WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 44 | 45 || 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 46 ] --

Відомо, що на початку ХХ століття під час реставраційних робіт було знайдено на горищі церкви Спаса на Берестові фрагмент фрески ХІІ століття – янгола зі сферою. Репродукція з цієї фрески друкувалась в багатьох виданнях з образотворчого мистецтва [3]. Розмір того фрагменту складав 10х10 см. Нижче янгола, праворуч від нього були ще два фрагмента фрески з залишками пігменту площею до 0,5 кв. метра. У книзі «Києво-Печерська лавра» С.К. Килессо писав: «... і тоді у істориків виникло бажання дослідити увесь шар тиньку. Зайнявся цим відомий вчений Н.І.Петров, і у рефераті, розміщеному у «Працях ХІV археологічного з’їзду» у Чернігові він написав:

«...проведено дослідження, чи є під фресками ХУІІ ст. більш ранні, але знайти нічого не вдалося…» [4].

Г. Н. Логвін у статті «Відроджені фрески ХІІ століття» писав: «Коли реставратор А. Й. Марампольський пройшов дреллю шар тиньку ХVІІ століття, то у отворі виявив другий шар тиньку з світло-синьою поверхньою» [5].

Вчена Рада Держбуду УРСР дозволила зробити зондажі на розписах ХVІІ ст.

Усього було зроблено 28 зондажів у давньому нартексі. Практично всі вони мали пігменти фрескового живопису ХІІ ст. Зондажні дослідження підтвердили, що у давньому нартексі на площі 120 кв. м. є фресковий стінопис.

Аркадія Йосиповича не полишала у спокої допитливість і він, побачивши, що у зондажі №7 є пропис, що нагадує голову, вирішив, не зважаючи на те, що йшов вихідний день, провести розшарування цього фрагменту. Відбувалось це у неділю, 12 липня 1970 року, у День святих першоверховних апостолів Петра і Павла. У Петрів день Аркадій Йосипович відкрив фрагмент фрески з зображенням голови Петра. Це збіг обставин чи подарунок долі – не нам судити, але це беззаперечний факт.

14 вересня 1970 року відбулося засідання спеціалістів від Держбуду УРСР, а на ньому постановили: «Як виключення знімати фрески ХVІІ ст. на самих аварійних ділянках – розпочати з композиції «Вхід в Єрусалим». Член - кореспондент Академії наук СРСР професор В. Лазарєв в консультації від 27 вересня 1970 року відмічав: «Фрески ХІІ ст. у церкві Спаса на Берестові необхідно розчистити, залишивши їх на стіні й не користуватися при розчистці каустиком.

Фрески ХVІІ ст. розшарувати, закріпивши їх на твердій основі».

Реставратори спільно з представниками Українського спеціального науковореставраційного виробничого управління та консультантом ВЦНІЛКР зам. директора з наукової частини, кандидатом мистецтвознавства, реставратором вищої кваліфікації В. В. Філатовим розробили методику розшарування тиньку з фресками ХІІ та ХVІІ ст. та перенесення живопису ХVІІ ст. на нову основу.

Аркадій Йосипович зробив детальну фотофіксацію етапів розшарування тиньку ХVІІ та ХІІ ст. на прикладі фрески ХVІІ ст. «Вхід в Єрусалим».

Ця Композиція була знята не фрагментами, а цілою [6].

Марампольський розповідав, що фреску він заклеїв мікалентним папером та марлею в декілька шарів, а заклейку робив 10 % розчином риб’ячого

Четверті Зарембівські читання

клею з медом у пропорції 1:1. Після неповного висихання розчину (щоб не допустити деформації), Аркадій Йосипович приклеїв каркас з дерев’яних рейок до цієї поверхні. За допомогою медичної пилки, з великою обережністю, по лініях попередньої розмітки, він прорізував живопис на глибину до 10 мм., а на стиках кутів його дорізав скальпелем. З боку фрагмента він натискав пилою, перпендикулярно площі стіни, й потрохи заводив медичну пилу під тиньк та відшаровував композицію ХVІІ ст. від тиньку ХІІ ст.

Між тиньком ХVІІ ст. та ХІІ ст. було два шари набілу і його він видаляв механічно, за допомогою скальпеля. Де механічно не вдавалося зняти набіл, там використовував розріджувачі. Промивали фреску ХІІ ст. 0,1% водним розчином поліакриламіду. Тріщини обробляли 15% розчином полібутілметакрилата в ацетоні з наповнювачем крейдою.

Аркадій Йосипович у щоденнику зазначав: «Тиньк під фрескою ХІІ століття сірого кольору, крупнозернистий, з фібровими домішками у вигляді пеньки та соломи. Поверхня його нерівна, неполірована, має сліди обробки металевим інструментом – ним зроблені тонкі боріздки». Вся поверхня давньої фрески у ХVІІ столітті була пошкоджена насічками, які робили металевим інструментом трикутного перетину, з площею 3 - 4 см. кв., для кращого зчеплення тиньку ХVІІ ст. з тиньком ХІІ ст. Місця насічок на тиньку ХІІ ст. укріплювали 20% розчином полібутилметакрилата у ксилолі методом просочування [7].

Після зняття живопису на аварійних ділянках розпочали другу чергу робіт. Марампольський в описі стану зондажів №26/а,б,в,г/ та №5 відмічав:

«Набіл, що покривав давню фреску був видалений сухим способом. Відкрито фрагмент фігури рибалки, який нахилився й тягне тенета. Він зображений у сорочці зеленаво - вохристого кольору з короткими рукавами. Фарбовий шар фрески зберігся добре. У верхній частині композиції, праворуч, виявлена вибоїна тиньку ХІІ ст., яка продовжується під ще не розшаровану частину живопису ХVІІ ст., туди, де повинна знаходитися голова першого рибалки». Згодом була розчищена вся композиція «Чудовий вилов риби».

Кандидат мистецтвознавства, реставратор вищої категорії В. В. Філатов відмітив старанне відношення до роботи бригади реставраторів, які уважно поставились до цього важливого доручення. На науково-методичній раді В. В. Філатов відзначив: «Відкрита фреска церкви Спаса на Берестові представляє собою величезний як історичний так і художній інтерес. Вона відрізняється від фресок Софії Київської й більш пізніх фресок Кирилівської церкви. Фреска церкви Спаса «Чудовий вилов риби» – найбільш цікавий пам’ятник Київської Русі. Живопис вражає високою майстерністю та вільною манерою виконання. Граф’я є тільки на німбах, а лики, фігури, одежа та все інше виконано без граф’я по вогкому грунту та дописані по сухому грунту мінеральними фарбами. Небо виконали у два прийоми: спочатку по вогкому грунту чорною фарбою, а потім по сухому – синьою».

Реставраційні роботи в церкві Спаса на Берестові на початку 70-х років ХХ ст. стали «новим словом» у методиці розшарування фрески ХІІ та жи

<

Четверті Зарембівські читання

вопису ХVІІ ст., а також переносу живопису ХVІІ ст. на нову основу. Головним досягненням цієї методики можна вважати розкриття і експонування фрески ХІІ ст. у первісному вигляді. На сьогодні фреска «Чудовий вилов риби» це один з не багатьох зразків автентичної фрески, що збережена з не понівеченими фактурою та кольором. На щастя, на поверхні фрески залишилась лише контрольна ділянка (10 – 15 см.), закріплена кремнійорганічною смолою К15/3, яка з часом дуже потемніла та змінила колір цього фрагменту. На жаль, продовження робіт у церкві Спаса на Берестові з розшарування живопису ХVІІ та ХІІ ст. було відкладено на невизначений термін [8].

У 70-х роках минулого століття планувалося збудувати спеціальний павільйон для експонування знятого у церкві Спаса на Берестові живопису ХVІІ ст., а також планували продовжити, після цього, розшарування тиньку ХVІІ та ХІІ століть.

Пройшло 43 роки та проект так і не втілено у життя. Пішли у вічність реставратори, які працювали у церкві Спаса і володіли методикою розшарування. Аркадій Йосипович передав свій досвід дочці – художникуреставратору Валентині Марампольській і продовження робіт з відкриття давніх фресок у наш час ще можливе. Планомірна, науково підготовлена і обґрунтована робота фахівців реставраційної справи повинна забезпечити збереження національної культурної спадщини, особливо споруд із зразками давнього монументального мистецтва.

Церква Спаса на Берестові – унікальна пам’ятка Київської Русі, але державні мужі, не зважаючи на аргументи науковців, планують передати її діючому монастирю. Якщо це відбудеться, то фрески ХІІ ст. будуть знищені або записані. Це ж відбудеться й з живописом ХVІІ ст., часів Петра Могили, адже вже маємо наочний приклад такого відношення до мистецької спадщини у переданих монастирю храмах Києво-Печерської лаври. Так, у церкві Аннозачатієвській був знищений живопис Квятківського, а в Хрестовоздвиженській церкві – переписаний живопис художника Данила Давидова.

Треба враховувати й те, що найгірше для фрескового живопису – кіптява від свічок, адже до цього часу не винайшли метод захисту старовинної фрески від засмоленої кіптяви, яка осідає на живописі й поступово руйнує його.

Наочним прикладом цього слугує інтер’єр відновленого у 2000 році Михайлівського Золотоверхого собору – всі розписи храму почорніли від кіптяви, а переданий він був церкві лише 13 років тому.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Унікальна фреска «Чудовий вилов риби» – лише одна четверта частина живопису ХІІ ст., що зберігається у давньому нартексі церкви Спаса на Берестові. Справа честі нашої Держави зберегти цей давній храм з одним з найкращих зразків автентичної фрески для прийдешніх поколінь.

_______________________________

1. Бартош А.Є., Марампольська В.А. Аркадій Йосипович Марампольський // Збірник наукових праць. Могилянські читання. – К., 2007. – С. 201.

–  –  –

2. Материалы представленные в аттестационную комиссию Министерства культуры СССР А.Й. Марампольским // Рукопис. – К., 1970. – С.7.

3. Коляда Ю. Дослідження фрескового живопису // Комсомольський гарт. – 1970. – 20 липня.

4. Килесо С.К. Киево-Печерская лавра. – М., 1975. – С. 55.

5. Логвин Г.Н. Возрожденные фрески ХІІ века // Искусство. – 1971. – № 8. – С. 64.

6. Материалы представленные в аттестационную комиссию Министерства культуры СССР А.Й. Марампольским // Рукопис. – К., 1970. – С.7.

7. Бабюк В.И., Марампольский А.Й. О методике расслоения штукатурки с фресковими розписами ХІІ – ХVІІ вв. и переносе штукатурки ХVІІ в. на нове основание в церкви Спаса на Берестове// Реставрация и хранение музейних ценностей. – М., 1974. – С. 9.

8. Дорофієнко І.П. Деякі підсумки реставрації монументального малярства пам’яток архітектури України до монгольської доби // З історії української реставрації: Додаток до щорічника «Архітектурна спадщина України». – К., 1996. – С. 48.

–  –  –

Остров Тягинь находится в 15 км на юг от плотины Каховской ГЭС (с. Казацкое) в устье пересыхающей реки Тягинка. Наибольшая длина острова – 680 метров, ширина – 380 м, покрыт слоем глины. Растительность острова включает осокорь, вербу, заросли винограда, боярышника, бересклет, барбарис, терн. В конце ХІХ в. остров названия не имел [5, 2].

Поверхность острова имеет общий наклон с северо-запада на юго-восток, возвышаясь здесь на 8 метров над уровнем р. Днепр. Северный, западный и восточный берега представляют собой скалы, южный берег пологий. По всей площади острова видны остатки валов, рвов. На высшей точке (R – 14 м) наблюдается курганообразное возвышение. По высокому краю обрывов по периметру острова наблюдается вал. Южная, юго-западная, юго-восточная часть острова несет следы городищ или городища (рис.1).

Ранее, в 1914 году, объекты острова исследовались В. Гошкевичем. Он частично раскопал оборонные сооружения XV-XVI веков, треугольной формы с квадратной башней. В. Гошкевич описал конфигурацию некоторых других объектов, но не датировал их. Раскопанные им каменные укрепления автор связал с Великим князем Литовским Витовтом [5, 3–13].

Четверті Зарембівські читання

В 70-х годах ХХ века Н. Оленковский, М. Абикулова обследованиями выявили следы поселений позднескифского периода и черняховской культуры.

На основе собранных материалов Н. Оленковский датировал пребывание скифов на территории о. Тягинь V–IV веками до н.э. В своих отчетах ОленРис. 1–2. о. Таволжаный ковский упоминает работы С.Бахматова 1992 года. Средневековый археологический материал, по информации автора, относится к ХІ-ХІІІ векам и периоду между XIV–XVIII веками [15, 11–16].

И.Ратнер отмечает на острове поселение скифского времени V-ІІ веков до н.э. и остатки турецкой крепости Тягинь, основанной в 1492 году [9, 20].

Четверті Зарембівські читання

В 2009-2010 годах одним из авторов статьи, В.Ильинским, в процессе проведенных раскопок в южной части острова топосъемкой выявлена и фиксирована сложная система валов и ям, имеющая общий размер, предварительно, 400 м с запада на восток и 200 м с юга на север. Участок в 8 га опоясан двумя рядами валов, высотой до 1,5 м, и рвов, глубиной 1,5 м, а также остатками стен.

В пределах городища прослежены ряды (от восьми) западин подпрямоугольной формы, размером от 5х5 до 1010 м (рис.1). Найдены следы двух ворот или проходов с башнями по бокам. Траншеей исследовался участок внутреннего вала и рва в северной части городища. Обнаружено более шести стратиграфических ярусов. Три строительных горизонта датированы, предварительно, скифским, позднескифским и позднеримским периодами (наличие типичной керамики [6, 237], монет середины IV века н. э. в третьем ярусе), в третьем и четвертом строительных горизонтах наблюдается многочисленный материал черняховской культуры. В этот период на валах стояли стены из известняковых плит, высотой до 1,5 м. Эскарп, контрэскарп дважды покрывался слоем глины и уплотнялся. На северном склоне между слоями подмазки контрэскарпа найдена монета (на глубине 0,4 м от поверхности) (рис.2).

Кроме указанных материалов в 2009 году определены: 1) регулярные каменные кладки; 2) 2 ряда валов, остатки стен, ряды западин подпрямоугольной формы и следы ворот круглой башни, исследован участок системы внутреннего вала и рва в северной части городища; 3) остатки наземных построек ремесленного назначения, насыщенных материалами позднего средневековья; 4) найдена стена из оранжевой плинфы в основании курганообразного образования в самой высокой точке острова; 5) объект раннеэллинистического времени, вероятно, усадьба ольвийской хоры или оппидиум [16, 101–118]. По всей площади плато были разбросаны фрагменты каменных надгробий (вывезены в Херсонский краеведческий музей). На нескольких из них вырезаны «таржи» с гербами известных в истории Украины-Руси фамилий. В результате исследования раскопом №1 выявлены коллективные погребения Средневековья по обряду кремации.

Нам известно, что оборонительные сооружения по решению Великого Князя Литовского на о.Тягинь были построены и содержались нанятыми членами духовных орденов и служилыми казаками [8, 308–313]. У первых вполне традиционным в походных боевых условиях считалось кремирование погибших.



Pages:     | 1 |   ...   | 44 | 45 || 47 |
 
Похожие работы:

«Judaica Ukrainica I (2012), 434–440 Григорій (Гілель) Казовський. Книжкова графіка митців КультурЛіґи. Київ: Дух і Літера, 2012. 240 с. ISBN 978966378218 Розмова про нову книгу мистецтвознавця Григорія (Гілеля) Казовського мусила б звучати російською мовою, котрою цю книгу написано. Це, зрештою, цілком природно, коли обговорюємо текст автора, що про­ тягом десятків років працює переважно в Москві та Єрусалимі. Проте видавництво “Дух і Літера” дотримується мовної політики відносно молодої, але...»

«SWorld – 1-12 October 2013 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2013 SCIENTIFIC RESEARCH AND THEIR PRACTICAL APPLICATION. MODERN STATE AND WAYS OF DEVELOPMENT ‘2013 УДК 330.341.1:631.11 Соломатіна Т.В.ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ Луганській національний аграрний університет, Луганськ, Мічуріна 82, 91021 UDC 330.341.1:631.11 Solomatina T.V. BACKGROUND OF AGRICULTURAL INNOVATION...»

«СЛУ ЖБА БЕЗПЕКИ У КРАЇНИ ГАЛУЗЕВИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ СБУ: ПУТІВНИК ХаркІВ «праВа людини»  ББК 67.9 Г 16 Рецензенти: Ярослав Калакура, Олександр Рубльов Автори-упорядники: Василь Даниленко (відп. упоряд.), Олександр Іщук, Сергій Кокін, Олександр Лошицький, Владислав Сут Затверджено до друку Науково-методичною радою Галузевого державного архіву СБУ, протокол № 2 від «26» травня 2009 р. Галузевий державний архів СБУ: Путівник / ГДА СБУ. АвГ 16 тори-упоряд.: В.М. Даниленко (відп. упоряд.) та ін. –...»

«ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УДК 322 З.М. Бурачко, здобувач Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна, 79000 ЛЮДИНА ПОЛІТИЧНА: ОЧЕРКИ ІСТОРІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЗМІСТ Розглянуто феномен людини у політиці «людини політичної», викладено огляд з проблем людини в період Античності та Середньовіччя у політичній думці. Акцентовано увагу на проблемах людини політичної у концепціях Н. Макіавеллі та Т. Гоббса. Визначені особливості людини...»

«УДК 801.82:811.161.2 Лариса Павленко, кандидат філологічних наук, професор Лексика «Актів та документів Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої пол. ХІV ст.» У статті проаналізовано особливості лексико-семантичних груп «Актів та документів Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої пол. ХІV ст.» – унікальної пам’ятки староукраїнської мови Ключові слова: діахронія, пам’ятки староукраїнської мови, діловий стиль, лексико-семантичні групи. The vocabulary of the “Statements and documents of...»

«УДК 316.422+342.4 П. О. Добродумов, канд. іст. наук, доцент кафедри державно-правових дисциплін ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ У статті аналізується сучасний етап конституційної реформи в Україні. При цьому обґрунтовується, що найбільш оптимальним засобом підготовки нової редакції Конституції України є створення Конституційної асамблеї і затвердження Конституції всеукраїнським референдумом. Ключові слова:...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ по виконанню студентами напряму “культурологія” курсових та кваліфікаційних робіт Львів ЛНУ імені Івана Франка Рекомендовано до друку Вченою радою філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Протокол № 125/7 від 15.09.2010 р. Уклав канд. філос. наук, доц. В.І.Стеценко Відповідальний за випуск д-р філос. наук, проф....»

«Ткач І. Аналіз спроможності фінансової системи держави функціонувати в особливий (кризовий) період: досвід Великої Вітчизняної війни та стан сьогодення [Електронний ресурс] / І. Ткач // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2011. — Вип. 2 (5). — Режим доступу до журн. : http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2011/11timtss.pdf. УДК 533:33 JEL Classification: B26, E6, H23 Іван Ткач Національний університету оборони України АНАЛІЗ СПРОМОЖНОСТІ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ ФУНКЦІОНУВАТИ В...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія іст. 2010. Вип. 45. С. 709–728. Ser. Hist. РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ 2010. Is. 45. P. 709–728. ФОРМУВАННЯ НОВОГО КАНОНУ СПЕЦІАЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УКРАЇНІ? (Деякі критичні міркування з приводу видання: Спеціальні історичні дисципліни. Довідник: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / І. Н. Войцехівська (керівник авт. кол.), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко та ін. Київ: “Либідь”, 2008. 520 с.) У 2008 році побачив світ довідник зі...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство Центр краєзнавства Матеріали XXІX-ї міжнародної наукової КРАЄЗНАВЧОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ молодих учених 16 грудня 2011 р. Харків – 2012  XXIX Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених УДК 93:908(063) ББК 63.я431 М 34 Редакційна колегія: канд. іст. наук, проф. Куделко С. М. (головний редактор) канд. іст. наук, доц. Іващенко В. Ю. канд....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»