WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 19 |

«ІСТОРИКО – ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Науковий часопис ВИПУСК Київ - 2007 УДК 378 (091) (051) ББК 74.583 я 5 І – 90 Історико-педагогічні студії: Науковий часопис / Гол. ред. Н.М.Дем’яненко. – ...»

-- [ Страница 3 ] --

Культуроцентричний відстоює культуру в усій її повноті, розглядаючи як підґрунтя освіти. Сучасний глобально-історичний напрям, об’єднуючи все позитивне, що було в попередніх, основним уважає фактор зростання суспільних відносин [2, с. 70]. Суспільство трактується як планетарна цивілізація, де стосунки і взаємини людей, економічних систем і природи взаємопов’язані і взаємозалежні. Таким чином, щоб вижити, кожен індивід зобов’язаний приєднати свої зусилля до зусиль усього людства, змінюючи становище людини в біосфері, принципи організації суспільства, орієнтири його розвитку, механізми соціального і соціокультурного регулювання. Це ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ забезпечує культурне розмаїття, рівність і взаємоповагу між народами, уникнення силових втручань у природу і соціальні відносини.

Сказане дає підстави для актуалізації в загальнопедагогічній підготовці вчителя, поряд з діяльнісним, особистісним, культурологічним та ін., підходу, який враховує важливість різноманітних відносин.

Формування виховуючих суб’єкт-суб’єктних відносин стає одним із головних напрямів загальнопедагогічної підготовки у вищих навчальних закладах та провідним компонентом життєдіяльності й функціонування загальноосвітньої школи. Він покликаний до життя: а) докорінними змінами соціальних феноменів; б) демократизацією всіх суспільних відносин; в) гуманізацією педагогічної взаємодії дітей і дорослих; г) інтенсивним розвитком педагогічної теорії і практики.

Усе це потребує цілісної підготовки педагогічних кадрів, в основі якої має бути усвідомлення сутності виховання як соціально-особистісного поняття, вирішальної ролі в умовах державотворення в Україні етнізації змісту загальнопедагогічної підготовки, забезпечення моральноестетичних суб’єкт-суб’єктних відносин у здійсненні педагогічного процесу [1, с. 5].

Цю ж стратегію суб’єкт-суб’єктних відносин генерують нині присвячені освіті й вихованню дискусії, що відбуваються в багатьох країнах світу. Отже, гуманність, як домінуюча ознака загальнопедагогічної підготовки, що бере початок у теорії і практиці вищої освіти ХІХ ст., проявляється сьогодні у співпраці й співтворчості, навчально-виховному діалозі, розвитку дитини як суб’єкта і мети освітнього процесу. У зв’язку з цим у педагогічній свідомості зростає інтерес до історико-педагогічних фактів, започатковується нетрадиційний тип соціокультурного наслідування: “від майбутнього – до сучасності, але обов’язково – через минуле”.

Історичний підхід дає змогу впевнитися, що загальнопедагогічна підготовка в сучасному вищому навчальному закладі не закреслює прогресивного минулого, а передбачає вивчення і творчий розвиток усього цінного з історії становлення і поступу вищої школи України. На основі синтезу досягнень сучасної педагогічної науки й історико-педагогічного досвіду минулого відбувається науково обґрунтоване прогнозування вдосконалення і розбудови загальнопедагогічної підготовки вчителя в сучасних умовах. Усе це не може бути здійсненим без дослідження її сутності і змісту, соціально-педагогічних суперечностей у цій галузі та їх причин, а отже, - без осмислення нагромадженого досвіду в контексті найсуттєвіших тенденцій, особливостей і закономірностей даного процесу.

Досягнення в загальнопедагогічній підготовці вчителя єдності педагогічної теорії та шкільної практики як сутності цього напряму залишається досі незабезпеченим на державному рівні освітніх стандартів.

З одного боку, є успішний досвід розв’язання цього питання: 1) з’явилися нові цінності – саморозвиток, самоосвіта і самореалізація, що сприяють ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ рівномірності і збалансованості теоретичної та практичної підготовки вчителя; 2) відбувається становлення нової функції педагогічної освіти як суб’єкта перетворення соціуму, проектування розивального соціальнокультурного середовища й у зв’язку з цим – обґрунтування педагогічних умов оптимального розвитку людини на основних етапах онтогенезу; 3) провідні вищі навчальні заклади усвідомлюють необхідність критичного переосмислення сучасної практики загальнопедагогічної підготовки вчителя, спрямовують свої зусилля на формування самостійної і відповідальної, високопрофесійної особистості, виховання творчої індивідуальності, що потребує принципових змін, передусім у технології загальнопедагогічної підготовки (зокрема, практичної реалізації парадигми особистісно орієнтованого навчання, індивідуально-творчого спрямування у викладанні педагогічної теорії й усвідомленні шкільної практики, а також активнішого впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, модульно-рейтингової технології контролю знань, індивідуалізованих комп’ютерних програм, інноваційних засобів диференціації та інтеграції педагогічних курсів, усіх видів неперервної педагогічної практики). З іншого боку, вища педагогічна школа відчуває гостру потребу в актуалізації та використанні історичного досвіду загальнопедагогічної підготовки.

Це зумовлює втілення в сучасну практику прогресивних ідей і досвіду прагматично-педагогічного, педолого-експериментального та соціально-орієнтованого напрямів у змісті загальнопедагогічної підготовки вчителя ХІХ ст. Вони характеризуються превалюванням практичного компоненту в підготовці вчителя, перенесенням акцентів на особистість дитини, дослідно-експериментальне її вивчення, підсиленням виховного аспекту, зміцненням зв’язків із соціумом. Багатством ідей, новітніх для нас моделей і варіативних програм відзначається також загальнопедагогічна підготовка вчителя початку ХХ ст. Щодо поставлених проблем, на пильне вивчення практиками заслуговують такі напрями загальнопедагогічної підготовки вчителя: соціально-перетворювальний, раціоналістичний, гуманістичний, мистецько-педагогічний, а також планетарний.

У змісті загальнопедагогічної підготовки ХІХ - початку ХХ ст. увага акцентується на соціальних процесах і соціалізації дитини, посиленні прагматизму в загальнопедагогічній підготовці. Ведуться творчі пошуки підготовки соціально активної особистості вчителя, здатної до творчого мислення і піднесення культури взаємодії з дитиною, утвердження ідей самоосвіти і самовиховання. Зростає вплив ідей “вільного” виховання, національної етнопедагогіки, їх спрямованість на гармонійний розвиток особистості дитини, з’являється відчутний інтерес до професійної майстерності майбутнього вчителя.

Беручи до уваги те, що нові ідеї та досвід проявляються опосередковано, через притаманні кожному періоду особливості, які впливають на освітні цінності (систему цілей, актуальних завдань, ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ процесів, структур, механізмів, змісту, методів та інфраструктуру освіти), професійна підготовка вчителя має об’єднувати культури різних етапів розвитку суспільства і вести до всеохоплюючої світової культури. У цьому сенсі для забезпечення єдності теоретичної і практичної підготовки в сучасних умовах характерні феномени інтеграції педагогічних теоретичних курсів і шкільної практики, самовдосконалення особистості майбутнього вчителя, морально-естетичних суб’єкт-суб’єктних взаємин “учитель-учень”, профільно-диференційованої організації навчального процесу. Сьогодні вони базуються на різних методологічних, концептуальних і психолого-педагогічних засадах, проте всі разом відтворюють досягнення ліберально-раціоналістичного підходу в освіті, що привертає увагу до філософсько-педагогічного напряму в змісті й розвитку загальнопедагогічної підготовки вчителя XIX ст., а також до аналізу раціоналістичного й гуманістичного її спрямування першої чверті ХХ ст.

Це передусім стосується розв’язання в загальнопедагогічній підготовці вчителя проблем співвідношення філософських і педагогічних знань, які слід поєднати у філософії освіти і теорії виховання. Викладання педагогіки має відбуватися у тісному зв’язку і на основі професійно адаптованих психолого-педагогічних курсів.

У теоретичній і практичній загальнопедагогічній підготовці не дістали належного об’єктивного відображення сучасне захоплення іноземними мовами, регіоналізація освіти, її гуманітаризація, конвергенція культур, тобто ідеї культуроцентризму. Загальнопедагогічна підготовка в сучасному вищому закладі освіти недостатньо спрямована на становлення відкритого суспільства. Подоланню цього недоліку, на наш погляд, сприятиме досвід загальнопедагогічної підготовки XIX – початку XX ст.

щодо постійного вдосконалення, творчих пошуків у її змісті, інноваційних моделей, новітніх освітньо-професійних програм, технологій, методів і форм взаємодії викладача і студента, а отже, перетворення на цій основі підготовки вчителя у систему, яка б характеризувалася саморозвитком.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У загальнопедагогічній підготовці сучасного педагогічного вищого навчального закладу для реалізації культуроцентричного і глобальносторичного підходів мають повніше використовуватися ідеї і досвід, зокрема, планетарного напряму у формуванні особистості вчителя, що яскраво представлений у першій чверті XX ст. Для впровадження доцільно рекомендувати властиве для цього напряму формування особистості вчителя на засадах єдності національного і загальнолюдського, зростання духовно-екологічного начала у предметах педагогічного циклу, об'єднання загальнопедагогічної підготовки з культурологічними та спеціальними предметами. Це сприятиме переведенню загальнопедагогічної підготовки на парадигму синергетичних знань, розвиткові в суспільстві високої педагогічної свідомості.

ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Історичний досвід свідчить, що дисципліни, які становили зміст загальнопедагогічної підготовки вчителя у педагогічних вищих навчальних закладах України початку ХХ ст., викладалися в єдності з усіма різновидами педагогічної практики. Вони або передували практиці, висвітлюючи її шлях, або йшли за нею, узагальнюючи на теоретичному рівні набуті в процесі практики професійні вміння і навички. В цьому питанні тривав постійний пошук.

У діяльності сучасного вищого педагогічного навчального закладу проблема єдності теорії та практики в загальнопедагогічній підготовці вчителя залишається до кінця не розв'язаною. У навчальних планах і програмах превалює теоретичний аспект, педагогічна практика витісняється на периферію навчальної діяльності вищого закладу освіти.

Проте лише досягнення єдності теоретичної і практичної підготовки забезпечить докорінне вдосконалення формування особистості вчителя, спонукатиме його до постійного творчого пошуку, ефективного наукового розв'язання актуальних завдань національного освітнього простору, що можливо за умови об'єднання зусиль ВНЗ (теорія), школи (практика) та інших наукових і виховних закладів регіону.

Доцільно нагадати, що керівними органами освіти 20-х pp. ХХ ст., незважаючи на наявність офіційних планів та програм, надавалась можливість вищим навчальним закладам творчо підходити до змісту професійно-педагогічної підготовки. У більшості педагогічних вищих навчальних закладів практикувалися такі її види: а) теоретичні курси („Історія зарубіжних педагогічних течій”, „Педологія”, „Дитячий рух”, „Система соціального виховання”, „Зарубіжні педагогічні ідеї і технології”, спецкурси учителів-ударників, навчальні курси за персоналіями та ін.); б) практична підготовка (педологічна, політехнічна, виробничо-педагогічна – сільськогосподарська та індустріальна, суспільно-політична та політико-просвітницька практика, клубно-студійна робота).

Сьогодні ж зміст і організація загальнопедагогічної підготовки у вищих закладах освіти дуже повільно піддається реформуванню.

Теоретичні педагогічні курси в більшості навчальних планів скорочуються. Практика обмежується лише загальноосвітньою школою і на І-III курсах має необов’язковий характер, на сьогодні вона збереглася тільки в деяких ВНЗ. У процесі педпрактики недостатньо здійснюється індивідуалізація формування професійно-педагогічних умінь студентів, тобто суб'єктивний фактор у підготовці вчителя не враховується. Тому, як правило, випускник недостатньо підготовлений до особистісно орієнтованого навчання в школі. А відтак постає питання – відповідно до кращих традицій минулого збагатити зміст практичної підготовки, надати педагогічним ВНЗ можливості доповнювати педпрактику, змінювати її обсяг і час, а також місце (ліцеї, гімназії, коледжі, авторські школи, еколого-натуралістичні і технічні центри дитячої творчості й т. ін.). Вибір і ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ навчальних дисциплін, і видів практик досить широкий, варто лише звернутися до історії становлення й розвитку загальнопедагогічної підготовки у вищих навчальних закладах кінця XIX – початку XX ст.

Значним і яскравим досягненням вищої педагогічної школи історичного минулого стала єдність теорії, практики та культурологічних дисциплін у загальнопедагогічній підготовці. Крім того, у навчальному процесі вищих закладів освіти означеного періоду можна вирізнити аспект морально-естетичного виховання. З цією метою в навчальні плани педагогічних ВНЗ 20-х pp. ХХ ст. уводились: образотворче, тональне мистецтво, елементи ораторського мистецтва (дикція, декламація). Це сприяло усвідомленню функції мови вчителя в педагогічному процесі не лише як способу передачі інформації, але і як засобу взаємодії з учнями, найповнішого самовираження та вмілої самоподачі педагога, активізовувало інтерес до мовленнєвої культури майбутнього педагога, його вміння у довершеній та доступній формі висловлювати свої думки, виявляти почуття і емоції.

На розвиток художніх та інших професійно значущих умінь активно впливало навчання вмінню використовувати літературу, поезію, музику, співи, малювання, ліплення у процесі різних видів педагогічної діяльності відповідних вікових груп дітей. Важливо підкреслити, що така робота проводилася як на рівні теоретичної, так і практичної загальнопедагогічної підготовки. Переваги надавалися практиці, зокрема участі студентів у діяльності студій, гуртків, клубів, що було обов'язковим. Кількість годин на всі її види чітко планувалася. В сучасних умовах потреба в розвиткові творчої самодіяльності, студентських клубах та об'єднаннях різко зростає.

Зміцненню теорії та практики сприятиме пропедевтична практика студентів. Цей вид практичної діяльності закладає основи гуманних і високоморальних відносин між учасниками педагогічного процесу за умови, коли керівники практики – викладачі вищих навчальних закладів – знають і розуміють сучасну школу, а вчителі стають для студентів зразком професійної майстерності. Аналіз діяльності сучасних педагогічних ВНЗ України засвідчує, що навчання на І-III курсах або взагалі відірване від практичної діяльності, або організоване формально, що призводить до зниження престижу педагогічних знань, порушення принципу єдності теорії та практики у загальнопедагогічній підготовці вчителя.



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 19 |
Похожие работы:

«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Т.Г.ШЕВЧЕНКА ВІСНИК Чернігівського державного педагогічного університету Випуск Серія: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ Чернігів 2009 ВІСНИК Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка Головна редакційна колегія Головний редактор – доктор педагогічних наук, професор Носко М.О. Відповідальний редактор – доктор історичних наук, професор Дятлов В.О. Редакційна колегія серії Педагогічні науки: Бобир С.Л., Боровик А.Г., Гетта В.Г.,...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ Збірник тез науково-практичної конференції за підсумками стажування слухачів, 21 вересня 2011 р. Харків Видавництво ХарРІ НАДУ “Магістр” УДК 35.085 ББК 67 Д3 Редакційна колегія: д.е.н., проф. О. Ю. Амосов (відп. редактор); к.держ.упр. А. О. Кузнецов (відп. секретар); к.і.н., доц. В. Г. Бульба; д.держ...»

«55 років першій в Україні кафедрі анестезіології: звершення, особистості, надії Професор Ігор П. Шлапак Кафедра анестезіології та ІТ НМАПО ім. П.Л. Шупика BUS 4, Київ, 25 – 26.10.2012 р. Все на світі має свою історію. Мудрець сказав: “Хто не пам’ятає минулого, немає майбутнього” Людина повинна знати історію: своєї родини свого народу своєї професії Наш симпозіум дає можливість вибудувати ретроспективу нашої професії в Україні. Господь Бог – перший анестезіолог “І навів Господь Бог на чоловіка...»

«Teka Kom. Pol.-Ukr. Zwiz. Kult. – OL PAN, 2009, 161–167 ЕКСТРАПОЛЯЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТАРОГО ТА НОВОГО ЗАПОВІТІВ У ПРОЗІ ІОАННИКІЯ ҐАЛЯТОВСЬКОГО Наталія Левченко Narodowy Pedagogiczny Uniwersytet im. H. Skoworody w Charkowie TENDENCJE PRZENOSZENIA FIGUR I OBRAZW ZE STAREGO DO NOWEGO TESTAMENTU W PROZIE JOANNYKIJA GALIATOWSKIEGO Natalia Lewczenko Streszczenie. Artyku dotyczy przenoszenia figur i obrazw ze Starego do Nowego Testamentu z uwzgldnieniem hermeneutyki biblijnej, zgodnie z ktr mona je...»

«НАУКОВОДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КОЗАЦТВА ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ ВІДДІЛ ІСТОРІЇ КОЗАЦТВА НА ПІВДНІ УКРАЇНИ ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНIВЕРСИТЕТУ імені І. І. МЕЧНИКОВА INSTITUTE OF HISTORY OF UKRAINE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE RESEARCH INSTITUTE OF COSSACKS THE DEPARTMENT OF COSSACK HISTORY IN THE SOUTH OF UKRAINE THE DEPARTMENT OF HISTORY OF ODESA I.MECHNYKOV NATIONAL UNIVERSITY ЧОРНОМОРСЬКА МИНУВШИНА CHORNOMORS’KA MYNUVSHYNA Записки Відділу історії...»

«УДК 373.3.016:51 Створення підручника «Математика» для учнів 1 класу на засадах компетентнісного підходу О. В. Онопрієнко, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, Інститут педагогіки НАПН України e-mail: poth_osvit@mail.ru Постановка проблеми. Досягнення якісної і доступної для всіх дітей початкової освіти є гострою потребою часу. Одним зі шляхів розв’язання цієї проблеми виступає модернізація змісту навчання, яке має спрямовуватись на формування у молодшого школяра життєво...»

«Цей документ скачаний з сайту: Кафедра історії та політичної теорії ДВНЗ „НГУ” http://ipt.nmu.org.ua/ua/ Ви можете переглянути або скачати інші файли у розділі: Студентам Бібліотека Методичні матеріали Підручники та навчальні посібники Навчальні плани, питання, теми © Кафедра історії та політичної теорії ДВНЗ „НГУ”, 2013 PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий...»

«'“-л.:. Науковий журнал стоги Я.РЄ/ИГІ Свідоцтво про ДР Керівник видавничого проекту серія КВ №13439-2323Р Казимир Антоневський Щоквартальне видання Головний редактор Анна Антоневська Заснований 2007 року ЗАСНОВНИКИ: РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Житомирський державний Анатолій Конверський, філос. університет імені Івана Франка, Володимир Борисенко, д-р іст. наук видавництво Антросвіт Григорій Васянович, д-р пед. наук Микола Виговський, д-р іст. наук РЕДАКЦІЯ: Степан Возник, д-р філос. наук Шла...»

««Дороги вольні і невольні» Романа Іваничука. УДК 821.161.2“19/20”-94.09Р.Іваничук «ДОРОГИ ВОЛЬНІ І НЕВОЛЬНІ» РОМАНА ІВАНИЧУКА: ЄДНІСТЬ ТРАВЕЛОГУ, МЕМУАРІВ І ПОЛІТИЧНОГО ЩОДЕННИКА Тетяна ГАЖА Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, пл. Свободи, 4, Харків, Україна 61077 У статті розглядаються спогади Романа Іваничука «Дороги вольні і невольні», у яких використано синтез жанрів подорожнього нарису й політичного щоденника. Вони дали підстави для розгорнутого публіцистичного...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Пальм Н. Д. Гетало Т. Є. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Навчальний посібник Харків. Вид. ХНЕУ, 2013 УДК [94:008](477)(075.8) ББК 63.3(4УКР)я73+71.4(4УКР)я73 П14 Рецензенти: докт. філос. наук, професор, зав. кафедри політології, соціології та культурології Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди Денисенко І. Д.; канд. філос. наук, доцент, в. о. зав. кафедри теорії культури та...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»