WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 75 |

«UKRAINIAN CORPS OF THE SICH RIFLEMEN A MILITARY-HISTORICAL STUDY PUBLISHED BY THE JUBILEE COMMITTEE FOR THE COMMEMORATION OF THE 50TH ANNIVERSARY OF THE SICH RIFLEMEN CHICAGO 19 6 9 ...»

-- [ Страница 27 ] --

А відбулося воно так: уранці 14 грудня по всьому фронті під Києвом заграло майже 100 гармат з обох боків, і в наступ руши­ ла 1-ша Дніпровська Дивізія, щоб зайняти Борщагівку. Зараз пі­ сля того повинна була завдати рішучий удар ворогові Дивізія Січових Стрільців з Гатної й Крюківщини в напрямку на с. Жуляни - Пост Волинський - Соломенка - пасажирська станція Київ.

Тим часом наступ Дніпровської Дивізії на Борщагівку розвивався дуже мляво. Не маючи терпеливости дочекатись його кінця, Диві­ зія Січових Стрільців пішла о год- 12. 30 у наступ самостійно. Во­ роже командування, бачачи безнадійність дальшої боротьби, та ще до того під час заворушень у столиці, якої значну частину захо­ пили були місцеві українці, наказало оборонцям столиці зійти рів­ ночасно на всьому фронті о год. 1-ій по полудні з позицій і розій­ тися іпо домах. Розстрільні Дивізії Січових Стрільців якраз під­ ходили під с. Жуляни, як його покидали гетьманці. Не зустрівши опору, наступальні курені Дивізії Січових Стрільців зібралися в ко­ лони й забезпеченим маршем почали підходити під Київ до паса­ жирської станції. Рівночасно рухнув увесь фронт Дніпровців „у город”, найшвидше в Святошині. Безладними юрбами Дніпровій потягли чимшвидше всіма доріжками, особливо ж по житомир­ ськім шляху, щоб першими вступити в столицю. Це їм удалося ле­ гко. їхні безладні ватаги скупчилися в Києві на Жидівськім Б а­ зарі й, роздобувши десь портрет Тараса Шевченка, понесли йо­ го вулицями столиці кількатисячною юрбою. Надвечір, коло 4 год., ось так дійшли аж до Хрещатика. Тут біля Думи зустрів їх малий відділ московських офіцерів скорострільним вогнем. Юрба вмить сколихнулась і в страшній паніці завернула назад, очунявши аж по­ за Жидівським Базаром. За півгодини вулиці міста наче вимерли.

Таким сумним і зловісним інцидентом почалася влада Дирек­ торії в столиці України. Він нагадував слова одного московсько­ го генерала з тих, що боронили Київ перед повстанськими вій­ ськами: „Бувають такі переможці, що подобають на переможе­ них”.

Тим часом біля Кадетського Ліска скупчився трикурінний 1-ий полк Січових Стрільців. Коло 9-ої год. увечері він спокійно ввійшов на пасажирську залізничу станцію, і вночі з 14 на 15 груд­ ня, не зустрічаючи ніде ні найменшого опору, поступово зайняв майже ціле місто з Хрещатиком, усю ніч забезпечуючи стежами лад і спокій у столиці.

digitized by ukrbiblioteka.org XII. ПЕРЕМОЖЕНІ ПЕРЕМОЖЦІ Україна на переломі 1918-1919 років. Політична роля Осадного Корпусу. Спроба організації нового Січового Стрілецтва, Війна з большевицькою Московщиною. Бої Січових Стрільців на Лівобе­ режжі. Бій під Гребінкою. Упадок Києва. Розклад війська УНР.

1.

Україна була у важкій міжнародній ситуації в ті дні, коли Директорія УНР здобувала столицю. На північному пограниччі від Лунинця по Курськ усе ще стояв воєнний большевицький фронт, бо Гетьманщина не уклала миру з большевицькою Росією. Але, коли б мир і був укладений, то становище від цього не змінило­ ся б. У Московщині був голод, і для свого власного рятунку большевики готові були піти по український хліб, коли б тільки трапилась нагода. На Правобережжі не стояли проти большевиків ніякі українські сили, бо всі ті сили були зайняті борнею про­ ти Гетьманщини, а німців, що за Гетьманщини боронили укра­ їнські кордони, обеззброєно. На Лівобережжі, правда, нероззброні німецькі війська все ще були на давніх місцях, але вже швид­ ко їх покинули, щоб повернутись на свою батьківщину. На за­ ході України, в Галичині й на Холмщині, йшла важка війна з Поль­ щею, що далі, то більше кривава- На схід, на Донщину, з боями відступали перед частинами Запорожців останки московських до­ бровольчих військ, що формувалися під час Гетьманщини в Укра­ їні. На півдні, над Дністром, румуни зайняли якраз Басарабію й Бу­ ковину. А в Одесі після розгрому Болгарії й Туреччини та зломання фронтів Центральних Держав закріплювався антантський десант, головно французи. Під їхньою охороною там починала формуватися московська добровольча армія для походу на Укра­ їну й далі проти московських большевиків. Проти Одеси до­ велося вже під час повстання зорганізувати окремішній фронт.

Внутрішнє становище України було не менше грізне. Хоча офіційно за заявами Директорії протигетьманське повстання йшло під кличами рятунку української державности, то лише незначні кола повстанських селянських мас розуміли й визнавали ці заяви.

Практика Гетьманщини спинила лроцес національного освідомлення українських селянських мас і зробила для них ненависною не лише Гетьманщину, але й саму українську державність.

Під час облоги столиці часто-густо доводилося чути в розмовах селян-повстанців, колишніх російських солдатів: „І ось прийшов канєц етой Українє!” їхня національна свідомість була ще настільки мала, що змобілізовані (повстанські маси з привички вживали здебільша ще давнього солдатського московсько-українського жар­ гону. В деяких частинах, де були розумні й ідейні старшини, роз’яснювали селянам різницю поміж Україною й Гетьманщиною.

Але лише подекуди, бо таких старшин було мало. Тому й повстан­ ня не освідомило з національного боку селянських мас так, як могло й повинно було освідомити. Під час розгулу гетьманської реакції українське селянство в своїй масі привикло оглядатися на московських большевиків, як на єдину силу, що спасе його від гніту Гетьманщини й німців, та вірило большевицькій Москві. Р оз­ биті в Україні німцями вліті 1918 року селянські повстанці, як ось Таращанці, пішли в Московщину, де сформувалися в гарні й високобоєздатні війська під керівництвом большевиків. Коли гово­ рити про політичну думку тогочасних українських селянських мас, то це специфічний селянський „большевизм”, який прагнув „всієї влади народові”, хоча ясного погляду, як ця влада повинна виглядати, він не мав. Міетушню в Україні та настрої селянського „большевизму” використали були зразу, як тільки загорілося по­ встання проти Гетьманщини, прихильники негайної революції різ­ них течій — агенти московських большевиків та українські ліві суспільно - революційні кола- Вони наполегливо намагалися з ’я­ сувати масам, що їхній невиразний настроєвий „большевизм” пра­ гне радянської селянсько - робітничої влади, диктатури трудово­ го народу в Україні, єднання трудових мас усіх народів для спіль­ ного нищення буржуазії й поміщицтва та внутрішньої громадянсь­ кої війни проти буржуазії в Україні. Ця пропаганда натрапила на дуже податливий ґрунт, бо гетьманська реакція взагалі помагала ростові крайніх суспільно - політичних настроїв і поглядів.

Повстання проти Гетьманщини знищило весь її державно-адміністраційний апарат, бо й не могло бути інакше: він був занадто зненавиджений, щоб повсталі маси не змели його. До чого це до­ вело, вже зілюстровано картиною громадських і державно-адміністраційних обов’язків стрілецьких старшин, що формували селян­ ські резерви в Білій Церкві. Подібні відносини внутрішньодержав­ digitized by ukrbiblioteka.org ного безладдя панували скрізь по всій Україні. Тут повстанські маси взяли ініціятиву в свої руки, скрізь творячи місцеві ради й рево­ люційні комітети, замість адміністраційної влади. А що настрої мас були прихильні для ідеї большевизму, то ці ради легко попа­ дали в руки агентів московських большевиків або українських прихильників всесвітньої суспільної революції і щораз рішучіше й загальніше почали домагатися передачі Директорією влади в Ук­ раїні диктатурі трудових мас, урядові Рад.

В таких грізних умовинах міжнародної дійсности України по­ чала свою працю Директорія. В неї не було ніякого ясного погля­ ду, куди слід спрямувати події в Україні, бо Директорія була колек­ тивом, складеним з людей цілком суперечних суспільно-політичних поглядів. Розсварена внутрі, Директорія до сміливих рішень не бу­ ла здібна. Коли б рахувалася з „большевицькими” настроями й лі­ вими українськими суспільно-революційними діячами, то мусіла б іще в самому розгарі повстання проти Гетьманщини передати свою владу українським лівим суспільно-революційним течіям, щоб вони завели з Україні „диктатуру трудових мас” і радянський устрій та штовхнули українську державність і на „внутрішню війну з буржу­ азією” на зразок тої, що йшла в Московщині з усіма її важкими наслідками, і на тісний союз із большевицькою Московщиною. Було це занадто ризиковне рішення для такого різноманітного колекти­ ву, як Директорія, тим більше, що навіть найкращі ліві її члени, так само, як більшість тогочасного освіченого українського гро­ мадянства, думала, що через малу національно-державну свідомість українських мас легко до рішального слова в місцевих радах, а ра­ зом із тим в українськім уряді прийдуть агенти большевицької Мос­ ковщини, що означатиме фактичну окупацію України Московщи­ ною без ніякого українського спротиву.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Вірити ж большевицькій Московщині, що вона буде респектувати недоторканість української держави і розвиток суспільної революції в Україні по лінії бажань місцевого суспільно-революційного елементу, а не діятиме за дик­ татом з Москви, ні Директорія, ні більшість українського освічено­ го громадянства після досвідів 1917-го року і початку 1918-го ро­ ку не мали причин. Виходило б, що раз суспільно-революційний КУРС української державної політики небезпечний для української державности, то слід негайно забезпечити селянський голод землі й доказати, що Директорія повстала проти Гетьманщини в обороні селянських інтересів, розбурхати українські націоналістичні інстинк­ ти в українськім селянстві та, опершись на праві, власницькі круги населення під кличами крайнього націоналізму, змагатися проти большевизму й усякої суспільно-революційної пропаганди, як чу­ жинецької інтриги та звернутися різко проти всякої Московщини, як виновника всіх лих, що їх Україна терпіла століттями. Але і в самій Директорії, і в більшості тогочасного освіченого громадян­ ства були занадто живі симпатії до всесвітньої суспільної револю­ ційносте і до національної толерантности, а власницькі елементи бу­ ли замало зорганізовані, щоб піти на такий шлях. Зрештою, і той шлях через дуже малу національну свідомість українських мас видавався ризиковний, і невідомо було, яка крайність — суспільнореволюційна чи націоналістична переліцитуе одна одну в симпатіях мас. На випадок же провалу націоналізму й упадку Директорії з її правим курсом політики знову ж відкривалося місце для московських большевиків і їхньої окупації України.Відсіль вийшла внутрішня по­ літика паліятивів, хитань і півзаходів Директорії. Вона визнавала, що диктатура трудового народу з радами і „внутрішня війна” проти буржуазії в Україні, яка не перестала бути предметом зазіхань Мос­ ковщини, є в даних умовинах прямим ударом в українську держав­ ність. Тому Директорія фактично стояла на становищі збереження існуючого суспільно-економічного порядку в Україні з застережен­ ням, що земля мусить попасти в селянські руки, отже з погляду ідеї всесвітньої суспільної революції стояла на становищі „контрреволю­ ційнім.” Але рівночасно хотіла задовольнити суспільно-переворотницькі настрої українських мас, пильно розбурхані крайньою суспі­ льно-революційною пропагандою, й видавала різні розпорядки, що мали на меті „нищити буржуазію” і „нетрудову інтелігенцію”.

Тим часом ці півзаходи нікого не могли задовольнити і відштовху­ вали від Директорії і праві й ліві кола населення. Українські сус­ пільно-революційні діячі не хотіли приймати до уваги ризику їх­ ньої пропаганди для існування української державности й розбур­ хуванням мас старалися приневолити Директорію здати місце ново­ му „урядові трудової диктатури.” Дошкульно б’ючи Директорію, вони в даних умовинах били й українську державність, не даючи їй закріпитися настільки, щоб ніякі суспільно-революційні експери­ менти не були страшні для її існування.

Розбурхана, політично невироблена, національно малосвідома маса почала віддалюватися від Директорії, про яку говорено, що рона „контрреволюційна” і хоче повороту до давніх порядків.

Таку саму хитку й нерішучу політику півзаходів і залицянок до непримиренних крайностей повела Директорія й назовні. Могла бути мова про три лінії її зовнішньої політики: або шукати сою­ зу з большевицькою Московщиною, щоб в ім’я всесвітньої суdigitized by ukrbiblioteka.org спільної революції повести війну проти Антанти, яка в той час на­ важилася була знищити російський большевизм; або шукати со­ юзника в Антанті, щоб з нею піти війною проти большевицької Московщини; або визнати неможливість союзу ні з Антантою, ні з большевиками, зате відстоювати суверенність України зброй­ ною силою проти всякого, хто на неї посягав би.

В усякому разі стояла іперед Україною війна. Але хитка й нерішуча Директорія і тут, так само, як у внутрішній політиці, жонглювала поміж непримиренними противенствами, думаючи, що їй може вдасться обм;анути цих і тих і забезпечити Україні мир, що було неможли­ ве. Рівночасні переговори Директорії з Антантою в Одесі і в Москві з большевиками відштовхнули від неї обидві сили, з якими д о ­ говорювалася, але й без того Директорія мала в своїй зовнішній політиці великі труднощі. Представники Антанти вперто відмов­ лялися визнати українську державність, стоячи на становищі від­ будови „нєдєлімої Россії”, а, власне, лише визнання української державносте могло б перехилити Директорію на бік Антаніти.

З другого боку виразно видко було фальшиву гру большевицької Москви. Не знаючи, яку силу уявляє собою Директоріянська Ук­ раїна, звідусіль загрожена походом військ російської реакції, большевицька Москва, щоправда, не зривала переговорів із Д и­ ректорією, щоб не напитати собі ще одного відвертого й рішу­ чого ворога, але рівночасно (пильно приготовлялася до походу по українські багатства, якщо покажеться, що Директорія не зможе оборонитися. Вже в листопаді 1918 року складалось у Москві „Тим­ часове Робітничо-Селянське Правительство України” з людей різ­ ко й відверто ворожих не лише до української державносте, але й до української національної культури. Воно, будучи експози­ турою московського уряду, тільки для обману національно свідо­ мішої частини українських мас величало себе „українським уря­ дом”, на ділі ж нічим, крім своєї інтенсивної суспільно-переворотницької пропаганди на Україні, не було зв’язане з українською землею та її населенням; до українських суспільно-революційних кіл, які з таким самовідреченням працювали в Україні, щоб по­ валити Директорію й промостити шлях для „диктатури трудово­ го народу”, воно ставилося так само вороже, як і до „контрреволю­ ційної” Директорії, маючи на меті знищити їх, як тільки ці кола виконають своє завдання, себто промостять своєю пропагандою дорогу до столиці України для того „Тимчасового Робітничо-Селянського Правительства”, створеного в Москві.



Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«УДК 37.035.6:371.134:7 Особливості та семантика вишиваних орнаментів на терені Миколаївської області Автор: Ткаченко А. В., Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв Постановка проблеми. В сучасних умовах динамічного розвитку мистецтво втрачає своє семантичне навантаження і стає лише «модою» для тих, хто може собі це дозволити. Але зацікавленість разом із тим не зникає, оскільки є досить велика кількість людей, що захоплюються декоративно-прикладним...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ІСТОРІОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ Випуск КИЇВ – 200 Історіографічні дослідження в Україні: Збірник наукових праць на пошану вченого-історика, доктора історичних наук, професора Р.Г.Симоненка / Відп.ред. Ю.А.Пінчук. К.: НАН України. Ін-т історії України, 2002. Вип.11. 400 с. Збірник наукових праць присвячений відомому вченому-історику, доктору історичних наук, професору Р.Г.Симоненку. Висвітлюються творчий шлях, науковий доробок...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. Ser. Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn.2010. Вип. 5. С. 28 – 51 2010. Is. 5. P. 28 – 51 УДК 061.22.055.2(477.83-25):655.56“1848/1870” РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИДАНЬ ТОВАРИСТВА “ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ” (1848–1870 рр.) Олександр СЕДЛЯР Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5, м. Львів, 79601, Україна, тел. (032) 239-43-59, ел. пошта: sedlyar@rambler.ru У статті досліджено...»

«УДК 373.3.016:51 Підручник з природознавства як засіб формування природознавчої компетентності учнів початкових класів І. В. Андрусенко, науковий співробітник лабораторії початкової освіти, Інституту педагогіки НАПН України; Г. П. Бондарчук, науковий кореспондент лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, завідувач НМЦ координації методичної роботи Київського університету імені Бориса Грінченка e-mail: Irina0668@bigmir.net Постановка проблеми. «Природознавство» вперше...»

«Электронная библиотека Головна мета цих «Методичних рекомендацій до курсу Історії західної філософії » допомогти студентам у процесі самостійного вивчення цієї дисципліни. Ви маєте перед собою помічник, який надасть вам можливість орієнтуватися у першої частині курсу Історії західної філософії для відділення культурології філософського факультету. Слід мати на увазі, що курс Історія західної філософії складається з трьох частин, перша з котрих займає другий навчальний семестр, а друга та третя...»

«СПИСОК НАУЧНЫХ ПУБЛИКАЦИЙ доктора исторических наук профессора кафедры истории Украины Таврического национального университета им. В. И. Вернадского НЕПОМНЯЩЕГО АНДРЕЯ АНАТОЛЬЕВИЧА 1. В. Кондараки – кърымтатарларнынъ этнографы // Йылдыз.– Ташкент, 1989.– № 6.– С. 142–144. (В соавторстве с В. Ф. Шарапой). 2. В. Х. Кондараки – историк Крыма. Рукопись депонирована ИНИОНРАН. № 41358 от 21. 03. 1990. (В соавторстве с В. Ф. Шарапой). 3. В. Д. Смирнов – историк Крыма // Материалы по археологии,...»

«ISSN 2222-551Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ. Серія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ». 2013. № 1 (5) УДК 821.161.2 М.К. НАЄНКО, доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури і компаративістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка СЕРГІЙ ЄФРЕМОВ, ВАСИЛЬ ДОМАНИЦЬКИЙ І «КОРИФЕИ УКРАИНСКОЙ СЦЕНЫ» Автор аналізує безіменну монографію «Корифеи украинской сцены» (1901) та можливу причетність до її створення В. Доманицького і С....»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КОПІЙКА ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ УДК:327.39 ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ ВИМІРИ РОЗШИРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Спеціальність 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук Київ – 2004 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету...»

«Сравнение историко-правового развития государств Автор: Administrator 21.10.2010 19:32 Сравнение историко-правового развития государств Порівняння історико-правового розвитку держав: Індія, Франція, Арабський халіфат Введення 1. Утворення держави в Індії, державні органи управління.2. Державний лад Арабського халіфату, джерела мусульманського права 3. Встановлення Абсолютної монархії у Франції. Список літератури В результаті розгляду і розкриття цих тим, неважко відмітити схожість і відмінності...»

«УДК 373.3(477) «ХХ» Розвиток змісту початкового курсу української мови у другій половині ХХ століття О. В. Кирлан, здобувач кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка e-mail: olja_kyrlan@mail.ru Постановка проблеми. Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається опанування молодшими школярами української мови як засобу спілкування і пізнання, прилучення до скарбниць духовності й...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»