WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«ХВОРОБИ ТА ШКІДНИКИ ЛІСУ НЕ ЗНАЮТЬ КОРДОНІВ (Всеросійська конференція із захисту лісу) В Єкатеринбурзі 20 – 25 вересня 2011 року відбулися Всеросійська конференція з міжнародною участю ...»

-- [ Страница 1 ] --

ХВОРОБИ ТА ШКІДНИКИ ЛІСУ НЕ ЗНАЮТЬ КОРДОНІВ

(Всеросійська конференція із захисту лісу)

В Єкатеринбурзі 20 – 25 вересня 2011 року відбулися Всеросійська конференція з

міжнародною участю "Шкідники і хвороби в лісах Росії: вік XXI" та V щорічні Читання пам’яті

О. О. Катаєва. Організатори конференції – Російська академія наук (Наукова Рада РАН з

проблем лісу, Ботанічний сад УрВ РАН, Інститут лісу ім. В. М. Сукачева СВ РАН) і

Міністерство освіти й науки РФ (Уральський державний лісотехнічний університет, СанктПетербурзький державний лісотехнічний університет ім. С. М. Кірова). У роботі оргкомітету конференції й Читань також брали участь представники ЦЕПЛ РАН (О. С. Ісаєв), МГУЛ (К. Г. Мозолевська), Інституту лісознавства РАН (В. Г.Стороженко), УкрНДІЛГА (В. Л. Мєшкова), МПР Свердловської області (міністр К. М. Крючков) і Департамент лісового господарства Свердловської області (В. Ф. Шлегель).

Засідання проходили в Уральському державному лісотехнічному університеті та відділі лісознавства Ботанічного саду УрВ РАН.

У конференції взяли участь близько 70 представників 32 науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів і виробничих організацій, у тому числі Балашівського інституту (філіалу) Саратовського державного університету, Брянської державної інженернотехнологічної академії, ВНДІЛМ (Пушкіно), ВНДАЛМІ (Волгоград), ВНДІБЗР (Краснодар), Інституту лісу ім. В. М. Сукачева (Красноярськ), Інституту лісознавства(Москва), Інституту моніторингу кліматичних і екологічних систем (Томськ), Інституту проблем промислової екології Півночі Кольського НЦ РАН (Апатити), Інституту систематики і екології тварин (Новосибірськ), Інституту екології рослин і тварин (Єкатеринбург), НДІ гірського лісівництва і екології лісу (Сочі), Сибірського державного технологічного університету (Красноярськ), Сибірського федерального університету (Красноярськ), МГУЛ (Москва), Санкт-Петербурзького державного університету, Санкт-Петербурзького державного лісотехнічного університету ім.

С. М. Кірова (Санкт-Петербург), Уральського лісотехнічного університету (Єкатеринбург), Ярославського державного історико-архітектурного й художнього музею-заповідника, Національного парку "Нечкінський" (Удмуртська Республіка), Вісимського державного природного біосферного заповідника (Свердловська обл.), ФГУ "Рослісозахист" (Москва), Управління Федеральної служби з ветеринарного й фітосанітарного нагляду Краснодарського краю та республіки Адигея (Краснодар), Головного управління лісами Челябінської області, Дистанції захисних лісонасаджень Південно-Уральської Дирекції інфраструктури, структурного підрозділу Південно-Уральської залізниці (Челябінська область).

Міжнародну участь було забезпечено представниками України (УкрНДІЛГА та "Східлісозахист"), Казахстану (КазНДІЛГ) и Киргизії (Киргизький національний аграрний університет ім. К. І. Скрябіна).

Конференцію відкрив ректор Уральського ДЛТУ В. А. Азарьонок. Із привітаннями виступили ректор Санкт-Петербурзького державного лісотехнічного університету, віцепрезидент Російського ентомологічного товариства А. В. Селіховкін, заступник директора з науки Ботанічного саду УрВ РАН І. В. Петрова, директор Департаменту лісового господарства Свердловської області В. Ф. Шлегель.

На конференції були представлені пленарні, проблемні, секційні та стендові доповіді, причому проблемні та усні доповіді були розподілені за тематичними секціями.

Пленарні доповіді були присвячені історії розвитку теоретичних основ лісової ентомології та формуванню кадрів у Санкт-Петербузі (А. В. Селіховкін), академічній науці та лесовій ентомології в Росії (Ю. М. Баранчиков), проблемам лісової ентомології й захисту лісу в Україні (В. Л. Мєшкова), нормативно-методичному забезпеченню захисту лісів від шкідливих організмів (М. І. Лямцев), використанню математичного моделювання в теоретичній і прикладній ентомології (В. Г. Суховольський).

Матеріали з історії лісової ентомології у Санкт-Петербурзі були зібрані ще за життя О. О.

Катаєва, пам’яті якого присвячені щорічні Читання, і доповнені А. В. Селіховкіним стосовно сучасного періоду розвитку лісової ентомології і перспективних напрямів подальших досліджень.

Лісова ентомологія красноярської школи (Ю. М. Баранчиков) завжди базувалася на біогеоценологічному підході, широко застосовувалися сучасні методи молекулярногенетичного аналізу, ГІС-технологій і моделювання екологічних процесів. Серед причин, що перешкоджають розвитку академічної науки, названі недостатнє бюджетне фінансування (що частково компенсується грантами), слабка координація досліджень, недостатній попит на результати досліджень від практиків, відсутність ставок для залучення молодих фахівців.

У доповіді В. Л. Мєшкової розглянуті завдання лісозахисту як розділу науки (дослідження географічних і екологічних популяцій комах і збудників хвороб лісу) і як розділу лісового господарства. Наведені результати досліджень українських учених із лісової ентомології, фітопатології, динаміки популяцій комах, прогнозування їх спалахів. Приділено увагу впливу лісогосподарської діяльності на поширення стовбурових шкідників, доцільності й термінам проведення санітарних заходів, виробництву й застосуванню вірусних препаратів. Визначені завдання подальших досліджень стосовно кількісного оцінювання шкідливості комах.

В. Г. Суховольським розглянуто можливість використання методів математичного моделювання для вирішення завдань теоретичної та прикладної лісової ентомології: вивчення закономірностей популяційної динаміки та фізіології лісових комах, процесів обміну ними інформацією, оптимізації методів моніторингу, контролю чисельності шкідників, процесів прийняття рішень у лісозахисті.

Окремою секцією проведені засідання П’ятих читань пам’яті О. О. Катаєва "Стовбурові комахи й офіостомові гриби у хвойних лісах". На ній було представлено проблемну доповідь "Ентомо-мікологичні асоціації у консорціях деревних рослин: комахиксилофаги й офіостомові гриби на хвойних" (Н. В. Пашенова). Накопичені дані свідчать, що між комахами та грибами існує не мутуалізм, а коменсалізм. Намічені шляхи подальших досліджень механізмів специфічності офіостомових грибів, оцінювання їхньої вірулентності стосовно рослини-господаря та інших видів.

А. В. Селіховкін відкриває засідання П’ятих читань пам’яті О. О. Катаєва (ліворуч) Учасники конференції (праворуч) Дослідниками з України (К. В. Давиденко) доведено патогенність офіостомових грибів Ophiostoma ips, O. picea, O. nigrocarpum, O. minus, виділених із коренежилів (Hylastes angustatus, Hylastes ater) у Луганській, Донецькій і Харківській областях, для 2 – 3-річних саджанців сосни звичайної, на яких ці жуки здійснюють додаткове живлення. Одержані дані свідчать про додаткову загрозу лісовим культурам, створеним на зрубах.

Серію доповідей було присвячено уссурійському поліграфу (Polygraphus proximus Blandford), який поширився в ялицевих лісах Томської (С. А. Кривець) і Кемеровскої (М. С. Клюкин) областей, пошуку атрактантів для жуків цього виду (В. М. Петько), дослідженням поширення офіостомових грибів у його популяціях у Сибіру (Н. В. Пашенова).

На секції були також представлені доповіді, присвячені твердокрилим стовбуровим комахам на сосні у Саратовському Прихопер’ї (О. М. Володченко), шкідникам і хворобам лісів національного парку "Куршська коса" (І. О. Комарова), розробці методики виявлення наслідків вітровалів за даними дешифрування космічних знімків і наземних обстежень (Е. Г. Малахова).

Точність виявлення вітровалів за знімками LANDSAT (розрізнення 30 м) відносно ALOS (розрізнення 2,5 і 10 м) становила близько 64 %, а відносно наземної верифікації – 72 %.

У секції "Фітопатологічні процеси у природних і антропогенних дендроценозах:

фактори і механізми" розглядали питання, пов’язані з поширенням інфекційних хвороб сіянців хвойних у лісових розсадниках (І. Д. Гродницька), хвороб хвої (В. О. Сєнашова) та пагонів (Т. А. Солодовникова), ятрогенним хворобам сосни (С. К. Стеценко).

Показано (И. Д. Гродницька), що у ґрунтах лісових розсадників порівняно з цілинними ґрунтами відбувається збільшення частки патогенних мікроорганізмів і зниження – сапротрофних. Це пов’язане з багаторічним вирощуванням монокультури (сіянців хвойних), застосуванням гербіцидів і фунгіцидів. Відібрані перспективні мікроорганізми для захисту сіянців хвойних, які стимулюють ріст і характеризуються високою антибіотичною активністю стосовно фітопатогенів.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У розсадниках і лісах Середнього Сибіру на хвої сосни, кедра, ялини, модрини, ялиці та ялівця виявлено 16 хвороб хвої, які спричинені сумчастими, іржастими та недосконалими грибами. Збудника склерофомозу виявляли іноді на хвої пагонів, пошкоджених пагонов’юном зимовим (В. О. Сєнашова).

Дослідження І. О. Фрейберг і С. К. Стеценко свідчать, що застосування пестицидів при вирощуванні сосни у лісових розсадниках є причиною тератогенезу сіянців, а тривале забруднення ґрунту пестицидами та їх метаболітами може спричинити неінфекційне полягання сіянців.

У секції "Закономірності формування й функціонування ентомо-фітопатогенних консорцій деревних рослин" було заслухано проблемну доповідь Ю. Є. Михайлова. На ділянках розчищеного вітровалу відмічено максимальні зміни видового різноманіття комах і вдвічі більшу експлуатацію екологічних ніш порівняно з лісовими ділянками.

При дослідженні ксилотрофних макроміцетів на сосні кедровій сибирській у кедрівниках Томської області (Е. М. Бісірова) доведено, що зараженість дерев, визначена за кернами деревини, майже у 10 разів вища, ніж за даними обліку плодових тіл. Одержані дані свідчать про недоцільність застосування методики обліку плодових тіл для характеристики ураження кедрівників хворобами.

Дослідження В. Ю. Крюкова в осередках лускокрилих і пильщиків літньо-осінньої групи у Західному Сибіру показали, що анаморфні аскоміцети (Beauveria bassiana, Isaria farinosа) спричиняють загибель комах лише на спорадичному чи энзоотичному рівні, а телеоморфні види (Cordyceps militaris, Cordyceps sp.) можуть спричиняти тотальну загибель лялечок, що зимують.

При цьому реалізація епізоотій можлива лише у північному лісостепу й підтайзі у лісах з добре розвиненим чагарниковим і трав’янистим ярусами і великою кількістю хмизу.

У секції "Популяційна екологія дендрофільних комах" було представлено огляд філофагів міських насаджень Єкатеринбурга у сезонному аспекті (І. О. Богачева), дано характеристику реакцій комах на зміни клімату (Д. Л. Мусолін), проаналізовано морфофізіологічні ознаки непарного шовкопряда у зв’язку з протандрією (О. Ю. Захарова), оцінено вплив комах на вихід насіння у ялинових культурах на Середньому Уралі (Г. Г. Терехов), проаналізовано багаторічну динаміку популяційних показників непарного шовкопряда на Уралі (В. І. Пономарьов) і у Північному Казахстані (О. С. Телегіна).

Практичне значення результатів багаторічних досліджень полягає у можливості прогнозування змін щільності популяцій непарного шовкопряда й виникнення спалахів масового розмноження з дуже високою точності, а також у розробці технології створення карт толерантності насаджень до пошкоджень (В. І. Пономарьов).

Вивчено вплив реакції берези звислої, індукованої дефоліацією низького рівня, спричиненою гусеницями непарного шовкопряда, на його популяційні показники, стан природженого імунітету і рівень природного паразитизму. Установлено, що збільшення активності інкапсуляції в гемолімфі комахи спряжено зі зниженням природного паразитизму перетинчастокрилими при живленні листям берези, яка слабко пошкоджена комахами минулого року (В. В. Мартем’янов).

У секції "Моніторинг і контроль аборигенних і інвазійних фітопатогенів і комахшкідників деревних рослин: історія, сучасність і перспективи" були представлені проблемні доповіді стосовно персистенції бакуловірусів у популяціях лісових філофагів (О. В. Іл’їних) і ролі спалахів масового розмноження філофагів у лісових біогеоценозах (І. А. Уткіна).

Установлено, що частка загиблих комах і кількість одержаного вірусу можуть бути індикаторами фаз спалаху масового розмноження шовкопряда-монашки (О. В. Іл’їних).

І. А. Уткіна висвітлила результати стаціонарних досліджень Інституту лісознавства, розпочатих у 1944 р. і присвячених взаємовідносинам "дерево-комаха", рефоліації деревостанів, впливу дефоліації на приріст деревини, вміст крохмалю в заболоні і пагонах, ріст поглинальних коренів і споживання води дубом.

Секційні доповіді були присвячені поширенню комах-філофагів і збудників хвороб на інтродукованих деревних рослинах у сибірських ботанічних садах (Н. І. Кириченко), дослідженню вертикального передання вірусу ядерного поліедрозу у непарного шовкопряда (О. В. Поленогова), закономврностям вертикального розподілу галів тополевих попелиць роду пемфіг у кронах дерев (Н. С. Бабічев), показникам гусениць непарного шовкопряда при різній щільності вирощування (О. М. Андреєва), оцінюванню екологічного ризику інвазій і спалахів масового розмноження комах на основі моделювання (В. Г. Суховольський).

Дослідження О. В. Поленогової показали, що вірусна інфекція може не тільки формуватися в комах, що вижили в результаті дії бакуловірусу, але й спричиняти відпад особин-вірусоносіїв протягом трьох генерацій, однак наявність прихованого вірусу в комах не означає їх неминучої загибелі.

В. Г. Суховольський пропонує визначати екологічний ризик впливу лісових комах як добуток імовірності виникнення спалаху на збитки від його реалізації.

У серії доповідей були розглянуті питання впливу комах на стан і продуктивність деревостанів (В. К. Тузов, Н. В. Ширяєва, М. І. Лямцев, В. Л. Мєшкова).

У доповіді В. К. Тузова розглянуто формулювання понять "шкідники лісу" та "осередки шкідливих організмів". Було звернуто увагу на невідповідність визначень, наведених у Лісовому кодексі, нормативних документах лісозахисту і карантинної служби, а також у пораднику ФАО.

Індекси радіального приросту дуба скельного на Північному Кавказі (Н. В. Ширяєва) знижувалися через рік після початку спалаху непарного шовкопряда і дубового блошака на 9,3 и 17,6 %, через два роки – на 33,4 и 27,7 % відповідно. До початкового рівня приріст наблизився через 3 роки після згасання спалаху. Ретроспективний аналіз динаміки приросту дав змогу виявити ймовірні періоди перебігу окремих спалахів.

М. І. Лямцев навів оцінки інтенсивності усихання сосни в залежно від рівня пошкодження крон комахами й віку насаджень, розраховані за моделлю А. В. Голубєва.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«Кравченко О.О. аспірант, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини НАУКОВО-ЕТНОГРАФІЧНА ТА КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША У статті досліджено етнографічну і краєзнавчу діяльність П. Куліша, висвітлено його праці з цієї проблематики, показано внесок ученого в етнографічне вивчення українського народу. This article describes ethnographical and regional work of P. Kulisha. It gives analysis of works of P. Kulisha, which was devoted to these problems. This article...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Житомирський державний університет імені Івана Франка Історичний факультет, Центр юдаїки Кафедра історії України Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України Всеукраїнський Центр вивчення Голокосту «Ткума» ХХ СТОЛІТТЯ – ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ТА ПРОБЛЕМИ ГОЛОКОСТУ Дніпропетровськ УДК 94 (=411.16) (477) ББК 63.3 (4 Укр) Д 22 Д 22 ХХ століття – етнонаціональний вимір та проблеми Голокосту: збірник наукових...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОСОФІЯ (ХІХ–ХХ століття) АНТОЛОГІЯ У ДВОХ ЧАСТИНАХ Частина 2 Суми Сумський державний університет УДК 1(091) (477) ББК 87.3 (4 Укр) У 45 Рецензенти: В. М. Вандишев – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Сумського державного університету; С. Л. Йосипенко – доктор філософських наук, завідувач відділу історії філософії України Інституту філософії імені...»

«СЛУ ЖБА БЕЗПЕКИ У КРАЇНИ ГАЛУЗЕВИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ СБУ: ПУТІВНИК ХаркІВ «праВа людини»  ББК 67.9 Г 16 Рецензенти: Ярослав Калакура, Олександр Рубльов Автори-упорядники: Василь Даниленко (відп. упоряд.), Олександр Іщук, Сергій Кокін, Олександр Лошицький, Владислав Сут Затверджено до друку Науково-методичною радою Галузевого державного архіву СБУ, протокол № 2 від «26» травня 2009 р. Галузевий державний архів СБУ: Путівник / ГДА СБУ. АвГ 16 тори-упоряд.: В.М. Даниленко (відп. упоряд.) та ін. –...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА ГЕОРГІЙ ПАПАКІН ІСТОРІЯ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ: Урядуючі інституції та державні установи IX — початку XХ ст. ЛЕКЦІЇ Київ Папакін Георгій. Історія державних установ України: Урядуючі інституції та державні установи ІХ — початку ХХ ст. Рекомендовано Вченою радою Інституту історії України НАН України (протокол № 9 від 26 листопада 2009 р.) Рекомендовано Вченою радою Державної...»

«Список скорочень ДЕРЖАВНА АРХІВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ До 90-річчя архівної служби Херсонщини Архівні зібрання України Спеціальні довідники КАРТИ І ПЛАНИ У ФОНДАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПОКАЖЧИК ХЕРСОН Карти і плани у фондах державного архіву Херсонської області УДК 930.253(477.72) ББК 79.34 (4Укр–4Хес)я К 27 Схвалено науково-методичною радою Державного архіву Херсонської області Головна редакційна колегія серії «Архівні зібрання України»: Гінзбург...»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНА ПАРЛАМЕНТСЬКА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ» УКРАЇНСЬКІ БІБЛІОГРАФИ Біографічні відомості Професійна діяльність Бібліографія Вип. 1 Київ 2008 Біобібліографічний довідник знайомить з творчими біографіями українських бібліографів – теоретиків і практиків. Значне місце займають відомості про бібліографознавців, розробників теорії, історії, методики бібліографії та дослідників проблем організації бібліографічної справи, викладачів...»

«Глава 13 РЕЧІ. МАЙНО   Глава 13 РЕЧІ. МАЙНО Стаття 179. Поняття речі 1. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Поняття «речей» для цивільного законодавства завжди мало і має принципове значення, оскільки речі пов'язані з найважливішою складовою предмета цивільного права — майновими правовідносинами. ЦК не включає в себе поняття «речі». У науці цивільного права існує кілька визначень речей як об'єктів цивільних право відношень. Речі — це...»

«Міжнародна науково-теоретична конференція На початку 2000-х зміцнилася тенденція гібридного залучення до енвайронменту елементів контекстуальності, інтерактивності й акціонізму. Разом з тим значно посилилася роль образності, запозиченої безпосередньо з медійного простору. Зросла схильність до розважальності, гротеску, театральної буфонади, тілесності, еротичності.1. Вишеславський Г. Сучасне візуальне мистецтво України періоду постмодернізму // Нариси з історії образотворчого мистецтва України...»

«Віктор АндріяноВ Гусейнбала МірАлАМоВ Ільгам АлІєв Портрет Президента Азербайджану Київ Видавничий дім Дмитра Бураго УДК 354-057.341(479.24)(092) ББК 67.9(5Азе)400. A 65 Перекладено за виданням: Андриянов В. И., Мираламов Г. Ф. Ильхам Алиев / Виктор Андриянов, Гусейнбала Мираламов. М.: Молодая гвардия, 2007. 396[4] с.: ил. (ЖЗЛ: биография продолжается: сер. биогр.; вып. 8). Відповідальний редактор: Ейнулла Мадатлі Перекладач з рос. мови: Віра Біннатова Андріянов В. І., Міраламов Г. Ф. A 65...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»