WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 15 |

«КИЇВСЬКА обласна державна адміністрація ББК 63.3(4УКР)622 Р Н 35 Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років створений на виконання Указу ...»

-- [ Страница 7 ] --

в листопаді 1931 р., колгосп «Нова громада» в «ганебному списку» колгоспів, що не виконали річних планів хлібозаготівлі. А в січні 1932 р. постановою РКС «За явно вороже куркульське ставлення до хлібозаготівлі, за оману держави та колгоспної системи, розбазарювання хліба, за опір хлібозаготівлі, колгосп села Баране Поле «Нову громаду» розпустити та весь склад правління цього колгоспу передати до суду.». Повідомляє газета і прізвища бранепільчан, у яких був знайдений прихований хліб. Так, у Івана Підлубного знайдено закопаного хліба 12 пуд, а в Хоменкової Платониди виявлено прихованого хліба в горшках 51 кг, та хату обставлено 20 кг. Крім цього, виявили 40 кг квасолі.»

Проти селян були застосовані репресивні методи – вивіз зернових і продовольчих фондів.

У 1931 р. Бране Поле було занесено на «чорну дошку».

РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Від Голодомору в селі померло 246 жителів, з них 24 дитини. За часи сталінських репресій постраждали бранепільські вчителі Брухаль Д.Г. та Клим’юк Д.Г.

В Браному Полі нараховується шістдесят три особи, які пережили Голодомор.

На сільському кладовищі згідно рішення виконкому сільської ради в 1993 р. встановлений пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932 – 1933 рр.

Мартиролог жителів с. Бране Поле – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидців Васильєвої Н.О., 1922 р.н.; Лабзенко У.О., 1920 р.н.; Максименко М.І., 1928 р.н.; Хоменко О.В., 1927 р.н., записаних в 2008 р. зав. клубом Любченко В. Г.

–  –  –

У 1932-1933 роках с. Гута – центр сільської ради.

Перший колгосп створено на початку 1922 року на землях поміщика Малевського з числа найбідніших селян. Організатором був П.Г. Шевченко, головою колгоспу обрали А.О. Вишневського. В 1931 р. в Гуті було два колгоспи: «Червоний клин» та «Єднання» (голова Чухліб). В 1931 р. село Гута називалось серед сіл, які не виконують плану хлібозаготівлі. В 1932 р. село Гута і сільська рада занесені на «чорну дошку» як зривники хлібозаготівлі.

В роки Голодомору 1932-1933 рр. в с. Гуті померло 259 жителів, з них 174 дитини. На сьогодні в селі проживає тридцять сім жителів, яким вдалось вижити під час Голодомору. Репресовані: А.І. Остроух, колгоспник; А.П. Чухліб, колгоспник; вчитель, організатор першого колгоспу в с. Дібрівці Богуславського району П.Г. Шевченко.

Мартиролог жителів с. Гута – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидця Гутніченко М.Я., 1930 р.н., записаними в 2008 р. жителькою села Сиволап Н.Ю., та за матеріалами сільської ради і музею історії Богуславщини.

–  –  –

У 1932-1933 роках с. Дешки було центром сільської ради.

В 1930 р. в селі був утворений колгосп ім.1-го Травня.

В районній газеті «Шлях колгоспника» 17 лютого 1932 р. в статті «Дешківських зривників хлібозаготівлі суворо покарати» йдеться про голову сільської ради Т.Тридіда та голову колгоспу А.Горовенка як про саботажників, яких потрібно привести до суду. Очевидно, ця «пропозиція» була виконана.

Під час Голодомору в Дешках загинуло 47 жителів, кількість загиблих дітей не встановлено.

Мартиролог жителів с. Дешки – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидців Заборунової К.О., 1926 р.н., та Харченко М. М., 1930 р.н., записаними в 2008 р. зав. клубом Царенко Г.І., а також за матеріалами сільської ради та музею історії Богуславщини.

–  –  –

Береговий Андрій Михайлович Береговий Лаврін Андрійович Берегова Настя Лаврінівна Берегова Федора Лаврінівна Берегова Явдоха Артемівна Берегова Любов Артемівна Береговий Артем Андрійович Післяголодоморний 1934 рік. Друга бригада колгоспу ім.

Кірова села Іванівки на току.

Береговий Фотій Босенко Хоть Хотович

–  –  –

На карті Богуславського району за 1934 р. Карандинці позначено колгоспним селом. Вдалося встановити імена 39-ти осіб, загиблих від Голодомору 1932-1933 рр. Кількість дітей, що загинули, не встановлено.

35 жителів, які зараз є в селі, постраждали від Голодомору.

На місцевому кладовищі у вересні 2003 р. встановлений пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1932

-1933 рр.»

Мартиролог жителів с. Карандинці – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидців Шевченко Л.С., Коваленко Т.В., Шведченко Є.С., 1925 р.н., записаними в 2008 р. жителькою села Матвієнко О.М., а також за матеріалами сільської ради та музею історії Богуславщини.

–  –  –

РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ до 3-х років позбавлення волі засудили одноосібника із села Красногородка Т.В. Замирайла. Протягом 1932-33 років у Красногородці від голоду померло багато людей, за свідченнями очевидців встановлено 115 осіб, з них 11 дітей. Нині в селі є 14 людей, які пережили Голодомор.

Мартиролог жителів с. Красногородка – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями Канчук (Максименко) Г.В., 1926 р.н., записаними в 2008 р. сільським головою Євтушенком В.В., а також за матеріалами сільської ради та музею історії Богуславщини.

–  –  –

У 1932-1933 роках с. Лютарі – центр сільської ради.

В 1927 році в Лютарях створено колгосп «Червоний пролетар». За невиконання плану хлібозаготівель (всього на 38,1%) в жовтні 1931 року село занесене на «чорну дошку».

Голодомор 1932-1933 рр. забрав в Лютарях 83 жителів, з них 53 – дітей. В селі є 12 людей, які пережили Голодомор.

У вересні 1993 р. на двох сільських кладовищах були встановлені пам’ятні знаки «Жертвам Голодомору 1932 -1933 рр.»

Мартиролог жителів с. Лютарі – жертв Голодомору 1932-1933 р. укладений за матеріалами сільської

–  –  –

Після переходу влади до більшовиків у квітні 1919 р. в Медвині та Ісайках створена «Самостійна республіка» під керівництвом прапорщика Коломійця та есера Пирхавки, колишнього депутата Українських установчих зборів. Повстанці протестували проти більшовицького ладу та запровадженої продрозверстки.

Захопили Богуслав, вбили 50 червоноармійців, захопили заручників. Загін повстанців нараховував кілька тисяч чоловік. За допомогою інтернаціонального полку угорця Рудольфа Фекете та батальйону Київського повітового військкомату Медвинське повстання було розгромлене.

В серпні 1920 р. Медвин знову охоплено повстанням проти більшовицької влади. Приводом до цього стали сільські збори 18 серпня 1920 р., які проводив політком 2-го Канівського продзагону Косагов, де постановили негайно запровадити продрозверстку – надзвичайно велику суму продовольчого податку та

–  –  –

РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ видця Кравченка М.В., 1918 р.н., записаними особисто в 1999 році, Пархоменко Т. П., записаними в 1993 році старшим науковим співробітником музею історії Богуславщини Боковим С.І.; Ткаченко І.О., 1926 р.н., записаними в 2008 році зав. клубом Кисленко С.О., та за матеріалами сільської ради і музею історії Богуславщини.

–  –  –

Центр сільської ради, до складу якої входить село Олексіївка. У 1932-1933 рр. с. Михайлівка належала до Янівської сільської ради.

В останніх числах вересня 1930 року розпочався добровільно-примусовий запис до колгоспу. В 1931 році 40% селян уже були колгоспниками, першим головою обрали І.І. Микитенка.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. в Михайлівці померло 18 осіб, з них –12 дітей. 34 жителі, які пережили Голодомор, мешкають в селі і зараз.

Мартиролог жителів с. Михайлівка – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидців Темковської Н.Д., 1925 р.н., та Хутько О.Т., 1930 р.н., записаними в 2008 р. ученицею місцевої школи Дабіжою А.; Олефіренко Є.В., 1922 р.н., записаними в 2008 р. бібліотекарем Петроченко Л.І., та за матеріалами сільської ради і музею історії Богуславщини (ЦДАГОУ: Ф., оп.20, спр. 6376, арк.15).

–  –  –

Село виникло на поч. ХХ ст. і в 1932-1933 роках було підпорядковане Янівській сільській раді.

В останніх числах вересня 1930 р. розпочався запис до колгоспу, який називався тоді «Нове життя».

Голодомор в селі закручувався за сатанинським кремлівським задумом по примітивній і безвідмовній схемі: вивезли все зерно, включаючи посівний матеріал і фуражне) з колективних господарств, потім бригади «трясунів» вигребли не лише зерно, а всі продукти в селян-одноосібників та у колгоспників, і, як результат, масовий голод. Вдалося встановити імена 6-ти осіб, загиблих від Голодомору, з них 4-х дітей. 6 жителів, які мешкають зараз в селі, пережили Голодомор.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Мартиролог жителів с. Олексіївка – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за матеріалами сільської ради та музею історії Богуславщини, свідченнями очевидців Петриненко К.Н., 1927 р.н., та Романченко В.П., записаними в 2008 р. бібліотекарем Сухомлин О.Т.

–  –  –

В 30-х роках ХХ ст. в селі було 98 дворів. Під час колективізації 1929 -1930 рр. був створений колгосп ім. Сталіна. Частина родин, які не хотіли стати колгоспниками, були вислані на Соловки, в Архангельську обл. та до Сибіру. Імена деяких вдалося встановити. Це Половець Ф.М., Половець Л.М., Половець Т.П., Половець Ю.Т., Хоменко Охрім, Половець Г.П., Кудин П.Д., Кудин Т.Д. Всі господарі загинули. В 1930 р. був засуджений до 3-х років позбавлення волі одноосібник Половець Ю.Є.

Втрати населення Половецького в 1932-1933 рр. перевищують у декілька разів втрати на фронтах Великої Вітчизняної війни, де загинуло 30 мешканців. Від Голодомору 1932-1933 рр. померло 130 жителів, з них

– 70 дітей. 19 жителів, які мешкають зараз в селі, пережили Голодомор.

Мартиролог жителів с.Половецьке – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за матеріалами сільської ради та музею історії Богуславщини, свідченнями очевидців Ткаченка І.А., 1923 р.н., запис особистий 1989 р., та Марусич М.С., 1915 р.н., запис зав. клубом Хоменко С.М.

–  –  –

Від голодомору 1932-1933 рр. в с. Поташня померло 18 жителів, з них – 7 дітей. 94 жителі, які проживають зараз в селі, пережили Голодомор.

Мартиролог жителів с. Поташня – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидців Добровольської Н.Г., 1926 р.н., та Підлужного Я.Ф., 1930 р.н., запис 2008 р. учениці місцевої школи Карпінської А.; Підлужного М.Ф., 1929 р.н., запис 2008 р. бібліотекаря Півторацької З.Б., а також за матеріалами сільської ради та музею історії Богуславщини.

–  –  –

В історичних документах село вперше згадується 1864 року, тоді тут проживало 453 жителі.

В 1928 році в Розкопанцях засновано колгосп «Вперед». Першим головою колгоспу був Микола Бутов.

До Голодомору 1932-1933 рр. в селі налічувалося 403 господарські двори. В 1931 р. село виконано план хлібозаготівлі на 50,6% і було занесене на «чорну дошку».

В роки Голодомору 1932-1933 рр. в селі померло 143 особи, з них – 36 дітей. 56 жителів, які проживають зараз в селі, пережили Голодомор. Місць масових захоронень не встановлено.

Мартиролог жителів с. Розкопанці – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидців Бабенка М.М.,1928 р.н., та Гамарника С.О., 1927 р.н., записаними у 2008 р. жителькою села Іванченко Н.В.; Бердила П.Й., 1926 р.н., запис 2008 р. жительки села Осипенко В.Г.; Босенко М.Я., 1924 р.н.

запис 2008 р. жительки села Савченко Н.С.; Діденко О.М.,1922 р.н., запис 2008 р. жительки села Пискун В.М.; Домотенка М.С.,1930 р.н., запис 2008 р. жительки села Дорогань Л.І.; Іванченко Н.Н., 1930 р.н., запис 2008 р. жительки села Баліцької Л.С.; Ситніченко З.Л., 1931 р.н., запис 2008 р. жительки села Гамарник Л.А., а також за матеріалами сільської ради та музею історії Богуславщини.

–  –  –

РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ 142 дітей. 52 мешканці, які проживають зараз в селі, є постраждалими під час Голодомору.

У вересні 1993 р. на місці поховання загиблих на місцевому кладовищі встановлений пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років – дерев’яний хрест, виготовлений Фесаком О.Я.

Мартиролог жителів с. Саварка – жертв Голодомору 1932-1933 рр. укладений за свідченнями Дяченко М.В., 1919 р.н., запис 2004 р. Ковальчук К.М., жительки м. Київ; Калініченко І.Д.,1926 р.н., запис 2008 р.

вчителя Петрика М.П.;. Чалої Є.П., 1922 р.н., запис 2008 р. жительки села Литвин О.Ф., а також за матеріалами сільської ради та музею історії Богуславщини (ЦДАГОУ: Ф., оп.20, спр. 6376, арк.15).

–  –  –

У 1932-1933 рр. с. Семигори було центром сільської ради.

Розташоване за 18 км від райцентру та залізничної станції «Богуслав». Автомобільний зв’язок сполучає село з райцентром та м. Києвом.

В 1922 році вісім селянських родин об’єднались в комуну, в розпорядженні якої було 70 гектарів землі.

До 1930 року майже все населення Семигір входило до складу сільгоспартілі «Зірка».

Протягом осені 1931 р. за невиконання плану хлібозаготівель колгосп «Зірка» та село Семигори було занесене на «чорну дошку». За небажання організовувати хлібозаготівлі, за мляві темпи виконання плану, за бездіяльність в січні 1932 р. всьому складові правління колгоспу оголошена сувора догана з попередженням.

Під час голодомору 1932-1933 рр. в Семигорах померло понад 65 осіб, кількість померлих дітей не встановлена.

Зараз в селі є 30 жителів, постраждалих від Голодомору.

Мартиролог жителів с. Семигори – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидців Воліченко З.С., 1922 р.н. запис 2008 р. зав. клубом Олефіренка Д.О.; Мазур Г.Г., 1923 р.н., запис 2008 р. бібліотекаря Шевченко Г.І., а також за матеріалами сільради та музею історії Богуславщини.

–  –  –

На карті Богуславського району 1934 року село позначене як центр сільської ради, де знаходився колгосп. Відомо, що в 30-х роках ХХ ст. були репресовані три жителі села: Березовий Н.Я., колгоспник; Кириченко Т.С., тимчасово не працював; Омельченко Я.М., який теж тимчасово не працював.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. загинуло 55 жителів села, з них 19 дітей.

35 нинішніх мешканців села пережили Голодомор.

На місцевому кладовищі увічнена пам’ять загиблих від Голодомору 1932-1933 рр. пам’ятним знаком, який був встановлений у вересні 2003 р.

Мартиролог жителів с. Туники – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидців Кириченко О.В., 1921 р.н.; Самусенко Л.М.,1933 р.н., та Товстенко Г.І., 1932 р.н., записаними у 2008 році бібліотекарем Реп’ях Н.Г., та за матеріалами сільської ради і музею історії Богуславщини.

–  –  –

Сільській раді підпорядковані населені пункти Туники та Карандинці.



Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 15 |
 
Похожие работы:

«Д. Стефанович, В. Янковий УДК: 94(100)«16/20»:006.915 МЕТРИЧНА СИСТЕМА: ВІД ВИБОРУ ОДИНИЦЬ ДО МІЖНАРОДНОЇ КОНВЕНЦІЇ (До 135-річчя Метричної конвенції) Висвітлюється історія десяткової метричної системи одиниць, принципи її створення, обставини її запровадження в Украні та деяких інших державах — членах міжнародних організацій, створених відповідно до рішень Метричної конвенції. Освещается история десятичной метрической системы единиц, принципы её создания, обстоятельства её внедрения в Украине...»

«апаратом, невмінням пояснити відчуття та проаналізувати твори видів мистецтва, які не вивчалися. Крім того, близько половини студентів не змогли на достатньому рівні виконати дане завдання. Вони пояснювали це незнанням інших видів мистецтва; малим багажем знань; нерозумінням їх, а отже, відсутністю емоційного ставлення до них та тим, що бракувало інтересу до інших видів мистецтва.4. Діагностика рівнів розвитку студентів згідно з показниками особистісного критерію показала, що більшість...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПРОБЛЕМИ ГУМАНIТАРНИХ НАУК ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ IСТОРIЯ ДРОГОБИЧ РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ ДДПУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРНИХ НАУК. ВИПУСК 24. ІСТОРІЯ УДК 009+1+4+15+93 Д 75 Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 13 від 22 грудня 2011 р.). Наукові...»

«ФАКТИЧНО-ІСТОРИЧНИЙ ВИМІР Андрій ДОСВІДУ У ФІЛОСОФІЇ Дахній РАННЬОГО ГАЙДЕҐЕРА Для Гайдеґерового герменевтичного проекту феноменології (який формувався від початку 20-х років ХХ ст.), для більшості наступних ідей його філософії — передовсім тих, що висловлювалися в «ранню» добу творчості, логічним підсумком якої став його opus magnum «Буття і час», чи, кажучи інакше, у період до так званого «повороту» (Kehre) — відправною точкою стало розуміння досвіду як фактично-історичної реальності. У...»

«T a sk F or ce E du ca ti on And Youth Enhanced Graz Process Working Table 1, Stability Pact for South Eastern Europe БАГАТОРАКУРСНІСТЬ У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ: ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ Доктор Роберт Страдлінґ Multiperspectivity in History Teaching: a Guide for Teachers, by Dr Robert Stradling Ukrainian version Фото на обкладинці: комічна мапа Європи, на якій країни зображено у вигляді різноманітних персонажів. Авторське право належить Mansell/Timepix Стор. 63: Штурм Зимового палацу, жовтень 1917;...»

«Сайт Професійні ресурси документознавства Г. М. Швецова-Водка ТИПОЛОГІЯ ДОКУМЕНТА Допущено Міністерством культури і мистецтв України як навчальний посібник для студентів інститутів культури Київ Книжкова палата України www.documentoved.at.ua Сайт Професійні ресурси документознавства УДК 001.8(075.3) ББК 73.0(я 7) Ш35 Автор Швецова-Водка Галина Миколаївна, проф. Рівненського державного інституту культури, кандидат педагогічних наук, доцент. Рецензенти: Кулешов Сергій Георгійович, завідувач...»

«ВАЛЕНТИНА ГРИЩЕНКО ЖОРНА (Аби розум, щастя буде) Роман Чернігів УДК 821.161.2-31 ББК 84(4УКР=УКР)6-444 Г 85 Грищенко В.Г. Жорна (Аби розум, щастя буде). Роман. – Чернігів: Десна ПоліГ 85 граф, 2011. – 400 с. ISBN 978-966-2646-14-6 Неповторна краса межиріччя Десни й Дніпра, його трагічна історія та різнобарвне сьогодення – ось тематика роману «Жорна». Галерея його образів – людей Чернігівщини – з їх долями, повсякденним прагненням бути господарями на рідній землі та вмінням не хилити голову...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2012, вип. XXXIV УДК 930.1:303.446.4 Ю. Ю. Куценко ІСТОРІОГРАФІЧНІ ОБРАЗИ М. П. ДРАГОМАНОВА В ГУМАНІТАРИСТИЦІ КІН. ХІХ – ПОЧ. ХХ ст. Стаття присвячена огляду процесу формування історіографічних традицій висвітлення життя, наукової та громадської діяльності М.П. Драгоманова у вітчизняній гуманітаристиці кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Ключові слова: українська історіографія, М.П.Драгоманов, історіографічний образ,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Ужгородський національний університет Історичний факультет Кафедра історії України ТИСЯЧОЛІТТЯ – MILLENNIA Науковий щорічник Випуск 1 ББК Т3 (4 Укр) я54 Т44 УДК 94 (477) (063) Редколегія: Данилюк Дмитро Дмитрович, д.і.н., професор кафедри історії України УжНУ; Жулканич Неля Михайлівна, д.і.н., професор кафедри історії України УжНУ; Задорожний Володимир Євгенович, д.і.н., професор кафедри історії України УжНУ; Капітан Лариса Іванівна, д.і.н., декан факультету...»

«Управління культури і туризму Черкаської обласної державної адміністрації Обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка До 110-річчя бібліотеки Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка: роки поступу (1899-2009) Черкаси 2009 Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека 78.33 Ч-48 імені Тараса Шевченка: роки поступу (1899-2009) [Текст] / К.С. Бугаєнко, Т.В. Горда, Л.Т. Демченко, А.В. Малько, В.М. Поліщук. – Черкаси : – С.. У виданні вміщено...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»