WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«В умовах реформування вітчизняної вищої педагогічної освіти, входження її в світові інтеграційні процеси важливого значення набувають питання цілісної системи професійно-педагогічної та ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 37(477)(«18»-«19») О.А. Осаволюк

м. Ніжин, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВЕЛИКОСОРОЧИНСЬКІЙ

УЧИТЕЛЬСЬКІЙ СЕМІНАРІЇ

В умовах реформування вітчизняної вищої педагогічної освіти,

входження її в світові інтеграційні процеси важливого значення набувають

питання цілісної системи професійно-педагогічної та практичної підготовки майбутнього вчителя. В Україні визначено, що пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку держави є освіта і провідна роль тут належить педагогу, оскільки через його професійну діяльність реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального та духовного потенціалу нації. Аналіз теоретичних педагогічних досліджень, урядових документів, практичного досвіду свідчать про недостатній рівень особистісної професійної підготовки випускників сучасних вищих педагогічних закладів освіти для розв'язання завдань реформування середньої загальноосвітньої школи, вирішення нагальних питань навчання і виховання. У зв'язку з цим учені звертаються до прогресивної спадщини минулого, ретроспективний аналіз якого дозволить виділити провідні ідеї для модернізації системи педагогічної освіти на сучасному етапі.

Проблематика вдосконалення професійно-педагогічної освіти вчителя постає у вітчизняній педагогіці не вперше. Тому, звертаючись до історичного досвіду, важливо враховувати позитивні зміни в професійній підготовці вчителя, виключаючи повторення помилок.

Питанням підготовки вчительських кадрів в Україні, діяльності вищих педагогічних закладів освіти присвячені ґрунтовні дослідження відомих українських учених: Л. Березівської, Л. Вовк, С. Гончаренка, М. Гриценко, Н.

Дем'яненко, О. Дубасенюк, Н. Калиниченко, О. Лавріненка, В. Майбороди, Н.

Ничкало, О. Сухомлинської, М. Ярмаченко та інших. Спеціальні дослідження, в яких би узагальнено розглядалась державна політика в освітній сфері, цілісні підходи до формування вчительських кадрів у кінці XIX - на початку XX ст., будуть корисними з огляду на сучасні зміни в реформуванні освітньої галузі.

Це й зумовило вибір теми статті, метою якої є здійснення наукового аналізу архівних документів щодо діяльності Великосорочинської вчительської семінарії, розгляд інновацій уу системі професійно-педагогічної та практичної підготовки майбутніх учителів у даному типі навчального закладу, а сам історичний період дозволяє виокремити провідні тенденції й особливості підготовки вчительських кадрів, розвитку їхньої професійної майстерності.

Аналіз архівних документів засвідчує, що вчительські семінарії розглядалися як спеціальний навчальний заклад для підготовки народних учителів [4, арк. 115зв.].

Учительські семінарії готували вчителів для простого народу і чим освідченіший був учитель - тим освідченішим ставав народ. Від учительських семінарій залежало духовне майбутнє народу, держави і тому потрібно всіляко розвивати навчальні заклади даного типу [5, арк.5].

Під час навчання у Великосорочинській учительській семінарії вихованці повинні були дотримуватись певних правил перебування в навчальному закладі. Правила були розроблені директором даної семінарії І.Коміссаржевським і регламентували не лише навчально-виховний процес, а й міжособистісні стосунки вихованців:

A. Основні правила.

1. Учні вчительської семінарії готуються стати вчителями народної школи і тому мають розуміти важливість своїх обов' язків. Мають виробляти в собі риси, які притаманні вчителю-професіоналу.

3. Вихованці є дорослими людьми і тому мають самі за собою слідкувати, а також дивитися, щоб інші вихованці не робили нічого, що заплямувало б честь навчального закладу.

Б. Правила щодо виконання релігійних зобов'язань.

8. Вправно співати позитивних молитов.

12. Співати їх зрозуміло, чітко, голосно, інтонаційно виразно.

B. Правила щодо навчальних занять.

20. Усі письмові роботи потрібно виконувати ретельно й старанно.

27. Сидіти потрібно рівно, тренуючи осанку.

28. Відповідати на заняттях необхідно стоячи, голосно, правильно, зрозумілою мовою.

31. У 4-му класі потрібно пройти педагогічну практику в початковому училищі.

32. Практика не звільняє від післяобідніх занять.

33. Під час практики слід дотримуватися всіх правил, регламентованих навчальним округом.

Д. Правила, які визначають ставлення вихованців один до одного та прислуги.

43. Бути ввічливим, дружнім.

44. Вихованці караються за використання ненормативної лексики. 46.

Семінаристи мають допомагати один одному.

95. Учні семінарії мають носити форму: фуражку із темно-синього сукна з металевим значком та ініціалами навчального закладу; блузу темно-синього матеріалу гімназичного покрою й ремінний пояс з ініціалами навчального закладу.

96. Не відвідувати трактири [6, арк.37-50 зв.].

Аналіз регламентацій семінарії засвідчує, що багато пунктів навчальновиховного процесу, містять елементи педагогічної майстерності: гуманістичну спрямованість (пункти 1, 3, 43, 96), професійну компетентність (пункти 44, 46, 101,) здібності до педагогічної діяльності (пункти 8, 12, 20, 28, 31, 32, 33), педагогічну зовнішню і внутрішню техніки (пункти 27,95) [3, с. 30-35].

Спілкуючись із учнями, вчитель має постати перед ними відвертим і цікавим, інакше у вихованців зникне інтерес до педагога і, як наслідок, до навчання, почнуть виникати конфлікти та суперечності [5, арк. 5зв.].

Педагогами вчительських семінарій мали бути особи прогресивні, творчі, які могли б власним прикладом заохочувати вихованців до саморозвитку та самоосвіти. Підтвердження цього знаходимо в «Секретному відзиві попечителя Лифляндської губернії на Миколу Богаєвського», який переходив у

Великосорочинську вчительську семінарію на посаду вчителя математики:

«Микола Богаєвський - добросовісний, відповідальний цу виконанні своїх службових повноважень, досвідчений викладач. Педагогічною справою займається з бажанням і любов'ю, завжди намагається використовувати новітні засоби. Спиртних напоїв не вживає, в карти не грає. Репутація його, як інспектора міського училища, цінується досить високо. З його переходом Великосорочинська вчительська семінарія отримає досвідченого і кваліфікованого педагога» [7, с. 65].

Директор семінарії постійно мав слідкувати за моральним і професійним станом членів свого педагогічного колективу. Особи, які не відповідали високому званню вчителя семінарії звільнялися з роботи. Про це йдеться у свідченнях із «Секретного повідомлення директора Великосорочинської вчительської семінарії Попечителю Київського Навчального Округу»: «Прошу звільнити вчителя малювання та чистописання В. Дроздова та перевести на інше місце роботи В. Єгорова.

1) Василь Володимирович Дроздов (58 років) на службі з 01.01.1871 року, страждає алкоголізмом у вигляді запоїв. При переводі з м. Радомишля спізнився через запій. У листопаді, січні, березні-квітні запій повторився. Як викладач, також не підходить до рівня вчительської семінарії, бо не може передати методики своїх предметів, а його практичні прийомии є застарілими, а нових Василь Володимирович опановувати не бажає.

2) Володимир Михайлович Єгоров, 29 років, наставник із сільського господарства і природознавства. Закінчив у 1902 році Новоолександрійський інститут. Відрізняється туподумством, ненормально великим себелюбством.

Постійно сперечається і уникає роботи.

Так як Володимир Михайлович ще досить молодий, то категорично просити звільнити його не можу, але й працювати з ним не можливо. Педагогвихователь учительської семінарії має бути взірцем професійності для майбутніх народних учителів, а не зразком людських пороків» [7, арк.33-89].

Викладач учительської семінарії має бути творчою людиною, яка вміє співати та грати на музичних інструментах, такий учитель зможе доступніше та цікавіше подати начальний матеріал, а значить і рівень успішності вихованців буде вищим [8, арк. 88].

Значна увага в роботі вчительських семінарій приділялася виробленню в семінаристів чіткої та правильної дикції. Цього досягали за допомогою спеціальних тренінгових вправ (читання текстів, співання молитов). Студенти мали завчасно готуватися до занять. Відповідати потрібно було голосно, чітко і правильно [6, арк. 39зв.].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Вихованців вчили вмінню вільно триматися перед дитячою аудиторією.

Одним із методів було проведення театралізованих вистав, активними учасниками в яких були семінаристи та наставники-викладачі. Підтвердження даної думки знаходимо в листі директора Великосорочинської вчительської семінарії І. Коміссаржевського до Попечителя Київського Навчального Округу:

«Прошу дозволити в будівлі вчительської семінарії 5 лютого 1907 року поставити спектакль. Студенти, ввіреного мені навчального закладу, ставитимуть комедію в 2-х діях «Женитьба», написану М. Гоголем» [6, арк. 3].

Головне завдання вчительських семінарій - набуття її вихованцями практичних навичок педагогічної діяльності. Як стверджує директор Коростишівської вчительської семінарії А. Тарнавський у своїй доповіді на з' їзді директорів у місті Київі, що «чим більше студент семінарії проведе уроків під час практики, тим більше він навчиться. Тому оптимальною кількістю семінаристів є 60 чоловік і практику необхідно починати з 3-го класу де 15-18 студентів» [8, арк.86].

За навчально-виховний процес у семінарії відповідав її директор.

Директор - безпосередній керівник учительської семінарії та початкової школи при ній. Він зобов'язаний був відвідувати уроки своїх учителів і студентів-практикантів [8, арк.90].

У Великосорочинській учительській семінарії практичні заняття регламентувалися правилами. Прикладом такої регламентації стали розроблені директором семінарії М. Григоровським вимоги щодо практичної підготовки майбутніх учителів:

§ 1. Практичні заняття проводяться для набуття семінаристами вмінь і навичок викладання навчального матеріалу.

§ 2. Практичні заняття розпочинаються на початку навчального року і тривають до 1квітня та включають у себе:

а) спостереження за уроками вчителів практиків;

б) пробні уроки безпосередньо семінаристів.

§ 3. До 1 жовтня семінаристи відвідують уроки в міських училищах. Під час відвідувань уроків студенти ведуть спостереження за шкільними порядками, методикою викладання, ознайомлюються з навчальною літературою та об'ємами курсів.

§ 4. Після 1 жовтня студенти готують письмові звіти за результатами спостережень відвіданих уроків й усно їх захищають.

§ 5. З 01. 10 по 01.04 - семінаристи самі дають пробні уроки. Студенти практикувалися у викладанні географії, історії, арифметики, геометрії та російської мови.

§ 9. Студент-практикант у присутності вчителя училища, директора семінарії та інших студентів веде пробний урок. Якщо урок слабкий, то він не зараховується і надається можливість його перездати.

§ 10. Після проведення уроку відбувається його обговорення за участю всіх присутніх на ньому. Причому, першим слово надавалося присутнім на уроці студентам-практикантам, з метою вироблення в них уміння аналізувати, критикувати, висловлювати та захищати свою точку зору.

§ 11. З пробних уроків обираються звітні і здаються на оцінку педагогічній раді.

§ 12. Звітні уроки обговорюються вченою радою. Під час таких обговорень визначається вміння студентів письмово викладати свої думки, заслуховуються вчитель училища та директор семінарії, які були присутні на уроці у того чи іншого студента. Надавалося слово і практиканту, який міг висловити свою точку зору із зауваженнями та пропозиціями. Головною метою обговорення було допомогти майбутньому вчителю знайти себе в професії [9, арк. 25-26зв.].

Щоб семінаристи та викладачі семінарії мали постійну можливість ознайомлюватися з новими педагогічними розробками в семінарії функціонувала педагогічна бібліотека. В її фондах можна було знайти чимало періодичних видань, зокрема: «Народна школа», «Педагогічний вісник»;

часописи «Педагогічний листок», «Сім' я і школа», «Записки вчителя», «Педагогічна хроніка» (при журналі «Сім' я і школа») та інші видання [5, арк.26-27].

Проте, як стверджує директор Острожської вчительської семінарії даних періодичних видань було замало. В його листі Попечителю Київського Навчального Округу, знаходимо твердження, що: «Вчительська семінарія є спеціальним педагогічним закладом і тому його викладачам та студентам мало знати і користуватися вітчизняною педагогічною літературою, а потрібно бути в курсі зарубіжних новацій» [5, арк.27].

Головним досягненням Великосорочинської вчительської семінарії стало те, що термін навчання в ній був збільшений із трьох до чотирьох років. Тому новий навчальний план передбачав збільшення часу на вивчення всіх предметів, особливо російської мови, математики, історії, педагогіки; було введено обов'язкове вивчення фізики. Також, «залежно від місцевих умов», за рішенням педагогічної ради, могли бути внесені й інші предмети [8, с. 87].

Діяльність семінарії мала певні недоліки. Її програми обмежувалися курсом елементарної середньої школи. Недостатній загальноосвітній і науковий рівень підготовки значно знижував можливості майбутніх фахівців - учителівпрактиків. Незважаючи на те, що педагогічна практика в семінарії проходила на достатньому рівні, курс теорії педагогіки і практична робота в школі здійснювалися паралельно, і тому, як правило, практика випереджала теоретичний курс. Це призводило до механічного, несвідомого засвоєння практичних навичок. Недостатньо раціонально, на наш погляд, була організована так звана спостережна (пропедевтична) практика. Відвідування семінаристами другого класу по 3-4 чоловіки, уроків учителів зразкових шкіл, призводила до того, що пропускалися теоретичні заняття в семінарії. Виховна робота у вчительській семінарії носила консервативний характер. Внутрішній життєвий устрій семінаристів був строго регламентований, існувало безліч різних заборон.

Незважаючи на це, потрібно відзначити, що вчительські семінарії були найпоширенішими і найбільш популярними серед молоді навчальними закладами. Вони готували достатньо кваліфікованих учителів початкової школи. Це підтверджують і учасники з'їзду директорів та інспекторів народних училищ, що проходив у червні 1912 р. в м. Уфі.

Делегатами було заявлено: «Безперечно, що найкращими вчителями є ті, що закінчили курс учительських семінарій, де впродовж 4-х років отримана цілком достатня як загальноосвітня, так і спеціально-педагогічна підготовка» [1, с.

428].



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«СВІТ ЦІКАВОЇ КАЗКИ казка народів світу Упорядники: Клід Ірина Олексіївна Клід Іван Васильович ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА – БОГДАН УДК 82-34 ББК 84-4 С 24 Світ цікавої казки: 101 казка народів світу / упор. І.О. Клід, С 24 І.В. Клід. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2012. — 288 с. ISBN 978-966-10-2774-8 У цій збірці маленькі читачі познайомляться з різними казковими героями, які живуть у багатьох куточках планети, належать до різних народів, розмовляють кожен своєю мовою, мають свої...»

«УДК 821.161.2.09 МИКОЛА ЗЕРОВ ЯК КРИТИК ПЕРЕКЛАДУ Орислава Волошин Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна e-mail: perekladoznavstvo@ukr.net Поєднуючи працю історика, теоретика, перекладача та критика літератури, М. Зеров визначив новий напрям розвитку літератури, головні принципи та критерії її дослідження, на які опирались літератори наступного покоління. У даній праці внесок М. Зерова як критика розглядається з погляду світового...»

«Форма № У-3.02 Затв. наказом Мінвузу УРСР від 3 серпня 1984 р. “З А Т В Е Р Д Ж У Ю” Проректор з навчальної роботі _ проф. СТРЕЛЬЦОВ Є.Л. Кафедра філософії й основ загальгуманітарного знання РОБОЧА ПРОГРАМА З курсу “ Основи етики ” для спеціальності 6.030101 Філософія напряму підготовки 0301 –«Філософія» і 6.020101 – «Культурологія» напряму підготовки 0201 – «Культура». Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр ОНУ – філософський факультет Форма навчання Структура курсу денна заочна Курс та...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія геогр. 2009. Вип. 36. С. 127–138 Ser. Geogr. 2009. N 36. P. 127–138 УДК 55.624.131.1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕТНОДЕМОГЕОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У РІЗНИХ ГРУПАХ ЗАРУБІЖНОГО УКРАЇНСТВА М. Дністрянський*, Б. Жулканич** *Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. П. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна **Ужгородський національний університет, вул. Пiдгiрна, 46, м. Ужгород, 88000, Україна Зроблено порівняльний аналіз демографічних змін у...»

«Товариство «Український Народний Дім в Чернівцях» Інститут Європейської інтеграції та регіональних досліджень Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Мережа центрів європейської інформації України ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ НА ПОЧАТКУ НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ Довідник Чернівці 20 Круглашов А. М., Озимок І., Астапенко Т. С., Руссу В. В. Європейська інтеграція на початку нового тисячоліття: довідник./ склад. А. М. Круглашов, І. Озимок, Т. С. Астапенко, В. В. Руссу. Ч.1.Чернівці, 2010. –...»

«Дячок 0.0. Державне право зарубіж них країн — З а га льн а части н а Опорний конспект лекцій — hДніпропетровськ Державна митна служба України Академія митної служби України ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Затверджено науково-методичною радою Академії митної служби України Протокол № 1 від 21.09.2004 р. Дніпропетровськ УДК 342 ББК 67.40 Д 99 ДУРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Автор Дячок Олег Олександрович, кандидат...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 53 УДК 316.4:172:159.947 Н.М. КОВТУН (кандидат філософських наук, доцент, докторант кафедри філософії) Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир miller-melnik@ukr.net СПІВВІДНОШЕННЯ МОРАЛЬНОГО І ВОЛЬОВОГО У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ У статті проаналізовано співвідношення моральної і вольової складової соціальної активності індивіда і суспільства в цілому. Вивчення морального і вольового компонентів...»

«КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЧЕКАНОВ ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ УДК 930.1 (398) “0395/1453”: 378.4 (477–25) “18/19” ВІЗАНТИНІСТИКА В КИЇВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ СВ. ВОЛОДИМИРА (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ ст.) Спеціальність 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії Київського славістичного університету кандидат...»

«УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ ТА СУСПІЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ Іван Ольховський (Київ) Погляд на інтерпретацію українсько-польської війни 1943–1944 рр. Ґ. Мотикою Останнім часом у Польщі низка дослідників волинських подій під час минулої війни, яких ще донедавна вважали незаангажованими, все більше схиляється до позиції крайніх правих і так званих кресових середовищ. Наприклад, професор Ґжеґож Мотика, якого в Польщі називали найбільш «пробандерівським», у своїй книзі «Від волинської...»

«РОЗВІДКИ УДК 94(477)18 19 Людмила Костенко ШЕВСЬКИЙ КУСТАРНИЙ ПРОМИСЕЛ НА ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ (друга половина ХІХ – 60 і роки ХХ століття) У роботі досліджується історія розвитку шевського кустарного промислу на Лівобережному Поліссі, асортимент, крій, технологія виготовлення взуття, а також побут і звичаї кустарів. Ключові слова: швець, кустар, шевський кустарний промисел, виготовлення взуття, чоботи „витяжки, кроєне взуття, побут шевців, шевські звичаї. У другій половині ХІХ століття більша...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»