WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 45 |

«Збірник наукових праць • Філософія • Політологія • Історія Випуск 7 Київ 2007 Випуск 7 Збірник засновано 2004 року Ґілея* (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол.ред. В.М. ...»

-- [ Страница 37 ] --

отримав привілей на Бурнелевщину в Канівській волості, яка рані ше перейшла до його померлого кревного Івана Григоровича від Миколи Блажка.

Бучак. Добра Київського повіті згадані 20 червня 1645 р. у дек реті між Кшиштофом Радецьким і підстаростою корсунським Пре зейським, слугою Станіслава Конецпольського про наслання підданих на добра Бучак [2,арк.17]. Королівський привілей 15 жов тня 1660 р. про «заховання» прав на державу Бучак у Канівському старостві королівського полковника Габріела Войниловича. Сучас не село Канівського району.

Воронне, (Вороново) – село Київського повіту, Канівського ста роства. Спочатку тримав зем’янин Мизя. 1552 р. належало до Кан івського замку, власник князь Андрій Тимофійович Капуста, за донькою Мизі (це його перший шлюб) [1,98], там було 15 сімей. Сам князь Андрій був старостою овруцьким і каштеляном брацлавсь ким, крім того вдруге одружився з Ганною Шимківною, що відда ляло його особисто від цього села. З часом перейшло до Халецьких і в гродській книзі київській 26 лютого 1612 р. зафіксований запис від Йозефа Яна Халецького своїй дружині Єві Хузаковні на заста ву Ржищева, Ходорова, Гуляки, Воронова за 15 000 злотих [2,арк.6 зв.] і того ж дня здійснили взаємний доживотний запис у випадку смерті чоловіка передати кошти «кревним».

Глинча в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з семи посполитами і семи підсусідками. Сучасне село Кані вського району.

Голяки. 26 лютого 1612 р. запис від Йозефа Яна Халецького своїй дружині Єві Хузаковні на заставу Ржищева, Ходорова, Гуля ки, Воронова за 15 000 злотих [2,арк.6 зв.] і того ж дня здійснили взаємний доживотний запис у випадку смерті чоловіка передати кошти «кревним». Сучасне село Канівського району.

Григорівка – село Київського повіту, до Канівського замку.

Вислуга боярина Григорія від князя Олелька Володимировича. Його сини Івашко і Петро Григоровичі розподілили пополам, передали свої частки синам Кузьмі Івашкевичу та Івану Петровичу. По жіночій лінії перейшло зем’янину Богушу Морозу (1552) [1,98]. 1616 р. як власне земське державця Федора Проскури, писаря земсько го київського. 1643 р. Федір Проскура позивав Івана Луцкевича про починення кривд підданим коли тримав с. Григорівку [2,арк.214].

1645 р. Проскура записав це село Голубу [2,арк.272]. Полковник канівський Юрій Голуб отримав вічистим правом добра Григорів ку у тракті (ключі) Канівському від Федора і Юрія Проскур (1646) [2,арк.133]. Сучасне село Канівського району.

Доманчиць. 30 грудня 1663 р. в Острі був виданий королівський привілей на села Хлончу, Доманчиць і Клупуч у воєводстві Київсь

Випуск 7 ІСТОРІЯ

кому, старостві Канівському, яким закріплялися права на ці села шляхтичу Яну Чижовському.

Дударці – село до Канева [1,311]. На землях Халецьких за люс трацією 1616 р. [1,311] ґвалтовно осаджене міщанами канівськими.

В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з дво ма посполитами і п’ятьма підсусідками.

Керебердеї в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначе но як село з шести посполитами і трьома підсусідками, там же млин в одне коло. В Каневі поминався рід Тараса з Керебердеїв, боярина канівського [14,арк.7]. Вірогідно від Керебердеїв походить назва населено пункту Калеберда [15,108]. Келеберда сучасне село Кані вського району.

Клепачі в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з двома посполитами і чотири підсусідками. 30 грудня 1663 р.

королівським привілеєм закріплення права на село шляхтичу Яну Чижевському.

Колтягаєв на р. Росі з озером Звершнім до замку Канівського.

Отримав як вислугу від Сигізмунда І Остап Дашкевич, за його за повітом отримав Київський Микольсько Пустинний монастир, підтверджене грамотою 30 червня 1536 р. 1552 р. тут 6 сімей, які півроку проживали в замку [1,99]. Києво Пустинний монастир во лодів з людьми, озерами, пасіками, бобровими і рибними ловами (1570). За люстрацією 1616 р. село було за монастирем.

Конона. Кононівщизна, село Київського повіту Канівського ста роства на лівому березі р. Рось в двох верстах нище Межиріччя.

Існувало 1510 р. Староста житомирський, князь Богуш Федорович Корецький (1552) [1,99] тримав з пасіками бортними, орною зем лею, пасіками, озерами, ріками, лісами, дубровами, рибними і боб ровими ловами, луками. За люстрацією 1616 р. село належало Київському Микольсько пустинному монастирю за заповітом князя Корецького [1,99] (тримали ще за люстрацією 1570 р.

) [1,310]. 1629 р. належало йому ж з 1 огородником [1,362]. 1645 р. Лукреція Дра бович Андрієва Замаська подала зиск на жида Януса про ґвалтов ний наїзд на млин її в с. Михайлові з челяддю і грабунок збіжжя, на жида кононецького орендара про вилучення мита на греблі коно нецькій [2,арк.18 ]. Кононча належала до Михайлівської сотні. В 1654 р. в ній присягу прийняли війт, 33 міщани, а також 40 козаків [10,543]. В ХІХ ст. «в селении находится древнее замковище в роде огромной могилы» [3,498 499]. Кононча сучасне село Канівського району.

Курильчиці. Згідно інвентаря 1622 р. Канівського староства заз начено як село з трьома посполитами і двома підсусідками, інші – козаки.

Лазарщиця. 20 липня 1661 р. королівським привілеєм добра Лазарщиця в старостві Канівському уродженим Степану i Андрію Держановським. Лазірці сучасне село Канівського району.

Леплява. 12 липня 1578 р. Лепленські Богуш і Іван отримали королівське підтвердження на маєтності Лепляну, Радаєвщичну,

Випуск 7 ІСТОРІЯ

Врековщичну в Київському повіті [4,326]. Леплява в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з трьома посполитами і трьома підсусідками, там же млин в одне коло. 1643 р. скарга від Леплянського на ксенза Єльця про 15 000 злотих і на заставу даних с. Леплян [2,арк.194 зв.]. Леплянський притягувався в 1646 р. ксен зом Єльцом про недотримання контракту про село Стара Леплява [4,707]. 1646 р. двір у Лепляві під Каневом Каспра Жабокрицького [2,арк.105]. Сучасне село Ліплява Канівського району.

Литвинець в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з одним посполитим і одним підсусідком. Сучасне село Ка нівського району.

Лука – селище за Євстафієм Дашкевичем як вітчизна і мате ризна, вислужене за Олександра і Сигізмунда. Спало на єдину сес тру Євстафія Милохну, яка від другого шлюбу мала доньку Богдана заміжню за Іваном Волчковичем Олізаром, її ж донька Богдана Іва нівна стала дружиною князя Ружинського. Сучасне село Канівсь кого району.

Македонець. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село Македонці і Процьки з шести посполитами і семи підсусідка ми. 20 липня 1661 р. королівський привілей на добра Ржавець, Маке донівка, Лазарчиці шляхтичам Степану i Андрію Держановським.

Малудовче Канівського староства – село до Канева [1,311]. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. [1,311] ґвалтовно осадже не міщанами канівськими.

Маслів Став – Лащ Тучапські Михайло і Микола – на їх грун ти у м. Маслів Став Корсунського староства напав підстароста Блонський (1646) [2,арк.89], володіли м.Маслів Став, Колесичі, Бук рин Великий і Малий, Зарубинці, Підходня Велика і Мала, м. Скви ра Канівського староства [2,арк.92]. Містечко 1646 р.староста канівський Микола Лащич Тучапський позивав за заволодіння ним Михайла Лащича [2,арк.92]. Центр сотні (1649). Привілей 27 берез ня 1663 р. добра Маслівка в старостві Канівському шляхтичу, писа рю полковому канівському Євстафію Полоницькому доживотним правом. Священик с. Маслівка Канівського староства Ничипір Те решкович (? – ран. 1778) [16,арк.1].

Михайлівна. Містечко – 1645 р. три маніфеста князя Вишне вецького до Мартина Свідерського про наслання на містечко Ми хайлів над р.Удай [2,арк.361зв.]. Центр козацької сотні. 1654 р. тут був 1 війт, в якомусь селі отаман і 56 міщан. Козацтво ж сотні, що тут виникла мало сотника, 3 отаманів, 1 хорунжого, 106 козаків [9,543]. Сучасне село Канівського району.

Пекарі – на усті р. Рось. Є згадка про Яська Пекареня (1552).

Пекарів Боярин Семашко – можливо, одна і та ж особа з Бояри ном Іван Іванович – полковником канівським (? 1638), а потім сот ником канівським (1638 ?) надав Канівському монастирю млини два, мучний та ступний, у котрих розмір повинен іти їм отцям і бо рошника тримать їм свого; однак замкову повинність отправлять повинні, млин, поле і сіножать називаємі Пекарськими, дані від

Випуск 7 ІСТОРІЯ


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


козака і полковника Семашка, по правам тримати мають. Сучасне село Канівського району.

Підсінне Велике і Мале – до канівського замку терехтемирі вської волості, служки тримали (1552) [1,98]. 12 жовтня 1641 р.

підтвердження права через Самійла Лаща Тучапського, стражни ка коронного, старости овруцького і канівського, правом ленним, на сина свого Михайла. 1646 р. Микола Лащ Тучапський позивав за заволодіння ним Михайла Лаща [2,арк.92]. Підсінне належало до Терехтемирівської сотні. У Іллінській церкві священиком був Іван Кармановський (1745) [17,616].

Піє Канівського староства – село до Канева [1,311]. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. [ 1,311] ґвалтовно осаджене міща нами канівськими. Піє у 1622 р. 10 підданих, а інші – козаки. Су часне Пії Миронівського району.

Полстин (Ржавець) – городище Київського повіту, село на пра вому боці р. Росаві. 1455 р. князь Олелько Володимирович надав городище Олехну Сохновичу. Дістався його доньці Орині, заміжній за Проскурою Суданським [18,593]. 1616 р. за нього вели супереч ку міщани канівські і київський земський писар Федір Проскура [1,309]. Належало до Канівського староства (1616). 1708 р. свяще ником був Пилип Прокопович, висвячений ще 1703 р. Варлаамом Ясинським [3,435]. Сучасне село Канівського району.

Прохорівка – село Київського повіту. Прохорово (Прохорів ка) за Дніпром в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з двома посполитами і трьома підсусідками. Було надане (раніше 1636 р.) старостою переяславським і миргородським Лука шем Жолкевським Переяславському єзуїтському колегіуму «на вечние времена» [19,175]. Сучасне село Канівського району.

Процьки Канівського староства – село до Канева [1,311]. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. [1,311] ґвалтовно осадже не міщанами канівськими.

Ратки. Мітченко Василь – козак сотні канівської Кулаги (1649), сотник канівський (? 1659 ?) [20,179], нобілітований при Виговсь кому, отримав млини в Каневі і с. Ратки [21,304]. Наказний обозний полковий (1664 1665). Денис – козак сотні канівської Кулаги (1649).

Артюх – козак сотні канівської Кулаги (1649).

Решотки за Дніпром. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село без замкових посполитих, а міщани мали свої хутори. У козацькому володінні містечко Канівського полку з 100 козаків в 1649 р. [22,500]. Радлінський Адам тримав у Канівському ключі с. Решотки (1646) [2,арк.89], 1646 р. його позивав коронний хорунжий за насилання людей на містечка Хоцьки і Комарівку у Переяславському старостві [2,арк.90зв.]. Отримав привілей на с.

Решотки в тракті Канівському і добра Хоцьки і Комаровка в повіті Переяславському. Адам у 1646 р. позивав Станіслава Борецького за напад на його с. Решотки в ключі Канівському і розігнав підда них [2,арк.89]. 1646 р. 1646 р. Олександр Конецпольський позивав у с. Решотки Адама Радлінського про вчинення справедливості з с.

Випуск 7 ІСТОРІЯ

Коцкова і Комаровки за грабунок [2,арк.104зв.]. Решотки (Решот ка) Леплявської сотні.

Ржавець. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з п’яти посполитами і п’яти підсусідками. У 1663 р. тут мли ном володів Канівський богородицький монастир [5,58]. Ржавець Малий сучасне село Канівського району.

Романівка Канівського староства [2,арк.373]. Перед Хмельнич чиною був польський кляштор чи монастир, в якому за повір’ям, було 30 ченців. Знищений під час бойових дій.

Россохате – село до Канева [1,311]. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. [1,311] ґвалтовно осаджене міщанами канівсь кими. Россохи село 2 дими, 2 городники КПЛ (1629) [1,391].

Рудка. Королівський привілей 12 червня 1659 р. уродженому Василеві Мітченку, сотнику канівському, с. Рудки з млином кри чевським у воєводстві київському правом ленним. 23 червня 1660 р. королівський привілей на села Рудка, Бойхила i Ринки по смерті уродженому Борисовi уродженому Пеському i Гориєвському това ришу корогви воєводи київського.

Синявка. 1646р. Софія Ласковська позивала підстаросту біло церківського Сигизмунда з Войтовець Чорного про притримання банітів в Білій Церкві і Синявці [2,арк.97зв.]. Сучасне село Канівсь кого району.

Совін на р. Росі Канівського староства в 3 милях від замку. Се мен Романович відписав по небіжчику брату своєму Київському Пустинно Микільському монастиреві. 1552 р. за ним рахувалося 9 сімей, які весь час проводили в замку. За люстрацією 1616 р. згідно тестаменту Семена Романовича належало Київському Микольсь ко Пустинного монастря. 1646 р. Києво Микольський монастир позивав Ольшевського – державця сахновського в старостві Кор сунському про наслання з с. Сахновки на добра і грунти с. Совин монастирські [2,арк.92зв.].

Соркланов – в милі від замку вислуга Євстафія Дашкевича при Сигізмунді І, яку він 1510 р. відписав Київському Пустинно Ми кольському монастирю, який тому і належав (1552) [1,100].

Степанчинці. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначе но як село з двома посполитами. Сучасне село Канівського району.

Студенець. Канівський війт Ілляш Стороженко в першій поло вині ХУІІ ст. подарував канівському монастирю свій хутір Студенець неподалік м. Канева, підтверджений князем Яремою Вишневецьким 3 жовтня 1646 року. Сучасне село Канівського району.

Таганча – селище Київського повіту. Татарське слово, яке означає трикутник [3,432]. Лежить у глибокій продовгуватій до лині з усіх боків оточеної досить високими горами, покритими лісом. Належало до канівського замку і тримав Гнат Шумаков.

1451 р. князь Олелько Володимирович надав боярину Григорію [23,173]. Його сини Івашко і Петро Григоровичі передали своїм синам Кузьмі Івашкевичу і Івану Петровичу. Петро Григорович помер і між його сином Іваном і братом Івашком розпочалася

Випуск 7 ІСТОРІЯ



Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 45 |
 
Похожие работы:

«Львівський національний університет імені Івана Франка НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Львівське обласне відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна–Світ») Серія «Дрібненька бібліотека», ч. 18 Богдан ЯКИМОВИЧ РОМАН ШУХЕВИЧ – СТРАТЕГ І ТАКТИК ПОВСТАНСЬКОЇ ВІЙНИ До 100-річчя від дня народження Головного Командира УПА Львів 2007 УДК [94+355.425.4](477.8)“19”(092)Р.Шухевич Я-45 ББК ТЗ(4УКР31)624.1–8 Р.Шухевич Ц35(4УКР31)629–8 Р.Шухевич Редакційна колегія: Богдан ЯКИМОВИЧ...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2013. Випуск 58. С. 285–289 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2013. Issue 58. P. 285–289 ОСОБИСТІСТЬ. ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. ДОЛЯ УДК 091.5:2-558.3-457(477.86)“1902”І.Франко НЕВІДОМИЙ АВТОГРАФ ІВАНА ФРАНКА, АБО НЕ ЄДИНИЙ ХРЕСНИМ БАТЬКОМ РАЗ. Назар ФЕДОРАК Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка, вул. Університетська, 1, Львів, Україна, 79000...»

«новых исследовательских подходов и инструментов, что предполагает изменения в эпистемологических принципах методологии исследований. Новые методологические принципы могут содействовать поддержке високого уровня эффективности регуляторных программ для отдельной страны или в мировом масштабе. Относительно мирового рынка продовольствия и сельскохозяйственной продукции в основу методологии исследований необходимо заложить функциональный, институциональный, системный подходы, а также принцип...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2003. Вип. 31. С. 75-92 Ser. Philologi. 2003. № 31. P. 75-92 ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТЕКСТУ УДК 398.82 ОБРАЗНА СТРУКТУРА КОЛЯДОК З ВІЙСЬКОВИМИ МОТИВАМИ Оксана ГАЛАЙЧУК Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, вул. Університетська, 1/345, 79602 Львів, Україна, тел.: (00380 322) 96 47 20, e-mail: folklore@franko.lviv.ua Досліджено образну палітру колядок і щедрівок з...»

«AZ U K R A N S ZS ZK T U D O M A N Y O S AKADEMIA TRTENETTUDOMANYI INTZETE UKE№mGW. TKTENELAM KAPCSOIATOK Kl AD 0 «NA U KO VA D U M K A » KIEV—19 академія наук української рср ІСТОРІЇ ін с т и т у т УКРАЇНСЬКО УГОРСЬКІ ІСТОРИЧНІ ЗВЯЗКИ ВИДАВНИЦТВО « Н А У К О В А ДУМКА: КИЇВ—1964 9(С2) У45 З давніх-давен живуть у близькому сусідстві український та угорський народи. Сторінки історії сповнені фактами, т о свідчать про їх тісні зв’язки і спільну боротьбу проти гно­ бителів. Як ніколи раніше зріс у...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Сер. пед. 2009. Вип. 25. Ч. 1. С. 263–270 Ser. Pedagog. 2009. Vol.25. P. 1 P. 263–270 УДК 371.15:378.663 ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ІМІДЖУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО АГРАРНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Валентина Стахневич*, Наталія Срібна** *Національний аграрний університет вул. Героїв Оборони, 15, 03041 Київ, Україна **Національний транспортний університет вул. Суворова, 1,01010 Київ, Україна Розглянуто проблему формування...»

«Управління культури і туризму, національностей та релігій Сумської обласної державної адміністрації Обласний комунальний заклад «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського» Методичні рекомендації бібліотечним працівникам щодо популяризації документів до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка Суми 2013 Управління культури і туризму, національностей та релігій Сумської обласної державної адміністрації Обласний комунальний заклад «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М....»

«Региональная экономика 91 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бондарук, Т. Г. Місцеве самоврядування та його фінансове забезпечення в Україні [Текст] / Т. Г. Бондарук; НАН України; Ін-т економіки та прогнозування. — К., 2009. — 608 с.2. Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.01.2010 р. № 2456-VІ // Голос України від 04.08.2010 р., №143 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua Назва з титул. екрана. 3. Василик, О. Д. Державні фінанси України [Текст] / О. Д. Василик, К. В....»

«Шановні колеги! Міжнародна Академія Наук і Вищої Освіти (Лондон, Великобританія) спільно з Всеукраїнським Академічним Союзом (Київ, Україна) запрошує Вас прийняти участь у Міжнародних науково-практичних конференціях. З 10 по 14 листопада відбудеться XIII Міжнародна науково-практична конференція «Динаміка еволюції людського інтелекту, етико-естетичного сприйняття світу та художньої творчості». Конференція присвячена: архітектурі, мистецтвознавству та культурології. Останній день подачі заявки 8...»

«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН У ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЩО ЗАПРОВАДЖЕНІ НАКАЗОМ ВАК УКРАЇНИ №63 ВІД 26 СІЧНЯ 2008 РОКУ Форма 23 ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У ДИСЕРТАЦІЇ, І СПИСКУ ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ В АВТОРЕФЕРАТІ Характеристика Приклад оформлення джерела Книги: 1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий ; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів : Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела Один автор християнського...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»