WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«Бібліографія та анотований покажчик матеріалів про Голодомор (НТШ у Нью-Йорку) [Електронний ресурс]. - Режим доступу; Штучний ГолодГеноцид 1932-33 pp. в ...»

-- [ Страница 1 ] --

Бібліографія та анотований покажчик матеріалів про Голодомор (НТШ у Нью-Йорку)

[Електронний ресурс]. - Режим доступу; http://shevchenko.org/famine; Штучний ГолодГеноцид 1932-33 pp. в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу; http://www.

infoukes.com/history/famine; Голод в Україні. Мультимедійна довідкова презентація

[Електронний ресурс]. - Режим доступу; http://www.historywiz.com/ ukrainefamine.htm

Исакова Н.П., Селезнев A.M.

Голодомор 1932-1933 гг. глазами историков: 80 летие голодомора в Украине.

В статье осуществлено комплексное исследование голода на Украине 1932-1933 годов как одного из трагических событий начала 1930-х годов. Большое внимание уделяется выяснению особенностей отображения голода 1930-х годов в украинских и зарубежных монографических и периодических изданиях (современных и 30-х годов).

Ключевые слова: голод, голодомор, геноцид, тоталитаризм, демография, хлебозаготовительная кампания, политические репресии.

Isakova N.P., Selezniov A.M.

Holodomor 1932-1933 by the eyes of historians to the 80th anniversary of Famine in Ukraine.

The article deals with a complex research of the phenomenon of The Great Famine of 1932in Ukraine as one of the most tragical events of the beginning of 193(fh. Special attention is given to peculiarities of eliciting of the Famine in Ukrainian and foreign editions and monographs (both modern and those of 1930s).

Keywords: hunger, graite famine, genocide, totalitarianism, demography, campaign on panary purveyances, political repressions.

УДК 94:316.343.37/.722(477)"1929-1939" Б іл а н С.О.

Н А Ц І О Н А Л Ь Н О - К У Л Ь Т У Р Н И Й З ЛА М

УКР АЇ НС Ь КОГ О С ЕЛЯ НС ТВА В 1 9 2 9 - 1 9 3 9 РР.

У статті здійснено спробу критично переосмислити та проаналізувати зміст і наслідки культурно-духовних процесів, явищ та подій, що відбулись в житті українського селянства в 1929-1939 рр.

Ключові слова: українське селянство, національно-культурний розвиток, історичні традиції, передвоєнне десятиліття.

На сучасному етапі розвитку українська історична наука переживає важливі процеси, провідними з яких є подолання ідеологічних постулатів доби тоталітаризму, відродження національних традицій та інтеграція у світовий історіо­ графічний простір. Усвідомивши обмеженість пояснення історичного розвитку виключно політико-ідеологічними та соціально-економічними чинниками, сучасні українські історики дедалі активніше опановують духовно-культурну сторону людського буття як на теоретичному, так і на конкретно-історичному рівнях.

У цьому контексті особливого інтересу набуває період 1929-1939 рр., коли внаслідок соціально-економічних експериментів та ідеологічної експансії в духовній сфері українського селянства сталися зміни, що негативно вплинули на долю українського народу. Осмислення цих складних та суперечливих процесів вимагає поглиблення історичної критики, узагальнення накопиченого досвіду та пошуку ефективних пізнавальних засобів.

Історіографічне осмислення проблем національно-культурного та духовного життя українського селянства кінця 1920-х -1930 рр. розпочалось сучасниками досліджуваного періоду. На різних історичних етапах розвитку України здобутки національно-культурного та духовного життя українського народу, в тому числі й селянства, аналізували такі історики та етнографи, як І. Березовський, С. Білокінь, Ві сник а г р а р н о ї і с т о р і ї І. Ващенко, Я.Грицак, В. Даниленко, В. Масненко, Т. Мармазова, С. Музиченко, С. Заремба, С. Кульчицький, О. Ситніков, В. Смолій, О. Удод та ін. Однак, не зважаючи на те, що пошук власної моделі історії став однією з найхарактерніших рис сучасної української історичної думки, що зумовило активне осмислення її здобутків і перспектив, і як наслідок опублікування низки ґрунтовних праць, які дають важливі орієнтири для дослідження національно-культурного та духовного життя українського народу, в тому числі й селянства, в його історії залишається багато таємниць та питань, які ще не досліджені і потребують ретельного аналізу.

У зв'язку з цим, метою нашої статті став аналіз основних параметрів соціокультурного середовища передвоєнного десятиліття (1929-1939 рр.), у якому відбувалась еволюція соціально-культурного та психологічного портрета українського селянства.

Наприкінці 1920-х - початку 1930-х рр. радянська влада розгорнула наступ проти українського народу, його мови і культури, джерелом яких протягом багатьох століть було українське селянство. Суцільна колективізація, масова організація колгоспів, експропріація заможних господарств та постійне виконання завдань хлібозаготівельного плану стали початком активної руйнації традиційного способу життя селянських родин, які виселяли, розкуркулювали, карали, заарештовували, репресували, та у яких забирали худобу, реманент, зерно, ужиткові речі, руйнували господарські будівлі тощо.

Переважна більшість селян не сприймала колективізації й опиралася їй, радикальне реформування сільськогосподарських традицій було для них нестерпним і спричинило активний супротив політиці радянської влади, але посилення терору, показові розправи над окремими селянами, суди над партійцями, що відмовлялися від участі у репресіях над односельцями, паралізували їх.

З метою ослаблення опору селян тоталітарна влада розподілила їх на різні соціальні групи - куркулів, середняків і бідняків, фактично зіштовхнувши між собою постановою РНК УСРР 1929 р., в якій перераховувалися ознаки "куркульських господарств", що стало початком нищення індивідуальних господарств та кустарних ремесел, які не могли існувати без систематичного використання найманої праці та наявності у господарстві засобів виробництва.

Наступними у процесі знищення традиційного способу життя українських селян стали торгівля, промисли, комерційна діяльність та інші нетрудові прибутки.

Згідно з постановою ЦК КП(б)У "Про заходи проти куркульства " від 23 січня 1930 р. до розкуркулення залучалися місцеве сільське керівництво та активісти із незаможних селян [6, с. 357]. Першими розкуркулювали заможних і працьовитих господарів на фоні якнайширшої демонстративності та масовості, залучаючи якомога більшу кількість бідного селянства. У заможних селян відбирали всі засоби виробництва і передавали їх біднякам, підбурюючи таким чином частину штучно розшарованого селянства на злочинні дії, щоб їх руками довести село до знекровлення, нівелювання і самознищення.

Конфісковуючи все майно, родину силоміць викидали з власної хати, забороняючи сусідам взяти розкуркулених односельців до себе, які також ризикували бути розкуркуленими. Відтак, створені сталінським керівництвом нестерпні умови існування завдали непоправної шкоди таким прадавнім чеснотам українського селянства як гостинність, людяність, взаємодопомога тощо. Згодом у домівки виселених родин завозили тисячі вихідців з інших республік, що було свідомим кроком тоталітарної влади у процесі викорінення національної автентичності, самобутності українського етносу та здійснення політики етноциду.

Незважаючи на те, що владні структури провокували конфлікти, фізичне і моральне нищення односельців, частина селян все ж таки рятувалась завдяки З б і р н и к н а у к о в и х пр а ц ь 3'2012 моральній стійкості та взаємодопомозі. З осені 1932 р. і до початку весни 1933 р.

всупереч офіційній політиці українські селяни вижили, шукаючи порятунку разом. У деяких сільських школах та яслах дітям давали баланду, сою, галушки, а почуття любові та турботи, які не зміг знищити навіть Голодомор 1932-1933 рр., змушували дітей нести свою скибку хліба голодним батькам. В деяких українських селах такі пункти допомоги селяни влаштовували в окремо виділеній хаті, де підгодовували голодних дітей, а сиріт сільські ради відправляли у дитячі будинки. Відтак, сталінський терор чинив свою злочинну справу, однак цілковито зруйнувати споконвічні родинні, сусідські та громадські зв'язки і українські традиції радянському уряду не вдалося.

Оголошена на листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) в 1929 р. суцільна колективізація відбувалася на основі цілковитої ліквідації приватного землеволодіння українського селянства. На пленумі керівники УСРР зобов'язалися завершити колективізацію в Україні за рік-півтора, тому її почали здійснювати у прискореному режимі, особливо після виходу постанови ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. "Про темпи колективізації і заходи допомоги державному колгоспному будівництву". На території всієї країни створювалася мережа колгоспів і радгоспів, до яких завозили нову техніку, і традиційне індивідуальне селянське господарство змушене було відступити перед новими знаряддями виробництва.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На думку сталінського керівництва, вирішальною передумовою розвитку сільського господарства України та його технічної реконструкції у 30-х рр. XX ст., стало вирішення проблем підготовки кваліфікованих сільськогосподарських працівників та піднесення культурного рівня селянства, ключем до розв'язання яких стали ліквідація неписьменності і малописьменності дорослого населення, а також запровадження загального обов'язкового початкового навчання. Відтак, підвищення рівня народної освіти в роки перших п'ятирічок стало не лише необхідною передумовою подальшого розвитку культури, мистецтва, літератури, науки й техніки, а й можливістю забезпечити безперервний технічний прогрес і потрібний рівень технічних знань виробничих сил українського суспільства.

Рішенням XVIII з'їзду ВКП(б) було визначено, що "розв'язання величезних завдань зміцнення і розвитку політичних, економічних та ідеологічних основ соціалістичного суспільства, неможливе без піднесення культури радянських людей і насамперед їх загальної освіти. Від культурного зростання населення значно залежать піднесення продуктивних сил, прогрес техніки і організація виробництва, підвищення громадської активності працівників та комуністична перебудова побуту" [1, с. 314].

Першим і найбільш важливим кроком в цьому напрямі була ліквідація неписьменності. З цією метою в сільській місцевості була розгорнута мережа "лікнепів", які, спираючись переважно на колгоспно-радгоспний актив культармійців", у короткий термін змогли добитися певних результатів.

Залучивши до лав культармійців інтелігенцію колгоспного села, до складу якої ввійшли сільські вчителі, фахівці сільського господарства з середньою і вищою освітою, працівники сільських бібліотек і клубів, лікарі та працівники партійних, радянських і громадських установ, ще на початку 30-х рр. XX ст. партійні організації зуміли підняти на боротьбу з неписьменністю широкі верстви сільської громадськості. У боротьбі за освіту в сільській місцевості України прийняли участь 310 тис. культармійців [7, с. 29], тобто одна четверта частина їх загальної кількості, 90 % яких працювали на громадських засадах без будь-яких винагород.

Найбільшу увагу культармійцями було приділено піднесенню культурного рівня механізаторів, які в умовах технічної реконструкції сільського господарства стали провідними фахівцями-аграрниками. У перші ж роки існування МТС кількість неписьменних механізаторів скоротилося у двічі, а до завершення колективізації з Ві сник а г р а р н о ї і с т о р і ї неписьменністю в МТС було практично покінчено. Механізатори, які на курсах крім професійно-орієнтованих вивчали і загальноосвітні предмети, стали саме тією частиною колгоспного селянства, яка найбільш швидко долучалася до радянської культури.

Активне залучення до роботи з неписьменними механізаторами культармійців, більшість яких були партійними працівниками, насамперед, за задумом політичної верхівки СРСР, було спрямованим на комуністичне виховання селянства. Тисячі селян, різних за своїм життєвим досвідом, які навчалися грамоті, перш за все, проходили школу соціалістичного виховання. Сільськогосподарська артіль вважалась "школою комунізму та соціалістичного господарювання, управління і суспільно-політичного виховання колгоспного селянства", яка у розумінні сталінського керівництва "сприяла вихованню селян у дусі високої соціалістичної свідомості, розуміння священного обов'язку охороняти і зміцнювати суспільну власність, звільняла їх від приватновласницьких схильностей і нагромаджувала колективістські навички та організаційний досвід в застосуванні колективних методів роботи у галузі сільського господарства [8, с. 8]. Однак, зрозуміло, що сама по собі колгоспна форма господарювання не могла автоматично виробляти й прищеплювати людям нові, комуністичні риси, для цього необхідна була величезна ідейно-виховна робота партії, держави й громадських організацій.

Зокрема, у формуванні комуністичного світогляду сільських працівників впродовж 30-х рр. XX ст. взяли участь понад 750 тис. сільських лекторів, близько 60% яких становили члени Всесоюзного товариства "Знання". З метою пропаганди марксистсько-ленінських знань за цей період ними у колгоспах і радгоспах УРСР було прочитано понад 2 млн. лекцій. Використовуючи різноманітні форми і методи політичної пропаганди (лекції, екскурсії, диспути, конференції, перегляди кінофільмів, діафільмів, виступи колективів художньої самодіяльності) сільська інтелігенція знайомила колгоспників з основними зразками радянського мистецтва та його ідеології.

Дієвими факторами, що впливали на піднесення політичного рівня механізаторів стали хати-читальні, червоні куточки, клуби, бібліотеки, пересувні агітбригади та інші різноманітні форми політичної роботи та агітації. У центральних садибах МТС створювалися стаціонарні бібліотеки, а на тракторних бригадах пересувні. Так, у доповідній записці профспілки МТС в ЦК ВКП(б) від 12 лютого 1934 р. зазначалось, що "більшість МТС вже мають бібліотеки,однак кількість книг в них різна. Зокрема, у 168 бібліотеках МТС УСРР кількість книжок коливається від 68 до 5000" [10]. Сотні культпрацівників, частина яких вийшла із середовища механізаторів, проводили бесіди, влаштовували читання газет та концерти самодіяльності безпосередньо в полі.

За офіційною статистикою наприкінці 1934 р. 82,6 % профспілкових комітетів сільськогосподарських організацій вже мали червоні куточки, до яких було завезено газети та книги комуністичного спрямування [9, с. 48]. Однак, якщо наприкінці 1933 р. політвідділи МТС випускали 2153 газети, які видавалися друкарським способом, то після ліквідації політвідділів свої газети зберегли лише великі МТС, оскільки великого поширення вони не набули.



Pages:   || 2 | 3 |
 
Похожие работы:

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Cерія педагогічна 2008. Вип 23. С. 235-245 Ser. Pedagog. 2008. Vol.23. P. 235-245 УДК 377.8:378.4(477.83-25)”1907/1923” ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАРІЙ ЯК НАУКОВО-ДИДАКТИЧНИЙ ПІДРОЗДІЛ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (1907–1921) Теодор Лещак Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, 79000 Львів, Україна Педагогічний Семінарій створено 1907 року як окремий підрозділ філософського факультету Львівського університету. Ця науково-навчальна...»

«Український інститут національної пам’яті Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя Ніжинський краєзнавчий музей ім. Спаського І.Г. Ніжинська міська рада ГРОМАДЯНСЬКІ ПРОТИСТОЯННЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ВІД НЕПОРОЗУМІНЬ І РОЗБРАТУ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої до 350-ї річниці Чорної Ради в Ніжині 26 червня 2013 року м. Ніжин Ніжин – 2013 УДК 355.426:94(477)«16» ББК 63.3(4Укр)46 Г87 Український інститут національної...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів напрямів «Архітектура» та «Образотворче мистецтво» Київ 2012 УДК 930.85 ББК 71.0 І-90 Укладачі: Т.В. Шевельова, асистент О.О. Коцюбанська, кандидат історичних наук, доцент Рецензент: Л.Г. Бачинська, кандидат архітектури, професор Відповідальний за випуск Є.В. Перегуда, канд. політ. наук, доцент. Затверджено на засіданні...»

«Запорізький національний університет Економічний факультет 20 років економічному факультету: історія і сьогодення (1991– 2011) Ювілейний випуск Запоріжжя УДК 336.01:004 (075.8) ББК: У2В6в6я73 И 74 Рекомендовано до друку Вченою радою Запорізького національного університету (протокол № 1 від 27.09.2010 р.) И 74 20 років економічному факультету: історія і сьогодення. Ювілейна книга. / Голова редколегії проф. А.В. Череп. – Запоріжжя : ЗНУ, 2011. – 260 с. У книзі висвітлюється історія створення,...»

«Опубликовано: Вісник Луганського національного університету імені Т. Г. Шевченка. — Філологічні науки, 2010. — Вип. № 4 (191). — С. 165 169. УДК 824.161.2-3 Сняданко.09 РАДЯНСЬКИЙ ДИСКУРС У ТВОРЧОСТІ НАТАЛКИ СНЯДАНКО Хижняк К. В. Тема тоталітаризму в українській літературі досі є малодослідженою, літературознавчих робіт з цього приводу дуже небагато і вони не охоплюють всі проблемні поля. Серед дослідників цієї тематики у літературі можна назвати Р. Харчук [1], Т. Трофименко [2] та ін. Багато...»

«М.Ф. ХАНТІЛЬ Г.В. СОЛДАТЕНКО ПОДВИГУ ЖИТИ ВІЧНО Київ ІВЦ ВВ МВС Фенікс України УДК 821.161.2-94 ББК 84(4 Укр)6-4 X-19 Хантіль М.Ф.Х-19 Подвигу жити вічно: іст.-публ. вид. / Хантіль М.Ф., Солдатенко Г.В. – К.: Інформ.-вид. центр внутр. військ МВС України; Фенікс, 2010. – 376 с. ISBN 978-966-651-755У книзі розповідається про історію з’єднань та частин внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що удостоєні державних нагород та почесних найменувань, Героїв Радянського Союзу, які у...»

«Д.А. Ломоносов УДК 911.3: 33 Л 75 Д.А. Ломоносов, магістрант Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв ФУНКЦІЇ МІСТ ТА ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЯ Розглянуто функції міст та досліджено процес їх трансформації впродовж XVIII–XX ст. Крім того, виділено функції міст початку XXI ст., а також фактори, що впливають на розвиток певних функцій. Рассмотрено функции городов и процесс их трансформации на протяжении XVIII– –XX ст. Кроме того, выделяются функции городов начала XXI ст., а также факторы,...»

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2011. Вип. 6. С. 174–178 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2011. Is. 6. P. 174–178 УДК 378.6:63:027.7:091(477.83-25)“18/19” НАУКОВО-ДОСЛІДНА ТА ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Любов ПИНДА Наукова бібліотека Львівського національного аграрного університету, вул. Володимира Великого, 1, м. Дубляни, 80381, Україна, тел....»

«УДК 371.035 Ю. Ю. Агапов, асистент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) ІНДИВІДУАЛЬНІ ФОРМИ ПРИВАТНОЇ ОСВІТИ НА ВОЛИНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ) У статті представлено сутнісну характеристику поняття домашньої форми освіти як складової приватної освіти на Волині. Охарактеризовано зміст, форми та методи домашнього навчання і виховання на Волині у хронологічних межах дослідження; вимоги, що пред'являлися до наставника або вчителя з боку уряду, громадськості і...»

«Наукова бібліотека Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Обмінний фонд № Автор та назва книги К-ть примірників Бібік, Н. М. Ознайомлення з навколишнім у 2 класі : чотириріч. поч. школи : посіб. для вчителів / Н. М. Бібік, Н. С. Коваль. – К. : Рад. школа, 1987. – 84, [2] c. – [Б-ка вчителя початкових класів]. Богданович, М. В. Математика: підруч. для 2 кл. 4-х річної і 1 кл. триріч. поч. школи. – К. : Освіта, 1994. – 207, [2] c. Богданович, М. В. Математика :...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»