WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 75 |

«UKRAINIAN CORPS OF THE SICH RIFLEMEN A MILITARY-HISTORICAL STUDY PUBLISHED BY THE JUBILEE COMMITTEE FOR THE COMMEMORATION OF THE 50TH ANNIVERSARY OF THE SICH RIFLEMEN CHICAGO 19 6 9 ...»

-- [ Страница 17 ] --

Швидко заїхали німецькі вантажники і, вщерть навантажені Стрі­ лецькою зброєю, почали від’їздити. Пусті були подвір’я Стрілець­ ких касарень. Тільки на одному з них стояв Федь Черник, що ні­ як не міг розпрощатися зі своїми скорострілами. Тут німецький старшина приступив до нього, силкуючись потішити Черника. А сотник Січових Стрільців Федь Черник погірдливо поглянув на нього: „Сьогодні ви відбираєте в нас зброю, але вважайте! Вва­ жайте, бо прийде час, коли разом із вашою зброєю складатимете ваші голови — нам!”.

Швидко після розформування Січового Стрілецтва заграли дзвони київських соборів. В розкішну, квітами прибрану, весняну днину святковано Великдень. Якраз у цю розкішну Великодню не­ ділю стрільці проводили на цвинтар одного свого това­ риша, стрілецького гармаша, українця з далекого Закарпаття, що покінчив із життям, не можучи пережити складення Стрілець­ кої зброї. Того ж самого дня в маленькім містечку Таращі йшли похорони стрілецького скорострільчика з відділу посланого туди за кіньми. На вістку про кінець Січового Стрілецтва він вирішив, що і його життя повинно покінчитись.

Сумний то був Великдень для більшости киян, а вже найсумніший для тих, хто бездомний, озлоблений на ввесь світ, без цілі й без надій тинявся по скупаних весняним сонцем вули­ цях столиці, або лежав на брудній долівці залізничного двірця, чи гнав у потязі кудись у невідоме, — для колишніх Січових Стрі­ льців.

digitized by ukrbiblioteka.org VIII. БІЛА ЦЕРКВА Скитання Січових Стрільців. Становище Гетьманщини до сер­ пня 1918 року. Заходи в справі віднови Січового Стрілецтва.

Збірка Січових Стрільців.

1.

Невикористаний боевий запал Стрільців, що під час геть­ манського перевороту горів сам у собі, тепер, після складення Стрілецької зброї, повернувся в ненависть Стрілецьких рядовиків до їхніх колишніх старшин, яких іще недавно Стрільці так глибо­ ко поважали. їх уважало Стрілецтво виновниками того, що опи­ нилося у безвихіднім становищі й мусіло розійтися. Поширюва­ лись навіть і деякі зневажливі для старшин сплетні поміж Стріль­ цями, м. ін., що нібито старшини запродалися гетьманові чи німцям. Тим тяжче було для Стрілецьких старшин стерпіти перші часи Гетьманщини. В таких умовах Стрілецьке Командування почал( ліквідацію Стрілецтва. Воно не дало німецькому командуван­ ню вимаганих списків стрільців, щоб ніби-то по списках, під ні­ мецькою охороною, відсилати їх групами до тих місць, до яких вони хотіли б виїхати з Києва. Бо стрілецтво вже не вірило нім­ цям і боялося, щоб вони не вивезли в Австрію Стрільців, колиш­ ніх австрійських підданих. Виглядало, що німці так хочуть зроби­ ти10), бо обставили своїми вартами Стрілецькі касарні, не випус­ каючи Стрільців до міста. Зате Стрілецьке Командування заснува­ ло в Михайлівськім Монастирі таємне бюро, ведене Романом Дашкевичем, Грицьком Гладким і Мироном Мареніном, яке видавало колишнім Стрільцям грошові підмоги й дарові військові проїздні білети та інші документи. Рівночасно переказало стрільцям по касарнях, щоб утікали й зголошувалися до того бюра. Стріль­ ці швидко справилися з німецькими вартами і кілька днів після складення зброї в касарнях не осталось ні живої душі.

Січові Стрільці розходились зі столиці в тій думці, що швидПро це є вж е тепер відомі документи. Див. щ оденник „Америка” з 14 березня 1964 р. ч. 52.

ко прийде заклик до „збірки Стрілецтва”. Ні вони, ні ціле грома­ дянство не вірило, що Гетьманщина закріпиться. Тим-то Стрільці здебільша старалися попасти у військові частини, що були тоді в Україні, щоб заклик застав їх при зброї. І так майже ціла 12-та сотня з Мироном Мареніном увіллялась у вартову сотню авіяційного іпарку на Пості Волинськім під Києвом, а майже ціла 2-га сотня одинцем пробралася в Верхнє-Дніпровськ на Катеринославщині, де робила службу сотні повітового команданта. Багато Стріль­ ців поодинці вступило в міліцію й інші збройні частини. Але найбільше переїхало до Запорізького Корпусу в бригаду Наті'єва.

Цього корпусу врешті-решт не обеззброєно, хоч він довго хитав­ ся, поки визнав владу гетьмана, вступивши навіть у збройні су­ тички з німцями, — мабуть тому, що стояв на фронті проти боль­ шевиків. Зараз же після складення зброї Стрілецьке Командуван­ ня увійшло в переговори з командуванням того корпусу, щоб до­ зволив стрільцям збиратися в ньому в окремих стрілецьких час­ тинах. Запоріжці дуже радо пішли назустріч проханню Стрілецт­ ва, бо з одного боку Січові Стрільці славилися в тому часі як доб­ ре військо, з другого-ж Запоріжці були ворожо настроєні до Геть­ манщини, я підкорились їй, щоб зберегти зброю в своїх руках, і, — як у тому часі мріяли — повернути її колись проти гетьмана.

З а­ поріжці навіть дорікали Січовим Стрільцям, що й ті не схитрили так само. Швидко зібрався в Запорізькім Корпусі чи не найкра­ щий Стрілецький елемент, який з часом сформувався при 2-ім Запорізькім пішім полку в окремий курінь Романа Сушка з Мико­ лою Загаєвичем, Іваном Роґульським та Іваном Андрухом, коман­ дирами піших сотень, і Михайлом Турком, командиром скорострі­ льної сотні Січових Стрільців. Роман Дашкевич сформував легку Стрілецьку батерію при Запорізькім гарматнім полку. І в Запорі­ зькім Корпусі колишні Сілові Стрільці не залишили правильних військових зайнять „як за давніх часів”, і швидко Стрілецькі час­ тини стали належати до найкращих усього Корпусу. Зжилися там старшини зі стрільцями, а стрільці галичани зі своїми товаришами наддніпрянцями краще рідних братів, згадуючи спільно прожите минуле і мріючи про велике майбутнє. Співали тоді Січові Стрі­ льці пісні всіх українських земель від далекого Закарпаття по Ку­ бань, від Лемківщини й Холмщини по Полтавщину, Донщину й старе Запоріжжя, бо сини всіх українських земель були в стрілець­ ких сотнях. Проміряли тоді Стрілецькі сотні ціле Лівобережжя вздовж і впоперек. На землях старої „Січі”, на Хортиці, ввійшли були в дружні зносини з галицькими Українськими Січовими Стрі­ digitized by ukrbiblioteka.org льцями, що в тому часі там стояли, пробуваючи в рядах австрій­ ської окупаційної армії. Немало з тих Українських Січових Стрі­ льців навіть пристало тоді до Стрілецьких сотень. І над Дінцем стояли Січові Стрільці, й над Айдаром на східній Харківщині, бу­ вали й на північній Чернигівщині. Безкраї степи з могилами й старими переказами і товаришування з деякими частинами Запо­ ріжців, дуже хоробрих лицарів із своєрідними звичаями й своєрід­ ною дисципліною, що різко відрізнялася від новочасної реґулярщини Стрільців і була начеб-то відродженням старовинної бойо­ вої романтики українських, степів — усе це поглибило націоналізм стрільців і сотнями ниток зв’язало всю їхню душу з тою землею, за яку боролися. А вже найбільш приятельські відносини чомусьто нав’язалися поміж Стрільцями й Червоними Гайдамаками: при­ тягала їх взаємна їхня контрастова непохожість одних на других...

Гайдамаки — це була найбільше нерегулярна й найменше здатна до береження ладу в ґарнізоновій службі частина Запоріжців, а при тому незрівняно очайдушні бойовики; бойова кіннота, може найкра­ ща в тому часі й пізніше на всю Еврогіу, інколи дика й свавільна поява, інколи-ж по-лицарськи великодушна, — жах не тільки для бОчДЬІІіеВИКІВ, але й для союзних німецьких військ, що билися поруч на фронті — знову до життя закликана страшна й разом із тим романтично приваблива примара могил на степах старого Запоріжжя — Гайдамаки. Вони то раз-у-раз гостювали у Стріль­ ців, найбільш по зверхньому вигляді неукраїнської і новочасної появи всієї Української Армії 1917-20 pp. Скитаючись ось так, Сі­ чові Стрільці зжилися теж із тим українським селянством якому хотіли принести волю й державне життя. Зжилися так, що селяни з плачем їх провожали, як Стрільці відходили далі. І не диво. „Ка­ ртельн і отряди”, що в тому часі появилися були скрізь в Україні, щоб помститися на селянах за революцію, не сміли в присутності Стрільців допускатися ніяких здирств і поводилися лагідніше. А ні, — то Січовий Стрілець не міг стерпіти, вдаряв, обеззброю ­ вав, розганяв на чотири вітри „карательні отряди”. Гарні спогади винесли Січові Стрільці з своєї гостини у Запоріжців тим більше, що й тодішній командир полку Запоріжців, до якого належав Ку­ рінь Січових Стрільців, Петро Болбочан, незвичайно прихильно ставився до Січових Стрільців, ідучи їм назустріч у всьому, Ці від­ носини, правда, наприкінці літа змінилися, бо гетьманський уряд переорганізував був у тому часі Запорізький Корпус у Дивізію, а давніх Запорізьких старшин змінив і нових наслав, здебільшого чорносотенних москвинів. Але цю зміну Стрільці не дуже відчули, бо швидко потім покинули Запоріжців: у Білу Церкву закликано якраз „Стрілецьку збірку”. Увесь же час стрілецької гостини в З а­ поріжців Січові Стрільці були на фронті проти большевиків. Важ­ ких боїв тоді не було, хоч часто-густо бували сутички місцевого значіння.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Поки ось так одна частина Січових Стрільців чекала на з а ­ клик у різних військових відділах, друга, зложена здебільша з ціл­ ком непримирних ворогів Гетьманщини, розбрелася по всій Украї­ ні на службу в різних українських товариствах, — „Просвітах”, кооперативах, сільських школах. Були й такі Стрільці, що йшли на Звенигородщину, чи Таращанщину в повстання проти німців і,карательних отрядів”. Немало Стрільців промишляло торгівлею.

Тільки найгірші й найслабші потягли були в Австрію „додому”.

Всі інші чекали на „збірку”.

2.

Тим часом Гетьманщина начебто закріпилася. Це закріплен­ ня було поверховне, бо органічним воно було-б лише в тому ви­ падку, коли-б тогочасне українство було консервативне й монар­ хічне, а тимчасом воно було у великій більшості революційно-демо­ кратичне і республіканське. І тому на ділі Гетьманщина спиралася головним чином не на зв’язаних із Україною національно-україн­ ських силах, а на чужинецьких, німецьких багнетах. Політика рес­ таврації, на якій стояла Гетьманщина, подиктувала першу „Грамо­ ту” Гетьмана, якою приверталися всі передреволюційні поряд­ ки, а вплив на владу віддавався силам, на яких спиралася передре­ волюційна Росія: поміщицтву й великій буржуазії. А вони були в Україні здебільшого зрусифіковані, й прийшовши до впливів на владу Української Держави мусіли свідомо й послідовно повести її в напрямі реставрації у всій колишній Росії та об’єднання Украї­ ни знову з Московщиною після повалення большевиків у Моск­ ві. Гетьманська Держава почала гостинно приймати реакційних утікачів із большевйцької Росії, яким, як „фахівцям”, віддавала творення всього державного апарату і штабів війська України, дар­ ма що в цих „фахівців” часто-густо були патріотично-всеросійські погляди. Правда, Гетьманщина старалася приєднати теж національ­ но-свідомий український елемент, алеж цей був такий револю­ ційний, що консерватизм і монархізм видавався йому безглуздям, так, що те приєднання ніяк не могло вдатися. І, беручи щораз біль­ ше верх, москалі почали згодом національно-свідомих громадян українців навіть усувати з державного апарату.. Разом із тим обdigitized by ukrbiblioteka.org московленням державного апарату, міста в Україні стали центра­ ми виразно протиукраїнського політичного руху, в якому об’єдна­ лися з метою воскресення „єдіної Росії” всі кола й політичні на­ прямки московського чи зрусифікованого населення України.

Щоб паралізувати московські впливи, що русифікували Ук­ раїну й невідхильно штовхали її злитись з реакційною Росією, об’єдналися теж майже всі політичні напрямки українського гро­ мадянства Наддніпрянщини. Але вони опинилися поза можливістю впливу на владу Української Держави, бо ця держава спиралася на таких суспільних силах — поміщицтві й буржуазії, які видава­ лися українцям такими смертельними ворогами, що з ними ніякої спільної мови не було й бути не могло. В таких обставинах одино­ кою передумовою „українізації” влади в українській гетьманській державі могло бути ще лише заспокоєння селянського голоду зем­ лі негайною й дуже далекойдучою земельною реформою, щоб українська державність могла опертися ще на третій суспільній силі України, цим разом уже національно-українській, економічно міцнім селянстві. Бо лише так змогла-б Гетьманщина згодом при­ мирити з собою українське громадянство, й разом із тим, маючи за собою силу селянства, загнуздати теж другого ворога Гетьман­ щини, крім революційного українства — „общерусску” реакцію. Але така земельна реформа Гетьманщини була неможлива, бо вимагала-б від головної сили Гетьманщини, від поміщицтва, добровіль­ ної самопосвяти і з його економічного і з його „общерусского” інтересу.

Тимчасом величезна більшість і поміщицтва, і буржуа­ зії, і бюрократії України була вже занадто і з політичного і з мо­ рального боку розложена, щоб бути на таке діло здібною. В тої більшосте не було навіть настільки політичного розуму, ні так­ ту, щоб здавати собі справу з того, що після величезних потрясень 1917-го року одним лиш бичем уже не можна перевести ре­ ставрації, як це вдалося було в 1905-му році. Отак-то, — абстрагу­ ючи від багатьох цінних одиниць, що стояли при Гетьманщині, загал цих сил, на яких вона спиралася, був так само тільки державно-нетворчий й нездатний, як і загал революційно-демократич­ ного українства.

І так, на села нагрянули т. зв. „карательні отряди”, складені часто-густо з московських офіцерів, які, силуючи селян, щоб за­ платили за всі втрати поміщиків за час революції, катували й роз­ стрілювали селян без ніякого суду й без ніякої уваги на індивіду­ альну г.ину, накладали на них величезні контрибуції, куди більші, ніж усі втрати поміщиків, і заводили по селах просто кріпацькі звичаї й повинності, маючи на меті не лише привіернути дореволю­ ційні порядки, але й якомога жорстокіше помститися за револю­ цію і якомога лютіше дошкулити. Будучи рівночасно речниками теж „общерусского” інтересу поміщицтва, „карательні отряди” скрізь провокаційно заявляли катованим селянам: „Ось так вас Україна б’є, щоб на другий раз знали, що воно таке — ваша Ук­ раїна”. Цією провокацією „карательні отряди” мали на меті зогидити українську національну справу в українських таки селян­ ських масах — і свою мету осягнули. Селянство почало вважати за одне й те саме: Україну, Гетьманщину, поміщицтво і катування „карательників”. Так само й по містах пішла гульня найчорнішої московської чорносотенної реакції й свідома дискредитація україн­ ської державности, практикована самим апаратом дискредитованої держави.

Тут селянська маса сколихнулася. Скрізь пішли більші й мен­ ші повстання, нпр. на південній Київщині, незвичайно вперті й на­ прочуд добре зорганізовані самими селянами. Тепер встрянули нім­ ці й серед нелюдськи жорстокої з обох сторін і кривавої борні взя­ лися подавляти селянський збройний рух. Довго ревли німецькі гармати по всій Україні, поки при кінці серпня 1918 року стомлене борнею українське село замовкло.



Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 75 |
Похожие работы:

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2011. – №1(3) УДК 340(438):323.1 О. В. Турчак кандидат історичних наук, доцент, заступник начальника факультету кримінальної міліції (Львівський державний університет внутрішніх справ) ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАНОВИЩА НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН У ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ Національно-державна політика Другої Речі Посполитої, яка утворилася у листопаді 1918 р., відбувалася в складних умовах. Повоєнна Версальська система договорів, що...»

«ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ УДК 32 : 316.63 О.С. Кацюк, канд. політ. наук Львівський національний університет ім. І. Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000 ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО КОДУ В СИСТЕМІ ПОЛІТИЧНОГО БУТТЯ Аналізується політичний міф як артикулююча характеристика гіперуніверсального інформаційного коду. Ключові слова: політичний міф, міфічний час, міфічний простір, міфічний сюжет. Кожне суспільство в своєму розвитку має той невеликий набір...»

«Міністерство освіти і науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Серія: Науковці університету Володимир Пащенко Біобібліографічний покажчик Полтава УДК 016 : 37 : [929] ББК 91.9 : 37 П Володимир Олександрович Пащенко : біобібліографічний покажчик / за ред. М. І. Степаненка. – Полтава : ПНПУ, 2010. – 148 с. : іл. (Серія “Науковці університету”).Редакційна колегія: М. І. Степаненко, доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського національного...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ» КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА ВІД БРАТСЬКИХ ШКІЛ ДО УНІВЕРСИТЕТІВ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС» Дніпропетровськ – 2011 Від братських шкіл до університетів. Методичні вказівки до вивчення курсу «Педагогіка вищої школи і Болонський процес» / Укладачі: Г.І. Карпенко, С.П. Волкова. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2011. – 20 с. Методичні вказівки містять...»

«Зовнішнє незалежне оцінювання 2014 року з всесвітньої історії Відповідність завдання Програмі Зміст завдання та правильна відповідь зовнішнього незалежного оцінювання з всесвітньої історії Тема 1. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ.Факти: Духовна культура і вірування людей за первісних часів.Поняття та терміни: «анімізм».Знати: первісні форми релігії Тема 2. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ. Факти: утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада та господарське життя у Давньому Єгипті. Знати: природно-географічні...»

«ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Програму розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти і науки України № 1/11від 23.12.2004 р.) та програм для профільного навчання учнів 10–11 класів (рівень академічний, наказ Міністерства освіти і науки України № 1021 від 28.10.2010 р.). Матеріал програми розподілено за такими розділами: «Художня література як мистецтво слова. Літературний процес», «Античність», «Середньовіччя», «Відродження», «Бароко»,...»

«В И Д А Н Н Я УКОПК П Р И НКО „Охорона пам'яток культури на Україні. Збірник І. Харків 1927 р. 159 стор., ц. 2 крб. 23 коп. Тир. 1000. Проф. О. С. Ф е д о р о в с ь к и й — „Інструкції та програми для розвідок і реєстрації пам'яток археологічних. Харків, 1927 р. 136 стор., ц. 2 крб. Тир. 1000. Серія І, № 1 „До всіх громадян УСРР. Ілюстрована відозваплякату справі охорони пам'яток культури УСРР. Харків, 1931 р. Тир. 20000. Серія III, № і. Г. К р и с і н — „Пам'ятки Перекопу. Харків, 1932 р. Тир....»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія педаг. 2011. Вип. 27. С. 101–108 Ser. Pedag. 2011. Is. 27. P. 101–108 УДК 378.011.32:371.82:316.6 СПОРТИВНА АНІМАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТУРИСТИЧНОГО ПРОФІЛЮ Олександра Максимець Львівський інститут економіки і туризму, вул. Менцинського,8, 79007 Львів, Україна З’ясовано сутність спортивної анімації. На прикладі розроблення проектів анімаційних програм студентами Львівського інституту економіки і...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО ВИПУСК 17– До 70-річчя заснування Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ІВАНО-ФРАНКІВСЬК 2009–2010 ББК 72.4(4 Укр)+8 ВДрукується за ухвалою Вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Протокол № 1 від 22 січня 2010 р. Рецензенти: доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри музикознавства, методики музичного виховання та...»

«УДК821.161.2Я.3.09 П. М. ВОДЯНА «ЕКОЛОГІЯ ДУШІ» В РОМАНІ І. ГРИГУРКА «ЧЕРВОНА РИБА» У статті йдеться про формування особистості, становлення характеру, екології почуттів, світосприйняття Роберта Журибідиюного героя роману І.Григурка « Червона риба» в руслі розвитку літературного процесу 60-70 –их років ХХ століття. Ключові слова: «екологія душі», концепція особистості, художній досвід літератури. Значний інтерес викликає осмислення художнього досвіду літератури 1960-х років, яка започаткувала...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»