WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 19 |

«ІСТОРИКО – ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Науковий часопис ВИПУСК Київ - 2007 УДК 378 (091) (051) ББК 74.583 я 5 І – 90 Історико-педагогічні студії: Науковий часопис / Гол. ред. Н.М.Дем’яненко. – ...»

-- [ Страница 14 ] --

Становлення закладів дошкільного виховання в Англії пов’язують з ім’ям відомого філантропа і реформатора Р.Оуена. Останній 1800 року при власній фабриці в Нью-Ланарку (Шотландія) побудував спеціальну двоповерхову школу, нижній поверх якої відводився для занять з дітьми дошкільного віку. Дитячі ж садки почали виникати в Англії вже по смерті Ф.Фребеля – в другій половині ХІХ ст. Спочатку вони призначалися для дітей з відносно забезпечених сімей, однак у 1874 р. школи для маленьких дітей увійшли в загальну шкільну мережу як дитячі дошкільні установи.

Вони підтримували постійний зв’язок зі школою. У „Положенні” про народні училища Англії (1912 р.) призначення й загальний характер цих установ трактується в наступній формі: „Головне завдання школи по відношенню до дітей молодшого віку повинно полягати у наданні їм можливості вільно розвиватися фізично і розумово…”.

Перший дитячий садок в Америці (м. Уотертаун) був заснований учнями Ф.Фребеля 1855 року. У 1860 р. Е. Пібоді відкрила аналогічний заклад у Бостоні. Згодом виникає ціла мережа дитячих садків у Північній Америці. Активну участь у їх створенні брав відомий педагог Г.Бернард.

Велика кількість садків започатковується благодійними організаціями, органами громадського самоврядування. В основу виховання й навчання покладено систему Ф.Фребеля. При цьому основним методичним принципам фребелізма давалась висока оцінка. Сприймалася навіть світоглядна позиція педагога, хоча в процесі проведення занять спостерігався певний відступ від позицій Ф.Фребеля (урізноманітнення пластичного матеріалу, проведення екскурсій), при загальному збереженні основних положень його теорії. Намічене реформування змісту дошкільного виховання передбачало звернення до реальних даних, отриманих від об’єктивного вивчення дитячої природи, у зв’язку з особливим розвитком саме в Америці педології – науки про дитину.

ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ С.Холл, визнаючи вагоме значення педагогічної теорії Ф.Фребеля, водночас уважав за необхідне запровадити цілий ряд змін в організацію американських дитячих садків, спираючись саме на досягнення педологічної науки [2, с. 141 - 146].

У 60-х роках ХІХ ст. фребелівська система дошкільного виховання була перенесена також у Росію і Україну. Причиною тому стали „великі реформи” (1860-ті рр.), у ході яких передбачалося досягти докорінних змін в організації народної освіти. Підтримувалися ідеї „загальнолюдського” виховання, заперечувалася станова школа, обґрунтовувалися вимоги виховання людини-громадянина, патріота, створення народної школи, жіночої освіти. Не випадково, цей період також уважається початком „емансипації” жінки, що прагнула до здобуття вищої освіти, до незалежності. Виникає також інтерес до питань структуризації і змісту первинного (дошкільного) виховання дитини. А оскільки Фребелівська система чи не єдина в середині ХІХ ст. спрямовувалася на громадське виховання дітей дошкільного віку, то вона й привернула увагу фахівців дошкільної справи. Проблематика виховання за Фребелівською системою широко обговорювалася у періодичній пресі, хоча товариства, курси з цього педагогічного напряму почали виникати дещо пізніше – на початку 70-х років ХІХ ст. Так, у 1866 р. вийшов журнал „Дитячий сад”, на сторінках якого впродовж 10 років пропагувалася система Ф.Фребеля, основні напрями розробки на її основі теорії і практики вітчизняного дитячого садка. Певного відображення фребелізм 60-х років ХІХ ст.

знайшов і в часописі „Учитель” (1861-1870 рр.), який мав на той час велике суспільне значення і популярність. Саме цей журнал уперше познайомив педагогічну громадськість із фребелівською системою дошкільного виховання (стаття І.Паульсона „Фребель і його система виховання”) [8, с.

73]. Відмітимо, що редакторами і видавцями журналу „Учитель” до 1869 р.

було подружжя Симоновичів, яке належало до піонерів організації дошкільного виховання в Росії, тому більшість статей із пропагування Фребелівської системи написано ними без зазначення авторства [8, с. 71].

Відмітимо, що дитячі садки періоду 60-х років ХІХ ст. являли собою далеко не масове явище. Основна роль у справі дошкільного виховання належала сім’ї. Однак жінка, поступово здобуваючи незалежність, потребувала організації суспільного виховання дитини дошкільного віку.

Тому більшість журнальних статей цього періоду розглядають дитячий сад, з одного боку, як доповнення до сімейного виховання, а з іншого – як необхідність, викликану „європейською цивілізацією, котра змінила хід життя… – у жінки відібрали її діяльність у сім’ї… Економічний прогрес вирвав виховання з рук матерів” [8, с. 71]. Дитячий садок трактувався корисною і необхідною виховною установою, що, „не послаблюючи домашнього виховання, надавала додаткових засобів і зручностей”. Дитячі садки у цей час розглядаються як платні установи для забезпечених людей.

ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ У цілому ж для педагогічної думки 60-х років ХІХ ст. типовим є підхід до Ф.Фребеля як продовжувача ідей Й.-Г.Песталоцці, котрий нібито не вніс в історію педагогічної думки нічого власного і оригінального.

Отже, своєрідність фребелівської педагогічної системи ще не усвідомлювалася. Зокрема, стверджувалося, що Ф.Фребель заклав у теорію Й.-Г.Песталоцці лише свій „містичний настрій, ідеальну філософію і механізуючу систему”, основу ж для обґрунтування ідеї дитячого садка створив Й.-Г.Песталоцці [8, с. 72].

У вітчизняній педагогічній традиції організація дитячого садка мислилася не як сліпе копіювання педагогічної системи Ф.Фребеля, а як її конструктивне переосмислення. З 1866 р. з’являються навіть критичні статті на адресу фребелівської системи. Критика цього напряму розпочалася з публікації „Самодіяльність моєї дитини” [8, с. 72]. У статті наголошувалося на фребелівському дитячому садку як „установі-машині”, тобто закладові, де дітьми „керує машина, де вони лише... плетуть візерунки, вирізають дивні форми”. Напротивагу цьому стверджувалося, що дитячий садок має забезпечувати такі заняття, „котрі мають глибокий смисл для майбутнього”, розвивають творчість і самодіяльність дитини.

Цього ж року вийшли дві статті, де відмічався головний недолік фребелівських ігор – відірваність від життя. [8, с. 72]. Різкій критиці фребелівська система була піддана у статті „Внутрішня організація дитячого садка” [8, с. 72 - 73]. Зазначалося, що фребелівський дитячий садок створює із дітей „механічних робітників”, а вихователька впевнена в тому, що все мистецтво виховання спрямоване на виготовлення красивої поробки. Автор виступав проти суворої регламентації розкладу занять у фребелівському дитячому садку. Розклад, уважає він, повинен бути тільки приблизним і змінюватися в залежності від бажань дітей. Необхідно відводити час для вільної гри дитини, їй має надаватися більша свобода. У наступній публікації „Хто може бути вихователем” [8, с. 73] дається критичний аналіз так званих фребелівських „механічних” занять:

„Методика Ф.Фребеля позбавляє дітей самостійності думки і дії”. І хоча фребелівський практичний матеріал для проведення занять за його системою продовжує публікуватися (роботи з глини, викладання соломинок, дитячі будівельні набори тощо), оцінюється він виключно критично. Отже, початок 60-х років ХІХ ст. позначився боротьбою за викорінення „німецького духу” з російських дитячих садків. Уже згадуваний нами І.Паульсон у статті „Фребель і його система виховання” вимагає, щоб збирачі народних казок, легенд, загадок звернули увагу на народні дитячі ігри і застосовували їх замість німецьких. Таким чином, намітилася основна лінія, за якою пішов розвиток вітчизняного фребелізму.

Водночас, фребелівська система виховання дітей дошкільного віку, не дивлячись на критику, залишалася провідною, її розвиток підтримувався прогресивною інтелігенцією, що зумовило утворення ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ фребелівських товариств, які поєднували представників прогресивної інтелігенції у прагненні шляхом організації платних і безоплатних філантропічних дошкільних установ сприяти поліпшенню сімейного виховання дітей. Фребелівські товариства почали організовуватися з 70-х років ХІХ ст. Найвідоміші з них: Санкт-Петербурзьке, Київське, Тифліське. Тут відбувалася боротьба між прибічниками впровадження системи дошкільного виховання у тому вигляді, в якому вона підтримувалася послідовниками Ф.Фребеля у Німеччині, й тими вітчизняними педагогами, які прагнули реалізувати в теорії і практиці дошкільного виховання тільки педагогічну сутність його ідей.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У цілому ж фребелівські товариства розгорнули досить широку педагогічну і організаційну діяльність. Так, Санкт-Петербурзьке товариство (1871) відкрило платні фребелівські курси, організовувало лекції з дошкільного виховання, створювало благодійні дошкільні установи, всіляко сприяючи розвиткові теорії і практики дошкільного виховання. Київське Фребелівське товариство (1908), займаючись розробкою теоретичних питань виховання дитини дошкільного віку, підтримувало діяльність педагогічного інституту, який готував виховательок за фребелівською системою. Фребелівські товариства постійно сприяли розвиткові мережі навчальних закладів із підготовки вихователів, здатних працювати з використанням методики німецького педагога. Так, Фребелівські курси, створені за ініціативи фребелівських товариств, стали доволі поширеним типом навчальних установ, які готували виховательок для сімей та дитячих садків за методикою Ф.Фребеля. Перші (річні) курси були засновані в 1872 р. Санкт-Петербурзьким Фребелівським товариством. У 1878 р. термін навчання на курсах було доведено до двох років. На навчання зараховувалися особи жіночої статі, що закінчили середні навчальні заклади чи мали звання домашніх наставниць або вчительок. Упродовж першого року здійснювалася в основному практична, а на другому – теоретична підготовка. Навчання було платним. З 1907 р. курси стали трирічними і готували вчителів початкової школи та молодших класів середніх навчальних закладів. Крім того, тут організовувалися публічні лекції, читання, видавалися журнали тощо. Відомі також дворічні фребелівські курси з дошкільного виховання в Одесі, фребелівські курси Мартинової у Харкові та ін. У цілому вони відіграли значну роль в історії дошкільного виховання, оскільки впродовж десятків років були чи не єдиними установами, що готували кваліфікованих дошкільних працівників [6, с. 552 - 553].

У період 70-80-х років ХІХ ст. (епоха реакції в Російській імперії) інтерес до питань народної освіти, в тому числі й щодо розвитку дошкільного виховання, значно послабився. Це відобразилося і на зменшенні кількості публікацій, присвячених фребелізму. Тим більше, що в цей час дитячі сади продовжують залишатися поодинокими установами.

Всі вони були платними (від 1 до 5 руб. на місяць). У 1874 р. журнал ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ „Дитячий сад” здійснив спробу з’ясувати кількість дитячих садків у Російській імперії, однак безуспішну. Виявилося неможливим отримати вичерпні відомості з усіх провінційних міст.

Основна фабула педагогічних статей із фребелівської проблематики, опублікованих у цей період, залишається, як і в 60-ті роки ХІХ ст., критичною. Більшість із них належить І.Бєлову, одному з основних співробітників журналу „Дитячий сад”. Високо оцінюючи педагогічну систему Ф.Фребеля в цілому, він наполягає на тому, що російські дитячі сади, застосовуючи фребелівський матеріал, мають розширити його і наблизити до життя. Автор дає ряд практичних порад щодо перебудови роботи дитячого садка у зазначеному напрямі, а саме – „розвиток зовнішніх відчуттів дитини здійснювати на основі вивчення природи і оточуючого життя, форм, предметів; відвідувати з дітьми майстерні;

використовувати дім, город, селище, річку для ознайомлення з навколишнім життям і явищами природи; запроваджувати принцип сезонності” [8, с. 75]. Слід відмітити, що майже всі автори статей, присвячених фребелівським заняттям, намагаються ввести життєвість у зміст матеріалу фребелівського дитячого садка. Вони пропонують „викладати з паличок реальні об’єкти, збирати колекції рослин і комах тощо. Фребелівське проколювання, вишивання й т.д. кваліфікується ними як копітка, нудна праця, що не має практичної користі” [8, с. 74].

Поступово критика системи фребелівської „німецької педагогіки” як „невдало перенесеної на російський ґрунт” значно посилюється.

Загострюється негативне ставлення до типового фребелівського садка, створеного в Німеччині послідовниками Ф.Фребеля. Педантизм цих садків викликає осуд більшості вітчизняних педагогів, які стверджують, що „тільки німець здатний виробляти із своїх дітей учених мавп”.

Однак, практика нечисленних дитячих садків у Російській імперії продовжує засвідчувати активне застосування фребелівської системи, хоча в періодичній пресі й відмічається поява ряду дитячих садків, що відступають від фребелізму. Крім того, дитячий садок даного періоду наполегливо вводить у свою роботу елементи навчання і бере на себе функції підготовки дітей до школи.

Водночас у періодичній педагогічній пресі з’являються статті, що передбачають можливість застосування ідей Ф.Фребеля у школі. Першою стала стаття Є.Бороздіної „Виколювання у пристосуванні до вивчення географії” [8, с. 74]. У іншій - вміщувався опис елементарної школи Ліндфорс у Києві, де було здійснено спробу застосувати фребелівські заняття й ігри. Вони чергувалися із звичайними уроками, відрізняючись запровадженням рухливих ігор зі співами.

90-і роки ХІХ ст. характеризуються прискореним розвитком промисловості, наростанням революційної ситуації. Початок ХХ ст.

позначився інтенсифікацією розбудови народної освіти. Особливістю періоду став розвиток у Європі таких наукових напрямів, як дитяча ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ психологія і фізіологія. Педагогіка починає змістовно перебудовуватися на основі психофізіологічного вивчення дитини і підлітка. З’являються численні публікації з проблем експериментальної педагогіки, психології, шкільної гігієни. Водночас дитячі сади продовжують залишатися нечисленними установами. Їх кількісне зростання йде надто повільно. Діти дошкільного віку в основному виховуються в сім’ях. А.Симонович у статті „Про дитячі сади” зазначає, що ця форма виховання дітей дошкільного віку не прижилася в Росії [8, с. 76]. Так, за даними автора, в 1870 р. у Москві було 13 дитячих садків, в Одесі – 4, по одному в Тифлісі й Києві.

Аналогічні думки висловлюються у дописі „Ідеї Фребеля і виховання дітей у віці 3–6 років”, де зазначається, що фребелівські дитячі сади не набули розповсюдження в Росії, не дивлячись на те, що „найкраще, сказане досі про ігри, належить Ф.Фребелю” [4]. Відповідно до даних, опублікованих у статті „Двадцятиріччя Фребелівського товариства”, в Росії у 1898 р. було всього лише 66 платних дитячих садків, з них 14 – у Петербурзі, 9 - у Лібаві, 8 – у Ризі, 5 – у Гельсингфорсі, 4 - у Ревелі, 2 – у Києві [3].



Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 19 |
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Інститут суспільних досліджень Присвячується 360-річчю заснування козацької держави Перлини козацького ПриСаМар’Я: МіСтечко СаМарь та Богородицька фортецЯ Проблеми археології ПодніПров’я тематичний збірник Дніпропетровськ Видавництво ДНУ УДК 902/904 (477) ББК 63.4/237 (Укр) П 7 Друкується за рішенням вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара р е ц е н з е н т и:...»

«Т. Б. Гриценко УКРАЇНСЬКА МОВА за професійним спрямуванням НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ “Центр учбової літератури” УДК 821.161.2’27(075.8) ББК 81.2Укр–9я7 Г 85 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18 Г – 94 від 10.01.09) Рецензенти: Сологуб Н. М. – професор, доктор філологічних наук; Голубовська І. О. – професор, доктор філологічних наук; Безпаленко А. М. – доцент, кандидат філологічних наук. Гриценко Т. Б. Г 85 Українська...»

«УДК 331.556 Расулова У.С., канд. екон. наук, Регіня О. (ДонНУЕТ, Донецьк) ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ У статті розглянуто основні причини трудової міграції українців, відстежено динаміку міграції протягом останніх років, окреслено основні шляхи зниження еміграції населення. Ключові слова: трудова міграція, зовнішня міграція, внутрішня міграція, еміграція. Останні десять років в історії України можна назвати періодом боротьби населення за виживання. Окрім впливу...»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ДЗ „НАЦІОНАЛЬНА ІСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ” КРАЄЗНАВЧА РОБОТА В БІБЛІОТЕКАХ УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ ВИП. 2 КИЇВ 201 Черговий, 22-й випуск інформаційного бюлетеня „Краєзнавча робота в бібліотеках України” містить результати наукового дослідження „Повнотекстові краєзнавчі документи на сайтах регіональних бібліотек України” проведеного фахівцями Національної історичної бібліотеки України у 2011 р. Кисельова В.П. Підготували: Михайлова О.В. Чеховська І.В....»

«Рік заснування 199 Випуск 428-429 Слов’янська філологія Збірник наукових праць Чернівці „Рута” Науковий вісник Чернівецького університету. 2008. Випуск 428 – 429. Слов’янська філологія ББК 81.411.1-5 Ч-49 Збірник наукових праць укладено на пошану професора Германа Костянтина Федоровича з нагоди його 80-ліття. У розділі „Мовознавство” виділено рубрики: „Проблеми діалектології: тенденції і перспективи дослідження буковинських говірок”, „Проблеми взаємодії української літературної мови та...»

«188 ПОЛІТОЛОГІЯ ТА СОЦІОЛОГІЯ Політологія та соціологія УДК 323 ББК: 66.011.1 СОБОРНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ: ДЕЗІНТЕҐРАЦІЙНІ ЧИННИКИ ТА СПРОБИ КОНСОЛІДАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ С. В. Адамович Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; 76000 м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57; тел. +380(342) 69-41-10; e-mail: s.adamovych@gmail.com У статті проаналізовано дезінтеґраційні ризики та консолідаційні зусилля органів влади і суспільства в умовах здобуття та...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ЕкОНОМікА кРАїН РЕГіОНу (БЛизЬкий Схід)” (для бакалаврів) Київ 2005 Підготовлено доцентом кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Н. М. Матвієнко Затверджено на засіданні кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (протокол № 6 від 25.01.06) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Матвієнко Н. М. Навчальна програма дисципліни “Економіка країн регіону (Близький Схід)”...»

«СУДОВА ВЛАДАс Правові основи забезпечення безпеки суддів  Галайденко Тетяна Василівна, головний спеціаліст відділу підготовки матеріалів з питань дисциплінарної відповідальності суддів Вищої ради юстиції, здобувач кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного університету «Одеська юридична академія» УДК 343.16-049.5(094) Концептуальні підходи до розв’язання проблеми забезпечення безпеки учасників процесу були викладені у працях С.П. Щерби і О.А. Зайцева [1], а згодом й...»

«Урок № 1-2 Тема. Українська література 1920–1930-х років. Вступ. Складні суспільно-історичні умови, основні стильові напрями, їхнє розмаїття. «Розстріляне відродження»; домінування соцреалістичної естетики в 1930-ті роки Мета: допомогти учням усвідомити складність суспільно-історичних умов розвитку літератури, її стильове розмаїття, поняття «розстріляне відродження»; розвивати навички використання міжпредметних зв’язків, здобутих раніше знань з літератури, вміння висловлювати власні думки щодо...»

«ББК 26.8 Н 34 Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль: СМП Тайп. – №2 (випуск 28). – 2010. – 290 c. Засновано у листопаді 1997 року. Виходить 2 рази на рік. Друкується за рішення Вченої Ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Брич В.Я. – д.е.н., професор Заставецька О.В. – д.г.н., професор Іщук С.І. – д.г.н., професор Ковальчук І.П. – д.г.н., професор Позняк С.П. –...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»