WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 42 | 43 || 45 | 46 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 44 ] --

Означений замок Синявських у Бережанах, збудований в XVI ст., нині, після світової війни, знищується з дня на день і розпадається на порох. Красиві безцінні фрамуги й зразки мистецької ліпнини відпадають, зали дуже занедбано. А каплиця являє собою пригнічуючий вигляд.

Справою повернення того замку до свого первинного стану нині зайнявся дуже енергійний посол Бережанський п. С. Вішнєвський, а др. Й. Піонтровський, керівник управління консерваторського, повідомляє таке: «За старання консерваторського управління, власник Бережан Якуб гр. Потоцький подарував замок Бережанський разом з парком, каплицею і пасмом навколишньої землі уряду польському. Справою прийняття цілісного об’єкту на власність державну займається центральна влада та уряд воєводський у Тернополі.

У замку має бути розташована державна вчительська семінарія, а також інші заклади, зокрема професійні, комунальні та гмінні школи. Відбудовою та адаптацією замку до вищевказаних цілей повинна зайнятися кураторія шкільного округу у Львові, а також шкільний відділ міністерства релігійних визнань і народної освіти. Все залежить, однак, від можливостей відшукання відповідних інвестиційних коштів, до чого в значній мірі й гміна м. Бережани повинна долучитися. Так як розташування народних шкіл в Бережанах у виняйнятих будівлях приватних є дуже невідповідно і дорого.

Якнайшвидша відбудова та адаптація дуже цінного, старовинного замку Бережанського буде для уряду, а також для гміни під будь-яким кутом поглядом дуже корисно і вартісно.

Ґрунтовний ремонт всіх приміщень замку разом із повним знищенням залишків колишнього броварю буде, в крайньому випадку, дешевше, ніж необхідна будова в найближчий час двох або трьох нових шкільних будинків. У додатку разом із замком впорядковуватиметься прекрасна каплиця і досить великий парк» [7, арк. 136–137]. Публікація доповнювалася копією ескізного малюнка Бережанського замку з виглядом на південний, знищений снарядами, бік зовнішнього муру (виконаний Й. Піонтровським). Пропозиція мала вже чітко виражений концептуальний характер, але не набула свого практичного втілення.

Ця діяльність (хоч-би на рівні пропозицій та проектів), загалом стимулює пам’яткоохоронні акценти на замок. Об’єкт візуально вивчається місцевими краєзнавцями та професійними дослідниками, зокрема з перспективою його

Четверті Зарембівські читання

подальшої пам’яткоохоронної та раціонально-пристосувальної мети [33, s. 13–14]. Так, у 1924 р. проводилося дослідження замкового костьолу шляхом розкопів. Зроблено креслення перетинів храму та плани його підземель.

Ініціатором проведення досліджень був «полковник квартируючого війська» (ймовірно, полковник Францішек Голінський [41, s. 17]. Роботи проводилися при допомозі солдатів і працівників місцевого управління відбудови під керівництвом архітектора Гартмана [33, s. 13–17].

Свою нормативну пам’яткоохоронну основу на середину 1920-х рр. отримали й визначальні, за своїм історико-мистецьким змістом, сакральні шедеври рівня Бережанського замкового костьолу. Так, Львівський консерваторський округ Воєводського правління звернувся листом від 17 червня 1926 року до Митрополичих курій (римо-католицької, греко-католицької та вірменсько-католицької) у Львові, біскупських (римо-католицької та грекокатолицької) у Перемишлі та біскупської римо-католицької курії у Тернополі про факти части випадків самовільного нищення мурованих і дерев’яних храмів. Пропонувалося, згідно з урядовим Декретом про опіку над пам’ятками старовини від 23 жовтня 1918 року, взяти під державний контроль всі сакральні архітектурні пам’ятки, а також зобов’язати звертатися до округового консерваторського правління за дозволом щодо проведення ремонтних чи реставраційних робіт на об’єктах з представленням опису храму, планів його, фотофіксації інтер’єру та екстер’єру, визначенням кошторису робіт. А взагалі, пропонувалося обмежувати такі перебудови або виконувати їх під контролем архітектора відповідної кваліфікації. Так як «святині зводяться на декілька віків і не можуть бути шаблонними будівлями, без естетичної цінності» [3, арк. 1–4]. Подібна переписка у 1928 р. здійснються на рівні Тернопільського воєводства [3, арк. 5–8].

Наступні пам’яткоохоронні дії щодо Бережанського замкового комплексу мали своє втілення наприкінці 1920 – поч. 1930-х років. Стимулятором цих заходів міг бути новий урядовий циркуляр про опіку над пам’ятками старовини від 9 серпня 1927 р. [1, арк. 1–3]. Новий Закон Польської республіки «Про опіку над пам’ятками» від 6 березня 1928 р. [25, s. 537–542], а також Розпорядження Міністерства визнань релігійних і народної освіти «Про проведення реєстру пам’яток» від 17 липня 1928 р. [26, s. 1878] визначили наступні акценти й перспективи в справі охорони пам’яток як на рівні загальнодержавному, так і на місцях.

На виконання цих нормативних постулатів уже в 1928 р. було розпочато фотофіксацію пам’яток старовини Тернопільського воєводства. Проведено її на підставі воєводського листа до повітових староств від 25 серпня 1928 р.

і за кошти від асигнувань Міністерства громадських робіт у розмірі трьох тис. злотих [5, арк. 1–5].

Власне це кредитування наприкінці 1920-х рр. передбачало виконання багатьох завдань, пов’язаних із сферою презентаційності Тернопільського

Четверті Зарембівські читання

краю і, зокрема, його історико-культурної спадщини. Передбачалися й стимулюючі подальшу діяльність фінансові чинники. Так, четвертий (туристичний) Департамент Міністерства громадських робіт листом від 26 червня 1928 р. повідомляє Тернопільське воєводське управління про виділення асигнування в сумі трьох тисяч злотиx на розвиток туристики і краєзнавства в регіоні [5, арк.1]. А через рік – 10 червня – новий лист з повідомленням про наступне кредитування на туристичні цілі. Згідно окремого рішення від 19 квітня, Міністерство асигнує 4620 злотиx «як кредит на розвиток туристики і краєзнавства у воєводстві Тернопільському». Кошти повинні бути використані в наступному бюджетному сезоні на виконання розроблених заходів, які потрібно представити у Міністерство до 31 березня 1930 року.

Нагадується, що кредит на 1929 р. становив три тисячі злотиx. А збільшення суми асигнувань пояснюється позитивним і раціональним виконанням попередньої програми заходів [2, арк.7].

Ці кошти сприяли продовженню робіт з фотофіксації визначних архітектурних пам’яток краю. Зокрема, в Бережанському повіті визнається за необхідне зробити, зокрема, світлини замкової брами та інтер’єру замкового костьолу [5, арк. 3, 14]. На фотографування Бережанських архітектурних шедеврів було виділено з кредитних коштів 53 злотих (з уточненням: на оплату роботи фотографа) [5, арк.10–10зв.]. І вже 30 серпня 1928 р. Бережанське староство, листом до воєводського управління, повідомляє про висилку фотографій та про потребу винагородити місцевого фотографа-аматора Еміля Чайковського [5, арк.21].

Короткі згадки про перспективні пам’яткоохоронні рішення, які розроблялися щодо Бережанського замку упродовж 1920-х рр., зафіксовані у тогочасних професійних виданнях. [28, s. 25; 32]. А щодо становища на початку 1930-х рр. З. Горнунг окремо виділяє той факт, що уже остаточно «…наступила справа відбудови замку Сенявських у Бережанах з поч. XVI ст., який офірований залишився за дотихчасного правителя сл. пам. гр. Якуба Потоцького на потребу війська» [29, s. 47].

Але, незважаючи на ці старання, стан замку продовжує залишатися катастрофічним. Настільки катастрофічний, що вже у 1926 р. відомий дослідник пам’яток фортифікаційного мистецтва Східної Галичини Олександр Чоловський знову зауважує про «святий обов’язок панства і народу – зберегти замок від знищення» [22, s. 67]. Ідеї, що обґрунтовувалися, щодо використання замку під освітній заклад втілені так і не були. Конкретна причина цього поки-що нам незрозуміла. Можливо, перемогла думка про будівництво окремої будівлі для потреб жіночої семінарії (яку, як згадувалося вище, передбачалося розмістити в приміщеннях Бережанського замку). Адже цю освітню установу в місті було ліквідовано лише восени 1935 року [27, s. 4].

З’являються у періодичних спеціалізованих виданнях й ряд закличних звернень з негативним відношенням до стану збереженості Бережанського

Четверті Зарембівські читання

замкового комплексу. Зокрема, проф. Й. Відаєвич акцентує увагу, що пам’ятка ще не в руїні, її ще можна врятувати, «але за кілька років може цілковито розсипатися». Критикує вчений і власника замку, який не займається його збереженням, а якнайшвидше бажає позбутися його (хоч з формального та юридичного боків Якуб Потоцький уже давно зробив це). Також дослідник закликає звертатися до уряду про рятування цього помітного та знакового «гонору польського» [38, s. 90–91].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Правда, помітних практичних результатів знову досягнуто так і не було.

Згідно з довідковою інформацією 1931 р.: «Замок з костьолом Сенявських… дуже сильно ушкоджений і до цього часу не відбудований, частково замешканий військовими. Дахи і вікна в каплиці (костьолі) збережено, підземелля костьольні досліджувано й обмірено докладно за допомогою розкопів… З цілого замку разом з каплицею зроблено докладні фотографії та обміри архітектонічні» [40, s. 440]. Тобто, фактично зафіксовані лише ті види робіт, які проводилися на середину 1920-х років.

Не згадано яких-небудь помітних робіт у замку і в ювілейному збірнику на честь 400-ліття надання Бережанам статусу міста. Є лише узагальнюючі фрази про його історично-мистецьку значимість [21, s. 4–6].

Правда, факти проведення різноманітних фіксаційних і дослідницьких у замку робіт підтверджуються документально. Так, на поч. 1930-х рр. співробітниками секції старих укріплень (фортифікацій) Закладу архітектури польської та історії мистецтва Варшавської політехніки проведено обміри 36 оборонних центрів, серед них і Бережанського замку (15 планшетів). Зіставлення цих матеріалів з матеріалами архівними допоможе, як вважалося (і небезпідставно), в реалізації подальших реставраційних програм [20, s.

245–246]. Що не змусило себе довго чекати.

Адже недаремно французький історик Марк Блок говорив, що «історія – це наука про людину». Вона є динамічним рушієм як історичного загалу, так і на перший погляд непомітного еволюційного фрагменту. Адже людина-особистість – не піщинка в історії, а її творець, який, на думку О.Гончара, «може вплинути на сучасне та минуле». Такою людиною в Бережанах 20–30-х рр. ХХ ст. був полковник Станіслав Відацький. Військовий, командир дислокованого в місті 51-го піхотного полку прикордонних стрільців. Але, одночасно, цінитель прекрасного. Прекрасне, правда в поруйнованому вигляді, було у нього перед очима.

І з ініціативи полковника С. Відацького розпочинається робота з консервації замкових споруд. Досліджуються підземелля костьолу методом окремих розкопів; проводяться їх обміри. Заново перекривається дах культової споруди. Офіцери-картографи полку фіксують спрямованість підземних ходів.

На засіданні Бережанського магістрату 24 серпня 1933 р. Станіславу Відацькому була виголошена велика подяка за заслуги перед містом, зокрема в справі підтримки у належному стані міських історичних пам’яток. Один з основних причинних факторів подяки – це ініціатива у відтворенні замкового комплексу.

Четверті Зарембівські читання

Через п’ять місяців магістрат знову виділяє, як значиму, його діяльність в пам’яткоохоронній справі. У другому пункті протоколу засідання міської ради від 26 січня 1934 року зафіксовано факт надання командиру 51-го піхотного полку Станіславу Відацькому звання почесного громадянина Бережан. Серед визначених заслуг згадано також бажання полковника перебрати на кошт полку «історичного, що становить цінний пам’ятник краю, замку Сенявських, щоб його від знищення зберегти»*. Це були відзначення не формального характеру. Професійними обов’язками Станіслава Відацького подібна діяльність не передбачалася. Це був результат справжнього зацікавлення.

Апогеєм цієї діяльності була ідея відтворення замкового комплексу у стані його збереження на 1775 рік. У львівського архітектора, професора Яна (Йозефа) Багенського замовлено проект відтворення, який він і представив у 1933 році [30, s. 94].

Ян Багенський на той час уже знаний і досвідчений професіонал. Як архітектор працював у Львові (його авторству належать багато зразків приватної та адміністративно-громадської архітектури міжвоєнного міста), а також у Варшаві, Кракові, Дрогобичі, Бориславі, за межами Польської держави:

Севастополі, Балаклаві (у післявоєнні часи) [12, с. 38]. Тому вибір замовників не був випадковим.

Ці події були доволі резонансними серед тогочасного професійного пам’яткоохоронного оточення [29, s. 3–4]; як факт позитивний та беззаперечно корисний, аксіомно сприймаються і в польському дослідницькому сьогоденні [30, s. 94].

Але «...до практичного втілення проектованих робіт однак не дійшло» [29, s. 47]. Брак необхідних коштів й подальші драматичні політичні обставини звели нанівець ці позитивні намагання. Можливо, що й відсутність з 1934 р.

Станіслава Відацького в Бережанах (він пішов у відставку та був призначений бурмістром Тернополя) також суттєво вплинула на якість виконання консерваційних дій [14, с. 5–6].

Після ініціативних проектів С. Відацького будь-яка практична діяльність на пам’ятці не продовжувалися. Не було проведено навіть консервації стін, зокрема замкового костьолу, який почав руйнуватися. Це відзначила комісія, очолювана Тернопільським воєводою Альфредом Біликом, створена після неодноразових повідомлень у пресі. Однак й тоді, у середні 1930-х рр., до втілення реальних практичних заходів так і не приступили [30, s. 94].

У серпні 1935 р. магістр Єржі Занозінський підготував докладні описи (інвентар) пам’яток Бережанського повіту. На кожен архітектурний об’єкт складався шаблонний бланк, де містилися його опис (зокрема, визначалася епоха, мистецький стиль), географічне розташування, подавалася фотофіксація (окремі світлини та фотовідбитки), плани споруд. Окрема картка була складена на БереЗгадані документи зберігаються у фондах Бережанського краєзнавчого музею, передані д– ром Яном Відацьким (Краків) – небожем полковника С. Відацького.

–  –  –

жанський замковий комплекс. Окрім досконалого (хоч і короткого) опису інформація посилювалася численними світлинами замку та його домінантних архітектурно-мистецьких деталей [11, арк.777–777 зв.]. Подібна каталогізація, швидше за все, не була виключно особистісною ініціативою автора.



Pages:     | 1 |   ...   | 42 | 43 || 45 | 46 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник ( Випуск ХХХІV ) Слов’янськ, 2007 УДК 371.13 ББК 74. Г.9 Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. – Вип. ХХХІV /За заг.ред. проф. В.І.Сипченка. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2007. – 252 с.Редакційна колегія: Сипченко В.І. – кандидат педагогічних наук, професор (відповідальний редактор). Борисов В.В. – доктор...»

«Сергій Шевченко ПАВЛІВКА Село в історії Наддніпрянщини Кіровоград – 20 ББК 63.3 (4УКР) УДК 9 (С2) Ш 37 Шевченко С.І. Павлівка. Село в історії Наддніпрянщини: Історичний нарис. – Кіровоград: ПП “Центр оперативної поліграфії “Авангард”, 2013. – 179 с.Рецензенти: Житков О.А., кандидат історичних наук, доцент, заступник завідувача кафедрою історії України Кіровоградського держпедуніверситету ім. В. Винниченка. Ковальков О.І., кандидат історичних наук, старший викладач кафедри всесвітньої історії...»

«Випуск 18. Микола Бендюк ПРЕДМЕТИ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З ОСОБОЮ КНЯЗЯ К. І. ОСТРОЗЬКОГО Стаття є спробою ідентифікувати окремі предмети декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, які пов’язані з особою видатного діяча історії XVI ст. – князя Костянтина Івановича Острозького. Ключові слова: князь, хрест, образотворче мистецтво, ікона, картина. Статья есть попыткой идентифицировать некоторые предметы декоративно-прикладного и изобразительного...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Педагогіка Випуск ХLІІ Івано-Франківськ ББК В Друкується за ухвалою Вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Редакційна рада: д-р філол. наук, проф. В.В.Ґрещук (голова ради); д-р філос. наук, проф. С.М.Возняк; д-р філол. наук, проф. В.І.Кононенко; д-р істор. наук, проф. М.В.Кугутяк; д-р юрид. наук, проф. В.В.Луць; д-р філол....»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО Підручник За загальною редакцією академіка НАПрН України О. В. Петришина Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України Харків «Право» ББК 67.9(4 УКР)0я73 П59 Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист 1/11-4539 від 03.06.2011 р.)...»

«ІВІ НАНУ 13 листопада 2013 р. анотації доповідей на конференції «Суспільно-політична модернізація в країнах світу та її демократичний потенціал» ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ» АНОТАЦІЇ ДОПОВІДЕЙ НА ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ В КРАЇНАХ СВІТУ ТА ЇЇ ДЕМОКРАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ» 13 листопада 2013 року (українською мовою) Аулін Олександр Анатолійович, кандидат філософських наук, віцепрезидент із міжнародних...»

«Міністерство освіти і науки України Український центр оцінювання якості освіти ЗОВНІШНЄ ОЦІНЮВАННЯ З МАТЕМАТИКИ ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ Київ ББК 74.262я7 Н 49 УДК 51.373.167.1 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №1/12-1307 від 03.04.06) Нелін Є., Дворецька Л., Прокопенко Н. та ін. Н 49 Зовнішнє оцінювання з математики. Інформаційні матеріали. — К.: УЦОЯО, 2006. — 40 с. ISBN 966-637-451-Х Навчальний посібник «Зовнішнє оцінювання з математики. Інформаційні матеріали» знайомить...»

«Випускна циклова комісія зі спеціальності «Організація обслуговування населення» Методична розробка уроку Предмет: Туристичне краєзнавство Викладач: Кваша Н.В., спеціаліст вищої категорії Тема: Етапи розвитку української національної кухні Мета: ознайомити із особливостями формування української національної кухні, розширити, поповнити знання про традиції, закріпити знання про історичне минуле українського народу; розвивати пам'ять, увагу, аналітичне мислення, професійну майстерність;...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия Филология. Социальные коммуникации. Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.297-300. УДК 007: 304: 655 КНИГОВИДАННЯ У МИКОЛАЄВІ: ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Степанова Т.Ю. Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВМУРоЛ “Україна”, м. Миколаїв, Україна У статті досліджується історія й сучасний стан книговидання в Миколаєві. Окрему увагу автор приділяє проблемам видавничої справи на сучасному етапі й...»

«Національна академія наук України Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національна музична академія ім. П. І. Чайковського Анатолій Іваницький Історичний синтаксис фольклору Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики Вінниця НОВА КНИГА УДК 398’367(477) ББК 82.3(4УКР) 1-19 ' Іваницький A.I. Історичний синтаксис фольклору. 1-19 Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики. Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. —404 с. з...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»