WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 41 |

«СЛІД ВІЧНОСТІ Літературна редакція П.Дідовича Чернігів Володимир Ємець на етюдах. Фото В.Школьного. 1980-ті. Час незворотний. Він плине в майбутнє. Сьогодні кожної миті стає минулим і ...»

-- [ Страница 1 ] --

СВІТЛАНА КЛЮЧНИК

СЛІД ВІЧНОСТІ

Літературна редакція П.Дідовича

Чернігів

Володимир Ємець на етюдах. Фото В.Школьного. 1980-ті.

Час незворотний. Він плине в майбутнє.

Сьогодні кожної миті стає минулим і назавжди

розчиняється у вічності – незбагненній,

безкінечно розтягнутій субстанції, що ніколи і

ніде не кінчається. Твір талановитого

художника — слід вічності, закарбований у часі...

Ав тор.

УДК 75-051(477) ББК 85.143(4УКР)6-8 К 52 Книга видана в рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційно-видавничої сфери Чернігівщини на 2012-2015 роки Світлана Ключник К 52 Слід вічності / Літературна редакція П.Дідовича. —Чернігів: Десна Поліграф, 2013. — 296 с.

ISBN 978-966-2646-51-1 Ключник Світлана Василівна — мистецтвознавець, народилася 1936 року в місті Чернігові, закінчила факультет теорії та історії образотворчого мистецтва Петербурзької академії мистецтв, багато років працювала у художньому відділі Чернігівського історичного музею, пізніше — в обласному художньому музеї. Друкувалася у всесоюзній, республіканській, обласній пресі та наукових зібраннях.

Книга — результат багаторічного дослідження творчості народного художника України В.В.Ємця, а також розповідь про Чернігівщину, її історію та людей у рамках творчості митця, роздуми про розуміння мистецтва взагалі.

УДК 75-051(477) ББК 85.143(4УКР)6-8 ISBN 978-966-2646-51-1 © Світлана Ключник, 2013 Шановні друзі!

Мистецько-літературна робота присвячена творчості відомого українського живописця, народного художника України, Почесного громадянина міста Чернігова Ємця Володимира Володимировича, творчість якого вже давно стала візитною карткою Чернігово-Сіверського краю.

Його ім’я стоїть в одному ряду з іменами визнаних митців, які своєю багатогранною діяльністю зробили видатний внесок у збагачення духовної скарбниці Української держави.

Відтворюючи у своїх роботах сучасну епоху, художник створив унікальну портретну галерею історичних постатей, політичних та громадських діячів держави, митців, науковців, яка не ма є аналогів в Україні. Реалізм його портретів, що має глибоке національне коріння, спирається на традиції класичного мистецтва. Роботи позначені глибоким проникненням у характер сучасника, розкриваючи його психологію та душу.

Його пейзажні роботи, що оспівують красу Придесення, стали своєрідним мистецьким символом Чернігівщини.

Художнику притаманні широта й епічніс ть мислення, див овижна спорідненість з навколишнім світом, відчуття себе частинкою Всесвіту, який він намагається осягнути в художніх образах. Він має магічний дар передавати простір.

Ви тримаєте в р уках книгу вип ускниці Ленінградської академії мистецтв імені І.Є. Рєпіна, чернігівського мистецтвознавця Світлани Василівни Ключник. Упевнені, що ця книга не тільки познайомить вас із талановитим художником, а й пробудить бажання доторкнутися до славних сторінок, які вписали чернігівці в історію української культури.

Тож подальших успіхів Вам, Майстре! Творіть, примножуйте, возвеличуйте рідний край, Україну та ще багато років зустрічайте по весні лелек, які прилітають до хати Вашого дитинства.

–  –  –

Уперше я побачила його на першотравневій демонстрації. Працювала в той час в обласному будинку народної творчості методистом з образотворчого мистецтва. Опікувалася самодіяльними художниками і взагалі цікавилась художнім життям міста та області. Тож не могла не чути про гучну славу бородатого художника. І, коли на демонстрації до моєї співробітниці підійшов високий вродливий юнак з чорною бородою, неважко було здогадатися, що це був Ємець. Він окинув мене оцінюючим поглядом.

Хитрувато-іронічна посмішка на його обличчі та відверте розглядання моєї особи мене роздратували. Склалося враження, що це легковажний, збалуваний увагою жіноцтва баламут. Мимоволі згас до нього інтерес і як до художника. Промайнула думка, що галас навколо його здібностей безпідставний.

А невдовзі він зник з чернігівських обріїв узагалі… Зустріла його вже в 1962 році під час вступу до Київського художнього інституту на ф акультет мистецтвознавства, що ві дкрився за рік перед цим.

Жила в кімнаті разом з дівчатами, що складали іспити на творчі факультети. Раптом до кімнати зайшов Ємець. Зайшов до дівчат як до колег, бо теж вступав на живописне відділення. Вступав не вперше.

Мене до інституту не зарахували, хоч і витримала конкурс. Обурена таким відвертим нехтуванням усіх людських понять про мораль, я повернулась додому. Наступного року вступила на факультет теорії і історії образотворчого мистецтва в Ленінградський інститут ім. Рєпіна (Академія мистецтв). Це був кращий вуз країни з віковими традиціями і багатою історією. Пізніше довідалась, що тут прагнув навчатися і В.Ємець, бо Ленінград — це ще й Ермітаж, Музей західного мистецтва, Російський музей, та й саме місто фактично було музеєм.

Медсанбат. Полотно, олія (далі – П. о.), 1968 р.

8 Світлана Ключник Знову я побачила Ємця вже в Чернігові 1969 року на засіданні в головного архітектора міста. Він після закінчення інституту виконував обов’язки головного художника міста. Зустрілися вже як добрі знайомі. Він показав мені фотографію своєї дипломної роботи. Це була жанрова композиція на тему Великої Вітчизняної війни.

…Теплий літній день. На лаві під стіною рубленої хати сидять троє. Два поранених солдати в темних байкових халатах та між ними молоденька медсестра у великих кирзових чоботях і солдатській пілотці.

Один із солдатів — кремезний літній чоловік, сліпий. Другий солдат — зі ска ліченою ногою. Дівчина читає старшому листа. А він сидить прямо, руки на колінах, обличчя з незрячими очима відсторонене.

Другий солдат з милицями теж заглиблений у себе, сидить, опустивши очі вниз. Усе спокійно. Війни мовби немає. Не рвуться снаряди, не свистять кулі, не падають бомби. Для цих двох чоловіків — і сліпого, і скаліченого — бої вже закінчилися. У картині наслідки війни, її руйнівні сліди локалізовано до мінімуму, зате її трагізм сконцентрований у двох постатях, постає на повну силу тихого людського горя.

Картини в кольорі я не побачила, чорно-біла фотографія давала уявлення тільки про її композицію і малюнок. Але цього було достатньо для висновку: роботу створено обдарованою людиною, що мала серйозну професійну художню школу.

Головним художником міста Ємець працював недовго. Через деякий час перейшов до художніх майстерень, де мав більше можливостей працювати творчо. Йому та Михайлові Прокопюкові під майстерні виділили приміщення у в ежі Колегіуму — архітектурної пам’ятки початку ХVІІІ с толіття. Ємцеві дістався верхній ярус під самим куполом.

Я тоді працювала завідувачкою новоствореного на основі колекції обласного історичного музею художнього відділу. Багато картин вважалися творами невідомих художників, вимагали атрибуції. Отже, роботи вистачало, і все ж я нама галася слідкувати за творчістю чернігівських митців. Систематично відвідувала обласні та республіканські виставки. Бувала у творчих майстернях.

Одного разу вирішила відвідати й майстерню Ємця. Зібравшись з духом, крутими сходами видерлася під самий купол. В очі одразу впав майже закінчений пейзаж, що стояв на масивному мольберті.

Перше, що відчула, — не побачила, а саме відчула — простір. Він немовби втягував у себе. І неозорість неба, у блакиті якого плавали хмарки, і широчінь весняної повені — все безкінечне і безкрає.

А на острівці суші під неосяжним небом немов загубилась лошиця з лошам, що припали до смарагду свіжої трави. Картина захоплювала простотою сюжету і складністю почуттів, які вона викликала. Дві безмежності землі й неба навіювали думки про могутність і красу природи, про її вічну мінливість, про плинність часу, про місце людини в цьому вічному світі. Ставало радісно і боляче. Це була не просто розповідь, яку ми бачили в картині «Медсанбат». Полотно, що стояло переді мною, вимагало великої віддачі настрою. Це був інший художник, з іншою концепцією — складнішою, більш індивідуальною.

Захоплена побаченим, я тільки вражено вимовила: «А ти значно кращий, ніж думалося досі!» Відтоді з особливою увагою почала стежити за творчістю цієї яскравої особистості.

Розуміння мистецтва — процес складний, і приходить він поступово, забираючи іноді багато часу.

З цього приводу пригадується така історія. У 60-ті роки разом зі мною в обласному будинку народної творчості працював Анатолій Якович Тарасенко. Він був чудовим майстром художньої фотографії, здібним кінооператором, створив ряд фільмів на тему поліської природи. Стрічки на республіканських і всесоюзних конкурсах аматорів займали призові місця. З х удожників найбільше вподобав Шишкіна, найближчого йому за духом щодо сприйняття природи. Він і с ам малював — «під свого кумира».


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Колорит полотен чистий, пейзаж — «як у жит ті». Мав своїх прихильників. І бу в задоволений. А ще полюбляв полемізувати. Ми з ним час то сперечалися про роль, особливості і значення мистецтва. Я постійно підкреслювала різницю між образотворчим мистецтвом і фотографією. Але він, фанатично відданий фото і кіно, ототожнював з ними живопис.

Минуло багато часу, і я з устріла Тарасенка на ювілейній виставці Володимира Ємця. Людина емоційна, він приклав обидві руки до серця і з захопленням розповідав, як вразили його картини художника. Незадовго до смерті він виставив свої останні картини в чит альному залі обласної наукової бібліотеки. Я з подивом побачила, що це була вже не сліпа фіксація красивого пейзажу, а образ природи, пропущений через особисте «я» автора.

«Дивився на свої перші роботи, — зізнався він мені, — так це ж пап’є-маше!»

Так поступово талановита у своїй професії людина йшла до розуміння складності форм та сприйняття образу в образотворчому мистецтві.

Давні греки ще минулої ери говорили: «Гомер дає кожному стільки, скільки той може взяти». Навчитися розуміти мистецтво непросто, але можливо. Треба тільки дуже хотіти цього. Багато дивитися Слід вічності 9 і йти назустріч художнику. І тоді перед вами розкриється чиста душа мистецтва.

Творчість Володимира Ємця неоднозначна. Сутність його картини розкривається не зразу. Проста до стилізації композиція. Часто локальний колорит. З першого погляду просто до примітиву. Але, затримавшись біля полотна, починаєш усвідомлювати, що художник ніби втягує тебе у вир складних емоцій, вмикає твої власні асоціації. І залежно від настрою, характеру та темпераменту стаєш співавтором настрою, зародженого картиною. Звідти велика кількість шанувальників. Звідти широка популярність.

Я ровесниця художника. На моїх очах проходило його зростання. Тож хотілося розповісти про становлення митця, зазирнути в його творчу лабораторію, окреслити бодай побіжними штрихами біографію, показати його оточення, допомогти зрозуміти зміст і настрій його творів.

Мама Оксана Знайомство з родиною. Арешт батька. Доля старшого брата.

Вірність і мука української жінки.

Уперше про Оксану Миколаївну я почула від її с таршого сина Анатолія. У той час я ще ніч ого не знала про його особисту тяжку долю, численні муки, що йому довелося пережити. Це була трохи знервована, але напрочуд привітна людина. Дізнавшись, що я мистецтвознавець і знайома з його братом Володимиром, він розговорився.

Як найстарший із дітей до бре пам’ятав події довоєнного часу. Від нього я й до відалася, що їхній батько був священиком, що в 1937 році його заарештували. А ще Анатолій розповів мені про жінку, яка замінила йому матір. Про її романтичну любов до свого чоловіка, яку вона пронесла через усе життя.

Та так і не змогла подолати пекельної туги. Розповів про те, що Володимир народився вже після арешту батька дуже схожим на нього і став її улюбленим сином.

В його спогадах постала романтична і така трагічна постать звичайної сільської жінки, яка, з алишившись без чоловіка, сама виховала п’ятеро дітей.

Володимир виріс зігрітий її любов’ю та був свідком її важкого життя. І це значною мірою формувало його характер та світогляд, який згодом позначився на багатогранній творчості художника.

Це мала бути щаслива родина. Батько — Володимир Пилипович, ставний вродливий чоловік, мав сильний, гарного тембру голос. Він закінчив Чернігівську духовну семінарію, де навчався з Павлом Тичиною, майбутнім видатним українським поетом. У 30-ті роки правив у старовинному Любечі в церкві святої Ганни. Оксана Миколаївна — друга його дружина, була набагато молодшою. Пішла за удівця із трьома дітьми і пр ийняла їх як р ідних. Сама була гарною, веселою і співочою. Батьки палко любили одне одного. Мали доброзичливу вдачу, тому біля них в есь час гу ртувалися люди. Діти пі дростали.

Чекали четверту — вже спільну дитину. І хоч часи були важкі, дружна сім’я долала труднощі гуртом.

Радянська влада боролася з релігією, проводила активну атеїстичну пропаганду. Священик в очах «свідомого пролетаріату» був ворогом. І хо ч прихожани любили свого батюшку, в Лю бечі теж знайшлися «свідомі» громадяни. Одного разу під час повернення з в ечірньої служби на нього напали і намагалися відібрати великого ритуального хреста, який він завжди носив як символ помазаника Божого. Батько, міцної статури чоловік, розкидав нападників у різні боки. На другий день, замість того, щоб покарати винних, заарештували його. Тримали рік у Херсонській буцегарні, вибиваючи зізнання в непокорі радянській владі.

Це був страшний 1933 рік. Продзагони вимітали у селян усе вирощене на своїх садибах та заготовлене для р одини на зим у. Україна потерпала від голодомору. Мати гибіла сама з чотирма дітьми, б о народився Славко. Вижили завдяки картоплі, яку вона зі старшими дітьми виростила на цвинтарі біля церкви. Батька нарешті відпустили, і він повернувся з Херсона.

Невдовзі його перевели до Чернігова. Мабуть, святий синод цінував отця Володимира за його яскраві богослужіння, за доброзичливе ставлення до пастви, за гарний сильний голос.

У Чернігові зберігся Спасо-Преображенський собор, побудований ще за часів Київської Русі на старовинному Валу. Це перша пам’ятка християнської архітектури на Україні. У ньому свого часу правили службу великий просвітитель, філософ і поет Лазар Баранович, архімандрит-чудотворець Феодосій та багато інших відомих людей. Тепер провадив тут богослужіння отець Володимир. Прислужував йому старший син Анатолій. Паства із задоволенням приходила до храму послухати проповіді отця ВолоСвітлана Ключник димира. Сім’я подружилася з родиною Тичини, що також належала до духовного сану. Якийсь час усе складалося добре. Родина чекала вже п’ятої дитини...



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 41 |
 
Похожие работы:

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. В.О.Голови Правлiння, Президента Цегелик Андрiй Григорович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 15.05.20 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство Компанiя Ензим 2....»

«УДК 001.891 © Дмитренко Т. О., Яресько К. В. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Постановка проблеми. Необхідним компонентом наукового дослідження є методологічні засади, які включають мету, завдання, об’єкт і предмет, філософські принципи, підходи і методи. Філософська методологія, як правило, представлена такими принципами: об’єктивності, наочності, науковості, історичності і логічності, активності суб’єктів дослідження, практики, детермінізму,...»

«ВІДПОВІДІ до всіх завдань До посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з курсу «Філософія». 11 клас» (укл. Т.В. Бакка, Т.В. Мелещенко) ВАРІАНТ 1 Г Сіддгартха Гаутама 1. Б філософія політики 2. Г раціоналізм 3. А етнос 4. В Епікур Самоський 5. А емпіризм 6. Б моральне 7. А мова 8. Б економіка В фольклор Б Епіктет 9. В Сенека Г Марк Аврелій А президентську 10. В унітарну Г парламентську Реформація – це 11. християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА Кривошея В.В. КОЗАЦЬКА ЕЛIТА ГЕТЬМАНЩИНИ Київ УДК 94(477) «16/17» ББК 63.3 (4Укр) К 82 Рекомендовано до друку Вченою Радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України (Протокол №4 від 26.06. 2007 р.) Рецензенти: Бойко А.В., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри джерелознавства, історіографії і спеціальних історичних дисциплін Запорізького...»

«Віталій ЛЕВИЦЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ Тернопіль 2009 Рецензенти: доктор економічних наук, професор Гринчуцький Валерій Іванович (Тернопільський національний економічний університет) доктор історичних наук, професор Зуляк Іван Степанович (Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка) доктор економічних наук, професор Мізюк Богдан Михайлович (Львівська комерційна академія) Навчальний посібник містить цілісний і систематизований...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ (історичні науки) Тези доповідей 65-ї міжнародної наукової конференції 20 квітня 2012 р. Харків 201 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ (історичні науки) Тези...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА РАЦІЛЕВИЧ Андрій Петрович УДК 94 (477) “1890/1917”: 329.73 УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ НА ВОЛИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ ст. – 1917 р. 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ 200 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі історії України та зарубіжних країн Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України. доктор історичних...»

«Олександр Осіпян НОВЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ МОНГОЛЬСЬКОГО ПОХОДУ НА КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1236-1242 РР.) І сторія, як і будь-яка інша наука, базується на здобутках багатьох поколінь. Кожна нова генерація істориків будує свої дослідження, спираючись на досягнення попередників. З одного боку, це сприяє формуванню традиції історичного знання, з іншого певних стереотипів, які варто переглядати час від часу. У вітчизняній історичній науці одним з таких стереотипів є сприйняття...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство. 2008. Вип. 3. С. 318 – 321 Ser. Bibliology. 2008. Is. 3. P. 318 – 321 Михайло КРІЛЬ: Вадим Ададуров. “Наполеоніда” на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття. Львів: Вид-во УКУ, 2007. 560 с. В історії народів Центрально-Східної Європи час останньої третини ХVІІІ – початку ХІХ ст. є особливим як з політичного, так і з господарського й культурного...»

«||ласт ац!ональна 8каугська $рган!аац!я Ё }кра}нэ* !-|рограп'а уп}с тРЁтя'пРФБА [!ерев|рний листок на стугп!нь *ко6а/8!рлиц! [',-'-,#*#**в,*. *..-** €о:ца €4. |а^ {е.-аёе-ец ? Релігійна обрядовість Різдвяного циклу свят Мета проекту підготувати матеріал про історичний розвиток українських народних традицій святкування Різдвяних свят під впливом християнства. Ця тема є важливою, оскільки Різдвяні свята на даний час є одними з найбагатших на традиції. Проте, ці традиції починають швидко...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»