WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 75 |

«UKRAINIAN CORPS OF THE SICH RIFLEMEN A MILITARY-HISTORICAL STUDY PUBLISHED BY THE JUBILEE COMMITTEE FOR THE COMMEMORATION OF THE 50TH ANNIVERSARY OF THE SICH RIFLEMEN CHICAGO 19 6 9 ...»

-- [ Страница 21 ] --

Виступ проти Гетьманщини в ім’я української державної ідеї вже неминучий. Ніщо вже не заверне Гетьманщини з її походу в обій­ ми Росії. Ось так і з нею пропаде й українська державна ідея, бо Гетьманщина здискредитувала в розумінні маси й саму цю ідею і навіть назву України. Слід буде повстанням проти Гетьманщини, піднятим під гаслом оборони української державности, доказати, що гетьманщина й українська держава це не одне й те саме. По всій імовірності Січовому Стрілецтву доведеться полягти в цій боротьбі, але його смерть повинна стати історичною демонстра­ цією, яка доказуватиме, що вже ніколи Україна не об’єднається добровільно з Московщиною. Смерть Січового Стрілецтва вихову­ ватиме майбутні покоління всього українського народу, й вихо­ ваний таким прикладом, цей народ іще зірветься колись усією своєю масою до боротьби за свою державність, і тоді — здобуде її. Тому лиш ідеальну ціль матиме Стрілецька боротьба під Киє­ вом. Але коли в українськім народі нема реальних даних, щоб тепер здобути свою державність, то не слід не використати наго­ ди бодай на те, щоб із великих тих часів він виніс бодай спога­ ди про, хоч і безнадійну, але геройську боротьбу за державу. Бо з таких вартостей будується сила народів і їхня сміливість у їхній визвольній боротьбі. На випадок, хоч він неймовірний, успіху протигетьманського повстання, Україна завше зможе ще проголоси­ ти війну Польщі, бо центром української державности є Київ, а не Львів, і з Наддніпрянщиною теж і Галичина упаде. Якщо Стрі­ лецтво піде на Львів, а Україна стане базою відбудови „єдіної Росії”, то який же остаточний результат тимчасової перемоги у Львові? Від польської влади Галичина попаде під московську.

Невже для такого остаточного кінця вільно не дозволити Січо­ вим Стрільцям полягти під Києвом? „Галицький Піємонт?” Обіципки, що Галичина відбиватиме Україну з під Росії? Невже чес­ ні ці обіцянки д-ра Назарука, коли цей „Піємонт” не може влас­ ними силами сам себе визволити з під гурту галицьких поляків, і хоче стягнути останні українські війська Наддніпрянщини, Сі­ чових Стрільців, без яких неможливе повстання проти Гетьман­ щини, як одинокий доказ, що Україна справді не хоче ніякого зв’язку з Москвою? Невже такий „Піємонт”, колинебудь зважить­ ся встрянути в боротьбу проти могутньої Росії, коли тодішня слабосила Польща — для нього непереможний противник?” Ось так питали Стрілецькі старшини д-ра Назарука. На дру­ гий день, 13 листопада, Стрілецька Рада всіма голосами проти го­ лосу Романа Сушка відкинула прохання д-ра Назарука й рішила всіма Стрілецькими силами рушити на Київ. (Про ті „сили” Окре­ мого Загону Січових Стрільців у дні 15 листопада, 1918 року, була тут мова вище у розділі VIII, підрозділі 4 — Ред).

Тимчасом білоцерківський староста Кейхель, очевидно на наказ згори, почав стягати в Білу Церкву „карательні отряди” з повіту, щоби обеззброїти Січових Стрільців. Вістку про це при­ йняли в Стрілецьких бараках глузуванням. Стрільці заздалегідь сма­ кували свою сподівану розправу зі зненавидженими „золотопогон­ никами”. На всякий випадок Стрілецьке Командування проголосило боєве поготівля й виставило застави й гармати. Можливість бою з білоцерківськими ватагами „карательників”, в якому Стрільці на­ певно сподівалися розмести їх у пил, викликала серед Стрілець­ ких рядовиків, у противенстві до стрілецьких старшин, непохитне переконання, що Стрілецтво переможе теж і в повстанні проти гетьмана. З таким переконанням і йшли декілька днів пізніше Січо­ ві Стрільці на Київ. Але старшини, хоч ясно розуміли, як мало ви­ глядів на перемогу матиме повстання, цієї віри Стрільців не підрива­ ли, хоч і не підтверджували її. Вони лиш одверто казали, що прий­ дуть бої проти могутньої ворожої чисельної переваги, та й стільки.

Але події грянули. 14-го листопада гетьман видав давно спо­ дівану Стрілецтвом повселюдну деклярацію „грамоту” про феде­ рацію України з Московщиною21). На вістку про неї навіть найрадикальніші московські „обєдинительні” кола рішили, що Гетьман­ щина репрезентує вже лише „Юґ єдіної Росії”. Зате, як тоді видава­ лося, ні в кого з українців-державників, навіть у найближчих при­ хильників Гетьманщини, не стало сумнівів, що в ім’я української державносте слід тепер ударити на Гетьманщину. Текст федера

<

Пhr. Документи. Грамота Гетьмана з 14. XI. 1918 про ф едерац ію Ук­раїни з Р осією.

digitized by ukrbiblioteka.org цінної заяви наспів у білоцерківські бараки ще того самого дня.

Але Січове Стрілецтво не зразу виступило.

Боно мусіло відкину­ ти свій плян негайної атаки на столицю, бо все одно він уже був нереальний: адже московський Київ уже підготовлювався на стрі­ лецький удар. Отже Січове Стрілецтво чекало на членів Директо­ рії Української Народної Республіки, яку вибрав у тих днях На­ ціональний Союз, щоб станули на чолі протигетьманського пов­ стання. Вони й прибули до Білої Церкви 15 листопада разом із Оперативним Штабом. У декого з приїжджих була певність пе­ ремоги. Але член Директорії Симон Петлюра принагідно в розмові сказав: „Звичайно! Хіба ж можна думати, що чотирма гарматами й кількома сотнями людей ми розіб’ємо гетьмансько-німецькі пол­ ки? Я знаю, що всі йдемо на смерть. Але ми мусимо пожертвувати собою. Це має бути крик розпуки народу, котрого насильно ж е­ нуть в обійми ненависної Москви”. Увесь той день ужито, щоб ви­ готовити відозви до українського народу й німецьких військ і впе­ внитися, чи теж і проти німців доведеться боротися, щоби склас­ ти відповідний плян усього повстання.

3.

Хоч не такий страшний був німецький противник, як улітку, то все ж був для справи повстання дуже грізний. Виступ чи не двосоттисячної німецької армії проти Директорії й жміньки Січо­ вих Стрільців, якщо б не вибухнуло сподіване деким всенародне повстання, легко міг би розтрощити задуману історичну демон­ страцію так, що вона навіть може не стала б занадто відома. Але, й хоч би здвигнулися маси, то й тоді небезпека не дуже меншала.

Розгром організаційного центру повстання, Директорії й Стрілецт­ ва, легко міг би перемінити цілий протигетьманський збройний рух у величезну анархію без ніякої провідної думки. Але німецькі вояки не рвалися в бій. Останні дні жовтня 1918 року принесли бу­ ли катастрофу фронтів центральних держав. В Австрії розгорілася революція. Вже з перших днів листопада австрійська окупаційна армія потягла ватагами з під Одеси додому. В німецьких військах скрізь постали ради вояцьких депутатів, „зольдатенрати”, й знач­ мо ослабла дисципліна. Але німці все ще трималися купи, життя свого ради, бо лише зорганізовано могли вернутися в Німеччину, і все ще були в високій мірі боєздатні. Треба було переконати ті німецькі війська, що тепер бажали лише вернутись в батьківщину, що, не виступаючи проти повстання Директорії, вони швидше змо­ жуть побачити свій рідний край.

Цього завдання піднялася 15 листопада делегація Стрілець­ ких старшин Романа Сушка й Володимира Чорнія до німецької за­ логи Білої Церкви. Вона застала білоцерківських німців у повній боєвій готовості, бо вони, вже попереджені про те, що заварю­ ється в стрілецьких бараках, боялися, чи Стрільці не захочуть обез­ зброїти їх. Хоч і не страшно виглядала ця залякана кількатисячна німецька залога в Білій Церкві, то все ж немало могла пошкодити.

Зрештою річ була в тому, щоб білоцерківські німці передали Стрі­ лецькі аргументи й домагання далі. Отже Січово-Стрілецькі висланники заявили білоцерківському „зольдатенратові”, що „народній гнів, що оце надвигається, змете німців без сліду”, якщо вони не будуть невтральні. З другого боку обіцювали, що по наказу Д и­ ректорії повстанські загони, які ніколи не переставали скубти нім­ ців, де могли, залишать їх нарешті в спокою, і, що повстанське ко­ мандування швидше відправить їх у Німеччину, ніж гетьманський уряд, який на них спирається. Білоцерківський „зольдатенрат” від­ повів, що зараз же вишле своїх відпоручників до армійського „зольдатенрагу” в Києві і, порозумівшись там, дасть остаточну від­ повідь. Тоді Стрілецькі старшини заявили, що на другий день, без уваги на німців, буде зайнята Біла Церква, й буде проголошена в ній влада Директорії Української Народньої Республіки.

Щойно другого дня, 16 листопада, під вечір наспіла з Києва в Білу Церкву делегація армійського „зольдатенрату”, і зразу на стації зажадала від імені німецьких військ, щ о б... спинити пов­ стання, поки німці не покинуть України. Стрілецький старшина, що приймав делегацію, у відповіді показав рукою на паровик, що саме на всіх парах проїздив через стацію, і сказав: „Спиніть, якщо можете!” Ця коротка увага, видко, переконала німецьку делега­ цію, бо після кількох хвилин наради вона заявила згоду почати переговори про умови німецької невтральности.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Всю ніч із 16 на 17 листопада йшли переговори, і щойно досвіта о год. 3:45 списано умову, яку підписала Директорія УНР з одного боку, і відпоручник „зольдатенрату” німецької окупаційної армії — з другого. В умові німці зобов’язувалися додержати повної невтральности, а зате Директорія обіцяла недоторкальність німецьких частин і їх­ нього майна, утримання німців до часу, поки покинуть Україну і відсилку їх назад у їхню батьківщину по змозі якнайшвидше.

4.

Але Січові Стрільці не чекали на вислід переговорів із нім­ цями. Вже 16 листопада вранці зібрано Стрілецькі сотні, відчитано digitized by ukrbiblioteka.org їм „грамоту” про злуку Гетьманщини з Росією та наказ, що від цієї хвилини вони переходять під владу Директорії Української Народньої Республіки, виступаючи проти Гетьманщини походом на Ки­ їв. Такий наказ був очікуваний з години на годину вже кілька днів, та все ж викликав загальні радощі. Рівночасно роздали Стріль­ цям бойові шоломи. Розпущені зі збірки деякі Стрільці начіпили на шоломи червоні стрічки під тризубом. Так почався ви­ ступ Січових Стрільців проти Гетьманщини.

Тимчасом надалі стрілецтво не було здібне до походу, бо ні гармати, ні скоростріли не мали потрібного числа коней. їх не дав Стрільцям гетьманський уряд, щоби Стрілецтво не могло руши­ тися з місця. Тут наче чудом над’їхали з-під Одеси два потяги з двома сотнями австрійської кінноти. їх миттю обеззброїли й за­ брали коні, яких вистачило не лише для батерії, скорострілів і кін­ ноти, але й для деяких старшин Січових Стрільців. Рівночасно Стрілецька батерія поповнилася 30-ма учнями Коростишівської учи­ тельської семінарії, які й давніше служили в Січових Стрільцях, а після складення зброї вернулись були до науки. Тепер вони ще раз прийшли. (Всі вони були потім у Стрілецькій артилерії аж до самого її кінця, немало заслуг поклавши при її організації. Після розгрому української армії наприкінці 1919 року ті з них, що осталися при жит­ ті, вернулись були в Коростишів, де всіх їх, як говорять, большевики розстріляли в 1920 році. Говорять, що один із тих Стрілецьких гарма­ шів був під час розстрілу лише важко ранений, і так покинутий по­ між трупами своїх друзів. Вернувшись до свідомосте, він, скривавле­ ний увесь, заволікся до чрезвичайки і прохав, щоб його добили.

Чекісти зворушилися його виглядом і дарували йому життя. Але він не поступився: „Перестріляли ви моїх друзів, то тепер і мені нема життя. Добийте!’ Чекісти добили).

По полудні 16-го листопада одна стрілецька сотня увійшла в містечко й до вечора без труду обеззброїла державну варту й міс­ цевий кадр кавалерійського полку. Але зібраних Кейхелем „карательників” уже не застала, бо врни поспішно відступили на Сквиру. В місті розставлено стрілецькі варти й проголошено владу Української Народньої Республіки, поставивши в її імені місце* вого команданта. Всю ніч із 16-го на 17-те листопада друковано в місцевій друкарні відозву Директорії УНР до населення, і всю ніч натовп облягав друкарню, чекаючи на появу відозви. Коли ж уранці розкинули її стрільці, то натовп на радощах наче здурів — так дошкулив був населенню гетьманський режим. Поки таке дія­ лося в містечку, рівночасно зранку 16-го листопада почали за­ їздити перед стрілецькі бараки паровози й вагони, з яких складано поїзди для походу на Київ. Доставлювала їх умить організа­ ція залізничників на телеграфічний наказ залізничого комісара при Директорії, Вірка, дарма що Хвастів був іще в руках гетьманської влади. І того дня й пізніше, за весь час протигетьманського пов­ стання, не справитися б було Січовим Стрільцям, коли б не само­ віддана праця українських залізничників і телеграфістів.

Надвечір того самого дня закінчилася вся подрібна підготова, і зараз вирушив на Хвастів стрілецький авангард: 2-га піша сотня Осипа Думіна з Романом Сушком, командиром 1-го стрі­ лецького пішого куреня, щоб, зайнявши Хвастів, забезпечити Бі* лу Церкву від сторони Києва.

Цей і чергові стрілецькі поїзди ви­ глядали так: напереді критий вагон із вирубаною передньою сті­ ною; в ньому гармата, готова до стрілу, захищена мішками із піском. За ним площадка з двома скорострілами, захованими у прасованому сіні. Потім паровіз, далі криті вагони з піхотою, вре­ шті площадка з двома скорострілами. Поміж командиром поїзду, паровозом і гарматою проведено телефон. Поїзд мав сповняти функції „панцерника”.

Надвечір 16-го листопада стрілецький авангард під’їхав на пів­ тори верстви від хвастівської станції. Тут виладувався і бойовим порядком із скорострілами, готовими до стрілу, зайняв станцію.

На станції, крім німецької частини, стояла якась гетьманська сердюцька частина. Стрільці мовчки обеззброїли сердюцьку варту, а сердюки віддали рушниці, взагалі не розуміючи, що з ними ді­ ється. Тоді кілька стрільців увійшло в ждальню, де перебувала ціла сердюцька частина, і так само мовчки обеззброїло її. Ба­ чачи це, публіка наче закам’яніла. Щойно заспокоївшись, почала снувати різні здогади, між іншим, що це французи прийшли з-під Одеси. Але стрільці покищо не виявляли, хто вони. Забезпечили лише скорострілами й заставами станцію і так держали її всю ніч.

Німці спочатку начебто не помічали, що діється. Потім під­ тягнули піхоту й робили такий вид, що не пропустять стрільців на Київ, навіть розпічнуть бій. Але1 за ніч стрільці потрохи перемовили німецьких вояків, щоб не івиступали піроти української народної справи. Рівночасно хвастівське німецьке командування зв’язалося з білоцерківським і, видно, дістало наказ чекати кін­ ця переговорів, що саме тоді відбувалися між Директорією й ар­ digitized by ukrbiblioteka.org мійським „зольдатенратом”, бо німецька ворожість нараз ослаб­ ла. Але з Києвом хвастівські німці ніяк не1 могли знайти зв’язку:

місцеві українські телеграфісти зіпсували й замотали всі німецькі сполучення так, що німецькі зв’язкові ніяк не могли їх наладнати.



Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«профессоров и преподавателей императорского университета св. Владимира (1834-1884) / Под ред. В.С. Иконникова. – Киев, 1884. – С. 689-709. 26. Державний архів м. Києва. – Ф. 16. Київський університет. – Оп. 465. – Спр. 4757: С. М. Ходецький, заслужений ординарний професор. – Арк. 451-474. 27. Матвієнко С. О. Український агроном і тваринник ХІХ сторіччя (До 150-річчя з дня народження Старіона Мартиніановича Ходецького) / Матвієнко С. О. // Вісник с.-г. науки. – 1971. – № 6. – С. 115-116. 28....»

«ПИТАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ Народні засідателі та суд присяжних у цивільному  процесі: історія і сучасність  Яценко Ніна Григорівна, аспірант кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка УДК 347.962(477) Протягом усієї історії створення, формування, функціонування суду присяжних та народних засідателів навколо цих інститутів існують дискусії як серед вчених-юристів, таких як С.Я. Фурса, О.В. Колісник, М.М. Ясинюк, О. Нечитайло, О.О. Сидорчук, так і...»

«ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ Європейський Союз Довідкове видання Дніпропетровськ, 2009 ЗМІСТ I. Вступ II. Європейський союз: склад та структура 2.1. Країни–члени ЄС 2.2. Країни-кандидати III. Інституції Європейського Союзу 3.1. Структура інституцій Євросоюзу та їх можливості. С. 7 3.1.1. Європейська Рада 3.1.2. Рада Європейського Союзу 3.1.3. Європейський Парламент 3.1.4. Європейська Комісія IV. Установчі документи V. Основні віхи в...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2007. Вип. 41. С.37-43 Ser. Philologi. 2007. № 41. P. 37-43 УДК 801.81: 39(092) М. Костомаров ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ СТУДІЇ МИКОЛИ КОСТОМАРОВА: ЦЕНТРАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА Святослав ПИЛИПЧУК Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, вул. Університетська, 1/345, Львів, Україна, e-mail: folklore@franko.lviv.ua Проаналізовано пріоритетні напрями фольклористичних праць М....»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “СУДОВА ПСИХІАТРІЯ” (для спеціалістів) Київ ДП «Видавничий дім «Персонал» Підготовлено доктором філософії в галузі психології, доцентом кафедри медичної психології та психокорекції МАУП Л. О. Федосовою Затверджено на засіданні кафедри медичної психології та психокорек­ ції (протокол № 7 від 20.02.09) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Федосова Л. О. Навчальна програма дисципліни “Судова...»

«Пам’яті жертв голоду 1946-1947 рр. в Україні присвячується Від автора DONETSK NATIONAL UNIVERSITY DONETSK COMPARTMENT OF SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY UKRAINIAN CENTRE OF CULTURAL STADIES (DONETSK) Oleksander Zadniprovs'kyi CHRONICLE of hunger over 1946-1947 in the Donbas Donetsk 2007 Від автора Донецький національний університет Донецьке відділення Наукового Товариства ім. Шевченка Український культурологічний центр (м. Донецьк) Олександр Задніпровський ХРОНІКА голоду 1946 – 1947 років у...»

«Звіт про науково-дослідну роботу кафедри історіографії, джерелознавства та археології за 2006 р. І. Склад кафедри: 12 викладачів – 4 професори та 8 доцентів. Посохов Сергій Іванович – д. і. н., професор, завідуючий кафедрою 1. історіографії, джерелознавства та археології. Буйнов Юрій Володимирович – к. і. н., доцент. 2. Бутенко Віра Іванівна – к. і. н., доцент. 3. Зайцев Борис Петрович – к. і. н., доцент (с. н. с. НДЧ). 4. Іващенко Вікторія Юріївна – к. і. н., доцент. 5. Каплін Олександр...»

«Національна академія внутрішніх справ Бюлетень нових надходжень загальної бібліотеки НАВС № 5 за 2014р (травень) Київ 2014 нформатика З Коженевский С.Р.К584 Взгляд на жесткий диск Изнутри: перезапись информации.Киев: ЕПОС, 2006.120с.24 грн. З Коженевский С.Р. К584 Взгляд на жесткий диск Изнутри: Словарь терминов. Изд. первое.Киев: ЕПОС, 2008.122с.24 грн. З Коженевский С.Р. К584 Взгляд на жесткий диск Изнутри: магнитные головки.Киев: ЕПОС, 2009.168с.24 грн. З Кудінов, Вадим Анатолійович К887...»

«Державний комітет архівів України Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства ПАМ’ЯТКИ археографічний щорічник 5’2005 ББК 79.3 (УКР)я4+63.3 (4УКР)71я4 Редакційна колегія: І. Б. Матяш (головний редактор) І. Н. Войцехівська, Л. А. Дубровіна, С. Г. Кулешов, С. В. Кульчицький, В.С. Лозицький, К. Є. Новохатський, Л. П. Одинока, Р. Я. Пиріг, П. С. Сохань, Є. В. Старостін (Москва), М. В. Шумейко (Мінськ) Зареєстровано у Міністерстві України у справах преси та інформації...»

«Збірник наукових праць. Частина 3, 2013 УДК 37.013.43/017:028 Тетяна Мельничук, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри культурології Національного університету біоресурсів і природокористування України КНИГА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЗАСІБ КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ РОБОТИ (НА ОСНОВІ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО) У статті розкрито способи вмотивування студентів до читання книг, обґрунтовуються функції книги як засобу формування свідомості майбутніх фахівців. Висвітлюються погляди В....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»