WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 11 |

«Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій ...»

-- [ Страница 1 ] --

Донецька обласна державна адміністрація

Донецький обласний центр перепідготовки та

підвищення кваліфікації працівників органів державної

влади, органів місцевого самоврядування, державних

підприємств, установ і організацій

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО

УПРАВЛІННЯ ТА РОЗВИТОК МІСЦЕВОГО

САМОВРЯДУВАННЯ

В УКРАЇНІ

Навчально-методичний посібник

Рекомендовано науково-методичною радою Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Донецької облдержадміністрації (Протокол № 1 від 12.02.2009) як навчальнометодичний посібник для слухачів Центру Донецьк 2009 УДК 35.088.6 ББК 67.99(4УКР)я73 Д38 Друкується за рішенням науково-методичної ради Донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (Протокол № 1 від 12.02. 2009 )

Укладачі:

В.Г. Ляшенко, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін, професор Донецької музичної академії ім. С.С.Прокоф’єва;

В.Л. Савченко, начальник навчально-методичного відділу Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, магістр державного управління.

Рецензенти:

В.Г. Гамаюнов, кандидат наук з державного управління, доцент Донецького державного університету управління;

Р.А. Джабраілов, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту економіко-правових досліджень НАН України.

Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в Україні : навч. - метод. посіб. /[уклад. В.Г. Ляшенко, В.Л. Савченко] ; Донецька обласна державна адміністрація, Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. – Донецьк : [Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій], 2009. – 58 с.

У навчальному посібнику розглянуто історичний досвід земського самоврядування в Україні (1864–1917 років), правові основи здійснення місцевого самоврядування, актуальні питання децентралізації державного управління та розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Для посадових осіб місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських голів.

–  –  –

1. ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ЗЕМСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

В УКРАЇНІ (1864 – 1917 РОКІВ) У Україні історичні традиції самоврядування існують з часів Київської Русі. У цей історичний період різні форми місцевого самоврядування (сільська, міська, регіональна) формуються і розвиваються на основі звичайного права.

Суб’єктом сільського самоврядування виступала сільська громада – верв, яка об’єднувала жителів декілька сіл, мала землю в колективній власності, представляла інтереси громадян у відносинах з княжою (державною) владою, феодалами, іншими общинами.

Суб’єктом міського самоврядування виступали міські общини, які володіли значною адміністративною, господарською і судовою автономією.

За твердженням Б.Чичеріна, вже в Київській Русі сільські і міські общини, що утворюються за виробничо-територіальними ознаками і носять характер приватних корпорацій, мали своє майно, господарство, бюджет, вулиці, дороги, будівлі, водні шляхи. Вони володіли також землею. По суті громадам належало майно, призначене для задоволення суспільних потреб.

Майно було основою владних повноважень, за допомогою яких общини здійснювали свої функції. Таким чином, вже в той далекий час місцеве самоврядування, представлене у формі виробничої і територіальної общини, мало в своєму розпорядженні всі необхідні ознаки економічної самостійності.

На регіональному рівні самоврядування здійснювалося через практику вічової демократії. Для вічової організації характерним був досить чіткий розподіл повноважень між князем і вільним населенням регіону.

Подальший розвиток місцевого самоврядування пов’язаний з розповсюдженням на українські міста Магдебурзького права. Цей процес почався з середини XIV ст. Першому українському місту (Сянок) магдебурзьке право дарувало Галицьким князем Болеславом – Юрієм в 1339 р., в 1356 р. це право отримав Львів, а в 1374 р. – Кам’янець-Подільський та інші.

Магдебурзьке право надавалося місту Великим князем Литовським, пізніше Королем Польським і закріплювалося, так званими, магдебурзькими грамотами, які грали роль хартій західноєвропейських міст.

Характеризуючи правовий статус міст відповідно до Магдебурзького права, вчені указують на дві категорії.

До першої відносилися міста з повним обсягом Магдебурзького права, де формувалися представницькі міські органи влади – Рада з бургомістром (орган законодавчої і адміністративної влади). Ці органи зі своїми службами складали міський магістрат, тому міста ще іменувалися – магістратські.

До другої категорії відносилися міста з неповним Магдебурзьким правом – т.з. ратушні міста. У таких містах владні повноваження здійснював війт (посадова особа, наділена адміністративними та судовими повноваженнями).

Юридичним наслідком надання місту Магдебугського права було:

відміна звичайних норм, виведення міста з-під юрисдикції місцевої адміністрації (феодалів, намісників) і встановлення власного органу місцевого самоврядування.

У період існування Української козацької держави (Гетьманщини) місцеве самоврядування придбало своєрідні форми. Територія Гетьманщини ділилася на 10 полків, а територія полку ділилася на сотні. Полки і сотні були військовими і адміністративно-територіальними одиницями, вони користувалися військово-адміністративним самоврядуванням.

Полковники контролювали земельний фонд, організовували також фінансову діяльність на підконтрольній території. Вони збирали податки у військову скарбницю, здавали в оренду підприємства, збирали в оренду плату, податки з ярмарків. На території сотень адміністративну владу здійснювали сотники, а в окремих містах і селах – отамани.

Допоміжними органами низової адміністрації були місцеві раді.

Полковники, сотники, отамани часто збирали козаків своєї округи, щоб обговорити з ними військові, адміністративні і судові справи. У містах, особливо великих, зберігався старий лад магдебурзького права.

Кінець XVIII – початок XIX сторіч характеризується уніфікацією форм місцевого самоврядування в Україні по загальноімперським зразкам. У 1764 р.

ліквідовується Гетьманство, а в 1783 р. відміняється полковий – сотенний пристрій Гетьманщини, магістратські і ратушні суди замінюються судами «по установі про губернії». Після публікації в квітні 1785 р. дарованої «Грамоти на права і вигоди містам Російської імперії» були створені нові станові органи місцевого самоврядування – міські думи.

Центральна влада, усвідомлюючи, що потужність держави залежить від стану подій на місцях, всіляко прагнула укріпити економічну, і в першу чергу, виробничу інфраструктуру міст. Визнання державою пріоритету розвитку виробництва і різного роду промислів знайшло віддзеркалення в Городовому положенні 1785 р.

Стаття 90 узаконила повідомний порядок створення всіх без виключення виробництв, що приносили людям користь. У статті мовилося: «Мещанин волен, заводить станы всякого рода рукоделия, без иного на то дозволения или приказания».

Міське самоврядування кінця XVIII в., було вже не союзом общин, а союзом виробничих одиниць (управ і цехів), було також економічно самостійним. У кожної ремісничої управи була своя власність, яка складалася з рухомого і нерухомого майна. Управи і цехи були юридичними особами і самостійно несли відповідальність за своїми зобов’язаннями.

Цікавим є і той факт, що в положенні немає жодної норми, яка б передбачала податки або які-небудь інші платежі на підприємства, що будувалися, або знов створені виробництва. Такий підхід сприяв господарській ініціативі людей.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Проте разом з новими установами був збережений міський магістрат.

Головний контроль і керівництво над міськими установами здійснювали органи державного місцевого управління. Як і раніше, величезні були повноваження губернатора, губернського правління, городничого з його командою, аж до квартального наглядача.

У 1838 р. вводяться елементи самоврядування для державних і вольних селян у формі сільського товариства. Найважливіші питання в сільському товаристві вирішував сільський схід. Поточні питання вирішували вибрані на сході сільський голова і сільський писар. Сільське товариство мало свою корпоративну власність, у тому числі і землю. У 1861 р. цей досвід був поширений на всіх селян, звільнених з кріпацької залежності.

Регіональне самоврядування розповсюджується в Україні після проведення Олександром II земської реформи в 1864 р. Земське самоврядування було породжене капіталістичним розвитком країни і «єдиноутробно» пов’язане з буржуазними реформами 60–70-х років XIX сторіччя.

Земські органи вибиралися громадянами, а не корпоративними об’єднаннями, участь у виборах брали всі стани. У складі розпорядливих і виконавських органів самоврядування також були представлені всі шари суспільства. Завдяки діяльності земства поступово ламалася корпоративність українського суспільства і формувалося суспільство громадян. Відбулася децентралізація влади – частина прав від державного апарату перейшла до органів місцевого самоврядування. Часткове вивільнення суспільства з під контролю держави, хоч би на місцевому рівні, дало свободу суспільній ініціативі і самодіяльності.

На рівні губерній формувалися представницькі органи місцевого самоврядування – губернські земські збори. Вони обиралися по куріальній системі (у виборах брали участь три курії: поміщики і промисловці; міські купці і власники майна в містах; селяни). Від кожної курії в земські збори повітів і губернських обиралися голосні на трирічний термін.

В результаті перших виборів у повітові земства Лівобережної України дворяни складали 41,7 % з числа обраних, духовенство – 6,5 %, купці - 10,4 %, селяни – 38,4 %. Губернські земські збори формувалися шляхом виборів повітовими земськими зборами з свого складу.

Земські збори обирали губернську земську управу, яка вирішувала всі поточні питання, а контроль за діяльністю земств здійснював губернатор. Так само було організовано місцеве самоврядування і в судах, де обиралися земські збори повіту, а також земська управа повіту.

Земська реформа була проведена тільки в шести з дев’яти українських губерній (Харківській, Полтавській, Чернігівській, Херсонській, Катеринославській і Таврійській). У правобережній Україні земства були введені тільки у 1912 році.

Історичні джерела дають можливість реконструювати в деталях механізм управління територією, відновити картину організаторської, економічної і культурної діяльності Бахмутського і Маріупольського повітів, які відповідають сучасній Донецькій області.

Так, наприклад, Бахмутській повіт був досить великою адміністративною одиницею. Територія 8.106 квадратних верст (1 квадратна верста = 1,138 км.).

У адміністративному плані повіт ділився на 22 області. У повіті налічувалося 281 сільська громада, 1 місто - центр повіту м. Бахмут (сучасне м. Артемівськ).

Яскравою своєрідністю повіту була наявність на його території 931 інших поселень. Багато з них, наприклад, Юзовка за промислово-торгівельним потенціалом, чисельністю населення перевершувала центр повіту. Горлівка, Єнакієве, Грішено давали значні поповнення до земського бюджету. Проте, аж до липня 1917 р. селища управлялися заводською адміністрацією, що стримувало соціально-економічний розвиток повіту. Населення повіту росло швидкими темпами. Так, якщо в 90-і роки XIX століття тут проживало

200.177 тисяч осіб, то в 1915 р. чисельність населення досягла відмітки

560.400 тисяч осіб. Щільність населення складала 69 осіб на одну квадратну версту. У Бахмутськом повіті земське самоврядування було урочисто установлене 5 квітня 1866 року.

У 1903 р. на трирічний термін були вибрані голосними земських зборів Бахмутського повіту 46 осіб. Серед них переважаючою групою були поміщикидворяни - 20 осіб. У тому числі В.А. Плещєєв, С.А. Ауербах, А.А. Карпов, В.І. Карпов, А.В. Рутченко, А.І. Рутченко і ін. Шість осіб були голосні земських зборів від міських станів. Серед них голова Бахмута В. Першин. Голосних від селянських співтовариств 10 осіб і 10 осіб кандидатів в голосні від селян.

У перші роки свого існування земські органи самоврядування зіткнулися з пасивністю селян. Об’єктивно кажучи, селянство, що ледве вийшло з кріпацької неволі, в масі своєї було не готове до активної участі в роботі в органах земського самоврядування. Більшість селян на вибори йшли неохоче і тим більше не проявляло бажання потрапити в число голосних. Зрозуміти причини ухилень від почесних, але клопітливих обов’язків не важко: виїзди на сесії відволікали їх від господарства, з’явилися додаткові витрати, та турбувало сумнівне сусідство з «панами», для яких можливі збори були справою звичною.

Головами зборів повітів були предводителі повітів дворянства, а представниками губернських зборів – губернські предводителі. Земські збори повітів завідували земським господарством повіту, губернські - тими господарсько-розпорядливими справами, які стосувалися цілої губернії. Але при цьому збори повітів були визнані цілком незалежними від губернських.

Земські збори повинні були збиратися раз на рік для розробки плану господарювання, для затвердження кошторису доходів і витрат. Доходи збиралися з нерухомості, майна і торговельно-промислових підприємств.

Виконавським органом повіту і губернського земського зборів були земські управи. Земські управи працювали постійно, а члени управи одержували за свою працю платню. Крім того, земства мали право на свої кошти наймати лікарів, вчителів, агрономів, ветеринарів, статистів і інших службовців, які складали так званий «третій елемент земства» (першим елементом вважалися голосні земських зборів, другим елементом – члени земських управ). «Третій елемент земства» найтіснішим чином був пов’язаний з народними масами, постійно працював в провінційних містах і сільській місцевості.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 11 |
 
Похожие работы:

«Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Академія інженерних наук України Академія наук вищої освіти України Асоціація працівників музеїв технічного профілю Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ» МАТЕРІАЛИ 11-ї Всеукраїнської наукової конференції “АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ НАУКИ І ТЕХНІКИ” 4–6 жовтня 2012 року м. Київ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ ШИЛОВА Т.О. ТРАНСПОРТ І ШЛЯХИ СПОЛУЧЕННЯ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ КИЇВ 2006 УДК 629.1 : 625.7 ББК 39.1 Ш Рецензенти: докт. техн. наук, професор Усаковський С.Б. канд. техн. наук, доцент Дубова С.В. Шилова Т.О. Транспорт і шляхи сполучення: Конспект лекцій. – К.: КНУБА, 2006.– 124с. ISBN У конспекті лекцій висвітлена історія розвитку транспорту, наведена класифікація транспорту та основні відомості про...»

«Управління культури і туризму Черкаської обласної державної адміністрації Обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка До 110-річчя бібліотеки Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка: роки поступу (1899-2009) Черкаси 2009 Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека 78.33 Ч-48 імені Тараса Шевченка: роки поступу (1899-2009) [Текст] / К.С. Бугаєнко, Т.В. Горда, Л.Т. Демченко, А.В. Малько, В.М. Поліщук. – Черкаси : – С.. У виданні вміщено...»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941 – 1945 РОКІВ» НАЦІОНАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВО-ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги) Матеріали міжнародної наукової конференції м. Київ УДК 94(477)”1939/1945”(06) ББК...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ МОЛОДА МИСТЕЦЬКА НАУКА УКРАЇНИ ХI НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ молодих науковців, докторантів, аспірантів, магістрантів, студентів 2 грудня 2008 р. №11 Частина ІІ ХАРКIВ 200 ББК 85я73 УДК 7.01.006.3 (477.54) Н34 Н3 Молода мистецька наука України. ХI наукова конференція молодих науковців, докторантів, аспірантів, магістрантів, студентів. м. Харків, ХДАДМ, 2 грудня 2008р. /збірник матеріалів. Частина ІІ. – Харків: ХДАДМ,...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО 2. Грабовский Л. Бетховен в транскрипции. Бетховена / Леонид Грабовский // Советская музыка. – 1987. – № 10. – С. 94–95.3. Друскин М. С. Иоганн Себастьян Бах / Михаил Семёнович Друскин. – М. : Музыка, 1982. – 384 с.4. Заранський В. І. Скрикова транскрипція у творчості Мирослава Скорика / Володимир Іванович Заранський // Мистецтвознавчі записки. – К. : Міленіум, 2005. – Вип. 7. – С. 6–41. 5. Коган Г. М. Ферруччо Бузони / Григорий Михайлович Коган. М. : Сов. композитор, 1971. –...»

«УДК [17+174]:502.3(075.8) Ольга Ліщинська, кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури, Львівський національний університет імені Івана Франка ЦІННІСТЬ ЖИТТЯ ЯК АКСІОЛОГІЧНИЙ ОРІЄНТИР ЕТИКО-ПРИКЛАДНОГО ЗНАННЯ Lishchynska Olga. The Value of Life as Axiological Orientation of the Applied Ethics Knowledge. In the article the features of Applied Ethics as actual postnonclassical field of research are considered. The author analyzed the value of life as a fundamental moral...»

«Наукове товариство ім. Шевченка у Львові Українська наукова бібліотека. Число 39 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Б. Т. Білинський МЕДИЧНІ ПОМИЛКИ В ОНКОЛОГІЇ Монографія Відповідальний редактор Я. В. Шпарик Львів ББК 616-00 Б 61 УДК 55.6 Рецензент академік НАН України, професор М. П. Павловський Рекомендувала до друку видавнича рада Науковово товариства ім. Шевченка у Львові, протокол № 74 від 29 липня 2013 року Рекомендувала до друку вчена рада Львівського...»

«КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ 1909-2013 Серія В практику роботи бібліотек Україна велика космічна держава КИЇВ 2013 КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ Серія В практику роботи бібліотек Україна велика космічна держава матеріали на допомогу бібліотекам з питань популяризації науково-технічних знань КИЇВ 2013 ББК 78.39 : 39.68 У 45 УДК 027.625 : 629.78 Україна велика космічна держава :...»

«Олександр Дроздовський БІБЛІЙНА ІСТОРІЯ ТА ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України Київ Рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист МОНМС України № 1/11-11588 від 08.12.2011 р.) Рецензенти: Бондаренко В.Д., доктор філософських наук, професор, завідувач кафедрою культурології, керівник науково-дослідницької лабораторії з християнської етики Київського...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»