WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 19 |

«ІСТОРИКО – ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Науковий часопис ВИПУСК Київ - 2007 УДК 378 (091) (051) ББК 74.583 я 5 І – 90 Історико-педагогічні студії: Науковий часопис / Гол. ред. Н.М.Дем’яненко. – ...»

-- [ Страница 10 ] --

Серед основних навчальних предметів можна назвати: Закон Божий, педагогіку і дидактику, російську мову і церковно-словянське читання, арифметику і початкову алгебру, геометрію, історію (російську і загальну), географію (російську і загальну), природознавство і фізику, креслення та малювання, красне писання, співи й гімнастику. Крім цього, викладався курс музики. Слід зазначити, що в 1874 р. Міністерством народної освіти ще не було розроблено єдиних інструкцій стосовно обсягу та методів викладання в учительських інститутах, одноманітних навчальних програм, а також програм вступних іспитів. У зв’язку з цим педагогічна рада Феодосійського учительського інституту самостійно розробляла інструкції, навчальні плани, програми, подаючи їх на затвердження піклувальнику округу [6, с. 140]. За нормативну, для визначення обсягу предметів курсу учительського інституту, було взято інформацію з «Правил для випробування осіб, які бажають отримати право на звання вчителя міського училища», затверджених Міністром народної освіти 17 квітня 1874 р. [6, с. 140]. Лише 13 листопада 1876 р. програми і навчальні плани предметів учительських інститутів були затверджені Міністерством народної освіти. Нами, на основі аналізу навчальних програм ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Феодосійського учительського інституту, встановлено, що вони розроблялися на інтегративній основі. Так, наприклад, курс «Педагогіка»

інтегрував знання з гігієни, психології, філософії; курс «Природознавство»

- з мінералогії, ботаніки, фізіології, зоології.

Теоретична педагогічна підготовка у Феодосійському учительському інституті органічно доповнювалася практичною, яка починалася з І класу.

Крім того, з першого року навчання всі викладачі велику увагу звертали на чіткість, правильність вимови вихованців під час вивчення певної дисципліни. Паралельно надавалися методичні вказівки та пояснення щодо викладання цих предметів у міському училищі. З ІІ класу відбувалося поглиблення професійної підготовки. Вивчалася педагогіка, методики предметів міських училищ. Крім того, вихованці, у вільний від занять час, обов’язково мали відвідувати зразкові міські училища (вони відкривалися при кожному учительському інституті) з метою „практичного знайомства з учительською справою”. Студенти ІІІ класу з початку навчального року зобов’язувалися відвідувати всі зразкові уроки учителів міського училища.

При цьому кожен із вихованців мав надати конспект-аналіз хоча б одного відвіданого ним уроку. Конспекти обговорювалися на педагогічних зборах у присутності директора, викладачів відповідних предметів та вчителів міського училища.

Зразкові уроки проводилися упродовж навчального року. На початку року – по два щоденно (один урок давався вчителем І-го класу зразкового міського училища, другий – учителем ІІ-го класу). Уроки, в разі необхідності, могли проводитися й викладачами інституту з дисциплін їхньої спеціалізації. Вихованці ІІІ-го класу щотижня проводили у міському училищі дванадцять уроків, які розподілялися таким чином: з російської мови – 3 уроки; математики (арифметики та геометрії) –3; історії та географії – 2; природознавства – 2; малювання – 2 [6, с. 284]. Поділ зазначених дванадцяти уроків за днями тижня і годинами здійснювався педагогічною радою інституту. Між вихованцями їх розподіляли на розсуд викладача інституту, але таким чином, щоб кожному з них упродовж року припадала однакова кількість пробних уроків. Останні мали проводитися упродовж року в усіх відділеннях міського училища, щоб учні „на практиці ознайомилися з особливостями курсу”. Тема пробного уроку визначалася викладачем відповідного предмету за узгодження з учителем міського училища та у відповідності до календарно-тематичного плану.

Тема надавалася студенту за декілька днів до уроку. Викладач міг, на власний розсуд, запропонувати практиканту план уроку та посібники.

Після цього практикант надавав керівнику (за три дні) і учителеві (за два дні) чорнетку конспекту для виправлень. Після консультації конспект переписувався в остаточному варіанті. На пробному уроці завжди були присутні директор інституту, викладач відповідного предмету, вчителі міського училища та студенти ІІ - ІІІ-го курсів.

ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ Навчально-виховний процес Феодосійського учительського інституту організовувався, виходячи з принципу єдності теорії і практики, зв’язку з життям, урахування конструктивного педагогічного досвіду.

Практичній підготовці передувало ґрунтовне вивчення теоретичних навчальних курсів, опанування часткових дидактик. Методична підготовка в учительському інституті завжди відзначалася досить високим рівнем.

Відбувалася психологізація навчально-виховного процесу. Серед теоретичних дисциплін провідне місце належало педагогіці. Лекційні курси з педагогіки читалися виключно директорами інститутів. У більшості дисципліни мали інтегративний характер. Навчально-виховний процес учительських інститутів України періоду др. пол. ХІХ ст.

спрямовувався на всебічний і гармонійний розвиток вихованців, їх ґрунтовну методичну, теоретичну та практичну професійно-педагогічну підготовку.

Досвід діяльності перших в Україні - Феодосійського, Глухівського учительських інститутів - став основою для формування на початку ХХ ст.

мережі цих навчальних закладів, зокрема, Київського (1909), Катеринославського (1910), Вінницького (1912), Миколаївського (1913), Полтавського (1914) та Чернігівського (1916).

ЛІТЕРАТУРА

1. Бєлашов В.І., Гурець М.П., Заїка В.В. Глухівський державний педагогічний інститут (1874 – 1994 рр.). – Суми, 1994.

2. Дем’яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ – перша третина ХХ ст.). – К., 1998.

3. Ежегодник Глуховского учительского института. Год первый / Под ред.

М.С.Григоревского. – К., 1912.

4. Задорожна Л.В. Педагогічні здобутки викладачів Глухівського учительського інституту дореволюційного періоду (1874 – 1917 рр.). – Глухів, 1999.

5. Кузьмин Н.Н. Учительские институты в России. – Челябинск, 1975.

6. Ленц Н.И. Историко-статистический очерк десятилетия Феодосийского учительского института (1874 – 1884). – Феодосия, 1888.

7. Майборода В.К. Вища педагогічна освіта в Україні: історія, досвід, уроки (1917 – 1985 рр.). – К., 1992.

8. Учебные планы и программы, принятые в Киевском учительском институте / Под ред. К.М.Щербины. – К., 1913.

–  –  –

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ В

СИСТЕМІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ (1860-1869 рр.) Період 1860 – 1869 рр. в історії педагогічної освіти України пов'язаний із ліквідацією університетських педагогічних інститутів, які за поширюваною офіційною точкою зору не відповідали спеціальному призначенню з трьох причин:

ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ

1) під час вступу до педвузу від абітурієнтів вимагалось лише знання повного курсу гімназії;

2) увага на придатність до педагогічної професії не зверталася;

3) попри спроби організувати систематичне проходження педагогічної практики змістовий аспект її був недостатньо розроблений, і майбутні педагоги не мали можливості отримати глибоку практичну педагогічну підготовку [4, с. 78].

Офіційне положення Головного правління училищ про ліквідацію при університетах педагогічних інститутів вийшло 20 березня 1860 р. [2, с.

141]. Замість них організовувалися педагогічні курси і ради при піклувальниках навчальних округів.

У Положенні про педагогічні курси (1860) так сформульовано основну мету їх відкриття: «Для надання тим, хто присвячує себе навчальному полю діяльності та справі виховання, можливості набути педагогічної освіти, засновуються в тих містах, де є університети, педагогічні курси» (§ 1). «Найближча мета педагогічних курсів полягає в підготовці гідних учителів і вихователів власне для середніх навчальних закладів як Міністерства народної освіти, так і для інших Міністерств і Управлінь» (§ 2). Обов'язковим для всіх кандидатів проголошувалось слухання лекцій «Педагогіки» і «Дидактики» (§§ 20, 23). Зазначалось також, що на право отримання кандидатами посади вихователя середнього навчального закладу проводяться спеціальні іспити, котрі полягають;

1) у написанні двох творів (дисертацій) з прилюдним їх захистом, при цьому одного - суто наукового, другого — педагогічного змісту;


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


2) у розробленні та проведенні пробної лекції (§§ 31 – 33) [3, с. 56 Бажаючі могли вступати на педкурси лише після закінчення університету, при цьому для кожної групи споріднених між собою предметів: а) російська, церковнослов'янська мови та словесність, б) природознавство, в) історія та географія тощо призначався професор з викладачів університету, а також професор педагогіки. Тобто викладачі університету читали на курсах спеціальні дисципліни, а педагогіка викладалась окремо. Для практичної підготовки майбутніх учителів при курсах існувала чотири - або п'ятикласна гімназія.

Продовжує формуватись система педагогічної практики. У цей період вона проходить у два етапи: 1) відвідування й аналіз студентами уроків досвідчених учителів, 2) безпосередня викладацька діяльність практикантів.

Загалом процес пошуків організації системи університетської педагогічної освіти в Україні досліджуваного періоду був досить суперечливим. Зокрема, дискутувалося питання про доцільність зарахування студентів на педкурси лише після закінчення університету, а також про необхідність підпорядкування університету спеціальної педагогічної гімназії. Водночас аргументовано доводилась можливість та ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ економічна ефективність проведення педагогічної практики в усіх гімназіях університетського міста.

Незважаючи на суперечки і дискусії, що точилися навколо проблеми вищої педагогічної освіти, спроби її вирішення шляхом запровадження педагогічних курсів при університетах мали здебільшого позитивний результат. Робота їх характеризувалась:

1) продуктивним розподілом занять кандидатів на теоретичні та практичні;

2) прагненням увести наступність і поступовість у заняття з підготовки до викладацької та виховної діяльності;

3) постійним відрахуванням необхідної кількості коштів на педагогічну бібліотеку курсів;

4) відкриттям вільного доступу в бібліотеки, кабінети, обсерваторії та лабораторії університету і гімназії;

5) наданням слухачам можливості відвідувати уроки в різних навчальних закладах міста;

6) залученням до справи найдосвідченіших учителів гімназій [2, с.

144].

Як і на університетських педагогічних курсах, професійнопедагогічна підготовка продовжує паралельно проводитись у безпосередньому навчально-виховному процесі університетів. У порівнянні з 1850-ми роками зміст її у Київському університеті на 1861/62 н. р.

залишається незмінним і включає: «Дидактику і прикладну педагогіку»

(3—4 год. на тиждень, VIII семестр), «Історію виховання» (2 год. щотижня, VII—VIII семестри), «Науку про виховання» (також по 2 год. у VII—VIII семестрах) [3, с. 37]. З 1862 р. в університетах відновлюється кафедра філософії і водночас припиняє діяльність кафедра педагогіки. Педагогіка не викладається. Загальний статут Імператорських Російських університетів 1863 р. остаточно затверджував на історико-філологічному факультеті кафедру філософії з викладанням логіки та психології. У 1863 р. курс педагогіки в університетах було відновлено, хоча викладання його, за розпорядженням міністра народної освіти від 15 грудня 1863 р., доручалося професорові психології [3, с. 40]. Цим розпорядженням педагогіка фактично ставала прикладною філософською навчальною дисципліною і не мала права на самостійне існування (як головний предмет) у навчальних планах університетів. Такий висновок цілком підтверджується витягом з листа міністра народної освіти: «Маючи на увазі, що педагогіка не повинна викладатися інакше, як прикладна наука психології і що таким чином педагогіка входить до складу наук, які відносяться до кафедри філософії. Отже, і викладання її повинно бути покладене на професора психології, на якого разом з тим перейдуть і обов'язки щодо педагогічних курсів. Таким чином, на викладача психології повинно бути покладене читання педагогіки в університеті за встановлене ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ СТУДІЇ по штату утримання, а також заняття на педагогічних курсах за особливу винагороду» [4, с. 50].

Після зазначених змін професійно-педагогічна підготовка в університетах значно скорочується. Дослідження архівних джерел («Оглядів викладання наук і розкладів лекцій Університету св.

Володимира») з 1864/65 по 1867/68 н. р. дозволяє констатувати, що професійно-педагогічна підготовка здебільшого зосереджується тільки на історико-філологічному факультеті й включає: педагогіку (2—3 год. на тиждень у II—III семестрах); психологію (2-3 год. щотижня у І—V семестрах) і логіку (2 год. на тиждень упродовж І—VI семестрів) [1, с. 100

- 104].

Однак, протягом зазначеного періоду неодноразово виникало питання про поглиблення підготовки вчителя, надання їй офіційного статусу. Зокрема, ще у травні 1866 р. на міністерському рівні був розроблений проект «Положення про приготування учителів гімназій та прогімназій», а згодом вийшли «Матеріали з питань приготування вчителів для гімназій та прогімназій». Цим документом уперше офіційно конкретизувалась ідея і ставилась подвійна мета теоретичної і практичної підготовки майбутніх педагогів (§ 1 Положення). Відповідно до мети, підготовка вчителів розподілялась між університетами і гімназіями.

Теоретичну освіту майбутні педагоги отримували при університетах. Вона полягала:

1) у засвоєнні загальноуніверситетського навчального курсу на історико-філологічному та фізико-математичному факультетах (І курс);

2) вивченні загальної педагогіки та дидактики (II курс);

3) в окремих, під керівництвом професора, вправах, що «мали за мету ґрунтовне ознайомлення з матеріалом певної науки та з прийомами його розробки», тобто освоєння часткових методик або мовою оригіналу «часткових дидактик». «Часткова дидактика» викладалась на III і IV курсах (§ 2 Положення).

Освіта учительських кандидатів або учительських стипендіатів (назва походить від того, що майбутні педагоги отримували щорічну державну стипендію у розмірі 360 руб.) завершувалася річними практичними заняттями у гімназіях на посаді вчителя. Наприкінці практичної підготовки педагогічною радою гімназії розглядалися звіти.

Надавався висновок про роботу практиканта. Час практичних занять мав зараховуватися до загального стажу учительської служби.



Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 19 |
Похожие работы:

«ISSN 2307-7778 Періодичне видання НАУКОВІ ЗАПИСКИ Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Cерія: ІСТОРІЯ Випуск Частина ТЕРНОПІЛЬ 2 Наукові записки: Серія “Історія” УДК 9 ББК 6 Н 3 Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. І. С. Зуляка. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. – Вип. 1. – Ч. 2. – 236 с. Друкується згідно з рішенням Вченої ради...»

«УДК: 93/94:913 Ярослава Верменич ІСТОРИЧНА РЕГІОНАЛІСТИКА В СИСТЕМІ ПРОСТОРОВОЇ ІСТОРІЇ: ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПРЕДМЕТНИХ ПОЛІВ З 1 травня 2012 р. колишній відділ регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України функціонує під оновленою назвою відділ історичної регіоналістики. На перший погляд це коригування може здатися неістотним. Для нас, однак, воно має принципове значення. Регіональні проблеми досліджуються тією чи іншою мірою у межах будь-якої сфери історичного знання, і...»

«Феодосій Стеблій УДК 821.161.2Г.Нудьга(092):323.28”1975” ГРИГОРІЙ НУДЬГА – ЖЕРТВА СЛУГ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ. Спомин З нагоди вшанування пам’яті визначного українського літературознавця і фольклориста Григорія Нудьги хотів би поділитися спогадом, як у мене склались взаємини з цим науковцем упродовж 15-річної співпраці в Інституті суспільних наук. Коли 5 листопада 1957 р. я був прийнятий на посаду молодшого наукового співробітника Інституту у відділ історії України (яким керував академік Іван...»

«Міжнародна науково-практична конференція “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів” Збірник матеріалів УДК 551.24:528.88 М. В. Арістов, к.г.н., доц. АЕРОКОСМІЧНІ МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ НЕСПРИЯТЛИВИХ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УРБОГЕОСИСТЕМАХ (НА ПРИКЛАДІ МІСТА КИЄВА) Розглянуто особливості вивчення процесів підтоплення, зсувів, ерозії, просідання та інших деформацій земної поверхні у містах з використанням сучасних космічних знімків. Окремо розглядається значення ендогеодинаміки, зокрема,...»

«придніпровський науковий центр нан україни і міністерства освіти і науки україни дніпропетровський національний університет імені олеся гончара МАТЕРІАЛИ другої всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «науковий діалог «Схід-Захід» (12 жовтня 2013 р., м. Бахчисарай, аР Крим) ЧАСТИНА ІІ Бахчисарай Дніпропетровськ 2013 УДК ББК Д Рецензенти: д-р політ. наук, проф. Шепелєв М. А. д-р філос. наук, проф. Шевцов С. В. Друкується за рішенням Вченої ради факультету суспільних...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України ББК 65.02 (Укр) К 67 Рецензенти: В. Г. Бодров, д-р екон. наук, проф. (Національна академія державного управління при Президентові України) В. О. Шевчук, д-р екон. наук, проф. (Державна академія статистики, обліку й аудиту Держкомстату України) Гриф надано Міністерством освіти і науки України Лист № 14/18.2-1202 від 02.06.04 Корнійчук Л. Я. К 67 Історія...»

«КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ «ГРАНІ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК НТТУМ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ № 2 (16) ЖИТТЄВІ НАВИЧКИ ПРОТИ ПАГУБНИХ ЗВИЧОК (Методичний посібник) м. ЗАПОРІЖЖЯ МОЛОДЬ ЗА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ «ЖИТТЄВІ НАВИЧКИ ПРОТИ ПАГУБНИХ ЗВИЧОК» ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА У КОНТЕКСТІ ВИХОВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ Здоров`я це стан повного фізичного, духовного й соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або...»

«Замах на душу (КОМП’ЮТЕРНИЙ ПЕРЕКЛАД З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ) Автор Андрій Головков Відкритий лист Петра Вінцукевіча Святійшому Патріархові Московському і всієї Русі Кирилу Ваша Святосте! Для того, щоб Ви краще зрозуміли мене, користуюся російською мовою. Перш за все дозвольте представитися: я православний християнин, колишній політв'язень сталінських концтаборів. У середині 90-х років ректор Волинської духовної семінарії Київського Патріархату. Так! Ми з Вами в деякому роді, однокашники, а саме: я...»

«Наукова бібліотека Звіт про наукову роботу за 2009 р. Основні напрями наукової роботи Львівські вчені в інтелектуальному дискурсі другої половини XX – початку XXI ст.: Біобібліографічний аспект Історія Наукової бібліотеки Львівського університету Вивчення окремих книжкових зібрань, у т. ч. книжкових колекцій видатних діячів науки і культури з метою розкриття та популяризації бібліотечних фондів Теми наукових досліджень, що виконуються в межах робочого часу Тема: “Львівські вчені в...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ISSN 0453-80 ISSN 0320ВІСНИК Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна № ІСТОРІЯ Випуск Засновано у 1964 р. Харків – 200 ББК 63. я УДК 93(082) Затверджено Вченою радою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 6 від 29 травня 2009 р.) Редакційна колегія: С. І. Посохов (відп. редактор) д-р іст. наук, професор Ю. В. Буйнов канд. іст. наук, доцент В. М. Духопельников канд. іст. наук, професор Ю. О. Голубкін канд....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»