згідно з ідеями демокра­ тизму теж і Україну на шлях національно-державницьких змагань.

2.

Рішальним моментом для популяризації думки про україн­ ську державність, як ідеї не цілком відірваної від життя, стала можливість зміни європейського положення, що виявилась у 19 році, зміни довершеної міжнародніми потугами, рівними силі ав­ стрійської та російської держави. Вже від 1908. року в Европі не переводились гострі міждержавні непорозуміння.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У всіх європей­ ських державах навипередки почалось зброєння, щоб швидше дій­ digitized by ukrbiblioteka.org ти до повної воєнної готовости. Завірюха на Балкані довела на­ решті в 1912 році воєнну гарячку, що захопила була цілий ряд європейських держав, до найвищого ступеня кипіння. В тому році показалося, що десятиліттями миру закріплювана європейська рівно­ вага кожної хвилини може розвалитися, що над Европою кожного дня може розгулятися воєнна хуртовина, якій рівної не знає світ.

Сподівання великих воєнних подій зворушили думку всіх по­ неволених народів, у яких національно-державницький рух був хоч трохи живий і популярний. Усі вони обіцювали собі, що резуль­ татом грядучої війни буде така зміна карти Европи, яка їм бажана.

До слова почала приходити їхня власна національна енергія і кристалізувала думку, що вони не можуть бути пасивними свідка­ ми подій, а мусять узяти в них активну збройну участь в ім’я свого визволення. Отже був це рік відродження національного мілі­ таризму поневолених народів, в їх числі й польського в австрій­ ській займаншині. Щ ораз ширші кола польського громадянства почала тоді захоплювати польська ідеологічна національно-війсь­ кова література, яка доказувала, що Польща може чекати свого визволення лише підіймаючи збройну партизанську й терористич­ ну боротьбу проти займанців, переведену конспіративною націо­ нально-революційною польською армією, яка теж прийняла б участь у грядучих європейських війнах, як окремішня сила.

Цій літературі судилося мати рішальний вплив теж на україн­ ську молодь у Галичині. Воєнна небезпека 1912. року принесла непевність і нервове напруження й серед деякої в першу чергу мо­ лодшої частини української галицької суспільности. Бо ця небез­ пека перекидала привичний спосіб думок громадянства й ставила перед його очима можливості, до яких воно ніколи не займало ніякого становища: можливості пересунути австрійсько-російський кордон на українських землях без участи й волі українського на­ роду, отже й небезпеку, що й галицькі українці, яким досі жило­ ся під владою Австрії більш-менш вільно, попадуть у російську „тюрму народів”. Це вимагало негайної відповіді, що слід робити українському народові, щоб хоч трохи вплинути на майбутню свою долю. її дала якраз тогочасна польська ідеологічна націо­ нально-військова література, бо ситуація польського народу була аналогічна до українського: український нарід повинен зоргані­ зувати свою власну збройну силу, щоб не лише відбороняти більшленш вільну Галичину від російського поневолення, але й вико­ ристати нагоду й визволити ще й деяку частину Наддніпрянщи­ ни з-під р о с і й с ь к о г о ярма для самостійного національно-держав­ ного життя. Таким чином холодна, логічна, відірвана від життя категорія — українська національно-державницька думка — нараз набирала живої плоті, вона ставала реальною метою, що пори­ вала своєю сміливістю. Така ідея могла захопити й справді за­ хопила найкращу частину української молоді в Галичині.

Англійська ідея пласту (скавтінґу) й глухі вістки про тайні польські військові організації показали цій галицькій українській молоді, як слід організувати збройну силу. Так-то спершу серед гімназійної, швидко потім і університетської української молоді у Львові постають перші українські тайні військові товариства.

Ідея революційного українського війська, що підійме боротьбу за недосяжну, як недавно видавалося, мрію — українську держав­ ність — швидко захоплювала чимраз ширші кола молоді, і тайні військові організації української молоді починали основуватись і в інших галицьких містах поза Львовом. Без фахово-військових провідників почала ця молодь займатись військовою самоосвітою, її військовими підручниками були статути австрійської армії й не­ численні ще покищо польські фахово-військові видання. Зорга­ нізована в своїх військових товариствах українська молодь муш­ трувалась в безхмарну чи дощ ову погоду, іноді й під час сніго-вої завірюхи, робила бойові вправи й походи вдень і вночі.

Ба­ гато було в цьому молодечому пориві наївного й недо­ цільного з фахово-військового погляду, але — національним во­ яком ставав оце юнак, що ніколи в ніякій армії не служив і навіть не мав учителя, що пройшов би хоч яку військову службу. І все-ж ці наївні організації гімназистів видали навіть перші українські фахово-військові підручники, биті в одній чи двох сотнях при­ мірників на шапірографі. Тих підручників, зокрема досить доб­ рого підручника, перерібки з польського, про розвідчу службу, що вивчив пізніших Українських Січових Стрільців на добрих у своїм часі розвідчиків, вживали ще підчас великої війни в 1914.

році в рядах Українських Січових Стрільців.

Тим часом гостре міжнародне напруження 1912 року минулось.

Життя пішло начеб-то давніми, спокійними шляхами. Та все-ж зброєння європейських держав не вгавало, й усі вони робили енергійні зусилля, щоб серед свого населення спопуляризувати мілітаризм. Тому Австрія звернула увагу на відродження протиросійського польського мілітаризму, і, щоб помогти його роз­ виткові — дала дозвіл на творення легальних польських військових товариств. Із цієї легальної можливости скористали теж українці, і вже весною 1913 року заклалася у Львові за почином „Україн­ ського Січового Союзу” (У. С. С.), перша явна українська вій­ digitized by ukrbiblioteka.org ськова організація, що прийняла назву „Стрілецького Т - ва”, а згодом, по затвердженні статуту, назву „Українських Січових С трільців”, яка пізніше перейшла на „Українських Січових Стріль­ ців” — легіон при австрійській армії 1914 р. — і на київських „Січових Стрільців” у 1917 р. Вперше прилюдно появилися узброні українські вояки, одягнені в свою окремішню військову ф ор­ му.

3.

Загал галицького українського громадянства прийняв появу пер­ ших „Січових Стрільців” насмішливо, бо воєнне напруження 1912 р. швидко проминуло, не лишивши в його думці ніяких слідів.



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«УДК 94.(711) “1941/1945” ПОТИЛЬЧАК О.В. 1 «СХІДНИЙ ПОХІД» ІТАЛІЙСЬКОЇ АРМІЇ І ПРОБЛЕМА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ КОНТЕКСТ Аналізується стан історичного вивчення теми становища італійських військовополонених у радянських таборах в період Другої світової війни і повоєнні роки. Автором запропоновано огляд праць радянських і зарубіжних дослідників окресленої проблематики, визначено перспективи подальших наукових пошуків. Підкреслюється, що перебування італійських бранців у таборах на...»

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРИГУБ Олександр Петрович УДК 94(477) «1920-1939»:281.96 РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ У 20 – 30-х рр. ХХ ст.: ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗКОЛ ТА МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Донецьк – 2010 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий...»

«Наукові записки серія “політичні науки” випуск 4 Транскордонне співробітництво у контексті перспектив європейської інтеграції україни Острог – 2010 уДк 32 ББк 66 Н 34 Рекомендовано до друку вченою радою Національного університету “Острозька академія” (протокол № 5 від 28 грудня 2010 р.) Рецензенти: а. с. Романюк, доктор політичних наук, професор кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка. в. і. Бортніков, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри...»

«Рекреаційна географія і туризм Наукові записки. №2. 2010. УДК 338.242 Віталіна КУРИЛЯК, Ірина БІЛЕЦЬКА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗАМКОВОГО ТУРИЗМУ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ Стаття присвячена дослідженням перспектив розвитку замкового туризму на Тернопільщині, яка володіє значним туристичним потенціалом, серед якого особливо важливими є об’єкти фортифікаційного зодчества. Розглянуті питання покращання економічної ситуації в області завдяки розвитку туристичної галузі. Ключові слова: замковий туризм, функції...»

«Обласна організація Спілки жінок України Підприємство “Навчально-методичний центр” Федерації профспілкових організацій Чернігівської області Впровадження гендерних підходів в діяльність державних органів влади, місцевого самоврядування та громадських організацій Навчально-методичний посібник м. Чернігів 2008 Впровадження гендерних підходів в діяльність державних органів влади, місцевого самоврядування та громадських організацій (Навчально-методичний посібник) Укладач: Артеменко Л.М. – менеджер...»

«УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Історія населених пунктів Харківської області Бібліографічний покажчик ХАРКІВ 2004 БАЛАКЛIЙСЬКИЙ РАЙОН Історія Андросов О. Екватором війни: [Травень 1943 р.] / О.Андросов, М.Нікітін // Ленінська зміна. 1983. 9 трав. Гопцій Г. Це бачив я, чув і пережив серцем у 1933-му.: [Спогади ветерана війни і праці про події у 1933 р. в Балаклії і селах р-ну] / Г.Гопцій // Укр. газ....»

«Національно-громадянське виховання Одним із головних завдань громадянського виховання має бути розвиток патріотизму любові до свого народу, до Батьківщини, до її національних героїв та історичного минулого. Виховання патріотизму особистості передбачає прищеплення національної свідомості. Важливим показником громадянської зрілості є збереження української мови, досконале володіння нею. В умовах глобалізації людського суспільства громадянське виховання включає також почуття єдності й унікальності...»

«Наталя Яковенко (Київ, Україна) приймаючи боронюсь. Серед подяк уважним критикам моєї книжки найперша — за те, що вони виходять із компліментарної для авторки цих рядків засади, ніби вона могла (лише чомусь не схотіла) написати впровадження до історії у щонайменше п’яти-шести томах. Адже власне тоді вдалося б в належний спосіб представити все те, чого книжці, за цілком справедливими закидами шановних рецензентів, бракує. Спробую зведено перерахувати ті змістові блоки, що їх, судячи з рецензій,...»

«– «Меґхадута» («Хмара-вістун»). Цю староіндійську елегію Калідаси, опубліковану 1928 р. харківським «Пролетарієм», переклав із санскриту Павло Ріттер (який також здійснив переклад цього твору російською мовою). Драму Калідаси «Шакунтала», видану харківським «ДВУ» 1929 р., переклав український письменник, історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, театральний і громадсько-політичний діяч Гнат Хоткевич, який на тему «Шакунтали» написав 23 інструментальних та 7 вокальних творів. Японська...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА БАДЬОРА Сергій Миколайович УДК 376.58(477.8)(091):343.811 ПРОБЛЕМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ВИХОВАНЦІВ РЕЖИМНИХ УСТАНОВ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ В ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПЕДАГОГІКИ (ІІ ПОЛОВИНА ХХ ст.) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»