WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 40 | 41 || 43 | 44 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 42 ] --

У серпні 1919 року кам’янець-подільська «Просвіта» звернулася до Відділу охорони пам’яток старовини та мистецтва з проханням звернути увагу на стан Старої фортеці, наголошуючи, що «вона є надзвичайно цінним пам’ятником старовини на Поділлі». Оскільки шкода фортеці була завдана перебуванням у ній військових, то пропонувалося просити «військовий уряд» виділити кошти на ремонт. Зверталася увага на необхідність негайного ремонту споруди, яка являє собою «сумну картину руїни» та свідчила про «нашу некультурність». Члени «Просвіти» зазначали: «Як не звернути уваги на теперішнє становище замку, то для нас, яко українців, ця справа може бути навіть ганьбою, бо кожний культурний нарід повинен охороняти пам’ятки свого минулого» [5]. Пропонувалося асигнувати 25000 карбованців для облаштування у фортеці музею чи архіву [6].

Урядом була призначена комісія для обмірів фортеці, яку очолив начальник культурно-просвітницької управи Генштабу Микола Лорченко [7], створена ця комісія 8 липня 1919 року розпорядженням міністра народної освіти УНР за №27/1297 під назвою «Комісія по обмірам та виявленню бойової межі Турецької фортеці в м. Кам’янці». Товариш міністра народної освіти Петро Холодний закликав Івана Огієнка та колектив Кам’янецьПодільського державного українського університету взяти участь у роботі Комісії [8]. П. І. Холодний просив начальника залоги м. Кам’янцяПодільського Федора Колодія взяти на себе обов’язки голови Комісії, але поки-що не вдалося встановити результати її діяльності [9]. Відомо, що 5 серпня 1919 року наказом Міністерства народної освіти за підписом П. І.

Холодного було створено комісію з питання відновлення та подальшого використання Старої фортеці [10]. У жовтні було розроблено проект перетворення фортифікаційної пам’ятки на архівну установу [11], проте до його реалізації приступили лише на початку 1920 року і завершити його не вдалося через складну військово-політичну ситуацію.

Головною музейною установою УНР на цей час став Археологічний музей у Кам’янці-Подільському (колишнє Давньосховище). Номінально музей

Четверті Зарембівські читання

залишався церковним і підпорядковувався Подільському церковному історико-археологічному товариству. 23 жовтня 1919 року розпорядженням Відділу охорони пам’яток старовини та мистецтва було створено комісію для вироблення статуту музею, перетворення його на державний [12].

Тоді музей складався з 4-х відділів:

1) історико-археологічного;

2) мистецького;

3) побутового;

4) церковної старовини.

Для керування справами музею Головним управлінням мистецтв та національної культури УНР призначався директор. Він запрошував на роботу завідуючих відділами, які затверджувалися Головним управлінням. Директор та завідувачі відділами входили до Комісії охорони пам’яток старовини та культури. Кожного року від музею до Головного управління мистецтв та національної культури мав надходити кошторис. 1919 року кошторис передбачав на облаштування музею виділити 332250 гривень, на придбання, перевезення та фотографування пам’яток 500000 гривень. Заробітна плата працівників музею складала 89000 гривень, оренда приміщення, канцелярські та інші витрати – 77000 гривень [13].

Проте всі ці заходи не гарантували нормального функціонування музею в буремний період Української революції, коли в Кам’янці-Подільському перебувала велика кількість військових. Зберігся лист директора музею Юхима Сіцінського, який характеризує складне становище музею. З огляду на важливість цього документу наведемо його повністю: «До Головного управління мистецтв та національної культури при Міністерстві народної освіти і мистецтв. Часто буває, що військові частини займають або намагаються займати помешкання в будинку археологічного музею (на Губернаторській площі). Назад тому кілька днів 4 козаки по розпорядженню старшини були поміщені в бібліотечній кімнаті і прийшлося завідуючому музеєм кілька разів ходити в міську комендатуру й прохати, щоб звільнили помешкання музею від військового постою. Вчора й сьогодні знову якась частина галицького війська намагається зайняти помешкання музею. І таке провадиться часто і не можливо бути запевненому, що музей не буде зайнято, реквізований. Ласкаво прошу звернути увагу на так непевне становище музею й зробити заходи, щоби був виданий закон або приказ, що музеї взагалі не підлягають ніякій реквізиції. А коли буде даний такий закон, ласкаво прошу написати пану начальнику залоги й просити його, щоби музей не був реквізований. Про це й пишу пану начальнику залоги й хочу, щоби Головне управління мистецтв та національної культури підтримало моє прохання перед паном начальником залоги. Завідуючий музеєм протоієрей Є. Сіцінський» [14].

1919 року Законом Ради Міністрів УНР Кам’янець-Подільську художньоремісничу майстерню було перетворено в краєву художньо-промислову школу та створено при ній музей [15].

Четверті Зарембівські читання

Значну увагу в сфері охорони пам’яток надавали збереженню цінних бібліотечних зібрань, які залишилися в покинутих панських маєтках та в ліквідованих структурах. Головну роль у цьому відіграв Кам’янець-Подільський державний український університет, який акумулював у своїх бібліотечних фондах покинуті раритети.

Так, старовинні польські видання, книги з українського національного питання, вольтерівська енциклопедія та ін. були перевезені з бібліотеки залишеного маєтку під Кам’янцем [16].

1919 року Казимир Пуласький надіслав ректору К-ПДУУ листа, в якому йшлося про «надання права Кам’янецькому університету забрати всі книжки з його бібліотеки» з відповідним розрахунком за домовленістю сторін [17]. 30 липня 1919 року Леон Б’ялковський доповів Івану Огієнку про виконання доручення щодо придбання книгозбірні К. Пуласького в с. Завадинці. Було куплено 106 томів за 2500 крб. Це були залишки бібліотеки в 10000 томів, що згоріла 1918 року. Того ж року було придбано 1948 томів з книгозбірні Вериги-Даревського [18].

Задля збереження цінної літератури держінспектор 1-го піхотного полку 3-ї пішої дивізії передав К-ПДУУ з с. Романки Ольгопільського повіту 86 томів енциклопедії Брокгауза і Єфрона [19].

30 серпня 1919 року фахівцю Головного управління мистецтв та національної культури УНР Степану Дложевському було доручено «ревізувати бібліотеку губернського статистичного комітету і виробити умови передачі університету» [20]. Дещо пізніше І.І. Огієнко звернувся до депутатських зібрань з проханням передати університету книгозбірню Дворянських депутатських зібрань для «запобігання знищенню» [21]. Невдовзі Пилип Клименко (приват-доцент К-ПДУУ), як голова Відділу охорони пам’яток старовини та мистецтва, зробив розпорядження про передачу університету бібліотек Дворянських депутатських зібрань, жандармського управління, губернського статистичного комітету [22].

Восени 1919 року надійшла інформація про те, що в с. Чернятин біля Жмеринки в замку князя Львова збереглася не розграбована бібліотека (5000 томів).

П.В. Клименко наказав начальнику штабу Наддніпрянської Дієвої армії отаману Сінклеру перевезти цю книгозбірню до Жмеринської гімназії [23].

Цінна бібліотека була і в м. Янів у маєтку графа Холоневського, яка складалася з старовинних закордонних видань. Вирішено передати її К-ПДУУ, а для перевезення командирувати Левка Биковського та Олексу Герасевича.

Проте маємо інформацію від 10 жовтня 1919 року про командирування лише Л. У. Биковського. Рішенням Ради професорів К-ПДУУ від 17 жовтня було виділено 10000 гривень на перевезення книгозбірні [24].

Проте найбільша увага зверталася на охорону архівних зібрань. За браком місця та великим обсягом інформації наведемо лише деякі факти, які характеризують охорону архівної спадщини в «кам’янецьку добу» Директорії УНР.

Четверті Зарембівські читання

13 серпня Головне управління мистецтв та національної культури звернулося з обіжником «До всіх підлеглих установ Міністерства освіти і мистецтва та до місцевих самоврядувань, народних управ». У ньому зазначалося, що більшовицькі частини та їх прихильники під лозунгами боротьби з «буржуями» нівелюють історичну пам’ять українців шляхом знищення пам’яток старовини, які зберігалися в церквах, костелах, державних та громадських установах, приватних маєтках. У той же час зазначалося, що більшовицькій агітації піддавалися також несвідомі громадяни та бійці Дієвої армії УНР, які сприймали «польські архіви» за ворожі українській державності установи, домагалися їхнього нищення, чим сприяли «ганебній роботі більшовизму». Для вирішення цих проблем було окреслено ряд заходів, а саме:


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


1) вживати всі відповідні заходи для збереження історико-культурних цінностей, які потрапили в небезпеку, повідомляючи кожного разу про них Міністерство народної освіти УНР;

2) роз’яснювати громадянам та козакам Української армії про шкоду для української державності від нищення архівних пам’яток;

3) повідомляти Міністерство народної освіти про будь-який випадок загрози для архівних документальних зібрань [25].

22 серпня 1919 року на сторінках газети «Україна» з’явився лист доктора Йосипа Пеленського, голови архівно-музейного відділу Подільської губернської народної управи, члена Ради Подільського товариства охорони культурно-історичних пам’яток Ю. Александровича, віце-директора Державного військово-історичного музею М. Обідного, викладачів Кам’янець-Подільського державного українського університету, членів Подільського церковного історико-археологічного товариства Ю.Й. Сіцінського і Л.Б. Б’ялковського та ін. до Голови Ради народних міністрів, Трудового конгресу, Міністерства народної освіти, в якому наголошувалося на необхідності виробити мережу державних архівів і через них з допомогою місцевих органів влади організувати охорону пам’яток. Особливий наголос робився на необхідності терміново вжити заходи щодо охорони архівів усіх віросповідань, в яких «зберігалися найбільш цінні документи». Керівництво цією роботою пропонувалося передати Головному управлінню мистецтв та національної культури, яке б серед перших заходів мало організувати фахові експедиції, що зібрали б розграбовані в ході селянських виступів та військових дій пам’ятки з палаців та церков [26].

30 серпня 1919 року наказом Міністерства народної освіти №9 було створено Архівну комісію під головуванням професора П.В. Клименка в складі Головного управління мистецтв та національної культури. В документі вказувалося, що створювалася вона для вироблення інструкцій по охороні пам’яток старовини й мистецтва, керування справами охорони архівів. До складу комісії крім Пилипа Клименка увійшли професор Йосип Пеленський, приват-доцент, протоієрей Юхим Сіцінський, приват-доцент Леон

Четверті Зарембівські читання

Б’ялковський, юристконсул Міністерства народної освіти М. Альтер, професор Боберський, доктор Кревецький, Михайло Гаврилко, доктор Осип Назарук, а також представники Губернської народної управи, міської управи, міністерств юстиції, внутрішніх справ, земельних справ, преси й інформації, народного господарства, військового міністерства [27].

За короткий час комісія сформулювала низку невідкладних завдань у дорученій їй царині:

1) прийняття урядом «закону, що охороняв би пам’ятки старовини та мистецтва під загрозою грошових кар і тюрми за знищення й вивіз»;

2) заснування на Поділлі та Волині посади «особливого комісара для охорони пам’яток старовини та мистецтва»;

3) заснування губернських архівних комісій;

4) повернення з крамниць м. Кам’янця проданих туди документів;

5) вироблення інструкцій для аналізу архівних справ, а також для повернення «культурно-історичних предметів, розграбованих в панських маєтках»;

6) виділення під архівне сховище вежі Стефана Баторія, комплексу «Кам’янецька фортеця»;

7) започаткування профільного часопису «Українська старовина» для актуалізації роботи із охорони культурно-історичної спадщини, залучення до неї широкого громадського активу [28].

У цей час на Поділлі під загрозою знищення опинилися й архіви ліквідованих установ та покинутих шляхетських маєтків. Тому ректор Кам’янецьПодільського державного українського університету Іван Огієнко для запобігання знищення архіву дворянських депутатських зібрань просив уряд передати архів університету [29]. На заклик одразу ж відгукнувся голова Відділу охорони пам’яток старовини та мистецтва Пилип Клименко, який 10 вересня 1919 року заборонив будь-який доступ до жандармського архіву, який був описаний та тимчасово знаходився в помешканні громадської бібліотеки [30].

19 вересня 1919 року наказом П. В. Клименка передбачалося: «Архіви скасованих установ, а саме: дворянського депутатського зібрання, жандармського управління, губернського статистичного комітету при губерніальному правлінні… передати до Кам’янець-Подільського державного українського університету» [31]. В свою чергу Розпорядчий комітет Кам’янець-Подільської громадської бібліотеки також просив передати жандармський архів університету, оскільки він опинився під загрозою знищення через непристосованість будівель бібліотеки для зберігання архівного зібрання [32].

6 жовтня 1919 року в Кам’янці-Подільському за ініціативою пам’яткоохоронців був виданий наказ Головного отамана армії УНР Симона Петлюри та військового міністра Всеволода Петріва про переважне право зберігання документів у державних архівах. У документі вказувалося, що архівним комісіям, коли маються відомості про існування де б то не було військовосторичних і архівних документів, які не мають «традиційно-родинного хара

<

Четверті Зарембівські читання

ктеру», а носять державне та громадське значення, надавалося право заборони на знищення цих документів і вилучення для державного архіву [33].

Отже, «кам’янецька доба» Директорії УНР була надзвичайно насичена різними заходами з охорони пам’яток. Увага приділялася як нерухомим, так і рухомим пам’яткам історії та культури. Водночас складна суспільнополітична ситуація, перманентна нестача коштів та невелика територія УНР значно обмежували пам’яткоохоронні заходи. У цей час активно проводилося законодавче оформлення охорони пам’яток на території республіки. Не зважаючи на ряд недоліків, цей період можна охарактеризувати як один з найплідніших у період Української Революції.

_______________________________



Pages:     | 1 |   ...   | 40 | 41 || 43 | 44 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ (історичні науки) Тези доповідей 65-ї міжнародної наукової конференції 20 квітня 2012 р. Харків 201 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ (історичні науки) Тези...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 4. Часть 1.С.160-164. РАЗДЕЛ 6. ИЗДАТЕЛЬСКОЕ ДЕЛО: ИСТОРИЯ СТАНОВЛЕНИЯ И ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ УДК [655.525 : 808.2](477) Розвиток редагування перекладної літератури на українських землях Косинська Ю. В. ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, м. Луганськ, Україна У статті розкривається історія розвитку редагування...»

«Кириченко В.В. Стратегіальні відмінності становлення особистісної ідентичності працівників у процесі адаптації до професійної діяльності / Віктор Васильович Кириченко // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. – К: Видавництво «Фенікс», 2012. – Т.XII. Психологія творчості. – Вип. 15. – Частина ІІ. – С.142-149. УДК 159.923.2 В.В.Кириченко (м. Київ) СТРАТЕГІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ У...»

«Тематика семінарських занять Змістовий модуль І ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА КУРСУ Тема 1. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА КУРСУ. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА, СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ АДВОКАТУРИ 1. Предмет, система і методологія курсу Адвокатура України. Місце навчальної дисципліни в системі інших юридичних дисциплін.2. Юридична природа інституту адвокатури. Основні етапи розвитку адвокатури в контексті світової історії. 3. Формування професійної адвокатури в Україні (до 1917 р.). 4. Адвокатура України в радянський...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 784.4 + 398.8 О. П. БАДАЛОВ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ НАРОДНИЙ ХОР: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ У статті вперше в українському музикознавстві досліджено історію становлення Чернігівського академічного народного хору. Розглянуто особливості діяльності колективу, з’ясовано його внесок у розвиток національної хорової культури. Ключові слова: народний хор, репертуар, Чернігівська філармонія, диригент, А. Пашкевич, В. Коцур. О. П. БАДАЛОВ ЧЕРНИГОВСКИЙ АКАДЕМИЧЕСКИЙ НАРОДНЫЙ...»

«Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки УДК 364.442.6.008.8 А. М. Колосок – аспірант Луцького державного технічного університету Засади розвитку соціально-трудового партнерства Роботу виконано на кафедрі економіки та підприємництва ЛДТУ У статті запропоновано засади розвитку соціально-трудового партнерства на найближчу перспективу, здійснення яких дасть змогу побудувати соціальну державу та демократичне суспільство. Ключові слова: соціально-трудове партнерство,...»

«Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 25, 2013 УДК: 322.2:297 Олександр Горбач Національний університет «Львівська політехніка» АРАБСЬКО-МУСУЛЬМАНСЬКА КУЛЬТУРА ТА ІСЛАМ: ПОЛІТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ © Горбач О., 2013 Розглянуто окремі політологічні аспекти арабсько-мусульманської культури та ісламу; проаналізовано історичний спадок мусульманської культури у перерізі суперництва із європейською культурою, досліджено політичну роль релігійної системи ісламу. Окремо...»

«Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Академія інженерних наук України Академія наук вищої освіти України Асоціація працівників музеїв технічного профілю Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ» МАТЕРІАЛИ 11-ї Всеукраїнської наукової конференції “АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ НАУКИ І ТЕХНІКИ” 4–6 жовтня 2012 року м. Київ...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Голова правлiння Гребеник О.Г. (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 18.04.2012 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2011 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Публiчне акцiонерне товариство ГЛУХIВСЬКИЙ ХЛIБОКОМБIНАТ 1.2....»

«УДК 001.895 Кузьміна Ж.Ю. (ДонНУЕТ, Донецьк) ІННОВАЦІЇ В НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА І СУЧАСНІСТЬ У статті проаналізовано інновації в науці в історичній ретроспективі. Особливу увагу приділено інноваціям у науковій діяльності в інформаційному суспільстві, що перебуває на етапі становлення. Ключові слова: інновація, наука, суспільство, інформаційне суспільство. Наука є одним із чинників соціальної регуляції всіх процесів у суспільстві і необхідною умовою раціонального управління...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»