WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 19 |

«ІСТОРИКО – ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Науковий часопис ВИПУСК Київ - 2007 УДК 378 (091) (051) ББК 74.583 я 5 І – 90 Історико-педагогічні студії: Науковий часопис / Гол. ред. Н.М.Дем’яненко. – ...»

-- [ Страница 12 ] --

2) «Про виховання» (по 2 год. щотижнево) у VII семестрі;

3) «Дидактика (з практичними вправами) і прикладна педагогіка» (по 3 год.) у VIII семестрі [6, арк. 9, 13, 43].

Отже, теоретична загальнопедагогічна підготовка майбутнього вчителя, за баченням С.С.Гогоцького, включала три окремих навчальні курси. Викладу теорії виховання і теорії навчання передував курс історії педагогіки як методологічний. Теорія навчання викладалася в тісному ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ зв’язку з педагогічною практикою і частковими дидактиками (методиками викладання окремих дисциплін).

ЛІТЕРАТУРА

1. Горський В. С. Історія української філософії. — К., 1996.

2. Дем’яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ – перша третина ХХ ст.). – К., 1998.

3. Держ. Архів м. Києва, ф. 16, оп. 289, спр. 171.

4. Держ. Архів м. Києва, ф. 16, оп. 289, спр. 177.

5. Держ. Архів м. Києва, ф.16, оп. 289, спр. 1667.

6. Держ. Архів м. Києва, ф. 16, оп. 290, спр. 62.

7. Історія Київського університету (1834—1959). — К., 1959.

8. Университеты // Журнал Министерства народного просвещения. - 1868. - Ч. 137. – С. 21 – 28.

9. ЦДІА України, ф. 707, оп. 16, спр. 612.

–  –  –

Історія вітчизняної педагогіки кінця XIX - початку XX ст. багата на талановиті, яскраві особистості. Серед видатних педагогів-науковців зазначеного періоду чільне місце посідає відомий у світі вчений-психолог, психіатр, педагог-теоретик та лікар-практик, фундатор вітчизняної вікової та педагогічної психології, засновник експериментальної педагогіки - Іван Олексійович Сікорський (1842 – 1919 рр.).

У численних працях („Душа дитини” (1910), „Психологічні основи виховання та навчання” (1909), „Виховання дітей молодшого віку", „Про розумовий і моральний розвиток та виховання дітей” (1902), „Три віхи людського життя” (1901), „Про постановку навчання і виховання згідно з природним ходом розумового розвитку”, „Про лікування і виховання недорозвинених, відсталих і недоумкуватих дітей” (1904), „Начатки психології” (1909) та ін.) І.О.Сікорський зупиняє увагу на основних проблемах педагогіки, психології, фізіології з позиції тогочасних досягнень науки.

Предметом постійної уваги вченого була проблема досягнення гармонії у розвитку розуму, почуття, волі. Результатом правильного виховання, за його переконанням, має виступати їх синтез, що забезпечує моральну цілісність особистості, її гідність. Це надає характерові „спокійної сили, врівноваженості й душевного миру”. І.О.Сікорський зазначав, що нерідко до дітей висуваються вимоги, не підвладні їх розуму, почуттю, волі, а „запити дитячої душі залишаються без відповіді”.

„Особливо грішать однобокістю середні школи, - писав майже 100 років ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ тому вчений, - які замість навчально-виховних закладів перетворені в середні навчальні заклади, вихованець перетворився в учня, а виховання замінилося наглядом і дисципліною...”. [4, c. 99]. „Істинний духовний розвиток, - підкреслював І.О.Сікорський, - передбачає гармонійне зростання і вдосконалення душі”. „Розумовий розвиток у кращому розумінні цього слова неможливий без одночасного розвитку почуття, або

– як звичайно висловлюються – серця. Тільки осердечений розум забезпечує людині можливість розуміння того, що відбувається поза нею і того, що відбувається у ній самій – в її інтелектуальному і моральному розвиткові” [5, c. 7 - 8].

Почуття, вважав І.О.Сікорський, „очолюють душевні процеси”.

Емоційний розвиток розглядався ним у тісному зв’язку з інтелектуальним.

Інтелектуальне почуття, стверджував учений, „сяє над радісною перспективою виникнення нових відкриттів...”. Ще більшого значення він надавав почуттям моральним. Саме в них убачав основу духовного здоров’я суспільства, успіху виховного впливу старшого покоління на молоде. Їх занепад, уважав І.О.Сікорський, завжди призводить до дискредитації високих ідеалів і прагнень, до зростання злочинності.

„Моральне почуття лежить в основі самовдосконалення, яке, поряд із соціальним і політичним прогресом, складає необхідну ланку духовного розвитку суспільства. Реформування політичних і соціальних відносин само по собі не може забезпечити дійсний суспільний прогрес” [8, арк. 18].

У зв’язку з цим він намітив деякі шляхи і засоби раціонального виховання почуттів. Особливого значення надавав зовнішнім стимулам, зазначаючи, наприклад, важливість того, щоб у немовляти впродовж першого року життя не було причини для плачу. Неприємні емоції, що виникають внаслідок поганого догляду, негативно впливають на наступне життя.

Слідом за Ч.Дарвіном і В.Прейєром І.О.Сікорський відмічав гнітючий, гальмуючий вплив почуття страху.

Загальний принцип керівництва емоційним розвитком, за І.О.Сікорським, це пригнічення афектів та заохочення здорових почуттів.

Він намічав таку систему емоційного виховання: стримування, пригнічення афектів, переведення їх у почуття „повільні”, з інтелектуальним відтінком; перетворення найпростіших і нижчих почуттів у більш складні, тонкі, піднесені; відпрацювання уміння не піддаватися безпосереднім пориванням, володіти собою.

Учений вказував на тісний взаємозв’язок інтелектуального і фізичного розвитку. За його переконаннями, у будь-якому виді праці бере участь нервова система, а нервові центри влаштовані таким чином, що їх здоровий стан підтримується тільки працею. Від бездіяльності вони страждають, атрофуються, вироджуються [8, арк. 19 зв. - 25].

І.О.Сікорський першим у вітчизняній науці звернувся до вивчення проблеми працездатності й втомлюваності. Він висунув припущення, що розумове стомлення повинно перш за все виявитися у змінах ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ психомоторної діяльності. Дослідження науковця показали, що 4-5-годинні заняття негативно впливають на здатність тонко розрізняти психофізичні величини, викликають роздратованість.

І.О.Сікорський дійшов висновку, що мозок людини постійно знаходиться в діяльному стані. Розумова праця є могутнім засобом безперервного вдосконалення всіх робочих механізмів мозку. Тобто правильно організована розумова праця має вагоме значення не лише для розумового розвитку, а й для життєдіяльності людини в цілому. Звідси І.О.Сікорський виводить думку про особливу роль інтелектуального потенціалу в суспільному і державному розвиткові, у досягненні народного добробуту.

Великого значення він надавав різнобічному розумовому розвиткові.

Виходячи з цього, запропонував оригінальну класифікацію видів пам’яті та сформулював відповідні їм правила розумової праці, зокрема навчальної.

Перший вид пам’яті учений назвав предметним, що відображає характер сприйняття і вирізняється винятковою точністю. Він може бути зоровим, слуховим, м’язово-дотиковим. При відтворенні засвоєного згадування якоїсь певної частини викликає згадку всього в цілому. Ця пам’ять властива переважно дитині молодшого шкільного віку. Другий вид пам’яті

– аналітичний. Приводить враження у певний порядок, систематизуючи їх, підкорюючи певній ідеї, планові. Характерний для середнього шкільного віку. Третій вид – асимілюючий, поєднується з роздумами, коли людина намагається пов’язати нові враження із попередніми. Цей вид пам’яті вчений уважав найдосконалішим. І.О.Сікорський привернув увагу науковців до проблем розвитку вольової сфери. Він констатував, що навіть добре розвинуті розум і почуття часом безсилі виправити людину із слабкою волею. Виховання волі має бути одним із найважливіших завдань виховання людини. Зміцнення і розвиток волі має вирішальне значення „у побудові себе як особистості”, в умінні дотримуватися переконань [2, c. 76

- 80].

Учителя І.О.Сікорський називав „головним психологічним фактором школи”. „Істинний учитель - той, хто має такі моральні якості, як доброта, щирість, переконаність. Щирі почуття є тими відкритими дверима, через які проходить моральне спілкування наставника та його вихованця, спілкування, при якому кожен звук, що йде з уст учителя, кожна риса, кожен рух огортаються ореолом усієї його особистості". Головне завдання вчителя - не стільки дати нові знання, скільки навчити "процесу наукового мислення і прийомам наукової чи систематичної техніки мислення". У цьому полягає, на думку вченого, велика виховна роль учителя. [3, с. 65 Притримуючись теорії К.Д.Ушинського, І.О.Сікорський уважав, що навчально-виховний процес має будуватися на психологічній основі.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Він зосереджував увагу на спільності мистецтва виховання та мистецтва "психіатричного", які, на його думку, взаємообумовлені й ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ взаємодоповнювані: "...Те, що не дороблено і недобре виконано педагогом, готує ґрунт для майбутніх профілактичних і лікувальних дій психіатра" [3, с. 66]. Власні висновки І.О.Сікорський базував на наукових спостереженнях раннього розвитку дитини, бо характер дорослої людини, її здібності залежать, за його твердженням, від умов розвитку і виховання дитини в перші місяці та роки життя.

Отже, проаналізований нами творчий доробок ученого - педагога, психолога, медика засвідчує, що авторські підходи до проблем дитячого розвитку, його рушійних сил, погляди на мету і засоби виховання заслуговують на високу оцінку сучасних науковців. Ідеї І.О.Сікорського мають відроджуватися і застосовуватися в навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Відділ рукописів ЦНБ НАН України. Архів Київської духовної академії, ф. VIII, спр. 3548.

2. Никольская А.А. И.А.Сикорский: гармония развития и воспитания // Педагогика. – 1994. - № 3. – С. 76 – 80.

3. Прудченко І.І.Життєвий шлях та педагогічні погляди І.О.Сікорського// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер.”Соціологія.

Психологія. Педагогіка. ” - К.,2003.- Вип.19.- C.65 - 68.

4. Сикорский И.А. Воспитание в возрасте первого детства. – СПб., 1884.

5. Сикорский И.А. Психологические основы воспитания и обучения. – К., 1909.

6. ЦДІА України, ф 707, оп. 165, спр. 9а.

7. ЦДІА України, ф 707, оп. 196, спр. 134.

8. ЦДІА України, ф 707, оп. 279, спр. 34.

–  –  –

В українській педагогіці завжди тривав пошук виховного ідеалу. При цьому в різні історичні періоди формувалися свої ідеали. Однак, навіть тоді, коли суспільно-історичні умови змінювалися, вироблені ідеали не втрачали значення в національній системі виховання.

Зазначимо, що саме у вітчизняній педагогічній теорії кінця ХІХ – початку ХХ ст. були обгрунтовані засади національної освіти і виховання, новий виховний ідеал. До слова, проблема українського виховного ідеалу порушувалася у працях видатних українських педагогів, зокрема Б.Грінченка, І.Стешенка, С.Русової та ін. У їхніх дослідженнях пріоритетним є виховання підростаючого покоління на засадах національної ідеї, вірності ідеалам народу. Водночас, незважаючи на широкомасштабну хвилю українізації після 1918 р., проблема виховного ідеалу в Україні не знаходила належного розвитку. Виняток складають ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ праці видатного педагога, творця української виховної системи Г.Г.Ващенка.

Інтерес до творчості Г.Г.Ващенка зумовлений актуальністю його педагогічної спадщини, в основі якої – наукові ідеї у поєднанні з високою людяністю, духовністю. Це засвідчують його праці: “Загальні методи навчання” (1927р.), “Виховний ідеал” (1950р.), “Виховання волі і характеру” (1952р. – І частина, 1957р. – ІІ частина), “Проект системи освіти в самостійній Україні” (1957р.).

Перш ніж перейти до аналізу доробку вченого, звернемося до педагогічного змісту ідеалу: “Ідеал всебічно розвиненої особистості – мета виховання, виховання на прикладах, педагогічних зразках, традиціях...

основний мотив самовиховання, необхідний регулятор поведінки, діяльності” [8, с. 51]. Ідеал виступає ланкою, що поєднує свідомість людини і її поведінку. Він є основним джерелом формування переконань, що виступають реальним керівництвом до дії. Особливо це важливо для молоді, оскільки саме в молодому віці відбувається процес становлення людини як суб’єкта суспільної дії, формування її соціальних якостей, вибір життєвого шляху. Педагогіка приділяє велику увагу ідеалу, оскільки моральне і духовне самовдосконалення людини завжди було і буде метою виховання. “Педагогічний процес – це не лише розвиток, - уважав Г.Г.Ващенко, - а й формування особистості, виховання під керівництвом.

Виховний ідеал є для педагога дороговказом. Відповідно до нього, він формує особистості своїх вихованців зі всіма їх психічними і фізичними властивостями” [2, c. 90 - 91].

Зазначимо, що “Виховний ідеал” написано Г.Г.Ващенком для “потреб Спілки Української Молоді та вчителів рідного шкільництва в діаспорі” [6, с. 6]. Саме тут автор дає визначення поняття “виховного ідеалу” і аналізує його різновиди: більшовицький, християнський, націонал-соціалістичний та ін. [1].

В основу виховання української молоді Г.Ващенко ставить загальнолюдські цінності: закон про творення добра і боротьбу зі злом, шукання правди і побудову справедливого ладу, заснованого на плеканні любові й краси. Виховний ідеал розуміється ним як служба Богові й Україні, тобто як християнський ідеал. Український християнський виховний ідеал, за Г.Г.Ващенком, включає євангельський виховний ідеал в його історичних і національних формах та загальнолюдський виховний ідеал, що також має християнську основу. Виховний ідеал українця будується ним на двох головних принципах: християнській моралі й українській духовності. Це той ідеал, що витримав випробування історією, відповідає психології народу, ввійшов у психіку народних мас, відбитий у народній творчості та творах кращих митців і письменників.

Головна заслуга автора полягає в обґрунтуванні ним виховної концепції, яка відповідає ментальності, історичній місії, потребам державного будівництва українського народу. Г.Г.Ващенко розробив ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ виховну систему, спроможну, на його думку, очистити українську духовність від усілякого намулу, принесеного імперськими, тоталітарними режимами. Це та система, що, як зазначає один з учнів Г.Г.Ващенка Омелян Коваль, “своїм корінням сягає в глибину віків і є спроможна відживити завмерлі клітини людської душі, видобуваючи з її глибоких шарів те незнищиме, що закодоване в (самих) духовних генах українського народу” [1, с. 14].



Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 19 |
Похожие работы:

«Критерії якості у відборі електронних ресурсів для комплектування вітчизняних інформаційних баз Перед організацією робіт зі створення системи вітчизняних електронних баз принципово важливо визначитися з інформаційними ресурсами, які підлягають опрацюванню. Бібліотеки Української держави мають знайти свій шлях до розв’язання завдання формування фонду електронних джерел інформації, що постало перед ними за умов переходу від «ери Гутенберга» до епохи електронних комунікацій. Цей підхід має...»

«ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖ АВН И Й УН1ВЕ°СИТЕТ імені І.І. М ЕЧН ИКО ВА ЗАПИСКИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ Випуск 6 Хмарський В.М. З історії розвитку археографії на Півдні України: Аполлон Скальковський ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА ЗАПИСКИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ Випуск 6 Хмарський В.М. З історії розвитку археографії на Півдні України: Аполлон Скальковський Одеса, 1998 У Д К 930 (477.7) “ 18” ББК 63. X 643 У шостому випуску Записок історичного факультету Одеського державного університету...»

«НАУКОВ І ЗАПИСК И Серія “Філософія” Випуск 4 МАтерІАлИ КОНфереНцІї “Віра і розум в історії слов’янської філософії (до 430-річчя з дня народження М. Смотрицького) Острог – 2008 УДК 101(477)(08) ББК 87.3(4Укр) Н 34 Фахове видання з філософських наук, затверджено Постановою президії ВАК України від 15.12.2004 р. № 3-05 / 11 (перелік № 15) Друкується за рішенням вченої ради Національного університету „Острозька академія” (протокол № 4 від 27 листопада 2008 р.) редакційна колегія: Кралюк П.М.,...»

«Наталя Побірченко МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧ І ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ: ДО ІСТОРІЇ ВЗАЄМИН Михайло Максимович – справжній вчений-енциклопедист широкого діапазону – від ботаніки до історії, фольклорист, літературознавець, перший ректор Київського університету, не маючи навіть усіх цих звань, увійшов би в історію України хоч би й тим, що він відіграв надзвичайно важливе значення в розвитку і становленні такої величної постаті на теренах нашої України як Пантелеймон Куліш. Роль і значення останнього в історії...»

«Лікувальна фізична культура, спортивна медицина й фізична реабілітація УДК 617.586-007.55 Наталія Михайлова Вплив вродженої клишоногості на функціональний стан нижніх кінцівок дітей Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука (м. Рівне) Постановка наукової проблеми та її значення. Лікування вродженої клишоногості традиційними способами із застосуванням гіпсових пов’язок передбачає у великому відсотку випадків усунення залишкової деформації стопи за рахунок...»

«Національна академія наук України Інститут історії України Федорова Л. Д. З ІСТОРІЇ ПАМ’ЯТКООХОРОННОЇ ТА МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1870–1910-і рр. Київ – 2013 УДК 358.853:[93/94+008]“1870/1910” Федорова Л. Д. З історії пам’яткоохоронної та музейної справи у Наддніпрянській Україні. 1870–1910-і рр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — 373 с. У монографії здійснено комплексний історичний аналіз діяльності провідних пам’яткоохоронних структур кінця ХІХ — початку ХХ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” ПОЛІТОЛОГІЯ СОЦІОЛОГІЯ ПРАВО № 3 (19) КИЇВ “ПОЛІТЕХНІКА” УДК 32.00 УДК 316 УДК 340 Друкується відповідно до рішення Вченої ради Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, № 7 від 3 червня 2013 року. Вісник Національного технічного університету України...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ІВАНІЛОВ Олександр Вікторович УДК: 321.1.001.37(043) ПРИНЦИП АЛЬТЕРНАТИВНОСТІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ 23.00.01 – теорія та історія політичної науки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі політичних наук Інституту політології і права Національного педагогічного університету імені М.П....»

«УДК 808.3 (091) 541. РОЗВИТОК КОНФІКСАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КІНЦЕВИМ J(А) В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СТРУКТУРИ З ПРОСТОРОВИМ ЗНАЧЕННЯМ) Храмова І.В. Серед афіксальних дериватів, що функціонують в сучасній українській мові, увагу привертають утворення з конфіксами під-.-j(a), над-.-j(a), перед-.-j(a), за-.-j(a), основним значенням яких є вказівка на простір. Конфіксальні структури, об’єднані постпозитивним елементом -j(a)(-ьjе, -ijе), протягом свого історичного існування зазнали фонетичних змін....»

«SWorld – 1-12 October 2014 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2014 SCIENTIFIC RESEARCHES AND THEIR PRACTICAL APPLICATION. MODERN STATE AND WAYS OF DEVELOPMENT ‘2014 Доклад / Менеджмент и маркетинг – Управление персоналом УДК 027.54 (477) : 027. 081 : 004 Пунько О.І., Рудик Я.М. ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ ЯК ЗАСІБ ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ НАУКОВОСТІ ЗМІСТУ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ Національний університет біоресурсів і...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»