WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 19 |

«ІСТОРИКО – ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Науковий часопис ВИПУСК Київ - 2007 УДК 378 (091) (051) ББК 74.583 я 5 І – 90 Історико-педагогічні студії: Науковий часопис / Гол. ред. Н.М.Дем’яненко. – ...»

-- [ Страница 11 ] --

Таким чином, цим документом створювалось своєрідне підґрунтя для подальшого утвердження принципу єдності теоретичної і практичної підготовки вчителя. Незважаючи на те, що педагогічна практика була лише кінцевим етапом професійно-педагогічної підготовки, спроба логічно її відструктурувати, привести у відповідність до змісту теоретичного курсу свідчить про початок організаційного оформлення професійнопедагогічної підготовки майбутніх учителів.

ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Відповідно до Положення, у Київському університеті наприкінці 60х років ХІХ ст. ординарним професором всесвітньої історії Більбасовим був розроблений і поданий в раду історико-філологічного факультету проект історичного (учительського) семінарію [5, с. 44 - 45]. За проектом, семінарій мав подвійну мету: 1) ознайомлення студентів з методами історичного дослідження; 2) підготовку вчителів гімназій з предмета вітчизняної і всесвітньої історії. Відповідно до проекту, заняттями студентів у семінарії повинні керувати двоє професорів історії (по одному в кожному відділенні) за їх добровільною згодою і затвердженням факультету. При цьому кожне з відділень семінарію збиралось щотижня.

Призначення більш частих занять залежало від професора-керівника. В учительському відділенні семінарії студенти, відповідно до вимог гімназійного викладання, займалися розробкою навчальних програм, управлялися у викладанні з урахуванням вікового підходу, знайомилися з новою літературою. Наприкінці кожного навчального року керівники подавали на факультет звіт про хід занять свого відділу семінарію. За студентські роботи високого рівня видавалася грошова винагорода. Кращі з наукових праць друкувалися в «Університетських відомостях» [5, с. 44 Таким чином, проект учительського семінарію був спробою поглибити професійно – педагогічну підготовку майбутніх учителів, прищепити їм практичні навики викладання в тісному зв’язку з теоретичними лекційними університетськими курсами, ознайомити з новітніми досягненнями щодо методики та змісту викладання гімназійного предмета.

У 1867 р., внаслідок закриття університетських педагогічних курсів, відбулось переструктурування історико-філологічного факультету Університету св. Володимира за трьома відділеннями: класичним, слов’яно-російським та історичним [7, с. 17], що з 1869 р. викликало необхідність розробки проекту нового поділу навчальних дисциплін. Суть проекту полягала у вирішенні питання про початок спеціалізації студентів на кожному з відділень. Випрацювання проекту доручалась ординарному професору Модестову. Перший варіант був поданий ним у раду факультету в 1870 р. Серед обов’язкових для всіх студентів предметів упродовж перших двох років навчання Модестов виокремлював логіку, психологію, теорію та історію мистецтв тощо. Педагогіка не входила до кола цих дисциплін [7, с. 18 - 24]. Проект викликав зауваження. Так, С.С.Гогоцький наполягав на викладанні педагогіки як обов’язкового предмета для всіх трьох відділень факультету. Попри це, факультет подав розроблений Модестовим проект на Раду університету в його первісному вигляді під назвою «Програми викладання та іспитів для студентів історико-філологічного факультету». Після обговорення Радою університету і внесення несуттєвих змін проект включав такий перелік дисциплін: «Для всіх студентів факультету протягом перших двох років навчання повинні бути прочитані: Богослов’я, логіка, психологія тощо.

Тільки після успішних іспитів із цих предметів отримувалося право вступу ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ на одне з трьох відділень. Починаючи з п’ятого семестру, студенти протягом двох років мали слухати лекції із спеціальних та допоміжних предметів. Допоміжними на всіх трьох відділеннях визначалися: історія філософії, педагогіка, теорія й історія мистецтв, історія всесвітньої літератури» [7, с. 25 - 36]. Прийняття проекту означало, що педагогіка в університеті знову втрачала статус самостійної навчальної дисципліни.

Фактично у змісті цього документа знайшла відображення офіційна точка зору на розвиток педагогічної освіти і, зокрема, скорочення обсягу професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя.

Отже, в навчально-виховному процесі педагогічних курсів при університетах відбувалися активні пошуки шляхів становлення змісту професійно – педагогічної підготовки, про що яскраво свідчить варіативне викладання теоретичних курсів педагогіки і дидактики та проведення педагогічної практики в 4-5-класних гімназіях, прикріплених до університетів. Упроваджувалися обов’язкові іспити, а саме - написання двох творів, один з яких - суто педагогічного змісту, передбачалося розроблення і проведення пробної лекції.

Окремі курси педагогічного спрямування продовжували читатися і безпосередньо в університетах. Однак, особливістю початку 60-х років ХІХ ст. стає послаблення уваги до викладання педагогіки. Так, у 1862 р.

припиняє діяльність університетська кафедра педагогіки, невдовзі ця дисципліна взагалі перестає вивчатися. Відновлення її викладання відбулося тільки для студентів історико-філологічних факультетів і доручалося професорові психології (1863). Педагогіка в університетському курсі викладання знову ставала прикладною філософії.

Тим часом, посилюється увага до організаційного і змістового оформлення педагогічної практики. Дискусії про місце її проведення (в усіх гімназіях університетського міста чи лише в спеціально призначеному для цього середньому закладі освіти) призвели до необхідності вирішення цього питання на державному рівні. Положенням про приготування вчителів гімназій та прогімназій (1866) уперше офіційно було поставлено мету подвійної підготовки вчителя: теоретичної (в університетах) і практичної (в гімназіях). Це зміцнило тенденцію до досягнення єдності теорії і практики в підготовці вчителя, поклало початок організаційному оформленню професійно-педагогічної підготовки, підтвердженням чому стали проекти організації при університетах учительських семінаріїв. У цілому здійснений нами ретроспективний логіко-системний аналіз розвитку вищої педагогічної освіти в Україні першої половини ХІХ ст.

дозволив усвідомити місце і роль професійно-педагогічної підготовки вчителя у системі педагогічних курсів при класичних університетах.

–  –  –

ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ

2. Демяненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя у вищих закладах освіти України в ХІХ – початку ХХ ст. // Педагогіка і психологія. – 1998. - № 4. – С. 141 – 150.

3. Демяненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ – перша третина ХХ ст.). – К., 1998.

4. Паначин Ф.Г. Педагогическое образование в России. Историко-педагогические очерки. – М., 1979.

5. Университеты // Журнал Министерства народного просвещения. – 1870. – Сентябрь.

– Ч. 151. – С. 44 – 45.

6. Университеты // Журнал Министерства народного просвещения. – 1875. – Июль. – Ч. 156. – С. 18 – 24.

7. Университеты // Журнал Министерства народного просвещения. – 1875. – Сентябрь.

– Ч. 157. – С. 25 – 36.

РОЛЬ С.С.ГОГОЦЬКОГО (1813 – 1889 рр.) У СТАНОВЛЕННІ

ПЕДАГОГІКИ ЯК НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ В УНІВЕРСИТЕТІ

СВ. ВОЛОДИМИРА

Діяльність С.С.Гогоцького як викладача, його науковий доробок частково досліджувалися у працях О.Глузмана, Н.Дем’яненко, І.Важинського, Н.Мозгової, О.Черкасова. Водночас зазначеними науковцями не висвітлювалася роль цієї особистості у розвиткові педагогіки як навчальної дисципліни у вищих закладах освіти імперської доби, хоча саме з ім’ям С.С.Гогоцького пов’язують становлення цього предмету в Університеті св. Володимира. Автор статті ставить за мету проаналізувати внесок С.С.Гогоцького у розвиток загальнопедагогічної підготовки вчителя в Університеті св. Володимира на початку 50-х років ХІХ ст.

5 листопада 1850 p. Імператорським указом при університетах були засновані кафедри педагогіки [9, арк. 1 - 3]. Фактично це відокремлювало викладання педагогіки від філософії. Через кілька днів (11 листопада) листом Міністерства народної освіти офіційно підтверджувалось відкриття в університетах особливої кафедри «педагогії» «для теоретичної і практичної підготовки студентів до вчительського звання» [9, арк. 5].

Кафедра педагогіки вводилася до складу історико-філологічних факультетів університетів. Однак, лекції з педагогіки визначались обов'язковими не тільки для студентів цього факультету, а й для всіх казеннокоштних вихованців університетів, що готувались на звання вчителя гімназії і повітового училища.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


До того ж, своєкоштні студенти, які отримували звання домашнього наставника, також мали прослухати цей лекційний курс. Педагогіка в Київському університеті не тільки зараховувалась до обов'язкових для вивчення предметів на 2—3-х курсах історико-філологічного, фізико-математичного та юридичного факультетів, а й ставала екзаменаційним предметом у другій половині щорічних заключних іспитів (за рішенням Управління Київського військового, Подільського і Волинського генерал-губернатора по Київському навчальному округу від 12 вересня 1851 р.). На лекції з педагогіки відводилось 4 год. на тиждень. Для студентів історикофілологічного факультету педагогіка визначалась головним предметом, на інших факультетах — другорядним [9, арк. 16, 18], хоча і там викладалась у повному обсязі. Так, із квітня 1850 р. по вересень 1851 р. вирішувалась справа „про призначення вихованців Юридичного інституту при ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Київському університеті вчителями законознавства і викладання їм з цією метою педагогіки”. Пропонувалось як тимчасовий захід, «не міняючи мети... Юридичного інституту, дозволити казенним студентам... в разі необхідності призначати їх учителями законознавства з обов'язковою вислугою на цій посаді не менше 6 років...» [5, арк. 1, 5, 7]. 8 травня 1850 р.

до Ради університету юридичним факультетом був поданий план загальнопедагогічної підготовки вчителів законознавства. План містив:

1) лекційний курс педагогіки;

2) практичні педагогічні заняття, які передбачали:

а) написання студентами лекцій з різних галузей законознавства відповідно до гімназійних програм викладання;

б) читання лекцій у присутності товаришів;

в) критичний аналіз цих лекцій;

3) педагогічну практику (читання пробних лекцій, уроків), по 2 год.

на тиждень у VI-VIII семестрах [2, с. 103].

За архівними даними 1850-1851 pp., викладання курсу педагогіки в університеті св. Володимира було доручено ординарному професору С.С.Гогоцькому (1813-1889 pp.). У рекомендації факультету щодо його кандидатури говорилося: «Факультет, за уважним розглядом питання про зайняття кафедри педагогіки, знайшов, що ординарний професор Київської духовної академії С.С.Гогоцький за родом своїх наукових занять і відмінними знаннями з предметів, необхідних для успішного викладу цієї науки, абсолютно здатний до зайняття вказаної кафедри зі званням ординарного професора» [3, арк. 7]. У радянській історіографії він визначається як представник «монархічного табору, захисник царського самодержавства,... проповідник ідеалізму, містики і попівщини» [7, с. 54].

Спробуємо з об’єктивних позицій підійти до характеристики цієї неординарної особистості, реально оцінити його внесок у розвиток філософії, педагогічної науки та становлення загальнопедагогічної підготовки вчителя.

Випускник Київської духовної академії (з 1841 р. і викладав там), доктор філософії і стародавньої філології, з 1843 р. - ординарний професор по кафедрі філософії Київського університету, статський радник С.С.Гогоцький за науковими переконаннями належав до Київської релігійно-філософської школи, підтримував офіційну владу, а отже, й офіційну науку. Вихідною методологічною засадою його творчості була органічна єдність філософського та історико-філософського підходу.

С.С.Гогоцький вважав себе послідовником Гегеля. Посилаючись на авторитет Гегеля, він підкреслював, що так само, як квітка і плід є «найдосконалішим виразом розвинутої рослини», так і наукове знання «є виплодом і виправданням історії свідомості». Історія філософії уявляється йому єдиною системою знання, що зумовлює «внутрішню послідовність її начал і напрямків». Особливо імпонує С.С.Гогоцькому «абсолютна ідея»

Гегеля, яка «виявляє себе у фізичному і моральному світі, виступаючи ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ творчою силою» [1. с. 140]. С.С.Гогоцький виходить із твердження про існування двох типів пізнання: нижчого, що спирається на діяльність розуму і веде до істини, яка відображає відповідність наших понять законам дійсності і другого, вищого пізнання, пов'язаного з вірою, із внутрішнім досвідом. Лише цей другий шлях, за його переконанням, дає змогу осягнути сенс життя «моральних істот» [2, с. 104].

В Університеті св. Володимира С.С.Гогоцький у різні проміжки часу викладав філософію, психологію, педагогіку. Серед його основних філософських праць: «Філософський лексикон» (чотиритомне видання (1857—1873), «Вступ до історії філософії» [8, с. 24], «Філософія XVII— XVIII ст. у порівнянні з філософією XIX ст. і відношення тієї та іншої до просвітництва». Впродовж майже 30 років С.С.Гогоцький читав курси психології і педагогіки, намагаючись взаємообумовити ці дисципліни.

Велике значення на той час мала детально розроблена ним програма з психології, яку широко використовували й інші викладачі впритул до 90-х років ХІХ ст. З науково-педагогічних праць С.С.Гогоцького відомі: «Про історичний розвиток виховання і навчання у стародавніх народів», «Вступ до педагогіки» (1855), «Короткий огляд педагогіки або науки виховної системи» (1879), «Про розвиток пізнавальних здібностей» (1868), «Педагогічне значення байок Крилова» (1868) та ін.

С.С.Гогоцький неодноразово підкреслював, що педагогіка має бути пов'язана з психологією, етикою, гігієною. У своєму «Філософському лексиконі» він здійснює спробу обґрунтувати понятійний апарат науки педагогіки, зокрема дає трактування педагогічних термінів: педагогіка, навчання, дидактика, освіта, виховання, школа, методики навчання, історія педагогіки.

Викладання педагогіки він розподіляв на три навчальні курси: 1) науку про виховання; 2) дидактику і прикладну педагогіку; 3) історію виховання. Характеристику історії виховання професор С. С. Гогоцький розпочинав із часів стародавнього Риму, виокремлюючи вчення Платона, Арістотеля, Ксенофонта, Плутарха. Особливо глибоко аналізував розвиток педагогіки в Німеччині, Англії, Франції. Детально висвітлював стан педагогічної думки в Росії [4, арк. 21].

У розкладі лекцій історико-філологічного, фізико-математичного та юридичного факультетів на 1851/52 н. р. зміст загальнопедагогічної підготовки, розроблений С.С.Гогоцьким, був таким:

1) «Історія виховання» (1 год. щотижня) у VIII семестрі;



Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 19 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ДЗЮБЛЕНКО Ірина Михайлівна УДК 94(477),192,:33(043,3) РОЗВИТОК ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В УСРР (20-і рр. ХХ ст.) 07.00.01 – історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 201 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти Національного...»

«УДК 378.124.3:514.13:514.7:517.5 Писаревська Н. ., Баштова Л. . В С БОРИС БУКРЕЄВ — ЛЮДИНА ЩО ПОЄДНАЛА ХІХ ТА ХХ СТОЛІТТЯ У статті описані основні етапи життя і діяльності видатного київського математика кінця ХIХ початку ХХ ст. Букреєв Борис Якович творець школи київських геометрів. Він служив науці більше 100 років та залишився в історії математики як видатний фахівець в області теорії функцій і геометрії, продовжувач учення Лобачевського. В статье описаны основные этапы жизни и...»

«ХУДОЖНЄ ОЗДОБЛЕННЯ МАНУСКРИПТІВ К.Ю. Ярмошевич Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля Кому хоча б раз пощастило доторкнутися до пожовклих від часу, помережаних рядами дрібного письма й ошатно прикрашених аркушів давніх кодексів, той може впевнено сказати, що мав побачення з самою історією, занурився у її витоки, осягнув підвалини народної мудрості. Адже рукописна книга ввібрала у себе духовні й матеріальні надбання багатьох поколінь, пронесла їх крізь століття, зберегла до наших...»

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ: ІСТОРІЯ, СУЧАСНІСТЬ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Вегеш Микола, ректор УжНУ, доктор історичних наук, професор Вперше вимога про відкриття вищого навчального закладу для русинів Карпат прозвучала у 1848 р. на першому слов’янському з’їзді у Празі. Виступаючі акцентували на тому, що угорські русини повинні заснувати „горожанські, богословські і учительські семінарії, потім інститути вищі – гімназії, ліцеї, академії, політехнічну школу і університет”. У жовтні 1849 р....»

«статей «Последний из свойственников Иоанны Д’Арк». Порівнюючи ставлення до Орлеанської діви у Франції і Британії, Пушкін протиставить глузливий сміх Вольтера в «Орлеанській незайманій» із «подвигом чесної людини» на ім’я Роберт Сауті, який теж створив поему про Жанну, але показав її не єхидно, а із позицій «благородним захопленням». Пушкін вважав, що мученицьке вогнище заслуговує поваги, і незважаючи на художні якості поеми Вольтера, віддав пальму першості натхненному британському лауреату. [8,...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ВИПУСК 95 ( ЧАСТИНА І ) КИЇВ – 2011 Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 95. Частина І (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2011. –191с. У збірнику вміщені матеріали конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», яка відбулася 21 жовтня...»

«ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У СТАТТЯХ ЗБІРНИКУ НАУКОВИХ ПРАЦЬ «ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ» Характеристика Приклад оформлення джерела Книги, 1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий ; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів : Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела однотомний християнського Сходу. Золотий вік патристики ІV— V ст. ; № 14). документ: 2. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та...»

«Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 45, 2013 УДК [37.013.74(477)(437)](092) Костянтин Мазур ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ ЯНА АМОСА КОМЕНСЬКОГО ТА ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО Великі педагоги Ян Амос Коменський та Василь Сухомлинський жили і працювали в різні історичні епохи (Коменський – в період переходу від Середньовіччя до Нового часу, Сухомлинський – в радянський комуністичний час), проте їхні педагогічні ідеї залишилися майже незмінними, так як обоє мріяли про школу...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Педагогіка Випуск ХLІІ Івано-Франківськ ББК В Друкується за ухвалою Вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Редакційна рада: д-р філол. наук, проф. В.В.Ґрещук (голова ради); д-р філос. наук, проф. С.М.Возняк; д-р філол. наук, проф. В.І.Кононенко; д-р істор. наук, проф. М.В.Кугутяк; д-р юрид. наук, проф. В.В.Луць; д-р філол....»

«Андрій Домановський Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків, gesta.baudolini@gmail.com ДЕЩО ПРО УМОВНІСТЬ СХЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА «ПОЗАІСТОРИЧНІ» РЕГІОНИ (ЯК ВПИСАТИСЯ У ГРАНД-НАРАТИВ?) Дивно, ніколи раніше мені не спадало на думку подивитися на Управління з боку.. А це ж цікаве видовище – Управління, вид зверху. А. і Б. Стругацькі. Равлик на схилі Оглядові, узагальнюючі книги з історії України, перш...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»