WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 59 | 60 || 62 | 63 |   ...   | 78 |

«Історія ї к р а ї н и 1 9 1 7 - 1 9 2 3 І том Доба Центральної Ради. Дмитро Дорошенко Історія України 1917-1923 рр. і том “Доба Центральної Ради” Київ Видавництво “Темпора” УДК94 (477) ...»

-- [ Страница 61 ] --

Д м итро Дорошенко ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 1917-1923 рр Граф Чернін надавав велику вагу тому, щоб декларація щодо Галичини й Буковини була одержана в абсолютній тайні. Це видко, між ін., з його приватного листа з Відня до баварсько­ го міністра в Мюнхені графа Подевільс-Дюрніца,357 в якім він пише, що не потрібуе доводи­ ти, які “ледве обчислимі наслідки можуть наступити, якщо поляки, які вже надзвичайно обу­ рені й огірчені уступкою частини колишньої Холмськоі губернії Україні, передчасно довідають­ ся про декларацію”,отже, він просить вплинути на всіх тих осіб в Баварії, яким він буде оповідати про Берестя, щоб вони тримали справу в якнайбільшій таємниці. 358 Одначе клопоти гр. Черніна з таємним договором на цім не скінчилися. Виїхаши з Бере­ стя до Букарешту, де йшли переговори про мир з Румунією, Чернін довідався, що про таємний договір вже знають галицькі українці й поляки.35* Він зателеграфував до Відня до свого за­ * ступника Візнера, що “тому, що українська Рада (віс!) не зберігає таємниці про лист щодо Га­ личини (наші посли до рейхстагу вже знають про це) і тому що це суперечить договору, пан фон Кюльман зателеграфував до посла Розенберга, щоб той, вживаючи якнайбільшої енергії, до­ бився, щоб лист був переданий на схованку Німеччині. Німеччина уповноважена мною служи­ ти як гарант додержання нашої обіцянки, так що Україна дістає ще одне забезпечення.” І далі Чернін наказує Візнеру негайно їхати до Берліна і там передати Розенбергові добутий від ук­ раїнців текст договору на схованку в німецькім міністерстві закордонних справ. Він наказує в разі потреби загрозити українцям, що Австрія і Німеччина не будуть підтримувати їх надалі.360 Але Візнер довідався, що Севрюк вже виїздить з Берліна до Берестя і відповів, що їде сам до Берестя, щоб там на місці разом з Розенбергом вимогти у Севрюка текст таємного договору, підписаний міністром-президентом Зацдлером і Черніним.361 Сполошився і сам Зайдпер, як це видко з його телеграми до Черніна, де він пише: “Тому, що я підписав декларацію, то в разі формального запиту (розуміється — в парламенті. Д. Д.) я опинюся в дуже тяжкому стані. Мовчати легко, казати неправду тяжко. Я би сів між двох стільців на землю, коли б із заперечення договору було б зроблено висновок, що правительст­ во з внутрішнеполітичних причин займає щодо договору негативне становище. Я мусів би відповідати, що, само собою розуміється, це неправда, ніби в договорі установлено поділ (Га­ личини. Д. Д.). Так само є самозрозумілим, що правительство у внутрішнеполітичних відноси­ нах мусить мати вільні руки.”362 Нарешті Візнеру з Розенбергом удалося після довгих перего­ ворів вимогти в українських делегатів у Бересті передачу їхнього примірника таємної умови німцям, про що й було зложено 4 березня протокол, підписаний Візнером, Розенбергом, Севрюком і М.Левитським.363 Цікаво, що перед зложенням цього протоколу турки в особі Гаккі-Паші задумали були спробувати добитись від українців згоди на визнання Криму як незалежної магометанської дер­ жави, — взамін за визнання прав України на Холмщину. Але Візнер відмовив Гаккі-Пашу від цього, кажучи, що в свій час турки не зробили ніяких застережень щодо Холмщини,отже, те­ пер робити якийсь зв’язок між Холмщиною і Кримом не випадає. Гаккі-Паша погодився з цим.364 Але й цього було гр.Чернінові замало. Він почав домагатись у німецького міністерства закордонних справ, щоб воно дало писану обіцянку, що в разі недодержання з боку України умови постачання хліба, цілий мировий договір разом з таємною умовою про Галичину тратить свою силу. Штатс-секретар фон Буше пообіцяв йому це, висловивши при тім думку, що Кільман та Розенберг також на це погодяться.365 На жаль, з документів, які були в моїм роз­ порядженні, не видко, чи таке писане приречення збоку німців було дане.

У Відні Севрюкові довелося зробити ще одну уступку австрійцям, а саме в справі Холм­ щини. Відомости, що Холмщина уступається Україні, викликали в польських кругах не Менше

357. Був присутній в Бересті-Литовськім при переговорах.

358. Лист з дня 15.11.1918 до Мюнхена.

359. Див. т. II моєї “Історії”, ст. 216.

360. Шифров, лист з Сегледу, з дня 22.11.1918.

361. Таємна телегр. з Відня, 23.11.1918.

362. Шифров, тел. з Відня, 25.11.1918.

363. Див. в “Додатках” до цієї книги.

364. Шифров, тел. Візнера з Берестя 4.III. 1918. № 354.

365. Довірочна тел. Черніна на ім’я князя Гогенлое в Берліні. № 120, II, 1.

П. Берестейські переговори і мир.

обурення, як і обіцянка створити з східної Галичини та Буковини окремий коронний край.

“Kuijer Warszawski” перший подав про це алярмуючу звістку. Тоді Візнер напосів на Севрюка, щоб той згодився на зміну п. 2 статті II Берестейського договору в тім смислі, щоб мішана комісія, передбачена в тому пункті, яка мала установити гряницю між Україною й Польщею, не в’язалася наперед установленою в договорі лінією Білгорай—Щебрешин—Красностав—Пу­ гачев—Радин— Межирічче—Сарнаки, але могла провести гряницю й на схід від тої лінії, “зва­ жаючи на етнографічні відносини та на бажання населення”. Крім того, до комісії мали бути покликані й польські представники. Трохи згодом у Бересті ця зміна пункта договору про Холмщину була оформлена як окремий додатковий договір, підписаний 4 березня 1918 р. у Бересті з одного боку Кюльманом, Розенбергом, Черніним, Мереем, Тошевим, Ганчевим, Анастасовим, Гаккі-Пашою (всі вони перебували в Бересті задля підписання миру з большевиками) і Севрюком, Любинським і Левитським з другого боку. Текст договору повторює дослівно текст віденського протоколу з дня 18 лютого.

Повідомляючи про підписання протоколу з 18. II австрійських дипломатичних представ­ ників у Берні й Стокгольмі, щоб вони передали це в строго довірочній формі до відома “та­ мошніх польських нотаблів”, а також австрійського представника у Варшаві, щоб той повідо­ мив польську Раду Реґенційну, Візнер писав: “Після довгих переговорів з тутешніми представ­ никами України удалось мені добитися одної дуже важної зміни статті Берестейського догово­ ру в напрямі польських бажань, ціною важної уступки українцям з австро-угорського боку, яка одначе не зачіпає державних і національних інтересів поляків”. Далі він переказує, що це за зміна і подає “таємно” до відома своїх адресатів, що на його особисту думку, ця зміна має вирішити цілу холмську справу на користь поляків, але що, мовляв, добитися уступки цілої Холмщини на користь Польщі неможливо, бо тут довелось би стати в одверту колізію з прин­ ципом самовизначення народів.366 Та ця зміна не заспокоїла ні польське громадянство, ні варшавську Раду Реґенційну, яка хоч і прийняла повідомлення про неї до відома, але, якдоносив до Відня австрійський представ­ ник у Варшаві барон Лаго, “не надала цій інтерпретанції статті II Берестейського договору ніякого значіння, добачаючи в ній лиш засоб зменшити обурення поляків новими махінаціями”.

Рада Реґенційна була переконана, що “до відокремлення Холмщини не прийде ніколи, хоча б на тій основі, що договір з неіснуючою de facto державою не має значіння.”367 Справа Холм­ щини зробилася предметом великих турбот австрійського правительства, котре придумувало всякі способи, щоб не посварити з собою остаточно поляків. Уже в кінці лютого виник був про­ ект перегляду Берестейського договору: австрійці міркували, що Україна взяла на себе немож­ ливе завдання —постачити до 1 липня 100 000 вагонів збіжжя, отже, вони гадали причепитись до того, що Україна не виконує взятих на себе зобов’язань і примусити її заключити новий до­ говір, в якому б кордоном між Україною й Польщею була б річка Буг, іншими словами — ціла Холмщина залишалась при Польщі. Австрійська дипломатія надіялася, що в такім разі поляки погодяться й на поділ Галичини. Принаймні в такім дусі висловився перед одним з австрійських дипломатів граф Тарновський. Як побачимо далі, австрійці аж до самого розпаду монархії ста­ рались за всяку ціну задержати Холмщину при Польщі.

Ще як тільки був підписаний мировий договір в Бересті, українська делегація, вважаю­ чи, що одна частина іїї завдання вже скінчена, приступила до другої частини, не менш важли­ вої: вона почала переговорювати з австрійцями і німцями про оружну поміч Україні. Вона те­ пер вже не приховувала критичного положення свого уряду. Про це положення поінформував її остаточно сам премієр В.Голубович, якому вдалося прибути на один день до Берестя. Німці були свідомі того, що збройна поміч Україні потрібна перш за все для них самих, щоб зреалізу­ вати добування необхідних для них, а ще більше для їх австро-угорських союзників харчових продуктів. Про це кажуть однозгідно в своїх записках і Гофман, і Людендорф. Перший пише:


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


“Коли центральні держави хочуть мати хліб із хлібного миру з Україною, то мусять самі його собі взяти... Ми сказали “А” і мусіли сказати “Б”; ми визнали український уряд за правосильний і заключили з ними мир; отже, тепер мусіли подбати, щоб заключений мир справді війшов у життя, а задля цього треба було в першій лінії піддержати уряд, який з нами заключив

366. Шифрована телеграма з Відня, 22.11.1918.

367. Шифр. тел. № 172. 25.11.1918.

Д м и тро Дорошенко ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 1917-1923 рр мир”.368 Людеидорф пише, що “щоб дістати з України хліб, ми будемо змушені виступити мілітарно”.369 Але коли українські делегати звернулися до ген. Гофмана і поставили йому пи­ тання про можливість німецької допомоги для боротьби з большевиками, Гофман відповів, що це справа дуже тяжка і вимагає довгої підготовки. Так з цієї розмови нічого й не вийшло.

Тоді українські делегати звернулись до австрійців. Вони просили їх, щоб ті дали їм ук­ раїнських полонених і українські частини австрійської армії. Але австрійський військовий пред­ ставник майор Глез почав говорити, що на проведення військової інтервенції з австрійського боку треба аж шість місяців! Тоді Ол.Севрюк виїхав до Відня, щоб там на місці говорити про австрійську військову поміч з правительством. У Відні, хоч не дали конкретної обіцянки щодо військової допомоги, але списали з ним 18 лютого протокол про те, що умова про поділ Гали­ чини має бути перехована в “безпечному місці” і повернута австро-угорському уряду, як тільки буде створено коронний край із Галичини та Буковини, та про згадану вже зміну 2 п. II статі Бе­ рестейського договору про Холмщину. Очевидно, що під “важною уступкою українцям” в ци­ товану вже листі Візнера до австрійських дипломатів треба розуміти збройну поміч Україні.

Тим часом ген. Гофман заявив у Бересті М.Любинському, який там залишався, що Німеччина вирішила вислати своє військо на Україну і що він, Любинський, має підписати вже готову відозву до німецького народу в справі допомоги. Любинський був поставлений перед фактом і підписав відозву. Він повідомив про це Севрюка, який з Відня виїхав до Берліна, та справа бу­ ла вже вирішена. Українська делегація прохала лише дати військові формації з полонених, але німці насамперед вислали свої війська, рівночасно давши наказ негайно формувати дві дивізії “синєжупанників”. Побачивши, що німці висилають свої відділи на Україну, австрійці виріши­ ли вислати свої відділи також, але не українські полки і не полонених, як того просили делега­ ти, а мадярські, німецькі, польські і всякі інші з своєї різномастної армії. Австрійці фактично повели збройну інтервенцію пізніше від німців, але старалися представити наступ німців як спільну з ними акцію.

Звістка про заключення Берестейського миру викликала різні почуття в різних державах і у різних народів. Австрійський цісар Карл відгукнувся на неї телеграмою на ім’я Черніна, де говорилося, що він “глибоко зворушений і втішений звісткою про мир з Україною”, що він дя­ кує Черніну за його “успішну і доцільну працю”, яка створила найкращий день правління ціса­ ря. В розмові з бургомістром Будапешта назвав цісар Карл день 9 лютого 1918 року найкра­ щим днем свого життя. Він видав маніфест до народів Австро-Угорщини, де були слова: “Під вражінням цього миру звертається наш погляд з великою симпатією на той молодий народ, в серцях якого найперше поміж нашими противниками пробудилося почуття любови до ближ­ нього і який, показавши свою хоробрість в численних боях, мав одвагудати свойому почуттю вислів перед цілим світом. Він перший вийшов з табору наших ворогів, щоб в інтересах мож­ ливо найскорішого осягнення спільної великої мети злучити свої домагання з нашою силою.” “Neue Freie Presse” писала, що подія 9 лютого викликає потребу зміни внутрішньої політики монархії супроти австро-угорських українців. В тій самій газеті граф Юлій Андраші писав, що з господарського погляду мир з Україною має більше значіння, ніж мир з Росією.

Проф. Ганс Іберсбергер, відомий знавець історії Сходу Європи, присвятив у “Neue Freie Presse” дуже прихильну до України статтю і тим перспективам, які розкривалися після заклю­ чення миру. “Pester Lloyd” писав: “Першим народом, який має щастя вийти з міжнародніх боїв, є давня і славна, з великою історичною традицією, українська нація... Народи австро-угорськоі монархії сердечно вітають український народ, першим ділом котрого було по відновленні нав’язаної до славної минувшини самостійної державности заключення миру”. В “Magyar Нігіар” гр. Куен-Гедерварі висловився про мир з Україною, що цей мир є початком замирення з іншими державами, що постали на руїнах Росії, і висловлював надію, що українці збудують міцну державу, яка буде в стані поборювати всі труднощі й небезпеки”.370 Українці в Галичині та Буковині дуже радісно вітали Берестейський мир. У Львові відбу­ лася велика українська маніфестація. Українська преса вітала мир з одушевленням.

Польські газети натомість вийшли у Львові в траурних рямцях. Саму звістку про мир по­

368. Hoffmann, S. 217.

369. Ludendorf, Meine Kriegserinemungen, S. 447.

370. “Вістн. політики, літер, і життя”, 1918, № 7, ст. 87.

Х. Берестейські переговори і мир. П

давано під назвою “IV rozdior Polski”. У Кракові вивішено на багатьох будинках чорні прапори.

У Варшаві вибухнула урядова криза.



Pages:     | 1 |   ...   | 59 | 60 || 62 | 63 |   ...   | 78 |
 
Похожие работы:

«Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова Українська Академія Наук Збірник наукових праць • Історія • Політологія • Філософія Випуск Київ – 200 Збірник засновано 2004 року Фахове видання з історичних, філософських та політичних наук затверджено постановою Президії ВАК України від 14 вересня 2006 року № 1 05/8 (доповнення до переліку № 18, Бюлетень ВАК України № 10, 2006) Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 11192 72 ПР від 5 травня...»

«твори. – К., 1991. – Т. 1. – 594 с. 5. Липинський В. Листи до братiв-хлiборобiв. – Відень, 1926. – 198 с. 6. Липа Ю. Призначення України. – Нью-Йорк, 1953. – 248 с. 7. Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України? – Львів: Світ, 1994. – 416 с. 8. Чорноморський простір: Атлас. – Одеса– Севастополь–Маріуполь–Новоросійськ–Туапсе, 1941. – 44 с. (на правах рукопису). 9. Шелухін С. Україна – назва нашої землі з найдавніший часів. – Дрогобич: Бескид, 1992. – 252 с. О.Я. Мазур*, І.Г. Патер**...»

«політехніка” “Держава та армія”. – 1999. – №344. – С.189–199. 29. Табачник Д., Шаповал Ю. О.І. Кириченко: історія однієї політичної долі // УІЖ. – 1990. – №5. – С.87–97. 30. Тарахан-Береза З. „Смерть за народ – це щастя.”. Самоспалення Олекси Гірника: жертовність і протест // Просвіта. – 1994. – Листопад. 31. Тимчишин В. Крізь роки та бурі: Нарис про греко-католицького священика (Володимира Сеньківського). – Львів, 1998. – 48 с. 32. Українська Гельсінська група. 1978–1982: Документи і матеріяли...»

«Випуск 11, березень 2011 Шановні колеги! Вресурсі рамк ах проекту Всесвітнього фонду природи «Збереження та стале використання природних в Українських Карпат» (за фінансування уряду Норвегії) продовжуємо знайомити Вас із діяльністю природоохоронних територій – Ужанського національного природного парку, Карпатського національного природного парку та природного заповідника «Горгани». У цьому випуску електронного видання ви дізнаєтеся про заходи, які відбулися у березні у цих природохоронних...»

«СУЧАСНІСТЬ Ю. Коломиєць: Поезії — У. Самчук: На білому коні — Б. Рубчак: Шукаючи справжнього культобміну, справ­ жнього Зерова і справжньої літератури — Недруковані переклади Ю. Клена — В. П. Стахів: Російський цинізм у Прибалтиці — Є. Врецьона: Клюб фальшивих грачів — І. Майстренко: Сторінки з історії Комуністичної партії України — П. Ю. Стерчо: Словацько-українські взаємини 1938-39 — P. JI. Хом’як: Віталій Коротич зблизька — Я. Рудницький: Республіка на горі — Критика і бібліо­ графія — 3...»

«ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА На правах рукопису МІНАЄВ Андрій В’ячеславович УДК 94(4+7)1965/1969:329.78 МОЛОДІЖНИЙ РУХ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 60-Х РР. ХХ СТ.В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ І США: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ 07.00.02 Всесвітня історія Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Науковий керівник доктор історичних наук, професор Сич Олександр Іванович Чернівці 2006 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 СТАН РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 1.1....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН АЛЕН ПАНОВ Навчально-методичний посібник з курсу ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН Ужгород 2011 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН АЛЕН ПАНОВ...»

«Наукові записки серія “політичні науки” випуск 4 Транскордонне співробітництво у контексті перспектив європейської інтеграції україни Острог – 2010 уДк 32 ББк 66 Н 34 Рекомендовано до друку вченою радою Національного університету “Острозька академія” (протокол № 5 від 28 грудня 2010 р.) Рецензенти: а. с. Романюк, доктор політичних наук, професор кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка. в. і. Бортніков, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри...»

«УДК [477+44]:316.323:327(930.1+“312”) СОКОЛОВ Віктор Юрійович, канд. іст. наук, старш. наук. співроб. ДНСГБ НААН України (м. Київ) УКРАЇНСЬКО-ФРАНЦУЗЬКІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ У статті досліджено основні етапи еволюції українсько-французьких соціально-політичних відносин. Стисло охарактеризовані головні події історії становлення зовнішньополітичних взаємовідносин між двома країнами. Основна увага приділяється розвитку соціально-політичних зв’язків між Україною та...»

«Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ЕФЕКТИВНІСТЬ  ДЕРЖАВНОГО  УПРАВЛІННЯ Збірник  наукових  праць Випуск 32 Львів УДК 352(082) ББК 67.401.43 Е 90 ISSN 2070-4011 Ефективність  державного  управління  [Текст]  :  зб.  наук.  пр.  Львівського регіонального  інституту  державного  управління  Національної  академії  державного управління  при  Президентові  України.  —  Вип.  32  /  за  заг.  ред.  чл.-кор. ...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»