WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 57 |

«Ільгам АлІєв Портрет Президента Азербайджану Київ Видавничий дім Дмитра Бураго УДК 354-057.341(479.24)(092) ББК 67.9(5Азе)400. A 65 Перекладено за виданням: ...»

-- [ Страница 6 ] --

Ми збираємо останні рублі й копійки. Микола Андрійович любить приїжджати додому, щоб у кишені свистів вітер.

З тих пір час від часу ми зідзвонювались. Обмінювались книгами. У підшивці багатотиражки МДІМВ «Міжнародник» натрапив на велике інтерв’ю Сидорова.

Журналіст попросив співрозмовника розповісти про становлення інституту. Микола Андрійович нагадав, що МДІМВ створили у розпал війни. І це дійсно було далекоглядним рішенням. Найвизначніші дипломати допомагали розвитку інституту. Першим ректором МДІМВ став Іван Дмитрович Удальцов, «друг В.І. Леніна, старий більшовик, людина величезного кругозіру й культури, навдивовижу інтелігентний, чудовий оратор. Це був наш улюбленець, чарівний, педагогічний, тактовний у відносинах зі студентами. Він став першим ректором МДІМВ, і старий інститутський гімн тричі включав у себе ім’я Івана Дмитровича».

Перші три післявоєнні набори були, за оцінкою Сидорова, чудовими наборами. «600 комуністів-фронтовиків прийшли в інститут після жорстоких боїв, багато пораненені, контужені, але дуже волеві, стійкі, самостійні, цілеспрямовані. Народжені у вогні традиції фронтового настою, накалу, самовідданості ввійшли у плоть і кров інституту та стали його традицією, тому що глибокий слід у житті інституту залишили фронтові покоління і значною мірою створили його нинішнє обличчя. Вони прекрасно навчались, були активними у всіх відношеннях, самостійно мислили і висловлювали свою думку, принциповими... З них виросло багато цікавих людей».

Професор Сидоров з гордістю називає імена: В.П.Суслов, командир пулеметного взводу, поранений під Сталінградом, перший із випускників МДІМВ Надзвичайний і Повноважний посол, політичний оглядач В.С.Зорін – в студентські роки ректор стінгазети «Говорит 12-й», А.Г.Ковальов, дипломат вищого класу, заступник міністра закордонних справ Союзу, академіки Н.Н.Іноземцев, Г.А.Арбатов...

Продовжуючи розмову, молодий журналіст просить порівняти покоління студентів 40-х років і нинішніх, 80-х...

«Покоління не схожі одне на одного і ніколи наше суспільство не було одноманітним, уніфікованим, в чому нам намагаються дорікнути наші супротивники, виходячи з брехні, що свідомо формуться про нашу країну. Звичайно, ерудиції у студентів зараз стало більше... За сорок років і суспільство і культура загалом піднялись – і це теж діє на кожну молоду людину, навіть мимо її волі. Все це добре. Але є й гнітюче – інфантильність студентів, котрі прийшли зі шкільної лави, недостатня самостійність, невпевненість в собі, пізнє дорослішання в соціальному плані» (Международник, 31 жовтня 1984 р.).

В 1945 році студентом став Володя Харитонов. Найдорогоціннішою своєю нагородою він вважав бойову медаль «За відвагу».

А найдорожчою нагородою фронтовикам стала його пісня «День Победы». Вперше вона пролунала в 1975-му... Разом з Давидом Тухмановим, іншими композиторами Володимир Харитонов написав багато чудових пісень: «Мой адрес – Советский Союз», «Не плачь, девчонка», «Россия – родина моя»... Його останні вірші мудрі й прекрасні.

–  –  –

Напевно, в поезії і дипломатії є певна глибока спорідненість.

До 60-ліття МДІМВ вийшла поетична збірка «Наш дом». Вона презентувала вірші 70 авторів – і випускників різних років, і нинішніх студентів. Серед авторів міністр закордонних справ СРСР (1991 р.) Олександр Безсмертний, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров – випускник 1972 року.

До речі, тоді ж факультет міжнародних відносин закінчив нинішній ректор МДІМВ Анатолій Васильович Торкунов, членкореспондент РАН, професор, доктор політичних наук. В ті роки, коли Ільгам Алієв навчався і викладав у МДІМВ, кандидат історичних наук Торкунов був старшим викладачем, доцентом кафедри історії і культури країн Азії і Африки, деканом по роботі з іноземними студентами, проректором із міжнародних зв’язків.

Потім три роки (1983 – 1986) роботи в США, а після повернення із закордонного відрядження Анатолія Васильовича обрали деканом факультету міжнародних відносин, потім він стає першим проректором.

В середині 70-х років ХХ століття МДІМВ розташовувався в старих корпусах біля Кримського мосту і поступово перебирався в своє нове містечко на південний захід столиці. Першими перехали студенти двох факультетів – міжнародної журналістики й міжнародно-правовий. Газета «Міжнародник», орган парткому (на першому місці!), ректорату, комітету ВЛКСМ, профкому і міскому МДІМВ МЗС СРСР, запрошувала читачів на новобудову і щедро друкувала спогади про те, як навчались, дружили, закохувались на Остоженці. Ця вулиця в радянські часи побувала Метробудівською, а зараз знову стала Остоженкою. В 1827 році її прикрасив палац Великого князя Михайла Павловича. Потім тут розташувався Катківський ліцей, а з 1893 року – ліцей цесаревича Миколи. Пам’ятаєте у Тютчева?

Сын царский умирает в Ницце – И из него нам строят ков...

«То божья месть за поляков», Вот что мы слышим здесь, в столице...

–  –  –

Цесаревич Микола помер у Ніцці 12 квітня 1865 року. До Жовтневої революції про нього нагадував ліцей його імені. Потім звідси рулював школами Наркомат просвітництва, шукала істину червона професура і, врешті, повернулись студенти.

...Про свою роботу, справи і плани розповідає на сторінках «Міжнародника» завідуючий кафедрою історії міжнародних відносин і зовнішньої політики Радянського Союзу Володимир Григорович Трухановський, член-кореспондент АН Союзу. Згадує першого завідуючого кафедрою академіка Л.Н.Іванова. Через декілька номерів – інформація про те, що викладачі цієї кафедри зустрілись зі студентами. Примітку про товариську, відверту дискусію написав голова НСТ* факультету міжнародних відносин О.Пушков. Сьогодні Олексій Іванович – відомий вчений, професор МДІМВ, ведучий популярної телепрограми «Постскриптум».

В першому вересневому номері 1977 року «Международник» публікує «поради першокурсникам з вивчення історії КПРС», згадує про третій семестр, закликає «готуватись до осінніх сільгоспробіт».

Нинішньому молодому читачу слід пояснити, що це таке. У кожної організації – заводу, фабрики, інституту, редакції, військової частини – були підшефні колгоспи і завгоспи. Журналісти «Комсомолки», як приклад, збирали картоплю в Дмитрівському районі Московської області. Студенти МДІМВ працювали неподалік від села Петрищево, де загинула Зоя Космодем’янська. Зароблені рублі молодь перерахувала в музей партизанки, Героя Радянського Союзу.

Можна уявити, як приголомшив хлопчину з Баку – та чи тільки його? – факультет МВ (міжнародних відносин).. Що не викладач, то ім’я! Учасники найбільших міжнародних переговорів, творці і літописці історії. Професор Волков, кажуть, готує монографію «За дипломатичними кулісами Другої світової війни», академік Наукове студентське товариство * Рибаков розповідає, як відкривалось йому «Слово о полку Ігоревім»: «Здавалось, що я знаю все чи майже все про нього.. Сьогодні я заледве візьмусь стверджувати це. Істинне розуміння великих творінь приходить із роками кропіткої роботи».

... 1 січня 1985 року «Международник» розповів про те, що відкрився музей МДІМВ. До того часу серед випускників інституту міжнародних відносин було 80 послів, 30 торгпредів...

Це тільки штрихи до тих років, коли Ільгам Алієв навчався і працював у МДІМВ.

Завершувалась епоха Брежнєва

В Інституті міжнародних відносин, в Першому московському медінституті, де навчалась Мехрібан, як і по всьому Союзу, вивчали епохальні твори Леоніда Ілліча Брежнєва – «Малу землю», «Відродження», «Цілину». «Автора» під колючі насмішки співгромадян, котрі томились у чергах, прийняли до Спілки письменників, а тим, хто написав непогані, загалом, книги, навіть не сказали дякую.

У МДІМВ у звязку з 60-літтям Радянського Азербайджану (квітень 1980 року) провели урочисті збори. З Баку приїхала велика делегація на чолі з головою Верховної Ради республіки К.А.Халіловим. «Від імені азербайджанських студентів виступив студент IV курсу факультету МВ Ельшад Насіров...Під склепінням інституту лунали азербайджанські пісні й вірші» (Международник, 1 травня 1980 р.).

Свої ювілеї відзначали тоді й інші республіки, та в «Международнике» ми знайшли детальну розповідь тільки про один.

На ВДНГ тільки у 1982-му – рік 60-ліття Радянського Союзу – проходили дні всіх Союзних республік. Та інститутська газета розповіла лише про Дні Азербайджанської РСР. Не будемо гадати про причини таких вподобань. Теми для своїх головних публікацій співробітники «Международника» не самі обирали...


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


В 1976 році Брежнєв переніс обширний інфаркт. І до кінця життя, пише в своїх спогадах Маршал Радянського Союзу Ахромєєв, «перестав працювати так, як це належить голові держави й партії... Згадалось, як у березні 1978 року мені довелось разом із Д.Ф.Устиновим супроводжувати Брежнєва в поїздці по залізниці з Москви до Владивостока. Задумувалась вона в вигляді інспекції стану справ у Росії. Насправді все звелось до 30-40 хвилинних формальних розмов у обкомах і крайкомах КПРС (Свердовськ, Новосибірськ, Красноярськ, Чита, Хабаровськ, Владивосток), присутності на вченнях двох військових частин. Виступи Брежнєва були безпомічними, некомпетентними, залишали жалюгідне враження. Хоча папір за підсумками цієї роботи був написаний у дусі парадності, поїздка, на яку було витрачено два тижні, закінчилась фактично нічим.

В той же час, не виконуючи обов’язків керівника держави і партії, Брежнєв не лише залишив за собою свої прерогативи, але й прихопив і чужі, позбавивши значної частини належних прав О.М.Косигіна, який працював тоді Головою Ради Міністрів країни. З врахуванням того, що Брежнєв від економічних реформ, розпочатих в середині 60-х років, до цього часу відмовився, а економікою – найбільш трудомісткою та складною справою для керівника – сам він не займався і значною мірою заважав Голрадміну, вона поступово приходила в занепад...»

Розповідають, престарілий Брежнєв їхав потягом у південні краї. Маршрут генсека пересікав Україну. В Харкові побачитись з Леонідом Іллічом з’їхалась вся українська еліта.

– Прогулюється Леонід Ілліч пероном, – розповідав нам один із очевидців цієї сценки, – а назустріч Костянтин Устинович Черненко з молодим чоловіком. «Це хто, Костя?» – поцікавився генсек. «Мій племінник, Леонід Ілліч».

Розминулись. За три-чотири хвилини знову зустрічаються. «Це хто, Костя?» – «Мій племінник, Леонід Ілліч», – незворушно відповідає Черненко. Більше кажуть, племінничок з вагону не показувався.

Звичайно ж, стареча неміч лідерів не прив’язана до будь-якої певної політичної системи чи країни. Серйозно хворів в останні роки свого прем’єрства Уінстон Черчіль, і цього ніхто не спішив афішувати. Не врубався в суть розмов з колегами президент США Рональд Рейган...

... Грудень 1987 року, переговори Рейгана і Горбачова в Білому домі. «Тепер, після підписання Угоди (з ракет середньої і малої дальності), коли гості розійшлись і обидва лідери разом із натовпом радників перейшли в Кабінетну залу, ініціативу взяв у свої руки Горбачов. Він довго і з захопленням розповідав, як іде перестройка в СРСР і які труднощі йому доводиться долати. Та з Рейганом щось трапилось: сріврозмовника він не слухав і час від часу відключався. Тільки розповів невлад один анекдот...» Це також свідчення з перших рук – безпосереднього учасника переговорів Олега Гриневського. «Судячи зі спогадів, що з’явились, – додає Олег Олексійович, – оточення Рейгана також було шоковане тим, що трапилось із президентом». Очевидно, це були перші ознаки хвороби Альцгеймера, з якою президент США мужньо боровся довгі роки. Перед загрозою повної втрати пам’яті він опублікував відкритого листа, в якому попрощався з рідними, близькими, з країною.

Останній візит генсека

З кінця липня до останніх днів серпня 1982 року Брежнєв приймав у Криму закордонних візитерів – лідерів країн соціалістичної співдружності: Густава Гусака (Чехословаччина), Еріха Хонеккера (Німецька Демократична Республіка), Войцеха Ярузельського (Польща), Юмжагійна Цеденбала (Монголія)... А 24 вересня Генерального секретаря ЦК КПРС, Голову Президіуму Верховної Ради СРСР зустрічали в Баку.

Здавалось би, про ті дні все написано, все розказано-переказано – по годинах і хвилинах. Але ні! Збереглись епізоди, які знає і пам’ятає зараз тільки Михайло Забелін, референт Алієва, першого секретаря ЦК, нині депутат Міллі Меджліса.

... Того недільного ранку у Гейдара Алійовича зник голос.

Можливо, перехвилювався, можливо, перенапружив зв’язки, та не міг промовити й слова. В ЦК примчали лікарі, підняли міністра охорони здоров’я. Поради, пігулки, суєта – толку немає. І тоді Алієв прошепотів Забеліну: «Скажи, щоб принесли молока й боржомі». Майже годину Гейдар Алійович полоскав горло. І хвороба відступила. Чи то перед силою волі, чи перед народним засобом.

А далі все пішло за сценарієм – аж до того моменту, коли у величезному залі генсек став зачитувати промову, з якою він мав виступати наступного дня, в ЦК... З другого ряду до трибуни кинувся помічник генсека Александров-Агентов. Оратор не звернув на нього жодної уваги. Розгублений помічник розвів руками і, намагаючись ні з ким не зустрітись очима, повернувся на своє місце до зали. І тоді до Брежнєва з президіуму підійшов Алієв, щось прошепотів і взяв завтрашній текст.

– Що ж, буває, – розсудливо сказав генсек.

Зала, що хвилювалась разом із ним, зааплодувала. Далі Ілліч продовжував без запинки, лише раз обмовився: замість «нафта Азербайджану» сказав: «нафта Афганістану».

... Забелін теж був у залі, бачив в деталях всю сценку з переплутаними промовами. Після засідання повернувся до ЦК: референту належить бути на посту. Пізно ввечері, попрощавшись із гостями, приїхав Алієв:

– Ти бачив? – запитав задерикувато з порогу.

– Бачив, Гейдар Алійович! – відповів Забелін, зрозумівши з півслова про що йде мова.

– Ну, як? Здорово?

– Здорово!

Михайло Юрійович так жваво переказував той діалог, так що ми ніби наяву побачили, як пишався своєю винахідливістю і рішучістю Гейдар Алієв. Він насправді врятував становище. І це бачили не лише ми в залі, але й мільйони телеглядачів. А серед них в Москві – Ільгам Алієв. Чи треба казати, як він хвилювався за батька, як пишався ним?!

В понеділок, зустрівшись із членами бюро ЦК Компартії Азербайджану і зачитавшу потрібну промову, Брежнєв полетів до Москви. Час відлічував його останні дні.

–  –  –

Вчені люди вправлялись у формулюваннях, придумуючи назви системі: реальний соціалізм, зрілий, розвинутий.. Та і цей плід, як виявилось, потребував удосконалення. Перед країною все гостріше поставали прозаїчні повсякденні завдання:



Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 57 |
 
Похожие работы:

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. Ser. Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn.2010. Вип. 5. С. 145 – 152 2010. Is. 5. P. 145 – 152 УДК 378.6:(002+02):001.891 ВРОЦЛАВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА: ІСТОРІЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ Галина РУСИНСЬКА-ҐЄРТИХ Вроцлавський університет, Інститут наукової інформації та бібліотекознавства, пл. Університетська, 9/13, м. Вроцлав, 50-137, Польща, тел. (071) 343-78-11, ел. пошта: halina.r.g@interia.pl У...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА СВЕРДЛОВА Тетяна Геннадіївна УДК 37.013 (520) ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕСУ ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТИ В ЯПОНІЇ 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі педагогіки Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА Зимомря Мирослава Миколаївна УДК 378.036:74 (477.87) (043.3/.5) ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ ЗАКАРПАТТЯ (1919–1939 рр.) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Тернопіль – 2013 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Дрогобицькому державному...»

«великий футбол – у футбольних країнах Чемпіонат Європи з футболу 2010-2012 фінальний турнір 8 червня – 1 липня 2012 польща, україна Варшава • Вроцлав Гданськ • Познань Київ • Донецьк Львів • Харків Офіційне видання федерації футбОлу україни ЄВРО-2012 • 1 2 • ЄВРО-2012 напуття ласкаво просимо до україни! Від імені всієї футбольної спільноти України я радий вітати вас на УЄФА ЄВРО-2012, чудовому святі спорту, молоді та натхнення. Рішення надати Польщі та Україні честь проводити турнір прекрасно...»

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ УДК 94(477)“1915/1918” ВИЗДРИК В.С.1 СЕЛЯНСЬКІ ПРОТЕСТИ: ФОРМИ І МЕТОДИ БОРОТЬБИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В 20-30-х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ У статті аналізуються наслідки польської дискримінаційної політики щодо українського населення у Другій Речі Посполитій, досліджується протестний рух та методи боротьби селянства за реалізацію своїх соціальноекономічних та національних прав. Ключові слова: Друга Річ Посполита, осадництво, селянський супротив, національні права,...»

«SWorld – 1-12 October 2013 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2013 SCIENTIFIC RESEARCH AND THEIR PRACTICAL APPLICATION. MODERN STATE AND WAYS OF DEVELOPMENT ‘2013 УДК 330.341.1:631.11 Соломатіна Т.В.ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ Луганській національний аграрний університет, Луганськ, Мічуріна 82, 91021 UDC 330.341.1:631.11 Solomatina T.V. BACKGROUND OF AGRICULTURAL INNOVATION...»

«ЗМІСТ стор. Вступ 1. Показники наукової та науково-технічної діяльності 5 2. Визначні результати фундаментальних досліджень в галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук.2.1. Наукові досягнення світового рівня. 9 2.2. Результати фундаментальних досліджень. 11 3. Конкурентоспроможні прикладні розробки та новітні технології за пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки. 3.1. Приклади новітніх технологій, розроблених в 2005 році. 32 3.2. Результати прикладних досліджень. 40 4. Описи...»

«Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації Харківська обласна універсальна наукова бібліотека КРАЄЗНАВЧА КНИГА ХАРКІВЩИНИ Анотований каталог видань Харків ХОУНБ 201 ББК 91.11 (4Укр–4Хар) К 7 Краєзнавча книга Харківщини 2011 [Текст] : анотований каталог видань / Упр. культури і туризму Харк. облдержадмін., Харк. обл. універс. наук. б-ка ; уклад.: Н.І.Грайворонська, Л.М.Конопля. – Х. : ХОУНБ, 2012. – 73 с. : іл. Анотований каталог інформує читачів про книги...»

«ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА № 21 (232) ЛИСТОПАД 2011 листопад № 21 (232) ВІСНИК ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ ЧАСТИНА ІІ Заснований у лютому 1997 року (27) Свідоцтво про реєстрацію: серія КВ № 14441-3412ПР, видане Міністерством юстиції України 14.08.2008 р. Збірник наукових праць внесено до переліку наукових фахових видань України (педагогічні науки) Постанова президії ВАК України від 14.10.09 №1-05/4...»

«УДК 821.162-1 АВРАМЕНКО Л. Г. РЕЛІГІЙНІ МОТИВИ В ПОЕЗІЇ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА На матеріалі поезії Євгена Маланюка міжвоєнного періоду робимо спробу осмислити базовані на християнській свідомості автора релігійні мотиви, у яких викристалізовуються категорії позасущого і реального буття України. Ключові слова: релігійні мотиви, поетичні аналогії, образи низу / височини, Слово-Бог. Сучасні дослідники поезії Євгена Маланюка акцентують на тому, що «у всесвіті Маланюка існує Бог. Він старозавітній. Бог...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»