WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«Минуле й сьогодення Нетішин За сприянням ГО Українська ініціатива та ГО Поділля Географічна довідка Нетішин – місто обласного значення, що розташувалось на Північному Заході України в ...»

-- [ Страница 1 ] --

Книга

Анатолій Артемчук

Качуровська Наталія

Минуле й сьогодення

Нетішин

За сприянням ГО "Українська ініціатива" та

ГО "Поділля"

Географічна довідка

Нетішин – місто обласного значення, що розташувалось

на Північному Заході України в Хмельницькій області. На

території міста протікає річка Горинь, права притока річки

Прип’ять. Нетішин розташований на межі Рівненської та

Хмельницької областей на відстані 500 км від Білоруського,

Румунського та Польського кордонів. Загальна площа міста становить 24.67 км, що складає 0,12% загальної площі області.

Населення міста Населення міста становить приблизно 37 тисяч мешканців і з кожним днем збільшується.

Місто Нетішин було та залишається молодим багатонаціональним містом, а отже – й містом низки культур та різноманіття традицій. Відмінними рисами нетішинців є лояльність релігійних переконань його жителів, дружність та гостинність.

Символіка міста 11 грудня 1996 р. затверджено малий герб та прапор Нетішина. Хочеться зазначити, що символ Нетішина у 1999 р.

увійшов до десятка кращих гербів країн пострадянського простору. Смуги синьої барви на прапорі та гербі міста символізують чистоту навколишнього середовища; смуги жовтої барви - піски, на яких стоїть місто та ХАЕС; зелені барви – символ Поліського краю; золоті трипалі соснові гілочки – щедрість та багатство краю; стилізована “квітка” срібної барви – фрагмент атомного реактора ВВЕР – 1000 Хмельницької АЕС, що складається із 7 шестигранних касет, утворюючи так звану “квітку”, - символ надійності та безпеки.

Звідки з’явилась назва міста Кожне місто та село має свою історично закріплену назву, за якою його можна знайти на карті чи аенциклопедії або довіднику. Але у кожного міста є своя історія, своя легенда походження самої назви. Назва міста має дуже давню історію. Вона з’явилася щонайраніше у XVI ст. і зберігається донині.

Сьогодні існує щонайменше чотири точки зору щодо походження топоніма «Нетішин»:

- від того, що ця територія була багнистою, з бідними землями, покритою лісами, й одного разу вона не потішила якогось мандрівника (легенда);

- місцевість була болотистою, і тут не текла вода; Спочатку нібито було «Нетечин», яке згодом трансформувалося у «Нетішин»;

- мешканці, які тут проживали, начебто були не тихі («Нетишин»), а бунтівливі; від власного імені першого осадника (людини, яка започаткувала село), котрого звали Нетіша (видозміни цього імені – Нетоша, Нетошко).

Остання версія на сьогоднішній день є найбільш вірогідною та документально обґрунтованою.

Освіта та культура На сьогодні у місті Нетішині діють 8 дитячих дошкільних закладів, 4 середніх загальноосвітніх школи, ліцей, професійно-технічний ліцей. У закладах освіти щоденно впроваджуються нові технології науки та техніки, які протягом року вводяться у систему навчання, тим самим поліпшують рівень освіти, сприяють розвитку інтелекту, становленню індивідульності, розкриттю талантів та здібностей дітей та підлітків.

Позашкільна освіта для творчих дітей представлена 2 закладами — Нетішинська «Школа мистецтв» і Нетішинська дитяча музична школа.

У місті діють спеціалізовані культурні заклади, які створюють умови для творчого розвитку особистості, підвищення культурного та просвітницького рівня населення, організації цікавого дозвілля.

З кожним роком у місті розширюється мережа дошкільних навчальних закладів, культурних установ, торговельних осередків, інших об’єктів міського значення.

Історичні відомості За словами археологів, найдавніші поселення поблизу Нетішина з’явились у добу давнього кам’яного віку. В ході проведених археологічних розкопок було добуто низку посудин, знарядь праці та кам’яної зброї, а також ряд металевих прикрас. Більшість зі знайдених речей потрапили для подальшого зберігання до міського краєзнавчого музею, який є найкраще організованим та найавторитетнішим центром дослідження історії Славутського району.

Історія ще тоді села Нетішина сягає щонайменше XVI ст.

Вперше на сторінках писемних джерел Нетішин з’являється 6 лютого 1542 р. у зв’язку з уведенням у володіння низкою маєтків удови князя Іллі Костянтиновича Острозького Беати Костелецької та її доньки Гальшки після поділу в 1541 році спадщини князя Костянтина Івановича Острозького між згаданою княгинею і її донькою та князем КостянтиномВасилем Острозьким. За цим документом, Нетішин, який був одним із замкових сіл, відходив Беаті Костелецькій та її доньці.

На початку 20-х р. XVII ст. землі нетішинців обраховувалися дворищами, яких було чотири й котрі являли собою певну сукупність орних земель, пасовищ, луків, лісів, рік.

Одразу ж постає питання про кількість населення, що проживало в селі. Відповідь на питання дає податковий документ від 1629 р., котрий повідомляє, що в Нетішині на той час було 50 димів (дворів). Як податкова одиниця «дим»

не має щодо кількості мешканців однозначного трактування. Найбільш прийнятним числом осіб для 1 диму можна умовно вважати в середньому 6,5, а отже, загальна кількість мешканців Нетішина в першій половині XVII ст.

могла становити трохи більше 300.

Чисельність нетішинців у наступні роки помітно зросло, так як опис Нетішина, підготовлений у 1654 р., вказує, що до початку Визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького в селі було 83 дими, тобто близько 540 чоловік. У той же час ситуація на згаданий 1654 р. була зовсім невтішною – лише 6 димів, що свідчило про жахливе спустошення цих теренів під час війни.

Цілком природно, що переважаючим заняттям нетішинців у розглядуваний період було землеробство. У джерелах селян-ремісників, тобто тих, хто своїм ремеслом заробляв на життя, згадується лише кілька: коваль Грицько, швець Матуш, гребінник Павло. У середині XVII ст. в Нетішині згадуються два млини на річці Горині, котрі мали шість жорнових каменів і одну ступу для товчення круп.

20 лютого 1690 р. Нетішин та низка довколишніх сіл відійшли до рук польського воєначальника, котрий відзначився у багатьох походах та кампаніях – гетьмана Станіслава-Яна Яблоновського. І село на довгий час опиняється в руках іншої багатої та впливової у Речі Посполитій родини – князів Яблоновських. 29 квітня 1702 р., незадовго до смерті, С.-Я. Яблоновський поділив свої володіння між трьома синами – Яном, Станіславом та Олександром. Острожчина діставалася першому з них – Янові, а вже його спадкоємці поділили Острозьку маєтність на дві частини. Резиденцією однієї з гілок роду став Острог, а іншої – сусідній Кривин. Нетішин став частиною іншого господарства – Кривинського маєтку Яблоновських, у власності яких перебувало аж до середини ХІХ ст.

Нетішин увійшов до князівських володінь як фільварок – господарство, в основі якого було виробництво сільськогосподарської продукції шляхом залучення безоплатної праці селян-кріпаків. Яблоновські були дбайливими господарями. У Кривині вони збудували розкішний палац, а також запросили до свого маєтку відомого в той час садівника Діонісія Маклера, який заснував навколо князівського будинку чудову паркову територію.

Окрім сільськогосподарського виробництва, в Нетішині була низка промислових прибуткових об’єктів. Перш за все – це водяний млин або навіть декілька їх, бо іноді згадуються «нетішинські млини». На початку ХХ ст. старий дерев’яний млин/млини згорів/згоріли, а натомість було збудовано новий цегляний із найсучаснішим на той час обладнанням. Крім млина, в 1851 р. згадується нетішинська гуральня – підприємство з виробництва алкоголю, котре належало В. Яблоновському.

У 1870 р. в Нетішині на кошти селян зведено дерев’яну на кам’яному фундаменті православну церкву в ім’я Георгія Побідоносця, біля котрої знаходилася така ж дерев’яна дзвіниця. Через два роки після появи в Нетішині церкви в селі було відкрито школу, опіку над якою 8 лютого 1885 р.

взяло на себе державне церковне відомство, а відтак і називатися вона стала церковно-приходською.

Після Жовтневого перевороту 1917 року в селі поступово утверджувався новий, радянський устрій. В 1924 р. у Нетішині створюється комуністична партійна організація, секретарем якої став Франц Пашинський. Пізніше з’являються комсомольська організація та піонерський осередок. Наступного 1931 р. у Нетішині відкрито семирічну школу та клуб, при якому діяла й сільська бібліотека.

Гордістю села був добротний млин, збудований ще у 1905 р., в якому виробляли кілька ґатунків борошна, крупи. В 1919 р. при млині вже діяв орган робітничого самоврядування – фабрично-заводський комітет. В 30-х роках ХХ ст. у Нетішині при тому ж таки млині споруджено гідроелектростанцію.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Поряд із усіма позитивними надбаннями, трагічною рисою тогочасного життя в Україні стали масові репресивні акції проти «неугодного», «ворожого новій владі», інакомислячого населення України, які в кінці 20-х – на початку 30-х рр. проходили у широкому руслі державної політики колективізації. Як наслідок згаданих вище процесів, міжвоєнний період нашої історії позначився трагічним для кількох мільйонів людей явищем – Голодомором 1932-1933 рр.

Німецька окупація Нетішина наступила 4 липня 1941 р.

Увійшовши до села, ворожі війська відразу заходилися палити сільську бібліотеку, а також кинули до вогнища бюсти Леніна та Сталіна.

Після окупації німці, окрім іншого, розпочали репресії проти євреїв, яких у Нетішині жило кілька сімей. Нова влада була зацікавлена у швидкому вилученні продовольства та харчів у населення, тому в селі продовжував діяти колгосп, який в офіційних німецьких документах у той час став називатися громадським господарством.

Обурюючись новій владі, багато людей вливалося до партизанських загонів. У Славутському р-ні функціонувало партизанське з’єднання під керівництвом А.З. Одухи. З Нетішина та Солов’я до партизанських лав улилося 140 осіб.

Звільнено Нетішин 18 січня 1944 р.

З початком будівництва Хмельницької атомної електростанції статус Нетішина неодноразово змінювався. Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 5 травня 1981 року село Нетішин Славутського району Хмельницької області було віднесено до категорії селищ міського типу.

Фотограф Денис Іщук

Згодом Указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 серпня 1984 року № 7403-Х селище міського типу Нетішин Славутського району Хмельницької області було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Місто є самостійною самоврядною адміністративно-територіальною одиницею, в межах якої територіальна громада міста здійснює місцеве самоврядування і яка має право комунальної власності, свій міський бюджет та свою систему органів місцевого самоврядування.

Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 1993 року № 3539/ХІІ місто Нетішин районного підпорядкування було віднесено до категорії міст обласного значення.У 2004 році відбувся пуск другого блоку ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». У 2007 році було затверджено генеральний план забудови 6-8 мікрорайонів міста Нетішина.

Історія побудови ХАЕС Хмельницька АЕС – найпотужніше підприємство регіону.

Щодня станція виробляє 48 млн. кВт електроенергії (8% від загального виробництва електроенергії в Україні). Кожна 12-таукраїнська лампочка світиться завдяки роботі ХАЕС.

Доленосною для Нетішина стає постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів від 1971 року про будівництво АЕС у західних регіонах України.

1975 року до Нетішина прибуває пошукова експедиція від Київського відділення інституту „Теплопроект”, для виконання роботи щодо зіставлення варіантів розміщення АЕС в Рожнятові Івано-Франківської області та Нетішині Хмельницької області.

І вже 7 квітня 1977 р. у селі, біля старого демонтованого млина, висадився десант будівельників із Бурштинської ГРЕС. 4 лютого 1977 року Міністерство енергетики і ектрифікації СРСР видано наказ №46-а „Про початок робіт щодо будівництва Хмельницької АЕС”. 1977 року розпочинається розбудова міста.

А вже 8 лютого 1978 Наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР приймає рішення про технікоекономічне розміщення АЕС в Нетішині Хмельницької області.

Не беручи до уваги те, що робити все потрібно було фактично з нуля, об’єкт та нове місто досить швидко набували окреслених рис. В 1979 р. на новобудову прибули перші польські будівельники, які, поряд із радянськими, працювали тут до 1990 р. І хоча в селі у диво – можливість появи серед лісів, на болоті, міста – майже ніхто не вірив, воно поступово почало ставати дійсністю. Вже у березні 1980 р. були побудовані та здані в експлуатацію їдальня, магазин, гуртожиток на 470 місць. Того ж 1980 р. зведено перший житловий п’ятиповерховий будинок. Започатковувалась і поступово розбудовувалась культурна та освітня інфраструктури Нетішина.

У 1981 р., 22 січня, на майданчику майбутнього будівництва Хмельницької АЕС відбувся мітинг з нагоди виймання першого ковша ґрунту з котловану під фундамент першого енергоблоку. Цей день став справжнім святом для будівельників.

Того ж року в Нетішині відкрилася середня школа №1.

Згодом, своїх перших учнів прийняла новозбудована музична школа та професійно-технічне училище.

21 серпня 1984 року указом Президії Верховної Ради УРСР №34 смт Нетішин віднесено до категорії міст районного підпорядкування Славутського району.

В 1984 р. було побудовано найстаріше підприємство – Нетішинський хлібозавод, а незабаром – телеграф й пошту.

Перший енергоблок ХАЕС введено в дію 10 грудня 1987 р., трохи більше, ніж через рік після того, як трапилася катастрофа на Чорнобильській АЕС.

22 грудня 1987 року перший енергоблок було включено в мережу. Розпочинається підготовка до введення в дію інших енергоблоків. Беручи до уваги можливу небезпеку та потенційну загрозу життю людей, у кінці 80-х в місті розгортається екологічний рух, який при цьому мав також досить політичні риси, спрямовані проти тогочасного комуністичного режиму влади.

1990 року будівництво другого енергоблоку завершується на 95% і проводится підготовка до пусконалагоджувальних робіт, проте в той час Верховна Рада України прийнято мораторій на спорудження нових АЕС і введення нових потужностей на наявних станціях.

1993 року Верховна Рада України скасовує мораторій на будівництво атомних електростанції, і Нетішин отримує друге дихання в свому розвитку. 2004 рік – пуск другого енергоблоку.

8 серпня 2004 р. в Нетішині сталася ще одна пам’ятна подія – відбувся пуск ІІ енергоблоку Хмельницької АЕС, під час якого був присутній Президент України Л.Д. Кучма. 3 вересня того ж року місто відвідав у той час кандидат на посаду Президента України В.А. Ющенко.



Pages:   || 2 | 3 |
 
Похожие работы:

«ВІТРАЖНИЙ ІКОНОСТАС СВЯТО-ІВАНО-УСІКНОВЕНСЬКОГО ХРАМУ У ХАРКОВІ Грималюк Ростислава, канд. мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ Анотація. Стаття досліджує мистецьку цінність та художні особливості одного з шедеврів віражного мистецтва – віражного іконостасу у харківському Свято-ІваноУсікновенському храмі. Увагу зосереджено на атрибуції іконостасу. Ключові слова: модерн, вітраж, іконостас, іконографія. Аннотация. Грималюк Р. Витражный иконостас...»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК історичного факультету №9 Харків – 2011 Методичний вісник історичного факультету УДК 930.1(082.1) ББК 63я43 М 54 Редакційна колегія: канд. іст. наук, доц. М. З. Бердута (відп. редактор) канд. іст. наук, доц. О. І. Тумаков (відп. секретар) докт. іст. наук, проф. С. Б. Сорочан докт. іст. наук, проф. С. І. Посохов канд. іст. наук, проф. В. М. Духопельніков канд. іст. наук, проф. С. М....»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 78.27 Я. П. ГОРБАЧЕВСЬКА ІДЕЇ АВТЕНТИЗМУ В ТЕОРЕТИЧНІЙ ДУМЦІ ТА ВИКОНАВСЬКІЙ ПРАКТИЦІ ХХ СТОЛІТТЯ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДЛЯ СТРУННИХ СОЛО) У статті досліджується феномен «автентичного» стилю виконавства музики передкласичного періоду для струнних соло. Узагальнюються спостереження теоретиків початку ХХ століття стосовно необхідності реставрації оригінального струнного інструментарію XVI-XVIII століть з метою якомога достовірнішого відтворення історично дистанційованих...»

«Кафедра української мови та літератури Урок екскурсія на тему “Шляхами виникнення і розвитку письма. Українська мова вчора, сьогодні, завтра” Підготувала учитель НВК №12 “Школи ліцей” м. Рівного Шамрик Оксана Яківна 2009 р Тема: Шляхами виникнення та розвитку письма. Українська мова вчора, сьогодні, завтра. Мета:провести учнів історичними шляхами розвитку письма, ознайомити із розвитком писемності на Рівненщині; розвивати у дітей зв’язне мовлення, вміння і навички виразного читання, спонукати...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЦЕНТР ГЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ОСВІТИ МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ДРУГА ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЯ «ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА СВІТОВОГО ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ» 16 БЕРЕЗНЯ 2012 Р. ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ МАРІУПОЛЬ — 2012 ББК 66.4я431 УДК 327(063) Тенденції розвитку сучасної системи міжнародних відносин та...»

«Медведь М.М.– директор Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету (м.Ужгород) УДК 070(477.87) «18/19» : 430.25 : 027.7 ПЕРІОДИКА ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО ЗАКАРПАТТЯ (на матеріалах бібліографічного покажчика Олени Почекутової «Преса Закарпаття XIX – першої половини XX століття») У статті досліджується періодика Закарпаття XIX – першої половини XX століття, що зберігаються у фондах Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету та інших бібліотек, архіву та музею...»

«ВИПУСК № 6 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ2013 РІК Наші успіхи. Серце віддаю дітям. Поради лікаря. Інформатиці належить майбутнє. День української писемності. 19 грудня – свято Миколая. Свято книги. Інтелектуальна гра «Непекельна кухня» Подорож у Західну Україну. Здоров’я дитини – радість родини. Гумористична сторінка В нашій школі важливе значення приділяється фізичному вихованню учнів. З першого класу дітям дуже подобаються уроки фізкультури. Починаючи з шостого класу, учні приймають участь у різних...»

«НАРИСИ З ІСТОРІЇ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (До 165-річчя музейної справи в регіоні, нова редакція) З глибокої давнини людина мала прагнення до колекціонування, оточення себе витворами мистецтва, природними рідкостями тощо. З часів античності відомі світу так звані мусейони, пенакотеки, “гліптотеки”, де накопичувалось все, що мало відношення до розвитку наукових знань, пізнання оточуючого світу, духовного збагачення людини, де збирались вчені, художники, скульптори,...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ДНІ НАУКИ ФІЛОСОФСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ – 2011 МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ (20–21 КВІТНЯ 2011 РОКУ) МАТЕРІАЛИ ДОПОВІДЕЙ ТА ВИСТУПІВ ЧАСТИНА 6 Редакційна колегія: А.Є. Конверський, д-р філос. наук, проф., чл.-кор. НАН України (голова); С.В. Руденко, канд. філос. наук, доц. (відп. секр.); І.С. Добронравова, д-р філос. наук, проф.; В.Ф. Цвих, д-р політ. наук, проф.; А.М. Лой, д-р філос. наук, проф.; В.І. Лубський, д-р філос. наук, проф.; В.І....»

«168 Право: історія, теорія, практика піднаглядні органи та особи. У свою чергу, предмет ототожнюють з об'єктом, діяльністю піднаглядних органів та осіб, виконанням, дотриманням і відповідністю законам або обмежують зміст цього поняття актами і діями органів та осіб, які входять у предмет нагляду [1, с. 17, 20; 3, с. 12-13]. Цілями прокурорського нагляду слід вважати результат, на досягнення якого спрямована вся діяльність прокуратури в цілому і, зокрема, її найважливіша функція – прокурорський...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»