WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 57 |

«Ільгам АлІєв Портрет Президента Азербайджану Київ Видавничий дім Дмитра Бураго УДК 354-057.341(479.24)(092) ББК 67.9(5Азе)400. A 65 Перекладено за виданням: ...»

-- [ Страница 3 ] --

Фільм «З вірою в завтра», знятий за два роки до його обрання Президентом, завершувався цікавим акордом. Зміст його – в дотепному обігруванні фонетики імені Ільгам, що ніби об’єднала в собі сузір’я рідних імен – Ільгам, Лейла (донька), Гейдар (син, котрий носить ім’я відомого діда), Арзу (донька), Мехрібан (Мехрібан-ханум – супутниця життя)… Книга, яку ви почали читати, присвячується Президенту Азербайджанської Республіки Ільгаму Алієву. Не у всіх країнах президент відіграє лідируючу роль – за конституційними нормами, а також, буває, за особистими якостями. В нашому випадку Ільгам Алієв здобув ім’я молодої (якщо брати відлік з пострадянської історії) держави, «еталону лідера в глобалізованому світі» (Ч. Айтматов). Він син свого народу і в той же час інтернаціоналіст, прихильник загальнолюдських духовних цінностей.

Дбаючи про традиційні цінності і інститути релігії, про толерантні взаємовідносини між діючими в республіці конфесіями, він залишається світським керівником світської держави.

Кожна історична особистість відображає свою епоху. Ми не збираємось з хронологічною послідовністю викладати життєвий шлях і президентську діяльність Ільгама Алієва; наша мета – достовірно, об’ємно представити героя оповідання. Чи вдалося? Судити вам. Запрошуємо вас, шановний читачу, в нашу книгу.

–  –  –

Підкова бакинської бухти – «золотий мурашник вогнів», як співав Рашид Бейбутов.

Зимове море мерехтить і колишеться немов колиска. В тиші пізнього вечора струменіє лагідна пісня. Вона доповнює гармонію тихого вечора, здається, заколисуючи саме море – невгамовне, вередливе.

Напою тебе лайла* я Хай обійми розкриває Сон солодкий навіває Тобі руже золотая.

У вікно проникає місячне світло. Мерехтять змерзлі грудневі зірки.

Останні дні 1961, космічного, гагарінського року. Гейдара і Заріфу Алієвих вітають і з наступаючим Новим роком, і з народженням сина – Ільгама. Зичать щастя малюку, нехай тішить батьків, нехай виправдає їхні сподівання.

Новонароджений з’явився на світ під сузір’ям Козерога; давня поетична фантазія пов’язує цей сакральний символ з духовною силою і досвідченістю, успішним сходженням, з природженим даром лідерства, далекоглядності, який допомагає перемагати суперників…«Козероги» зайняті серйозним заняттям, володіють даром красномовства, але не люблять знаходитись в центрі уваги.

Вищих цілей і інтелектуальних вершин досягають після сорока одного року.

Л а й л а – колискова пісня (азерб.).

* Не будемо надавати гороскопам значення наукового постулату, але все ж цікаво поглянути на плеяду осіб, котрі відвідали світ під цим знаком: Арістотель і Сократ, Жанна д’Арк і Ньютон, Мольєр і Монтеск’є, Грибоєдов і Адам Міцкевич, Іоган Кеплер, Кіплінг, Анрі Матіс, Ігор Курчатов, Осип Мандельштам, Мел Гібсон… Ільгам зростав у інтелігентній родині, де панувала атмосфера глибокої поваги до знань, науки, культури і мистецтва.

Сім’я – підготовчий клас майбутньої особистості. З неї починаться пізнання світу маленьким «чомучкою». Материнська колискова, бабусині і дідусеві чарівні казки, перші здивування, перші радощі, смуток, пізнання – уроки добра, працелюбності, благородства.

Світ повний загадок. Чому літаки не літають, як птахи? Мураха тягне на собі велетенську тріску… Звідки в неї така сила?

А найбільша таємниця – море! Ось воно, іскриться за деревами Приморського парку. Білими метеликами здаються вітрила яхт.

Велично пливуть кораблі, статечно підходять до причалів і, начебто, нехотячи розлучаються з берегом. При близькому розгляданні бачиш, що поверхня води вкрита тоненькою, веселковою плівкою.

І тільки біля дальніх пляжів море чисте, прозоре, там видно навіть рибок на мілководді. А тут – маслянисті плями. Нафта. Мазутні сліди від танкерів. На горизонті – частокіл вишок. Ще далі, кажуть, морські промисли, Нафтові каміння. З-під товщі води качають нафту, «чорне золото». Виявляється, є ще і «біле золото» – бавовна… І все це – Азербайджан. Потім маленький Ільгам почує давню назву своєї батьківщини – Країна Вогнів.

«З чого починається Батьківщина? – співається у гарній пісні.

– З картинки в твоєму букварі».

Для нашого поки ще маленького героя, батьківщина – це обличчя, голоси, пестощі батьків, дім з улюбленими іграшками, тепло рідної домівки, плечисте, галасливе місто з усміхненими людьми… З крутим зимовим нордом і короткою сліпучою весною, на яку накочується розпечене літо з ледь відчутним запахом йоду і нафти… Ця земля таїть у своїх надрах давній вогонь, це море обіймає скелясті, піщані береги, апшеронські солончаки, на котрих так важко приживаються сади… З чого починається батьківщина?.. З пам’яті про людей, які дали тобі життя, з вірності землі, що виростила тебе і твоїх предків… Її називають Азербайджаном. Існують різні тлумачення етимології цього слова. Одні пов’язують топонім зі словом «азер» – «вогонь». Інші – з давнім тюркомовним етносом – «азамі».

Хазар, Хазар.. Легендарний Каспій. Юний Ільгам, як і його батько, полюбив море, цю могутню, загадкову манливу стихію. Та спочатку його запливи обмежувались «жабником». Час від часу «рейсів» ставало більше. Батько стримано відзначав успіхи плавця, а син обіцяв надолужити. Слово своє дотримав. «Зійти з дистанції» – не в його характері. Що за цим стоїть? Азарт? Воля? Наполегливість? Вважайте, як вам завгодно.

Примітний штрих до портрету юного Ільгама. Відома пара народних артистів Союзу Муслім Магомаєв і Тамара Синявська

– бажані гості в сім’ї Алієвих. Муслім Магомаєв згадує: «Я Ільгама Гейдаровича Алієва знав ще з його дитинства. Ніколи не забуду нашу гру в більярд. У нашій першій грі на більярдному столі юний Ільгам зазнав від мене поразки. А через рік, хитро посміхаючись, він мені запропонував зіграти на тому ж столі. І я був безжально розгромлений. Я зрозумів, що цей юнак буде успішно добиватись своєї мети в житті і в кар’єрі. Слава богу, я не помилився!» (Биржа-плюс, 8 березня 2007 р.).

Шоста бакинська

Батьки записали Ільгама в школу №6 – вона була зовсім поруч з їхнім будинком, там навчалась і Севіль, старша сестра. 1 вересня 1967 року Ільгам пішов до школи, як кажуть, за компанію. Йому ще не було шести, але дуже хотілось навчатись. Якщо так, батьки вирішили не чекати ще рік.

На їхній вибір вплинула ще одна обставина – це російська школа. В інтернаціональному Баку російська мова мала особливий статус, що склався історично і сягав коренями в давні часи.

Ще у ХІХ столітті класик азербайджанської літератури Сеід Азім

Ширвані писав:

Сын мой! Русским еще языком овладей, Познакомься с наукою русских людей, В ней нужда наша нынче очень велика, И не можем не ведать мы их языка!

Гейдар Алієв ззамолоду плекав благоговійну любов до національної літератури, знав напам’ять багато віршів, виступав у самодіяльних спектаклях. Від своїх рідних, від азербайджанських класиків успадкував він повагу до титанів російської культури. В тій же культурній аурі виросла і Заріфа-ханум, видатний офтальмолог, яка в своїй діяльності спиралась на досвід передової науки, перш за все російської медичної думки.

Гадаємо, у світлі викладеного вибір батьків ясний і логічний.

Що стосується рідної мови, то вона, як кажуть, вбирається з молоком матері, з колискової пісні, «з ружі золотої, що навіває солодкий сон», з музики рідних голосів, що лунають в оселі, з протяжних рядків газелей, вплетених в урочисті співзвуччя мугаму, в іскрометні пісні, з ласкавих примовок: «та заберу твої печалі», з казкових прислів’їв і зачинів: «хтось був, а хтось ні», «йшли мало, йшли багато, подолали шлях»… Рідне слово пронизувало, здавалось, саме повітря Баку, багатомовного і дружного міста, і навіть бакинська російська мова переймала колоритні інтонації і протяжність азербайджанської;

«почему» звучало як «па-ачему», «хорошо» розтягувалось в «хаарашо»; часом навіть обростало незрозумілою часткою: «пойдем, да…», «ладно, да…»

Всі бакинці, люди різних національностей спілкувались російською, багато знали і азербайджанську мову.

Отже, Ільгам Алієв з портфелем у руці поспішає проспектом Нафтовиків, що колись носив ім’я «батька народів», сповільнює ходу біля Дівочої вежі, піднявши голову, заглядається на давні надщерблені камені, вузькі очниці бійниць, – відлуння далеких віків; переводить погляд на будівлю в мавританському стилі, що суперничає з давньою сусідкою.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Далі клуб медпрацівників, Губернаторський сад, перейменований на Парк піонерів, перехід через вулицю і – гомін дітвори на подвір’ї школи.

Зовсім скоро його батько стане найголовнішим в республіці.

Ймовірно, маленький Ільгам відчує переміни у ставленні до себе, певну педагогічну «фору». Та в цьому не було потреби. По-перше, бакинська школа №6 високо тримала свою планку; тут панував культ знань, дух здорового суперництва. По-друге, Ільгам інтуїтивно відчував, що найменший холодок по відношенню до занять, дитячий розрахунок на поступки можуть обернутись невтішними зауваженнями і оцінками в щоденнику та справедливими батьківськими докорами.. Втім, йому не доводилось готувати уроки «через не можу», незважаючи на спокуси футбольних баталій у дворі чи аншлаги в кінотеатрі «Нізамі», де крутили новий фільм.

Наш спільний знайомий бакинець, вже вибілений сивиною, який навчався в школі №6, із сентиментальним пієтетом згадав суворого і підтягнутого директора Герчикова, винахідливого фізика Шишкіна, викладача фізкультури Леоніда Едуардовича Юрфельда з його громовим трубним голосом, потомка шведів, які перебрались до Баку в «нобелівські» часи, котрий влаштовував пробіжки шестикласників на бульварі – від «Азнафти» до парашутної вишки. Наш бакинець пам’ятав навіть, як у нього на середині чотирьохсот метрівки, біля яхт-клубу «Водник», відкрилось друге дихання… Можливо, Ільгаму Алієву довелось відчути щось схоже.

Однокласники Ільгама Алієва зібрали й опублікували в журналі «Азербайджан. Держава. Лідер» згадки про найвідомішого випускника школи №6, свого шкільного товариша. Характерний заголовок їхніх приміток: «Друг, який вміє бути вірним другом».

До речі, номер журналу з цим матеріалом вийшов у світ, коли Ільгам Алієв ще працював у нафтовій компанії.

Випускники школи №6 роз’їхались по всій великій країні.

Один з них, Сапан Ходжаєв, зараз живе у місті Волзькому, в місцевій газеті «Неделя города» (29 червня 2006 р.)поділився спогадами про рідну школу.

«Разом зі мною, – розповідає Сапан, – вісім російських юнаків, семеро азербайджанців, чотири євреї, дві вірменки, полька та українець. Ну і я ще. Ми зовсім не відчували, що нудимося у в’язниці народів, не думали про нехороше національне знеособлення, не обурювались, що на всіх одна й та ж історія та література. І знав би я тоді, яке національно пробуджене суспільство мене чекає, я б не намагався втекти зі школи через вікно (з випускного вечора). Навпаки, категорично вимагав би наглухо задраїти всі щілини й зупинити час, щоб однокашники і вчителі залишились зі мною назавжди. Тому що ми всі були однієї крові…»

З його випуску (97 осіб) 90 вступили у вузи з першої спроби – і жодної медалі.

«Ільгам Алієв, коли ми випускались, навчався в третьому класі, я його взагалі не знав, та можу закластись: жодного гапазу (підзатильника) навіть мимохідь йому не відважив. Тому що взагалі не ображав малюків».

Ільгам навчався старанно і захоплено. Йому були цікаві і теорема Піфагора, і те, як посварились Іван Іванович з Іваном Никифоровичем, і досліди з рідким гелієм, коли охолоджений до наднизьких температур гумовий м’ячик розколювався, неначе скляний… Батько керував республікою. Мати займалась наукою. Донька та син освоювали ази. Пізніше він скаже, що в роки навчання в школі і в інституті намагався поводитись так, щоб нічим не кинути тінь на добре ім’я і репутацію своїх батьків.

В середині семидесятих, у сьомому класі, він, уже «двомовний» учень, захопився англійською.

Шкільна «англічанка», яка мала звичку давати своїм підопічним образні імена, зверталась до високорослого відмінника як до «Джефрі Джексона» чи «Дженерал менеджер», тобто «генеральний директор»…Мова – вікно у світ, ключ до душі народу. Загальновідомі істини. Йому відкрився чарівний світ азербайджанського і російського слова, світ Фізулі і Самеда Вургуна, Пушкіна і Толстого.. І тепер він зможе читати в оригіналі Шекспіра і Байрона, Хемінгуея і Фолкнера… Не одразу, звичайно, не одночасно.

Треба пробитись через граматичні нетрі, вловити грацію і капризи чужої мови. Хтось з маестро сказав: композитор повинен чути очима і бачити вухами. У випадку з англійською мовою ця думка, очевидно, доречна. Орфоепія і орфографія англійської мови для невтамниченого – небо і земля… Кажуть, достатньо знати п’ять найбільш розповсюджених мов, щоб кругосвітньо і повсюдно спілкуватись, встановлювати контакти з людьми. Є мови, які використовують в ранзі державної в 15-20 країнах. За переказами, давньоперський цар Мітрідат вважався поліглотом, який умів спілкуватись з усіма іноземними відвідувачами їхньою рідною мовою.

Імаму Алі належить вислів: «Мова – виявник розуміння». Широко відома біблейська легенда про Вавилонську вежу, коли Господь, який прогнівався на своїх дітей, наділив їх різними мовами і вони не змогли порозумітись між собою... Як важливо знайти спільну мову між людьми, країнами. І в прямому, і в переносному значенні.

У мудреця з Гянджі Нізамі є думки про те, що чим більше мов знає людина, тим більше вона оправдовує своє звання. Грибоєдов казав, що знання іноземних мов допомагає краще зрозуміти свою рідну мову... Сам Олександр Сергійович знав фарсі, англійську;

на переговорах із перським принцем Аббас-Мірзою (російському посланцю допомагав Аббаскулі-ага Бакіханов) домігся повернення 150 російських воїнів на Батьківщину. Принц заперечував: «Ці люди – всього лише краплі в морі». – «А якщо ці краплі хочуть повернутись в море!» – відповідав Грибоєдов. І настояв на своєму.

Чи варто говорити, наскільки важливе знання мов у міждержавних, міжнародних відносинах в сучасному світі?! Старшокласник Ільгам Алієв роздумував про поприще, яке обере. Він був на доброму рахунку, тішив вчителів; однокласники тягнулись до нього, товариського, високого, усміхненого брюнета, позбавленого будь-якого хизування, як це буває з дітьми з еліти, котрих підвозять до школи і відвозять додому персональні лімузини тат чи мам.. Міг і хвацько видати твіст на вечірці, не відставав від інших на волейбольному майданчику – з таким зростом йому і карти, точніше м’яч, у руки... Про його більярдні успіхи ми вже знаємо зі слів Мусліма Магомаєва.



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 57 |
 
Похожие работы:

«СІВЕРСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ СІВЕРСЬКИЙ ЦЕНТР ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІНСТИТУТ КЕННАНА «Розумовські зустрічі» МАТЕРІАЛИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ВИПУСК 1. Чернігів – 2012 УДК 94(092)Розумовський:3.07+35.071.5 ББК Т3(4УКР)51-8 Р65 Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту законодавства Верховної Ради України (Протокол №11 від 6 грудня...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ» ЛІЛІЯ МОРОЗ ПРОГРАМА З ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО. ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ» Дослідницько-експериментальний напрям КИЇВ – 2013 УДК 374.091.214:2 ББК 74.200.58 М74 Редакційна колегія: О. В. Лісовий, С. О. Лихота, Л. В. Мороз, Л. М. Панчук, О. В. Ткачук, Н. О. Халупко, І. М. Шевченко Автор: Мороз Лілія Володимирівна, керівник секції «Релігієзнавство та історія релігії»...»

«наука: стан, та » МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжна громадська організація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ» МАТЕРІАЛИ ІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах...»

«Андрій КОПИТКО ПІДСУМОК СТУДІЙ НАД СЕРЕДНЬОВІЧНИМ ВОЛОДИМИРОМ Терський С. Княже місто Володимир. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – 316 с., іл. Волинська  земля  була  одним  із  найактивніших  регіонів  містобудування в Україні впродовж усього Середньовіччя. Кожне її місто має свою  яскраву історію, варту того, щоб її належно дослідити та ознайомити з  нею сучасників і прийдешні покоління. Над вирішенням цього завдання ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” Кафедра політичної історії УКРАЇНА: ШЛЯХОМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ Методична розробка Харків – 2002 Україна: шляхом незалежності. Методична розробка В.І.Ніколаєнко, C.С.Арбузова, Л.П.Савченко, В.М.Скляр. – Харків. – НТУ “ХПІ”. 2002. – 16 с. © НТУ “ХПІ”, 2002 р. У 2002 році Україна святкує 11-ту річницю своєї незалежності. З одного боку для багатовікової історії українського народу це досить короткий...»

«конгресу петлюрівців в Україні. – К., 1996. 20. Сідак В. Національні спецслужби в період Української революції 1917–1921 (невідомі сторінки історії). – К., 1998. – 320 с. 21. Ковальчук М. Невідома війна 1919 року. Українсько-білогвардійське збройне протистояння. – К., 2006. – 590 с.22. Волков С.В. Энциклопедия Гражданской войны. Белое движение. – М., 2002. – 671 с. 23. Савченко В.А. Двенадцать войн за Украину. – Харьков, 2005. – 415 с. 24. Bruski J. Rada Republiki – parlament Ukrainskiej...»

«Гоголівський „Вісник ЧНУ” ЗМІСТ Микола Гоголь: постать „в інтер’єрі” часу і простору (?) 1. Кузьмінський Анатолій. „Страшний є морок душі” 2. Киченко Александр. Гений Гоголя.3. Пахаренко Василь. Український Гоголь.4. Кошова Інна. Микола Гоголь: доля, творчість, любов.5. Ромащенко Людмила. Микола Гоголь у культурному контексті епохи (за повістю Ол. Полторацького „У Петербурзі”). З історії гоголезнавства 6. Поліщук Володимир. Гоголезнавчі студії Павла Филиповича. 7. Сквіра Н. „Мертві душі” Миколи...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія екон. 2007. Вип. 37. С.94-102 Ser. econ. 2007 Vol.37 P.94УДК 330.101.5 ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ ЯК ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК А. Стасишин Львівський національний університет імені Івана Франка 79008, м. Львів, проспект Свободи,18 Розглянуто теоретичні основи формування і функціонування транснаціональних корпорацій як економічних суб’єктів. У статті аналізується вплив ТНК на конкурентоспроможність...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. Драгоманова УЛУНОВА ГАННА ЄВГЕНІВНА УДК 159.922:37.018.32 ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ УСКЛАДНЕНОГО СПІЛКУВАННЯ В УЧНІВ ШКІЛ – ІНТЕРНАТІВ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук КИЇВ 2006 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник – кандидат...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ» ЛІЛІЯ МОРОЗ ПРОГРАМА «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО. ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ» Дослідницько-експериментальний напрям КИЇВ – 2013 Редакційна колегія: О. В. Лісовий, С. О. Лихота, Л. В. Мороз, Л. М. Панчук, О. В. Ткачук, Н. О. Халупко, І. М. Шевченко Автор: Мороз Лілія Володимирівна, керівник секції «Релігієзнавство та історія релігії» Чорнопотіцької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Закарпатської...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»