WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 |

«Українофіли Світ українських патріотів другої половини ХІХ століття Serhy Yekelchyk Ukrainophiles The World of Ukrainian Patriots in the Second Half of the 19th Century Kyiv KIS ...»

-- [ Страница 1 ] --

Сергій Єкельчик

Українофіли

Світ українських патріотів

другої половини ХІХ століття

Serhy Yekelchyk

Ukrainophiles

The World of Ukrainian

Patriots in the Second

Half of the 19th Century

Kyiv

KIS Publishers

MMX

Сергій Єкельчик

Українофіли

Світ українських патріотів

другої половини

ХІХ століття

Київ

Видавництво «КІС»

ММХ

ББК 63.3(4УКР)5

Є45

Нова книжка відомого канадського історика Сергія Єкельчика роз

повідає про те, як винахідливо, іноді грайливо, українофіли дру

гої половини ХІХ століття використовували імперський словник і концептуальний апарат для створення нового культурного світу з матеріалу селянських звичаїв — світу, який на перший погляд не входив у конфлікт із лояльністю до імперії, але з часом неминуче підривав її засади. Автор переконує, що епоха українофільства — це не пройдений етап у наперед визначеному поступові української нації до самоусвідомлення і власної держави, а радше час різно манітних можливостей для самовизначення, розмаїтих культурних стратегій та розхитування імперських цінностей зсередини.

Книжку підготовано у студії «Нова сторінка»

Частини, позначені у змісті одним астериском, переклав з англійської Микола Климчук, двома астерисками — Вікторія Наріжна Редактор Ярина Цимбал Обкладинка Ярослава Гаврилюка В оформленні обкладинки використано етюд Миколи Пимоненка (1862–1912) «Перед грозою» (початок 1900х років, НХМУ).

На заставках — фрагменти робіт Сергія Васильківського (1854–1917), Володимира Орловського (1842–1914), Миколи Пимоненка і Сергія Світославського (1857–1931) Видавництво «КІС»

входить у «Книгоспілку»

www.libra.in.ua Усі права застережено. Відтворювати будьяку частину цього видання у будьякій формі та в будьякий спосіб без письмової згоди правовласників заборонено 2010 © Сергій Єкельчик ISBN 978-966-2141-68-9 2010 © Студія «Нова сторінка»

Маркові та Олі Павлишиним — моїм першим провідникам в англомовному світі Зміст Передмова

1. Тіло і національний міт: до картини українського національного відродження ХІХ століття*

2. Творення святині: українофіли і Шевченкова могила в Каневі (1861–1900ті роки)**

3. Великий наратив і його розриви: Україна в російських підручниках з історії і уявленні українських студентів (1830–1900ті роки)*..................

Тексти і прогалини

Вчителі й учні

4. Український національний рух XIX — початку XX сторіччя: загальноевропейська модель та українська специфіка

Термінологічні шукання дослідників національного руху. Історія України й українського національного руху XIX — початку XX сторіччя у світлі теорії «історичних»

і «неісторичних» націй

Зміст Періодизація історії українського національного руху XIX — початку XX сторіччя:

у пошуках критерію

5. Доба федералізму: до теоретичного осмислення історії українського національного руху 1840–1880х pоків

Кирило-Методіївське братство і Тарас Шевченко.

Революційні події 1848 року в Галичині

Громадський рух 1860–1870-х pоків: громади, боротьба москвофілів і народовців у Галичині............... 149 «Український соціялізм». Оцінка поглядів і діяльности Михайла Драгоманова та Івана Франка

6. Федералізм Михайла Драгоманова

7. Національний міт чи історія:

Михайло Драгоманов як критик сучасної йому української історіографії

Примітки

Покажчик

Summary

–  –  –

Означення українських патріотів у Російській імперії як українофілів чи не вперше трапляється у слідчій справі КирилоМетодіївського братства.

Термін цей очевидно вигадано за аналогією з пошире ним тоді поняттям «слов’янофіли», але в офіційному дискурсі імперії йому не надавали гостро неґативного політичного змісту, якот назві «мазепинці». Натомість українські діячі кількох поколінь — від Костомарова до молодого Грушевського — прийняли його як само означення (іноді у варіянті «українолюбці»)1.

Двозначність терміна «українофільство» як од ночасно зверхньо неґативного поняття в офіційному мовленні і несміливо позитивного серед українських патріотів відображала саму природу українського на ціонального руху в імперії Романових. Відсутність по літичних свобод примушувала українських патріотів задовольнятися культурницькою діяльністю, а на цій ниві могли мирно співіснувати радикали, які прагну ли більшого, й імперські лоялісти, для яких обмежена реґіональна культура була вінцем бажань. Зрештою, російський уряд, не маючи чіткої політики в «укра їнському питанні», сам порушив цей, насправді про

Передмова

дуктивний для імперії, симбіоз каральними заходами проти української мови і культури 1863 і 1876 років2.

Для покоління українських діячів 1890х ро ків, особливо ж для Бориса Грінченка і Миколи Міхновського, назва «українофіли» вже набирає не ґативного забарвлення. Тепер мало просто любити Україну й українців, адже це можуть робити і чужин ці (українофілами називали польських і російських письменників, котрі оспівували Україну як свою бать ківщину). Замість бути «українолюбцем» справжній патріот нової доби мусив бути «українцем», пізніше «свідомим українцем» і в жодному разі не міг бути при цьому вірнопідданим царя3.

Однак ця радикальна критика українофільства, побудована на телеологічній моделі обов’язкового розвинення національної свідомости, несправедливо відкидала досягнення українофільства 1850–1880х років, котре спромоглося в атмосфері урядових пе реслідувань виробити культурний простір україн ства, який міг, але не мусив, мати політичний вимір.

Замість обмежувати вибір політизованою етнічною формою, як у пізнішому націоналізмі, українофільство уможливлювало багато способів сприйняти україн ську ідентичність у її різних формах. Воно вигадливо, іноді грайливо, використовувало імперський словник і концептуальний апарат для створення нового куль турного світу з матеріялу селянських звичаїв, світу, який, на перший погляд, не заперечував лояльність до імперії, але з часом неминуче підірвав би її засади.

Українофільство заслуговує на те, щоб його оцінювати не як перейдений етап у наперед визначеному посту пові української нації до свідомости і власної держа ви, а як час розмаїтих можливостей самовизначення, винахідливих культурних стратегій та розхитування

–  –  –

імперських цінностей зсередини. Таку візію, запропо новану в цій книжці, добре окреслювала б переінак шена назва відомої праці Драгоманова «Шевченко, українофіли і соціялізм» на «Шевченко, українофіли і культурна історія».

*** Зібрані в цій книжці статті (більшість дещо перероблено, інші вперше перекладено українською) з’явилися внаслідок мого стажування в Австралії про тягом 1993–1994 років4.

Важко уявити більшу різницю між країнами й ака демічними культурами, ніж контраст між Україною й Австралією 1993 року. Зубожіння, гіперінфляція, полі тичні катаклізми перших років незалежности України залишилися позаду, і за якихось тридцять годин я приземлився в краю заможности і стабільности. З ранньої весни у Східній Европі я потрапив на кінець літа в південній півкулі, після звичних умов Інституту історії НАН України опинився у бурхливому незна йомому світі західного університету. Саме особливий австралійський варіянт «західности» вплинув на мої міркування про українську історію — там на додаток до семіотики я познайомився з постколоніяльною тео рією. Я приїхав до Університету Монаша в Мельбурні на запрошення дра Марка Павлишина, який тоді очо лював катедру славістики на факультеті германістики і слов’янських студій (а нині очолює Школу сучасних мов і літератур тамтаки). Завдяки фінансуванню від Австралійської фундації українських студій Марко мав змогу запросити в Монаш молодих науковців з України, щоб вони ознайомилися з сучасною західною теорією і методологією. Я подався на це стажування з метою поглибити своє дослідження про те, як укра

Передмова

їнські патріоти в Російській імперії конструювали нову високу культуру. У своїй заявці я виклав кіль ка цікавих ідей і покликався на Ролана Барта, пра ці якого читав у московському виданні 1989 року, та Мішеля Фуко, якого тоді ще не читав, але сподівався, що сама згадка його імені побільшить шанси здобути стажування в Австралії. Марко побачив у моїй заявці перспективу наукових знахідок, якої я сам не бачив.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Як австралійський літературознавець він був добре обізнаний з постколоніяльною теорією і застосовував її у своїх українознавчих студіях. Одним із перших текстів, що я їх прочитав в Австралії, була його англо мовна стаття 1992 року про постколоніяльні риси в сучасній українській культурі5.

Марко Павлишин відкрив мені корпус постколо ніяльної «класики», зокрема праці Гомі Бгабга, нерід ко малозрозумілі. Блискучий і тонкий навчитель, він підказав мені починати з матеріялів про національний одяг і образ тіла, а не з інших тем, які пропонував я і з яких лише кілька згодом реалізувалися у вигляді статтей. Так було написано статтю «Тіло і національ ний міт» (вона становить перший розділ цієї книжки), опубліковану в «Australian Slavonic and East European Studies» на початку 1994 року, саме коли я повернув ся в Україну і потім поїхав на докторську програму в Канаду. Тоді ж таки в Мельбурні вийшла друком моя книжка «Пробудження нації. До концепції істо рії українського національного руху другої половини ХІХ століття» — переробка моєї київської кандидат ської дисертації 1992 року. Вона увійшла до цієї книжки як розділи 4 і 5. Знаковою стала стаття «Українофіли і Шевченкова могила», що з’явилася 1995 року у спеці яльному числі «Journal of Ukrainian Studies», яке міс тило статті членів Асоціяції україністів Австралії. Інші

Передмова

статті у пропонованій книжці теж написано для різ них українських і західних видань у середині і другій половині 1990х років. Для цього видання всі тексти було переглянуто, подекуди доповнено і виправлено.

Отже, «Тіло» й «Могила» (як ми з Марком жар тівливо називали два головні тексти) — результат трансконтинентальної подорожі на світанку постко муністичної доби, коли наукові традиції і парадигми бурхливо оновлювалися. В українській історичній на уці тоді було кілька ґрунтовних праць про україно філів 1850–1890х років, які з’явилися давніше, в ра дянські часи (Раїси Іванової, Ази Волощенко) і після перебудови (Віталія Сарбея). Історіографічний курс, що сформувався після розпаду Радянського Союзу, полягав же в переписуванні модерної історії України в дусі героїчної боротьби «українського національного руху» за власну незалежну державу, тому всі ті під ходи, що їх я опановував аспірантом у 1989–1991 ро ках, виявилися телеологічними і соціологічними. Мій науковий керівник професор Сарбей нерідко іроніч но оцінював ревізію історії, але сам брав у ній актив ну участь. У цьому сенсі рік в Австралії став роком «визволення», бо допоміг мені сформувати критичне ставлення до націоналістичних поривів молодої укра їнської історіографії. Історична конкретика культур ного будівництва модерної України, яким активно за ймалися українофіли, підважувала націоналістичну концепцію «національного пробудження», а культурна історія заперечувала непорушність грохівської схеми еволюції національних рухів від академічного інтересу до політичних партій. Зрештою, сучасна постколоні яльна теорія не визнає усталених однозначних понять «колонізатор» і «колонізований», натомість проблема тизує їх і показує, що вони не могли існувати один

Передмова

без одного, а опір колоніялізму запозичував культурні форми у метрополії.

Отже, «Тіло» і «Могила» були спробою неофіта за стосувати у дослідженні імперського культурного про стору новий інструментарій семіотики й постколоніяль них студій. Я досі поділяю головні висновки цих статтей, хоча сьогодні написав би їх трохи в іншому стилі й уви разнив би тонку межу між тим, що в українофільській діяльності вважалося прийнятним і що ні. Я також на голосив би амбівалентну і ситуаційну солідарність укра їнофілів, адже, на відміну від націоналізму ХХ століття, який мислив національні відмінності у чорнобілих то нах, патріотизм у ХІХ столітті добачав відтінки.

*** Цю книжку я присвячую Маркові й Олі Павлишиним, котрі не шкодували часу і сил, допома гаючи мені адаптуватися до нового академічного (і не тільки) середовища під час першого довшого стажу вання на Заході. Я також вдячний за дружбу і всі ляку допомогу в Австралії Джонатану Кларку, Наталі РомановськійВишневій і Оксані Присяжнюк (тепер Брістоу). ІванПавло Химка погодився бути моїм на уковим керівником у Канаді головно завдяки двом статтям, які становлять перші два розділи цієї книжки.

Я сподіваюся, його не вкрай розчарувала зміна теми дисертації на сталінську культуру в Україні. Йому і Христі Хом’як також належить велика подяка за все бічну допомогу в перші роки мого життя в Канаді. Я також вдячний друзям і колеґам з Канади за комента рі до різних статтей та підтримку в едмонтонські роки.

Особливо мені допомогли Мирослав Юркевич, Роман Сенькусь, Зенон Когут, Девід Марплз, Марк Бейкер та Йоші Міцуйоші.

Передмова

Протягом тривалого часу я користався порадами Іллі Ґєрасімова, Алєксєя Міллєра, Миколи Рябчука й Андрія Портнова. Коли розділи книжки збиралися до купи, перероблялися й редаґувалися протягом 2009– 2010 років, мені дуже допомогла дружня підтримка Анни Крикун, Ніколаса Ґаличенка, Пітера Ґольца, Хезер Коулман, Вела Ранданса, Марії Ревакович, Юлії Рощиної, Меґан Свіфт, Ерика Сейґера, Олени Тодор, Ярини Цимбал.

Ідея цієї книжки належить Миколі Климчуку, який також переклав тексти, що в ориґіналі з’явилися англійською, а цілу книжку як завжди блискуче зре даґувала Ярина Цимбал. Я так само вдячний Вікторії Наріжній за чудовий переклад «Шевченкової могили»

й Андрію Портнову за сприяння в першій публікації цієї статті українською. Велике спасибі усім редак ційним працівникам у студії «Нова сторінка» і ви давництві «КІС»: Ользі Бурлаці, Ярославу Гаврилюку, Світлані Гайдук, Юрію Марченку, Денису Піорку і Майї Притикіній.

Велика подяка за розуміння і підтримку моїм бать кам, Олені Сергіївні та Олександру Леопольдовичу Єкельчикам, а також двом постійним супутницям у моїх мандрах світом — Ользі Пресіч та Юлії Єкельчик.

–  –  –

1. Тіло і національний міт:

до картини українського національного відродження ХІХ століття1 В останній третині ХІХ століття українські патріоти в Російській імперії якщо й мали простір для вираження своєї культурної й політичної ідентичнос ти, то це був передусім простір їхнього власного тіла.



Pages:   || 2 | 3 | 4 |
Похожие работы:

«НЕ ВІДСТУПЛЮСЯ! До 100-річчя Оксани Яківни Мешко ХАРКІВСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА ХАРКІВ «ПРАВА ЛЮДИНИ» ББК 63.3(4УКР) Н3 Друге видання Упорядники Василь Овсієнко, Олесь Сергієнко Художник-оформлювач Борис Захаров Не відступлюся!: До 100-річчя Оксани Яківни Мешко / Харківська правозахисна група; Упоряд. В.В. Овсієнко, О.Ф. Сергієнко; Худож.Н оформлювач Б.Є. Захаров. – Харків: Права людини, 2005. – 344 с., фотоіл. ISBN 966-8919-02-5. Доля родини цієї жінки з Полтавщини – показова як приклад нищення...»

«ББК 63.3(0)63я721 Б85 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для 11 класу середніх загальноосвітніх навчальних закладів (лист М 1/11 2595 від 30.07.2002р.) Видано за державний кошт. Продаж заборонено.А в то р и : БУРАКОВ Ю.В. (розділ IV; розділ VI Країни Азії і Африки; розділ VII); КИПАРЕНКО Г.М. (розділ І Світ у другій половині XX ст.; розділ II СІЛА; розділ III Велика Британія, Німеччина; розділ V; розділ VI Країни Латинської Америки); МОВЧАН С.П. (розділ І Друга...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Державна уніфікована система документації УНІФІКОВАНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 Видання офіційне Київ ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства (УНДІАСД) Державного комітету архівів України ВНЕСЕНО Державним комітетом архівів України 2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держспоживстандарту України від 7...»

«УДК 37.018.593(477) «18/19» С. О. Роєнко, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ІСТОРІОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПРИВАТНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ) Роєнко С. О. Історіографічні аспекти розвитку приватних закладів освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття) У статті здійснено аналіз літературних джерел, в яких висвітлюються окремі аспекти розвитку приватної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття). Дослідженням охоплено раритетні...»

«Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Заєць Олена Василівна УДК 94(447.5)’’1861/1905’’:334.72(043.3) Еволюція підприємництва Лівобережної України у 1861-1905 рр. 07.00.01 – історія України Автореферат дисертаціїна здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 201 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі історії України Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Міністерства освіти і науки, молоді та...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництва СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЇ «Соціальні та економічні проблеми розвитку інформаційного суспільства» (матеріали конференції) КИЇВ – 2014 Соціальні та економічні проблеми розвитку інформаційного суспільства Оргкомітет конференції Голова оргкомітету: Дзюба В.М. директор ННІМП ДУТ, к.п.н., доцент, заслужений працівник освіти. Заступники Голови: Тупкало В.М., д.т.н.,...»

«Юрій Бондар УКРАЇНСЬКИЙ «МУНДІАЛЬ» ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН ББК 75.578 Б81 Бондар Ю.В. Б81 Український «мундіаль» / Ю.В. Бондар — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2013. — 544 с. ISBN 978-966-10-3139У виданні вперше розповідається про участь українських футболістів, представників України в чемпіонатах світу з футболу від 1930 року, їхні виступи в складі національних команд Румунії, Угорщини, Польщі, Італії, США, Канади, Австралії, Росії та інших країн, збірних СРСР та...»

«ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН У ТЕХНОЛОГІЧНІЙ І ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ УДК 372.874 В. Ю. ЦІСАРУК РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ФАХОВОЇ ХУДОЖНЬО-ТРУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ГАЛИЧИНИ У статті коротко проаналізовано еволюцію і сучасний стан художньо-трудової підготовки майбутніх фахівців у навчальних закладах Галичини. Ключові слова: фахова художньо-трудова підготовка, художньо-промислові школи, художньотрудова діяльність. В. Ю. ЦИСАРУК РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Житомирський державний університет імені Івана Франка Історичний факультет, Центр юдаїки Кафедра історії України Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України Всеукраїнський Центр вивчення Голокосту «Ткума» ХХ СТОЛІТТЯ – ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ТА ПРОБЛЕМИ ГОЛОКОСТУ Дніпропетровськ УДК 94 (=411.16) (477) ББК 63.3 (4 Укр) Д 22 Д 22 ХХ століття – етнонаціональний вимір та проблеми Голокосту: збірник наукових...»

«ІНСТИТУТ У К РА Ї Н О З Н А В С Т В А ім. ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА Н А Н У К РА Ї Н И VI НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ім. ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА ІСТОРІЯ І К УЛ Ь Т У Р А РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Володимир АЛЕКСАНДРОВИЧ Леонтій ВОЙТОВИЧ Микола ЛИТВИН Іван ПАТЕР Олександр СИТНИК Даріуш ДОМБРОВСЬКИЙ Олександр МАЙОРОВ Марта ФОНТ Л ЬВІВ 2012 ББК 63Ю3 (4 Укр) Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»