WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 108 |

«Історія українського письменства Електронна бібліотека української літератури КІУС Сергій Єфремов. Історія українського письменства 2 Сергій Єфремов. Історія українського письменства ...»

-- [ Страница 1 ] --

Сергій Єфремов

Історія українського письменства

Електронна бібліотека української літератури

КІУС

Сергій Єфремов. Історія українського письменства 2

Сергій Єфремов. Історія українського письменства

Набір: Олесь Обертас

Електронне форматування: Максим Тарнавський

Перше видання цієї історії літератури появилося в 1911 році. Четверте й останнє

прижиттєве видання появилося 1929 року. Текст який тут подано звірено із виданням

Сергій Єфремов. Історія українського письменства. Київ: Femina, 1995. Редактором того видання (1995 року): М. К. Наєнко.

Електронна бібліотека української літератури Передмова. Загальні уваги до історії українського письменства 3 Доля українського народу й письменства. — Вага українського письменства. — Оцінка літературних фактів. — Естетичний принцип у письменстві. — Бібліографічний принцип. — Провідні ідеї в історії письменства. — Поділ історії українського письменства. — Історично-літературні досліди. — Українська літературна критика.

Розділ І. Письменство княжих часів 38 Становище історика українського письменства. — Початки письменства на Русі. — Вплив християнства і двовір'я. — Затрата старих пам'яток. — Освіта, школи, „книжное почитаніє”. — Перекладне письменство, релігійне та історичне. — Апокрифи. — Перекладна белетристика. — Збірники. — Літературні школи. — Оригінальне письменство духовне. — Ларіон митрополит. — Клим Смолятич. — Кирило Туровський. — Інші письменники духовні. — Початки публіцистики. — Данило Паломник. — Володимир Мономах. — Данило Заточник. — Літопис. — Поезія старих часів. — „Слово о полку Ігоревім”. — Загальний на письменство княжої доби погляд. — Початок занепаду. — Письменство по татарській руїні.

Розділ II. Письменство литовсько-польських часів 69 Становище Русі в спілці з Литвою. — Спілка з Польщею. — Західні впливи. — Друкарство. — Братства, школи, церковні переклади. — Унія і полемічне письменство. — Броневський та інші полемісти. — Іван Вишенський. — Епігони полемічного письменства. — Казнодійство. — Література наукова. — Нова освіта.

Київська академія й схоластика. — Київська школа письменників. — Київські письменники на Московщині.

— Боротьба схоластики й живих течій.

Розділ III. Письменство драматичне й віршове 110 Початки драми. — Шкільна драма: Димитрій Туптало і Семен Полоцький. — Трагедокомедія: Прокопович, — „Милость Божія”, Кониський та ін. — Інтермедії. Довгалевський. — Вертеп. — Віршове письменство. — Шкільні вірші. — Еволюція вірша на Україні. — Панегірики і занепад шкільного вірша. Климентій Зиновієв. — Оновлення вірша з народних джерел. — Духовні вірші. — Сатиричні й історичні вірші. — Побутовій ліричні вірші Розділ IV. Історичні праці. Предтечі національного відродження 143 Праці історичні. — Самовидець. — Величко. — „Исторія Русовъ”. — Проблиски свідомості. — Сковорода.

— Письменство змісту практичного. — Централізаційна політика. — Заходи проти письменства й освіти. — Реакція на Україні.

Розділ V. Народна поезія 163 Боротьба книжників із народною поезією. — Наслідки боротьби. — Місце народної поезії в історії письменства. — Перші етнографічні записи. — Ходаковський. — Спроби української етнографії. — Максимович. — Срезневський і Волинський. — Костомаров. — Куліш і „Основа”. — 60-ті роки і Чубинський. — Київські учені 70-х років. — Драгоманов. — Потебня. — Етнографічні праці останніх часів.

— Процес народної творчості. — Пісні народні. — Казки, приказки, загадки. — Про занепад народної поезії.

— Причини занепаду. — Творчість народна колись і тепер. — Синтез колективної й індивідуальної творчості.

Розділ VI. Котляревський та його школа 199 Перед Котляревським. — Впливи на Котляревського і підстави до його діяльності. — Котляревський і попередники. — Ідея оновлення. — Зміст і мотиви творів Котляревського. — Свідомість Котляревського. — Сатиричні заміри. — Cтoсунки до народу. — Вага Котляревського в історії письменства. — Наслідування Котляревському віршем. — Пузина, Макаровський, Рудиковський і інші наслідувачі. — „Котляревщина”. — Наслідування в драматичному письменстві: Гоголь-батько, Тополя й Кухаренко.

Електронна бібліотека української літератури Сергій Єфремов. Історія українського письменства Розділ VII. Перехресними стежками 223 Романтизм. — Харківська журналістика. — Полтавсько-харківський гурток письменників. — Українська школа в польському письменстві, Залєський. Падура. — Українофільство в російському письменстві.

Гоголь. — Перехресні впливи на Україні й централістичні тенденції. — 3 двох боків. — Реакція на централізм.

–  –  –

Розділ IX. Шевченко 266 Оригінальність поетової постаті. — Впливи на Шевченка. — Кирило-Мефодієвське братство. Перші поезії Шевченка. — На шляху до свідомості. — Стосунки з Україною і народом. — Шевченко і кріпацтво. — Політичні й соціальні погляди Шевченка. — Етичний світогляд. — Вага Шевченка для України. — Наслідки Шевченкової діяльності. Шевченко та російське громадянство. — Шевченко й офіціальна Росія.

–  –  –

Розділ XI. Національне відродження й первістки літературного руху в Галичині. 328 Історична доля Галичини. — Національний занепад. — Перші спроби відродження. — М. Шашкевич. — „Руська трійця.” — Доля першого почину. — Цензура. — 1848-й рік. — 50-ті й 60-ті роки. — Федькович. — Вплив з України. — Москвофіли й народовці. — Письменники 60-х років.

–  –  –

Розділ XV. На початку нового століття 437 Нові умови. — Українська преса. — Молоді письменники. — В. Винниченко. — С. Черкасенко. — С.

Васильченко. — А. Тесленко. — О. Олесь. — Гр. Чупринка. — М. Філянський. — Інші письменники. — Світова війна і руїна. — Новий антракт і письменство за часів лихоліття. — Останній удар.

–  –  –

Розділ XVII (додатковий). За п'ять літ (1919 — 1923) 470 Поза історією. — Обставини літературної роботи. — Внутрішнє життя і характерні риси останнього п'ятиліття. — П. Тичина. — М. Рильський. — П. Филипович. — М. Зеров. — Д. Загул. — В. Кобилянський.

— Мик. Терещенко. — Я. Савченко. — О. Слісаренко. — В. Ярошенко. — Т. Осьмачка. — В. Еллан. — В.

Чумак. — В. Сосюра. — В. Поліщук. — М. Семенко. — М. Івченко. — Гн. Михайличенко. — В.

Підмогильний. — Г. Косинка. — М. Хвильовий. — Літературна боротьба поколінь. — Перспективи.

–  –  –

ПЕРЕДМОВА

Загальні уваги до історії українського письменства Доля українського народу й письменства. — Вага українського письменства. — Оцінка літературних фактів. — Естетичний принцип у письменстві. — Бібліографічний принцип. — Провідні ідеї в історії письменства. — Поділ історії українського письменства. — Історично-літературні досліди. — Українська літературна критика.

1. Мало якому народові в світі доводилось переживати трагічнішу, нещаснішу долю, як та, якої зазнав за своє історичне життя і зазнає й досі український народ. Вийшовши на історичну арену із свіжими молодими силами, він витворив був оригінальний політичний лад, заклав початки власної культури, дав зародки багатого письменства. Коли б була добра змога й виробляти та розвивати все те, що в давню давнину народ наш мав у гарних зародках, то тепер він був би, може, одним із найкультурніших народів у світі, достойним товаришем у спілці культурних націй. Але не так воно склалось. Український народ, який і тепер відзначається своєю, скажу так, потенціальною здатністю до культури, своїм розумом та хистом, що живе на території од природи щедро обдарованій — цей народ нині темний, затурканий, бідний. Нема в нього простору, щоб виявився прирожденний його хист, багата земля родить не йому, як не йому служать і здобутки новочасної культури... Він як став, то й досі зостається — тільки гноєм, щоб на ньому могли виростати пишні квіти чужої культури, випиваючи з його власного ґрунту всі соки живущі й за це майже нічого, чи таки й справді нічого, назад не повертаючи, не віддаровуючи нічим свого чужоїдного існування та розцвіту чужим коштом. Що ж це за фатальна доля така? Які причини призвели до такого сумного стану?

Багато причин було. І найперша, може, географічне розташування України на тому роздоріжжі, що ним здавна одбувалися великі мандри кочових народів із степів Азії до принадних країн Європи. Мов той горох при дорозі — так жив український народ.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Висунутий далеко на схід сонця, не маючи ніякого од природи поставленого захисту, він був східним форпостом Європи, і даремно пробував отими „Змієвими валами” оперезати од степу й захистити свою сторону. Ніякі вали не допомагали і народ наш змушений був на свої груди приймати перші й найважні удари від тих диких орд, мандрованих народців та народів, що їх раз-у-раз, немов у якомусь соціологічному пароксизмі, викидали неосяжні степи далекого і ближнього Сходу. Здебільшого ті удари тут і розбивались, але, повсякчас приймаючи їх на себе, український народ утратив багато, дуже багато. Втратив він, насамперед, свою відпорну силу з інших боків своєї території, і от саме в той час, коли за його спиною та дужим захистом сусіди встигали скласти міцні політичні організації, він і ті початки розгубив, що надбав був за попередніх часів коштом величезної напруги національних сил. А розгубивши, мусів зробитись об'єктом політичних експериментів для тих самих сусідів, мусів стати гноєм, на якому вони свої здобутки культивували й викохували.

І от сталося те, що сталось. Усе розгубив був український народ на довгому й важкому своєму шляху до теперішнього становища: політичну самостійність і економічні Електронна бібліотека української літератури Сергій Єфремов. Історія українського письменства 4 достатки, своє право й освіту, свої закони й суд, свою школу й інтелігенцію... ім'я навіть своє втратив у безупинній боротьбі за національну індивідуальність: зробився нацією без прізвища, нацією просто „людей”, ще гірше — нацією „дядьків”...,,Чудний наш народ, — справедливо дивується один із теперішніх письменників, — і сильний, і сумний... Мав героїв — і ніхто їх не знав... Усе життя любив волю — і все життя жив рабом... Утворив багатство пісні — і сам її не знає”. (В. Винниченко). І тільки один лишився йому, дивному цьому народові, скарб од далеких прадідів. Цей скарб єдиний — то рідна мова й рідне письменство, тією мовою писане: обоє — як вираз його духової істоти, як символ його опрічності, як пам’ятка од минулого й надія на прийдущі, треба сподіватись — недалекі вже, часи...

Так, тільки мова з письменством і залишилась у народу нашого і з ним у всіх його злигоднях; сама вона була і є тим живчиком, що кидався й тріпотів без упину в занепалому організмі народному, показуючи, що живий ще той народ, і жити він хоче, і жити він може, і жити він буде... Тільки вона розгонила по жилах народів свіжу кров — справдешній світ освіти й свідомості, людської й національної; лише вона залишилась пам’яткою його колишньої слави й невмирущою надією майбутнього розцвіту. І тому рідне письменство — єдине тепер добро у нашого народу й єдиний показник, певний і нехибний, його справжнього життя. Хто хоче про народ наш дізнатись — нізвідки йому матеріал брати, опріч письменства: до письменства й треба вдатися, щоб на його долі за долею народу стежити. То пробиваючись малим струмочком під час занепаду, то чистим і нескаламученим джерелом б'ючи за часів наростання народної сили, письменство вело за руку наш народ од темряви до світла, показуючи в кінці шляху блискучий ідеал єдиного вселюдського щастя. Поза письменством не маємо ще й тепер іншого джерела, щоб спізнати духовну, моральну й інтелектуальну суть нашого народу. Через те доля українського письменства ставить нам перед очі в сконцентрованій формі долю всього народу нашого, як матеріальний згусток тієї незваженої потенціальної сили, якої невичерпний запас має в собі народний організм. Історія письменства українського — це вагома частка духовного життя народного, що дає найдужчі докази національної індивідуальності народу, його безперечного права на існування й розвиток, його самостійності серед інших, близьких і далеких, народів. Народ, що витворив своє письменство, народ-творець, не може вже бути сирою етнографічною масою: він прокидається вже до свідомого життя і письменство стає йому за ту зірницю, що близьке світло сонця звістує:

Удосвіта встав я... темно ще на дворі;

Де-не-де по хатах ясне світло сяє;

Сяє ясне світло, як на небі зорі...

Дивуюсь, радію, у серця питаю:

„Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?” Ой скоро світ буде, Прокинуться люди, — У всяке віконце Засіяє сонце...

–  –  –

Ой ударю ж зразу

У струни живії:

Прокиньтесь, вставайте, Старії й малії.

Віщуванням новим Серце моє б'ється, — Через край із серця Рідне слово ллється (П. Куліш).

Це вже нового співця радісне провіщання, і ми свого часу побачимо, як дивились на рідну мову та письменство ті люди, що свідомо стали на роботу для рідного народу й на його відродження, людське і національне, працювали.

Але, світова зірниця для майбутнього, письменство наше стало нам єдиним пристанищем, єдиним оборонцем у минулому й сучасному. Трудно й збагнути його величезну вагу з цього боку, важко й списати ту заслугу, що виявило тут рідне письменство. Пам'ятаєте — чудове оповідання, відгук світової творчості, але пишно прибраний у наші своєрідні форми та фарби? :

Над шляхом могила, а на могилі така гарна калина виросла. Вирізали з тії калини сопілку та й став один чумак грать, а сопілка говорить:

Ой помалу-малу, чумаченьку, грай, Да не врази мого серденька вкрай.

Мене сестриця з світу згубила, — Ніж у серденько та й устромила.

(,, Казка про вбиту сестру”).

Голосно, на весь світ, промовила тиха сопілка про злочинство, в дикій пущі заподіяне.

Такою сопілкою й стало нам наше письменство. Коли український народ циркулярами викреслено було із списку живих націй, коли над ним у диких пущах нашого лихоліття чинено вбивчі заходи, а він через несвідомість свою навіть голосу проти цього не подавав — тоді приходить письменство і перед усім світом промовляє-свідчить за свій народ:

Мене сестриця з світу згубила, Ніж у серденько та й устромила...

І хоч глибока рана ятриться на тілі народному, та не смертельна вона, і коли вже її викрито, то й ліки на неї знайдуться, — ота вода живуща й цілюща, що вертає силу і життя покаліченим та замордованим істотам.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 108 |
 
Похожие работы:

«Професійний рак: епідеміологія та профілактика Київ: ДП НВП Видавництво Наукова думка НАН України, 2008. 338 с. ема монографії є над звичайно актуальною. Насамперед це по в'язано з тим, що в Ук раїні на тлі низької три валості життя населен ня реєструється один з найвищих серед країн Європейської спів дружності рівень онко логічної захворювано сті, який має тенденцію до стабіль ного зростання. По друге, на тере нах країни спостерігається висока щільність промислових вироб ництв, які, за...»

«Тема. Як зявилася книга. Матеріал уроку. « З історії книг», « Як зявилася друкована книга» за Віктором Дацкевичем. Мета. Розкрити дітям значення книг в житті людини, ознайомити з історією друкованих книг; виховувати бережне ставлення до книги, сприяти формуванню інтересу до читання; розвивати навичку читання, уяву, образне та критичне мислення Обладнання. Книги. Опорні картки для переказування змісту прочитаного Хід уроку І Організація класу ІІ Актуалізація знань 1. Активізаація мислення «...»

«УДК 37.016 ББК 74.266.3 В 29 Серія «Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання» Заснована 2007 року Автори: Н. О. Вєнцева, канд. пед. наук, доцент Бердянського державного педагогічного університета; А. О. Федчиняк аспірант Бердянського державного педагогічного університета За загальною редакцією К. О. Баханова, докт. пед. наук, професора Бердянського державного педагогічного університета Вєнцева Н. О.В 29 Історія України. Тренувальні тести: 7–11 класи / Н. О. Вєнцева, А. О. Федчиняк; за...»

«Випуск 8 Студентський науковий вісник ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ Ольга БАЄВА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ КОСТЯНТИНА ДМИТРОВИЧА УШИНСЬКОГО (магістрантка психолого-педагогічного факультету) Науковий керівник: канд. пед. наук, професор О.С. Радул К.Д. Ушинський – корифей вітчизняної і світової педагогіки. Його праці, насамперед фундаментальна монографія «Людина як предмет виховання», шкільні підручники, літературні твори для дітей, педагогічногромадська діяльність...»

«ДАВНЬОРУСЬКА КЛЕЙМОВАНА КЕРАМІКА КИЇВСЬКОГО ПОДОЛУ З КОЛЕКЦІЇ АРХЕОЛОГІЧНОГО КАБІНЕТУ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА Пожар Ольга Сергіївна, студентка групи ІСб-2-09-4.0д Науковий керівник: Бонь Олександр Іванович, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики навчання Давньоруський період історії, як невід’ємна частина історії України, на сьогодні залишається цікавим для медієвістів. Археологія даної епохи містить ряд важливих недостатньо вивчених питань та...»

«Інститут філософії НАН України імені Г.С. Сковороди БІБЛІОГРАФІЯ історико-філософських досліджень, виданих в Україні в 1990 – 2004 рр. Упорядник С.Кудра Київ – 200 УДК 016:1(09)(477) ББК 91.9:87.3 Б59 Бібліографія історико-філософських досліджень, виданих в Україні в 1990 – 2004 рр. / Упорядник С. Кудра. ISBN 978-966-02-5462-6 Упорядник: С. Кудра. Затверджено до друку Вченою радою Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України (протокол № 5 від від 23 травня 2006 р.). Обкладинка Г.І....»

«Галина Омельченко директор Луганської обласної бібліотеки для дітей Повернення до книги Луганська обласна бібліотека для дітей працює для своїх читачів вже 69 років, має свою цікаву історію — вона ровесниця Луганської області. Розпочавши свою діяльність у приміщенні бібліотеки для дорослих як центральна міська для дітей, займаючи всього 20 кв.м., лише у 1938 році одержала статус обласної. У роки Великої Вітчизняної війни творчу працю колективу було перервано, і тільки після звільнення міста у...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVI УДК [94:378.4/.6](477)1955/1965 О. О. Онищук СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ КАДРІВ НАУКОВО ТЕХНІЧНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЧЕРЕЗ МЕРЕЖУ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УРСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1950 х – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960 х рр. У статті досліджено систему підготовки кадрів науково-технічної інтелігенції в УРСР у другій половині 1950-х – першій половині 1960 рр. через мережу внз. Визначено, що об’єктивні процеси економічного та...»

«УДК 81'255.2 МИХАЙЛО МОСКАЛЕНКО В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ФРАНЦУЗЬКОЇ ПОЕЗІЇ Бець Наталія Олександрівна, асп. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Стаття присвячена огляду перекладів французьких поетичних творів, здійснених Михайлом Москаленком, а також висвітленню його ролі в історії українського перекладу французької поезії. Ключові слова: поетичний переклад, українське перекладацтво, перекладацький доробок Михайла Москаленка, французька поезія. Український...»

«НАРИСИ З ІСТОРІЇ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (До 165-річчя музейної справи в регіоні, нова редакція) З глибокої давнини людина мала прагнення до колекціонування, оточення себе витворами мистецтва, природними рідкостями тощо. З часів античності відомі світу так звані мусейони, пенакотеки, “гліптотеки”, де накопичувалось все, що мало відношення до розвитку наукових знань, пізнання оточуючого світу, духовного збагачення людини, де збирались вчені, художники, скульптори,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»