WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 |

«Оксана Тімець ІСТОРИЧНІ ВІХИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ У статті розглядається питання історії становлення системи професійної підготовки майбутніх учителів ...»

-- [ Страница 3 ] --

Наукова спадщина академіка С. Рудницького (1877 1937 рр.) становить понад 150 праць із фізичної географії, геоморфології, антропогеографії, історичної й політичної географії, картографії та краєзнавства. Учений потрактував географію як загальну просторову науку про Землю, зарахувавши її до природничих наук; розробив чітку структуру географічної науки, виокремивши загальну (систематичну) і спеціальну (описову, хорологічну) будову. Учителюючи у львівських і тернопільських гімназіях, викладаючи в університетах та інститутах Львова, Праги, Відня й Харкова, С. Рудницький намагався зробити географію всенародною наукою, яка б сприяла вихованню патріотизму й розвиткові географічного мислення поколінь, що підростають. Розроблені ним дидактико-методичні засади навчання географії в школі були реалізовані в численних посібниках:

„Початкова географія для народних шкіл” (1919), „Україна – наш рідний край” (1921), „Коротка географія України” (1910, 1914), „Основи землезнання України” (1924, 1926) тощо. У багатьох працях науковця подано характеристики компонентів природи України та описи країв. У 1927 році С. Рудницький організував у Харкові Український науково-дослідницький інститут географії та картографії. У 1928 році видано перший „Географічний атлас України”, який узагальнював результати краєзнавчих досліджень у багатьох регіонах.

Отже, ґрунтовні природничо-географічні студії сприяли становленню географії як науки, а також підвищенню якості географічної та методичної освіти у ВНЗ. На початку 30-х років педагогічну освіту надавали вищі навчальні заклади – педінститути й факультети у складі університетів;

середні – педтехнікуми з політико-просвітницькими відділеннями; педкурси та педагогічні класи в школах ІІ ступеня. При Київському, Харківському, Одеському та Дніпропетровському університетах відкрито географічні, або геолого-географічні факультети, які долучалися до досліджень природних ресурсів і народного господарства, що координувала Рада з вивчення продуктивних сил АН України, створена 1934 року. Географічне вивчення України, крім того, проводили галузеві науково-дослідницькі та проектнопошукові установи й організації.

„Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР” (1958 р.) уможливив урахування національного компонента в навчально-виховному процесі, посилення практичної спрямованості середньої школи, підготовки молоді до життя.

Виокремлюючи сім періодів розвитку педагогічної думки в Україні, О. Сухомлинська зазначає, що вже в 60-х роках „у результаті реформування змісту середньої освіти було визначено такі її пріоритети: формування матеріалістичного світогляду та високої комуністичної моральності, набуття міцних знань та побудова шкільних загальноосвітніх предметів відповідно до логіки науки. Середня школа почала називатися середньою загальноосвітньою школою, вона відмовилася від професіоналізації, і трудове навчання стало складником предметів науково-практичного циклу.

Наукові та методичні розробки носили прагматичний характер і радянське, позанаціональне спрямування” [14, с. 4].

У радянській школі, на думку групи авторів [11], по-новому сформулювали мету середньої географічної освіти, помітними були зміни в її змісті, що пов’язано з соціально-економічним розвитком країни. Для аналізованого періоду становленню географічної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах характерна реорганізація системи педагогічної освіти й нова номенклатура педагогічних спеціальностей із посиленням ролі фахових (спеціальних) дисциплін. Відповідно до державної постанови, датованої 5 вересня 1931 року, географію кваліфікували як самостійний шкільний предмет, почали розробляти новий навчальний план для природничого відділення педагогічних інститутів із чотирирічним терміном навчання. Із 25 серпня 1932 року, у зв’язку з оновленням шкільних програм із географії, у вищих навчальних закладах удвічі збільшили кількість годин для вивчення спеціальних географічних дисциплін.

Перейнявши досвід роботи Московського державного педагогічного інституту (завідувач кафедри М. Баранський), 1932 року в Україні відновили діяльність географічного відділу Харківського університету, а 1933 року – Київського університету. В уніфікованих навчальних планах цих закладів було передбачене вивчення фізичної й економічної географії та запланована велика кількість годин для самостійної роботи студентів.

До кінця тридцятих років у педагогічних інститутах та університетах відділи замінили факультетами. На природничих факультетах географічні дисципліни утворювали спеціальний цикл навчальних курсів, для опанування яких заплановано велику кількість годин. Був збільшений обсяг лекційних годин, хоч практичні (лабораторні) заняття та самостійна робота студента не втратили своєї актуальності.

Формування розгалуженої системи географічних дисциплін у ВНЗ продовжено в у 40 90-х рр. ХХ ст., навіть події Другої світової війни не стали на заваді розвиткові географічної освіти. Як зауважує Л. Мельничук, „у важкі роки війни шкільна географічна освіта не тільки не припиняла свого розвитку і вдосконалення, а набула важливого державного значення, перетворившись у військово-географічну освіту, таку необхідну для молодих захисників Вітчизни” [270, с. 13]. Дослідниця акцентує увагу й на тому, що „війна показала не тільки успіхи у викладанні шкільної географії, а й виявила ряд недоліків. Одним з них було невміння читати топографічну карту, недостатня увага до вироблення навичок використовувати її при виконанні практичних робіт, орієнтуватися на місцевості тощо” [10, с. 13]. Саме виявлення цих недоліків призвело до реформування вищої географічної освіти в післявоєнні роки. Головне завдання вбачали в налагодженні тісного зв’язку між навчанням і застосуванням знань у практичній діяльності та в посиленні самостійної роботи студентів. Реформу розпочали зі збільшення терміну навчання в педагогічних інститутах, передовсім для збільшення годин на самостійну роботу студентів та годин на виконання лабораторних і практичних робіт (понад 60 % від загальної кількості навчального часу).

У 50-х роках ХХ ст. ухвалено державну постанову про введення загальної обов’язкової десятирічної освіти на основі політехнічного навчання, де географії відведено одне з центральних місць, що сприяло підвищенню вимог до підготовки майбутніх учителів географії та проходження ними практики в школі.

За висновками М. Криловця, „у середині 50-х років була спроба скоротити обсяг теоретичної підготовки студентів з педагогічних дисциплін майже удвічі з одночасним суттєвим збільшенням тривалості педагогічної практики студентів у школі. Помилковість такого кроку стала очевидною згодом, і на початку 60-х років тривалість практики було скорочено” [5, с. 45]. Завдяки цьому кількість годин для вивчення фундаментальних географічних дисциплін збільшилася на третину. Спроба уникнення вищеназваних проблем умотивувала потребу готувати вчителів за подвійними спеціальностями для сільської малокомплектної школи, що також збільшувало академічне навантаження студента-географа.

Отже, кожен наступний етап політичного „вдосконалення” державної влади супроводжувало розроблення нових навчальних планів і програм, зміни термінів навчання майбутніх учителів географії, що мало відповідати потребам школи. Зміст вищої географічної освіти залежав від досягнень географічної науки та змісту шкільного курсу географії, що поетапно вдосконалювали й видозмінювали.

Прикрим вважаємо той факт, що в нових програмах не враховували інтеграцію та міжпредметні зв’язки, особистісну спрямованість навчання, що було заполітизованим. Незважаючи на це, 60-70 ті роки ХХ ст. слід характеризувати як новий етап розвитку загальноосвітньої школи та університетської географічної освіти. „Це період формування прикладної географії, нових її напрямів – основ ландшафтного аналізу, природокористування та охорони природного середовища України;

поєднання кількісних методів із розширенням сфери наукових географічних досліджень; розвитку однорівневої системи вищої освіти, в тому числі географічної; подальшого удосконалення підготовки і розподілу спеціалістівгеографів для планової економіки; переходу від вивчення пояснювальної географії до прогнозуючо-конструктивної, концептуальної, що зумовлювалося потребами практики, ускладненням взаємодії між суспільством і природою. У своєму розвитку географія пройшла шлях від дидактики до аналізу, від аналізу до концептуалізації” [5, с. 46].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Поряд із досягненнями аналізованому періодові властиві й недоліки, зокрема: дезінтегрованість географічної освіти, ідеологічність її методів, невідповідність фахового змісту світовим стандартам, середньорівневість, відсутність змагального характеру, рейтингу в оцінюванні знань, урівнюваність, масовість змісту і форм навчально-виховного процесу. Усе це призвело до того, що в кінці 80-х років розпочалася перебудова вищої та середньої спеціальної освіти, головними засадами якої стали розроблення й удосконалення педагогічних технологій, авторських методичних систем навчання, упровадження програмованого навчання, тестового контролю знань, навичок та вмінь, інших прогресивних методів дидактики, а також комп’ютеризація навчального процесу.

Із початком 90-х років XX ст. пов’язують новітній етап розвитку географічної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах та школах України. „Із проголошенням Декларації про державний суверенітет України (1990) розширюється професійна складова освіти, оновлюється зміст навчальних дисциплін з урахуванням об’єктивної оцінки національної науки, техніки, культури, створюються умови для здобуття додаткових спеціальностей. Зміст педагогічної і географічної освіти набуває національної спрямованості й деідеологізується” [5, с. 50]. Процеси глобалізації, комп’ютеризації сприяли підвищенню потреб особистості в розширенні знань із географії та вмінь їх застосовувати в життєдіяльності.

Окреслюючи завдання географічної освіти, В. Максаковський зазначає:

„Звідси випливає і головна мета навчання географії, яку в найузагальненішому вигляді можна сформулювати так: сформувати в свідомості учня науково-об’єктивну картину рідного краю, своєї країни і всього світу й одночасно виховати його як особистість, готову до активної діяльності та застосування здобутих знань і вмінь у різних життєвих ситуаціях” [9, с. 12].

У зв’язку з цим були виокремлені нові вимоги до рівня фахової підготовки вчителів географії, формування стійкої системи вищої географічної освіти, оновлення її змісту й структури. Однак вони не стали вирішальними в побудові навчально-виховного процесу, оскільки були скорочені години на географічні дисципліни як у шкільній, так і у вищій освіті. У 1991 – 1992 навчальному році для вивчення географії передбачено 9,1 % від загальної кількості годин, а в 1995 – 1996 навчальному році – 7,3 %.

Нагальною потребою в професійній підготовці майбутнього вчителя географії стало вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду, кращих світових здобутків, упровадження різноманітних науковоорганізаційних форм діяльності закладів середньої й вищої освіти, заміна авторитарності на демократичні принципи навчання, зміна структури співпраці викладачів та студентів для стимулювання творчості, ініціативності, професіоналізму, відкритості системи географічної освіти на основі нових прогресивних світових концепцій та компетентнісного підходу.

На початку 90-х років, коли Україна стала незалежною державою, розпочалася напружена робота з якнайшвидшого забезпечення шкіл українськими підручниками. З’явилися альтернативні, пробні та інші підручники й навчальні посібники. Одним із перших був підручник П. Шищенка та П. Масляка „Географія України” (1992). Пізніше вийшов у світ підручник для 9 класу середньої школи „Географія України” А. Сиротенка, Б. Чернова і В. Плахути. Авторами підручника із загальної географії для 6 класу стали О. Скуратович, Р. Коваленко та Л. Круглик; для 7 і 8 класів В. Пестушко, В. Сасихов і Г. Уварова підготували два підручники з географії світу. У 1996 році друкується пробний підручник з географії України П. Масляка та П. Шищенка, а у 1997 році за редакцією Б. Яценка вийшов підручник з економічної й соціальної географії світу для 10 класу.

Для поглибленого вивчення географії України учнями профільних і спеціалізованих класів загальноосвітніх шкіл, коледжів та гімназій рекомендовано посібники Ф. Заставного та О. Шаблія.

Протягом 90-х рр. усі курси географії були забезпечені не лише підручниками, а й робочими зошитами, атласами, контурними картами, хрестоматійними матеріалами („Хрестоматія з географії України” П. Масляка і П. Шищенка), посібниками для контролю за рівнем засвоєння знань учнями.

Регулярно виходять часописи „Географія та основи економіки в школі”, газета „Географія. Краєзнавство. Туризм”, науково-методичний журнал „Географія”.

З’являються перші спроби стандартизації освіти взагалі та географічної зокрема. Перший проект стандарту освітньої галузі „Земля” підготовлено 1993 року; у документі зазначено, що наукові знання (основи наук) є важливим, але не єдиним елементом шкільної географії. У її змісті, крім наукових знань про Землю як об’єкта реального світу, повинні бути уявлення про Землю з погляду мистецтва й релігії, а також історично сформовані та усталені норми й правила ставлення людини до Землі. Такий підхід до розуміння змісту географічної освіти суттєво відрізняється від концепції „основ наук”, оскільки Земля як об’єкт вивчення може бути пізнана за допомогою різних форм відображення (наука, мистецтво, релігія тощо).

Окреслені вище тенденції почали якісно позначатися на професійній підготовці майбутніх учителів географії.

У зв’язку з утвердженням державної незалежності України, створено умови для формування національної системи освіти з новою структурою й змістом, осмислення вітчизняних подій і персоналій, з’ясування проблем національного виховання й освіти.

Після розпаду Радянського Союзу в Україні настав новий етап розвитку методики навчання географії, що супроводжувався перебудовою структури й змісту шкільної географії. Затверджено Державний стандарт базової та повної середньої освіти, Концепцію загальної середньої освіти, Концепцію змісту географічної освіти в загальноосвітній школі України, нові стандарти середньої й вищої базової освіти з географії, складено нові навчальні плани, програми та підручники для учнів 6-10 класів середньої школи, відповідно до зміненої кількості навчальних годин. У всіх цих документах посилено особистісно орієнтований підхід до вивчення предмета, в деякій мірі акцентовано увагу на перевагах компетентнісного підходу в географічній освіті.



Pages:     | 1 | 2 || 4 |
Похожие работы:

«УДК 929Русов:39 І. Г. Резніченко, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ЕТНОГРАФІЧНО-КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ НАПРЯМ ДІЯЛЬНОСТІ О. РУСОВА Резніченко І. Г. Етнографічно-культурницький напрям діяльності О. Русова У статті розглянуто етнографічно-культурницький напрям діяльності та творча спадщина етнографічного характеру, відомого етнографа, фольклориста, вченого, громадського діяча Олександра Олександровича Русова. Ключові слова: О. Русов, етнографія, фольклор,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2007. Вип. 41. С. 128-140 Ser. Philologi. 2007. № 41. P. 128-140 УДК 801.81(465.76/78) ЕСТЕТИКА НАРОДНОПІСЕННОЇ ТВОРЧОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ФОЛЬКЛОРИСТИЦІ ХІХ–ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Ярослав ГАРАСИМ Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, вул. Університетська, 1/345, Львів, Україна, e-mail: folklore@franko.lviv.ua Висвітлено еволюцію поглядів на естетичну вартість...»

«УДК 331.548(100) ПИЛЬТЯЙ Оксана Миколаївна, канд. іст. наук, старш. викладач кафедри теорії і методики викладання трудового навчання та креслення ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (м. Переяслав-Хмельницький) СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ: СВІТОВИЙ КОНТЕКСТ У статті автор розглядає історичні аспекти зародження, становлення та розвитку професійної орієнтації у світовому контексті. В статье автор рассматривает...»

«УДК 336.71 М. П. Гога, слухач магістратури 2-го року навчання юридичного факультету ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”; науковий керівник – доц. кафедри державно-правових дисциплін ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, канд. юрид. наук В. М. Завгородня ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК: ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ Стаття присвячена розгляду аспектів історичного розвитку і становлення...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “Стійкий екологічно безпечний розвиток” (для бакалаврів, магістрів) Київ 200 Підготовлено професором кафедри екології та педагогіки Ф. В. Вольвачем Затверджено на засіданні кафедри екології та педагогіки (протокол № 1 від 25.01.06) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Вольвач Ф. В. Навчальна програма дисципліни “Стійкий екологічно безпечний розвиток” (для бакалаврів, магістрів). — К.:...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А.Ю. КРИМСЬКОГО Кочубей Ю.М. В.В. ДУБРОВСЬКИЙ (1897–1966) ЯК СХОДОЗНАВЕЦЬ Київ – 2011 УДК 929:930 ББК 63.І(4УКР)6-8 К75 Друкується за рішенням Вченої Ради Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України (протокол № 3 від 22.06.2011) Серія “Наукова спадщина сходознавців” Рецензенти: д.і.н., проф. Матвєєва Л.В. д.і.н., проф. Матяш І.Б. Редколегія серії: Матвєєва Л.В. – головний редактор серії, Бубенок О.Б., Дубровіна Л.А.,...»

«До 28-річниці Чорнобильської катастрофи 22-30 квітня 2014р., крім вихідних, в Державній науковотехнічній бібліотеці України проходитиме тематична виставка видань з фонду ДНТБ за 2012-2014 роки Безпека атомних електростанцій. Наслідки Чорнобиля та проблеми їх подолання На виставці будуть представлені: офіційні документи, монографії, наукові збірники, матеріали наукових конференцій, автореферати дисертацій, депоновані наукові роботи, патентна, промислова, науково-технічна документація, періодичні...»

«Володимирський собор в Києві. Побудований Віктор Михайлович Васнецов (1848 1926) у 1862-1882 рр. Пропонуємо ознайомитись з віртуальною виставкою “Дійсний богатир російського живопису”, яка допоможе Вам зрозуміти творчість видатного російського художника та архітектора. Якщо в один з вихідних днів Ви, шановний читачу, вирушите на прогулянку в центр нашого міста і проходячи по бульвару Шевченка зупинитеся біля будівлі Володимирського собору, зайдіть будь-ласка в цей храм! Саме тут Ви побачите...»

«Департамент освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» Володимир Босько IСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР КIРОВОГРАДЩИНИ НА 2015 РIК Люди. Події. Факти Видано за підтримки обласної державної адміністрації та обласної ради в рамках програми розвитку книговидання і книгорозповсюдження на 2011-2015 роки Кіровоград ББК 63.3(4УКР-4КІР)Оя25 УДК 94(477) (059.3) Б 85...»

«Сергій Тарадайко Ординська напасть Німець скаже: «Ви моголи». «Моголи! моголи!» Т.Шевченко. І мертвим, і живим. «Тисяча плато» Ж.Дельоза й Ф.Ґваттарі це, напевне, чи не остання велика книга з філософії. Найбільше вражає те, що, виявляється, можливо – ніби згадавши класичні приклади – створити своє власне бачення світу. Більше того, практично не користуючись отими звичними «категоріями» й філософськими поняттями. – Всі використані «концепти» й численні терміни були взяті з якихось інших...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»