WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 || 20 | 21 |   ...   | 75 |

«UKRAINIAN CORPS OF THE SICH RIFLEMEN A MILITARY-HISTORICAL STUDY PUBLISHED BY THE JUBILEE COMMITTEE FOR THE COMMEMORATION OF THE 50TH ANNIVERSARY OF THE SICH RIFLEMEN CHICAGO 19 6 9 ...»

-- [ Страница 19 ] --

так відзначувалися нпр. Українські Січові Стрільці. Воно за весь час свого існування не створило ні одної своєї пісні. Воно було, казагал беручи, дуже понуре військо, в якому навіть відповідно підібрана боєва пісня була взята „на рахунок” і використана не так для розваги, як для плекання бойового духа й Стрілецького почуття гордощів. Обрахованість, що людське життя взагалі та зо ­ крема життя Січового Стрільця мало бути засобом важним лише по­ стільки, оскільки закріплювало українську державність, була харак­ теристична для білоцерківського Січового Стрілецтва17). Виховую­ чи фанатичну любов до України, Січове Стрілецтво рівночасно відки­ дало всяку зверхню ознаку національного сантименту. Туї’ свідо­ мо зі Стрілецьких мундурів були усунені всі національно-українсь­ кі ознаки. Тільки золотими ініціялами „С. С.” на мундирах і шине­ лях відзначалися Січові Стрільці, зрештою по свому зверхньому цілком інтернаціональному вигляді могли бути рівно добре ук­ раїнським, як і всяким іншим військом. Бо в противагу до іншого тогочасного українського національного війська, якого національ­ ний характер часто-густо цілком обмежувався лише такими зверх­ німи ознаками, як чуби, різнокольорові шлики, жупани й сап’янці, Стрілецький націоналізм повинен бути в глибині душі. Стрільців призвичаювали до думки, що вони завше боротимуться проти ве­ ликої чисельної ворожої переваги, і, що в бою їхня честь не по­ винна дозволити їм відступити назад. Але рівночасно впоювали в Стрільця думку, що якщо він поляже, то слави йому зате ніякої не буде, бо ніхто за ним не заплаче і ніхто, мабуть не поховає.

Тому навіть сантиментальна й романтична пісня Українських СіСічових Стрільців, якщо її співав білоцерківський Стрілець, става­ ла яко сь твердо й різкою.

Звичайно, ь такім війську як Січове Стрілецтво не всякий міг видержати. Воно відштовхувало не лише фізично невидержливого, але й морально слабшого, чи хоч би такого, для якого ідея україн­ ської державности не була висунена на перше й найголовніше міс­ це його особисто-життьових цілей. Тому багато відходило з Білої Церкви світ за очі. Стрілецьке Командування спинювало дезерцію радше „про людське око”, бо вона була бажана для того, щоб Стрілецтво стало одностайним, хоч і нечисленним. Одначе слід

17) Ц і й інші прикмети Січового Стрілецтва в Білій Ц еркві були лише п ов­ торенням і розгорненням у с іх основних принципів виховання і вишколу С.С. з п еред гетьманського п ер іоду.

digitized by ukrbiblioteka.org завважити, що покилали Січових Стрільців здебільшого лише ко­ лишні,зіпсовані свавіллям, солдати давньої російської армії. Зате, за винятком кількох окремих випадків, не було дезерції поміж новобранцями з Білоцерківщини, яких, як вони поті?л призналися, наслали були в Стрілецтво їхні батьки лише для того, щоб запас­ лися новим одягом і чобітьми,,у формуванні”, н мерщій повер­ талися додому. їх, здебільшого національно цілком несвідомих парубків Стрілецтво чомусь-то незвичайно швидко й докладно аси­ мілювало.

Ще більше, ніж від рядовика, вимагало білоцерківське Стрі­ лецтво від старшин. У ті години, коли Стрільці розважались у читальні, Стрілецькі старшини слухали теоретично-військових ви­ кладів і всі без вийнятку муштрувалися так само твердо, як їхні ря­ довики, щоб добре знали, якого виконання муштри повинні вима­ гати від них на другий день. Старшини повинні були стати прикла­ дом видержливости для своїх Стрільців. Коли напр. у морозні осінні поранки Стрільці муштрувалися в сукняних мундирах (ши­ нелі під час муштри й маршів не були дозволені в Стрільцях у Бі­ лій Церкві навіть у найбільший холод), то багато старшин із влас­ ної волі одягалися лише в легкі, полотняні, літні мундири (під час муштри й маршів шинелі і для старшин були заборонені). Бачачи це. Стрільці ніколи не важилися нарікати навіть у найбільш докуч­ ливі приморозки. У сотнях видано наказ, щоб сотенні вартові підстаршини вранці будили сотню, починаючи від сотника і сотенних старшин. Стрілецький старшина мусів бувати при своїх Стрільцях мід час роздачі харчів і повинен був часто провірювати службу у своїй сотні вночі. Для того, щоб прочитати книжку, старшина му­ сів використовувати навіть кількахвилинні перерви поміж зайнят­ тями. А все ж багато старшин навіть у таких умовах працювало чи то над перекладами з чужинецької військової літератури, чи над поширенням свого військового й загального знання. Відпочи­ вали старшини лиш одну годину при спільнім обіді й другу при спільній вечері. На сон їм здебільша не залишалося більше, ніж 4-5 юдин на добу.

Все це називалося,,темпо”. Уживав цього слова Федь Черник, і якраз він був одним з тих, що штовхали білоцерківське Стрі­ лецтво до щораз інтенсивнішої праці. Ось так „темпо” швидшало з кожним днем, використовуючи всі сили кожного Січового Стріль­ ця для організації Стрілецтва.

Предметом і учасником цього „темпа” було Січово-Стрілець­ ке вояцтво. Воно вернулося в Січове Стрілецтво з деякими протигетьманськими настроями. Незвичайне „темпо” праці воно прий­ мало спершу за гарячкову підготову до повстання. Алеж, бачачи працю старшин, те вояцтво швидко підкорялося їм, так, що не було сумніву, що навіть при цих своїх настроях воно буде вірно стояти при гетьмані, якщо цього вимагатиме добро України. Тут забулися давні наклепи на Стрілецьких старшин і все невдоволен­ ня з них із часів складення зброї, а хоч вони були занадто тверді и безоглядні, то пошана до них була така, що докір старшини вважався за пониження.18) Ось таке білоцерківське Січове Стрілецтво мало дня 15 лис­ топада 1918 p., на день перед його повстанням проти гетьманщини:

перший курінь під проводом Романа Сушка, зложений із чотирьох піших сотень (командири: Іван Роґульський, Осип Думін, Микола Загаевич і Василь Кучабський) разом боєвого складу 20 старшин і 474 багнетів; одну скорострільну сотню Федя Черника — 12 скорострілів; одну легку батерію Романа Дашкевича — 4 польові гар­ мати; кінну розвідку Франца Бориса — 1 старшина й ЗО шабель;

школу підстаршин Володимира Чорнія — 1 старшина й 27 стріль­ ців; булавну сотню Дмитра Герчанівського, в яку входили обоз­ ники й майстри всіх Стрілецьких майстерень; кіш Андрія Домарадського, в якому приймали й одягали нових охотників — 3 стар­ іння й 23 іще не приділених до сотень охотників і шпиталь лікаря ІІІамраєва, пізніше Кекала. Разом бойовий склад Стрільців виносив 46 старшин і 816 рядовиків усіх родів зброї1'). Технічну організа­ 18) У Білій Ц еркві, д е вж е Січові Стрільці не були розкинені сотнями в касарнях, так як були раніш у Києві, а ввесь О кремий Загін С.С. був укупі, сувора,.педантерія”, дисципліна були позитивною н еобхідністю, в якій Січові Стрільці з найбільш ою приємністю й задоволенням с еб е взаїм но підносили. Як за часів Ц ен ­ тральної Ради, так і тепер, кож ном у Січовому Стрільцеві залеж ало на тім, щ оби він і його частина відповідали усім вимогам потрібного Україні війська.

19) А. К резуб у ст. „Б ої за Львів і наддніпрянські Січові Стрільці” (К алендар „Ч ервоної Калини” на 1930 рік, ст. 29) пише про тодіш ний, а вищ енаведений стан О кремого Загон у Січових Стрільців, так: ;,Слід знати, що з чотирьох сотень пі­ хотного куріня тільки три1 перш і складалися зі старих стрільців, що перейш ли один чи другий вишкіл і д ен еб у д ь брали участь в боях, а четверта сотня це були охотники-новобранці, які познайомилися щ ойно з крісом.

Щ од о сотні скорострілів, батер ії і кінної розвідки, то там вишкіл стрільців не оставляв нічого д о бажання, зате в тих відділах були інші недостачі. Сотня скорострілів мала д у ж е мало набоїв, а щ е менш е мала їх батерія. Щ е гірш е було з кіньми.

Батерія д о самого виступу мала такі погані і схоровані (к ор ост ою ) коні, що з ними виступати в поле було немислимим. „Кінський матеріял” в кінній р о зв ід ­ ці був ще гірший. Щ ойно 15 листопада по р оззбр оєн н ю якогось мадярського гу­ сарського полку відносини під цим оглядом поправилися.

Взагалі гетьманське міністерство війни свідом о робило Загон ові різні т р у д ­ ності і у видачі наряду, збр о ї, харчів і т. д. та трактувало його гірше, ніж будь котр-е з чорносотенних оф іцерських „отроків” і „др уж ін ”.

digitized by ukrbiblioteka.org цію білоцерківського Стрілецтва вів помічник командира Загону СС військовий старшина Андрій Мельник із адьюнтантом Михайлом Матчаком.

Ціла ніша 4 сотня Січових Стрільців складалася з молодень­ ких новобранців із Білоцерківщини. Тільки статистичне значіння мало те, що Окремий Загін складався у двох третинах із галичан, а в одній із наддніпрянців, бо ніяких різниць зрештою не помічувалось між ними.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Стрілецьке постачання функціонувало доволі справно. Стріль­ ців відживлювали дуже добре, багато понад офіційно призначе­ ний пайок і зодягнули цілком без закиду. Дуже багато старань і енергії коштувало отримання набоїв до крісів і гармат. Вони наспі­ ли в Білу Церкву щойно в момент вибуху повстання проти Гетьманщини і то в малій кількості. Тоді теж прибуло до Січового Стрі­ лецтва телефонічне майно і запас зброї.

Січове Стрілецтво осягнуло в Білій Церкві дуже високий рівень своєї військової справности. Спомини про Білу Церкву з тодішною залізною дисципліною й,,темпом” праці належали піз­ ніше до найкращих спогадів Січових Стрільців. Вони мріяли, щоб іще раз вернулася „Біла Церква” й відродила Стрілецтво. Кілька дніь перед Стрілецьким повстанням проти гетьмана на перегляд Січових Стрільців приїхав був другий товариш військового міні­ стра, ген. Ліґнав, з роду німець, якого Стрільці глибоко поважали за його чесну працю в тогочасній українській армії. Хоч іще ви­ їжджаючи з Києва в Білу Церкву ген. Ліґнав знав, що їде поба­ чити добру військову частину, то був зачудований тим, що най­ шов у Стрілецтві. Після перегляду Стрілецьких касарень і частин під час їхньої муштри і в рядах, ген. Ліґн)ав був захоплений, і не вагався пізніше казати, що Січовому Стрілецтву не дорівню­ вали навіть найкращі колишні російські частини гвардії мирного часу.

Ось таке Січове Стрілецтво виступило кілька днів пізніше проти гетьманщини і розгромило її.

П іхотні сотні прим, вийшли з Б ілої Ц еркви під Київ з 140 набоями на стріль­ ця і всього ш ести запасними скриньками на сотню при обозі. П ерев’язок, ізза ма­ л о ї їх скількости, стрільцям взагалі не видано, а їх відповідно до потр еби вида­ вали тільки сотенні санітарі — факти, що говорять самі за себе.

Коли відчислити четверту сотню, якої ізза її слабого вишколу, в бою не мож на було вжити, — то ясно, що сила Загон у була ще менша.

П іхоту мож на було скріпити ш колою підстаршин (27 стрільців); в крайном у випадку також кінною розвідк ою (ЗО стрільців), а в том у випадку силу пі­ хотного куріня м ож на було піднести д о яких 410 або 420 крісів”.

IX. ПОВСТАННЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ

ПРОТИ ГЕТЬМАНЩИНИ

Гетьманщина у вересні і жовтні 1918 року. Підготова повстан­ ня. Переговори з Німцями. Виступ Січових Стрільців Проти Геть­ манщини.

1.

Поки Січове Стрілецтво в гарячковім темпі організувалось до рішальних подій в Україні, Гетьманщина щораз виразніше яшла до переміни Української Держави в базу, з якої повинна була відбудуватися „єдіна Росія”. Можна вважати, що перша по­ ловина вересня була останнім часом, коли — при передумові під­ тримки з боку українства — Гетьманщина могла ще урятуватися, як тривка форма устрою української державности. Цей останній час проминув. Державний апарат зрусифікувався дорешти, московська мова стала в ньому на практиці не рівнорядною, а першою й го ­ ловною державною мовою. У тіснім порозумінні з німцями, яких політика тепер, як здається, рішуче поверталася вбік відбудови „єдіної Росії” як німецького союзника, скрізь в Україні почали формуватися московські збройні сили, як ось „Южная Армія” „Сєвєрная Армія”, „Особий Корпус”, „Добровольческія Дружи­ ни” і ін. для розгрому большевизму і разом із тим для відбудови старої,,єдіної” Росії.

Ось так Гетьманщина опинилася в площині збройних пере­ воротів. Коли б не йшла по лінії всеросійсько-обєдинительних зашслів, то грозили їй тепер збройні сили, що домагалися перетво­ рити Україну в базу відбудови довоєнної Росії. А коли б пішла ос­ таточно туди, то неминуче мусіла б зустріти збройний українсь­ кий виступ. Погроза московського перевороту була для Гетьман­ щини ближча й грізніша, бо в силу всієї її дотеперішньої політики московські кола, що були допущені до влади, були теж міцніше зорганізовані. Так-то Гетьманщина мусіла поступатися їм щораз більше.

Вже від літа 1918 року вся московська преса відверто пи­ сала в Українській Державі, що українська державність не має digitized by ukrbiblioteka.org розумного сенсу. В жовтні прийшов перший офіційний москов­ ський наступ на українську державність. У меморіялі з 8-го жовт­ ня 1918 року „Протофіс” відверто заявив Гетьманові: „УкраїнаМалоросія — частина Єдіної Російської Держави і т.д. Найближ­ чим завданням інтелігентних груп підготовити безболісний пере­ хід України від самостійносте до всеросійського об’єднання...

Штучно створена держава (себто українська) віджила свою істо­ рію, й не може далі існувати”. В меморіялі росіяни, автори меморіялу, дораджували гетьманові зробити „перехід” непомітно, „шля­ хом реальних заходів” без усяких деклярацій. Але більшість ради міністрів у тих днях поспішилася й відверто вимагала від гетьмана ще й повселюдної деклярації про федерацію України з Московщи­ ною. Це довело до кабінетної кризи, якою покористувався Ук­ раїнський Національний Союз і вспів упровадити в новий кабінет українську меншість. Рівночасно те оточення гетьмана, що було ук­ раїнське й державницьке, старалося завернути Гетьманщину з її угодовецького підходу до московської реакції. Однак навіть, коли б у новому кабінеті була українська більшість і коли б українське оточення гетьмана було вдвоє сильніше, то й тоді не могло б за ­ вернути Гетьманщини відтіль, куди штовхала її уже пів року соціяльно-економічна і політична дійсність. Вихід міг бути хіба ще тільки у насильстві: у збройному розгоні добровольчих мос­ ковських частин в Україні й насильному зламанні того всеросій­ ського „обєдинительного” перстеня, що затискався довкруги влади Української Держави. Але де була запорука того, що присмирив­ ши московську реакцію, Україна не попаде ще раз на шлях соціяльної революції і не дійде вкінці до большевизму?!



Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 || 20 | 21 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«Віртуальна презентація Дата відбору матеріалу: 27.04.2012. Кількість відібраних джерел: 22 Укладач: С. В. Колодюк Кундера, М. Нарушенные завещания / Милан Кундера ; [пер. с фр. Марианны Таймановой]. СПб. : Азбука-классика, 2005. 284, [1] с. Автор розмірковує про історію роману, про закономірності цього складного жанру, про його взаємини з європейською історією, про складність перекладу, про долі роману і його авторів Одна з найважливіших тем трактату пов'язана з музикою, з іменами Л. Яначека,...»

«О. Демків. Девіантогенність міського простору: історична вкоріненість та рецепти подолання // Соціологія міста: навчальний посібник / [Л. В. Малес, В. В. Середа, М. О. Соболевська, Ю. Г. Сорока, О. Б. Демків та ін.]; за заг. ред. О. К. Міхеєвої. – Донецьк: вид-во «Ноулідж», 2010. – 464 с. (+ ілюстрації). – С. 227 – 260 О. Б. Демків к.соц.н., доцент кафедра історії і теорії соціології Львівський національний університет імені Івана Франка План лекції 1. Генеза соціологічного дискурсу щодо...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVII 20. Агеева В. А. Сьогодні «я – феміністка» може сказати лише інтелектуалка [Електронний ресурс] / В. А. Агеева. — Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/person/2013/03/7/122899/ — Дата доступу: 05.10.2013— Назва з титулу екрану.21. Арзаканян М. Ц. История Франции / М. Ц. Арзаканян, А. В. Ревякин, П. Ю. Уваров. — М.: Высшее образование, 2005. — 474 с.22. Арзаканян М. Ц. Подвиг во имя Франции...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІСТОРІЯ Випуск 17 Видається з 1995 р. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск 17. УДК 93/94 ББК 63 В53 Затверджено до друку Вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол №6 від 29 червня 2010 р.). Видання внесено до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати...»

«Науковий вісник ЧДІЕУ № 4 (12), 2011 ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ УДК 330.3 О. В. Куклін, д.е.н.МОДЕРНІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ Анотація. Стаття присвячена визначенню основних тенденцій розвитку сучасної вищої освіти. Автором розроблено стратегічні засади та запропоновано напрями модернізації вищої освіти України. Ключові слова: модернізація вищої освіти, економічні фактори, приватні вищі навчальні заклади,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ» Львів Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка Рекомендовано до друку кафедрою історії філософії філософського факультету ЛНУ імені Івана Франка протокол №1 від 07.09.09 р. Уклала Уляна Вікторівна Хамар Відповідальний за випуск А.І.Пашук МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З КУРСУ...»

«SWorld – 18-27 December 2012 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/december-2012 MO DERN PROBLEMS AND W AYS O F THEIR SO LUTIO N IN SCIENCE, TRANSPORT, PRODUCTIO N AND EDUCATIO N„ 2012 УДК 343:378.4 (477.85-25) “1875/1918” Грекул-Ковалик Т.А. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ПРАВНИЧИХ КАДРІВ В УНІВЕРСИТЕТІ ФРАНЦА-ЙОСИФА У ЧЕРНІВЦЯХ (1875-1918 РР.) Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, Університетська...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2013. Випуск 58. С. 285–289 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2013. Issue 58. P. 285–289 ОСОБИСТІСТЬ. ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. ДОЛЯ УДК 091.5:2-558.3-457(477.86)“1902”І.Франко НЕВІДОМИЙ АВТОГРАФ ІВАНА ФРАНКА, АБО НЕ ЄДИНИЙ ХРЕСНИМ БАТЬКОМ РАЗ. Назар ФЕДОРАК Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка, вул. Університетська, 1, Львів, Україна, 79000...»

«Відділ довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування Методичний кабінет при управлінні освіти Херсонської міської ради ЩО ЧИТАТИ ВЛІТКУ учням 5 класу (рекомендаційний бібліографічний список) Херсон 2012 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 84(4УКР) Близнець, В. Звук павутинки : повість; Земля світлячків: казка:Б69 для мол. та серед. шк. віку / В.Близнець; худож. О.Михайлова-Родіна. К. : Веселка, 2003. 175 с. 84(4УКР) Вінграновський, М. Вибрані твори / М. Вінграновський. К.: Дніпро, В48 2004. 832...»

«Історія комп'ютерних вірусів Теоретичні основи створення комп'ютерних вірусів були закладені в 40-х роках минулого сторіччя американським ученим Д ж о н о м фон Нейманом (John von Neumann), що також відомий як автор базових принципів роботи сучасного комп'ютера. Уперше ж термін вірус у відношенні комп'ютерних програм застосував Фред Козн (Fred Cohen). Це сталося 3 листопада 1983 року на щотижневому семінарі по комп'ютерній безпеці в Університеті Південної Каліфорнії ( С Ш А ), д е був...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»